Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння виділяти в тексті головне й переказувати його, опускаючи все другорядне, менш істотне; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів; виховувати цікавість до людської праці, повагу до вміння, кмітливості, старанності.
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем.
*З’ясування лексичногозначення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та типів мовлення допоміжних.
*Колективне складання плану докладного переказу тексту.
* Перебудова плану докладного переказутексту на план стислого переказу.
*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).
ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
ІV. Підведення підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.
Вірний Петрів кінь Буланко мчав по високій траві. З-під його копит, розправивши рожеві й зелені прозорі крильця, бризкали на всі боки коники. Комах зносило вітерцем, і вони розсіювались далеко довкола. Кілька разів з-під самих копит мов хто викидав здоровенних зайців. Не раз із густої трави сторчма злітали розпасені куріпки.
Ребро пагорба високо знеслося вгору, і перед вершником відкриласяпоросла деревами долина. Петро спрямував Буланка пологим схилом праворуч. Хоч кінь мчав по траві, було видно, що під ним широка справжня стежка.
Стустившись з пагорба, Петро пустив вірного Буланка тихою ходою. Може, кроків зо двісті протюпав кінь, тоді заіржав. Десь за зворотом відповіли слабким переривчастим іржанням. Петро підняв лук і почав напинати тятиву.
Ось крутий зворот стежки. Межи кущів тьопає кінь половий. Голову опустив, порваний повід волочиться. Кульбака на коні скособочилась у правий бік, з неї стирчить дві стріли.
То ж Степанів Лиско! Не дався татарам! Бродить степом, сумує за загиблим господарем...
Підігнавши Буланка до охлялого коня, Петро зістрибнув. Погладжуючи замордованого Лиска, вийняв з його загноєних губ вудила. Розстібнув підпругу, зняв сідло, повиймав татарські стріли.
Петро повів обох коней на дзюркотіння води. Напоївши їх у струмку, заходився коло бідного Лиска. Почав гострими паличками чистити рани. Кінь дрібно тремтів. Ран було чимало. Всі від стріл.
Петро набрав у казанок кришталевої води. Відійшовши подалі від струмка, заходився сокирою викопувати яму для вогнища. Відтяв засохлий сук, розколов на скіпки. Приніс шишок. Тоді, трохи поблукавши серед кущів,приніс у шапці вогких бульбуватих коренів завбільшки з голубині яйця. Висипавши у казанок, добряче помив. Це були плоди любки. Ще цю рослину називають "Люби мене, не покинь”. Наші дівчата її у ворожбі вживають. А вояки знають, що, це найкращі ліки від знесилення. Татари у військовому поході завжди запасаються любкою. П’яти бульбочок на цілий день здоровому вояку вистачає, щоб сили не втратити. Треба тільки вміти приготувати.
итку. Потім він потримав це "намисто” в окропі, щоб бульбочки не грічили, не пліснявіли й добре сохли. Після цього їх слід було б добряче висушити й розмолоти. З розмелених бульбочок на молоці або воді роблять бовтанку. Але то для людини. Коневі ж досить нашкребти й дати разом з перетертим на каменях розпареним вівсом.
Скоро усе було зроблено. Лиско куняв, опустивши голову. Петрів Буланко, приступивши до нього впритул, хльоскав хвостом. Він відганяв мушву і від себе, і від хворого товариша.
·Пояснити лексичне значення слів кульбака (сідло), підпруга (частина кінської збруї – широкий ремінь, який зятягують попід черевом коня, закріплюючи сідло), тятива(ремінь або мотузка, що стягує кінці лука),половий (світло-рудий), буланий (світло-карий).
·Дібрати синоніми до слів замордований, охлялий.
·Скласти пландокладного переказу (орієнтовний: І.Буланко мчав по високій траві. ІІ. Перед вершником відкрилася долина. ІІІ. Почулося слабке іржання. ІV. Кінь загиблого Степана. 1. Порваний повід. 2. Скособочена кульбака. 3. Татарські стріли у сідлі. V. Допомога Лискові. 1. Петро вийняв вудила. 2. Зняв сідло. 3. Вийняті стріли. VІ. Козак напоїв коней. VІІ. Петро готує ліки. 1. Викопав ямку, зібрав паливо. 2. Приніс води. 3. Зібрав плоди любки. 4. Потримав насилені бульбочки в окропі. 5. Коневі вистачить нашкребти й дати з перетертимвівсом. VІІІ. Буланко відганяв мушву. ІХ. Запахла надвечір любка).
·Перебудуватискладений план на план переказу стислого (орієнтовний: І. Вершникспустився в долину. ІІ. Кінь загиблого товариша. ІІІ. Ліки для Лиска. 1. Вогнище. 2. Нанизані бульбашки любки в окропі. 3. Досить нашкребти й дати з вівсом. ІV. Запахла надвечір любка).
·Написати стислий переказ.
Юшка з риби! Де ви, поети й композитори, щоб оспівати це чудо з чудес,
царицю всіх страв і натхнення рибалок? Немає таких поетів і композиторів. Бо й досі клекоче, умліває, парує на веселому багатті неопоетизована та неомузичена юшка з риби.
Нашу юшку мав готувати рибалка Василь. Узявши велике емальоване відро, він налив у нього води. Відро було куплене Василевою жінкою, щоб тримати дощову воду. Василь поцупив його з дому, сподіваючись непомітно привезти й поставити на місце.
На які тільки жертви не йде кожен рибалка заради юшки з риби! Юшки з линами, карасями, окунцями й щуками! Отієї, щонезрівнянно пахне димком і укропом,рибою й перцем, розливається по алюмінієвих мисочках та кухлях! Тієї, що побожно сьорбається лише з дерев’яної ложки!
Було розкладене багаття, начищена риба й картопля, приготовлена цибуля, петрушка, перець, часник, укріп і шмат старого сала, чомусь схожий на брусок мила. Над усім цимВасиль почав священнодіяти.
Спочатку Василь засипав у воду дрібну рибу. Коли та риба добре розварилася, Василь її викинув і засипав іншу, трохи крупнішу. Потім і цю викинув. Аж тоді вже поклав найкрупнішу рибу.
Оточивши багаття, зголоднілі рибалки уважно стежило за відром. Юшка в ньому кипіла й булькотіла. Часом випливали довгі голови щук, виринали широкі спини карасів. Проте чомусь було багато піни. Василь терпляче визбирував її ополоником і пояснював, що то риба саме уварюється. А як не стане піна йти, значить риба вже готова.
Юшка кипіла п’ять хвилин, кипіла десять, двадцять, а піни все ставало більше й більше. Василь аж упрів, її визбируючи. Може, якась злюща рибина попалася?
Нарешті Василь посолив юшку. Коли він подав команду, рибалки обережно зняли відро й урочисто поставили на найпочеснішому місці посеред накраяного хліба, мисок і чашок.
Першим сьорбнув Петро. Сьорбнув й скам’янів, широко розкривши рота. Потім, схопившись за живіт, прожогом кинувся до річки.
Боязко поглядаючи на почервонілого Петра, Василь набрав повен ополоник і послав до рота. Якусь мить він сидів, безтямно витріщивши очі, потімі собі щодуху поскакав до річки.
·Дібрати синоніми до слів поцупити, брусок, накраяний(про хліб), прожогом.
·Скласти план детального переказу (орієнтовний: І. Де поети й композитори, споможні оспівати юшку з риби? ІІ. Юшку мав готувати рибалка Василь. ІІІ. Поцуплене в дружини відро. ІV. На які жертви не піде рибалка заради юшки! V. Підготовка до священнодійства. 1. Розкладене багаття. 2. Начищена риба й картопля. 3. Підготовлено спеції. 4. Схожий на мило шмат сала. VІ. Як Василь варив юшку. 1. У відрі зварено дрібну, потім крупнішу й зовсім крупну рибу. 2. Рибалка визбирував піну. 3. Юшку посолено. VІІ. Страва серед хліба, мисок і чашок. VІІІ. Юшку спробували Петро й Василь. Х. Виловили шматочок... мила.)
·План детального переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. Кожен рибалка любить юшку. ІІ. Василь і його відро. ІІІ. Як готувалися до варіння юшки. ІV. Як Василь священнодіяв над юшкою. 1. Зварив рибу. 2. Визбирував піну. 3. Посолив. У. Готова страва і її жертви. VІ. Виловили залишки мила).
·Написати стислий переказ.
Тема: Частка як службова частина мови
Мета: дати поняття про частку як службову частину мови, формувати вміння впізнавати частки у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати увагу, логічне мислення,
пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Виконання вправи 440. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 155).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення. Вказати частки. З’ясувати роль кожної в реченні.
Нехай мені пісня голосно заплаче, нехай у могилах будить сон козачий. (В.Самійленко.) Наша дума, наша пісня не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, слава України! (Т.Шевченко.) Аби ж то воля! Вітер віяв той би, що з-попід сонця. (М.Самійленко.) Чи вдячний нащадок згадає той час, як всі ми вставали з неволі? (Г.Чупринка.) Тільки щастя набитого черева зрозуміти мені не дано. (В.Раєвський.) Життя росте лишень з любові, лишень краса людей навчає жить! (Д.Павличко.) Усе ж таки на давньому стою: я поважаю матерів планети, але люблю я матір лиш свою. (В.Забаштанський.)
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати частки. Спираючись на таблицю "Частка” (с. 156), охарактеризувати кожну з часток (усно).
І. Ні, такої ще зими не стрічали ми. (П.Тичина.) Небо смугастилося досхочу, але хоч дощем не пригощало. (В.Пузій.) Хотів би я злетіти в небеса. (Д.Павличко.) Нехай це сонечко посвітить. (Л.Костенко.) Насували хмари шапку аж до віч. (О.Лукашенко.)
и б ще гудзиків! Пошила б баба кожуха, та вовна заважає. Хоч сотнею доріг утікай, а від долі не втечеш. Невже ж був квас, як не було нас? Хай буде хата з лободи, а в чужую не веди.
Народна творчість.
* Розподільний диктант. Формотворчі, заперечні й модальні частки записати в три колонки.
Навіть, саме,хай, якраз, би, не, ось, нехай, авжеж, ані, б, лишень, ні.
* Пояснювальний диктант. У записаних реченнях визначити частки. Вказати формотворчі, заперечні й модальні.
І. Хай грає хуртовина! Багато бур зазнала Україна, та не схилилася і не схилитись їй! (М.Вороний.) Хай гарячий вітер України нашу буйну волю обвіва. (А.Малишко.) Поезії не творять і не пишуть! Поезію, як силу, віддають! (О.Довгий.) Невже нам повік не збороти словечка, нікчемні слова? (П.Перебийніс.) Хіба моїх не треба слів палких? (М.Рильський.) Якщо не можеш бути вічно юним, то змолоду не будь старим бодай! (Д.Павличко.) А що б я був і що б зробити зміг без цих людей, без цих ясних доріг? (А.Малишко.)
ІІ. Хай не криють хмари темні, зорі, вас. (М.Вороний.) Навіть в муках є надії сила, навіть в смутку б’ється щастя птах. (А.Малишко.) О краю мій! Чи можна не любить твоїх просторів, верб твоїх розлогих? (М.Рильський.) Пірнуло сонце вже за гори. (Т.Осьмачка.) Лиш місяць аж дзвенів сріблом. (П.Тичина.) Нехай же співає діброва! (П.Перебийніс.) То не вогнем палає кущ калини, то на вітрах душа моя горить. (М.Гурець.) Тож не суди погоду строго! Хай парасолі, хай плащі, аби у травні йшли дощі! (Л.Дмитерко.) А перший пролісок аж білий до нестями. (А.Малишко.) Лишається прозора і ясна лиш океанів мудра глибина. (Л.Забашта.) Гадюки ж бо діють підспудно. (П.Тичина.)
* Диктант із коментуванням.
Україно, я тебе покличу лиш ім’ям єдиним, лиш ім’ям. (А.Малишко.) Скажи, Кавказе, чи не від крові почервоніли гори вікові? Чи не отут карався Прометей за той вогонь, що викрав для людей? Ось ця гора, а ось і виступ цей, до нього був прикутий Прометей. (В.Швець.) Гнобителю й злій ненажері у тьмі люд тримати б, у млі. (П.Тичина.) Чи не дурю себе я знову своїм
химерним добрим словом? (Т.Шевченко.) Адже нема, товариство, без імені зла! (Б.Олійник.) Тож не забудь, що гірше не бува, аніж докору людського слова. (О.Довгий.) Нехай золою стане все старе і порохом розвіється по світу. (П.Перебийніс.)
* Прочитати. Якими частинами мови є виділені слова? Свою думку обгрунтувати.
Уже не грають хвилі волошкові, уже на зиму хилиться комиш. І тільки ти, калинонько любові, на березі пустельному стоїш. (В.Павловський.) "Уже” вужем вплелося у життя і вірші. І хай собі! "Уже”від "ще” не гірше. "Уже” в собі багато береже. Бо що те "ще”? Воно ніщо, вважай. А "вже” – ото врожай! (І.Жиленко.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 17, вправа 443 (ІІ).
Тема: Розряди часток за значенням
Мета: пояснити поділ часток на розряди за значенням; формувати вміння визначати, до якого з розрядів належить частка, правильно вживати частки в мовленні; виховувати повагу до влучого слова; розвивати увагу, пам’ять, емоційну сферу, логічне й образне мислення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
|
Картка 1
Переписати речення, підкреслити всі члени речення. Визначити частки.
Хай море висохне, аби річка текла. Гарна квітка тільки на рідній землі гарна. Був би послом, якби не вдався ослом. Аж на небі чути, як наші мухи кашляють. Бути б негоді, та сніг завадив. Без коня навіть шовкова дорога муляє. Якби пес робив, то б у чоботях ходив. Середа у нас аж до п’ятниці. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Буду господинею хоч над одним горшком. Народна творчість.
|
|
Картка 2
Переписати речення, підкреслити частки.
Най я трясуся, коли везуся. Була б у собаки хата, то менше гавкав би. Цей уміє не тільки сало переводити. Ціну троянді знає лише соловей. На льоду тільки дурний хату ставить. І собака б ткав, якби хто нитки в’язав. Дала бджола меду – аж носа скривило. Язикове мливо не нагодує. Хоч у воду подивлюся на свою вроду. Народна творчість.
|
* Вибірковий диктант. Виписати частки. Вказати з-поміж них формотворчі, заперечні й модальні.
Чи вам в душі ніколи не сипався вечір? (І.Драч.) Всміхаються ледь стулені вуста. (В.Раєвський.) Лиш вітер між високих бур’янів тобі в обличчя дмухає волого. (П.Перебийніс.) Ген м’якішає обрій, і ніби добрішають люди. (А.Малишко.) Атож душавже ломить руки, і б’ється джерелом душа! (І.Драч.) А як я легко б полетів, хоч і з розбитою душею, ген-ген над рідною землею, над сизим килимом степів. (Олександр Олесь. ) Тож сіймо у ріллю нову нову пшеницю яру! (М.Рильський.) Хай тішать серце рідний степ, зелена стежка, річки мерехтіння. (П.Перебийніс.) Ось не мандруй ти здуру, бо знімуть з тебе шкуру. (Л.Глібов.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Значення часток” (с. 156).
* Робота з підручником. Виконання вправи 446.
ІV. Виконаннявправ на акріплення вивченого.
* Пояснювальний диктант. Вказати частки, визначити, до якого розряду за значенням належить кожна з них.
І. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть. (М.Бажан.) Ген за мальвами хата виплива з далини. (П.Перебийніс.) Цим осокорам вже по двісті літ. (Л.Костенко.) Стара тополя ще хотіла жити. (П.Перебийніс.) Аж мене гілля ось уже й торкає, листя притуля. (П.Усенко.) Ми в рослинні коридори аж по пояс забрели. Тож прилинь хоч на часину! (П.Тичина.) Земля шепоче: "Ще, ще, ще”. Тріпоче листя під дощем. (Б.Дегтярьов.)
ІІ. Якби жабі хвоста, не була б проста. Про тяжкі заробітки бодай не знали б наші дітки. Якби була робота у сметані купатися, то й багач працював би. Тільки штучні квіти дощу бояться. Ото добре, що знайшов підкову! Такий при першому ж пранні линяє. Теля ще не вродилось, а тесть його вже зятеві дарує. Так дрижить, що аж упрів. Ще три знайде, коня позичить, то й заживе! Оце Федот роззявив рот, а толку – ні на голку! Гуляй, Уляно, ще до хати рано. Дурні рясно родять навіть на бідному грунті.
Народна творчість.
* Диктант із коментуванням. Визначити роль у реченнях часток. Дві-три вказаних учителем частки за схемою, поданою нас. 172, розібрати як частини мови.
І. Поки людина жива, не втрачає надії нехай. Хай не гадає вона, що усе вже загинуло вкрай. (Б.Грінченко.) Тільки б дістатись до тебе, істино, людям відкрить! (М.Сингаївський.) Хай в’януть недруги лихі. (П.Тичина.) Тож славлю хліб і руки, що для нас про нього дбають кожен день і час! (О.Довгий.) І тільки ми розтринькуєм свободу, у чварах губимо до праці давній хист. Чи варто кожному свого шукати броду? Не краще разом будувати міст? (В.Раєвський.)
ІІ. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось, поле не шуміло, килимом не слалось? (Олександр Олесь.) Невже і справді заважка мені дорога зустрічей і тиха путь прощань? (М.Бажан.) Серце так б’ється, щастя ж бо з нами тут само. (П.Тичина.) Моторна голова нехай свій розум має. (Л.Глібов.)
ІІІ. Хай плещуть хвилями пісень мої слова, хай кожна рима рани обмива. (Олександр Олесь.) Лише у рідній пісні ми живі, живі у слові рідного народу. (П.Перебийніс.) Чи ж ми для того купались в росах, аби тягтися в чужих обозах? (Р.Лубківський.) Це ж далеке дитинство моє завітало до мене у гості. (Д.Луценко.) Тож, вітаючи світло й тіні, побажаймо всьому добра. (М.Самійленко.) Хотів би я піти через ліси дрімучі, через річки, яри і кручі. (Олександр Олесь.) Воно-то так як кажуть мудреці, не все ж те злото, що в твоїй руці. (А.Малишко.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 452.
* Прочитати.Пояснити, якими частинами мови є виділені слова? Свою думку обгрунтувати.
Коло нього й пес не втримається. Ослові й вуха прикраса. У дорозі й голка важка. Вологу і чоротополох любить. Міцний оцет і посуд рве. Мишу й трьома скиртами не розчавиш. Хороший кухар і без пшона кашу зварить. Од страху й ведмідь утікає. Як будинок згорить, доведеться й мишей нових заводити.
Народна творчість.
* Робота з підручником. Виконання вправи 455 (усно).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.П. 17. вправа 450.
Особливості будови роздуму. Усний докладний переказрозповідного тексту з елементами роздуму
Мета: поглибити знання про будову роздуму, формувати вміннявідрізняти роздум від опису й розповіді, визначати в роздумі тезу й докази; формувати загальні текстотворчі вміння, зокрема вміння переказувати розповідний текст з елементами роздуму; розвивати логічне й образне мислення, культуру усного мовлення, слухову пам’ять, увагу, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів.
І. Актуалізація опорних знань.
* Бесіда.
·Які існують типи мовлення?
·На яке питання дається відповідь у висловлюванні-описі?
·Про що йдеться у висловлюванні розповідного характеру?
·На яке питання відповідає роздум? Про що йдеться у роздумі?
* Пояснення вчителя.
Роздум – висловлювання, змістом якого є встановлені людиною зв’язки між предметами й явищами.
Роздум, побудований за схемою ТЕЗА (думка, що потребує доведення) – ДОКАЗ – ВИСНОВОК, називається роздумом-доведенням. Такий роздум відповідає на питання чому?
Роздум-доведення буває розгорнутий (складається з трьох частин: тези, доказу (або кількох доказів), висновка) та стягнений (висновок відсутній).
Крім роздуму-доведення, існує роздум-пояснення. Він складається лише з ТЕЗИ, якасприймається як істинна, тому не потребує доведення. Роздум-пояснення відповідає на питання що це таке?
* Прочитати уривки. Довести, що в основу кожного з них покладено роздум. З’ясувати стиль кожного з уривків.
І. Особливо в народній моралі плекалися такі чесноти, як честь і гідність. Шанувалосяпочуття національної гідності, відраза до фізичного й духовного рабства. Великим безчестям вважалася національна зрада й зречення рідної мови, бо відцуратися рідної мови – означало позбутисязакодованих у ній добра, правди, честі, щирості. Адже саме в мовіувиразнювалася національна та й загалом людська гідність, зрікаючись якої, людина втрачала не лише кровні зв’язки з народом, але й власний моральний корінь.
З підручника "Українське народознавство”.
ІІ. Чому ми постійно маємо переконувати когось, що Україна – не вавилонське стовпотворіння, а велика держава, що українці – не "маленькі” росіяни, "малороси”, а великий народ?
За роки гонінь, переслідувань і геноциду майже половина українців вимушена булапокинути свою Вітчизну. Та, яксказано у Біблії, "горнило бід і напастей, скорбот і страждань очищує й зміцнює не тільки окремих людей, а й цілі народи”. Тому-то українціне тільки не втратили ні культури, ні мови, ні гідності, ні любові до України-Русі, а й здатні відроджувати свою Державу.
Дзвони, що тріснули, видають глухий звук. Переплав їх в одне ціле, і вони знову звучатимуть чисто.
З журналу.
Таким чином, людям молодим варто дарувати яскраві, насичених кольорів квіти. Такий букет відбиватиме безпосередність дружніх стосунків. Старшим людям має сподобатися букет, витриманий у одній тональності.
За М.Табунщиковим.
Словник. Мораль - система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Закодувати – запрограмувати певні відомості для передавання й зберігання (від код – система символів для передавання й зберігання (запам’ятовування) інформації).Геноцид – винищення окремих груп населення за расовими, національними або релігійними мотивами. Імпонувати – викликати симпатію, подобатися.
ІІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІV. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем або учнями.
*З’ясування лексичногозначення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми та головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення (розповіді з елементами роздуму).
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
V. Усне переказування учнями тексту за планом.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Повторити п. 17, вправа 456.
Мабуть, мова запахів – найдавніша з усіх "мов”. Адже досі нею користуються тварини, які раніше за інших з’явилися на землі.
Пахучими речовинами помічають свої дороги мурахи. Запах швидко вивітрюється. Та коли однією стежкою пересувається багато мурашок, він зберігається протягом усього дня.
Виявлено, що у багатьох мурах певні запахи викликають тривогу. Одні, почувши його, ховаються, інші рятують потомство, треті люто накидаються на ворога.
Трохи інакше використовують мову запахів бджоли. Прилетівши до вулика, бджола-розвідниця виконує характерний танок, який "розповідає”, в якому напрямі й на яку відстань треба летіти, щоб знайти їжу. Добре, якщо йдеться про духмяні квіти. Однак якщо йдеться про поставлену людиною недалеко від вулика чашечку з цукровим сиропом, такої інформації буде недосить. Тоді бджола-розвідниця власним запахом просочує повітря, навколишні близькі предмети, цукровий сироп. Тепер робочі бджоли швидко й безпомильно знайдуть дорогу до годівниці.
Про небезпеку також можна повідомити мовою запахів.
Бджола після того, як вона ужалила, не може витягти жало назад, адже воно із зазубринами. Намагаючись його вивільнити, комахарозриває собі черевце й гине. При цьому виділяє особливу речовину, яка розлючує інших бджіл. Жало, яке залишилося в тілі ужаленої тварини, й далі виділяє "речовину тривоги”, тому на вороганакидаються все нові й нові полчища бджіл. На щастя, ця речовина нестійка. Пасічник, якого ужалила бджола, вже через 10-15 хвилин може спокійно підходити до вулика.
·Дібрати синоніми до слів інформація, пахучий.
·Скласти план (орієнтовний: І. Мова запахів – найдревніша. ІІ. Пахучими речовинами позначають дорогу. ІІІ. Запахи викликають тривогу. ІV. Як використовують мову запахів бджоли. 1. Танка бджолі-розвідниці недосить. 2. Бджола власним запахом просочує повітря, предмети. Їжу. 3. Гинучи, бджола виділяє певний запах. V. Важливість мови запахів).
·Зробити докладний переказ (усно).
Слід сказати, що дія квітів на людину не обмежується тільки емоційною стороною. Квіти, як відомо, благотворно впливають на здоров’я. Вони очищають повітря від вуглекислоти, збагачують його киснем.
Вплив рослин на психіку й нервову систему людини є надзвичайно важливим. Тому розарії у парках часто створюють не лише з естетичною, а й з медичною метою.Під благородним впливом краси квітів людина ширше й глибше сприймає красу природи, стає більш чуйною, уважною.
Нарешті, з багатьох квіткових рослин виготовляють ліки. Усім відомі лікувальні властивості конвалії, троянди, ромашки, календули.
Квіти – чудовий символ спілкування людей. Дарувати квіти – означає передавати за допомогою квітів свої почуття, встановлюючи духовну близькість. Відзначенню знаменних подій квіти надають особливої теплоти й урочистості.
Неможливо уявити дні народження без квітів. Звичай дарувати квіти в день народження найбільш поширений. І скільки б не було прожито років, радість від подарованих квітів робитьіменинника молодшим.
Вручати квіти потрібно вміючи. Букет слід тримати в лівій руці, щоб він напівлежав і щоб стебла були напрямлені направо вниз, а квіти – вгору ліворуч. Так роблять для того, щоб квіти не заважали бачити обличчя того, кому квіти дарують. Віддаючи квіти, необхідно сказати кілька теплих слів. Хоч, звичайно, можна віддати квіти мовчки, легко вклонившись. (З кн. "Людина і квіти”; 220 сл.)
·Пояснити значення слів емоційний (викликаний емоціями – душевними переживаннями, почуттями), психіка (сукупність душевних якостей людини, її духовна організація), символ (умовний знак).
·Дібрати синоніми до слів благотворний, поширений.
·Скласти план (орієнтовний: І. Як діють на людину квіти. 1. Емоційний вплив. 2. Квіти очищають повітря. 3. Дія на психіку й нервову систему. ІІ. Піддією квітів людина стаєбільш чуйною. ІІІ. З квіткових рослин виготовляють ліки. ІV.Символ спілкування людей. 1. Встановлення духовної близькості. 2. Найбільш поширений звичай – вітати у день анродження. 3. Квіти можуть підбадьорити. V. Як вручати квіти).
·Зробити докладний переказ (усно).
Якось, збудивши мене уранці, бабуся таємниче спитала:
- Ану, прислухайся, що чуєш?
Я нашорошив вуха. Звичайно, хотілося почути гул танка, що ним тато обіцяв приїхати з фронту додому. Та у вухо просочився писк. Я гайнув у сіни. Навколо квочки бігало трійко курчаток.
Скільки з ними було мороки! Нещадні коршаки плавали у небі, видивляючись, щоб впасти на нещасне пташеня каменюкою...
Я стійко тримався біля курчат днів чотири. На п’ятий день хлопці погукали грати в м’яча, і я не зміг стриматися. Увечері не дорахувався одного курчати. У сусіда Віталія цього дня пропало аж двоє.
Наступного дня в нас знову щезло курча. У Віталія була така ж пропажа. Хто ж краде курчат?
Ми з Віталієм залягли в бур’яні. Коли це за кущем майнула тінь. Метнувся... великий сухоребрий котяра. Ми – слідом. Еге, доженеш прудконогого!
Віталій приніс із дому шматочок сала, аж я одвернувся, так воно пахтіло. Вкинули сало в торбину, всередину вставили дрючечок, щоб вона була схожа на сак. Торбину поклали коло хати, а самі залягли за рогом. Спокусившись на сало, кіт заліз у торбину, ми вискочили, схопили її й зав’язали мотузкою.
Кіт нявчить, борсається, а ми чомусь не відчуваємо радості, що спіймали крадія. Що з ним робити? Занести подалі й випустити? Завтра буде тут, бо коти дорогу знаходять. Втопити в копанці, як радив сусідський дід? Кіт, мабуть, відчувши лихе, по-людськи зойкнув у торбі.
Підійшла бабуся. Зрозумівши все, мовила:
- Не робіть цього, хлопці. Він же живий. Теж, мабуть, переголодав...
- Тут випускати не треба. Гляди, знову за курчат візьметься... Несіть у поле до скирти, там мишва аж кишить...
Ось і скирта перетрухлої соломи. Кіт злякано тремтів, не вірив волі. Та ось насторожені вуха кота вловили мишачий писк. Кіт нечутно поплазував у солому.
Ми верталися назад. На душі було випогоджено. (За В.Кавою; 300 сл.)
·Пояснити лексичне значення слів скирта (великий стіг сіна, соломи або необмолочених снопів, щільно укладених певним способом для зберігання просто неба), сак (риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держална).
·Дібрати синоніми до слів нашорошити (вуха), гайнути, морока, пропажа, борсатися, плазувати.
·Скласти план (орієнтовний: І. "Що ти чуєш?” ІІ. Морока з курчатами. 1. Коршаки в небі. 2. Стійко охороняв курчат. 3. Одне курча пропало. ІІІ. Засідка в бур’яні. ІV. Пастка з торбини. 1. Запашна приманка. 2. За допомогою дрючечка торбу перетворили на сак. 3. Торбину поклали біля
·хати. V. Крадія спіймано. VІ. Що робити з котом? VІІ. "Він же живий...” VІІІ. Кіт у скирті).
·Зробити докладний переказ (усно), замінивши першу особу на третю.
Тема: Написання часток бо-, но-, то-, -от, таки-
Мета: пояснити особливості написання часток, формувати вміння визначати в словах орфограму "Написання часток окремо і через дефіс”, обгрунтовувати вибір написання відповідним правилом; виховувати повагу до поетичного слова та усної народної творчості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
|
Картка 1
Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити члени речення. Виділені слова розібрати як частини мови.
Гадюка хоч не вкусить, та заш..пить. Коли б цукор мав язика, він би сам себе зл..зав. Тільк.. стань вівцею, а вовки знайдут..ся. Коли б сир та масло, та ще мука, п..рогів би нап..кла, солі позичила б, а води сама пр..несла б. Капловухого хоч родзинками годуй, а все буде капловухий. Народна творчість.
|
|
Картка 2
Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити в кожному члени речення. Виділені слова розібрати як частини мови.
Чи я не знівечив чужого слова? Чи не забув, як гомонить діброва? (М.Сингаївський.) Нехай не падає прокляття на наше пр..звище родинне, нехай же, сину, довіряє твоєму підп..су людина. (П.Перебийніс.) І тільки попіл поп..лом л..жить. І тільк.. зрадник зат..рає слід. (А.Малишко.) Нехай сніги л..жать, як к..лим, нехай хоч цілий вік м..туть! (Олександр Олесь.)
|
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Написання часток” (с. 164).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати. Пояснити написання часток.
І. Отакий-то на чужині мені сон приснився! (Т.Шевченко.) Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий в серціневимовний. (Д.Білоус.) Ніхто-бо не знаєгодини, коли і де його справа покличе. (О.Ольжич.) Зацвітуть от-отчерешні, агрус і порічки. (М.Старицький.) Ну-бо, дощику, полий, вербенятам личко вмий! (О.Пархоменко.) А ти б, метелику, не дуже-то гордився, бо ти недавно сам з гусениці вродився. (Л.Боровиковський.)
ІІ. Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали! (Т.Шевченко.) Друже, ти-но приглянься! (І.Драч.) Перевір-но ліпш оружжя. Підтягни мені підпружжя: буде важко брати цей поріг! (Б.Олійник.) Лучче одурить себе-таки, себе самого, ніж з ворогом по правді жить. (Т.Шевченко.) А розправте-но зігнуті плечі! Не скоряється дух молодечий. (П.Перебийніс.) Чуєте, хлопці, рубайте з руки, з-за хмарищ-бо сунуть круки, хижаки. (П.Усенко.) Цу-цу, скажені, схаменіться! Бач, розходилися! (Т.Шевченко.)
*Попереджувальний диктант. Позначити в словах офрограму "Написання часток окремо і через дефіс”
Двісті верст вночі засніжено, не малий-таки прогін... (А.Малишко.) Подай-но руку, йдімо на чати! Всяк сподівався, всяк якусь надію, найменшу, а плекав таки з нас кожен. (М.Самійленко.) Невже-таки суспільному зусиллюне влагодить законів? (М.Старицький.) Я довго-довго міркував, чого-то в світі стало, що так багато є людей, а добрих з них так мало. (В.Самійленко.) І ми таки прийдем, бо віща тінь Богдана нас на бої благословля! (А.Малишко.) Якби, якби-то юність знала, а старість мудрая могла! (В.Сосюра.)
*Пояснювальний диктант.
І. Який-бо ти, дідусю, став суворий! (Леся Українка.) Діду, ви старомодні. А розправте-но плечі. Де ж це видано, діду, так-бо діло не піде! (П.Перебийніс.) А був наш батько такий-то грізний! (Марко Вовчок.) Дай-бо, вечір, на вечерю хліба чорного окраєць. (М.Нагнибіда.) Ну, а я ж бо не дуже, а я собі збоку, тільки трішки поп’ю я весняного соку. (А.Малишко.)
ІІ. Як ти підносиш на руках дитя, світлішають думки і почуття. Пригадую Мадонну Рафаеля. Мистецтво вічне, вічне-бо життя! (Д.Павличко.) Я не люблю людей двомовних, в людини ж бо – один язик. (В.Сосюра.) Отак-бо, друже мій великий, усе минуле ожива. (А.Малишко.)
ІІІ. Не так-то він діє, як словами сіє. Якою б темною ніч не була, а сонце таки зійде. Руки працюють, а годує таки голова. До роботи не силуйте, а до їди таки бийте. Так-то так, та тільки з хати як?
Народна творчість.
*Диктант з коментуванням. Позначити в словах орфограму "Написання часток окремо і через дефіс”
І. Ще тільки-но збиралося на світ. (Б.Олійник.) Дай мені ж бо, день грядущий, всі тяжкі свої турботи! (М.Нагнибіда.) Тримай-но люстерко, історіє, а я задивлюсь, постою. (І.Драч.) Довелось-таки нам над тим Доном стати. (І.Франко.) Так не грай же сумного, не грай, а таку вдар-но пісню завзяту, щоб долинула й в темную хату... (М.Старицький.) О, якби-то старість знову стала юністю, братове! (В.Сосюра.) Чиясь-то молодість ясна у
двері стукає мої. (А.Малишко.)
ІІ. Розпрягайте, хлопці, літаки! Хай-но спочивають, роботящі. Гарно воно в небі, а таки вдома, на землі, їй-богу, краще. (Б.Олійник.) Налягай на педалі, вези-но, як нема закропитись бензину! (І.Драч.) Я мов стаю широким і прозорим, неначе жити тільки-но почав. (В.Сосюра.) І на жаль, людської доброти часом у житті таки бракує. (Д.Луценко.) У каменя обчовгані боки, а він своє єство зберіг-таки. (О.Довгий.) Жалів сердечно бідну Катерину, куди-то їй подітись одинокій? (А.Малишко.) Така-то жалібна була вся пісня та смутна. (Б.Грінченко.) Сьомого поту зітру краплини, темної ночі додам до днини, а докопаюсь-таки до щастя, щоб не було міражем в людини. А люди кажуть, а люди радять: "Шукай-но глибше! Шукай-но дужче!”(А.Малишко.) Що ж це завтра? Але-бо хіба я не знаю? (О.Ольжич.)
ІІІ. Ой, я ж таки козацького роду-плоду, то й не звик ще потурати на пригоду. (М.Вороний.) Долежалась-таки торбина! Лежить торбина в гарній скрині. (Л.Глібов.) Якби-то ці гори плугами зорати – родив би рясний виноград... (Д.Луценко.) Блукаю між квітками і з ними сам цвіту. Блукаю, ніби п’яний, і от-от упаду! (П.Куліш.) То-то дива на ярмарку, то-то дива буде! (Олександр Олесь.) І садок, що ми колись садили, хоч старий, а все-таки цвіте. Читали ми книжкув короткі спочинки, дбайливо складали подерті сторінки. Які то бувають на світі книжки! (П.Воронько.) Зумій-нонадароване віддати. (Б.Олійник.) Які ж бо дивні поїзди нічні, вони завжди з тунелів наших снів удосвіта зненацька виринають. (М.Нагнибіда.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П 18, вправа 471.
Тема: Не, ніз різними частинами мови (узагальнення).
Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про написання не, ні з різними частинами мови; формувати вміння обгрунтовувати вибір написання заперечних часток з різними частинами мови відповідними правилами;виховувати повагу до усної народної творчості; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроків: уроки систематизації й узагальнення вивченого.
Обладнання: підручник.
.
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
*Робота з підручником. Виконання вправ 472, 473.
Опрацювання таблиці "Написання не” (с. 168).
ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
*Переписати, знімаючи риску.До виділених слів дібрати й записати в дужках синоніми.
Зразок.
Щастя має друзів, а їх вивіряє не/щастя (горе).
Спокій воду п’є, а не/спокій мед. То не/щастя, як дощ у жнива вдасться. Ми багатим урожаєм усіх не/другів лякаєм. Де не/згода, там часто шкода. Краще цнота у болоті, ніж не/цнота у золоті. Вмить нічого не буває, все не/легкої праці чекає Не/велика біда, що минула середа. Не/знайома дорога – то прикрита западня. Не/добрий шлях веде в злий край. Вовк без хвоста – то штука не/проста. На чужій стороні і влітку не/затишно. Нове колесо не/рівно котиться. Солома біля вогню лежатиме не/довго. Через цямрину не/легко воду пити. Не/рідкосмішний початок сльозами закінчується. У своїй справі суддею бути не/гоже.
Народна творчість.
Словник. Цнота - доброчесність, непорочність.
*Завершити прислів’я (усно). Пояснити написання не з різними частинами мови.
І тварина любить ласку, а не ... . Не вогонь залізо розігріває, а … . Не клей тримає, а … . Думки рухай не язиком, а ... . Не море топить, а... .Годують не сокира, не вила, не таця, а ... . Їдь не швидко, але ... .
Народна творчість.
Для довідок. Тряску. Руки. Вміння. Вухами, очима та розумом. Калюжа. Праця. Впевнено.
*Прочитати. Пояснити написання не звиділеними словами.
Як неук кує, то коня псує. Всяке напівзнання гріше невігластва. Напав нежить – і на печі не влежить. У недбалої квочки шуліка – свояк. Щасливому по гриби ходити, а невдасі по лісу блукати. Злодій не розбагатіє, ненажера не розжиріє. Трутнів бджоли викидають, як нероб люди. Хто звик чужим жити, той нездужає робити.
Народна творчість.
* Прочитати. Пояснити написання не з дієсловами.
Не мудруй багато, а працюй завзято. Не вийдуть жнива з доброго дива. Немає височин без низин. Немає тіні без світла. Немає троянди без колючок, а людини без болячок. Не май поле за бовдура, а ліс за дурня. Немає ціннішого напою від води. Верблюда ложкою не напувають. На чужій стерн
і кінь не напасеться. Ледареві завжди нездужається. У останніх штанів не буває кишень.
Народна творчість.
*Переписати. Виділені слова розібрати за будовою. Пояснити написання не з цими словами.
Перерод не краще недороду. На чужій землі не доробиш хліба. Усяка борозна недолюблює сна. Хто худобу не доглядатиме, мало хліба матиме. До дуги й вудила недостаєвоза й кобили. Не примушуй голодного варити їсти, бо недоваритьі недосолить. Щербатого горшка вже не доліпиш.
Народна творчість.
*Прочитати. Пояснити написання не з дієприкметниками.
Незакінчену роботу дощі та сніги закінчують. Не закінчену вчасно роботу дощі закінчують. За несказане слово не буває соромно. За не сказане зопалу слово не буває соромно. Необдумане діло взяло й згоріло. Не обдумане вчасно діло померехтіло й згоріло. Негріте залізо не зігнеш. Не нагріте заздалегідь залізо не зігнеш.
Народна творчість.
* Переписати.В кожному реченні підкреслити граматичні основи. Пояснити написання не з частинами мови, що виступають у реченнях присудками.
Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. Хліб не тільки не молочений, а й на тік не волочений. Невисіяне насіння і на той рік не пропаде. Лопата – не плуг, приятель – не друг. Ледачому коневі лозина не страшна. Переказами вовк не ситий. Яка не вправна твоя рука, а не стисне більше одного кулака.
Народна творчість.
*Переписати, знімаючи риску. Пояснити написання не з дієсприслівниками.
Не/вклонившись, ягідки не/зірвеш. Не/домовившись на березі, не/вирушайза ріку. Не/йди у воду, не/розпитавши броду. Не/піднявшись на гору, обширу не/побачиш. Новою дорогою йди, стару не/забуваючи. Не/нагодувавши коня, далеко не/збирайся. Не/ставши на граблі, не/дістанеш по чолі.
Народна творчість.
*Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму "Не з іменниками, прикметниками, дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками”.
І. Я не люблю, коли кричать, ненавиджу, коли лякають. (В.Коротич.) В рабстві наше зло, не в нашому невмінні. (В.Забаштанський.) Не відцурайся слова при столі, не пошкодуй півночі на розмову. (А.Малишко.) Я теж не трутнем, а мурахом із ранніх літ трудився й ріс. (Д.Луценко.) Не пастушком, не водовозом, а сівачем у десять літ по ниві йшов назустріч грозам, крізь піт дитинства бачив світ. (М.Нагнибіда.) На щоках не відчувши студеного вітру доріг, не дійдеш до мети. (В.Раєвський.) Нехай ідуть всі ті нездари на торговиці та базари! (М.Вороний.) Картав я своє невігластво. (І.Драч.) Слава – недобра страва, крутиться під нею тарілка. (Е.Дікінсон.) Не жили в мене, а мільйони струн. Не золото, не долари й дукати,насущний хліб був завжди у ціні! Всі, хто віддав своє життя за волю, для мене також рідні, не чужі. (Д.Луценко.) Ні, непросто жити в цьому світі! На планеті спокій нестійкий. (П.Перебийніс.)
*Диктант з коментуванням.
І. Незчулися, як рідне наше поле скував мороз і снігом замело. (М.Старицький.) Мороз дихнув на скло і залишив казкових квітів гори якоїсь неземної чистоти. (П.Воронько.) Сніги зійшли немов навіки, і сліду не лишивши нам. Земля розплющила повіки, своїм не вірячи очам. (Л.Дмитерко.) Тиша ловить у невід хвилин переплин. (Б.Олійник.) Вогонь не гаситься вогнем, а ніч не здовжується днем. Не пнеться з вірності біда, не ллється з кременю вода. (А.Малишко.) Недосяжна зірка в небі, хоч і сяє вона всім. (Олександр Олесь.) Далека, небезпечна путь, таж хвилі приязно гудуть. (М.Рильський.) Виходить сонце на поля незаймане, як немовля. (Д.Павличко.) Незчулися дерева, як старість підкотилася до них. (О.Довгий.) Рости сильним і здоровим, синочку недужий. (П.Перебийніс.) Калина кров губила, та нескорено на серці України запеклась. (М.Сингаївський.) Висне небо блакитне, без хмар, до глибин недосяжних прозоре, без угаву цілується з морем. (П.Воронько.) Серцю нічого не треба, тільки б весніла земля. (В.Сосюра.) Там народилась перша пісня, там ходить повість недописана. (М.Сингаївський.) Творчість – це не звично і не випадково. Як не чисте серце, то й не чисте слово. (О.Довгий.)
ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
*Робота з підручником. Виконання вправи 475.
Опрацювання таблиці "Написання ні” (с. 169).
V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
*Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму "Ні із займенниками”. Вказати речення, в яких ні... ні є єдальними сполучниками.
І. Ні з ким сісти потужити в полі на могилі, ні з ким піснею збудити літа молодії. (П.Куліш.) Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь. (П.Перебийніс.) Ти ні до чого тут не звик і не залишив тут нікого. (Б.Дегтярьов.) Ні, цей народ із крові і землі я не віддам нікому і нізащо! (М.Вінграновський.) Краса – над всім. Вона живе, бо не залежить ні від кого в світі. (В.Коротич.) А майстер ні хвилини не прогавить. (Р.Лубківський.) Це, морозе, ти навіяв роздумів ніяк не втішних. (М.Сингаївський.) Те, що сьогодні зберегти можливо, те завтра вже нізащо не купить. (М.Чхан.) Маємо все! Ні купити його, ні продати. З віку передане передамо у віки. (Б.Олійник.) Ти йдеш у світ зелений навмання. У тебе ні машини, ні коня. (П.Перебийніс.) Не хочеться ні просіки, ні стежки. (М.Сингаївський.)
ІІ. Зеленим вогнем береза, як свічка, в полі горить. Ні вітер, ні блискавок леза не можуть її погасить. Лиш до нікчеми спиною стаю! Ніщо так не росте, як сміття. Ніщо так пишно не цвіте і так ніщо, як труйне цвіття, не вабить зору.
З творів Д.Павличка.
*Переписати, знімаючи риску.
Ледареві й ні/кчемі завжди свято. Голова – як казан, а розуму – ні/ложки. Ледачому й лінуватись ні/коли. Ні/хто ні/озвався, ані/засміявся. Ні/хто майстром враз не/став. З пустого в порожнє переливати ні/чого. Як нема пального, трактор ні/до/чого. Їздив ні/з/чим, а привіз воза. Багато з чим піти – ні/з/чим не/вернутись. Ні/кому сама птаха в руки не/летить. Його робота не/ лізе ні/в/які ворота. Красно говорить, та слухати ні/чого. Ні/коли н
е знаєш, де причаївся заєць. Живий ведмідь своєї шкури ні/за/які гроші не продасть. Не/бери чужого ні/чого й не/боятимешся ні/кого. Де сівач ледащо, там урожай – ні/нащо. Держися в усьому міри, то не/ матимеш ні/в/чому потреби. Якщо грубо, ні/кому не любо. Камінь угору не котиться ні/в/яку пору. В чужім оці бачить зразу, а в своїм – ні/разу.
Народна творчість.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 19, вправи 481, 486.
Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток)
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь і навичок стосовно теми "Частка, правопис часток; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.
І. Повідомлення мети перевірки та способів її проведення.
ІІ. Усна перевірка знань.
*Бесіда.
·Яка частина мови називається часткою? Навести приклади.
·Чому частка - службова частина мови?
·Чим відрізняється частка від інших службовихчастин мови?
·На які групи поділяються частки за роллю в мові?
·Які частки належать до формотворчих?
·Які граматичні форми творяться за їхньою допомогою?
·Яка роль модальних часток у реченнях?
·Які особливості написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки?
·Як пишуться з різними частинами мови заперечні частки?
* Робота біля дошки. Записати речення, назвати в них всі частини мови – самостійні й службові. За схемою, поданою на с. 172 підручника, вказану вчителем частку розібрати як частину мови (усно).
Не поклонися легкості недобрій! Хай краще мука, ніж бездумний лет. Зерно зерніє, пахне зелень рути, і довга дума мріється мені: "Як паном бути в дальній чужині, то краще вдома хоч і прахом бути!”
А.Малишко.
ІІІ. Проведення тестування.
*Інструктажщодо проведення тестування.
*Виконання учнями тестових завдань.
*Відповіді учителя на запитання учнів (після того, як роботи здано).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Частка – це службова частина мови, яка
а) надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм;
б) виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;
в) вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.
У подане речення ввести частку (напр.: Легко в очереті дудки робити. (Нар.творч.) В очереті тільки дудки робити легко. Тількив очереті дудки легко робити.)
2. За значенням і вживанням частки поділяються на
а) похідні й непохідні;
б) сурядні й підрядні;
в) модальні, заперечні, формотворчі.
Скласти (пригадати) й записати речення з часткою (напр.: А я ж матір не забуду.(П.Тичина.) За вікнами лиш вітер шепотів. (П.Перебийніс.) Вже давно на нього собаки часник товчуть. (Нар.творч.)
3.Форми умовного способу дієслова утворюються за допомогою частки
а) нехай;
б) навіть;
в) би (б).
Від поданого дієслова утворити форму умовного способу (напр.: читати – читав би; читала б) або скласти (пригадати) й записати речення з присудком, вираженим дієсловом умовного способу (напр.: Полинув би, вітре, з тобою на білі зими береги. (П.Усенко.) Була б голова ціла, а шапок багато. Якби пес робив, то в чоботях би ходив. (Нар.творч.)
4. За допомогою часток хай, нехай утворюються форми
а) дійсного способу дієслова;
б) умовного способу дієслова;
в) наказового способу.
Частку хай (нехай) увести в речення (напр.: Нехай минуле буде все позаду, нехай майбутнє буде при мені. (А.Малишко.) Нехай палить дрова той, хто їх пристарався. Взяв бісконя, хай берей вуздечку. (Нар.творч.)
5. Через дефіс пишуться зі словами частки:
а) най, як-, що-;
б) бо, но, то, от, таки;
в) би (б), хай (нехай), же (ж).
Слово, що пишеться з часткою через дефіс, увести до речення (напр.: Не всіх-бо лежебоками взивати я охочий. (П.Тичина.)Я того, що кликало роками, так-таки побачити й не зміг. (М.Руденко.) Зумій-но надароване віддати. (Б.Олійник.)
6. Окремо із словом частка не пишеться в такому реченні:
а) У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.(Нар.творч.);
б) Годує не піч, а піт. (Нар.творч.);
в) Незв’язаний сніп – солома. (Нар.творч.)
Дібрати й записати дієслово, що без нене вживається (напр.: нехтувати, невгавати) або ввести таке дієслово в речення (напр.: Хоч не маю собі долі, маю вдачу. Хто зачепить, незчується, як віддячу! (М.Вороний.) Сьогодні і небу, і сонцю млостилося,нездужалось. (М.Стельмах.)
ІV. Підвбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Повторити п.17-19, вправа 489.
Мета: пояснити особливості композиції твору-роздуму дискусійного характеру; на основі здобутих текстологічних умінь формувати текстотворчі вміння, зокрема вміннячітко формулювати тезу роздуму й добирати переконливі аргументи на її підтвердження або спростування; розвивати культуру усного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів.
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над усним твором-роздумом.
*Робота з підручником. Виконаннявправи 545.
* Пояснення вчителя.
Дискусія - це публічна суперечка, мета якої -з’ясування й протиставлення різних поглядів на спірне питання, пошук та вияв істини. Поскільки учасники дискусії у процесі суперечки самі доходять певних висновків, саме дискусія є найбільш ефективним засобом переконання, чудово ілюструючи давній афоризм"Істина нарожується у суперечці”.
Засобом підготовки до участі в дискусіях можна вважати твір-роздум дискусійного характеру.
В основу роздумів автора такого твору має бути покладене питання, що сприймається людьми неоднозначно. Таким чином, вже тематакого твору повинна мати дискусійний характер.
На початку твору (у зачині) слід навести дві-три протилежні точки зору на обговорюване питання. На початку основної частини твору потрібно якнайчіткіше сформулювати тезу покладеного в основу твору роздуму, після чого ретельно ствердити або запечеречити висловлену в тезі думку шляхом ретельно дібраних аргументів і прикладів. У заключній частині твору потрібно чітко сформулювати висновки з усього вище сказаного.
Таким чином, складний план твору-роздуму дискусійного характеру матиме приблизно такий вигляд:
І.ЗАЧИН (підведення до обговорення питання: що спонукало замислитись, які існують погляди на це питання).
ІІ.ОСНОВНА ЧАСТИНА (ТЕЗА, яку обстоюватиме або спростовуватиме автор твору).
1. ..................;
2. .....................;
3. .................... і так далі.
ІІІ. ВИСНОВКИ.
Головним у такому творі є агрументованість авторської позиції. Переказуючи чужі погляди на обговорюване питання, краще вживати вирази як можна почути...; як вважають...; дехто стверджує...тощо. Щоб уникнути безапеляційності, у творі варто вдаватися до вставних конструкцій на мою думку, як мені здається, очевидно, певно, можливо тощо.
* Робота з підручником. Виконання вправи 546.
ІІІ. Робота учнів над складанням усного твору-роздуму.
* Колективнескладання плану плану твору на одну з тем:
·Що потрібнішесучасному школяреві –міцні знання чи високі оцінки
·Чи для всіх школярів уроки іноземної мови (фізкультури, образотворчого мистецтва) є необхідними
·Чи потрібнішколярам уроки етикету
·Читання художньої літератури - еліксир для душі чи чесний відпочинок?
·Чи варто повертатистародавнім вулицям (містам) історичні назви
·Чи всі народні традиції варто відновлювати
Словник. Еліксир – фантастичний напій, який нібто міг продовжити людське життя. Етикет -норми поведінки, правила чемності.
* Колективне складання усного твору-роздуму за планом ( у пібліцистичному стилі).
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. 548 (усно).
Тема: Вигук як особлива частина мови. Кома і знак оклику при вигуках. Дефіс у вигуках.
Мета: дати поняття про вигук як частину мови; формувати вміння впізнавати вигуки в реченнях, визначати їхню роль, правильно та доречно вживати в мовленні, правильно розставляти розділові знаки в реченнях із вигуками; удосконалювати навички правильного інтонування речень, що містять вигуки; розвивати увагу, пам’ять, емоційну сферу.
Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 175 – 176).
Опрацювання таблиці "Вигук” (175).
ІІІ. Виконання вправ назакріплення вивченого.
* Вибірковий диктант. Виписати вигуки. Встановити, що передає кожен з них.
І. Цить! Хай говорить серце... Ой! Що се за сопілка? Чари! Чари! Ба! Так би ти й казав, то я ж би знав! От, бігме, згинув би тепер без неї! Лукашу, де ти? Гов! Геть! Не мороч мене! Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Авжеж! Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє! Ну-ну, помалу! Гей, підіте приведіте музику троїсту!
З творів Лесі Українки.
ІІ. Анумо, співці-кобзарі! У кого є кобза гучніша! Ану, вставай, чоловіче, третій півень кукуріче! "Нумо орати!” – продзижчала муха й сіла волові на ріг. Гей, люди ідуть по ліщину, гей-гей! А я їду по дівчину сам. Ей, питається батько сина, гей-гей! "Скільки стоїть ця дівчина в нас?” "Ой тобі, тату, не питати, гей-гей! Скільки треба – треба дати нам!”
Народна творчість.
* Робота з підручником. Виконання вправи 496 (усно).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 178).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Попереджувальний диктант. Вигуки пікреслити.
І. Нумо ж, зберімось у купу тісніше! (В.Самійленко.) Хто знає Оржицю? А нуте, обзивайтесь! Усі мовчать. Гай-гай, які шалопаї! Вона в Сулу тече у нашій стороні. (Є.Гребінка.) Ох, ти, доле моя, доле! Гей, моя бурлацька воле, розкоше моя! (М.Вороний.) О, мене ти напоїв, як цілющою водою дух
ом кинутих степів! (Олександр Олесь.) Свавільний часе! Годі, не дурмань!(М.Самійленко.)
ІІ. Вийшла мати з дітьми в поле: "Нуте, ручки молоді!” (П.Тичина.) Ачей, це діло непросте – город вітрами городити. (М.Руденко.) Ой не плач, моє серце, ой цить! (Б.Грінченко.) О, розстроєна скрипка, розстроєна! (І.Франко.) Рятуйте! Пробі! Ось я тут конаю... Життя, життя – чи пекла, а чи раю! (М.Вороний.) Ой, живу впівголосу, впівсили. (Л.Костенко.) О, Боже мій, які ж ми ненавченні! (Г.Білоус.)
* Прочитати. Вказати етикетні слова. До яких частин мови вони належать?
І. "Здоров, Василю, пане-брате!” "Здоров, кумасю мій Кіндрате!” Спасибі, братіку, за добреє слівце, як не кохать тебе за це? "Добридень, кумо! – Вовк гукає. – Той спить, хто щастя має!” "Добривечір, сусіде мій! Чи всі ви живіі здорові?” – гукнула Миша Пацюкові. Не хочу я нікого прирівняти, звиняйте, до Свині... Ні, далебі, що ні!
З творів Л.Глібова.
ІІ. Добрий день, моє місто! Ти знов мене будиш співом, працею, думою високочолою. (Р.Лубківський.) Добрий вечір тобі, мамо, пісне моя! Ми на рідній землі. Треба нам небагато, все багатство у нас – честь і добре ім’я. (П.Перебийніс.) На день добрий парубонько мусив шапку зняти: "Помагайбі, дівчинонько, тобі жито жати”. (Д.Білоус.) Здоров був, друзяко, привіт, привіт! (А.Малишко.) Вибачайте, що не за правилом, мабуть, вдача у мене така. (М.Гурець.)
*Пояснювальний диктант.
І. Гей, летів на вороному легко, як на лови. (Б.Олійник.) Гей у полі тополенька, тополенька пишна. Та то ж наша Ганнусенька з подружками вийшла. (П.Усенко.) Довбуша й Лук’яна Кобилиці, гей, дзвеніли месницькі шаблі! (Т.Масенко.) "Гов, дядьку!” – хтось гукнув близенько. (Л.Глібов.) Гей, чуєте, хлопці, рубайте з руки, з-за хмарищ-бо сунуть круки, хижаки. (П.Усенко.) Ой, у полі гне тополі вітер та на вольній волі. (В.Сосюра.) Ох, коли б мені доля судила хоч побачити раннюю зорю! (Леся Українка.) О вічне сонце огнелике, ти встало недругам на зло! (А.Малишко.) Ой, догоріла свічка до полички! (М.Литвин.)
*Диктант з коментуванням. У вказаному вчителем реченні підкреслити всі члени речення. Чи є членом речення вигук? Вказані вчителем вигуки розібрати як частину мови за поданою на с.179 підручника схемою (усно).
І. Еге! Побігли вже кози в лози! Скажи моїй кобилі: "Тпру!”, бо в мене губи замерзли. Нуте, браття! Або перемоги здобути, або дома не бути. Закувала зозулина, сіла на лозину. Ей, люблю я, мамко, літо, а ще люблю зиму. Гей якби я була знала, що прийде Михайло, я би була кучерики зачесала файно.Ой дощ іде, роса паде на білу березу, я своєму миленькому сорочку мережу.
Народна творчість.
ІІІ. Нумо до праці святої, брати, сміливо будемо йти. (В.Самійленко.) Гей, народе! Будеш жити! (П.Тичина.) Гей, Донеччино, степу чарівна красуне, ти назавжди запала у серце мені. (М.Сіренко.) Ну, що поробиш з тими генами? У Ялті вперто сниться степ. (М.Чхан.) Ах, вечір би швидше! Він тишу цю збуде. Піду я дивитись, як бавляться люди. (Олександр Олесь.) Прехорошенько посідали та як ушкварили – ой, лишенько моє! (Л.Глібов.) Летімо, друзі, вдалеч навмання. Ану, подайте білого коня! (П.Перебийніс.) У вир подій би! Стрімголов! Та, знаючи, що сам уже не кинусь, когось буджу в собі: "Агов! Агов!..” (М.Самійленко.) Ого, він зумів би збудити тривогу! (Л.Первомайський.) Тривога! Тривога! Сирена ячить, швидка допомога мчить. Хтось покликав: "Алло! Люди добрі, ради Бога, приїжджайте якомога швидше... Я вмираю... Слово... Розумієте, слово, неначе жало, ржавіє, застромлене в груди. О люди! Алло! Алло!” (Д.Павличко.)
* Прочитати. Пояснити вживання дефіса у вигуках.
І. Гай-гай,та й не вдома, де не сядеш – не солома. (Нар.творч.) Вже з уст зірвалися слова: "Гей-гей! Чи є хто в лузі? Озовися! Чи є де в світі ще душа жива? (М.Вороний.) "Ох-го!” – десь в лісі оддало.(П.Тичина.)
ІІ. Гай-гай! Важка то річ, о мудрі і хоробрі! Візьми попробуй спершу поміняй людські стосунки на порядні й добрі! (М.Карпенко.) Гай-гай, до травня, любий, зачекаймо... Насовується тільки-но зима! (М.Бажан.)
* Прочитати. У ролі яких членів речення виступають у поданих реченнях вигуки? У значенні яких повнозначних частин мови? Свою думку обгрунтувати.
І. "Ай” казати не поспішай. В роботі він "ох”, а от їсть за трьох. Нащо вороні довгі розмови, їй досить одного "кра”. Один день "гой”, а все життя "йой”. Як робити - "ох”, а язиком меле за двох. Лихий жнець – дзень-дзень, аби минув день. Нащо вороні довгі розмови. Їй досить одного "кра”.
Народна творчість.
ІІ. З-поза хмар, з блакитних неба вікон пада журавлине "кру” сумне... (М.Самійленко.) Невеселим "курли” шлю до тебе прощальний привіт. (В.Раєвський.) Мовить заєць сумовито: "Важче жити з літа в літо. Йдеш пастися на хлібах, а мисливець бах та бах! (О.Пархоменко.)
*Прочитати загадки, відгадати їх. Назвати вжиті в нихзвуконаслідувальні слова.
1. В небі чистому, під сонечком, все хтось дзвонить срібним дзвоничком: "Дзень-дзень, дзень-дзень!” – славить він погожий день. Може, чули навесні його дзвоника пісні? (Р.Юзва.) 2. Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкладає та у лісі в холодку все кує: "Ку-ку, ку-ку!”? 3. Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться, "ху-ху-ху!” – кричить, співа. Відгадали всі? (В.Шаройко.)
Відгадки. 1. Жайворонок. 2. Зозуля. 3. Сова.
*Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску.Звуконаслідувальні слова підкреслити.
І. "Курли, курли!” - лунало десь в імлі, і все с..ло ту ніжну пісню чуло. (Д.Луценко.) За вербами в озер..чці тр..вожилася птиця, пл..скалась риба, а за дорогою зовсім не/сподівано озвався лісовий жайворон: "Ли-ли-ли-ля, ю-ля”. (М.Стельмах.) "Чи-лін! Чи-лін!” – нараз упали на мене холодні краплини звуків. Стр..вай, та це ж зовсім не/журавлиний крик. Такі звуки лише в одного, знаного мені, але ще ні/коли не/баченого птаха. Це чорний бусол. (В.Гей.) А тепер: "Няв! Няв! Няв! Няв!” – кіт подав потрібну ноту, лапки догори підняв, бідний аж бл..щить од поту. (Д.Павличко.) Курка каже "кудкудак” – знайшла з..рно, як кулак. (Нар.творч.)
* Навчальний диктант. Підкреслити вигуки.
Мабуть, то конвалії, черемха й шипшина споїли своїми п’янкими пахощами всіх лісових птахів, що вирішили позмагатися у співі із солов’ями.
-Цінь! Цінь! - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.
- Ку-ку! – з усієї сили кувала зозуля.
- Фі-у! Лі-у! – грайливо свистіла іволга.
Маленька, але хитра очеретянка дивувалася. Гай-гай, майте совість, куди вам до солов’їв! Та врешті й собі подала голос:
- Кара-кір! Кір-кір!
Ой, як розсердився, зачувши те, бугай! Він так сердито заревів, що птахи замовкли і більше не озивалися. (За Б.Комаром; 75 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 20, вправи 506 (письмово), 507 (усно).
Тематичне тестування (тема: Вигук, правописвигуків).
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок стосовно теми «Вигук, правопис вигуків»; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи,розвивати логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь, навичок.
Обладнання: роздавальний матеріал, тестові завдання.