О.П.ГЛАЗОВА
РІДНА МОВА
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ
7 клас
ІІ СЕМЕСТР
2003
ЗМІСТ
|
Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні |
163 |
|
Непохідні і похідні прийменники |
170 |
|
Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс |
175 |
|
Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис прийменників) |
179 |
Зв’язне мовлення.Письмовий твір-розповідь про процес праці за власним спостереженням |
183 |
|
Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види |
185 |
|
Вживання сполучників у простому й складному реченнях |
188 |
|
Написання сполучників разом і окремо |
190 |
|
Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників) |
193 |
Зв’язне мовлення. Письмовий cтислий переказ тексту, що вміщує розповідь про процес праці |
195 |
|
Частка як службова частина мови |
199 |
|
Розряди часток за значенням |
201 |
Зв’язне мовлення. Особливості будови роздуму. Усний докладний переказ розповідного тексту з елементами роздуму |
204 |
|
Написання часток бо-, но-, то-, -от, таки- |
209 |
|
Не, ні з різними частинами мови (узагальнення) |
212 |
|
Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток) |
217 |
Зв’язне мовлення. Усний твір-роздум дискусійного характеру |
219 |
|
Вигук як особлива частина мови. Кома і знак оклику при вигуках. Дефіс у вигуках. |
221 |
|
Тематичне тестування (тема: Вигук, правопис вигуків) |
226 |
Зв’язне мовлення. Створення діалогів дискусійного характеру відповідно до запропонованої ситуації.Замітка дискусійного характеру |
229 |
|
Частини мови (самостійні, службові, вигук), їх значення та граматичні ознаки |
232 |
|
Найскладніші орфограми |
235 |
|
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ |
|
|
Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова |
238 |
|
Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Розділові знаки в кінці речень |
241 |
|
Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні |
245 |
|
Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Тематичне тестування (тема: Словосполучення і речення) |
249 |
Зв’язне мовлення. Усний твір-оповідання за поданим сюжетом |
255 |
|
Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета |
257 |
|
Простий і складений присудок (іменний і дієслівний) |
260 |
|
Тире між підметом і присудком |
267 |
Зв’язне мовлення. Контрольний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини або елементами роздуму |
272 |
|
Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Види обставин за значенням |
276 |
|
Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Контрольне аудіювання |
281 |
|
Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами. Контрольне читання мовчки |
294 |
|
Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Просте речення; головні й другорядні члени речення) |
300 |
Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні.
Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники; виховувати увагу й пошану до влучного, образного й дотепного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному частини мови самостійні та службові.Пояснити відмінність між ними.
І. Коли козак у полі, то він на волі. Мала бджола, а більше за великого мухомора знає. Великий язик у вола, а от говорити віл не вміє. Чумак з возом перекинувся б у цьому борщі. Ведмедя не помітив, бо на зайця задивився. Доброго коня пізнають з бігу, а людину бачать з її трудів. Якщо вже вмієш їздити,умій падати.
ІІ. Де хто літував, там нехай і зимує. Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що корову з’їв. За годину моря не перепливеш. Чи ж рівне ягня проти коня? Не пускайся без весла в море. Аби був розум, а щастя буде. На кульгавому коні в далеку дорогу не збирайся. У нього все багатство під шапкою.
Народна творчість.
* Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Частини мови” та теоретичного матеріалу (с. 120).
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* У заздалегідь записаних на дошці реченнях визначити прийменники, пояснити, при яких частинах мови вживаються прийменники та яка їхня роль. Визначити відмінки іменних частин мови, з якими вжито прийменники.
І. Як не любити зими сніжно-білої на Україні моїй? (М.Рильський.) По Україні, по землі з дитинства в юність вирушайте. (М.Сингаївський.) Лягли сніги тополям по коліна, перемели шляхи між усіма. Під вікнами щедрує Україна собі сама. (М.Побелян.) У сніжну ніч ялинка новорічна в душі моїй засвічує вогні. (П.Перебийніс.) В небі холод. Хмари ходять, мов по синьому льоду. (П.Тичина.) Як з-за гори, з-за крутої чорна хмара виступає, білий сніжок випадає. (Нар.творч.)
ІІ. Коли коня мають, перед ним шапку знімають. Лисицю біля псарні не прописують. У крайню хату на ніч не йди. До чужої їди солі не клади. Проти віку нема ліків. Кожен замітає від порога й до воріт. Тягни рядно на двох одно. Замість гір голос подають ущелини.
Народна творчість.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 121).
Виконання вправ 342, 346.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Пояснювальний диктант. У записаних реченнях вказати прийменники, з’ясувати значення кожного. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Чиє прийменники членами речення? Чому?
І. Сад увесь убрався в іній, проти сонця він як синій. (П.Тичина.) Зоря заглянула в вікно крізь шибку льодову. (М.Рильський.) Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані. (Леся Українка.) А як гляне теє сонце на весну, забудемо тую зиму навісну. (Л.Глібов.)
ІІ. Немає друга понад мудрість, ні ворога над глупоту. (І.Франко.) Крізь вікна книг свободи світло ллється. (Д.Павличко.) Не честолюбство за мету в житті нам треба брати з вами. (С.Шевченко.) Труд і пісня до мети через глиб кладуть мости. (П.Усенко.)
ІІІ. Можна в розлуці друга згубити, прийде з роками час забуття. Можна без хліба в світі прожити, а без вітчизни згіркне життя. (Д.Луценко.) Марком тим Проклятим по пеклі гасаю світом без кінця. (І.Драч.) Нема без втрати перемоги, без горя радості нема. (В.Сосюра.) Я не люблю ненависті в собі. На пісні виріс я, не на злобі. (Д.Павличко.)
* Переписати речення, на місці крапок уставляючи прийменники. Які з них є синонімічними, антонімічними? У вказаному вчителем реченні самостійно підкреслити всі члени речення.
І. А вдень дядьки ... морози водохресні рубають ополонку ... Сулі. (Д.Білоус.) Пливуть ... Збручем тумани, цвітуть ... Смотричем сади. (Л.Дмитерко.) ... Дніпрі, Дунаю і Ятрані білі роси випила гроза. (А.Малишко.) Обернусь я ... зозулю, ... Дунаю полечу. (Олександр Олесь.) А Рось кипіла ... кам’яному ложі, ... голих віт кричало вороння. А там – Дніпро аж ген ... Базавлука, аж .. пороги й далі ... лиман. (Л.Костенко.) Мій зір чарує придніпрова врода ... круч високих й лугових долин. (І.Савич.) Лиман ранковий встав ... туманом. Туман ранковий встав ... лиман. (Д.Кремінь.) ... мене лине музика бджолина. (О.Довгий.)
ІІ. Немає подяки ... даремну працю. Майстерність ... руки ... руку не перекладеш. Заздрісний ... чужого щастя сохне. Не той ворог, що ... тобою, а той, що ... спиною. Зубів не точи ... базарні калачі. Наморочився ... самих вух. Дурний язик ... розуму біжить. ... зими льоду не випросиш
у куми.
Народна творчість.
Для довідок. І. В, на. Понад, над. На. В, по. В, між. До, за, за. Між. Поза, понад. Повз.
ІІ. За. Від. Перед, за. На. До. Попереду. Посеред.
Словник. Лиман – затока з морською водою у гирлі річки або озеро поблизу моря; лагуна, сага, заводь.
* Диктант з коментуванням. Вказати прийменники. З’ясувати, з формами яких відмінків їх ужито.
І. Поміж людьми я жив і ріс, поміж людьми шукав я щастя. (М.Стельмах.) Я не пройду байдужим іхолодним повз кіптяву облуди та біди. Я поділюся без вагань з голодним і крихтою, і краплею води. (Д.Луценко.) І так мені нелегко між людьми, між темрявою їхньою і світлом! (І.Жиленко.) Поетові можна упасти в бою, не можна упасти у слові. (П.Перебийніс.) Забули пісню. Все в порядку. Про хатку дбали і про грядку. Минулося старе кобзарювання, але нема без пісні існування. (Д.Павличко.) Балада лине крізь віки і дні. (Р.Лубківський.)
ІІ. Межи садами, при долині таки у нас на Україні було те Божеє село. (Т.Шевченко.) Там тополі у полі на волі. (П.Тичина.) У сніжистім видноколі рідні видяться тополі. (М.Рильський.) Під тією тополею травиця росте, між травою зеленою барвінок цвіте. (Л.Глібов.) За дальнім краєм у синім полі там дужий вітер згина тополі. (А.Малишко.) Іде по воду молодиця, за нею тюп
ає хлоп’я. (М.Рильський.)
ІІІ. Посаджу я садок край дороги із черешень, із яблунь розлогих. Дрібен дощик із неба накличу, в сонця цвіту для саду позичу. (О.Довгий.) Стояв високий дуб серед долини і гордовито всюди поглядав. (Л.Глібов.) Дуб гіллястий у широкім гаї проти бурі став. (А.Малишко.) Понад веселими лугами стежина в’ється польова, на неї сонце кида плями, над нею вітер повіва. (М.Рильський.) Через поле та яруги стежка в'ється манівцем. (Н.Забіла.) Карпати... Млиста давнина при цьому слові вирина. (М.Рильський.)
V. Вивчення нового матеріалу.
*Пояснення вчителя.
Інколи виникає питання, який прийменник треба вживати – у (в) чи до: Я поїхав у Київчи Я поїхав доКиєва, Вихід умісто чи Вихід доміста?
Узагалі, коли йдеться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: Через кілька днів я вилечу доЛьвова. Коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у(в): У Києві на риночку ой пив чумак горілочку. Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще й додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника до - у(в): Ми їздили на ярмарок у Косів. (М.Рильський.) У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у(в): Він вступив у сад. (Є.Гуцало.) Закрадається в серце острах. (М.Рильський.) Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і другим прийменником: Уваливсь у хату.(П.Куліш.); Смерть зайшла до хати.(Д.Павличко.)
За Б.Антоненком-Давидовичем.
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Пояснити вживання прийменників.
Самотній сонях вибіг в поле і все дививсь мені услід. (О.Лукашенко.) Я влетів з розгону в ранок. (Б.Олійник.) Першою проти входу в хату росла вишня. (І.Сенченко.) Ішов кобзар до Києва та й сів спочивати. (Т.Шевченко.) До кімнати вбіг офіцер, і в нього був вигляд доброго вісника. (Ю.Яновський.) Пливіть в Чернігів по Десні чи по Дніпру пливіть у Канів. (М.Сингаївський.)
* З поданих слів утворити словосполучення, вживши прийменники в(у) або до.
Поспішати, школа; запросити, гостина; збиратися, церква; зазирнути, вікно; потрапити, село; примандрувати, столиця; поїхати, ярмарок; збиратися, музей.
* З-поміж двох поданих словосполучень записати правильно побудоване (його підкреслено).
Вступити в університет – вступити до університету. Звернутися в інститут – звернутися до інституту. В дев’ять годин – о дев’ятій годині. Констультації по математиці – консультації з математики. Посібник по мові – посібник з мови. Дізнатися по довіднику – дізнатися з довідника. По спеціальності - за спеціальністю. Звертайтеся по адресі – звертатися на адресу. Працювати при певних умовах – працювати за певних умов. Пливти по течії – пливти за течією. По вашому проханню – на ваше прохання. По кресленнях замовника – за кресленнями замовника.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 128).
VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Пояснити появу у виділених прийменниках голосного[о] або [і].
І. Лечу, лечу, а вітер віє, передо мною сніг біліє. (Т.Шевченко.) Зі мною говорять могили устамиколишніх людей. (В.Симоненко.) Килимом барвистим небо наді мною розгорнулощедро радісні вогні... (В.Сосюра.) Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле. (М.Вороний.) Зі мною тут наплакались сповна Чайковський і розчулений Бетховен. (Д.Луценко.) Синє море піді мною, наді мною сонце красне. (М.Вороний.)
ІІ. Ти стоїш передо мною в темних образах і світлих, Україно, Україно! (М.Рильський.) Водоспади наді мною, гір високих срібна нить. (А.Малишко.) Надо мною в’ються хмари, як над чайкою орли. (Олександр Олесь.) Наді мною скрипки плачуть, наді мною круки крячуть. (М.Вороний.) Світло вікон стіка у двори, як зі свіч золотий стеарин. (І.Жиленко.) Стоїть переді мною мати. Сміються очі, мов блавати. (Д.Павличко.)
Словник. Стеарин - напівпрозора біла або жовтувата речовина переважно з тваринних жирів, яку застосовують для виробництва свічок. Блавати- волошки, пахучі васильки.
* Робота з підручником. Виконання вправи362 (усно).
* Переписати, вибравши з дужок потрібний прийменник. Свій вибір обгрунтувати.
І. (З, зі, із) сну каші не звариш. Не сунься у вовки (з, зі, із) кобилячим хвостом. Й (з, зі, із) зміїної отрути збирають ліки. (Під, піді) тобою лід розтає, (під, піді) мною мерзне. Носиться, як баба (з, зі, із) ступою. Носиться, як дурень (з, зі, із) торбою убудень. (З, зі, із) старим собакою можна полю
вати й без рушниці. Тяжко (з, зі, із) каменю олію видушувати. Птах (з, зі, із) своїх крил податку не вимагає.
Народна творчість.
ІІ. Ти (з, із, зі) мною, моя доле. (П.Перебийніс.) Весь світ (з, із, зі) тобою і (з, із, зі) мною і (з, із, зі) кимось третім поділім. (А.Малишко.) Виходжу легко (з, із, зі) аеропорту. (Б.Олійник.) Автобуси (з, із, зі) свистом випліскує шосе. (П.Перебийніс.) Часто ходжу я сам (з, зі, із) собою так, наче хвиля ходить (з, із, зі) водою. (М.Сингаївський.) Лелека стояву гнізді, клацаючи дзьобом, наче розмовляючи сам (з, із, зі) собою. (Ю.Яновський.) А між луками й ланами, наче сонце між хмарками, був палац (з, зі, із) кришталю. (Н.Забіла.)
* Переписати, вставляючи пропущені букви і вибираючи з дужок правильну форму слова (її підкреслено).
І. Х..зяїн по (сусідах, сусідам) не побіжить, бо на нім господарство л..жить. Гр..би ростуть по (лісах, лісам), та їх і в місті гарно знають. Господаря пізнають по (воротах, воротам).
Народна творчість.
ІІ. Ми захотіли зняти чер..вики і бігати, як діти по (калюжах, калюжам). Тихий дзвін котився по (узліссі, узліссю). Проти (вітру, вітра) владний птах л..тить по (н..бокраю, н..бокраї).
З творів М.Рильського.
* Прочитатифразеологізми, пояснити значення кожного з них. Вказати прийменники, з’ясувати значення кожного з них. Два-три фразеологізми увести до самостійно складених речень (усно). Пояснити походження виділених фразеологізмів.
Бути перед очима. Воювати з вітряками. Галопом по Європах. Глузд за розум завертає. Проти шерсті стригти. Поміж Сциллою і Харибдою.
* До поданих фразеологізмі дібрати антонімічні, використавши антонімічні прийменники.Пояснити значення фразеологізмів.
Узяти за душу (серце). Виводити на шлях. Вийти з гри. Повиснути на шиї.
Для довідок. Вирвати із душі (серця). Збити зі шляху. Увійти до гри (включитися в гру). Злізти (злетіти) з шиї.
* Прочитати. Вказати в реченнях фразеологізми, пояснити значення кожного. Визначити, з якими відмінками вжито прийменники. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення.
І. Праця на ноги ставить, а лінь з ніг валить. Наробився до сьомого поту, то тепер співай в охоту. Хто не оре землиці, кладе зуби на полицю. Кричить сорока: щось впало в око.
Народна творчість.
ІІ. Випадало й на коневі мчати, випадало бути й під конем. (А.Малишко. ) Мені бувало страшно під конем, а ще страшніш бувало на коневі. Зійшлись у фокус і саднять всі прикрощі важкого дня. (П.Перебийніс.) До друзів був добрий – сорочку з плеча. (А.Малишко.) Товариш поза грою. Спинися, далебі! (П.Перебийніс.)
* Навчальний диктант. Вказати прийменники, з’ясувати, з формами яких відмінків їх ужито.
І. От у садочку перед хатою, напрацювавшися як слід, із снігу білого, пухнатого зліпили ляльку баба й дід. Коли це галка враз пролинула понад садком і на льоту з крила пір’їнку чорну скинула на сніговую ляльку ту. З-за хмар вечірнє сонце блиснуло, зачервоніли промінці. І враз немов рум’янець виступив на білім ляльчинім лиці. І раптом, наче небилицею, дівчатко виникло живе з такими синіми очицями, як синє небо зимове, з такими чорними косичками, як чорне галиче крило, з червоними такими щічками, як сонце ввечері було. "Добридень, каже, - мамо й таточку! Ведіть скоріш до себе в хаточку!”
За Н.Забілою.
ІІ. Мати пекла пироги з вишнями й калиною і калиновим цвітом широко, на всі груди вишивала Іванові сорочки. На ті вишивки заздрили в школі всі дівчата. Іван пишався ними і носив до парубоцьких літ. Мати ніколи не скаржилася на долю, не нарікала на роботу. Скільки норм упорала вона за життя! Скласти докупи, то вистачило б на територію маленької держави. Скільки перепряла пряжі! Зв’язати в одну нитку, то можна було б обмотати Галактику. Мати вчила сина жити по правді, без лукавства й хитрощів. Вчила приймати життя в душу широко, щиро, не ухиляючись від труднощів, дивитися йому просто в очі, вірити в нього й не мати себе за його пасинка. Іван і жив так. Тільки нелукавство Іванове слалося по тверді, по несхитності волі. (За Ю.Мушкетиком; 120 сл.)
ІХ. Підбиття підсумків уроку.
Х. Домашнє завдання. П. 14, вправа 347 (письмово).
Тема: Непохідні і похідні прийменники.
Мета: пояснити відмінність між прийменниками непохідними і похідними, особливості написання похідних прийменників разом і окремо; формувати вміння їх розрізняти, визначати спосіб утворення похідних прийменників; виховувати повагу до влучного й доречного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
Картка 1
Переписати, вставляючи пропущені букви і вибираючи з дужок правильну форму слова (її підкреслено).
Юнь промчалась в росяній долині по (мостам, мостах) на буйному коні. (А.Малишко.) Тепер по (вулицях, вулицям) ми бродим, не повертеаючи назад. (М.Рильський.) І біля отчого (порога, порогу) усе цвітуть кохані сни. (А.Малишко.)
|
|
Картка 2
З-поміж поданих словосполучень вибрати й записати правильно побудоване (його підкреслено).
В дванадцять годин – о дванадцятій годині. Чекати при вході – чекати біля входу. У двох кроках – за два кроки. Із-за хвилювання – через хвилювання. Оплата по домовленості – оплата за домовленістю.
|
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Яким способом утворено прийменники? Від яких частин мови?
Сонце стояло насеред неба і пекло добре. (Б.Грінченко.) Сонце срібні павутинки поміжвишнями пряде. (О.Довгий.) Попід хати слалась м’ята чиста. (А.Малишко.) З-під сонця вітер молодий і теплий, як дитина. (М.Самійленко.) Іржало сонце, як лошатко чале, десь потойбіч вогненної ріки. (Д.Павличко.) Розлогі верби і тополі понад шляхами підвелись. (Д.Луценко.) Серед поля попід небом жито жала. (Олександр Олесь.) Зелений дуб стоїть посеред поля, а осторонь шумить струнка тополя. (Б.Лепкий.) Та то не сон коло вікон, а мряка. Весь час навпроти нас гарчить собака. (П.Тичина.)
* Прочитати подані в обох колонках речення. Якими частинами мови є виділені слова? Зробити висновок щодо того, які частини мови можуть переходити в прийменники.
|
Шукай краси, добра шукай! Не йди в чужий за ними край.(І.Франко.)
Спіраль буття, закружена спіраль, кінчивши коло, починає інше. (М.Бажан.).
Пурга залізна віє насупроти. (А.Малишко.)
Назустріч лягають простори розкуті. (Л.Первомайський.)
Трави ходять навколо біля вічної хати. (А.Малишко.)
|
Край води лелека по намулі бродить. (М.Самійленко.)
Сухе згорить коло сирого, правдиве й добре коло злого. (Д.Павличко.)
Кінь рине насупроти виру. (М.Старицький.)
Назустріч новій перемозі боєць поспішав. (Л.Первомайський.)
Навколо нас хмарки нехитрі! (П.Тичина.)
|
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 125).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення, вказати в них прийменники та однозвучні з ними інші частини мови.
Наш край улітку розмаїтий, як квітка. Як край лісу крикнеш, таку й луну почуєш. Він у сімох водах руки миє. Це ви утрьох злякалися вовка, а ми всімох тікали від сови. Опісля простіше знати, як треба було починати. Опісля нас хоч трава не рости. Якби мені той розум поперед, що на послі. Не сунься, четвер, поперед середи. У коло ставай та з усіма разом починай. Не сиди день коло печі, гріючи плечі.
Народна творчість.
*Пояснювальний диктант. Визначити прийменники, вказати з-поміж них похідні. Визначити спосіб їх творення.
І. Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла. (Л.Глібов.) Крутяться тихо сніжинки круг золотих ліхтарів. (В.Сосюра.) Край стежини проста лавка, тут сиділа ти не раз. (І.Франко.) Ніч у сніговій завії крутиться довкола стріх. (Б.-І.Антонич.) Ходім туди, де ніч ясна і ніжна назустріч вечору іде. (Олександр Олесь.) Він ударив смичком раз, удруге, провів вподовж струни. (Панас Мирний.) Тихим летом неспокій понад серцем кружля. (В.Коротич.) Свистять, шумлять, гудуть машини уздовж бетонного шосе. (Л.Дмитерко.) Іду один межи дерев зелених. (О.Довгий.) Із хиж лісних виходять люди всі назустріч світлим воїнам Русі. (М.Бажан.)
Україна, мов цвіт, обаполи Дніпра. (М.Рильський.) Піднімали вітри мільйон трембіт понад Черемошем. (А.Малишко.) Мов килими, розстеляться городи наперекір тенденціям природи. (М.Рильський.) Вся природа назустріч прийдешньому дню ожива. (В.Раєвський.) Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять плугів. (М.Стельмах.) Понад берегом – стежина і дерев принишклих мур. (І.Білий.) Все нижче сонце потойбіч дороги. (О.Ольжич.) Навкруги багаття любо й мило позбирались друзі, хоч не всі. (А.Малишко.) Проходив я усюди вздовж доріг. (Д.Павличко.) Море навколо нас. (П.Тичина.) І важко ліг високий міст ріці напереріз. (П.Перебийніс.) Довкруж мене бджола гармонійно зурмить. (Б.Олійник.) До вечора круг нас літали бджоли. (І.Доценко.) Поміж людьми, як кажуть, добре й нам. (Л.Глібов.)
Словник.Тенденція - напрям розвитку якогось явища; прагнення, схильність, властиві комусь або чомусь.
* Прочитати словникові статті.Витлумачені в них слова ввести до самостійно складених речень (усно, за варіантами).
ВСЛІД (УСЛІД) – ВСЛІД (У СЛІД).
Вслід, присл. Йому вслід надіслано телеграму.
В слід,ім. з прийм. Іти слід у слід.
ПОЗДОВЖ. 1. присл. Розрізати поздовж. 2. прийм. Поздовж колії тягнулося шосе.
Зі словника-довідника з культури
української мови
* Диктант з коментуванням. Вказати похідні прийменники та однозвучні з ними частини мови.
Кругом поле зеленіло, хлібороба веселило. (Л.Глібов.) Гайок, садочок розвели кругом хатини. (Т.Шевченко.) Зійдуть сніги, квіт опаде, вродять ранети. Звершиться коло. (Б.Олійник.) На вгороді, коло броду барвінок не сходить. (Т.Шевченко.) Ну й веселка! Подивіться! Край її сягнув Дніпра. (Б.Дегтярьов.) Рівна стежка край дороги так і стелиться під ноги. (Н.Забіла.) Сидить козак край дороги, коня попасає. (Л.Глібов.) Сину, зла не обирай, бо лихому скоро край. (І.Жиленко.) Подай мені руки, віку мій, якщо ти не маєш нічого проти, я з них розмотаю клубки підлоти. (А.Малишко.) Я буду вперто проти вітру йти. (В.Раєвський.)
V. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацюваннятаблиці "Правопис прийменників” (с. 134).
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Словниковий диктант. Позначити в словах орфограму "Написання прийменників разом,окремо, через дефіс”.
Унаслідок таких подій, незалежно від погоди, наперекір традиціям, навкруги Землі,поблизу Марса, вздовж траси, з-поза скупчення зірок, навздогін мріям, під час виконання задуманого, за винятком кількох осіб, нарівні з старшокласниками, всупереч сподіванням, посеред ночі, з-поміж пагорбів, попід горою Говерлою, з-попід хмар, поруч із загоном альпіністів, із-за наметів, навколо табора, з метою заохочення, за допомогою інструментів, спереду колони.
* Вибірковий диктант. Прийменники, що пишуться через дефіс, виписати разом зі словами, з якими вони сполучаються.
Із-під крил журавлиних мені під вікно листопад стелиться. (Б.Олійник.) Роззолоченим експресом осінь лине з-за Дніпра. (Д.Луценко.) І промінь з-над гори Батия підводить ранку прапори. (А.Камінчук.) І видно стало кручі та яруги з-за тихої дніпровської імли. (М.Бажан.) Квітне небо розмаїте з-над полтавського села. (А.Малишко.) З-під чорного каменя, з-під білого кременя хвиля б’є. (Р.Лубківський.) Геть видива осінні з-перед ока! (Д.Павличко.) Три явори з-попід грому нахилились низько. (А.Малишко.) Сніжок мете, кружля під ноги з-за дальніх хмар, немов з-за гір. (П.Усенко.) Спіткнувся вітер стрічний, дмухнув димок з-під шин. (П.Перебийніс.) Тонкими струмками з-поміж перекрить земля, обсипаючись, глухо шумить. (М.Бажан.)
* Переписати, знімаючи риску. Підкреслити прийменники, вказати непохідні й похідні. Позначити в словах орфограму "Написання прийменників разом, окремо і через дефіс”.
Не спіши на/перед батька в пекло. По/руч із справжнім майстром тремтять халтурники. Під/час роботи не минеш турботи. За початок на/прикінці роботи платять. У шевця Данила під/кінець роботи голка згнила. Якби вовк був за/одно з собакою, людям життя б не було.
Народна творчість.
* Переписати, вибираючи з дужок правильну форму слова (її підкреслено).
Екзамен (з мови, по мові), згідно (з наказом, до наказу), відповідно (до вимог, з вимогами), медик (за освітою, по освіті), це було зроблено (за проханням, на прохання), піти (по воду, за водою), зібратися (по гриби, за грибами).
* Навчальний диктант. Вказати прийменники похідні й непохідні. За схемою, поданою на с. 130 підручника, зробити розбір двох вказаних учителем прийменників (усно).
І. Яка буря почуттів вирувала в дитячому серці! Попід чиїмось вікном ставши, тоненьким своїм голоском провіщаєш: "Світ новий народився!” Ті наші виходи зі звіздою по хуторах відвагою рівнялисявиходові мореплавців на вітрилах у безвість... Лячно, звичайно, опинитися в степу серед темряви. Але й віддяка дістається. Стоїть ось сім’я, справді ощасливлена вашим житом-пшеницею, бурхливою щедрістю дитячих душ. Молода мати, стоячи коло лежанки, весело щулиться. Господар приязним оком міряє нас, вгадуючи старшого у ватазі, що зібралася побіля звізди. Поздоровили, нащедрували людям найкращої долі... Чому б і не збутися їй? (За О.Гончаром; 87 сл.)
ІІ. В одному місці під кущем б’є, виблискуючи проти сонця, джерельце. Вода не вирує, а витікає лагідно й тече отак цілий рік, утворюючи понаддорогою маленький струмочок. Коло самого джерельця люди викопали невеличку копаночку. Кожен, ідучи у степ чи повертаючись зі степу, спиниться край неї, присяде й припаде до свіжої водиці.Дівчата тут вмиваються перед тим, як іти в село. Про їхній прихід сповіщає незабаром дівоча пісня. (За І.Сенченком; 66 сл.)
*Пояснити значення поданих фразеологізмів. Вказати фразеологізми з похідними прийменниками. Два-три фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно).
Тримати в руках. Ухопити вола за роги. Упасти на коліна (до ніг). Луснути від сміху (від заздрощів). Дивитися крізь пальці. Шпурнути межи очі. Понад силу (міру, усяке сподівання). Поза конкурсом. Сховатися під крильцем. Танцювати під дудку. Тупцювати коло когось. У дружньому колі.
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Вправи 351 (усно), 378 (письмово).