І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьомаучнями.
|
Картка 1
Переписати, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вигуки підкреслити.
Ой, пр..віт вам, мої журавлі! О літо, здає..ся ти сном! Ой, л..тить м..телик на огонь із тьми... Як подібні часто та до нього ми. Тр..мтить на сонці листя кленів, каштанів цвіт давно одцвів. О тишина моя зелена, о дальній гуркіт поїздів! Ох, все сниться, сниться мені, сниться неповторна молодість моя. З творів В.Сосюри.
|
|
Картка 2
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Звуконаслідувальні слова підкреслити.
Ходить птиця по садку і співа: "Ку-ку-рі-ку!” (М.Познанська.) "Дзум-дзум-дзум!” – дзвенить сопілка. Це прокинулася бджілка. (Н.Забіла.) А гусак до мене: "Ш-ши, звідси, хлопче, поспіши!” (В.Паронова.) Тих коралів у індика низка он яка велика! "Гел-гел-гел! – кричить індик, - Без коралів я не звик!” (А.Григорук.) А завзятий дятел: "Стук!”- гострить дзьобика об сук. (В.Крищенко.)
|
|
Картка 3
Переписати, вставляючи пропущені букви й розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В першому реченні підкреслити члени речення.
Яка ж ти, о Воле, пр..красна, пр..чиста! (Олександр Олесь.) О, пам’яті людської пр..страсна сило, г..рячим д..ханням на мене війни! (Л.Первомайський.) Гей, чужі нездолані долини! (О.Ольжич.) Ой каштанове диво, ой каштанова вродо, ти – маленька лиш крихта слави гордих киян. (Д.Луценко.) О, скільки на з..млі бе..зубих бояться сонця і води! Роди нам, земле, юних серцем, о земле, вел..тнів роди! (П.Тичина.) Мій голосе, чо го мовчиш, агов! Я не володар голосу свого. (І.Жиленко.)
|
*Вибірковий диктант. Виписати вигуки, пояснити роль кожногов реченні.
Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає! О, хай розвіялися сни, але я досі чую звуки моєї дивної весни. І тебе під хмари кличу я з кімнати битись і боротись за красу мети... Годі! Я не можу й хати перейти. Ой, не смійсь, сину мій, ще сміятись рано, ще димить наша кров, ще ятряться рани. Прокляття, розпач і ганьба! Усю пройшов я Україну, і сам н
е знаю, де спочину і де не стріну я раба.
З творів ОлександраОлеся.
ІІ. Повідомленнямети перевірки і способів її проведення.
ІІІ. Усна перевірка знань.
* Бесіда.
·Яка частина мови називається вигуком? Навести приклади.
·Чому вигук вважають особливою частиною мови?
·На які групи за значенням поділяються вигуки? Навести приклади емоційних вигуків та вигуків волевиявлення.
·До яких частин мови належать етикетні слова? Навести приклади таких слів.
·Що відтворюють звуконаслідувальні слова? Навести приклади.
·Які вигуки пишуться через дефіс?
·Які розділові знаки вживаються при вигуках?
ІV. Проведення тестування.
*Інструктаж щодо проведення тестування.
*Виконання учнями тестових завдань.
*Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як роботи здано).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1.Незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх, - це
а) сполучник;
б) частка;
в) вигук.
Скласти (пригадати) й записати речення з вигуком (напр.: Анумо, знову віршувать. (Т.Шевченко.) О, проспівайте нечувано солодко! (Олександр Олесь.) Ну, прощайте! Всі боління переборюйте й вагання. (П.Тичина.) "Нумо!” – гайкнула муха та й сіла волові на ріг. (Нар.творч.)
2. За значенням вигуки поділяються на такі групи:
а)сурядності й підрядності;
б) такі, що виражають почуття, й такі, що передають волевиявлення;
в) модальні, формотворчі, заперечні.
Пояснити (письмово), що виражає у поданому реченні підкреслене слово: Ах, коли б нам тільки крила, наша б сила все розкрила! (П.Тичина.) або Безсмертний обивателю, агов! (Б.Олійник.)
3. На письмі вигуки виділяються:
а) комами або знаком оклику;
б) тире;
в) комами й тире одночасно.
Пригадати й записати народне прислів’я, що вміщує вигук, вигук підкреслити (напр.: Е, якби та якби, то виросли б на голові гриби, був би город. О, ти ще не бачив смаленого вовка! (Нар.творч.)
4. Звуконаслідувальні слова відносять
а) до іменників;
б) до прислівників;
в) до вигуків.
Будь-яке звуконаслідувальне слово ввести до самостійно складеного речення (напр.: Прокидається він рано, кукурікає старанно: "Ку-ку-рі-ку! Встаньте, люди! День сьогодні гарний буде!” (В.Паронова.) Жук літає: "Жу-жу-жу! Всіх сьогодні розбужу!” А травиця шепче: "Шу-у! Я рости спішу, спішу…” (М.Демидов.)
5. Через дефіс пишуться такі вигуки:
а) алло, овва, геть;
б) киць-киць, кось-кось, ой-ой;
в) на добраніч, на все добре, слава Богу.
Дібрати й записати вигук, що пишеться через дефіс (напр.: гиля-гиля, тс-с-с ) або ввести такий вигук до речення (напр.: Гай-гай, літа, літа полум’яні! (А.Малишко.)
6. У ролі підсилювальної частки, що стоїть при звертанні, вигук виступає в такому реченні:
а) О боже мій милий! Така твоя воля, таке її щастя, така її доля! (Т.Шевченко.);
б) О, хто ж, о, що ж мені промовить слово? (В.Самійленко.);
в) Коли я став при мікрофоні, о, чом не мав орлиних крил! (М.Рильський.)
Скласти (пригадати) й записати речення, в якому вигук, виступаючи в ролі підсилювальної частки, комою не виділяється (напр.: Одай мені сили, моя Україно, творити для тебе і жить! (В.Сосюра.) Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, славний козак був би з мене! (Нар.творч.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Повторити п. 20, вправа 502.
Створення діалогів дискусійного характеру відповідно
до запропонованої ситуації. Замітка дискусійного характеру.
Мета: пояснити особливості складання замітки в газету дискусійного характеру; на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння; формувати вміння дискутувати, а саме: чітко висловлювати власну позицію (тезу), добирати аргументи і приклади на її підтвердження або спростування, контраргументи в суперечці; виховувати толерантість, чемність, повагу до опонентів; сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу учнів.
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодосокоп) речення, визначити стильову належність кожного. Пояснити значення виділених слів, за потреби звернувшись до словника. У першому реченні вказати слово, вжите в переносному значенні, розкрити це значення.
Мене поміж газетних інформаційкольнула ця заміточка мала. (П.Перебийніс.) Залежно від характеру освітлених фактів та способу викладу позиціїавтора замітки бувають такі: замітка інформаційного характеру, пропозиція, подяка, замітка дискусійного характеру тощо. (З посібн.)
Словник. Інформація - повідомлення. Факт - подія, що справді відбулася, реальність. Позиція – погляд на те чи інше питання.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Підготовка до роботи над заміткою.
* Пояснення вчителя.
Замітка – інформаційний газетнийжанр, в якому в лаконічній формі повідомляється про важливі, суспільно вагомі події й цікаві факти.
Замітка характеризується злободенністю, оперативністю, правдивістю. У замітці дискусійного характеру розповідається про факт, який різними читачами може бути сприйнятий неоднозначно: хтось погодиться з позицією автора замітки, комусь захочеться заперечити. Вправно написана замітка дискусійного характеру спроможна викликати жвавий відгук читачів. Нерідко після надрукування такої замітки на шпальтах газети виникає дискусія.
Замітка може бути складена в цілком серйозному або ж у дещо іронічному тоні.
Словник. Оперативність – вчасність. Іронія -тонке приховане кепкування, глузування.
*Читання учнями однієї із заздалегідь записаних на дошці (спроектованих через кодоскоп) заміток.
І. Постріл лунатиме щоденно
Щоденно о 12 годині з північної башти укріплення історико-архітектурної пам’ятки-музею "Фортеця” лунатиме гарматний постріл. Стрілятимуть з макета гармати зразка 1805 року, який було виготовлено та апробовано на Київському заводі "Арсенал”.
Виникає питання: чи ж варто до виснажливого міського гаморудодавати ще й гарматний постріл? Невже щоденний гарматний постріл щодня пробуджуватиме історичну пам’ять мешканців міста? Навряд на відновлення пам’яті він вплине суттєво. Чи ж не краще видати побільше книжок історичного змісту та зняти хоч два-три високохудожніх історичних кінофільмів? Чи не краще – оголосити конкурс на найбільш сучасні (за змістом і формою) підручники історії для школярів і студентів? На історичну пам’ять і національне самоусвідомлення мешканців міста це, певно, вплине суттєвіше. Та й у місті буде тихіше.
З газети.
ІІ. Українські богатирки
Усього шестеро штангістів (троє мужчин і троє дівчат) представили збірну України на чемпіонаті Європи – 2002 в Анталії. "Змагатимуться в Туреччині лише ті, хто дійсно спроможий поборотися за нагороди”, - заявив перед початком змагань керівник нашої делегації Олександр Пуцов.
І що ж? Найперший же вихід на поміст увінчався перемогою.Чемпіонкою Європи в категорії до 48 кг стала 21-річна Олена Зінов’єва із Запоріжжя. У сумі вона підняла 177, 5 кг.
Золоту естафету підхопила 20-річна Наталя Скакун з Чернігова (категорія до 63 кг). Її досягнення – 240 кг – виявилося новим європейськи
м рекордом.В той же час у поштовху (135 кг) Наталя побиласвітовий рекорд.
З-поміж українських богатирів чоловічої статі 23-річний харків’янин Олександр Лихвальд удостоївся лише бронзи.
Вже вкотре українські дівчата виявилися спритнішими і, найголовніше, сильнішими за українських хлопців. Хтось скаже: навіщо дівчині штанга? Навіщо їй сталеві м’язи, кремезна постать, квадратна талія, виснажливі фізичні тренування? А чому ні? Чому непривчати усіх юних українокдо штанги уже з середньої школи? Якщо в нашому суспільстві не цінуються належним чином такі дівочі якості, як врода, розум, жіночність, порядність, скромність, чому б не розвиватифізичну силу? Може, хоч у Туреччині та хоч за силу м’язів наших дівчат гідно поцінують...
Звісно, не кожній козачці поталанить із золотою медаллю (на всіх у турків металу не вистачить), зате вдома легко буде лантухи з картоплею тягати. Знов-таки на вечірній міській вулиці захистити себе тренована козачка цілком зможе. Ще й хулігана покарає, куди тому ОМОНу. Відпочивай, міліціє!
З газети.
* Колективне обговорення прочитаної замітки за поданим нижче планом.
1. Наскільки чітко формульоване питання, що обговорюється.
2. Наскільки чітко висловлено позицію самого автора. Чи переконливою є наведенаавтором аргументація цієї позиції.
3. Чи спроможна замітка переконати читачів у правоті автора.
4. Чи додержано вимог публіцистичного стилю.
5. Наскільки вдалим є заголовок.
ІV. Робота учнів над заміткою дискусійного характеру.
* Обговорення змісту відповіді авторові опрацьованої замітки з позиції "проти” у формізамітки дискусійного характерудо газети (як пам’ятку можна використати план аналізу замітки).
*Самостійна робота над текстом замітки-відповіді на чернетках. Добір заголовка.
* Читання й обговореннякількох складених учнями заміток.
* Запис тексту замітки дискусійного характеру на дошці й у зошитах. Колективний добір заголовка до замітки.
V. Виконання ситуативної вправи.
·Скласти й розіграти діалог, що міг би відбутися між двома семикласниками, які знайшли на подвір’ї бездомного хатнього песика. Один з учнів наполягає на виклику відповідної санітарної служби, вважаючи, що собачка може виявитися хворим на інфекційнухворобу. Другий переконує в необхідності повернути тварину хазяїнові, поселивши її на час розшуків у підвалі будинку.
Письмове завдання. Від імені обох хлопців (за варіантами) написати замітки дискусійного характеру про долю бездомних тварин до міської газети (один з дописувачів наполягає на їхньому винищуванні, другий пропонує створити притулки для тварин на громадських засадах). До кожної замітки дібрати заголовок.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Вправа 583.
Тема: Частини мови (самостійні, службові, вигук), їх значення та граматичні ознаки.
Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про самостійні й службові частини мови; удосконалювати вміння розрізняти частини мови, визначати їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.
Обладнання: підручник.
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
* Робота з підручником.Виконання вправ 514, 515.
ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
* Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Вказати, якою частиною мови є кожне слово.
І. Життя – як пісня. Хто як зуміє, так і проспіває. Один почне, другий виведе, третій підтягне... Але багатьох у хорі життя таки не чути.
О.Довгий.
ІІ. Вкраїну світ забув за триста років. Та в час свого занепаду ми все ж не вимерли у темряві глибокій, своїх етнічних не забули меж.
М.Самійленко.
Словник. Етнічний -пов’язаний з етносом – народом, стійкою спільністю людей, що історично склалася на певній території, має стабільніособливості культури (вкючаючи мову) і психіки, а також етнічну самосвідомість.
* Попереджувальний диктант. Назвати вжиті в реченнях іменники й прикметники. Будь-який іменник і прикметник розібрати як частину мови (усно). Назвати займенники, один з них розібрати як частину мови (усно).
Мов ковток крижаної гіркої води ця оманлива вольная дійсність. О народе, ти можеш, ти мусиш зрости, щоб до себе себе у собі донести. Пильно дивиться в очі нам вічність.
О.Омельченко.
* Пояснювальний диктант. Назвати вжиті в реченнях дієслова, з’ясувати вид, особу, час, дієвідміну й синтаксичну роль кожного. Назвати особливі форми дієслова: дієприкметник і дієприслівник, визначити морфологічні ознаки й синтаксичну роль кожного. Назвати прислівники, з’ясувати їхню синтаксичну роль.
І. О весно, весно, де ти забарилась? Уже земля, ждучи тебе, втомилась. Чи ще зима не досить наглумилась? Доволі, вже й діброва зажурилась. (В.Самійленко.) Пило землі цілющі сокивесною збуджене стебло. (Б.Дегтярьов.) Пливе з озер мережаний туман. (М.Бажан.) Весняний вітер нетерпляче зітхає,оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі. Очерет перешіптується з осокою, сховавшись у млі.(Леся Українка.)
Словник. Магічний - який стосується магії (дій, за допомогою яких віруюча людина намагається змусити надприродні сили втрутитися в її життя); чудодійний, чарівний.
* Робота з підручником. Виконання вправ528 (І), 518.
* Диктант з коментуванням. У кожному реченні назвати всі частини мови. Пояснити відмінність між частинами мови самостійними і службовими.
Я аж тремчу, коли на клич ніхто не прийде в самотині. І не люблю я двох облич, коли вони в одній людині. (А.Малишко.) Хай душа відчує спрагу і запрагне ручая. (П.Перебийніс.) Тільки щастям людей я життя, не вагаючись, міряв. (М.Сингаївський.)
* Навчальний диктант. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення й визначити частини мови. Який розділ науки про мову вивчає члени речення? Частини мови?
І. По скибку запашного хліба звертаюсь до землі. У пошуках води і хліба іду я по землі. Щоб яблуко покуштувати, звертаюсь до землі. Щоб серцю спокій дарувати, припав я до землі. Коли душі буває важко, звертаюсь до землі. По добрість ще та по ромашку іду я по землі. Щоб із людьми добро творити, проходжу по землі. Щоб за життя навчитись жити, живу я на землі! (М.Сингаївський; 64 сл.)
ІІ. Сніг летить, сіється, стелиться, припадає, падає. Не втихаючи, не вгамовуючись, він котиться донизу. Так, очевидно, наступали на Київську Русь полчища печенігів, татарські орди. Вони наступали невідворотно, як це
й сніг,насувалися хмарами й гинули, як цей сніг. Руська земля приймала їх у своє лоно незбагненно й невідворотно.
Ходжу й ходжу, до всього приглядаючись. Чисте стало навкруги все: кожен кущик, дерево кожне, городи, стеблина всохлого бур’яну. Й таке поч
уття маєш, наче ті сніжинки вплинули й на тебе, висвітливши потаємний куточок душі. Той куточок заяскрів добрим, торжествуючим сяянням собі й навколишньому. Можливо, цей сніг упав на буденну кору твоїх очей, омив, їх, очистив? (За Є.Гуцалом; 100 сл.)
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа 539 (І,ІІ).
Тема: Найскладніші орфограми.
Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про найскладніші орфограми, удосконалювати вміння визначати орфограми в словах і обгрунтовувати вибір написання відповідними правилами; розвивати логічне мислення, удосконалювати орфографічну грамотність.
Тип уроку: урокузагальнення та систематизації вивченого.
Обладнання: таблиця "Орфограми буквені й небуквені” (див. урок № 3), підручник, орфографічний словник.
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
*Бесіда.
·Як слово орфографіядослівно перекладається з грецької?
·Що є предметом вивчення орфографії? Що таке орфограма?
·Які орфограми є буквеними, які – небуквеними? Навести приклади.
·Що таке орфографічне правило?
·З якими розділами науки про мову найтісніше пов’язана орфографія?
ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
* Словниковий диктант. У кожному слові визначити орфограму, обгрунтувати вибір написання відповідним орфографічним правилом. Назвати орфограми буквені й небуквені.
Зима, веснянка, пшениця, м’ята, подвір’я, медвяний, без’язикий,Лук’ян, харківський, сільський, кінчик, менший, Тетянчин, учительчин, сказати, зцілити, премудрий, приєднаний, прізвище, чесний, проїзний, шістнадцять, пів-Києва, півстолиці, синьо-жовтий, світло-зелений, з-понад, спідлоба.
* Словниковий диктант за аналогією. Дібрати й записати слово з тією орфограмою, що містить диктоване слово (до слова з двома орфограмами – слово з тими ж орфограмами (або два слова – кожне з відповідною орфограмою).
Україна, пів-Європи, півкімнати, ясно-блакитний, безмежний,розгонистий, якісний, хист, схід, диск, авіація, тонна, білопінний, широченний, несказанний, незрівнянно, бездоріжжя, Придніпров’я, щоп’ятниці, під’яр’я, піддашшя.
* Попереджувальний диктант. Визначити у словах орфограми, обгрунтувати вибір написання.
Забуваються стежки і дати, солов’їний смуток і жалі. (М.Сингаївський.) Пада сніг на стежки перехресні. Довго ще стежиною петляв я і таки дістався до межів’я. За кущем духмяної шипшини трав’яна долина починалась. (П.Перебийніс.) В які мережива тонкі гілки плелися! (М.Рильський.) На обрії
мурашника вагомо гора ступні моєї нависа. Беззахисній мурашці невідомо нічого про спасенні чудеса. (П.Перебийніс.)
* Переписати, вставляючи пропущені букви й змімаючи риску. Визначити в словах орфограми.
В ж..тті є сонце і мета, є правота й не/правота. (А.Малишко.) На цьому світі вмерли тільк.. ті, кого ні/хто ні/коли не/любив. (В.Коротич.) Не/ма полону й рабства для душі, не/скутої ні/кчемним страхом смерті. (Д.Павличко.)Пр..нишкнуть не/нависть і страх, до сонця звернуться всі вікна. (В.Коротич.) І з’являється пісня не/дочитаною сторінкою. (А.Малишко.) Не/білені стіни оці і затишне подвір’я. (О.Ольжич.) До тих стежок, не/думаючи, йди і клич мене в своїй надії добрій. (А.Малишко.) Ти піснею серце колиш..ш і дум виклика..ш рої. Люблю, як ти ход..ш і диш..ш, твій голос і рухи твої. (В.Сосюра.) Л..жу горі/лиць на планеті, ш..роко ро..к..нувши руки. (П.Перебийніс.) Заздрість ні/коли не/вгомонит..ся. Туди вовка не/тягне, де ні/чого не/пахне. (Нар.творч.)
* Диктант з коментуванням. Визначити в словах орфограми, вибір написання обгрунтувати відповідними правилами. Вказати орфограми буквені й небуквені.
Краю мій коханий, щире твоє слово, небо твоє ніжно-голубе. (П.Перебийніс.) У нас на Україні зустрічав я такі небесно-чисті голоси. (М.Сингаївський.) І, не згоряючи, горять спокійно-пристрасні каштани. (М.Рильський.) Од великої слави Тараса ми живем невмирущим вогнем. З кручі Шевченко підводить очі мудрі, задумливо-молоді. (А.Малишко.) Чорно-білі неповторні кадри оператор кров’ю освятив. Цілиться безстрашний об’єктив. (П.Перебийніс.) Радісно-печально, гірко-весело я не зайвим на землі живу. (М.Сингаївський.) І памороззю криється трава уранці-рано. (М.Рильський.) Той день повториться, повториться, відкривши по-новому світ. (М.Сингаївський.) Узявся Тигрик гратись з Амуртаєм і по-котячи ловить пса за хвіст. (М.Рильський.)
* Розподільний диктант. Слова, що пишуться через дефіс, та слова без дефіса записати в дві колонки. Обгрунтувати написання кожного слова, при потребі звернувшись до словника.
І. Єдинодержавний, єдино правильний, Івано-франківський, іванофранківці; інтонаційно-змістовий, інтонаційно виділений, історико-документальний, історично продиктований, максимально завантажений, максимально-мінімальний, малопридатний, масляно-кислий, маслянисто-чорний, зерноочисний, журнально-газетний, зимово-весняний, машинобудівний, машинно-тракторний, тишком-нишком, віч-на-віч, наопашки.
ІІ. Звукопровідний, житлово-побутовий, кардіохірургія, золотисто-жовтий, жовтогарячий, жовтувато-червоний, нейтрально-жовтий, жовтоводський (від назви річки Жовті Води), воєнно-історичний, кінохроніка, фоторепортаж, мікроклімат, міні-спідниця, зменшено-пестливий, каро-гнідий, миловидий [не миловидний], жуль-вернівський (від імені йпрізвища Жуль Верн), всього-на-всього, наввипередки, звіку-зроду, квазіоптика, квазі-Франко.
Для довідок. Частина складних слів єдино пишеться із наступною частиною разом, коли складне слово називає поняття, підпорядковані одне одному: єдинокровний, єдиноначальний.Коли до слова єдино можна поставити питання як?, пишемо його окремо: єдино можливий. Інтонаційно виділений пишеться окремо, бо до слова інтонаційно можна поставити питання як?, а слово виділений є дієприкметником. Перша частина складних слів історичний, з наступною частиною завжди пишеться через дефіс; історично продиктований (історично необхідний) пишеться окремо, бо до прислівника історично можна поставити питання як?, а слово продиктований є дієприкметником. Частина квазі... у складних словах означає несправжній, фальшивий (квазіспеціаліст, квазі-Фауст); прикметники від таких утворень пишуться разом (квазіоптичний, квазіфранківський).
* Переписати, знімаючи риску. За потреби звернутися до словника.
Народно/пісенний, народно/визвольний, національно/визвольний, національно/свідомий, недалекоглядний, тиховодий (тиховодний), сухопутний, суспільно/політичний, суспільно/корисний, срібно/синій, срібно/волосий, овоче/баштанний, овоче/переробний, операційно/перев’я зувальний, насіннє/очищувальний, науково/теоретичний, нафто/перегінний, ново/збудований, ново/зеландський.
* Навчальний диктант. Визначити в словах орфограми. Пояснити написання слів.
І. Червоне світло сонця слалося в лісі по снігу, а на опушених інеєм високих гілках стрибало ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками. Ліс стояв, опушений ввесь інеєм білим, прикритий і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом. Холодне повітря від лютого морозу, здається, загусло. (За Панасом Мирним; 42 сл.)
ІІ. Оббігавши та об’їздивши майже півміста, ми повернулися на Андріївський узвіз, аби з ним попрощатися. Лишаючи правобіч Андріївську гору, увінчану золотими банями й хрестами однойменної церкви, на повні груди вдихаючи озон фізичний з озоном історичним, неквапом пішли нижньою терасою Володимирової гори до пам’ятника Володимиру Великому. Саме його хрест переміг грізно-наївного Перуна з його хутірським військом у боротьбі за душі русичів.
Хрест у Володимировій руці убезпечує душу від скверни. Меч двосічнийразить голови ворогів, утверджує мир між людом. Хрест і меч Володимир тримав міцно. Чин шанував, про душу дбаючи. (За О.Шарварком; 87 сл.)
Словник. Чин (застар.) – діяльність, дія, праця.
V. Підбиттяпідсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Вправа 516.
Тема: Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова.
Мета: ознайомити з предметом вивчення синтаксису і пунктуації, поглибити знання про такі синтаксичні одиниці, як словосполучення і речення; формувати вміння визначати змістовий і граматичний зв’язок між словами у словосполученні, розрізняти іменні, дієслівні та прислівникові словосполучення, непоширені й поширені словосполучення, розвивати логічне мислення, спостережливість, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:підручник.
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Робота біля дошки. Записати словосполучення. Виділити в них слова головне й залежне. Як пов’язані між собою слова у словосполученні? Вказати словосполучення непоширені й поширені.
Несказанна радість, здивуватися побаченому; жити щасливо, перейнятися бадьорим настроєм; виступити надзвичайно вдало, прапор держави Україна.
*Бесіда.
·Що є будівельним матеріалом для речення?
·Чим відрізняється речення від словосполучення?
·Що є будівельним матеріалом для словосполучення?
·У чому полягає різниця між словосполученням і словом?
·Який зв’язок існує між словами у словосполученні?
·Як визначити головне слово? Залежне?
·За допомогою чого здійснюється смисловийзв’язок між головним і залежним словами? Граматичний зв’язок?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 191-192).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати. Які з поданих сполучень слів є словосполученнями? Свою думку обгрунтувати. Визначити в словосполученнях слова головне й залежне. Як здійснюється граматичний зв’язок між словами у кожному з поданих словосполучень?
Пісня і праця,натхненна праця, зворушити піснею,співати незрівнянно, падає сніг, вкриває щільно, налетіла хурделиця, потішний сніговик, сніг і вітер, безперервний снігопад, виснажливий мороз, скучили за теплом; виглядаємо сонця, сподівався немарно, надії й сподівання.
* Робота з підручником. Виконання вправи 558.
*Подані словосполучення переписати в такій послідовності: іменні; дієслівні, прислівникові. Вказати словосполучення непоширені й поширені.
Читаючи сміється, захоплива повість, захопитисятворчістю Шевченка, збірка поетичнихтворів; щире слово, висловлюється чітко, переймається враз, ятрить душу, тішиться думкою, складає недвозначну оцінку, пояснює цілкомдоступно, неосяжна глибина думки; неповторне враження.
*З поданих слів побудувати словосполучення. Вказати непоширені й поширені. З двома-трьома словосполученнями скласти речення.
Дякувати, вчитель; допомога, необхідний; дякувати, порада, слушна, за; тактовний, втручання; відгукнутися, негайно; не вагаючись, допомога, надати; прислужитися, бажання; вдячність, висловити; нехтувати, небезпека; вдаватися, допомога; надіслати, лист; помідомлення, радісний; вчасний, підтримка; морально, підтримати.
*Робота з підручником. Виконання вправи 557.
*Відредагувати словосполучення.
Хворіти грипом; заволодівати увагу; надуживання іншомовних слів; коротше кажучи; старший мене; навчати рідній мові; запобігати увазі; дякувати приятеля; зрадити своєму слову; пам’ятник Лесі Українки (Івана Франка); завдячувати тренера; в залежності від погоди; знущатися над читачами.
Для довідок. Хворіти на грип; заволодівати увагою; надуживання іншомовними словами; коротко кажучи; старший за (від) мене; навчати рідної мови; запобігати уваги (у знач. у знач. домагатися), але запобігати лихові (у знач. уникати, відвертати); дякувати приятелю; зрадити своє слово; пам’ятник Лесі Українці (Іванові Франкові); завдячувати тренеру (тренерові); залежно від погоди; знущатися з читачів.
* Переписати, вибравши з дужок потрібні слова й при потребі узгодивши їх.
Низькі двері навчають (покорі, покори). Після літа та в ліс (по, за, малина). Не ходи (по, за, гриби) до ведмежого барлога. По (горобцям, горобцях) з гармат не стріляють. Сім п’ятниць (на, у, тиждень) у п’яниць.
Народна творчість.
Для довідок. Навчають покори. По малину. По гриби. По горобцях. На тиждень.
*Навчальний диктант. За схемою, поданою на с. 195 підручника, зробити синтаксичний розбір виділених словосполучень.
І. Іванові знову пригадалося дитинство. Виїжджаючи на ниву, батько в залежності від погоди;часто брав його з собою. І завжди над їхньою нивкою виспівував свою дзвінку пісню жайворонок. Івасеві здавалося, що жайворонок був завжди той самий. Він його називав "наш жайворонок”. Одного разу хлопець знайшов на межі й гніздо, а в ньому четверо голих пташенят.
І невідомо, жайворон чи Івась більше любив ниву з одинокою грушею. З першими ж струмками хлопець у шаленій радості біг на нивку. (За Ю.Мушкетиком; 72 сл.)
ІІ. Не все те забулося, що було змалку. Пригадую, як ще малими дітлахами по синьо-рипучих снігах ми ходили колядувати. Нам виносили солодощі, пиріжки з печеними буряками або ж просто спускали собаку з цепу.
Пригадую, як ранньої весни поверталися з церкви жінки з запаленими свічками. Вони ховали кволе світло за крайками хусток, оберігали від подуву вітерця, намагаючись донести запалені свічки додому. Тривожно-солодко було дивитися на рухливі цятки вогню, які, коливаючись, щось безмовно розповідали дорозі, деревам і вечірньому небу. І все це їх, мабуть, розуміло, бо слухало заворожено.
*Подані словосполучення ввести до самостійно складеного висловлювання на тему «Що запам’ятається мені з дитинства»
Отчий дім, родом із дитинства, згадувати часто, щира душа.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 21, вправа 559.
Тема: Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Розділові знаки в кінці речень.
Мета: повторити вивчене про речення; формувати вміння визначати вид речення за метою висловлювання, інтонацією та будовою, правильно вживати розділові знаки у кінці речення, обгрунтовувати їхній вибір відповідним правилом, удосконалювати навички правильного інтонування речень; виховувати повагу до влучного образного слова, розвиватислухову пам’ять, логічне мислення, емоційну сферу.
Тип уроку: урок повторення вивченого.
Обладнання: таблиця "Види речень за інтонацією та метою висловлювання”, підручник.
.
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Повторення ключових питань теми.
*Робота з підручником.Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 196).
*Опрацювання таблиці.
|
|
Окличні |
Неокличні |
||
Види реченьза інтонацією
|
Як в чеканні б’ється серце! (Олександр Олесь.)
Як зітхає земля по зливі! (О.Ольжич.) |
У чеканні б’ється серце.
По зливі зітхає земля.
|
||
|
|
Розповідні |
Питальні |
Спонукальні |
|
|
Види речень за метою висловлювання |
Ми йдемо духмяною землею. (В.Сосюра.)
Місяць вії опускає в чисте золото пшениць. (В.Павловський.) |
Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ми народжені тоді? (В.Симоненко.)
Що мені потрібно? Трохи ласки. (А.Малишко.)
|
Дзвени, моя пісне, дзвени! (В.Сосюра.)
В океані рідного народу відкривай духовні острови! (В.Симоненко.)
|
|
*Робота з підручником. Виконаннявправи 556 (І, ІІ, усно).
*Бесіда.
·Що називається реченням?
·У чому полягає різниця між словосполученням і реченням?
·Які функції виконує інтонація речення?
·Які бувають речення за інтонацією? Навести приклади.
·Якими розділовими знаками передається інтонація речення?
·На які типи поділяються речення за метою висловлювання? Навести приклади.
ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення.
*Попереджувальний диктант. Визначити, яким є кожне з речень за метою висловлювання та за інтонацією. Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.
І. Люблю цей край! Люблю його людей! Захоплений, горнуся до грудей, твоїх грудей, Гуцульщино! (П.Воронько.) Ой Дніпре, Дніпре, чим ти мрієш? Кому шумлять луги твої? Кому човни в ночах лелієш? (А.Малишко.) Чи це ввижається мені? Чи це колись було зі мною? Чи я приїхав до Дніпра? (М.Стельмах.) А сонце пливе з небозводу й мов падає в теплу ріллю. Чого так люблю я природу? Чого так людей я люблю? (В.Сосюра.) З яких джерел глибинних сили бере твоя душа красу? Які стремління захистили від темряви її ясу? (М.Нагнибіда.)
ІІ. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! (В.Симоненко.) І починається з людини Україна, з дівчат і всюдисущих матерів. (М.Сингаїівський.) Вставайте, люди всі, насильства тьмою скуті! (П.Усенко.) Щасливий край! Містам і селам в квітках всміхається земля. І пташці з чубчиком веселим "добридень” серце промовля. Васильки і сонце... Де я бачив сон цей? (В.Сосюра.) Чого шумлять засніжені тополі? Чого під льодом зводиться ріка? Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М.Стельмах.) Як тихо у полі! Здається, земля думає свою думу перед тим, як піти в ріст. (М.Стельмах.)
Словник. Яса – світло, сяйво.
*Пояснювальний диктант. Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.
І. Які вогні в височині! Свій зір туди зведи. Вони зрідні тобі й мені. Поглянь, поглянь туди! Там рій світів пливе з віків, зоріючи вночі. Ти чуєш спів зірок, огнів? Не шепочи... мовчи... (М.Вороний.) Не зміняйте тернових вінків на блискучі вінки паперові! Збережіть для майбутніх віків їх з червоними квітами крові. (Олександр Олесь.) Навіщо нам торішні бур’яни? У полум’я цю гнилість, у багаття! (П.Перебийніс.)
ІІ. Де живуть солов’ї? І чому вони в тиші ранковій розсипають свої переливи на віти бузкові? І чого всі гаї не змовкають од щастя допізна? Солов’ї, солов’ї, розкажіть же, про що ваша пісня? (Д.Луценко.) Що ластівка у небі написала? Що розчерком пера намалювала на хмарі, що біліє над селом? Читаймо ж те послання в небі чистім, пташиним намальоване крилом! (Є.Гуцало.)
*Диктант з коментуванням. Прочитати текст, правильно інтонуючи речення.
І. Поглянь-но, як тут гарно! Стій і дивись, як ці кучматі дуби зачаровано зупинились перед полянкою! І хто зупинив цю горду парубочу міць? Не догадуєшся? Оця єдина берізка! Стоїть вона біля стіжка, мовнаречена, і сама ніяковіє, бачиш, як почервоніли її гілочки? А ось від неї пробивається струмок. Може, він з її коріння починається, а може, з її дівочих сліз. Може, вона лише наймичка в цьому лісі?(За М.Стельмахом.)
ІІ. Нахилили квіти голівоньки скрізь... Не січи ти градом землю, хмарна вись! Не січи ти градом, колосків не бий, що поникли сумно в зливі дощовій! (В.Сосюра.) Що то в полі за дими серед лютої зими? Завихрило, затуманило, може, спішимося ми? (А.Малишко.) Гей, куди ж ви, мої коні, та куди ж ви, коники мої? Зачекайте, ще не вечір, ще в гаях бунтують солов’ї! Протрубили коні в просинь: "Вже давно, козаче, осінь. Подивись на кучері свої!” Це ж коли, з яких покосів так нечутно вийшла осінь?! (Б.Олійник.)
ІІІ. Які б вітри пронизливі над нами не шаліли, заплямувать не вдасться їм моєї України! Які б святі мерзотники не пхалися до влади, над страдною Вкраїною в стражданні Божа Мати! Народе мій довірливий, священний в своїй вірі, не дай себе розп’яти знов в покорі добровільній! Які б вітри підступнії над нами не шаліли, не вбити їм, не вбити їм моєї України. Калиною червоноюзорить на вітражах. Тоненьким диво-променем величніє душа.
О.Омельченко.
*Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити, яким є кожне речення за метою висловлювання та за інтонацією.
І. До сонця й волі наш невпинний рух. Гуртуймося в Тарасовій світлиці! Хай в кожнім оживе козацький дух! Ми силу п’єм з народної криниці. (З.Ружин.) За що вмирати ще, як не за Україну?!. І хто за неї вмер – відразу вмер за все. (М.Самійленко.) В бій кривавий йдучи, не хились! Бути вірним навіки клянись. Піднімайся орлом в боротьбі! Нехай слави вінки розів’ються тобі. Перед трупами вбитих схились, а схилившись, ще раз поклянись. (П.Усенко.)
ІІ. О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні... Такі ж близькі звучанням: "рада” й "зрада”! Які ж провалля поміж них страшні! Ти – весь у слові, як у сповиткові, з колиски до калини при гробі... І вже коли ти похитнувсь у слові, вважай, що похитнувся у собі. О владо слів, солодша від шафрана! А ще солодша – влада над слова... Як впильнувати, щоб вона, бува, не перейшла в розгнузданість тирана? (Б.Олійник.) Куди дівати нам вінки тернові? Чи ж то не забагато на один народ, який не хоче помирати, того колюччя, тих сумних корон? (Д.Павличко.)
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Якими вони є за метою висловлювання? Чи можна вважати їх риторичними запитаннями?
Який з кози садівник, а з ведмедя пасічник? Ви часом не з Брехунівки? Чи ж буває ліс без кривого дерева? Навіщо свині намисто? Нащо вовка в село тягнути? Якби не було овець, навіщо тоді вовки? Навіщо дукати, якщо нема хати? Нащо покришка, як горщик пустий? Нащо золота миска, як вона порожня? Як я буду правити кіньми, коли віжки у вас? Що за холод, як козак молод? Нащо нам гроші, коли ми й так хороші?Навіщо в море воду лити, як не збираєшся до турків пливти? Чим більше насолити сусідові, як не язиком?
Народна творчість.
Для довідок. Риторичне запитання – запитання, яке не передбачає відповіді; ним висловлюється ствердна думка або ж на нього відповідає той, хто його поставив.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
Тема: Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні.
Мета: повторити вивчене про поділ речень на прості й складні, двоскладні й односкладні; удосконалювати вміння визначати вид речення за будовою та за кількістю головних членів речення; розвивати логічне мислення, увагу.
Тип уроку: урок повторення вивченого.
Обладнання: роздавальний метірал, таблиця "Види речень за будовою та складом граматичної основи”, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
|
Картка 1
Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити вид кожного з речень за метою висловлювання та за інтонацією. Пояснити вживання розділових знаків.
Яка весна! Які сади! Як пахне цвіт, як білосніжно! У шумі губляться сліди. В красі втопає моя ніжність. (О.Омельченко.) В чому цілюща і таємнича сила живого зерна? Сійся-родися, жито- пшениця, доле земна! (П.Перебийніс.) І шумить земля мені привітом: "Хліба? Їж! Води схотів? Попий!” (А.Малишко.) Чому добро таке повільне, а зло швидке, мов динаміт? (Д.Павличко.)
|
|
Картка 2
Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити вид кожного з речень за метою висловлювання та за інтонацією.
Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води вже чорна ваша злоба не впаде. (В.Симоненко.) Дикі груші ростуть на Вкраїні моїй, що дикіших уже й не буває. Дикі звірі гуляють в подобі людській і пісень українських співають. Як же скоро новітній престол обплели перероджені діти Богдана! "Патріоти”, що вийшли з голоти, ще й обмазані дьогтем ворота! (М.Гриценко.) Хто там? Хто там? Не відкрию. Одійдіть, купці! Нема на мою невкірну шию ні вуздечки, ні клейма. (Д.Павличко.)
|
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Повторення ключових питань теми.
*Опрацювання таблиці.
|
|
Прості |
Складні |
|
Види реченьза будовою
|
Шумить з вітрами тихими ліщина. Сивіє в далині дубовий гай. (Д.Луценко.)
|
В небі місяць лине, одцвітає вечір, в лузі на калині соловей щебече. (В.Сосюра.)
|
Двоскладні |
Односкладні |
|
Види реченьза складом граматичної основи(кількістю головних членів) |
На землю дивовижний спокій ліг. (В.Павловський.) Життя ще так ніколи не цвіло. (М.Сингаївський.)
|
Стало сонячно у місті і в селі. (М.Сингаївський.)
Живу не лише для себе. (В.Симоненко.)
|
*Бесіда.
·Який бувають речення за будовою?
·Які речення називаються простими? Навести приклади.
·Які речення називаються складними? Навести приклади.
·З чого складається граматична основа речення?
·Які речення називаються двоскладними? Навести приклади.
·Які речення називаються односкладними? Навести приклади.
·Які речення називаються непоширеними? Навести приклади.
*Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 197.)
ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення.
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Вказати речення прості й складні.
І. Не заплямує ніхто світло духовного серця. (Т.Майданович.) Я тільки там жадаю жити, де виросла моя душа. (Д.Павличко.) Тоненьким дивним променем величніє душа. (О.Омельченко.) І рано чесного труда душа торкнулась молода. (М.Рильський.) Життя навчає, труд єднає. (Нар.творч.) Лиш трутень звик солодкі жерти соти, бджола ж для меду й серце віддала. (А.Малишко.)
*Пояснювальний диктант. У кожному з речень самостійно підкреслити граматичні основи. Вказати речення прості й складні.
І. Замислились поля, стулило вії сонце. (В.Сосюра.) Щодня про тебе вітер чутки мені несе. (Олександр Олесь.) Нас кликав хліб не добре, чесне діло до братнього, трудящого коша. Ми в нім шануємо не тільки тіло, у нім народна світиться душа. (Б.Олійник.) Я не можу уявити, як це коні топчуть жито. (В.Сосюра.)
ІІ. Дніпро зітхає, хвилі шле до ніг, Тарас у бронзі думи снить пророчі. (А.Малишко.) Як радив Шевченко, учімося, стараймося думать, читать. (Д.Білоус.) Уже достигли полуниці, росу вечірню трави п’ють, і в ароматі медуниці хрущі шевченківські гудуть. (В.Сосюра.) Хрущі цілуються з квітками. І сонце сяє понад нами. (О.Омельченко.) Якщо важко вам стане в путі, ви дороги батьків пригадайте. (Д.Луценко.) Садівники плекали тут сади, творили хліб насущний хлібороби. (М.Сингаївський.) Буде в пісні жить моя душа. (П.Воронько.)
*Прочитати. Вказати речення поширені й непоширені. Як ви їх розрізнили? Яким є кожне речення за метою висловлювання?
І. Заходить сонце. Кане тишина. (О.Ольжич.) Темніють гори. А вершина ще відблиск сонячний несе. (П.Перебийніс.) Цвітуть бузки. Садок біліє і тихо ронить пелюстки. (М.Рильський.) Верби зітхають. Вишні тремтять, мов дівчата. (Б.Олійник.)
ІІ.Лунала пісня. Плакала діброва. Колосся шелестіло на лані. Об кручу хвиля хлюпала дніпрова. (Д.Павличко.) Ми йдемо. Шумлять гаї. Ллються пахощі розкішні. (Олександр Олесь.) Шумлять автомобілі. Люд кипить. (М.Рильський.) Душа бунтує. Серце не здається. (П.Перебийніс.) Як лист, душа моятремтить, тепла жадає. (В.Павловський.)
*Подані речення прочитатив такій послідовності: двоскладні, односкладні. В кожному реченні підкреслити граматичну основу.
І. Робочі руки гори вернуть. Працюй плечима, а не очима. Громадою все зробиш. Дарований хліб швидко черствіє. Гуртом можна й ріку перекрити. Дружна громада дружно й громадить. Роботі ніколи нема кінця.
Народна творчість.
ІІ. Іду я просторами рідного краю. На обрії жодної хмарки немає. (П.Перебийніс.) Нема на світі інших Україн. (Д.Кремінь.) Стежки завіяло наново. (О.Ольжич.) Так на святі урочисто! (Б.Олійник.) Ранок. Свято. Злітає з вій солодкий сон. (П.Перебийніс.) Ранкове світло в небо пролилося. (Д.Кремінь.) Заступило веселкою зір. (О.Ольжич.)
*Переписати, вставляючи пропущені букви. Вказати речення двоскладні й односкладні. Свою думку обгрунтувати.
Т..плом війнуло. Місто тихо дише. (М.Бажан.) Місто дише напруже..о наві..ь у сон..ій млі. (М.Рильський.) В..чорами я пр..ходжу на во..зал. Тут прощают..ся, стрічают..ся і ждут... (М.Сингаївський.) У грубці палало. Ми спати лягали. (Л.Первомайський.) Город сіяє вогнями. Гамір. Людс..ка суєта. (М.Рильський.) Оркестри. В..довища. Каруселі. І гр..млять паркети. І шумлять майдани. (В.Завада.)
*Диктант з коментуванням. Підкреслити граматичні основи речень. Вказати речення двоскладні й односкладні. Вказати неповне речення. У чому полягає відмінність між реченнями неповними і односкладними?
І. В моїм краю благословляється на день. (М.Стельмах.) Мороз холодні вікна помережив. (М.Рильський.) Дитинством пахне, юністю, селом, світанком синім... (М.Сіренко.) Хочеться з другом на двох розділити слово, хліб-сіль, картоплину. (М.Сингаївський.) Сутеніє. Вечоріє. Блакитніють вії. (І.Драч.) Темна ніч. Шляхи. Діброва. Тихо шепчуть ручаї. (А.Малишко.) Рів. Перекотиполе. Кущ калини. З-поза гаю – церковці стебло. Вдалині за нею хмарка лине. Вечоріє. Всілось. Відлягло. Смеркло. (М.Самійленко.)
ІІ. З’єднаймось у братньому гроні! (М.Старицький.) Страшно бути байдужим свідком гноблення українцями українця. (М.Самійленко.) По росистій стежині йдемо. (П.Воронько.) Одягну сорочку білу у свою мандрівку. (А.Малишко.) Словами дію, шаблею не вмію. (М.Самійленко.) На землі завечоріло.Дише сном і тишиною. (В.Швець.) Пожурись медовими очима, у журбі зламай тонку брову! (Є.Гуцало.) Колоскам не гнутись вітрові під ноги. І землі так хочеться спокою. (В.Сосюра.)
ІІІ. І кожному хотілося чомусь утішне щось і людяне сказать. (І.Доценко.) Люблю очей мовчання красномовне. (І.Ліберда.) Пахне п’янко медами і свіжими травами знов. (Д.Луценко.) Жбурляло нас на гребені, штормило. (С.Шевченко.) Весна і квітень. Сонце і дорога. Людині дальні мріються світи. (А.Малишко.) Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій. (В.Сосюра.)
*Навчальний диктант. Вказати в тексті односкладні речення.
Безвітряна ніч. Дощ падає рівно, від снігу чується шамотіння крапель. Воно подібне до шарудіння сили-силенної мурах, які повзуть, потріскують своєю лускою і, перелазячи одна через одну, пошумлюють своїм зітханням. В лице дихає весна, бо дощ цей приніс її з собою. Проте довкола ще панує зима й лежить сніг.
Тепліше зодягаєшся і, не запалюючи світла, виходиш надвір. В обличчя б’є тобі теплим диханням дощу. Березневий сніг осів, опав. Дощ бадьорить. Чим довше прислухаєшся до шелесту, з яким п’є його сніг, тим дужчає твоя безпричинна радість. Погляд твій пом’якшав і подобрішав. Думкам стало просторо й вільно. (За Є.Гуцалом;95 сл.)
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. П.22, вправа 571.
Тема: Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Тематичне тестування (тема: Словосполучення і речення).
Мета: пояснити відмінність між прямим і зворотним порядком слів у реченнях; формувати вміння впізнавати інверсовані речення та пояснювати роль інверсії; розвивати увагу, логічне й образне мислення.
Тип уроку: комбінований урок (вивчення нового матеріалу; перевірка й облік рівня здобутих знань, рівня сформованості вмінь, навичок).
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань трьома-чотирма учнями.
|
Картка 1
Переписати, підкреслити граматичні основи. Вказати речення двоскладні й односкладні.
Люблю України коханої небо. (В.Сосюра.) У нічку темну і глуху зросту рясним кущем калини на українському шляху. (А.Малишко.) Пахне чиєсь дитинство казкою медозбору. (М.Сингаївський.) Пахне хлібом, і медом, і сном, не забутим донині. (А.Малишко.) Вчись впізнавати рідні зорі на форму, колір і на смак. (М.Чхан.) Жайворон краплі блакиті струшує. (М.Сингаївський.) Бажалося неміряного щастя. (М.Стельмах.) Щастя людського усім напророчу. (М.Сингаївський.)
|
|
Картка 2
Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Вказати речення двоскладні й односкладні, пояснити відмінність між ними.
О, будьмо уважні до слів! (В.Коротич.) Не лізь у слово, душолове, забрудненими чобітьми! (П.Перебийніс.) І зачаровує серця пісенна українська мова. (М.Сингаївський.) І летіла з хати з полуслова українська приспівка шовкова. (А.Малишко.) У пісні обізвалась Україна, у сонячному співі ожила. (Р.Лубківський.) Будьте ж самобутні. Будьте незалежні! (П.Тичина.) Важко як себе в собі підняти! (І.Драч.) Не розстрілюй часу робочого кулеметною чергою слів! (Л.Костенко.)
|
|
Картка 3
Переписати, підкреслити граматичні основи. Вказати речення двоскладній односкладні.
Люблю легенди нашої родини. (Л.Костенко.) Не повернуть козаки з походу. Не заграють сурми на зорі. (В.Симоненко.) Люди, загиблих не забувайте мужньо, суворо, люто! В світі ніщо не забуто! (М.Сингаївський.) Радісно мені. Болісно мені, нестерпно до оніміння. (І.Драч.) Відмінностей між ранками немає. Та кожен присмерк іншим блиском грає. (Д.Павличко.) Ніч. Безсилі метелики. Лампа. Сніжний папір. Курява сніжна стелиться. (М.Рильський.) Підкинуло. Здригнулось. Зашкребло. (М.Бажан.)
|
|
Картка 4
Переписати, вставляючи пропущені букви, спочатку прості речення, потім – складні. Підкреслити граматичні основи.
А день за днем пл..ве, біжить. Ти не д..вуйсь, що в’януть квіти, як сонце дивит..ся на них. Небо з морем обнялося, море в небі ро..л..лося. Скелі, гори в’яжуть море, море ж звуть ясні простори. Пол..лась по срібній ночі срібна пісня солов’я. Долини сплять, а я на горах один на цілу ніч стою. З творів Олександра Олеся.
|
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Прочитати, правильно наголошуючи виділені слова. Що називається наголосом? Що називається логічним наголосом?
Шумлять за вікном дерева,
Гудуть клуглолисті дерева,
І клониться в сон голова,
І видиться осінь рожева.
Минають, злітають літа,
Всі літаідуть до одного,
Та радісна серцю мета,
Нова моя, новадорого.
М.Рильський.
*Робота з підручником. Виконання вправи 573.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Розрізняють два типи порядку слів:
а) прямий, або звичайний (підмет – перед присудком; додаток після підпорядковуючого слова, означення перед означуваним словом);
б) зворотний, або інверсія (від лат. іnversiо – перегортання, перестановка) (присудок перед підметом; додаток перед підпорядковуючим словом; означення після означуваного слова).
Як правило, при прямому порядку слів на початку речення подається "дане” ("відоме”), наприкінці – "нове”.
Логічний наголос – виділення у реченні за допомогою посилення голосу одного зі слів, найбільш важливих за змістом. Логічний наголос - виражальний засіб усного мовлення.
За С.Караманом.
*Робота з підручником.Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 200).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Прямим чи непрямим є порядок слів у реченнях? Свою думку обгрунтувати. Прочитати, виділивши голосом слова, на які падає логічний наголос.
І. Сивий день присяде на кургані. Сивий вік несе свою луну. Рідні щогли гнуться в океані, пливучи в далеку чужину. (А.Малишко.) Ставало важче веслами гребти. Порогів дев’ять шлях перетинали. (О.Омельченко.) На розкриллі землі десь ясні кораблі пропливають у даль невідому. (М.Гриценко.) В людині поміщається вселенна. (Д.Павличко.) Дарує природа чудову погоду. (П.Перебийніс.)
ІІ. Пишні дерева мовчали строго. Кволі верби віяли весною. Вітер грав у свій пустинний ріг. (М.Рильський.) Зорює ніч над степом голубим. (М.Гриценко.) Билина підкотиться з поля, ріка засиніє до дна. (А.Малишко.) Їжачиськом сонце золотаве заповзає в темну гущину. (І.Доценко.)
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати речення із прямим порядком слів та реченняінверсовані. Який відтінок внесла інверсія у зміст речення?
І. Чвалали дні повільно, як віки. (Б.Олійник.) І про край якийсь розкішний клекотали журавлі. (Олександр Олесь.) Багряне марево вітрил колише небосхил. (М.Рильський.) Там щебетала в яру криниця. (А.Малишко.) З туманної річки у жменю живої води набираю. (П.Перебийніс.) Кличуть і кличуть луги заозерні. (М.Сингаївський.) Півсонний умивався пароплав. (М.Рильський.) Всохла з туги за людьми криниця. (П.Перебийніс.) І наші руки працьовиті ми не опустим ні на мить. (Ф.Малицький.) Книгу пам’яті вітер горта. (Б.Олійник.) Тисне камінь пам’яті важкий. (П.Перебийніс.)
ІІ. Загруз я по серце у землю в’язко. Вона мене міцно трима. (В.Симоненко.) У красивих мрійних селянок роботящі ростуть сини. (М.Сингаївський.) І виводить нас поле родинне на дорогу з віків у віки. (П.Перебийніс.) Над Дніпром розгнівана могила розмовляє з вітром сніговим. (М.Рильський.) Між скель снується неба сонна акварель. (А.Малишко.) Під ковдрою засніженого вечора нуртує місто океаном вікон. (П.Перебийніс.)
* Прочитати. Вказати речення з непрямим порядком слів. Обгрунтувати доцільність інверсії.
Не висидить сова сокола. Не зазеленіють сходи, де всілося вороння. У білих рукавичках можуть бути чорні рученята. Не з власної волі пішла коза на базар. На місці ліщини калина не росте. У заздрості на все очі великі.
Народна творчість.
*Пояснювальний диктант. Обгрунтувати застосування в реченнях інверсії.
І. Україні, її люду хочу вічно я служити. (П.Тичина.) Я України горду славу, мов пісню, в серці бережу. (Л.Дмитерко.) Від пісні світліше стає. (Д.Білоус.) На мою вишиванку метелик сів і слухає серце моє. (М.Нагнибіда.) За першим проліскомвесною, за добрим сонцем над тобою сумує пісня на землі. (М.Стельмах.)
ІІ. Хліб і сіль ділив я з чабанами, з лісорубами братався у діброві. (М.Нагнибіда.) За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду! (Л.Забашта.) Тут розділять думи з хлібом-сіллю чесні друзі, щедрі ковалі. (М.Сингаївський.) Нас не кров’ю кликано до діла, а любов’ю в ласці звідусіль до людей, що нам дали хліб-сіль. (А.Малишко.)
V. Повідомлення мети тематичної перевірки та способів її проведення.
VІ. Проведення тестування.
*Інструктаж щодо проведення тестування.
*Виконання учнями тестових завдань.
*Відповіді учителя на запитання учнів (після того, як роботи здано).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1.Словосполучення й речення вивчається таким розділом науки про мову:
а) фразеологія;
б) пунктуація;
в) синтаксис.
Подане словосполучення (напр.: шепоче над водою) ввести до самостійно складеного речення (напр.: Над водою щось верба шепоче. (В.Сосюра.)
2.Словосполучення складається
а) з рівноправних слів;
б) із слова головного й залежного;
в) із слів, які становлять граматичну основу речення.
Із поданих слів скласти й записати словосполучення, за допомогою питання встановити змістовий зв’язок між його словами (напр.: музика, любити; любити (що?) музику).
3. Синтаксична одиниця, яка виражає закінчену думку про факт чи явищедійсності, які є реальні, бажані чи можливі, - це
а) словосполучення;
б) абзац;
в) речення.
Скласти (пригадати) й записати речення, вичленувати з нього два-три словосполучення (напр.: Вийшла в світ кароока пісня. (А.Малишко.) Пісня (яка?) кароока. Вийшла (куди?)в світ.В чубатих туманах вставало сонце. (С.Васильченко.) Вставало (де?) в туманах; в туманах (яких?) чубатих.
4. Заметою висловлювання речення поділяються на:
а) прості й складні;
б) односкладні й двоскладні;
в) розповідні, питальні, спонукальні.
Скласти (пригадати) й записати спонукальне,просте, окличне речення (напр.: Будь мені лицар та вірнесенький!(Нар.творч.) Хлібом народу стань при потребі! (А.Малишко.)
5. Дієслівні словосполучення – це
а) винятково вправно, надзвичайно вчасно, доволі спритно;
б) співати охоче, працюючи натхненно, засмучений невдачею;
в) духмяне зілля, порада майстра, блідий від хвилювання.
Дібрати й записати приклад іменного словосполучення, головне слово в ньому підкреслити (напр.: радісний настрій; один з нас).
6. Односкладним є таке речення:
а) Лісу без вовка не буває. (Нар.творч.);
б) Не боїться вогонь кочерги. (Нар.творч.);
в) Не кожна хмара приносить дощ. (Нар.творч.)
Скласти (пригадати) й записати односкладне речення, підкреслити в ньому граматичну основу (напр.: В добрий час колоссю спіти! Нам збирати, нам косити. (П.Усенко.) Шаную плуг, долоні мозолясті, тепло і ласку від упертих рук. (А.Малишко.)
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 575.
Мета: формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння створювати текст, що відповідає вимогам конкретного жанру; розвивати уяву, фантазію, логічне й образне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
.
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати (прослухати). Пояснити значення виділених слів, при потребі
звернувшись до словника.
О, які, мабуть, оповідання буде слухати осіння ніч! (М.Рильський.) Хай миготять екрани променисті, щедрі на сюжети і слова! (П.Перебийніс.)
*Бесіда.
·Які твори зопрацьованих на уроках української та зарубіжної літератур вам особливо запам’яталися?
·Які оповідання ви прочитали самостійно? (Назвати авторів та заголовки).
·Пригадати визначення оповідання як жанру красного письменства.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Підготовка до роботи над оповіданням.
* Пояснення вчителя.
Оповідання -невеликий розповідний художній твір про одну чи кілька подій з життя персонажа, які відіграють важливу роль у його долі. Сюжет – це система подій, про які йдеться в художньому творі, їх послідовне розгортання та зв’язки між такими подіями.
В основу тексту оповідання покладено такий тип мовлення, як розповідь. Розповідається про події, що вже відбулися. Оповідач може бути якучасником подій, так і стороннім спостерігачем. Розгортаючи перед читачем ланцюг подій, оповідач висловлює своє ставлення до персонажів та їхній вчинків, пояснює, чим такі вчинки викликані. Описувані в оповіданні подіїпов’язані між собою причиново-наслідковим зв’язком. Таким чином, кожна подіяє наслідком попередньої та причиною наступної. Крім того, події вмотивовуються характерами персонажів, хоч, звичайно, не можна нехтувати випадковістю, про яку часто йдеться в оповіданнях.
Яка роль сюжету оповідання? По-перше, сюжет робить цей твір захопливим: за розвитком подій цікаво стежити. По-друге, семе через низку подій й вчинків розкриваються характери персонажів твору. По-третє, саме за допомогою сюжету не тільки оповідач, а й автор ділиться з читачем своїми думками, переживаннями, врешті-рештпередає власне ставлення до життя. Поскільки сюжет є ланцюгом подій, можна легко виділити початок, розвиток і кінець того, про що йдеться в оповіданні. Відповідно виділяються етапи сюжету: зав’язка, кульмінація й розв’язка.
Зав’язка -подія, з якоЇ, власне, розпочинається дія. Як правило, це зіткнення персонажів, або ж вчинок персонажа, котрийспричиняє певні наслідки.
Кульмінація -найбільш напружений момент дії. Персонажеві може загрожувати небезпека.
Розв’язка- з’ясування суперечності, що виникла на початку твору.
Крім того, існують так звані позасюжетні елементи.Передовсім це описи: портрет, пейзаж, інтер’єр. До позасюжетних елементів належать авторські роздуми і роздуми персонажів твору. Хоч описи й роздуми є відступами від сюжету, вони необхідні для композиції (побудови) оповідання. Якщо сюжет знайомить читача лише з подіями, то позасюжетні елементи допомагають збагнути характери персонажів, передати авторові власну оцінку подій та їхніх учасників.
Характерними ознаками оповідання як жанру (виду) художньої літератури є такі: проста композиція, однолінійний сюжет, невелика кількість персонажів. Описані в оповіданні події здебільшого відбуваються протягом невеликого проміжку часу та на одному місці.
*Бесіда.
·Пригадатикотресь із вивчених на уроці української (зарубіжної) літератури оповідань, визначити в ньому етапи сюжету: зав’язку, кульмінацію, розв’язку.
·Назвати наявні в оповіданні позасюжетні елементи (описи, роздуми).
·Який тип мовлення є в тексті оповідання основним?
·Які типи мовлення допоміжними?
·У якому стилі складається оповідання і чому?
·З’ясувати тему оповідання та його головну думку.
·Наскільки вдалим є заголовок твору і що він відбиває – тему чи головну думку оповідання?
ІV. Робота над складанням оповідання.
* Усне колективне складання оповідання за запропонованим учителем сюжетом.
ЗАВ’ЯЗКА. Троє сусідів-семикласників часто розважалися катаючись на ліфті. Дорослі не раз попереджали їх про небезпеку. Часто намагався зупинити їх старенький сліпий сусід, спускаючись сходами з вівчаркою-поводирем.
КУЛЬМІНАЦІЯ. Було зіпсовано електромережу. Троє друзів якраз були у ліфті, а, застягнувши, зробили спробу вибратися через розчинені двері, хоч ліфт зупинився між поверхами. Коли ж ліфт несподівано зрушився, на допомогу хлопцеві, який був у дверях, кинувся собака-поводир...
РОЗВ’ЯЗКА. Хлопчик був врятований. Собака загинув (був врятований лікарями швидкої допомоги, яку викликав сліпий сусід.Ублагали лікувати пса сусіди).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Вправа 574.
Тема: Підмет і присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета.
Мета: поглибити знання про головні члени речення; формувати вміння визначати в реченнях граматичну основу та спосіб вираження підмета; виховувати повагу до влучного й образного слова, розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, таблиця "Способи вираження підмета”.
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Які члени речення становлять граматичну основу речення? Які члени речення є другорядними?
І. Чуже добро не нагріє. Праця ніколи не ганьбить.Хліб кожен уміє їсти. Ніхто всього не знає. Наші їдуть, ваші йдуть, ваші наших
підвезуть. Латане не буває хватане. Один всіх вмінь не осягне. Семеро одну соломину несуть. Заможно жити – вправноділо робити. Два півні на подвір’ї не помиряться. В одній кухні господині не змиряться ні завтра, ні нині.
Народна творчість.
ІІ. Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса.Щн є на тривожній планеті раби, щ е ловиться слово у сіті. Та світить у хмарах людської журби пророчий рядок "Заповіту”.
П.Перебийніс.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 206, 209).
Опрацювання таблиці "Головні члени речення” (с. 210.)
* Опрацювання таблиці.
Способи вираження підмета
|
|
|
Іменником у формі Н.в. |
Працелюби всюди найщасливіші. Сидить Семен під кручею, ловить рибу онучею. (Нар.творч.)
|
|
Іншими частинами мови в значенні іменника
|
Сам уперед іди й другого веди. Один збирає, другий розкидає. Поранений колись та засне, а голодний ніколи. (Нар.творч.)
|
Неозначеною формою дієслова
|
На себе працювати – у достатку проживати. Рік прожити – не просвистіти. (Нар.творч.)
|
Словосполученням
|
Двоє котів у одному мішку не помиряться. Вівця з вовком змагалися та й у лісі зосталися. (Нар.творч.)
|
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Якою частиною мови виражено підмет?
І. Ледар хлібу надокучає. Ситий голодному не вірить. Пішли наші їсти каші. Один рибу ловить, а другий гави стереже. Бережене двічі живе. Жити - в поті лиця робити. Балакати – то найменше діло. Два недужих сіли й хлібину з’їли. Мокрий мисливець і сухий рибалка нічого не варті. На густу крону сідає багато птахів.
Народна творчість.
ІІ. Ми зібралися із вами на хорошую розмову. (П.Тичина.) Любить медалі один, а другий любить мрію. (Д.Павличко.) Тобі за мить лукавої облуди ніхто не дорікатиме ніколи. (П.Перебийніс.) Ми всі зачекалися повені, тепліні, любові, добра. (М.Сингаївський.) Ранком двоє ми йшли по лузі. (В.Симоненко.) Пошепки десь розмовляють стареньких двоє. (М.Рильський.) Стане дійсним неможливе. (М.Рильський.)
*Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці "Способи вираження підмета” (с. 211).
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити головні члени. Якою частиною мови виражено в кожному реченні підмет?
І. Ремесло повагу принесло. В погоду і смутний веселим буває. Наші пряли, а ваші спали. Дешеве дорого обходиться. Гірко зароблене солодко їсться. Рівно сковане швидко гостриться. Горщик з горщиком стрічаються, як в них страва вариться. Робота сама за себе скаже. Робити – тоне змерзнути. Жити – значить творити.
Народна творчість.
ІІ. Зійшлись на зустріч побратими. (Б.Дегтярьов.) Ми сидимо удвох, одні. (Олександр Олесь.) А двоє в закутку очікують. (І.Драч.) Щось цвіте у цьому світі. Щось у серці доцвітає. (П.Перебийніс.) Ми з тобою, мій сину, мужчини. (П.Перебийніс.) А п’ять синів роз’їхалось у світ. (А.Малишко.)
*Переписати, на місці крапок вставляючи підмет, виражений неозначеною формою дієслова. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. На яке слово падає логічний наголос?
Козу одну ... – більша морока, ніж десять корів. ... легше, ніж поправляти. У небо .... – тільки стріли витрачати. Криво фундамент ... – увесь дім зіпсувати.
Народна творчість.
Для довідок. Пасти. Псувати. Стріляти. Покласти.
*Диктант з коментуванням.Підкреслити в кожному реченні підмет. У яких випадках підмет виражений словосполученням? Як виражений словосполученням підмет узгоджується з присудком?
І. Із Дунаєм Дніпро стрілись, як два козаченьки. (П.Усенко.) Дві хмароньки зустрілися удосвіта колись. (Олександр Олесь.) Вийшов сивий дід з онуком рибу вудити в Дніпрі. (В.Швець.) Проходять по вулиці мати і син. (Д.Павличко.) Відвідало сиву матір синів аж семірко. (А.Малишко.) Батько з двома синами вдосвіта йде степами. (М.Нагнибіда.) Від Низківки із батьком від’їжджаю на Городище сивими кіньми. (О.Довгий.)
ІІ. Сусіди з батьком радили мені з дитинства стати в праці хліборобом. (А.Малишко.) Йдуть за яри й долини хлопець і дві дівчини. Троє ідуть степам
и у молодому житі. (М.Нагнибіда.) За ранковим променем в саду брат із братом, друг із вірним другом повертають землю до ладу. (А.Малишко.) Через левади та городи два кума йшло з весілля до господи. (Л.Глібов.) Колись на пагорбі отім два вітряки старих стояло. (М.Федунець.)
ІІІ. Вітри і сніг схрестились в чорнім полі. (М.Стельмах.) Там шумлять в зеленому розвої сто дубів, як велетні круті. (А.Малишко.) Ми з тобою рвали квіти. (Олександр Олесь.) Порядкують там дні і ночі бусол з трактором на лану. (О.Довгий.)
*Самостійна робота. Переписатизаздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. На місці крапок вставити пропущені букви. Підкреслити в кожному реченні граматичну основу. Визначити (надписати),чим виражено в кожному реченні підмет.
І. Сад саджати -ж..ття пр..крашати. Пр..пасене для дітей не ро..тринькуй на себе. Чуже на ніжки ставить, а своє з ніг валить. Двоє третього не ч..кають. Ро..балуваний матір’ю у батька не навчиться. Одно – творити язиком, а друге – перти плуга. Зароблене потом обертається медом.Чиє б нявчало, а твоє б мовчало. З дурнем зч..питись – дурнем зробитись.
Народна творчість.
ІІ. Не може людина самотньою жити. (М.Нагнибіда.) Мовчк.. слухають і хмуряться обоє. (П.Перебийніс.) Ж..ття нам усміхається, братове! (П.Перебийніс.) Кожен жити б до ста літ хотів. (А.Малишко.) Побачили ми світ на цій землі пр..красній. (В.Сосюра.) Церков м..режані убори на кручах сяють, а проте найвищі – чистих душ собори. (Д.Білоус.) Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове. (В.Сосюра.)
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання.П. 24, вправа 597.
Тема: Простий і складений присудок (іменний і дієслівний).
Мета: поглибитизнання про способи вираження присудка; формувати вміння визначати в реченнях присудок, розрізняти простий і складений присудки; розрізняти дієслівний складений та іменний складений присудки; виховувати повагу до поетичного слова; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Головні члени речення” (с.210). Опрацювання теоретичного матеріалу (с.215 – складений дієслівний присудок).
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. З’ясувати вид присудка.
І. Я звик волю шанувати. (Леся Українка.) Я хочу бачити світ розплющеними очима. (І.Драч.) Душа бажає скинуть пута. (М.Вороний.) Сам лиш народ помогти собі зможе. (П.Тичина.) І от тоді почнем ми оживати. (В.Самійленко.) Ми тільки почали розгадувати світ. Я хочу жити раз, але в огні. (Д.Павличко.) Людські тривоги і боління я прагну в слово перелить. (М.Сингаївський.) Ферзь ладен за короля померти. (П.Перебийніс.) За істину не треба вибачатись. (Н.Тихий.)
ІІ. Я хочу вам про рідний край сказать. (Олександр Олесь.) Зараз я спішу життя вітати. (М.Федунець.) Я за всіх не все зробить зумію. (М.Сингаївський.) Я хочу пити сонячні настої. (В.Симоненко.) Я друга побачити мушу. (Д.Павличко.) Ні, не можу я ніяк друга розлюбити. (В.Сосюра.) Хотів би я злетіти в небеса. (Д.Павличко.) Не любив я ловити птахів... Я зігріти пташину хотів, накормити її, приласкати у гніздів’ї веселої хати. (П.Перебийніс.)
*Прочитати.В кожному з речень визначити присудок. Є він складеним чи простим?Свою думку обгрунтувати, за потреби звернувшись до матеріалу підручника (с.213).
І. Я рідним полем вічно буду йти. (Д.Павличко.) Ти будеш до скону ходити стежками дитинства свого. (Б.Дегтярьов.) Під небом оцим хмурочолимзнов буду я ждати весни. (В.Сосюра.) Трави зелені нас будуть колись пам’ятати, пам’ять про нас буде вітер колись берегти. (Є.Гуцало.) Буду словом і хлібом ділитись. (М.Сингаївський.)
ІІ. Я слухати буду м’яку нашу мову. (О.Довгий.) Буде жито схилятись до тебе і співать колискову тобі. (М.Стельмах.) Буду я в морі коня напувати, буду край моря доленьки шукати. (Л.Боровиковський.) Вкраїна не буде носити кайдани! (Б.Дегтярьов.) Землю рідну, кревну і багату будемо з тобою боронить. (А.Малишко.)
* З-поміж прислів’їв виписати тільки ті, що вміщують складений дієслівний присудок. У кожному з виписаних речень підкреслити граматичну основу.
Робота не дає журитися. Осляча голова мусить думати не менше за конячу. Коли віз поламався, почали дорогу показувати. Після діла й погуляти можна. Цейпороху не дасть упасти. Віника не переламавши, дерево можеш зламати. За таку роботу кашу будеш їсти шилом. Як ти хочеш троянди зривати, на колючки не маєш зважати.
Народна творчість.
* Пояснювальний диктант. У кожному реченні підкреслити граматичну основу. Визначити вид присудка. Яке зі слів виражає основне лексичне значення присудка? Яке дієслово є допоміжним, виражаючи граматичне значення?
І. У всьому сам-один я розібратись маю. (І.Білий.) Ти власним прізвищем Вітчизні, мов кров’ю, мусиш присягати. (П.Перебийніс.) Свою і материнську гідність я не дозволю забруднить. (М.Сингаївський.) Я хочу в пісню колискову вернутися бодай на мить. (Д.Павличко.) А молодиці й підлітки малі хати білити разом заходились. (М.Рильський.) І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі. (Леся Українка.) З ніччю я миритися не хочу. (П.Перебийніс.) Я хочу вникнути у шелест листя. (Д.Павличко.) Скорить повинні дощову ми непокірну хмару. (М.Рильський.)
ІІ. Мамо, я хочу поговорити з вами... (А.Малишко.) Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку. (П.Перебийніс.) В години лихоліть важких і скрути біда нас намагалася зігнути. (Д.Луценко.) Можна жить, а можна існувати. (В.Симоненко.) Хлопці, досить коней розпрягати! Вже пора впрягатися у плуг. (А.Камінчук.) Ти можеш не чути реготу, та мусиш почути ридання, та мусиш збагнути ридання кожнісінької людини! (Д.Павличко.) І частенько серед ночі стали плакать карі очі і серденько нить. (Л.Глібов.) Я трудно зиму пережити мушу і сподіватися на щедру душу. (М.Сигнаївський.)
* Робота з підручником. Виконання вправи609.
* Прочитати. В кожному з речень визначити присудки. Вказати присудки прості й складені.
Гетьмана Хмельницького історикицілком можуть поставити в один ряд із найвизначнішими полководцямисередньовічної Європи. У боях він демонстрував блискавичність дій Олександра Македонського, ганнібальську точність розрахунку й наполеонівське вміння скористатися з прорахунків противника. Нас не може не вражати його вміння вчасно обрати момент для наступу. Водночасувагу привертає тверезість оцінки гетьманом становища.
* Переписати складні речення, знімаючи риску. Підкреслити в кожному граматичні основи. Визначити види присудків.
Дайте, мамо, хліба світанком гожим! Без нього дихати й жить не/можем! (А.Малишко.) Розсердилась стара ненька, стала доню бити, що не/хоче
не/милого козака любити. (Л.Глібов.) Я квітку не/можу зірвати, бо їй, як людині, болить. (В.Сосюра.) Не/давно ще я думав, що я зможу великим ділом здивувати землю. (В.Самійленко.)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 217 – складений іменний присудок).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати.Визначити в реченнях граматичні основи. З’сувати вид присудка. Якою частиною мови виражено іменні частини присудків?
І. Був мисливцем той добрий дідок. (П.Воронько.) Був я колись струнким і чорнобровим. (В.Сосюра.) У Марії хата була збудована по-новому. (І.Сенченко.) Повітря було чисте, прозоре. (Панас Мирний.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.) Я весь був зачудований. (П.Тичина.) Я ніколи не був шантажистом, паразитом, хвальком, брехуном. (Олександр Олесь.) Ми були з ним уже не друзі, але ще не були вороги. (В.Симоненко.)
ІІ. Коваленко Петро Іванович був весела людина. (І.Сенченко.) Ти був іще малий котигорошок. (М.Рильський.) Веселий, ясний був деньочок. (Л.Глібов.) Оця реальна мить вже завтра буде спомином. (Л.Костенко.) Там здається вічністю хвилина. (Д.Білоус.) Стану в житті малою хвилиною. (А.Малишко.) Біла сорочка душі буде завжди вільно-білою. (Т.Майданович.) Серед смілих, серед правих волі сином будь! (П.Усенко.) Та ми одначе злопам’ятними не були й не є. (М.Самійленко.) Будь вірним слову. (М.Рильський.) Будь гордим же, не зраджуй серця ти. (М.Вороний.)
* Прочитати. В обох варіантах речення визначити присудки. Вказати присудки прості й складені.
Була в Охріма сіра свита, так хороше пошита. (Л.Глібов.) Була в Охріма сіра свита так хороше пошита! (За Л.Глібовим.)
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. У складеному присудку вказати іменну частину й дієслово-зв’язку. Якими частинами мови виражено іменні частини?
І. Мій дід Михайло був храмостроїтель. (Л.Костенко.) Дід пригадує минуле. Був колись він молодим. (В.Сосюра.) Першим був не Господь і не геній, першим був простий чоловік. (В.Симоненко.) Той велет сильний був колись не тілом лиш, а духом. (Леся Українка.) Був тоді я малим і дорослим. (М.Сингаївський.) Був батько славним бригадиром. Потапчик інженером став. (М.Рильський.) Був я вітром, був я лютим, був я нордом. Став я ніжним, став я птахом і крилом. (Б.Олійник.)
ІІ. Тато був скупим на ласку, був нещедрим на слова. (П.Перебийніс.) На фронті я був журналістом військовим. (Л.Первомайський.) Я тоді служив у піхоті. Я тоді, хлопче, був солдат. (В.Симоненко.) Він був веселий чоботар, чобіт пошив немало пар. (П.Усенко.) В хмарен час не будь совою, будь орлом! (П.Усенко.) Я був малий і рідко докидав своє слівце. (М.Рильський.) Дядько Яків був і ковалем, і слюсарем, і столяром, і стельмахом, і токарем. (М.Стельмах.) Будьте, люди, добрі та веселі! (Р.Лубківський.)
*Пояснювальний диктант. у кожному з речень підкреслити граматичну основу. З’ясувати вид присудка. У яких реченнях дієслово-зв’язку опущено?
І. Я з першого погляду в Київ закоханий. (І.Драч.) Мені до смерті отчий край здаватиметься раєм. (Д.Луценко.) Стає іще ріднішою земля. (М.Стельмах.) Рідне все мені в ріднім краю. (Є.Гуцало.) Дорогими для мене стали схили Дніпра. (Д.Луценко.) Буде піснею моєю мова українська. (Є.Лещук.) А рідна мати лиш одна-єдина. (П.Перебийніс.) Біле поле полотняне рушничком барвистим стане. (Т.Коломієць.) Будь гордою, людино! (М.Нагнибіда.)
ІІ. Добріші станем ми. Ми розумом міцні. (В.Самійленко.) Тепер тобі весь світ здається чарівним. (М.Вороний.) Неодмінним зостається лиш невпинний, вічний рух. (В.Самійленко.) Світ здаєтьсявикінченим, як поема. (М.Рильський.) Місяць здається золотим човником в руках невидимого ткача. (М.Стельмах.)
* Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені слова.Підкреслити граматичні основи речень.
У жнива будь скупіший на слова. Ремісник злиднем не стане. Від стусанів осел ... не стане. У сусіда й каченя здається ... . Порожня діжка ... не стане. У каламутній річці ... стане кожний. Будь ... у змаганні, а не в байдикуванні. Від порядку ... не станеш. Будь добрим слухачем, то будеш добрим ... .
Для довідок. Конем. Індиком. Бубном. Рибалкою. Першим. Гультяєм. Оповідачем.
*Диктант з коментуванням.Підкреслити граматичні основи, визначити вид кожного зприсудків.
І. Левко був хліборобський син. Успадкував від батька він до праці впертої любов. (М.Рильський.) Не сивішим він став, а мудрішим і для мене утричі ріднішим. (П.Воронько.) Стала та вербичка пишною вербою.Стала їй криниця рідною сестрою.І змогли рідниться в пісні теж чудово, як верба й криниця, музика і слово. (Д.Луценко.) Завтра ж ти станеш господинею. (М.Стельмах.) Зрозуміла мачуха прелюта, бо вона була велика відьма. (Б.Грінченко.) Голод нікому не стане приятелем. Людина славна не словами, а ділами. (Нар.творч.) Стають дуби стовпами та стільцями. (В.Коротич.)
ІІ. О народе мій сизий, хай же гідність твоя запорукою буде у гордім братанні з народами. (І.Драч.) О мій народе, будь мені суддя в моєму слові і моєму ділі. (О.Довгий.) Сліпі ставали зрячими тоді. А слово те, зламавши заборони, робило тліном трони і корони. (А.Малишко.) А звичне слово буде недоречним. (М.Гриценко.)
ІІІ. Як небо зорями, той мамин хліб обсипаний бувзернятками тмину. (Д.Павличко.) Не збирається бандура помирати. Їй ніякі примхи моди не страшні. (П.Перебийніс.) А раптом все моє життя до цього було лиш передмовою життя? (Б.Олійник.) Я, може, зроблюся піратом в далеких морях. (М.Рильський.) Життя близьке стає життям неблизьким, і тишею стає колишній грім. (Є.Гуцало.)
* Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити граматичні основи речень.
І. Коли падає дер..во, всі стають дроворубами. Скільк.. б ворона не купалась, а гускою вона не стане. Зв’яжися з дурнем, то й сам дурнем стан..ш. Той, з кого вийде толк, уже в п’ятнадцять літ стає людиною. Тільки стань вівцею, а вовки знайдут..ся. Коли б злодійством зб..гачувались, миша стала б куркулем.
Народна творчість.
ІІ. Куди зн..кає щеб..т малюка, коли дорослою стає людина? (А.Малишко.) Зав..рували під сонною річкою світлі кр..нички. Стали початком вони балакучої истої річки. (В.Раєвський.) Оманливою видалась погода. (П.Перебийніс.) А небо здаєт..ся сірим крізь інею блиск яскравий. (В.Раєвський.)
* Витлумачити зміст кожного з поданих фразеологізмів, при потребі звернувшись до словника. Ввести їх до самостійно складених речень із складеним іменним присудком (усно).
Наприклад: Учений був нашим козлом відпущення. (І.Сенченко.)
Апостол правди і науки. Ахіллесова п’ята. Вовк в овечій шкурі. Козел відпущення (офірний цап, цап-відбувайло).
* Навчальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати складені присудки – дієслівний і іменний.
Ця вишня була невеличка, але міцненька, налита соками. І ось ці соки прорвались назовні йпочали вибухати першими зеленими листочками. А ще на яблуні був величезний рожевий бутон.
Уранці квітка розвинулася. Разом з тим на всіх деревах почали вибиватися листочки, бутони. Сад зазеленів, облився білим цвітом. З землі почала пробиватись зелена травичка.
Прийшовши зі зміни, підвів Іван очі й ахнув. Стіни хатини аж сяяли, залиті гарячим сонячним промінням. Їх вибілила Христина і разом з цим утвердила на чужині куточок Полтавщини. Він не міг упізнати жінки.
Христина була роботящою, завзятою молодичкою. Ставши Христиною Хомівною, вроди своєї втрачати вона не поспішала. Її врятували перші вишневілисточки. (За І.Сенченком; 104 сл.)
VІ Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Різновидом складеного присудка є так званий подвійний присудок: а) дієслівний, який складається лише з дієслів (напр.: Сподівався почати лікуватися.); б) змішаний, що поєднує ознаки складеного дієслівного й складеного іменного присудків (напр.: Ти повинен лишатися чесним. (В.Коротич.)Кожне теля хоче бути мудрішим за корову. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. (Нар.творч.) Щасливою хотіла буть я в слові. (Л.Забашта.)
VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити граматичні основи.
І. Усе державне має бути славне. (Нар.творч.) Я хочу бути чистим знову. (
Д.Павличко.) Хотів би я стати явором в полі. Та не хотів би я каменем стати. (А.Малишко.) Маєш, людино, людиною бути. (М.Самійленко.)
ІІ. Я хотів би вітром бути, вітром бути наддніпрянським. (М.Рильський.) Я міг би стати міщанином ситим, мізерних ідеалів шукачем. (Л.Дмитерко.) Я хочу стати полум’ям, в котрому свій меч кують покривджені й слабі. (Д.Павличко.)
* Попереджувальний диктант. У кожному реченні підкреслити граматичні основи.
Хіба можеш ти бути рабою, Україно безсмертна моя! (В.Сосюра.) Не хочу я буть довговічною, вічною, а хочу грозою я буть блискавичною. (Л.Забашта.)
VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. П. 24, вправи 610, 612.