Тема: Тире між підметом і присудком.
Мета: пояснити правила вживання тире на місці опущеного дієслова-зв’язки в іменному складеному присудку; формувати вміння правильно вживати тире в реченнях з іменним складеним присудком, обгрунтовувати його вживання відповідним правилом, формувати навички правильного інтонування речень з тире; виховувати повагу до влучного слова; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьомаучнями.
|
Картка 1
Подані речення переписати в такій послідовності: 1) речення з іменним складеним присудком; 2) речення з дієслівним складеним присудком. У записаних реченнях підкреслити граматичні основи.
Я загоїти хочу вам рани. (Олександр Олесь.) Він був романтиком не по літах. (С.Шевченко.) Ми все бажаємо змінити. (В.Симоненко.) До справ земних я був легким, охочим. (М.Сингаївський.) Мій друг заходився знайомити мене із чудним сеньйором. (М.Бажан.) Лукія була вправним оратором, але своєрідним. (І.Сенченко.) Вже мій язик примовкнуть мусить. (Л.Глібов.) Кожна справа свого часу цікава. (Нар.творч.)
|
|
Картка 2
Переписати речення, знімаючи риску й уставляючи пропущені літери. Підкреслити граматичні основи. Вказати присудки прості й складені.
Не/зважаюч.. на любов до з..млі, наші пре..ки богині з..млі не знали. Але з..мля завжди вважалася святою. Землю наз..вають прав..дною і Божою. Все, що вона дає, потрібно шанувати. У народній уяві з..мля не/віддільна від води. Широко відомим є народне побажання: "Будь б..гатий як з..мля, а здоровий як вода”. З підручника.
|
|
Картка 3
Подані речення переписати в такій послідовності: речення з іменним складеним присудком; речення з дієслівним складеним присудком. У записаних реченнях підкреслити граматичні основи.
Бува єдина мить дорожча многих днів. Хліб тобі здасться черствішим без мене. Так я про дощ іще хотів сказати! І серця добротою налиті. Книжка була потерта й поношена. Дерево вміє жити, вміє землю корінням рити. З творів А.Малишка. |
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу, визначити тип присудка.
І. Я дивлюсь вже на світ з веж своєї держави. Тож мені він ріднішим і ближчим стає. (Н.Поклад.) Брехнею не врятується планета. З цим лиш безчесний може сперечатись. (В.Раєвський.)
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати подані в обох колонках речення, визначити в кожному тип присудка. Яке допоміжне слово опущене в реченнях другої колонки? Прочитати речення другої колонки, правильно їх інтонуючи.
|
Чужий хліб є гіркий. Трударева хата є усім багата. Усякий труд є почесний. Безділля є сумне привілля.
|
Чужий хліб – гіркий. Трударева хата – усім багата. Усякий труд – почесний. Безділля – сумне привілля. Народна творчість.
|
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроків. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 220).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення. Пояснити вживання тире.
І. Знання, мудрість і праця – суть людини. Знання й уміння – запорука розуміння. Учити – розум точити. Освіта – гість, а господар – розум. Книжку читати – розуму набирати. Праця і наука – рідні сестри. Старання – мати пізнання. Терпіння – велике вміння. Уміння – головне спасіння. Чоловік без ремесла – птаха без пір’я. Робота прикраша, а лінощі – іржа. У всьому початок найтрудніший. Надія – чудове снідання, але нікудишня вечеря.
Народна творчість.
ІІ. Чоловік у домі – голова, а жінка – душа. Господиня в домі – покрова усьому. Старий – дерево, син – гілка, онук – листочок. Щастя без розуму – торбина дірява. Майно бідняка – півсіряка. Кінь – то найперший на селі робітник. Мед і гречка – брат і сестра. Язиком вихати – це не ціпом махати. Дурна сила – норовиста кобила. Живіт та головка – ледарська одмовка. Квап – поганий порадник. Помилка – дочка квапа. Остання річ – вовком орати.
Народна творчість.
*Робота з підручником. Виконання вправи624 (усно).
* Переписати речення, розставляючи розділові знаки (подаємо їх без вилучення знаків).
І. Доля кожного з нас – доля Вкраїни. (М.Самійленко.) Хіба це гріх – любити рідний край? (І.Савич.) В Україні своїй я – творець чи рослина? (Н.Опанасенко.) Я, серденько, не просто штука. Я – степовий козак! (Л.Глібов.) Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство. (Л.Костенко.) Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні. (В.Симоненко.) Твій батько був робітником, ти – робітничий син. (М.Бажан.) Яке це щастя – сонця шати угледіть з ночі темноти. (А.Малишко.) Справжня ганьба – це плекати раба. (М.Руденко.) Яке то щастя – свій народ у щасті бачити! (Д.Павличко.)
ІІ. Земля широка. Мудрий в небі Бог. І серце людське – мужнє і велике. (О.Ольжич.) Ми – орачі і сіячі. (І.Драч.) Ми – воїни, не ледарі, не лежні. І наше діло праведне й святе. (Л.Костенко.) Ми – жниварі і хлібодари, скарби берем із чорних скиб. (Ф.Малицький.) Батько і мати – два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло. (В.Крищенко.) Він – селянка, а вона – коваль… Ах, я сплутав, та чи це важливо? (М.Рильський.) Все на світі надзвичайно просто. Форми існування – час і простір. (В.Раєвський.) Я – твій ровесник, пролісок надії. Я – син краси і голубої мрії. (В.Симоненко.) Дні – невтомні, ясні юнаки. Манівці – між зорями стежки. (Д.Павличко.) Я – паросток людського сподівання, народжений добром і для добра. (М.Сингаївський.)
ІІІ. З людьми і біда – півбіди. Одиноке дерево – сирота. Колектив – локомотив, не йди йому супротив. З піснею дружити – в роботі не тужити. Після гіркого солодке – утричі смачніше. Добросовісно робити – безтурботно жити. Прудко ганяти – головуламати. Не все біле – сніг, не кожна пампушка – пиріг.
Народна творчість.
* Попереджувальний диктант.
І. Єдина стеля мистецтва – правда. (Л.Костенко.) Боротись з серцем – теж відвага. (М.Стельмах.) Життя без книги – хата без вікна, тюрма глуха і темна, мов труна. (Д.Павличко.) О, вічні книги, сестри білочолі! Життя без вас – розруха світова. Ви - колос наш у росяному полі. Ви - пам’яті нескошена трава. (П.Перебийніс.) Страждання – то мотор життя, без нього зледачіють люди. (М.Руденко.) Хвилина смутку – це звичайне діло. (Д.Павличко.) Межа між генієм й бездарністю – талант. (І.Драч.) Талант – дитина правди й непокори. (Д.Павличко.) Голод – ознака, що буде обід. Холод теплу простеляє слід. (А.Малишко.)
ІІ. Життя – се дві противні сили, що між собою в бій вступили. Одназ них – велетень-гнобитель, а друга – геній-визволитель. (М.Вороний.) Наша зустріч єдина була. (М.Рильський.) Вік прожити – не ниву пройти гомінливу, ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А.Малишко.) Добро і лихо – світло й темнота. (Д.Павличко.) У любові горе – вже не горе, а біда із другом – не біда. (А.Малишко.) Яке це щастя – бути молодим! Яке це щастя – мчати на коні. (В.Сосюра.) Любити землю тихо і сердечно – мій перший і останній заповіт. (М.Сингаївський.) Мовчати вміє ніч. Вона німа. А день говорить мовами всіма. (Д.Павличко.) Світ увесь для мене – невід золотий. (М.Рильський.) Розбите золото – скрізь золото воно, а череп’яна чвань – довіку череп’яна. (Л.Глібов.)
* Пояснювальний диктант.
І. І сад, і гай, і пісня солов’я – дорогоцінна спадщина моя. (Д.Луценко.) Чарівний келих пишної краси – луги, ліси! (П.Воронько.) Степи – розорані вкраїнські океани. А дух чорнозему – дурманний, в’язкий та густий. (Є.Гуцало.) Космічний світ – багатолюдний дім. Той дім – доволі таємнича штука. (М.Руденко.) Не дай землі кришитись і колотись, і розсипатись набезплідний пил! Єдиний невсихаючий колодязь – твоя, людино, мудромірність сил. (М.Чхан.) І ця тверда землядовкола у борознах щедрот і мук – моя з дитинства мудра школа і академія наук. Старий окоп – землі набряклий шрам. (Д.Луценко.)
* Прочитати записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Пояснити вживання і невживання тире.
Я зроду скіф. Я – правнук Бористена. (Д.Павличко.) Зроду-звіку я син України. (П.Перебийніс.) Вкраїни я громадянин. (Б.Дегтярьов.) Ми всі брати по крові, по Дніпру. (П.Перебийніс.) А я не раб, не хитрий служка, чия натура, як подушка. (Д.Павличко.) В нас на Україні душа і пісня споконвік жива. (М.Сингаївський.) І хатніх вогників летючих рій тобі рідніш рекламних веремій. (А.Малишко.)
* Диктант з коментуванням.
І. То неповторні Вічності уроки -Русь Київська і Запорозька Січ. (Д.Білоус.) Земля батьків – твоя опора. (П.Перебийніс.) А мелодія рідної мови – найміцніша опора в житті. (В.Раєвський.) Квітни, мово, зірницями слова! Я – листок у твоєму саду. (П.Перебийніс.) І наш блакитно-жовтий стяг - катам пересторога. В ярмо немає вороття, лиш смерть чи перемога! (М.Самійленко.) Мор, голод і війна – то страшні людоїди. А ще страшніші – злі сусіди. (Л.Боровиковський.) Тарас Шевченко – дух мій незгасимий. Іван Франко – моя незламна сила, а Леся – то краса моя жива. (П.Перебийніс.) Шароварність українського мистецтва -найкращий внесок у розбудовумалоросійства. (Р.Доценко.) А пісня – то не забавка пуста. Пісня й кобза – життя всього ноша. (А.Малишко.) Не чіпляйтеся з розмовою, от співати – інша річ. (М.Рильський.) Малороси рясні, вам би гроші й пісні, ваші душі, проте, і брудні, і пісні. (М.Гриценко.) І сказали товариші: "Хліб без пісні – життя без душі”. (А.Малишко.)
ІІ. Для мене людина – найвища краса. (М.Сингаївський.) А кажуть, що людина – цар природи. (П.Перебийніс.) Мистецтво є труд. Геній – наслідок праці. Художник повинен творити в труді. Життя – не фарбований ліс декорацій, а пралісу хащі гінкі й молоді. (Л.Первомайський.) Мадонну малювать – це не писати строфи. А очі – річ тонка, далеко не проста. (А.Малишко.) Поезія – то сплави цвіту й болю вразливої і чуйної душі. (Д.Луценко.) Душа поета – ніжна терпелиха та себе не може вберегти. (М.Сингаївський.) Поезія - це діло совісне, не грайся нею безпричинно. (А.Малишко.) А душа – неприв’язаний човен. (М.Сингаївський.)
Словник. Малоросійство - рабська психологія меншовартості усього українського.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 24, вправа 623.
Мета: з’ясувати рівень сформованості текстотворчих умінь, зокрема вміння письмово переказувати текст розповідного характеру, що вміщує елементи опису зовнішності людини або роздуму; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати поважливе ставлення до людей та їхньої праці, кмітливості, вправності; цікавість до різноманітних видів людської діяльності; розвивати слухову пам’ять, логічне й образне мислення, удосконалювати навички самостійної роботи.
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тексту вчителем або учнями.
*З’ясування лексичногозначеннявжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типів мовлення – основного й допоміжних (розповідь з елементами опису зовнішності людини або з елементами роздуму).
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).
ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Повторити п. 23-24.
Тексти для письмового докладного переказу
Був у нашому селі скляр. Це був невисокий худий чоловічок з маленьким, ніби зібганим у кулачок обличчям. Те дрібне личко по самі очі заросло густою щетиною. Тому, хто бачив скляра вперше, здавалося, що він тримає в зубах широку щітку. Очі, як і годиться скляреві, були наче відлиті з надзвичайно прозорого скла.
Роботи скляреві ніколи не бракувало.Славився він умінням так ставити шибку, такою замазкою прикріпити її, що вже й рама потрухлявіє він часу, а скло тримається, як припаяне.
Коли скляр працював, його дрібне заросле обличчя ставало поважним і урочистим, а очі сяяли.Склив він швидко і вправно.
Вставивши шибу, скляр трохи відходив, схиляв головунабік і дивився. Прозорі його оченята сяяли такою неприхованою втіхою, що всі навколо проймалися шанобливим і урочистим настроєм.
Підійшовши уранці до покалічених вікон, скляр оніміло застиг. Повільно нагнувся, підняв цеглину і раптом заплакав. Моторошно було дивитись, як плаче доросла, стара людина, навіть не витираючи сліз, що зависали на густій щетині. (За А.Дімаровим; 225 сл.)
·Пояснити значення слова алмаз (прозорий, переважно безбарвний мінерал класу самородних неметалів, що має найвищу серед відомих мінералів твердість; різальний інструмент в ювелірній справі.
·Дібрати синонімидо слів зібганий, втіха, скалки,моторошно.
·Скласти план (орієнтовний: І. Був у селі скляр. 1. Невисокий худой чоловічок. 2. Ніби зібгане в кулачок обличчя. 3. Густа щетина. 4. Ніби вилиті з прозорого скла очі. ІІ. Скляр славився своїм умінням. ІІІ. Працював швидко і вправно. 1. Завжди скидав шапку. 2. Відмірював скло, проводив алмазом. 3. Вставивши скло, втішено дивився. ІV. Засклено шкільні вікна. V. Скляр плаче за покаліченими шибками.)
·Написати докладний переказ.
Михайло Кішка-Самійло – прямий нащадок отого самого Самійла Кішки, що про нього співається в народних історичних піснях. У свята він і сам співає пісень. Тоді очі в нього робляться вогкі, а сльозикапають аж на бороду. Але це тільки святкова романтика. Кожній людині приємно поплакати з жалю за минулим. Взагалі жМихайло Кішка-Самійло - чоловік тверезої і навіть веселої вдачі.
Зобразити портрет Михайла Кішки-Самійла можна так. Ось перед вами лежить на сонці здоровенний червоний, аж фіолетовий баклажан з тонісінькою прозорою шкіркою. Баклажан лежить на сонці, лосниться, Черкніть легенько по цьому овочу кінчиком гострого ножа. Він дзвінко трісне, проріз широко розвернеться, показуючи здорове, сахаристе м’ясо. Михайло Михайлович на схожий на баклажан. Швидше це баклажан схожий на Михайла Михайловича.
плечі й могутню спину.Ця грива робить Михайла Михайловича схожим на чорне вітрило.
Михайло Кішка-Самійло встає дуже рано. На подвір’ї уже клекотить життя. Іржать коні, мукають корови, гомонять робітники. З кухні пахтить духом свіжого житнього хліба.
Михайло Михайлович не хапається, не поспішає, він іде, як бог-громовержець. Він відчуває свою потужність і силу. Але, відчуваючи це, не забуває заховати в кишеню гайку або підкову, знайдену на дорозі. У господарстві пригодиться.
Обійшовши двір, Михайло Кішка-Самійло повертається назад. Настрій у нього добрий, бо скрізь чистота й порядок. (За І.Сенченком; 250 сл.)
·Пояснити лексичне значення слова романтика (надзвичайність, незвіданість чогось, що викликає емоційно-піднесене ставлення).
·Відповісти на питання: хто такий Самійло Кішка? (козацький ватажок другої половини ХVІ – початку ХVІІ століть, фольклорний персонаж).
·Дібрати синоніми до слів дебелий, лоснитися, клекотіти, хапатися.
·*Скласти план (орієнтовний: І. Прямий нащадок гетьмана Самійла Кішки.ІІ. Як зобразити портрет Михайла Кішки-Самійла. 1. Черкніть ножем по баклажану. 2. Прикріпіть чорну бороду й вуса. 3. Надіньте перуку з чорної гриви й картуз. 4. Уявіть баклажан на дебелій шиї. 5. Схожий на чорне вітрило. ІІІ. Ранок Михайла Кішки-Самійла. 1. Встає рано. 2. Йде, як бог-громовержець. 3. Не забуває підібрати підкову. ІV. Михайло Кішка-Самійло любить порядок).
·Написати докладний переказ.
Козак Андрій Ярчук в’їхав у ліс. Дороги не було видно. Земля під високими соснами була всипана глицею. Під копитами Орлика голки ворушилися, шурхотіли, наче змії.
Раптом сосни дивно хитнулися. Звук, що народився при цьому,мало скидався на звичайнийлісовий шурхіт. Скоріше це булозітхання велетня.
Андрій зробив коліньми ледь помітний порух. Орлик слухняно спинився. Дерева зрушилися з місця й встали навкруг щільним частоколом. Тепер між стовбурами неможливо було ні на коні проїхати, ні пішому протиснутися.
В одному місці дерева посунулися, пропускаючи чоловічка. Точніше, це тільки спереду можна було прийняти за чоловічка ту істоту. Була вона з колоди та гілок, вкритих хвоїнками. Чоловічок спритно скакав на однісінькій нозі з шістьма різномірними пальцями, допомагаючи собі при цьому руками. Тією, яка коротша,розмахував у повітрі, а довшою зрідка спирався на землю. Лист папороті звішувалося у чоловічка з маківки на зразоккозацького оселедця. Метелик павичеве око сидів над сучком, котрий правив за носа. Той метелик широко розкинув свої крила з великим оком на кожному. Таким чином він заміняв чоловічкові очі справжні.
Чоловічок незграбно вклонився. Метелик склав крила і знову розгорнув їх.
- Хочу літати., - сказав чоловічок. –Коли на коні, то майже летиш.
Андрій зрозумів, що лісовикові припав до вподоби Орлик.
- Хоч виведи мене з лісу, - попросив він.
Дерева розступилися, пропускаючи їх. Вони навіть вишикувалися двома рядами, вказуючи путь. Невдовзі підійшли до краю лісу. Попереду був степ.
Андрій пихнув люлькою, вийняв її з рота й витрусив жаринки просто в оселедець з папороті. Зайнялося вмить. По-особливому свиснувши Орлику, козак пригнувся, і вони полетіли. Зупинилися на високій могилі, куди лісовик ніяк не міг дістатися. Поплескавши коня, Андрій рушив далі. (За В.Пузієм; 252 сл.)
·Пояснити лексичне значення слів лісовик, оселедець.
·Дібрати синоніми до слів глиця (хвоя), незграбно; синонім до фразеологізму припасти до вподоби.
·Скласти план (орієнтовний: І. Козак в’їхав у ліс. 1. Хвоїнки ворушились, як змії. 2. Ліс стогав, наче велетень. ІІ. Дерева стали навкруги частоколом. ІІІ. Лісовик. 1. Істота з колоди й гілок. 2. Одна нога з шістьма пальцями. 3. Руки рідної довжини. 4. Оселедець з папороті. 4. Метелик павичеве око над сучком-носом. ІV. Лісовик уподобав козацького коня. V. Вийшли з лісу. VІ. Жаринки в лісовикових кучерях. VІІ. Зупинились на високій могилі).
·Написати докладний переказ.
Тема: Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Види обставин за значенням.
Мета: повторити вивчене про другорядні члени речення; формувати вміння визначати в реченнях другорядні речення, зокрема узгоджені й неузгоджені означення, визначати види обставин за значенням; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; вивчення нового матеріалу).
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
|
Картка 1
Переписати, вставляючи пропущені літери та розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання тире.
Чесна праця – наше б..гатство. Із розумом працювати – у достатку прож..вати. Розум – скарб людини. Пуста думка – зайва ноша. Праця і хліб – усьому голова. Зл..денне ж..ття – суцільне каяття. Знеособлено жити – сльози лити. Працювати бе плану - то діло п..гане. Робота – не напасть, бо вона їсти дасть. Роботу не любити – дарма жити. Прислів’я – правдиве слово, не кор..стуватися ним – бе..толково. Народна творчість. |
|
Картка 2
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити члени речення.
На батьківщині і прилітні птахи – рідні. Мудрість – найлегша ноша в дорозі. Згода – всякої справи початок. Слово без діла – гітара без струни. Під усякою шапкою голова – одна. Пряма дорога – найкоротша. І глибока криниця – не бездонна. Удвох іти – півдороги. Блудна вівця – вовкові вечеря. Кінь волові – не товариш. Кінь без сідла – сирота. Коневі роса – краща вівса. Не все кругле – яблуко. За тисячу років і камінь стирається, а народне слово – вічне. Народна творчість.
|
|
Картка 3
Переписати, вставляючи пропущені букви й розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
Добро – не ліки, не дари. Пр..йди, посидь, поговори. (П.Перебийніс.) Всі закохані – люди бе..страшні. (М.Рильський.) А хліб ростити – заповітна творчість. (М.Сингаївський.) Жить – це сіяти. Сіяти – жити. (Р.Лубківський.) Неділя – день легкий, важкий же – понеділок, але майстри вже бралися за діло. (А.Малишко.)
|
|
Картка 4
Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Вказати речення двоскладні й односкладні, присудки прості й складені. Пояснити розділові знаки в останньому реченні.
Душа рікою вийшла з берегів. (О.Ольжич.) На прощання глянути годиться у криничну воду крижану. (П.Перебийніс.) Ми знайдемо в темнім лузі червону калину, і сизую голубоньку, і гарну дівчину. (Л.Глібов.) Ми – не безбатченки. Вміємо сіяти. (М.Сингаївський.) Можеш вибирати друзів і дружину. Вибрати не можна тільки батьківщину. (В.Симоненко.) Досить нарікати на клопітливий і суворий час! З творів В.Симоненка.
|
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матераілу.
* Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Другорядні члени речення” (с. 226). Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 227).
ІV. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в них всі члени речення. Дати визначення додаткові, означенню, обставині.
І. Народне слово з пісні перейму. (О.Довгий.) Ми вижили в гіллі пісень народних. (М.Самійленко.) Своєї пісні зроду не цурався я і для чужої серце в
ідкривав. (М.Сингаївський.) І пирогами пахнуть пшениці, і короваєм світить кожна хата. (А.Малишко.) Уперше руки материні у душу кинули зернину щедрот, надій і теплоти. (М.Нагнибіда.) В собі я свого батька впізнаю. (Д.Павличко.)
ІІ. І ладнає совість гармати проти підлості і обмов. Правді в очі дивіться прямо, не відводьте погляду вниз. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.
З творівВ.Симоненка.
* Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Визначити в реченнях додатки. Від якого члена речення вони залежать, якою частиною мови виражені? Що означають додатки? Вказати додатки прямі й непрямі.
І. Серцем я п..шу л..сти росам і туманам. (В.Сосюра.) Не/встиг зяблик трелі калині закінчити. (Д.Білоус.) Рідна пісня запл..те ро..мову. (А.Малишко.) І наві..ь вічність цю красу не/стерла. (Д.Луценко.) Коли ти ма..ш перли, то й розум май і пер..д свинями не/розс..пай. (Л.Глібов.) Ти клоуном не/пр..бирайся і не/в..нось себе на сміх. (П.Тичина.)
ІІ. Людина зв..кає до слави. Людина зв..ка до обстав..н. До злої, тя..кої не/дуги по/волі людина зв..ка. А тільк.. ж не/може людина зм..ритись із рабством жорстоким. До х..трої правди-не/правди людська не/зв..кає душа.
О.Довгий.
* Робота з підручником. Виконання вправи 638.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити у ньому всі члени речення. Вказати додаток, виражений неозначеною формою дієслова. Як відрізнити такий додаток від складеного дієслівного присудка?
І. Хороший млин спочивати не любить. (Нар.творч.) Перед початком трудної дороги перепочити звичай нам велить. (О.Довгий.) Любить людей мене навчила мати. (В.Симоненко.) Нам випало, сину, досіяти і долюбити отецькеє поле. (Б.Олійник.) На похороні ми вчимось прощати. (Д.Павличко.) Про журбу свою співати доручив я солов’ю. (Олександр Олесь.) Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. (Л.Глібов.) Орлу схотілось попоїсти. (Є.Гребінка.)
ІІ. Матуся нас молитися навчала. (Д.Білоус.) Так я в дитинстві любив з вітром пісні поспівати! (Олександр Олесь.) Ті пісні мене найперше вчити поважати труд людський і піт. (В.Симоненко.) Заскрипів під ногами ганок і забув розказати сни. (М.Сингаївський.) Дівчину зустрів біля криниці, попросив напитися води. (В.Симоненко.) Навчись плавати і одяг сухим берегти. (Нар.творч.) Я став людиною, жадаючиходити у невідомі далечі. (Д.Павличко.) Мені не дозволяє совість негоду пересидіти вкущі. (Б.Олійник.) Я грати в жарти не люблю. (М.Вороний.)
* Скласти речення, щоб подані слова були в них частиною дієслівного складеного присудка і додатками (усно).
Плавати, співати, змагатися.
* Записати прислів’я, вставляючи пропущені букви. В кожному реченні підкреслити граматичну основу. З’ясувати, яким членом речення єв кожному з речень неозначена форма дієслова.
Не вчи орла літати, а солов’я співати. Скрута й ведмедя танцювати навчить. Він вміє орати, то й хліб буде мати. Вийшли женці в поле жати та забули серпи взяти. Як ти хочеш щось дати, мусиш спочатку щось мати. Скрута й старого зайця змусить бігати. Якщо кинувся плавати, покладайся навласні руки. Цей уміє спіймати вовка за вухо. Як хочеш заробляти, не ходи гуляти і не лягай рано спати.
Народна творчість.
V. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 229).
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити всі члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.
І. Вітає Дніпро нас калиновим словом Тараса. (П.Перебийніс.) Мені наснилися гаї у рясті. Прийшла пора грибів і журавлів. (М.Стельмах.) Прийшла пора садить дерева, пора бентежна і недремна. (М.Сингаївський.) Вітер з долини цілує червоне серце калини. (А.Малишко.) Боєць в чоботях, в
шапці спить посеред хати. (М.Стельмах.) Генерал з сивим йоржиком похитав головою. (Ю.Яновський.) У нього були дивні очі – кольору повільної грозової хмари. (Л.Костенко.) Дівчатка ходять вродою навдивовижу, у зачісках а-ля модерн з Парижу. (А.Малишко.)
ІІ. Горить над степами вишнева зоря України. (П.Перебийніс.) Я – хлібороб у колосистім полі із пахощами хліба на чолі. (М.Сингаївський.) Мене народила доля кленом з людським серцем. (А.Малишко.) Гриць завбільшки із мізинець був в нас справжній колядинець. (Д.Білоус.) Микола дав собі слово не чинити більше матеріприкрощів. (Б.Комар.) Пізніше спав обов’язок на нього корову пасти. (М.Рильський.) І сказали товариші: "Хліб без пісні – життя без душі”. (А.Малишко.) О моя Русалко з русою косою, чом ти не щебечеш пташкою дзвінкою? (Олександр Олесь.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 643 (усне).
* Пояснювальний диктант.Підкреслити в реченнях члени речення. Якими частинами мови виражено обставини?
І. По Славуті пароплави лебедями попливли. (М.Стельмах.) Школярі ішли по два в колоні. (А.Малишко.) І приліта старий лелека одвічним вісником добра. (Л.Дмитерко.) Чуєш? Кличуть сoлов’ї з хати – в казку, з ліжка – в море. (Олександр Олесь.) Вставала у снах моїх даль тополина на тлі барвінкових забутих світань. (Л.Первомайський.) В поле, до ріки йду не гуляти – слухать стежку, хвилю, колоска. (М.Федунець.) Мої діди ходили завжди босими по споришевій, сонячній землі. (М.Сингаївський.) І дорога має казкою у даль. (М.Стельмах.) Ішов кобзар до Києва та сів спочивати. (Т.Шевченко.) Рибалки сходяться веселі перепочити по труді. (М.Рильський.) З рук матері ми сходимо та йдем шукати свій плодющий чорнозем. Вертатись до тих рук потрібно з хлібом, а митягар землі до них несем. (Д.Павличко.)
ІІ. День золотими очима дивиться в синє вікно. (В.Сосюра.) Красуйсь веселкою, мій світе! (М.Стельмах.) Сонце тополю тягне до неба за вуха зелені. (І.Драч.) Встає бульвар на тополиний зріст. (І.Драч.) Повбирались старі ліси у вишиванки парубочі. (О.Довгий.) Ніч гаптує на зоряних
п’яльцях сорочку нитками червоними. (В.Коротич.) Мені барвінку принеси в руках і принеси мені в очах любистку. (Є.Гуцало.) Любистком пов’ються ще наші дороги. (М.Стельмах.) Виплив місяць човником золотим. (С.Пушик.) А вгорі золотим медальйоном теплий місяць над морем пливе. (В.Сосюра.)
ІІІ. Розчесали косу хмари гребінцями блискавиці і пригладили удари стоголосої громниці. (В.Швець.) А місяць ворсистим ведмедем з дощів’я крізь сосни проліз. (І.Драч.) Раз Жаба вилізла на берег подивиться та й трошечки на сонечку погріться. (Л.Глібов.) Студенти бджолами гудуть у стінах університету. (М.Рильський.) Мені в саду вклонилась в пояс вишня. (М.Стельмах.) У блискавках виспівують потоки. Підводиться бабусею Говерла над царством скель і полонин високих. (Д.Луценко.)
* Диктант з коментуванням. Підкреслити обставини.
І. Крадькома двері шарпає тихо лихо. Одним пальчиком в двері постука розлука. В двері грюка до сьомого поту турбота. Всі замки відрива без вагання братання. Входить в хату упевнено й щиро віра. А кохання дверей не питає й влітає!
М.Нагнибіда.
ІІ. Із вирію вертались журавлі, доносив вітер музику пташину. Вожак знаходив милу батьківщину по витончених пахощах землі. В брилях яскравих соняхи цибаті хизуються над стежкою рядком. І пахне свіжо й смачно в отчій хаті духмяним, тільки з печі, житняком.
Д.Луценко.
VІІ. Підведення підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. П. 25, вправа 646.
Тема: Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Контрольне аудіювання.
Мета: дати поняття про прикладку як різновид означення, формувати вміння розрізняти прикладку й означуване нею слово, правильно записувати прикладки-загальні та власні назви, обгрунтовуючи вживання і невживання тире або лапок відповідними правилами; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
|
Картка 1
Переписати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. З’ясувати, яким членом речення є неозначена форма дієслова.
Князь наказав збирати рать. (О.Ольжич.) Князь Святослав спочити повелів. (О.Омельченко.) За правду, сину, будь готовим своєю кров’ю розписатись. (П.Перебийніс.) І праця кличе вас, як мати, орати, сіяти, косить, тесать, копати, будувати! (М.Рильський.) Я не встиг ще на світ надивиться. (М.Сингаївський.) І горлиці летять мене зустріти зблизька. (А.Малишко.) Літнього ранку з рідної хати вийдеш у світі долі шукати. (В.Раєвський.)
|
|
Картка 2
Переписати, вставивши пропущені букви та знявши риску. В кожному реченні підкреслити граматичну основу. З’ясувати, яким членом речення є неозначена форма дієслова.
Обридла дневі суєта людськая, спустився він спочити в т..мноті. (Л.Глібов.) Усякий клопіт голови морочить, а серце відпочить ні/як не/хоче. (М.Рильський.) Ходити вчився я у полі. (П.Перебийніс.) А соняшники вийшли на городи і до ставка вм..ватися біжать. (М.Сингаївський). От як над/вечір сонечко сх..лилось, мій Влас полуднувати сів. (Л.Глібов.)
|
Картка 3
Переписати речення, підкреслити в кожному всі члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.
І пахне хлібом батьківський поріг. Радію я, коли знаходжу слово із пахощами й кольором. Тарас у бронзі думи снить пророчі. Наснились нам зорі вночі над Дніпром. Упіймалась риба-щука, мабуть, метрів з півтора. З творів А.Малишка.
|
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 233).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Вказати прикладки та означувані слова. На що вказує кожна прикладка? Які з прикладок є власними назвами?
Чоловік на селі жив Тимоха, і була в нього жінка Солоха. (Б.Грінченко.) Збудилась Анна-королева і стала при вузькім вікні. (Д.Павличко.) Принцесо Анно, вже готова ванна! (І.Драч.) Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс і питає: "Перехожі, чом на мене ви не схожі?” (О.Сенатович.) У бригадира Сави слова ласкаві, та думки лукаві. Не боюся лева з міста Могилева. (Нар.творч.) Чи знаєте ви річеньку Мурашку? Цю річеньку знайти на карті важко. (П.Перебийніс.) Летіть, птахи, не журіться, в Дунай-річку задивіться. (П.Усенко.) Там, де колгоспи "Україна” й "Праця”, буля зупинки явір шелестить. (О.Довгий.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 654 (усно).
V. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 234)
* Прочитати.Вказати прикладки й означувані ними слова. Пояснити вживання і невживання дефіса.
І. Вистраждану пісню солов’їну я беріг, як неньку Україну. (Д.Луценко.) Живу тобою, Україно-мати, з твоїми ворогами не в ладу. (А.Бортняк.) Край Чорногорівки-села текла мого дитинства річка. (В.Сосюра.) Гей, ростіть, берези! Гей, ростіть, тополі, де село Сеньківка над рікою в полі. (О.Довгий.) На Савур-могилі тиша руки заломила. (Б.Олійник.) Був на селі вівчар Тарас, він панових овечок пас. Гусятник-хлопець заганяв од берега гусей додому. (Л.Глібов.) Могутній лайнер "Україна” чумацьким шляхом з-за Дніпра легенько лине, мов пір’їна. (П.Воронько.) А дим гіганта корабля повзе за обрії похилі. (П.Перебийніс.)
ІІ. Згадки, згадки течуть лазурною рікою, подібні до Дніпра-ріки. (В.Сосюра.) А долі сивий наш козак Дніпро з лугами виграває. (Т.Шевченко.) Наче грім, веде надія до Славутича-ріки. (А.Малишко.) І так схотілось до Дніпра-Славути! (П.Тичина.) Який же ти принадний, красень Київ! (Д.Луценко.) З вікон і стін школи вихопилася хвилями смутку всім знайома пісня "Стоїть гора високая”. (М.Стельмах.) Який я дідусь? Я солдат-ветеран, на тілі рубці чотирнадцяти ран. (П.Воронько.) І слухняні велетні машини, як слони, покірні малюкам. (М.Рильський.) А недбальці хлопчаки рвуть книжки, мов ті вовки. (О.Пархоменко.)
*Пояснення вчителя.
Через дефіс пишуться іменники з непоширеною прикладкою (напр.: Забуялимолодії думи-мрії.(М.Вороний.) Довічна мудрість матері-природи. (Д.Луценко.)І мерехтить росина-бубонець.(Є.Гуцало.)
Дефіс не ставиться:
якщо прикладка стоїть перед означуватим словом і своїм значенням близька до прикметника: красуня дівчина, богатир юнак але дівчина-красуня, юнак-богатир;
якщо прикладка, що стоїть після означуваного слова. є іменником-власною назвою: ріка Дніпро, гора Говерла але Дніпро-ріка, Говерла-гора;
якщо означуване слово й прикладка становлять родове й видове поняття: квітка троянда, риба щука алетроянда-квітка, щука-риба;
між словами типу добродій, пан, громадянин і наступним іменником-власною назвою: пан Богдан, добродій Бондаренко.
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Попереджувальний диктант.
У полум’ї смарагдових вулканів верхів’я кленів і дубів-титанів. (Д.Луценко.) В горах вили, як вовки, хуги та хуртечі. Снігу велетням дубам нанесло по плечі. (Д.Павличко.) Дуби-філософи руками благословляють даль і нас. (М.Стельмах.) Тільки ніч вигойдувала зорі у підніжжі скелі Кічкіне. (О.Довгий.) Чаклунка ніч зорю знаходить в осіннім полі, в борозні. (М.Сингаївський.) Зросли в артілі "Січ” сади. А спробуй ти за день сходи! (М.Нагнибіда.) Десь у веселому краю зійшлися у гаю ведмідь товстий і волохатий, весвітній пасічник-ласун, завзятий Цап-стрибун і телепень Осел вухатий. (Л.Глібов.) Подай-но лапу, задавако Лорде! Я, бач, людина, це тобі не жарт! (М.Рильський.)
* Переписати. Пояснити написання прикладки через дефіс і окремо.
Кажуть в народі правдиві слова: "Хліб-годувальник – всьому голова!” (Л.Компанієць.) Владико-хліб! Воістину владика усіх і континентів, і держав, у тебе сила й влада превелика... Підносив дід-мудрець на таці дари землі й людської праці. (Д.Луценко.) Виходить на вічну дорогу мати: "Ой сини-соколята, звідкіль виглядати?” (А.Малишко.) Дід грузин мене, спасибі, перевіз на другий берег. (В.Щвець.) В селі будує хату дід-чабан, коли в долині осіда туман. (О.Довгий.) А дід вітряк з-під сивого крила у мливі теплім висивсь в одиночку. (А.Малишко.) А по морю йдуть баркаси, обважнілі від улову. Молодий рибалка-красень в пісні славить чорноброву. (М.Нагнибіда.) Скажи нам, дівчино-краса, чого печалиш зір? (А.Малишко.)
*Вибірковий диктант. Виписати прикладки разом із означуваними словами.
І. Дзвони й кобзи, дзвоніть, дзвоніть!Добрий день, Україно-мати! (М.Самійленко.) Мати Україно, сонце чорнобриве, уклоняюсь піснею тобі. (П.Перебийніс.) Земле Вітчизно, на те не ріс, щоб в рідній хаті наругу зніс. (П.Усенко.) Шабля-нещадимиця, Богданова жона, що вона розказує, проказує вона? О шабле-полонянко, нам волю спороди! Куди ж ти мчиш, куди? (І.Драч.) А вже метнули в битву козаки, і дико скрикнув ординець-татарин, сповзаючи з високої луки. (А.Малишко.) Гетьман, застогнавши, сідає на білого змія-коня і лине назад до порогів крізь води й ліси навмання. (М.Старицький.) Веде ватагу Залізняк Максим, його чекає Гонта-побратим. (А.Малишко.)
* Пояснювальний диктант.
І. З урочищ тихих та узвиш біжить лугами річка Здвиж. (М.Сіренко.) В Москві-ріці будови відбивались, як трепетне видіння несказанне. (М.Рильський.) Цілує квітки миле сонечко жовтогаряче, і річка Ірпінь з небуття воскресає неначе. (С.Литвин.) Там, де долина Арарат, живе мій друг, живе мій брат. (В.Швець.) Широкі в Чехії дороги, тугі й міцні, як полотно. Ми їхали до міста Брно. (Т.Масенко.)
ІІ. Борвій-буран схопив дерева в бран, з князів-дубів зірвав іржаві зорі. (І.Драч.) Гойдає тихо віти в лісосмугах веселий розбишака-вітерець. (О.Довгий.) Замовкли давно журавлі, і сонця любов охолола до нашої нені-землі. (В.Сосюра.) І не старіють птиці солов’ї! (А.Малишко.) Чую чудо-солов’я. (П.Перебийніс.) Вже пташата ластів’ятабавляться в моїх долонях. (І.Драч.) На подвір’ї у бабусі красень півень, кури, гуси. (В.Паронова.) Нікчему півня шукай, де росте курай. (Нар.творч.) Мухтар-собака розумний був, нікого не підпустить. (І.Сенченко.) Мама ведмедиця мовила сину: "Ти зоставайся, а я по малину”. (О.Пархоменко.) Лев-дідуган на світі довго жив, багато лиха наробив. (Л.Глібов.) Дядько дощ стоїть над лісом, неба велетень сяга. Він сміється, мов залізом дудонить: "Га-га! Га-га!” (Д.Павличко.)
* Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи прикладку.
Хто...-землю доглядатиме, ніколи не голодуватиме. У найдовшого дня теж є син-.... Ніч-... не дасть погибати. Щука-... в морі грає, а й та собі пару має!
Народна творчість.
Для довідок. Матір. Вечір. Мати. Риба.
* Диктант з коментуванням.
І. Хай серце порадіє й пощемить за кожний кущик матері-природи. (Д.Луценко.) Гілки й дуба зрізані снарядом, і кожен сук стирчить, немов культя. Дуб-інвалід стоїть із кленом рядом, клен-підліток лиш розпочав життя. І над ним схилився друг-світанок, за світанком вийшов день-юнак. І дівчатко вибігло на ганок напувать теля чи просто так. (П.Воронько.) Вдяг ясень-князь кирею золоту, а дика ружа буйнії корали. (Леся Українка.) Вітри-заброди палять синій гай, плюндрують небо, розкрадають зорі. (Є.Гуцало.)
ІІ. О ранку-самоцвіте, о краю рідний мій! (М.Самійленко.) Зорі-очі, очі-зорі тут і там. (М.Вороний.) У небесах схоластики не видно мислі-ластівки, не видно думки-блискавки, що бігає навискоки. (Д.Павличко.) Кінь-пенсіонер замріявся про половецьку гриву, обмиту в росах. (А.Малишко.) Ниточку між нами слово-човник тягне, мріяти в цю пору серце моє прагне. (Д.Павличко.) Не все вмістить зумів рядок-прокруст. (Є.Гуцало.) А у серці з туги-муки завелись мені гадюки. (М.Старицький.) Може, то відьма-гарячка спогади й мрії зібрала? (Леся Українка.)
ІІІ. Живи, душе-дитя, живи! Радій, вітаючи все суще! (М.Самійленко.) Чаклунка ніч зорю поклала в долоню сонному хлопчиську. (М.Сингаївський.) Рута-м’ята братерства виростає по плечі самоповаги. (І.Драч.) Осінь ходить на милицях, дзвонить медалями, а вдовиця-шипшина палає коралями. Все курятся, все димують сніговійниці-тополі. (Є.Гуцало.) В безсмертя візьмемо з собою євшан-зілля гіркого із наших вкраїнських степів. (Є.Гуцало.) Та біла зима під зимовим наркозом женьшенем калини врятує мене. (І.Драч..)
Словник. Схоластика - суха, мертва наука, буквоїдство.
* Навчальний диктант.
І. Гербери-квіти звідкілясь привозять, гербери-квіти сонячно горять. Гербери-квіти урочисто носять. Мені гербер не треба дарувать! І не тому, що жовті – на розлуку, що виросли не з рідної землі. А лиш тому, що відсахнуться руки, відчувши дріт при ніжному стеблі. (Г.Чубач; 40 сл.)
ІІ. Знов на стежку повен колос хилиться все нижче. Уклонюсь тобі я в пояс, матінко-пшенице. Під половою-лускою на твоєму полі шелестіли колискову зерна білочолі. І дзвеніла ти стодзвонно диво-колосками. Град лупив тебе з розгону, зливи полоскали. Як навіки я спочину, з грудкою землиці киньте, люди, хоч зернину рідної пшениці. Хай троянди не тривожать вічної оселі. Хай заграє над травою колос мій веселий. (П.Перебийніс; 64 сл.)
ІІІ. Якось один самотній бусел полюбив чужу буслиху. От тільки бусел-чоловік полетить кудись із гнізда, коханець уже й спускається до буслихи. І відбив-таки він її, забрав з гнізда, полетіли вони жити на нове місце до лісу.
А через день, коли бусел-коханець прилетів на луг, його великим колом оточило пташине товариство й щось почало вичитувати клекотом. Шарпнувся він в один бік, в другий, але навкруги стояли похмурі птахи-чорнокрильці. І притихнув він, знітився, а товариство творить свій суд. А коли затихла буслина мова, підвів опущену голову, важко підняв крила, тріпнув ними й самотньо піднявся угору.Злетів у високость і враз, згорнувши крила, поменшав та й каменем полетів донизу. Ні один чорнокрилець навіть не опустився на той луг, переманена буслиха не прилетіла. Так навіть птахи розбираються, як треба вірність берегти. І це не казка-байка, не вигадка, а правда. (За М.Стельмахом; 138 сл.)
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V.Домашнє завдання. П.25, вправа660.
Народився Євген Харлампійович Чикаленко у рік смерті Кобзаря – 1861 на Херсонщині. Козацький його рід походив з Полтавщини, де слово чикала, означало рибальське знаряддя. Чикаленків дід Іван наприкінці ХVІІІ століття мешкав у запорозькому зимівнику і займався хліборобством. Захоплення хліборобською працею передалося від діда батькові Харлампію. Здобувши освіту, Харлампій вступив на державну службу й дослужився до посади секретаря суду, що давало право на звання мирового судді. Проте тричі на тиждень Харлампій Чикаленко приїздив, долаючи 30 верст, до рідного села, аби вести сільське господарство.
Свою мрію про університетську освіту Євген втілює в Харкові, де його зараховують вільним слухачем природничого факультету. Закінчити навчання не вдалося, бо незабаром за політичні переконання був позбавлений права проживання в Харкові, Києві, Москві, Петербурзі. Місцемп’ятирічного заслання Чикаленка стало рідне село.
Ще в Харкові Євген побрався з лубенчанкою Марією з князівського роду Садикових, тож вони разом поїхалигосподарювати до дядькового маєтку. Бездітний дядько заповів небожеві маєток і чималий шмат землі.
Ось тут і виявився спадковий господарський хист землевласника Чикаленка. Він розпочавнауковий обробіток грунту і у себе, і в селян, передаючи їм світовий агрономічний досвід.
Саме тоді Чикаленко зазнає горя в особистому житті - навесні 1995 року він поховав восьмирічну дочку. Пам’ять дитини Євген Харлампійович вирішив вшануватичимось корисним для суспільства. З посагу дочки він заснував премію за найкраще написану історію України в одному томі (треба зазначити, що історія України Миколи Аркаса та історія Михайла Грушевського з’явилися на світ значно пізніше).
Тим часом Чикаленко пише й видає 5 книжок із сільського господарства.
Тривалим було його змагання з цензурою, завданням якої було не пропустити українських видань. Згодом автор повторив видання у Санкт-Петербурзі, і загальна кількість книжок досягла 500 тисяч. Особливо актуальною була книжка про боротьбу з посухою на півдні України.
Як меценат Чикаленко зановує фонд допомоги українським письменникам, оплачує гонорари літераторам. У рідному селі ним було засновано бібліотеку для селян. За участю Євгена Харлампійовича відбулося заснування української демократичної партії. До її програми увійшли такі тези:свобода особи, слова, віри, введення української мови в школах, адміністрації, самостійність української території, восьмигодинний робочий день, пенсія всім, хто дожив до 60 років.
Євген Чикаленко оселився у Києві неподалік від корифеїв рідної культури: Михайла Старицького, Миколи Лисенка, родини Косачів. Квартал по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (нині Саксаганського) кияни охрестили "українським”.
Саме у київській квартирі Чикаленказупинявся 1909 року Іван Франко. Звісно, за "неблагонадійним” Євгеном Харлампійовичем безперервно стежили. В архіві Київського жандармського управліннязбереглися донесення філерів про найменші подробиці його життя.
В уряді Української Народної Республіки Чикаленкові пропонують посаду міністра земельних справ, але він вагається. Не приймає й пропозиції очолити уряд.
1919 року Євген Харлампійович Чикаленко виїхав до Галичини, звідти – до Чехії, потім – Австрії. З України приходить звістка, що все його майно розграбоване, унікальна збірка часописів, архів і бібліотека знищені.
Живучи в Австрії, Чикаленко бідує: дружина працює на фабриці, він заробляє на хліб, заготовляючи дрова в громадському лісі.
1925 року Чикаленки переїздять до Праги, пізніше – до Подєбрадів у Чехії. Підкосили Євгена Харлампійовича дві страшні звістки з України: у в’язниці помер син Петро, заарештовано сина Івана. Обох звинувачували у націоналізмі й контрреволюції.
Серце батька не витримує: Євген Чикаленко помирає у Празькій лікарні.
Умираючи, Євген Харлампійович просив, щоб по визволенні України його попіл було відвезено в Україну й розсипано по полю. Довідавшись про це, його онук має намір виконати дідів заповіт. (За Ю.Хорунжим; 700 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1.Євген Харлампійович Чикаленко народився у рік смерті
а) Тараса Шевченка;
б) Івана Франка;
в) Івана Нечуя-Левицького.
2. Першу духовну "цеглину” в освіту й національну свідомість Євгена Чикаленка заклав
а) Олександр Кониський;
б) Петро Ніщинський;
в) Павло Чубинський.
3. Слово непересічнийозначає:
а) невдалий, поганенький;
б) середній, посередній;
в) винятковий, особливий.
4. "Словарна комісія”, в роботі якої брав участь Євген Чикаленко, працювала над створенням словника української мови за редакцією
а) Пантелеймона Куліша;
б) Миколи Лисенка;
в) Бориса Грінченка..
5. Вільним слухачем природничого факультету Євгена Чикаленка зарахували
а) уСанкт-Петербурзькому університеті;
б) у Київському університеті;
в) у Харківському університеті.
6. Університетської освіти Євгенові Чикаленку не вдалося завершити
а) через політичні переконання;
б) у зв’язку із станом здоров’я;
в)через сімейні обставини.
7. Пам’ять померлої дочки Євген Чикаленко вшанував
а) заснуванням притулку для сиріт;
б) відкриттям гімназії для селянських дітей;
в) встановленням премії за найкраще написану історію України.
8. За участю Євгена Чикаленкавідбулося заснування
а) української демократичної партії;
б) української соціалістичної партії;
в) української ліберальної партії.
9. Передову українську газету "Рада” Євген Чикаленко видає разом із
а) Борисом Грінченком;
б) Платоном Симиренком;
в) Василем Симиренком.
10. В уряді Української Народної Республіки Чикаленкові пропонували посаду
а) міністра земельних справ;
б) міністра віросповідань;
в) військового міністра.
11. З УкраїниЄвген Чикаленко емігрував
а) 1919 року;
б) 1925 року;
в) 1933 року.
12. У своєму заповіті Євген Чикаленко просив
а)встановити йому пам’ятник на батьківщині;
б) розвіяти його прах по українському полю;
в) розвіяти його прах над Дніпром.