Тема: Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.
Мета: закріпити знання про правопис прийменників разом окремо та через дефіс; формувати вміння визначати в словах орфограму "Написання прийменників разом, окремо і через дефіс” та обгрунтовувати вибір написання відповідним правилом; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроків: уроки закріплення вивченого.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
|
Картка 1
Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Вказати похідні прийменники. Підкреслити в реченнях члени речення. Пояснити, чому прийменники не є членами речення.
Пішла Настя по с..лу добувати к..селю. Груш у бур’яні не/ро..шукують. Уродили на в..рбі груші. Дали пол..зати меду чер..з скло. По/пер..д полювання собак не/годують. П..ганий будяк і з/під к..шені виросте. Він і на оч..реті вузлів шукає. Плив, плив, а коло бер..га потонув. На/п..ред з..ми напасся вітру в рукавицю. Народна творчість.
|
|
Картка 2
Переписати, вставляючи пропущені букви. У кожному реченні визначити прийменники. Вказати похідні прийменники, пояснити спосіб їх творення.
С..дить батько кінець стола, на руки сх..лився. (Т.Шевченко.) Із-за гори місяць ясний на луг поглядає; край бер..га дівчинонька тихо походжає. (Л.Глібов.) Д..рева споконвіку поруч нас. Вмирає за людину дер..вина. (П.Перебийніс.) Знов по короткій ночі день устав ясночолий. (К.Галчинський .) Маю жаль я за всім, що пл..ло біля мене й круг мене. (М.Рильський.) Ідуч.. назустріч бур..вію, сам на півдорозі упаду. (М.Сингаївський.) Поміж двома мат..риками ліг многоводний океан. (М.Рильський.)
|
|
Картка 3
Вибравши прийменник, поставити іменники у потрібній формі. Визначити, з формами яких відмінків вживаються вибрані прийменники.
Я (по, за, національність) українець. Називайте мене (на, по, ім’я). Я мешкаю (по, на, вулиця) Олеся Гончара. Пишіть мені (за, по, на, адреса), що вказана на конверті. Я замислився (над, через, пропозиція) вчителя. Кому ж не хочеться одягнутися (по, за, мода)! Я не відвідував уроків (через, із-за, хвороба ).
|
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
·На якій підставі прийменники поділяються на непохідні й похідні?
·Від яких частин мови можуть утворюватися похідні прийменники? Навести приклади.
·Як пишуться похідні прийменники, утворені від прислівників, іменників та прийменників?
·Навестиприклади похідних прийменників, що пишуться окремо.
·Як пишуться похідні прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників? Навести приклади.
* Робота з підручником.Самостійне опрацювання учнями таблиці"Правопис прийменників” (с. 134).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Попереджувальний диктант.
Вздовж дороги насаджують клени. А навколо тут простір зелений. (М.Нагнибіда.) Всміхнувся степ услід грозовій тучі. (О.Довгий.) Ну, словом, листя розпустили всі назустріч живодайному дощеві. (М.Рильський.) Летять мої лелеки чорноброві навстріч твоїм русявим журавлям. (Б.Олійник.) З-за моря, звідки путь далека, вернувсь засмучений лелека. (Л.Дмитерко.) Маленьке, вертке бджоленя дзвеніло довкола соняшника. (О.Довгий.) І тільки художник, мов кактус в пустині, на сцені усупереч всьому цвіте. (Л.Первомайський.) Мошва літає навколо вогню, доки крилець не обсмалить. (Нар.творч.)
* Переписати, вставляючи пропущені букви і знімаючи риску.Пояснити написання прийменників.
І. І довго там д..влюся я, як із/за лісу, з/за густого зіходить зіронька моя. (Л.Глібов.) Може, мій в..чірній срібний голос дол..тить до тебе з/за Дніпра. (М.Сингаївський.) Не вернуться уже із/за морів ж..ття мого сполохані лелеки. (Д.Луценко.) З/під старої сторінки ж..ття виз..рає нова
і чиста. (М.Коцюбинський.) Ця зоря з/поміж зір найясніша. (П.Усенко.) У коваля рука уміла і теплий погляд з/під бр..ля. (О.Довгий.)
ІІ. Він іде у сніг, а зорі із/під ніг. (П.Воронько.) В..стрибує з/за повороту вітрець, співаюч.. пісні. (Н.Забіла.) Уже в..селка ро..маїта пустила стріли з/поза хмар. (А.Малишко.) Якщо з..мля з/під тебе ут..че, не допоможе нічиє пл..че. (О.Довгий.) Може, з/поміж нас і геній потім вийде невзначай. (П.Тичина.) Цього ранку з/над ріки умовним стуком вірний дятел мені вістку пер..слав. (Б.Олійник.)
* Словниковий диктант. Позначити в словах орфограму "Написання прийменників разом, окремо і через дефіс”.
Назустріч долі, навколо нас, попри невдачі, всупереч чуткам, з-поміж друзів, на відміну від інших, з-попід брів,залежно від часу, незважаючи на біль, у зв’язку з певними подіями, незалежно ні від чого.
* Прочитати словникові статті. Виконати роботу за варіантами:
1) прислівник назустріч, іменник ізприйменником на зустріч увести до самостійно складених речень (усно);
2) прийменник незважаючи на та дієприслівник із часткою не зважаючи ввести до самостійно складених речень (усно).
НАЗУСТРІЧ - НАЗУСТРІЧ.
Назустріч. 1. присл.Назустріч плив корабель. 2. прийм. І я пішов, прискорюючи крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)
На зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.
НЕЗВАЖАЮЧИ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ.
Незаважаючи, прийм. у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідно, всі діти одежали освіту.
Не зважаючи, дієприс. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.
української мови
* Прочитати. Пояснити написання виділених слів.
І. Не зважаючи на виняткову гостинність українців, до хати, а тим більше до столу запрошували не кожного. Щодо цього існувала приказка: "Я з нечесним за стіл не сяду”. Особливо плекалися в народній моралі честь і гідність.
ІІ. Період від Зеленого до Троїцького четверга називали в народі Зеленими святами. Незважаючи на те, що подібне свято під назвою День рож, або Розалія, відзначали й римляни, свято ніяк не можна вважати запозиченим. (З підр.)
* Переписати, ставлячиподане в дужках слово у потрібній формі. Прийменники підкреслити, вказати непохідні й похідні.
Згідно з (розпорядження) я був відряджений до м.Одеса для укладення договору з Одеським пароплавством про оренду двох катерів для зйомок кінофільму під робочою назвою "За певних обставин”. (З докум.) В гербарії моєму безліч листя дерев і трав стосовно (плин) днів. (М.Танк.)
*Диктант з коментуванням. Вказані вчителем два-три прийменники усно розібрати як частини мови (за схемою, поданою на с.130 підручника).
І. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає, червоніє, круглолиций, горить, а не сяє. (Т.Шевченко.) З-за хмар височенько пливе місяченько. (М.Вороний.) Розвидняється, світять каштани, усміхається обрій з-під брів. (Є.Гуцало.) Уже прокидалося місто в каштанів з-поза плечей. (О.Довгий.) З-поміж верб, та груш, та яворини чорні стріхи глипають, нагнувшись, мохом вкриті, корчами калини... (І.Франко.) Гвоздики рожеву засвічують мідь з-за гілки, з-за тину, з-за рогу. (П.Усенко.) Сходить місяць, гаснуть зорі, з-за гаю спів несе луна. (М.Старицький.) У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. (П.Перебийніс.) З-над річки лине пісня голосна. (М.Рильський.)
Може, мій вечірній срібний голос долетить до тебе з-за Дніпра. (М.Сингаївський.) У ту ніч чиєсь ридання з-понад озера неслось. (Олександр Олесь.)
ІІ. І молоде із-за гори на конях покоління летить сюди. (П.Тичина.) А я виглядаю з-за обрію світлу весну, в холодному небі шукаючи сірого клина. (В.Раєвський.) З-під сонця в пронизливім віражі на гострім куті крила на мене шуліка ішов в піке, як пущена з лука стріла. (Б.Олійник.) Наїдком запахущим осипозаїдались, як малі. Лиш соняхи з-потойбік проса на все те з
ирять з-під брилів. (М.Самійленко.) Ранок веселими руками промінців викочує з-під землі пшеничний колобок сонця і ставить його на зелену скатертину озимини. (М.Стельмах.)
* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущеніпохідні прийменники, що пишуться через дефіс.
Орлиний клекіт ... хмари чути. Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка тонка паляничка. .... того, хто стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять, а іншого й ... столу виганяють.
Народна творчість.
Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під. З-під.
* Прочитати фразеологізми, пояснити значення кожного з них. Два-три фразеологізми увести до самостійно складених речень (усно).
Працювати з-під палиці. Виймати з-під спуда. Продавати з-під поли. Передавати з поли в полу. Узяти (утекти) з-під самого носа. Хоч з-під нігтя виколупай. Розуміти з півслова. Дивитися спідлоба. Зникнути (пропасти) з-перед очей.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Вправа 385.
Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис прийменників)
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми "Прийменник, правопис прийменника; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.
Обладання: роздавальний матеріал, тестові завдання.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
|
Картка 1
Переписати речення, вставляючи пропущені літери та знімаючи риску. Вказати прийменники похідні й непохідні.
Із/за гаю сонце сходить, за гай і заходить. (Т.Шевченко.) Я л..чу на/зустріч ночі. (Олександр Олесь.) Із забавами та з турботами тісно сяд..мо круг стола. (А.Малишко.) Ми с..димо в кімнаті по в..чері, не світимо, як Робінзон в п..чері. (М.Рильський.) Але що це освітило весь огром по/сер..д ночі? (Б.Олійник.)
|
|
Картка 2
Переписати речення, знімаючи риску. Визначити прийменники похідні й непохідні. Вказати вжиті в реченнях фразеологізми, розкрити їхнє значення.
А грози сипались іскрами, немов з/під шалених копит. (М.Сингаївський.) Ген по/під верби вигнулась Десна, несучи води в луки моложаві. (О.Довгий.) Та все пливе туманом на човні з/за обрію осінній тихий смуток. (Д.Луценко.) По/за спиною сипнуло морозом, у душі війнуло холодом. (Панас Мирний.)
|
|
Картка 3
Переписати речення, вставляючи пропущені літери та знімаючи риску. У першому реченні підкреслити всі члени речення.
В/здовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчк.. поглядає. По/переду Гамалія байдаком к..рує. Пл..вуть собі, а з/за хвилі сонце хвилю ч..рвонить; п..ред ними море миле гомонить і кл..котить. Літа орел, літа сизий по/під н..бесами; гуля Максим, гуля батько ст..пами, лісами. З творів Т.Шевченка.
|
|
Картка 4
Переписати речення, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Вказати похідні прийменники.
По/під гору ва..ко воза котити. Не/пр..прягай воза по/перед коня. За/мість коня та по/оглоблях. За день на/вколо моря не/об’їдеш. З чужим і по/с..ред с..ла ро..лучайся. Візьми, жінко, сокиру з/під лавки, щоб не/покалічився сусід Савка. З/під двох каменів виходить одне борошно. Народна творчість.
|
* Словниковий диктант.
Попід горою, з-попід хмар, понад Дніпром, з-під лоба, дивитисяспідлоба, напередодні свята, задля слави, напроти вікон, упродовж року, з-поміж людей, з огляду на обставини,поперед нас, з-над дороги, незалежно відскладу, заради честі, з-позагурту, у зв’язку з ускладненням.
ІІ. Повідомлення мети перевірки та способів її проведення.
ІІІ. Усна перевірка знань.
* Бесіда.
·Яка частина мови називається прийменником? Навести приклади.
·Яку функцію виконує прийменник у реченні?
·Чому прийменник - службова частина мови?
·З якими частинами мови поєднуються прийменники? З якими відмінками вживаються? Навести приклади.
·На які групи поділяються прийменники за походженням? Навести приклади.
·Які бувають прийменники за будовою? Навести приклади.
·Які прийменники пишуться через дефіс? Навести приклади.
ІV. Проведення тестування.
* Інструктаж щодо проведення тестування.
* Виконання учнями тестових завдань.
* Відповіді учителя на запитання учнів (після того, як роботи здано).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Прийменник - це
а) змінна самостійна частина мови;
б) незмінна самостійна частина мови;
в) незмінна службова частина мови.
Дібрати й записати словосполучення з прийменником (напр.: виїхати з міста; повернутися на батьківщину).
2. Похідними є прийменники,
а) утворені префіксальним або суфіксальним способами;
б) утворені способом складання або переходу з інших частин мови;
в) спосіб творення яких визначити неможливо.
Скласти (пригадати) й записати речення з похідним прийменником (напр.: Посадили ми калину понад берегами. (П.Усенко.)Якось дощ линув посеред ночі. (Ї.Волькер.) Коло загублених стежок лежитьнетлінний колосок. (Д.Павличко.)
3.Через дефіс пишуться похідні прийменники,
а) утворені від прислівників, іменників і прийменників (понад, наприкінці);
б) утворені приєднанням до прийменників з, із іншихприйменників (із-за, з-під);
в) утворені від прислівників та іменників з непохідними прийменниками (під час, з метою).
Скласти (пригадати) й записати речення з прийменником, що пишеться через дефіс (напр.: Колись же встанем з-під ярем! (П.Тичина.) Три явори з-попід грому нахилились низько. (А.Малишко.) Подали груш – то й з-за столу! Із-за корча добре стріляти. (Нар.творч.)
4. Завжди з прийменником вживається
а) родовий відмінок;
б) орудний відмінок;
в) місцевий відмінок.
Скласти (пригадати) й записати речення з прийменником, з’ясувати, з формою якого відмінка цей прийменник вжито (напр.: Лічу в неволі (М.в.) дні і ночі. (Т.Шевченко.) Тисне з-під зла й пересудів (Р.в.) правда жива на землі! (М.в.) (І.Франко.)
5. Самостійно прийменник членом речення
а) є завжди;
б) не буває;
в) може бути – залежно від своєї ролі в реченні.
Скласти (пригадати) й записати речення з прийменником, підкреслити в ньому всі члени речення (напр.: Наша вишня на гілці подає мені сонце. (Б.Олійник.)
6. Однозвучними з іменниками є такіприйменники:
а) поруч, понад, поміж, посеред;
б) близько, поверх, позад, всупереч;
в) коло, круг, край,протягом.
Скласти (пригадати) й записати два речення з омонімами: край (іменник) та край (прийменник) (напр.: Коли є хліба край, то й під вербою рай. (Нар.творч.) Молода калина в’ється на узгір’ї край дороги. (Д.Павличко.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Повторитип. 14, вправа 371.
Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати роповідь про процес праці за власними спостереженнями; виховувати повагу до праці, до людей, які працюють, до професіоналізму, старанності, відповідальності; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне й образне мислення; сприяти збагаченню й уточненню словника учнів.
.
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над твором.
* Прочитати уривки. З’ясувати,який тип мовлення покладено в основу кожного. Що є "відомим” і "новим” в реченнях розповіді? Свою відповідь проілюструвати прикладами з поданих уривків. Чи обов’язковою є назва особи, що виконує дії (тобто "дане”), у розповіді про процес праці? Визначити стиль кожного з уривків.
І. Запорозькі чайки робилися так. Днище видовбувалося з товстої липи. До днища прикріплювалися дубові ребра, а на ребра дерев’яними кілками набивалися з дощок "чардаки” з підлогами, у які під час походів складалися харчі й зброя. Посередині чайки прироблявся станок для щогли на одно вітрило.
Коли чайку було зроблено, її конопатили клоччям та дьогтем і врешті прив’язували під її боки товсті в’язанки очерету на той ви
падок, щоб чайка не пірнула під воду навіть тоді, коли б її залило хвилею.
З обох боків чайки прироблялися кочетки на 15-20 весел.
За А.Кащенком.
ІІ. Живцювання пеларгонійпровадиться навесні (з березня до червня), іноді – влітку (з червня до серпня). Живці після зрізування трохи підсушують (протягом 30-40 хвилин) і висаджують на глибину 2-3 см в пісок, насипаний поверх шару листяної землі, на відстані 7-8 см один від одного. Температуру повітря підтримують у межах 15-18 градусів тепла. До укорінення живці злегка збризкують водою. За таких умов вони укорінюються за 2-3 тижні. Після укорінення їх висаджують в горщики (7-10 см у діаметрі), через деякий час – у відкритий грунт, на балкони або в більші горщики. Грунт готуютьз листяної (1 частина), дернової (3 частини) землі, торфу та піску (по 1 частині). На дно горщика для хорошого дренажу кладуть щебінь або черепки. Рослини слід підживлювати органічними та мінеральними добривами.
З довідника.
Словник. Пеларгонія – вид трав’янистих і кущових рослин родини геранієвих. Дренаж– спосіб виведення із землі зайвої вологи.
ІІІ.Його змололи і змісили вкрай,
І випікали вдосвіта у хаті –
Зерно тужаве, з піснею на святі,
Стрункий, важкий, достиглий урожай;
На стіл поклали,
Як пахучий май,
Надією старому і дитяті,
А вже в полях, у борозни картаті,
Нове зерно кладе новий розмай.
А.Малишко.
* Робота з підручником.Виконання вправи 419.
* Колективне складання орієнтовногоплану розповіді про процес праці.
Зразок.
1. Чому я взявся (постійно берусь) до цієї роботи.
2. Наскільки потрібною (цікавою) є для мене ця праця.
3. Як я готувався (щоразу готуюсь) до роботи (добір матеріалів, інструментів, створення певнихумов, з ким радився, що читав).
4. З чого я розпочав (завжди розпочинаю) працю.
5. Які трудові операції в якій послідовності виконував (виконую).
6. Чим завершилася (завершується) моя робота.
7. Чи задоволений я (був, зазвичай буваю) тим, що вийшло.
*Колективне складання усного твору (спочатку у діловому, потім – у художньому стилях) на одну з тем:
o Як я допомагаю бабусі прибирати (готувати обід, прати, доглядати худобу…)
o Як ми з мамою (батьками, братом) робили ремонт у моїй кімнаті.
o Як моя менша (старша) сестра доглядає кімнатні рослини (кошеня, акваріумних рибок…).
oЯк наша родина готується до прийомугостей.
oЯк ми родиноюзмайстрували маскарадний костюм для меншого брата.
ІІІ.Самостійна письмова робота учнів на чернетках над твором у художньому стилі на одну з поданих вищетем.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Завершити, відредагувати чорновий варіант твору, переписати роботу до зошитів.
Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види.
Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 139) і таблиці "Сполучник” (с.140).
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення, вказати в них службові частини мови. Визначити сполучники. З»ясувати, які смислові зв’язки виражають сполучники (поєднують однорідні члени речення чи частини складного речення).
І. Під хатою дідусь сивенький сидить, а сонечко низенько уже спустилось над Дніпром. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море. Тече вода в синє море, та не витікає. Хочеться дивитись, як море заграє. Синє море звірюкою то стогне, то виє.
З творів Т.Шевченка.
ІІ. Є в людини стежка чи дорога, сто разів вертає до порога. (А.Малишко.) З’явився равлик на стежині, немов турист із рюкзаком. (Д.Павличко.) Та зате як поруч небезпека, равлику додому недалеко. Ні, не важко равлику, не важко, бо легка хатинка-черепашка. (Н.Забіла.) Пташки, що влітку так співали, у вирій вже поодлітали. (Є.Гребінка.) Птах виспівує нам на втіху, і ніщо не нагадує лиха. (В.Раєвський.) Підлабузнивсь до Горлиці Горобець, наче справді запорозький молодець. (Л.Глібов.)
*Прочитати. Вказати сполучники. Які з них поєднують члени речення, які - частини складного речення?
І. Ми гуляли, поки всі голі стали. Розбив пастух кошару, аби вовки з’їли отару. Краще крихта певності, ніж лантух надій. Лисиця спить, а курей бачить. Люди, а не стіни міста тримають. Щеня мале, та завзяте. Ніби бджола, а насправді – шершень. Ситий, як бочка, а ще їсти просить. Гризе, мов іржа залізо. Доки сорок горіхів укупі не побачить, не нагнеться. Опустив вуха, як лопух на дощ. Як купили хрону, треба їсти, плачте, очі, хоч повилазьте, бо бачили, що купували, а грошам – не пропадати!
Народна творчість.
ІІ. Я бачив в городі такеє, що тільки в казці розказать. (Л.Глібов.) Склалась казка чи билиця, що була собі вдовиця, і росла при ній дочка вередлива та бридка. (Н.Забіла.) Не в тім річ, що кобила сива, а в тім, що не везе Гаврила. (Нар.творч.) Щоб знали ви, як в світі треба жить, я розкажу вам баєчку маленьку. Кохайте щиро правдоньку, і дасть вам Бог одрадоньку щасливого життя. (Л.Глібов.)
* Переписати, вибираючи з дужок сполучник. Свій вибір обгрунтувати. Визначити, які смислові зв’язки виражають сполучники
Січень (і, й) лютий, понеділок (і, й) вівіторок, Микола (і, й) Іван, Олена (і, й) Оксана, Сергій (і, й) Тетяна, новий (і, й) старий, перший (і, й) другий, синя (і, й) жовта, тут (і, й) там.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу й таблиць "Сполучники сурядності” та "Сполучники підрядності” (с. 141-143).
V. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Вказати вжиті в реченнях сполучники сурядності й підрядності.Пояснити роль кожного сполучника.
І. В здоровому тілі здорова душа, та часто буває не варта й гроша. У хворому тілі буває душа, що вродою світ весь і Бога втіша! (І.Франко.) Буває трудно, гірко нам на світі тую лямку терти, а все-таки ми боїмось умерти. Живий живе гада, а смерть – найгіршая біда. (Л.Глібов.) І серця в мене мовби і нема, неначе і нема, але болить. (І.Жиленко.)
ІІ. Крізь верби сонечко сіяє і тихо гасне. День погас, і все почило. (Т.Шевченко.) Нахиляються верби, щоб з річки напитись води. (В.Раєвський.) Я до рідного сонця прихиливсь, як до брата. (Б.Олійник.) Як жива, між віттям павутина проплива, а сонце світить тихо, мов крізь вії. (М.Рильський.)Намалюю райдугу взимку, наче твою ситцеву хустинку. Як себе побачиш у райдузі, наче у дитини буде радості. (М.Сингаївський.)
* Розподільний диктант. Сполучники сурядності й підрядності записати в дві колонки.
Але, щоб, коли, однак (одначе), то – то, тому що, аби, хай, чи – чи, так що, та (в знач. і), бо, дарма що, хоч – хоч, та (в знач. але), немов, і, незважаючи на те, що.
* Попереджувальний диктант. Вказати в реченнях сполучники сурядності й підрядності.
І. Життєві істини прості, неначе батьківські поради. Не все можливо у житті купити чи продати. (П.Перебийніс.) Мово рідна, вічна ти, як світ! (В.Кучерук.) Не пишні словечка фальшиві, а правда потрібна мені! (П.Перебийніс.) Ненавиджу, якщо не вміє слово моє змовчати там, де треба місцем обдуманому слову поступитись. (І.Ліберда.) Хай зотліє словесна полова, а спахне поетичний пожар! (А.Малишко.)
ІІ. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає. (Т.Шевченко.) Нахилюсь до лісної криниці, щоб напитись живої води. (В.Раєвський.) Ти вік живи, учися, стережись і пам’ятай, що є на світі свині. (Л.Глібов.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 403 (усно).
* Пояснювальний диктант. У вказаному вчителем реченні підкреслити всі члени речення.
Весна й зима на терезах або на гойдалці примхливій. (М.Рильський.) Нам не слава потрібна, не тучі, а ясна неозора блакить. Гаї шумлять біля потока так, як шуміли нам давно. (А.Малишко.) Тільки верба пам”ятала покручена і невесела, як з глибини струмували під кручами чисті джерела. (В.Раєвський.) Я знаю, що в запасі ранок у мене є на кожен день. (П.Перебийніс.)
* Диктант з коментуванням. Вказати сполучники сурядності й підрядності.
Під лопухом у ямці жук сидів і сам собі тихесенько гудів, що день йому обрид, кругом усі товчуться, що дуже сонечко і гріє, і пече, йому і гаряче, і боляче, і боязко йому, сліпуючи, поткнуться, бо день не на добро, а на лихо зведе... Так недотепний, темний чоловік недолюбляє ясної освіти, бо, як той Жук, до темноти привик.
За Л.Глібовим.
* Навчальний диктант. Вказати сполучники сурядності й сполучники підрядності.
Чорногуз Халимон, як прозвали його діти, завжди стояв у гнізді. Вряди-годи він літав на низинкупопід лісом, нашвидку ковтав там кілька жабок і знову стояв у гнізді.
Чиєсь дурне лелеченя, що тільки-тільки починало вчитися літати, зопалу залетіло далі, ніж йому належало. Воно впало на стіжок сіна й товклося там,ніби не наважуючись іще раз повірити своїм крилам. Перед самою темрявою чорногузеня злетіло, але вітрець, ударивши під крила, змінив напрям. Пташеня ледь не виштовхнуло самого Халимона, через те що натрапило на його гніздо. Халимон допровадив дитинчадо мами, летячи поруч, щоб малому не було страшно.
Бувало, чорногуз злітав на землю й ходив подвір’ям. Сусіди жартували з Ганни, бо взяла у прийми такого цибатого. (За Ю.Яновським; 110 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.15, вправа 405.
Тема: Вживання сполучників у простому й складному реченнях.
Мета: закріпити знання учнів про функції сполучника, закріпити вміння розрізняти сполучники, що з’єднують однорідні члени речення, та сполучники, що з’єднують частини складного речення; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урокзакріплення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
·Яка частина мови називається сполучником? Навести приклади.
·Чому ця частина мови - службова?
·Що є підставою поділу сполучників на сполучники сурядності й підрядності? Навести приклади тих і інших.
·Яка роль сполучників у реченні?
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Вказати в реченнях сполучники. Вказати з-поміж них такі, що служать для поєднання однорідних членів речення, й такі, що поєднують частини складних речень. Назвати сполучники сурядності і сполучники підрядності.
І. Плуг годує, а бур’ян мордує. Щоб мати, треба працювати. Чи тут, чи не тут, аби не втрапити в хомут. Рот має рукам дякувати, а вони – голові. Бригадиру гріш ціна, як любитель він вина. Замки надійні, але стіни немає. Як ми людям, так люди нам. Накрився, мов лисиця хвостом. Зварили ніщо та й з’їли без хліба. Тільки й рідні, що лапті одні. Треба працювати, аби не бідувати. Лягай без вечері, то встанеш без боргу. Давали, та з кишені не виймали. Дай свині волю, то влізе в квасолю. На вовка помовка, а кобилу вкрав Жорка.
Народна творчість.
ІІ. Як уродить жито, то всім буде сито. Якщо будеш ти трудиться, буде тобі чим ділиться. Рибачив, рибачив, а риби не бачив. Хвали море, та тримайся суші. Лякали щуку, що в озері втоплять. Кашляй собі помалу, щоб на весь рік стало. Живемо, як двоє в чоботі. Надворі мороз, а гроші в кишені тануть. На
світі більше днів, ніж ковбас. Надувся, мов жаба під пеньком. Краще бути хвостом живого собаки, ніж головою дохлого лева. Розпалився, як жаба на гойдалці. Якби так хотілося, як не хочеться. Мала бджола, а більше за великого мухомора вміє.
* Попереджувальний диктант. Визначити роль кожного зі сполучників.
І. А час летів і днів підкови губив. Все ждуть і ждуть тепла Дніпра холодні хвилі, і землю всю взяла зима в обійми білі. (В.Сосюра.) Не приходить весна після осені, бо між ними холодна зима. (В. Раєвський.) Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство під осінь, влітку, повесні. (М.Сингаївський.)
ІІ. Росте з землі душа, пшениця і спориш. (Д.Павличко.) Я з Вітчизни зростав, із роси та води. (П.Пербийніс.) У полі забули долю, а доля зійшла, як тополя. Як забули долю у лузі, вона посивіла в тузі. (М.Сингаївський.) Лише борись, а щастя не втече. (Л.Костенко.)
ІІІ. Не поміча хвилин людина, а час прудкий свій килим тче. (Д.Луценко.) Мій дідусь не відкривав америк, та належить він усій землі. (П.Перебийніс.) Давно на світі ходить рада, що гріх пишатися і других зневажать. (Л.Глібов.) Просяєш світлістю ума поміж народами всіма, та скоро згаснеш, якщо в тебе народу рідного нема. (Д.Павличко.)
* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені сполучники. Вказати сполучники сурядності й сполучники підрядності.
Люблю я Київ та Шевченків Канів ... їх співучих, лагідних дніпрян. (І.Савич.) Незнищенний сад поєднує лаврські гори, ... в печерах знайшлиостанній притулок праведники, із Чернечою горою, ... похований Шевченко. (І.Кравченко.) Сивіючу, ... ще молоду в долоні сонця голову кладу, ... в руки матері своєї. (Д.Павличко.) Ти слово радості скажи, ... печалиться людина. (М.Сингаївський.) А свіжі квіти молодих бегоній не тішать ока, ... такі червоні! (М.Рильський.)
Для довідок. І. Де, де. Але, неначе. Коли. Хоч.
* Диктант з коментуванням. У реченні, вказаному вчителем, підкреслити всі члени речення. Чи є членами речення сполучники? З’ясувати роль сполучників у кожному реченні.
І. Дихали, дихали віхоли, а коні до прірви доїхали. (І.Драч.) То сонце вигляне, то знову туча. (П.Тичина.) Земля чекала теплих днів, а скрізь крутила веремія. Тепла чекало все село, але тепло не поспішало. На вулиці мороз і сніг, та гаряче було у грудях. (Д.Луценко.) Чи крутоплеча постать нехапка, чи довгі вуса, памороззю вкриті, чи посмішка, що блиснула з-під вус всіх обгорнула нам теплом й привітом. (А.Малишко.)
ІІ. По країні весна пролітає і крилом журавлиним шумить. Калина цвіте над водою, і небо над нею сія. Після серце тисне і хвилює кров, в ній мої надії і моя любов. (В.Сосюра.) Завітала здаля синьока красуня Веснянка і в гаях солов’їно щебече про вірну любов. (Д.Луценко.) Цей зухвалий солов’їсько то ридає, то сміється рік за роком, вік за віком. (П.Перебийніс.)
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Повторити п.15, вправа 411.
Тема: Написання сполучників разом і окремо.
Мета: пояснити правила написання сполучників разом і окремо, формувати вміннявизначати в словах орфограму "Написання сполучників разом і окремо”; виховувати повагу до влучного слова; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
|
Картка 1
Переписати речення в такій послідовності: 1) речення, у яких сполучники поєднують однорідні члени; 2) складні речення, у яких сполучники поєднують їхні частини.
Він свята пам’ятає, а будні просипає. Дурний на санях дрижить, а кожух під ним лежить. Йшов через ліс, а дров не бачив. Халяви діряві, зате підошви з дуба. На голові чиряк, а він на ногу шкандибає. Три дні молов, а курка за день з’їла. Невдаха до моря добереться, а воно вже сухе. Полумиски миє в озері, а миски возить до моря. Мені їсти хоч з корита, але досита. Народна творчість.
|
|
Картка 2
Переписати, вставляючи пропущені букви. Сполучники сурядності підкреслити однією рискою, сполучники підрядності – двома.
Грім, як шалений, стогнав і ревів. Ввесь небозвід то палав, то чорнів. (Олександр Олесь.) Не вірю я громовідводу, коли у вічі б”є гроза. Він то у небо пнеться гордо, то низько гнеться, мов лоза. (П.Перебийніс.) Грім гуркотів, огнями розсипався, неначе страшний суд настав. (Л.Глібов.) Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. (П.Перебийніс.) Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав зорі, неначе іскри, пустив хмарки, мов кільця диму. (В.Симоненко.)
|
* Пояснювальний диктант. Вказати сполучники, з’ясувати роль кожного.
В’ється перед нами шлях, немов змія. (М.Рильський.) Доки є дорога й рух, доти, брате, ми безсмертні. (Б.Олійник.) І серцю сниться, ніби цим же шляхом Айвенго їхав на гучний турнір. (М.Рильський.) Життя – це шлях, що переходить в шлях, кінця не має ні одна дорога. (Д.Павличко.) Дорога з’єднує міста, де ми давно вже не бували, і розлучають нас не шквали, а повсякденна марнота. (В.Раєвський.)
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати.Вказати сполучники, пояснити їхнє написання.
Тому що, через те що, затим щоб, так що аж, немов, мовби,начебто, нібито.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 149)
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота з підручником. Виконаннявправи 423.
* Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму "Написання сполучників разом і окремо”
Товче воду, щоб збити масло. Що б у серці не таїлось, на лиці усе б відбилось. Як би не замазав лаком, брак залишиться браком. Якби Ганна робила, то взута б ходила. Якби ми мали стільки борошна, скільки не маємо олії, то б на все село пундиків напекли. Як би руки не скроїли, а зносить плечам доведеться. Коли б ковбасі крила, кращої птиці не було б.
Народна творчість.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Сполучники і однозвучні слова” (с. 150).
VІІ. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
* Переписати, знімаючи риски.
І. Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося ніяк. (М.Рильський.) В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай. (Д.Павичко.) Дівча стояло і співало про/те, що радості замало. (А.Малишко.) За/те кругомцвітуть, як льон, калюжки переливні. (М.Рильський.) Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за/те, що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. (П.Перебийніс.) Біда помучить, за/темудрості научить. Не за/те кобилу б’ють, що сіра, а за/те, що воза побила. (Нар.творч.)
ІІ. Спасибі, вулице, тобі за/те, що ти в життя моє вростала смугою для злету, за/те, що ти була і є. (П.Перебийніс.) При боці шабля, в тороках бандура, немолодий... За/те яка статура! (В.Раєвський.) Козаки голили бороди, про/те завжди носили вуса. (З підр.) І певно, забути давно уже треба про/те, що хотілось багато сказати. (В.Раєвський.) З вітрами шепчуться тополі про/те, що в радісній далі зерно нап’ється сонця в полі і соків щедрої землі. (В.Сосюра.)
* Диктант з коментуванням. Вказані вчителем сполучники розібрати як частину мови за схемою, поданою на с. 153 підручника.
І. Якби не ви, джерела поміж трав, я б від черствої спраги умирав. (М.Сингаївський.) Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти... (Леся Українка.) Якби прожить мені сто літ, пішов би в мандри в білий світ. (А.Малишко.) Як би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш. Якби не було хмар, ми й не знали б ціни сонцю. Як би я не зголоднів, а печеної ріпи б не їв. Щоб руки вміли, треба працювати головою. Що б вода не принесла, вона ж колись і забере. (Нар.творч.)
ІІ. Якби мені кінь, то я таким би молодцем був, що по мені ніхто б і в ступі не влучив. Як би коза не постаріла, а солі лизнути і їй хочеться. Щоб дорогу скоротити, увечері в сіняхлягає. Що б вовкові в пащу не потрапило,назад вже не вернеться. Щоб лиха не мати, треба рано вставати. Що б улітку не вродило, зимою не зашкодить. Як би я на ноги зіп’явся, якби за плуга не брався? Якби роги та хвіст, був би справжній артист. Як би лютий не злився, як би березень не кривився, а весною пахне. (Нар.творч.)
VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. П. 16, вправа430.
Тематичне тестування (тема: Сполучник, правопис сполучників).
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми "Сполучник, правопис сполучників”; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.
Обладання:тестові завдання.
І. Повідомлення мети перевірки та способів її проведення.
ІІ. Усна перевірка знань.
*Бесіда.
·Яка частина мови називається сполучником?
·На які розряди поділяються сполучники за роллю в реченні?
·Навести прикладисполучників сурядності і сполучників підрядності.
·Який сполучник може бути в одному випадку єднальним, а віншому – протиставним? Скласти два речення, які ілюстрували б відповідь.
·На які групи за будовою поділяються сплучники?
·Які особливості правопису складних і складених сполучників? Навести приклади.
ІІІ. Проведення тестування.
* Інструктажщодо проведення тестування.
* Виконання учнями тестових завдань.
* Відповіді учителя на запитання учнів (після того, як роботи здано).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення, - це
а) прийменник;
б) сполучник;
в) вигук.
У поданому вчителем реченні позначити (надписати) всі частини мови.
2. За своєю роллю в мові сполучники поділяються на:
а) заперечні й формотворчі;
б) прості, складні й складені;
в) сурядності й підрядності.
Будь-який сполучник увести в речення (напр.: Черепаха пірнала-пірнала, та підводним човном так і не стала. Пустіть мене в хату, поки ви собі іншої не купите. (Нар.творч.) Забаглося не почесті, а сонця і творчості. (М.Сингаївський.) Негідники ростуть, немов пирій. (Д.Павличко.)
3. Сполучники сурядності поділяються на:
а) єднальні, протиставні, розділові;
б) причинові, часові, умовні;
в) мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні.
Скласти (пригадати) й записати складне речення, частини якого поєднані сполучником сурядності (напр.: У лісі вовки виють, а на печі страшно. (Нар.творч.)
4. Сполучник, який може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним, - це
а) немовби;
б) якби;
в) та.
Скласти (пригадати) й записати речення, в якому протиставний сполучник поєднуєпрості речення у складному (напр.: Мороз припікає, зате комарів немає. Гультяй сіно косив, а чорт його полем носив.(Нар.творч.) або однорідні члени речення (напр.: Вівцю треба стригти, а не брити. (Нар.творч.)
5. Складені сполучники - це
а) коли б, хоч би,все ж, тому що, для того щоб;
б) мовби, начеб, якби, щоб, немовби;
в) аби, коли, хоч, як.
Будь-який складений сполучник увести в речення (напр.: Він би газдував, коли б батога мав. (Нар.творч.)
6. Для зв’язку простих речень сполучник вжито у складному реченні:
а) Живи не минулим, а прийдешнім. (Нар.творч.);
б) Приготуйся до нещастя, а щастя саме придасться. (Нар.творч.);
в) Свята пам’ятай, а про будні не забувай. (Нар.творч.)
Скласти (пригадати) й записати складне речення, частини якого пов’язано сполучником підрядності (напр.: Приснилося, що кличе мене мати. (М.Сингаївський.) Не будь солодким, бо проковтнуть. Не будь гірким, бо виплюнуть. (Нар.творч.)
ІV. Підведення підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа437.