СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО!
МОЄ УЛЮБЛЕНЕ ЗАНЯТТЯ
*Виразно прочитайте діалог за особами. Поясніть лексичне значення виділених слів. Що особисто ви вкладаєте в поняття «улюблене заняття»?
-Тату, можна мені про щось тебе спитати? Дуже потрібна твоя порада!
-Звичайно, донечко! Радий буду допомогти.
-Наступного тижня в Сергійка день народження. Ти знаєш, ми з ним
дружимо змалку, в один дитсадок ходили, тепер в одному класі навчаємось… До того ж живемо в одному будинку. Я знаю про нього майже все. А от що подарувати йому на день народження, придумати не можу!
- Що тут думати? Подаруй щось таке, що принесе йому приємність, чим він буде користуватися і тебе згадувати. Яке його улюблене заняття?
- Він захоплюється грою в шахи. Нещодавно брав участь у турнірі й отримав спортивний розряд. Здається, другий.
- Чудово. Передай йому моє вітання. Подаруй Сергієві сувенірні шахи. Буде гарна пам'ять.
- Але ж шахи в нього є!
- Нехай. А ці будуть від тебе. Він зрозуміє, що ти хотіла подарувати йому те, що для нього наймиліше. Подарунком ти підкреслиш свою повагу до його захоплення. І увагу до іменинника.
- Дякую, таточку. Завтра піду вибирати подарунок.
- Якщо хочеш, я допоможу тобі вибрати. Замолоду я теж захоплювався шахами. І Сергій мені подобається. Гадаю, він гарний товариш.
- Спасибі, тату, за пораду й допомогу. Який ти в мене молодець! Чудово мене розумієш.
*Від імені семикласника, який захоплюється грою в шахи, складіть розповідь про його улюблене заняття. Використовуйте деякі з поданих у рамці слів та словосполучень.
|
Спортивна секція, шахова партія, турнірна таблиця, спортивний розряд, майстер спорту, гросмейстер, шахова комбінація, шахова задача, рокіровка (перестановка фігур), цейтнот (нестача часу для обдумування ходів), шах, мат, пожертвувати конем (турою), сеанс одночасної гри, шаховий комп’ютер. |
*Складіть діалог, можливий між двома школярами-колекціонерами поштових марок. Мета спілкування: домовитись про ознайомлення з колекцією співрозмовника та висловити захоплення справою колекціонування. Використовуйте деякі з поданих у рамці слів та словосполучень. «Проговорить» діалог за особами.
|
Клясер (альбом для колекції марок), пінцет, перфорація, штемпель, тематична добірка, ювілейна марка, раритет (цінна рідкісна річ), підробка, магазин «Філателія», журнал «Філателіст», дизайн (художнє проектування, оформлення), колорит. |
* Складіть діалог між двома однокласниками, один з яких захоплюється інформатикою. Мета спілкування одного з них: висловити власне захоплення роботою з комп’ютером та спонукати співрозмовника записатися до гуртка інформатики при Центрі дитячої та юнацької творчості або на відповідні курси. Мета другого: дізнатися, наскільки корисним і цікавим є навчання інформатики. У діалозі використовуйте деякі з поданих у рамці слів та словосполучень. «Проговорить» діалог за особами.
|
Комп’ютерна грамотність, монітор, дисплей, системний блок, клавіатура, маніпулятор «миша», дискета, компакт-диск з комп’ютерною програмою, захисний екран, принтер, картридж, сканер, інсталяція (встановлення програми), база даних |
*Складіть діалог, який міг би відбутися між вами та вашим товаришем (подругою). Ваша мета: розповісти про своє улюблене заняття. У формі роздуму висловіть причини вашого захоплення саме цією справою.
§4. Особливості будови опису зовнішності людини
30. Прочитати уривок. Кого в ньому описано? На що саме (вік, зріст, постать, риси обличчя, погляд, ходу, одяг) вказав письменник, щоб відтворити зовнішність свого героя?
Стан високий, ус козацький,
Чорні брови і юнацький
Погляд сміливий, палкий;
Мов у душу заглядає,
Мов звеліти хоче їй.
Б. Грінченко
|
Описати зовнішність людини – це значить відтворити її індивідуальний вигляд, передати одночасні або постійні ознаки її образу. Опис зовнішності людини складається як опис предмета. «Відомим» є сам предмет або його «частини» (назви частин тіла, риси обличчя, елементи одягу тощо). «Новим» є ознаки. Наприклад: н в н в Чорнії брови, карії очі, н н н н темні, як нічка, ясні, як день… У словесному зображенні людини важливими є вказівки на вік, зріст, поставу, риси обличчя та їх особливості, погляд, ходу, жести, одяг тощо.
|
31. Прочитати речення, визначити в них «відоме» й «нове». До якого стилю слід віднести речення? Свою думку обґрунтувати.
Вона зростом невеличка, ще й літами молода, руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. Ой дівчино, дівчинонько, така ж бо ти пишна, як у лузі при дорозі біленькая вишня. В тебе очі чорненькії, як терн на галузі, личко твоє рум’янеє, як калина в лузі.
Народна творчість
|
Опис зовнішності людини може бути складений як художньому, так і в науковому або діловому стилях. Мета наукового та ділового описів людської зовнішності – об’єктивно й точно передати особливості вигляду людини: охарактеризувати її зріст, поставу, зачіску, риси обличчя, манеру триматися, жести, ходу, одяг тощо. Такі описи є конкретними, небагатослівними, всі слова в них уживаються в прямому значенні. Наукові описи можуть бути узагальненими, тобто відтворювати зовнішність певної групи людей, виділяючи в ній найістотніше. Мета художнього опису зовнішності людини – створити її образ, емоційно вплинути на читача або слухача, викликати повне ставлення до портретованого. У художньому описі людської зовнішності використовуються художні засоби (епітети, порівняння, метафори).
|
32. Прочитати. У яких умовах спілкування можливі подані висловлювання? Вказати можливого адресата, мету спілкування. До якого типу і стилю мовлення належить висловлювання? Свою думку обґрунтувати.
І. Один з найбільш ранніх козацьких портретів – це малюнок кінця XVI ст. козацького провідника Івана Підкови. Запорожця зображено з довгими вусами, з оселедцем на голеній голові, з сережкою у вусі.
Довгі вуса, закритий характерною шапкою оселедець, вишивана сорочка, жупан або свита, широкий пояс, широкі шаровари, чоботи – таким зберігався козак у народній пам’яті.
З підручника
ІІ.Оголошення
Для виконання ролі козацького джури в історичному художньому кінофільмі потрібен підліток віком 13-15 років, високий на зріст, міцної статури, темноокий.
Звертатися за адресою: проспект Перемоги, 90, Кіностудія художніх фільмів ім.. О. Довженка, корпус 3, поверх 4, кімн. 43.
Дирекція кіностудії
ІІІ. Дивлюсь, аж супротив мене їде здоровенний запорожець з вусами, що я ще й зроду не бачив: чорні, чорні та довгі та розкішні такі, що аж вилискуються. Жупан на ньому шовковий червоний, аж світиться, як огонь; шапка червона, похилиста; пояс золотий; за поясом пістолі, при боку шабля; кінська збруя й стремена – все в щирім золоті, аж горить. Зняв я шапку та й поклонивсь аж до кінської гриви, так би, здається, взяв та й підославсь йому під ноги: стою перед ним, як перед гетьманом.
За П. Кулішем
33. Прочитати речення. До якого стилю вони належать? Вказати використані в них художні засоби. Пригадати визначення епітета, порівняння, метафори.
Лице в нього засмажене, темне, а очі голубі та ясні, як шматочки ранішнього неба.
С. Васильченко
У блискучих синіх очах – голки. Не говорить, а ріже, звузивши очі, бровою повівши.
Г. Колісник
Од його високого чола била чесність і шляхетність, сірі очі променіли щирістю, освічували тихим світлом обличчя.
М. Коцюбинський
Очей можна безліч зустріти, як спалахи теплі зірниць. Не можуть вони замінити очей твоїх синіх криниць.
В. Сосюра
Очей довгастих чорний оксамит, а сум який у тому оксамиті!
М. Рильський
34. Прочитати уривки. До якого типу мовлення та стилю вони належать? Яким чином авторам вдалося передати своє ставлення до описаних ними людей? До яких художніх засобів вдалися письменники? Через опис яких деталей зовнішності митцям вдалося передати певні риси характеру чи душевного стану портретованих? Які оцінні слова використали письменники?
* Гарна була з себе Мартуня! Зростом висока, стан стрімкий, тонесенький, рученята манюсенькі… Коса – товста, довга, чорна, аж темна, наче ніч! Чоло широке, пряме, немов виточене, а під ним гнулися брови, наче дві чорні п’явки, обвиваючи великі очі з довгими віями! Ой! Що то за очі були!... Темно-сині, наче крило у ворона, а погляд! Мабуть, коли б вмерши, я встав з гробу, то б першим ділом згадав Мартунині очі! Такого погляду я ніде і ні в кого не бачив… Гляне було Мартуня – так з очей у неї аж іскри летять, а на самого тебе наче хто приском сипне!...
Так наче хто в тебе річ одбере, немов занімієш! Якась чудна небесна сила була в Мартуниному погляді!...
За О. Кониським
* Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий, з круглим, наче кавун, обличчям і гостроверхою головою, рот широкий – трохи не до вух, ніс приплесковатий, а на кінці одутлий та круглий, мов волоська ріпа, вуса руді та довгі, униз загнулись, очі – бульками, з червоними жилочками на білих баньках. Страшно було глянути в ті очі під добрий час, а під лихий, як червоні жилочки наллються кров’ю і аж випнуться, а в зіницях зажевріють хижі іскорки, дикий звір – і той би злякався того страшного погляду і затремтів би від ляку! Недарма всі боялися зустрічатися з ним і врозтіч тікали, як забачать, було, хоч здалеку.
За Панасом Мирним
|
Через художній опис зовнішності людини (портрет) можна передати риси її вдачі, настрій, а також ставлення до портретованого. Цього можна досягти добором відповідних художніх засобів та оцінних слів. |
§5. Переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини
35. Прочитати текст, визначити його тему та головну думку. Які типи мовлення поєднано в тексті? Яка роль у тексті портрета? З’ясувати стиль тексту, свою думку обґрунтувати. Вказати в тексті зачин та кінцівку. За самостійно складеним планом зробити усний детальний переказ.
ВЧИТЕЛЬКА
Любов Андріївна, наша вчителька, належала до найвидатніших людей, які траплялися на моєму життєвому шляху. Вона була красуня, з вогнистими очима, пшеничним повним свіжим обличчям, чорними, наче мальованими, брівками та надзвичайною посмішкою.
Любові Андріївні так хотілося прищепити своїм вихованцям свій красивий політ думки, свою любов до людей, до життя, свої палкі поривання! Нас у неї було багато, гамірливих розбишак, тому в ній жив воркітливий голубок і сам демон. Адже щоб прищепити щось, треба було насамперед тримати нас у залізних білих і ніжних рученятках.
Були це найщасливіші роки мого життя. Ця чарівна жінка сідала за стіл, брала підручник, як чарівний сувій, розгортала його і водила нас по рідній землі, по суші й по морю, зазирала в глибини шахт і безодні морів, підіймалась з нами до зірок. Вона вливала в наш мозок тверезу мужність і водночас в серце чутливість до всього прекрасного.
Уроки все-таки задовгі, й у чотирьох стінах сидіти скучно. Ми ходили на екскурсії. Ходили восени, ходили у бір, у змішані гаї, на річку. Ходили весною по фіалки, ходили по сон-цвіт, бували там, де потім, мабуть, вже ходити не доводилось.
Хіба не Любов Андріївна показувала нам, де мостять свої гнізда сороки, де вирила свою нору лисиця, де в травні найбільше конвалій? Як же приємно було їй у цьому допомагати!
А випадав сніг, насувалася зима з морозами, і тут Любов Андріївна не губилася. Починалося готування до ялинки. Щоб зробити ялинку красивою, треба було страшенно багато вміти, багато чого навчитися. Весь грудень було роїння й кипіння, місяць чекання, підготовки, переживань, хвилювання.
Чарівна душа в цієї жінки! А як вона знаходила з нами слово! Як розмовляла! Ось проминули роки, а образ прекрасної людини все стоїть перед очима.
За І Сенченком
36. Прочитати текст, визначити його тему та головну думку. Дібрати заголовок. З’ясувати стиль тексту, назвати поєднані в ньому типи мовлення. Наскільки важливою є роль у тексті портретів? За самостійно складеним планом зробити стислий переказ (усно).
Пастух Семен Ґедзь був бравим парубчаком, трошки, скажемо, ще молоденьким, бо лише чотирнадцятий минав. Та дорослі парубки вже не гнали його від себе і навіть самі кликали, бо дуже вже вмів витягати пісень. А що Семен дуже смугловидий був, і що двоє зубів у нього вибито, і що шепелявив, ніхто нічого того не помічав.
А як прибило до панського двору Семена Комара, так усе й перемінилося. Як на те, і Семен Комар шепелявив! Тоді почали помічати, що й Семен Ґедзь ні «ш», ні «ж» не вимовляє. Та до того Семен Комар був тоненький, сіренький, білявий, ну, справжній комарик! А через це стало помітно, що товариш його – дуже смуглявий, аж чорний, з сивими плямами на обличчі й жовто-карими очима, і справді схожий на ґедзя.
У лузі тихо. Побіч пасовиська розляглися пишні, кучеряві баштани. Семен Комар погнав свою худобу до води, а Семен Ґедзь осунув череду далі від баштану й сів під куренем.
Ось тюпає Семена Комара бабуся. Личко в неї крихітне, замотане хусткою, оченята без вій, червоненькі, закислі, посміхаються. Уст немає, тільки ямочка, а й вона, і носик, і всі зморшки посміхаються.
Семен Ґедзь заводить бабусю до куреня й кличе Семена Комара. Той відразу відгукується.
Ще раз перевіривши, чи не може череда підібратись до баштану, Семен Ґедзь наближається до куреня й прислухається до розмови.
- Я, бабусю, ніколи з ним не сварюся, - чує Семен. – Я все роблю, як він каже. Він добрий-предобрий!
- І не сварися, дитино! – відказує тара. – Ви ж обидва сирітки, наймиточки бідненькі…
Бабуся прощається і йде. Відігнавши худобу від баштану, пастушки сідають обідати. Виймають з торби рудий хліб, розв’язують із хустинки принесені бабусею бублики. Раз хліба, раз бублика.
Пообідавши, Семен Ґедзь обіймає Семена Комара і, прокашлявшись, починає пісню. Той підхоплює. Голоси, обнявшись, ширяють над лугом, над чередою, над хвилями розпеченого сонцем повітря.
За В. Винниченком
37. Прочитати текст, визначити його тему та головну думку. З’ясувати стиль тексту, свою думку обґрунтувати. Назвати поєднані в тексті типи мовлення. Яка роль портрета в тексті? За колективно складеним планом усно переказати текст, діалог «проговоривши» за особами. Пофантазувавши, ввести в текст самостійно складений опис зовнішності Петра Сагайдачного.
НАРЕЧЕНА
Човен з розгону ткнувся в золотаву обмілину. Настя кинула весла, згребла накидане на дні човна латаття і підвелася на весь зріст.
Була вона струнка, міцна, років вісімнадцяти, з розкішною каштановою косою і чорними очима. Тонкий носик з горбинкою і нервовими ніздрями, трохи піднята верхня губа і брови серпами – усе виявляло гордовиту, непокірну натуру. Добре розвинене підборіддя вказувало на силу волі й стійку вдачу.
Вітер тріпав рукава її сорочки, крізь одяг відчувалася струнка постать. Затуляючи очі долонею, дівчина стояла в човнику, пильно вдивляючись у вершника на дорозі. Раптом вона скрикнула дзвінко й радісно.
Вершник озирнувся, очі, його спалахнули. Він скочив з коня й кинувся назустріч Насті, що бігла до нього узбережжям.
- Не чекала? – неголосно спитав Сагайдачний, міцно стиснувши руки дівчини. Очі його блищали м’яко й радісно.
- Чекала. Вдень і вночі, але це так… несподівано… так… Я стільки сліз пролила.
Тільки тепер побачила Настя, що Сагайдачний не сам. Двоє джур і старий кобзар Карпо трохи відстали дорогою і тепер доганяли гетьмана, ніяково стримуючи коней. Вони не знали, чи їхати далі, чи завернути назад.
- Це моя наречена, - всміхнувся до них Сагайдачний. – Погуляєте взимку на нашому весіллі, якщо будемо живі й здорові.
Джури спалахнули смаглявим рум’янцем, а кобзар примружив очі й зашамотів:
- Високо літаєш та влучно б’єш, Петре Конашевичу. Такої краси ніде в світі немає.
Настя зніяковіла і, ховаючи очі, смикала косу, потім схаменулася, низько-низько вклонилась і швидко побігла до хати. Сагайдачний пішов за нею.
За З. Тулуб
38. Прочитати текст, з’ясувати його стиль, назвати поєднані в ньому типи мовлення. Наскільки важливими є в тексті портрети? Який з них можна було б вилучити і чому? Який з портретів є необхідний? Чому? За самостійно складеним планом написати стислий переказ тексту.
УЧИТЕЛЬ
Вишнівська школа – найкраща на весь район, бо попечителькою її була багата й щедра пані Олександра Андріївна. Всі на селі сподівалися, що в таку школу не пришлють абиякого вчителя і, коли промайнула чутка, що новий учитель приїхав, у школу того ж вечора нашилося десятків з півтора цікавих.
Нового вчителя звали Яків Малинка. Це був гнучкий широкоплечий хлопець з добродушним, трохи подзюбаним обличчям. Од його вихрястого чуба, од кожної складочки одежі так і віяло веселістю.
Тільки прибув учитель у село, повиймав і порозкладав у своїй квартирі книжки. Зразу закипіла робота. У класі вечорами загули співи, по хатах пішли ходити новенькі книжечки. Сільська молодь марила вчителем.
Одного дня, одягшись у позичений в колеги вчителя старенький сюртук, Малинка пішов з візитом до попечительки. Покоївка завела його до кімнати, а сама пішла кликати пані.
Малинка підійшов до низенької канапи, сів і ноги простягнув. Але глянув на них і полохливо підібрав, бо куценькі штани піднялися мало не до колін. Хлопець пригнувся і став натягувати їхнижче. Тоді рукава сюртука збіглися до самих ліктів.
Малинка нагнувся. Тут щось тріснуло на шиї. Холодний піт виступив у вчителя на чолі. Він підійшов до люстра, глянув і сам назад одкинувся. У вузенькому полинялому сюртуці, у вишиваній сорочці, з нестриженою кучмою на голові, червоний і спітнілий… Він сам себе не впізнав.
«Треба тікать!» - промайнуло в нього в голові. Та тікать не було вже коли. У дверях з’явилася постать огрядної пані середнього віку з випещеним гордовитим обличчям. Пані оглядала Малинку суворим поглядом. Піднята над одним оком брова виявляла здивування. Тільки Малинка зібрався щось промовити до неї, як вона відступила назад, хряснула дверима і сховалась.
Минуло кілька днів. Стурбований Малинка, незрозуміло поводячи кругом очима, сидів у кабінеті в інспектора. Підстаркуватий, сухий інспектор, з гостреньким носом і з обличчям старого лиса пильно дивився на нього жучками-очима. Він пояснив учителеві, що попечителька вимагає перевести його до іншої школи. Малинка дивився на інспектора ясним, як роса, поглядом.
Вийшовши від інспектора, Малинка спинився за брамою й, чухаючи потилицю, довго дивився на передки своїх черевиків.
За С. Васильченком
§6. Твір-опис зовнішності людини
|
Відтворюючи вигляд конкретної людини, найбільшу увагу слід звертати на ті ознаки, які є для неї найбільш характерними – риси зовнішності або деталі одягу, які найбільше впадають у вічі, відбивають певні особливості її характеру, передають душевний стан, настрій. Виразним та емоційно наснаженим словесний портрет роблять художні засоби. Ставлення до портретованої особи можна передати і за допомогою оцінних слів. |
39. Прочитати уривки. Чи вдалося письменникам передати ставлення (персонажа чи власне) до описаних осіб? Яким є це ставлення? На які риси вдачі портретованих вказали письменники через описи зовнішності? За допомогою яких художніх засобів це зроблено? Вказати вжиті в уривках оцінні слова.
* Звела очі, а проти мене старий, старий дід. Очі йому незрячі, й така в тих очах тиша й добрість, що я ніколи й не бачила. Борода біла нижче пояса кучерявиться; сидить він у затінку, тільки вечірній промінь сонячний наче червоним золотом його обсипає. Як почула я слова його ласкаві, аж за серце мене вхопило. Сльози ринули мені з очей, а він простяг руку й поблагословив мене.
За Марком Вовчком
* Сухе, негарне лице його з борідкою, що вкупі зі стриженою головою скидалось на гречану стерню, з маленькими слабими очима й тонкими синіми губами вражало своїм гострим, злим виразом. До такого лиця якось ніяково буває звертатися з чимось ніжним та м’яким, ніяково буває дивитись, як воно при цьому стає ще злішим, як тьмяні, з червоними повіками очі робляться немов скляні.
За В. Винниченком
* Це був невисокої, поганої статури чоловік. Лице його м’яке й зніжене, занадто м’яке для чоловіка тридцяти п’яти років, було позначене неживим рум’янцем, як на порцеляновій ляльці. І взагалі він був занадто «ляльковий». Великі сірі очі, довгі повіки. Рівний прямий носик, тонкі, приємно складені вуста.
Просто тобі пастушок з малюнка на табакерці!
Однак це враження скоро зникало. Щось чепуристе, жорсткувате було в цих очах, у підтягнутих губах.
За В. Короткевичем
40. До слів очі, погляд, брови, губи ніс дібрати по 3-4 епітети та по 2-3 порівняння. Які з дібраних вами художніх засобів можна використати у словесному портреті симпатичної вам людини? Які – в описі зовнішності людини, яка вам не подобається? Які з дібраних вами засобів є емоційно нейтральними (не виражають ставлення до описуваного)?
41. За поданим планом усно скласти опис зовнішності добре знайомої вам людини (товариша, сусіда по парті, однокласника, кіноактора, співака). Який з пунктів плану відповідатиме зачинові, який – кінцівці складеного вами тексту? Дібрати до складеного висловлювання заголовок.
1. Хто ця людина.
2. Що найперше впадає у вічі в її зовнішності.
3. Її зріст, постава.
4. Волосся, зачіска.
5. Риси обличчя. Вираз обличчя.
6. Одяг.
7. Загальне враження (що подобається, а що, можливо, ні).
42. На які риси зовнішності, особливості поведінки ви найперше звернули б увагу, описуючи зовнішність вашої бабусі, дідуся, мами, тата, сестри чи брата? Скласти план опису зовнішності рідної вам людини (простий). Підготуватися до твору-опису за складеним планом (у художньому стилі). Не забувати про використання оцінних слів та художніх засобів. Написати твір у класі.
СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО!
ДОРОГІ МЕНІ ЛЮДИ
* Уявіть собі, що надзвичайна життєва обставина позбавила вас можливості зустріти бабусю, яка за годину приїздить до вас з рідного села (міста). Повідомити рідню ви не маєте змоги, тому змушені доручити найближчому товаришу (подрузі) зустріти бабусю на автовокзалі (залізничному вокзалі). Складіть діалог, що міг би відбутися між вами й товаришем з цього приводу. Детально опишіть зовнішність вашої бабусі. Використовуйте в діалозі деякі з поданих у рамці слів та словосполучень. «Проговоріть» діалог за особами.
|
Серед натовпу пасажирів, привертає погляд, неможливо сплутати, на пероні, важенний багаж, гостинці для рідні, гостинність, розгубленість, надзвичайна лагідність, виняткова чемність, кінцева зупинка тролейбуса, оплата за проїзд, станція метро, за адресою, міська метушня, висотні будинки, гомінкі вулиці, залюднені майдани. |
* Уявіть собі, що ваші батьки виїхали в тривале закордонне відрядження, тому ви живете в сім’ї старшої сестри. У вас народився племінничок. Складіть текст листа до тата й мами (ви побачитеся лише через півроку). Опишіть зовнішність синочка вашої сестри – найпершого онука ваших батьків. Через портрет немовляти передайте ваше ставлення до дитини. Висловіть ставлення до щасливої події.
* Разом із сестрою ви запрошені на день народження до вашої однокласниці. З сестрою ви домовились про зустріч біля пам’ятника у міському парку. Зустрівшись, ви разом повинні вирушити у гості, сестра незнайома з вашою однокласницею і не знає її адреси. Трапилося так, що ви затримуєтесь і не встигаєте на зустріч. Єдиний вихід – потелефонувати іменинниці й попросити зустріти сестру. Складіть діалог (телефонна розмова) між вами та однокласницею. Опишіть зовнішність сестри. Не забудьте попросити пробачення. «Проговоріть» телефонну розмову за особами.
* Товариш звернувся до вас із проханням допомогти розшукати рідкісну книжку, яка потрібна йому для підготовки реферату. Ваша мама перейнялася його проханням і віднайшла книгу в бібліотеці установи, де вона працює. За годину він повинен був прийти до читального залу бібліотеки. В останню мить виявилося, що до установи вашого товариша не пропустять (установа режимна). Мама погодилась винести йому книжку до дверей установи. Домашнього телефону ваш товариш не має. Він дзвонитиме вам. Складіть текст телефонної розмови між ним та вами. Опишіть зовнішність вашої мами. «Проговоріть» телефонний діалог за особами.
§7. Поняття про публіцистичний стиль мовлення
43. Прочитати уривок з газетної публікації. Яка мета висловлювання? Кому воно адресоване? Наскільки злободенною є його тема? Чи може воно вплинути на читача або слухача, сформувати певне ставлення до порушеної суспільної проблеми? Визначити стиль уривка.
Я росіянка, народилася і деякий час жила у Грузії. Національну проблему відчуваю серцем.
Вдячна тій грузинський школі, вчителі якої навчали мене грузинської мови. І тоді, і тепер вважаю: кожен громадянин будь-якої національності, що проживає на чужій землі, повинен знати її мову. В цьому й повага до господарів землі, і зручність, і рівноправність.
Той, хто приїхав, наприклад, до Англії, чомусь не вимагає, щоб з ним говорили його рідною мовою. Там усі приїжджі слухняно спілкуються мовою місцевою, не відчуваючи себе ні ображеними, ні приниженими.
Проживаючи на чужій землі, слід не забувати: ми у гостях і поводитися треба відповідно.
Кожен народ буде ревно оберігати й розвивати свою культуру й мову як засоби самовираження. Чи ж варто з цього дивуватися? Що тут обговорювати й на що гніватися? Так є, так і повинно бути.
За С. Черняковою
44. Прочитати текст. З’ясувати значення виділених слів. Дати відповіді на запитання: у якій сфері життя суспільства вживається публіцистичний стиль?? Які жанри публіцистичного стилю вам відомі? У формі плану виписати з тексту основні ознаки публіцистичного стилю.
Зразок.
Основні ознаки публіцистичного стилю:
1) інформативність;
2) ------------;
3) ------------і т. ін.
Публіцистичний стиль – це різновид літературної мови, що використовується у суспільно-політичній сфері життя. Він уживається в газетах, суспільно-політичних журналах, пропагандистських радіо- та телепередачах.
Публіцистичний стиль існує в таких жанрах, як звернення, відозва, прокламація, передмова, стаття, замітка, огляд, інтерв’ю, радіо-, кіно-, телепубліцистика та ін.
Метою публіцистичного стилю є точно, доступно, яскраво інформувати читача (слухача) про найважливіші події життя нашої країни та за рубежем, викликати в нього певне ставлення до того, про що сповіщається, а інколи й спонукати до певних дій. Отже, публіцистичний стиль виконує дві функції: інформативну (повідомлення) та впливу (агітаційна функція).
Мета публіцистичного стилю зумовлює основні його ознаки: інформативність, логічність, фактографічність, образність, відверту оцінність.
За Ф. Гужвою
Словник
Пропаганда – поширення й роз’яснення певних ідей, вчень, поглядів. Агітація – поширення певних ідей з метою політичного впливу на людей, дія, що має на меті переконати в чомусь, спонукати до чогось. Прокламація– листівка, друкована відозва агітаційного характеру. Функція – призначення. Логічність– тут: розумність, внутрішня закономірність.
45. Прочитати газетну публікацію. До якого стилю слід віднести її текст? Свою думку обґрунтувати, визначивши мету публікації та назвавши наявні в тексті ознаки стилю. Вказати суспільно-політичну лексику (слова, пов’язані з суспільно-політичним життям), окличні речення, риторичні запитання, оцінні слова.