1999 року Папа Римський прийняв рішення про канонізацію Матері Терези. Серед вироблених Ватиканом правил прилучення до святих є таке: через п’ять років по смерті людини необхідно представити докази здійснених нею чудес. Таких чудес має бути не менше двох.
Свідоцтва було пред’явлено. Колишній пацієнт онкологічної клініки міста Райджандж (Західна Бенгалія) підтвердив, що після благословення його Матір’ю Терезою в нього зникла ракова пухлина. Молода француженка, яка одержала якнайсерйознішні травми у автокатастрофі, заявила, що після того, як вона почала носити медальйон із портретом Матері Терези,переломи грудної клітки зрослись. Палестинська дівчина розповіла, що вона повністю видужала від раку після того, як у сні їй явилася Мати Тереза й сказала: "Дитино, ти зцілилася!”
Та, кого весь світ знає як Матір Терезу, народилася1910 року в македонському містечку Скоп’є.
Агнес була наймолодшою з-поміж трьох дітей багатого купця-албанця Ніколи Бояджиу.Родина була цілком забезпеченою, тому діти зростали у повній безтурботності. Коли Агнес виповнилося сім років, батько несподівано помер. Щоб вберегти дітей від матеріальної скрути, мати негайно відкрила власне підприємство з продажу оздоблених ручною вишивкою виробів. Їй вдалося не тільки забезпечити власну сім’ю, вона ще й допомагалазбіднілим сусідам. Це був найперший одержаний Агнес у дитинстві урок життєвоїстійкості.
Рішення стати монахинею дівчинка прийняла чотирнадцятирічною, перейнявшись повагою до діяльності місіонерів у Індії. Коли Агнес виповнилось вісімнадцять, вона вирушила назустріч свідомо вибраній неюдолі.
Через дев’ять років по приїзді в Калькутту (1937 року) Агнес прийняла постриг, прибравши ім’я сестри Терези на честь французької монахині ХІХ ст. Терези де Лізьє, яка запам’яталася своїм винятковим милосердям.
Під час Другої світової війни Бенгалію охопив страшенний голод. Люди вмирали тисячами. У вересні 1946 року Тереза письмово звернулася до папи Пія ХІІ з проханням дозволити їй покинути монастир. Папа дозволив. Тоді сестра Тереза взула грубі сандалії та перевдягнулась у біле сарі, яке носять найбідніші індійські жінки. "Білий – колір тих, хто нічого тут не вартий. Я хочу бути поруч з такими”, - пояснила Тереза. До білого кольору одежі вона додалалише блакитну смужку, а до плеча свого сарі пришила маленький хрестик.
Прилаштовувати тяжко хворих злидарів до лазарету виявилося дуже важко. Тому Мати Тереза звернулася до властей з проханням про виділення приміщення. Для притулку для знедолених було надано занедбаний і зруйнований храмбогині Калі. Притулок одержав назву "Дім чистого серця”. У ньому перебували сотні тисяч людей. Для врятованих від смерті Мати Тереза завжди знаходила роботу, проте чимало з них добровільно ставали їй за помічників.
Чим Мати Тереза приваблювала людей? Насамперед – безкорисливою любов’ю до людей. Разом із мешканцями притулку вона голодувала, мерзла, терпіла нестатки й приниження. У кожній людині вона вбачала втілення Христа. Можливо, саме це допомогло їй, подолавши страх і відразу, доглядати хворих на проказу.
До притулку почали сходитисядівчата. 1950 року було засновано Орден милосердя.
Витримати життя в притулку вдавалося лише найбільш відданим й стійким. Обов’язкова щоденна молитва розпочиналась о четвертій ранку. Сестри-жалібниці не мали власності, крім єдиної зміни одягу. Виснажлива робота тривала 16 годин на добу.
Хоч сама Мати Тереза свою працю щиро вважала "краплею в морі”, їй судилося здобути міжнародне визнання: 1979 року їй присудили Нобелівську премію миру. Звісно, всі гроші вона вклала у діяльність місії. До речі, як і інші кошти, які коли-небудь потрапляли до її рук.
В Індії Мати Тереза створила унікальні пересувні клініки для лікування прокажених. У Нью-Йорку вона організувала найперший притулок для хворих на СНІД. Вона побувала у багатьох місцях катастроф і воєн. Двічі Мати Тереза приїздила до колишнього СРСР: у Вірменію після страхітливого землетрусу в Спітаку та вЧорнобиль.
Маючи хворе серце, Мати Тереза не погоджуваласяна операцію, мотивуючи відмову тим, що для її підопічних така операція була б недоступною. Коли через півроку після перелому ключиці (1996 р.) її в критичному стані поклали до госпіталю, вона благала лікарів, щоб їй дали змогу померти так, як зазвичай умирають бідняки. Увесь світ молився за її порятунок, і вона видужала. Щойно звівшись на ноги, Мати Тереза повернулася до своїх злидарів.
Вона ніколи не давала інтерв’ю, не виголошувала промов, не доскіпувалася смислу життя. Вона просто допомагала, підтримувала, полегшувала страждання. Зневаженому всіма злидареві вона говорила: "Ти не самотній!” І свято у це вірила. (ЗаО.Слабошпицькою; 705 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Матір Терезу було канонізовано
а) 2000 року;
б) 1999 року;
в) 1995 року.
2. Значення слова канонізація таке:
а) включення особи до числа святих;
б) створення музичного духовного твору на честь особи;
в) будівництво церкви на честь особи.
3. За національністю Мати Тереза була
а) албанка;
б) турчанка;
в) румунка.
4. Рішення стати монахинею дівчинка прийняла, маючи
а) 10 років;
б) 14 років;
в) 18 років.
5. До Ордену сестер Лорето Агнес вступила у місті
а) Делі;
б) Калькутті;
в) Багдаді.
6. Для Агнес Бояджіу ім’я Тереза - це
а) псевдонім, яким вона підписувала свої листи;
б) ім’я, якимназивала її у дитинстві мати;
в) ім’я, яке вона одержала, постригшись у монахині.
7. Заснований Матір’ю Терезою притулок для знедолених називався
а) "Дім для розбитих сердець”;
б) "Дім чистого серця”;
в) "Дім хороброго серця”.
8. Людей Мати Тереза приваблювала насамперед
а) своїми медичними знаннями;
б) вмінням домовитися з властями;
в) безкорисливою до них любов’ю.
9. 1950 року Матір’ю Терезою було засновано
а) Орден милосердя;
б) Орден любові;
в) Орденнадії.
10. 1979 року Матері Терезі присудили
а) Гонкурівську премію;
б) Пуліцерiвську премію;
в) Нобелівську премію миру.
11. У колишньому СРСР Мати Тереза свого часу відвідала
а) Москву й Ленінград;
б) Сталінград і Брест;
в) Спітак (Вірменія) й Чорнобиль.
12. Основниму прослуханому тексті є такий тип мовлення, як
а)опис;
б) роздум;
в) розповідь.
Тема: Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами. Контрольне читання мовчки.
Мета: дати поняття про порівняльний зворот; формувати вміння визначати порівняльні звороти в реченнях, правильно інтонувати речення з порівняльними зворотами, правильно розставляти розділові знаки при порівняльних зворотах, обгрунтовуючи вживання знаків відповідним правилом; розвивати спостережливість, увагу, уяву, образне мислення, збагачувати словниковий запас учнів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.
|
Картка 1
Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. В останньому реченні підкреслити всі члени речення.
Скільк.. слів/казок казалось і усмішок ро..с..палось! Думки/м..телики здіймают..ся на крилах, л..мають їх і падають бе..сило. В золотій смушевій шапці циган/вечір сходив з гір, ніс він нічен..ці/ц..ганці з срібла кований набір. З творів Олександра Олеся.
|
|
Картка 2
Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. Прикладку підкреслити як член речення.
Доле/Вкраїно! Торую сте..ку стрімку, заввишк.. до зірки твоєї! (М.Самійленко.) В пущі дикій рідні діти поставали. Як не стати? Чом не крикнеш, правдо/мати? (М.Старицький.) Сер..д мороку, бурі/негоди цілу ніч буде чов..н блукати. (Леся Українка.) Привітають мене вовки/сіроманці, залігш.. дорогу в з..ленім байраці. (П.Куліш.) Двері до хати нам відчиняти, нам відчиняти, рід визволяти, сестро/лебідко, соколе/брате! (П.Усенко.)
|
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Вказати порівняння.
І. Прозора, глибока вода, немов оксамит, зеленіє. (Леся Українка.) Веселі котики вербові течуть, мов срібло, до води з крутого берега. (А.Малишко.) Тиша тремтить, як росина. (Б.Олійник.) Веселка всміхалася, наче дитя. (М.Сингаївський.) В лісах, як в коридорах, лунко від співу й гомону пташок. (П.Тичина.)
ІІ. Степ безмежний, як дим. Страшно на чужині, як у домовині. З другом будь солодкий як мед, а з ворогом в’їдливий як сіль.
Народна творчість.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 238).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.Пояснити вживання ком. Якимичленами речення є порівняльні звороти?
І. Тут ранком сонце сходить, як хлібина. Тут починає славу Україна. (О.Довгий.) На квітування, на добро струмить Хрещатик, як Дніпро. Дніпро яскрить, немов Хрещатик. (А.Камінчук.) Наче вулик, наша школа. Вся вона гуде, як рій. (Д.Павличко.) І, як метелик, хлопчик полетів, а тінь попереду, неначе утікає. (Л.Глібов.) Біг Івасик, немов на свято, і вибрикував, як лоша. (В.Симоненко.) Той квартал золотих ліхтарів таємничий, мов казка дитинства. (І.Жиленко.) Ой родемій, роде, ой роде ж мій милий, розійшовся по Вкраїні, як туманець сивий. (Нар.творч.) Я звідки родом? З України! Я з пісні вийшов, як дитя. (М.Сингаївський.) Я ріс золоточубий, наче сонях. (І.Доценко.) Лиця байдужі, неначе стовпи, проминаю. (Б.Олійник.) І ласий до розваги блудний син блукає за морями, як сновида. (П.Перебийніс.) Як Марко той Проклятий, я мушу все блукати і блукати. (М.Вороний.)
ІІ. Де ви, мої товариші колишні? Ми розійшлися, мов стежки, по лісі. (Леся Українка.) Всі прожиті радощі, всі пробуті муки йдуть, мов тіні тихії, держачись за руки. (І.Франко.) В такі часи співає у столярні фуганок мій, немов віолончель. (М.Стельмах.) Нас у майбутнє посила минуле, і ми йдемо, немов дев’ятий вал. (Є.Гуцало.) У світі хитрая людина усюди в’ється, як хмелина. (Л.Глібов.) Світ простий-простий, неначе сніг. Світ складний, ну як сніжинка кожна. (І.Павлюк.)
* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Порівняльні звороти підкреслити як члени речення.
І. Як скалічений звір, небо в бурю сьогодні ревло. (Є.Гуцало.) Бив мене вітер жорсткий і жорстокий, як жерсть. (Б.Олійник.) А вітер сивий, як ведмідь, шкребе в віконце лапою. (А.Малишко.) Дерева стогнуть, стогнуть, як галерники, під канчуками крижаних вітрів. (О.Башкирова.) Місяць над річкою, мовби чумак, нахилився, місячні вуса туманом над бродом пливуть. Місяць, немовби чумак, нахилився над бродом, може, чумак цей з Чумацького Шляху верта? (Є.Гуцало.) А місяць – наче наголос над літерами хат. (І.Доценко.)
ІІ. Застиг, як ратник, явір край села. А дуби, мов полководці, вийшли з вітром на двобій. Дуби стоять кремезні, як Атланти, і на могутніх бронзових плечах тримають споконвіку неба шати. Біля воріт на кучері вербові лягли, як сон, блакитні небеса. Сонце в роззолочених вогнях в хмари поринає, як в валізу. І сонце, мовсвятковий коровай, з-за обрію повільно випливає. Оранжево-червоне, як хурма, встає повільно сонце із-за гаю. А з вікон пада віялом проміння на землю, ніби золотавий сніп. Рожевий вечір, як фламінго, нам нами крила розпростер. В пахощах черемха, ніби ртуть, губить по краплині срібні чари. Дитячих літ стежини, як пергамент, потріскались...
З творів Д.Луценка.
* Диктант з коментуванням.
Словник. Валторна – мідний духовий інструмент.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Порівняльні звороти не відділяються комою, якщо:
·зворот є складовою частиною іменного складеного присудка або тісно пов’язаний з присудком (без цього зворота присудок втратить смисл) (напр.: Захід як вулканний лан.(П.Тичина.), Дитячі голоси як дзвіночки. (М.Коцюбинський.), У хаті яку віночку. (Нар.творч.)
·зворот близький за значенням до іменної частини складеного присудка (чоло стало як сніг), а також у порівняльних зворотах фразеологічного типу (все йде як по маслу; звучить як музика; ходить як герой).
VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Попереджувальний диктант. З’ясувати синтаксичну роль порівняльних зворотів.
Старенька мати коло шляху – немов криниця степова. На плечах хустка білим птахом і сива-сива голова. (І.Доценко.) В діда руки, наче гнуті луки, непідкорені.(А.Малишко.) У діда руки цупкі, як буки. У діда плечі – як молодечі, по три аршини, як дві вершини.У діда серце – добра відерце. Та він для діток як первоцвіток. (Д.Луценко.) Слово над долею – наче орел над горою. (В.Коротич.) Я – мов орел без сизих крил. Я – мов вістун серед могил. (Олександр Олесь.) Висока честь – усі скарби зложити на вівтaр і жити в пам’яті юрби як лицар і кобзар! (М.Вороний.) Дніпре наш рідний! Без краю ти гожий. Славим тебе ми як велетня вод! (П.Тичина.) Словом – як шовком вишиває, а ділом – як шилом шпигає. (Нар.творч.)
* Прочитати народні порівняння. Два-три з них увести до самостійно складених речень.
І. Чорнобривий, як руде теля. Делікатний, як панський хорт. Дметься, як жаба. Надокучливий, як муха. Надутий, мов сич. Упертий, як цап. Холодний, як лід. Чистий, як сльоза. Прип’явся, як реп’ях.Жвавий, як рак. Ганяють, як зайця.
ІІ. Бачить, як вовк, чує, як лисиця, а повадки має свинячі. Схожий, як свиня на великий піст, як макогін на ночви, колесо -на оцет, а цуценя - на пиріг. Схожий, як хвіст – на панахиду, олія – на дзвіницю, а ти – на молодицю.
Народна творчість.
VІІІ. Підя підсубиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. П.25, вправа 671.
Степом їхало кілька вершників. Стомлені далекою дорогою коні йшли нешироким кроком, підминаючи сухі трави. Вершники, погойдуючись у сідлах, вели неквапливу балачку.
Максим виїхав наперед. Не був ватагом, але склалося само по собі – його слухалися, йому скорялися. Є такі люди, які перебирають на себе клопоти інших, мовби стоять перед кимось за них у одвіті.
Виїхали на горб. У широкій долині за гривою сірих очеретів поблискувала холодна синя стрічка. Зупинилися, глянули в усі боки.
-Тр-рр. Хлопці, дивіться! – раптом вигукнув наймолодший. – Троє!
Козаки побачили, якті троє з’їхали в воду, почали переїжджати річку. Максим свиснув, попустив поводи. Кінь з місця узяв скоком. Витягнувши шию, прищулив вуха й прослався в швидкому бігу. Товариші скакали поряд. На березі коней зупинили. Троє уже були на середині річки.
- Чи не монахи, поглянь, як ряси по воді полощуться? – спитав хтось. - Ей, не тікайте, ми козаки! – крикнув, притуливши долоні до рота.
Але монахи ще поквапливіше смикали поводи. Один з них спрямував коня ліворуч, звідки було ближче до берега.
- Еге-гей! – підвівшись у стременах, гукнув Максим. – Праворуч бери, на брід!
Два великі кола схопилися на тому місці. Завирувала вода, і, пирхаючи й хропучи, кінь виринув без вершника. Монах виплив теж, але кінь, поминувши його, швидко поплив до берега.
- Ей, тримайся! – Невеликим гострим ножем Максим черкнув по одній, потім по другій попрузі. Обіперся об кінську шию і скинув сідло на землю. За хвилину він плив до потопаючого. Вже кілька разів вода схоплювалася над головою монаха, один раз він пробув під водою дуже довго - видно, вже втрачав сили.
Орлик двома дужими ривками підплив до потопаючого. Максим схопив монаха за плече, і той, відчувши опору, відчайдушно борсаючись, вчепився в Максимову руку, а тоді цупкими, мов клешні, пальцями вхопився й за сорочку.
Максим зісковзнув з коня. Страх тугим кільцем стиснув йому груди. Десь у глибині свідомостімайнула думка: "Даремно поплив рятувати”, - й згинула, він увесь напружився – думки били поштовхами, на сполох, одначе були спрямовані на рятунок, на берег, серце налилося одчайною людською силою.
Максим шалено працював правою рукою й обома ногами, але відчував, що майже не рухається вперед, дужче й дужче занурюючись у воду. Він ще раз рвонув ліву руку і в цю мить побачив поряд з собою кінську голову. Це був Орлик. Муштрований і на такий лихий випадок, він підплив зовсім близько до господаря. Максим міцно обхопив правою рукою кінську шию, а лівою підтягнув ближче монаха.
Козаки швидко розклали багаття. Біля вогню Максим роздягнувся, насухо витерся шорсткою киреєю. Переодягнувся в сухе, випив горілки і підсунувся якнайближче до вогнища. Тутвже сидів, клацаючи зубами, врятованиймонах.
До Максима підійшов інший, високий монах, присів навпочіпки.
- Благословляю, сину, святе діло зробив ти, - мовив він. – Ми помолимося за тебе, і Господь прийме наші молитви. На Січі скажу твоєму курінному, щоб винагороду дав тобі.
Максим похитав головою.
- За врятовані душі грошей не беру.
Максим роздивлявся високого монаха. Довге бліде обличчя, довга борода, уважні очі під тонкими бровами. Од нього віяло аскетичністю, але й силою.
- Доброго коня маєш, козаче, - сказав монах. – Обох вас сьогодні врятував.
- Моєму коневі ціни немає. Все моє багатство, вся моя маєтність. І сват, і побратим вірний, як співають у пісні. З виду непоказний, ще й вилиняв – перехворів. Не вперше мене рятує. Кажуть, скотина без’язика, нічого не розуміє. Неправда це.
За якусьгодину козаки з монахами рушили в путь. Треба було до вечора дістатися до своїх. (За Ю.Мушкетиком; 600 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Козаки побачили, як річку переїжджають
а) двоє вершників;
б) троє вершників;
в) четверо вершників.
2. Те, що вершники були монахи, козаки зрозуміли
а) з блідості їхніх облич;
б) з характерної манери поведінки;
в) з одягу (по воді полоскалися ряси).
3. Кінь одного з монахів втратив під ногами дно, тому що
а) був норовливий і не слухався хазяїна;
б) боявся води й безладно рухався;
в) монах сам скерував його туди, звідки було ближче до берега.
4. Виринувши без вершника, монахів кінь
а) поплив на порятунок вершникові;
б) чимдуж поплив до берега;
в) почав тонути.
5. Максим зрозумів: монах потоне,
а) бо одяг потягне його на дно;
б) бо він зовсім не вміє плавати;
в) бо дуже холодна вода.
6. Поспішаючи на порятунок монахові, Максим
а) скинув на землю зброю;
б) скинув на землю взуття й одяг;
в) скинув на землю сідло.
7. Допливши, Максим схопив потопаючого
а) за волосся;
б) за руку;
в) за плече.
8. Коли потопаючий вчепився в Макимову руку й сорочку, козак
а) щосили вдарив його;
б) щосили відіпхнув його;
в) зісковзнув з коня.
9. Потопаючих урятував
а) Максимів кінь;
б) монахів кінь;
в) один з монахів.
10. На знак подяки високий монах запропонував
а) помолитися за Максима і заплатити йому з монастирської казни;
б) помолитися за Максима і сказати кошовому, щоб той його нагородив;
в) помолитися за Максима й прийняти до свого монастиря.
11. Слово аскетичністьмає таке значення:
а) крайнє обмеження потреб, відмова від життєвих благ з метою досягнення релігійного або морального ідеалу;
б) захворювання, спричинене крайнім обмеженням потреб і відмовою від життєвих благ;
в) фізичне ослаблення, виснаження, спричинене суворим дотриманням посту.
12. Кінь був для Максима
а) талісманом у боях з ворогами;
б) побратимом та єдиною маєтністю;
в) пам’яттю про рідну домівку.
Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Просте речення; головні й другорядні члени речення).
Мета: з’ясувати рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності учнів; рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок стосовно теми "Просте речення; головні й другорядні члени речення”; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи; розвивати логічне мислення, слухову пам’ять.
Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.
І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.
ІІ. Написання диктанту.
IІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як зібранозошити).
ІV. Проведення тематичного тестування.
V. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Повторитип. 23-25.
З давніх-давен через село Медвин пролягає лебединий шлях.
Коли запахне відталою землею і березовим соком, птиці, розколихуючи повітря, приносили на святкових крилах вологе тепло. Іноді лебеді падали недалеко від села на прибутнуводу, близько підпускали до себедітвору й дорослих. Потім птиця, струшуючи живі краплини, розгонисто підіймалася вгору, а людина, роняючи піт, хилилася в роботі низько до землі. Проте їй ще довго-довговвижались оті сонцем перемиті віщуни тепла, що на крилах приносятьвесну.
У таку пору дівчата-підлітки виводили веснянки. А в небі все тягнулись лебеді, зрідка гублячина землю притерте в дорозі пір’я. По землі розбризкувались підсніжники, а над нею дзвеніла урочиста лебедина пісня. Птахи низько пролітали над хатами, що біліли між деревами і, здавалося, теж збиралася кудись летіти. (За М.Стельмахом; 120 сл.)
Іван кохався в музиці і навіть трохи знав її.З приймача йому звучали Лисенко й Чайковський. Музика – це був його схрон, про глибину якого не відав ніхто. Іван не хотів, аби його мали за тонкожилого. Так називали в селі діда Петра.
Той дід був хліборобом, проте мав схильність, яка викликала здивування в усіх, не вкладаючись у приписи селянського життя. В місячні ночі дід брав скрипку і, сівши з нею на призьбі, грав. Тиха, ніжна мелодія проймала наскрізь село, хлипала попід сонними стріхами, тонула в солов’їнім щебеті край левад. Крадькома відчинялися вікна. Хлібороб, що удень кепкував з діда, схилявся й слухав.
Іванові дідова скрипка проймала душу. Він відчував чистоту звуків, їхню неземну недосяжність і щирість. Дід Петро – музикант од Бога. (За Ю.Мушкетиком; 120 сл.)
Вечірня вулиця стоїть у берегах вишневого цвіту. Вона схожа на дно річки з білими пахучими хвилями. Вони дивляться на тебе кожною квіточкою, очікуючи слушної миті, щоб линути донизу й залляти все до верхів.
Вбираєш у себе мудрість буйно розквітлих дерев. Якими безглуздими, несправжніми здаються людська жорстокість, зло, несправедливість, підлість, кровожерність! Здається, якби людина повчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом собі й природі.
Цвіт помічаєш скрізь: на грядках, на узбіччі, на балконі міського будинку. Неодмінно звертаєш увагу на людей з квітами. Ось жінка тримає тюльпани. Ось дівчинка несе нарцис з широко розплющеними пелюстками. Бачиш безліч людей-конвалій, людей-фіалок і, либонь, в кожному вловлюєш щось трохи від тих квіток. Як усе-таки добре, що природа, відроджуючись, зацвітає... (За Є.Гуцалом; 120 сл.)
Мова квітів зародилася кілька століть тому на Сході. Вона була винайденазамкненими в гаремах полонянками. Букет, складений із певних квітів, передавав звістки, висловлював почуття, призначав місце зустрічі.
Символіка букетівпоходить, по-перше, з легенд про рослини. Наприклад, жасмин уособлює впевненість у дружбі, а тюльпан означає освідчення в коханні. Листя папороті підтверджує довір’я, пальмове листя розповідає про перемогу, а щавель про терплячість.
По-друге, мова квітів враховує психологію сприйняттялюдиною обрисів і забарвлення кожної квітки. Червоний колір – енергійний, пристрасний. Синій – спокійний, серйозний, печальний. Зелений означаєнадію та спокій. Білий колір означає чистоту. Жовтогарячий колір -веселий, життєствердний, полум’яний. Уособлюючи сонце, розкіш, силу, він створює радісний настрій.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Граматичну основу речення становлять
а) слова, граматично не зв’язані з реченням;
б) другорядні члени речення;
в) головні члени речення.
Скласти речення, підкреслити в ньому граматичну основу.
2. Складеним іменним присудком називається присудок,
а) виражений словосполученням;
б) утворений з іменної частини й допоміжного дієслова-зв’язки;
в) утворений з допоміжного дієслова й неозначеної форми дієслова.
Скласти (пригадати) й записати речення з іменним складеним присудком (напр.: Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.)До справ земних я був легким, охочим.(М.Сингаївський.)
3. Означення, яке має такий самий рід (в однині), число й відмінок, що й означуване слово, називається
а) прикладкою;
б) узгодженим означенням;
в) неузгодженим означенням.
Скласти (пригадати) й записати речення з неузгодженим означенням (напр.: Полтавський край в калиновім огні тебе провів, неначерідна мати. (А.Малишко.) Мені у серце стукає жива земля Тарасової хати. (П.Перебийніс.)
4. Між прикладкою й означуваним словом ставиться дефіс, якщо
а) прикладка є власною назвою підприємства, установи;
б) прикладка є власною назвою газети, журналу, книжки;
в) прикладка й означуване слово є загальними назвами або прикладка-загальна назва стоїть після власної назви.
Скласти (пригадати) й записати речення з прикладкою, яка з означуваним словом пишеться через дефіс (напр.: Скажи ж мені правду, серденько-дівчино, де твоя хатина? Хто твоя родина? (П.Куліш.)Народе-велетню! На лоні в тебе зріс Шевченко вогняний. (М.Рильський.) Немає народів-каїнів, то йнемає народів-авелів. (І.Драч.)
5. Тире між підметом і присудком стоїть у реченні:
а) З їжака не буде бика. (Нар.творч.);
б) Будувати – велику мороку мати. (Нар.творч.);
в) Квіти розвиваються не тільки в неділю. (Нар.творч.).
Скласти (пригадати) й записати речення з тире між підметом і присудком (напр.: Своя хата – рідна мати. Вершник пішому – не товариш. Малий камінець – завада великому возу. Без праці жити – тільки небо коптити. (Нар.творч.)
6. Порівняльний зворот є у реченні:
а) Мій народ смішний безкрає. (Олександр Олесь.);
б) Народ, як мертвий, спить без снів. (Олександр Олесь.);
в) Народ не вмер, народ живе, хвилює по Руїні. (Олександр Олесь.)
Скласти (пригадати) й записати речення з порівняльним зворотом (напр.: Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям. (Д.Луценко.)
ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ (3 год.)