Ознайомлення з тлумачними і перекладними словниками.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями:
-що таке лексика та лексикологія?
-лексичне значення слова – це…
-які слова називаються однозначними? Багатозначним?
-наведіть приклади таких слів.
-що таке пряме і переносне значення слова? Наведіть приклади.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Коментар учителя
Лексична помилка – порушення лексичної мовної норми (під лексичними нормами розуміється вживання слів у потрібному контексті, враховуючи їх значення; вибір відповідних слів залежно від ситуації, в якій знаходиться суб’єкт, і так далі) ( сплутування слів, що мають близьке звучання, невмотивоване вживання слів, наслідком якого є суржик, зайва багатослівність).
Словники- особливі книжки, які допомагають уживати слова правильно, доречно. Словники бувають різні.
Тлумачний словник – словник, у якому розкривається лексичне значення слова.
Перекладний словник – словник, що містить у собі переклади слів однієї мови на іншу.
2.Робота з підручником ( вправа 433, ст. 176, вправа 434, ст. 176, вправа 435, ст. 176)
3.Робота з тлумачним словником.
Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте значення слів пуща, діброва, байрак.
4.Робота з тлумачним словником.
Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте значення поданих слів. Згрупуйте слова за належністю до певної частини мови. Із двома-трьома словами складіть речення.
Брунатний, вівчар, Земля, пишатися, ґрасувати, чемний, ґречний.
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …
VІІ. Домашнє завдання
§ 46; вправа 437, ст. 177
Омоніми
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда
-Які групи слів за значенням ви знаєте?
-Що таке синоніми? Синонімічний ряд?
-Наведіть приклад синонімічного ряду.
-Які слова називаються антонімами? Наведіть приклад.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.189
2. Робота з підручником (вправа 476 ст. 189; вправа 477 ст.189, 478, ст. 190 (усно), 482, ст. 191 (усно))
3. Придумайте й запишіть речення, використовуючи подані омоніми, поясніть лексичне значення омонімів.
Став, став; діти, діти; мету, мету.
4. Із запропонованими омонімами складіть і запишіть пари речень, визначте, якими членами речення виступають омоніми.
Мати (іменник) – мати (дієслово); коло (іменник) – коло (прийменник); поле (іменник) – поле (дієслово); мила (прикметник) – мила (дієслово).
Підсумки уроку
Бесіда за питаннями
Ø Що таке омоніми?
Ø Наведіть приклад омонімів
VІІ. Домашнє завдання
§51, вправа 475, ст. 189
Переказ
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Ø Які типи мовлення вам відомі?
Ø Охарактеризуйте розповідь та опис. Які питання можна поставити до текстів цих типів мовлення?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Залежно від того, як опрацьовується учнями зміст і виклад тексту, перекази бувають: докладні (детальні), стислі, вибіркові, творчі, перекази-переклади.
Докладні перекази мають передавати зміст оповідання, уривка чи епізоду повністю (без пропуску окремих деталей), послідовно (не порушуючи порядку дій) і правильно (точно називаючи імена, факти, окремі назви).
V. Основний зміст роботи
1. Читання тексту для переказу вчителем.
БЛАКИТНИЙ АЛМАЗ
У природі трапляються кольорові алмази: блакитні, рожеві, жовті. Один із блакитних алмазів пов’язують з іменем відомого мореплавця Васко да Гами.
Якось славетний мандрівник прогулювався палубою та милувався коштовним каменем. Алмаз було вправлено у важкий золотий перстень. Камінь було ретельно огранено. Така обробка мала назву ″троянда″, алмазові вона надавала особливої краси. Блискучі грані сяяли, здавалось, що алмаз світиться зсередини.
Цієї миті повз капітана проходив кок, підсковзнувся та штовхнув його. Спересердя замахнувся той на матроса. Перстень зіскочив з пальця і впав в океан. Тут розігрався шторм, і капітанові ніколи було розбиратися з винуватцем прикрої події.
Через чотири роки каравели Васко да Гами знову опинилися на тому ж місці. Кок готував сніданок для команди. В одній із макрелей, що спіймали матроси, він знайшов капітанів перстень!
Так, перстень був той самий! Але його колись прозора ″троянда″ стала блакитною! Так подіяла на алмаз морська вода за ті роки, що він лежав на океанському дні.
(149слів)
2.Бесіда
Ø Визначте тему та основну думку тексту.
Ø Чи можна стверджувати, що поданий текст належить до якогось одного типу мовлення? Свою думку обґрунтуйте.
Ø Як автор передає загальні враження від того, що він описує?
3.Лексична робота
Пояснення значень незнайомих слів.
Кок – кухар на кораблі.
Каравела - старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі.
Макрель – океанічна риба (скумбрія).
4.Повторне читання тексту для переказу вчителем.
5.Робота учнів над складанням плану.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН
1) У природі трапляються кольорові алмази.
2) Перстень відомого мореплавця Васко да Гами.
3) Обробка надавала каменю особливої краси.
4) Перстень зіскочив із пальця й упав в океан.
5) Через чотири роки перстень знайдено в макрелі.
6) Прозора ″троянда″ стала блакитною!
6. Підготовка чорнового варіанта переказу й редагування написаного (робота в чернетках)
VІ. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-сьогодні на уроці я навчився (навчилась)….
VІІ. Домашнє завдання
відредагувати переказ
письмовий переказ
ЧУДЕСНИЙ ПОСУД
Якось мандрівник Марко Поло показав друзям дві чашечки. Перша з них була вишуканою. Уявіть собі дві вставлені одна в одну посудинки. Денця та вінця їхні склеєні. Менша чашечка розмальована квітами. Зовнішня чашка більша, вона ніби зроблена з білого мережива. Крізь це мереживо проглядають барвисті квіти меншої чашечки.
Друга чашка, на перший погляд, була зовсім скромною, сіренькою. Та коли мандрівник налив у неї чай, сталося неймовірне. На сірих стінках посудинки заграли морські хвилі, з’явилися риби й водорості.
Від здивування друзі заніміли. Усміхнувся Марко Поло. Як пояснити, що таке китайський фарфор?
Земляки Марко Поло звернули увагу на те, що фарфор схожий на морські черепашки. Такі черепашки у Венеції називали «свинками», бо формою вони нагадують поросят. Італійською мовою порося – «порчелла». То й назвали такий посуд порцеляною.
В українській мові існують дві назви – фарфор і порцеляна. (За П. Утевською.) (135 сл.)
Завдання.
1. Дібрати антоніми до слова вишуканий (звичайний, простий). Дібрати синоніми до слів розмальований(прикрашений, оздоблений), різнобарвний(барвистий, багатоколірний).
2. Записати на дошці: денця, вінця, мереживо, різнобарвний, розмальований, неймовірне, з’явиться, всередині, зовні.
3. Написати без плану вибірковий переказ: опис чашечок.
ПАСХА
Найурочистіше церковне свято – Великдень. Ще воно називається Пасхою. Свято це встановлено в пам'ять воскресіння розіп’ятого на хресті Ісуса Христа.
Великдень неможливо уявити без пасхального хліба. В Україні такий хліб називають паскою.
Паска – високий хліб зі здобного тіста. Верхівка паски округла. Зверху виліплений із тіста хрест. Шапку паски прикрашають цукровою поливою, фарбованим пшоном або маком.
Символом Великодня стало також і яйце. Пофарбовані пасхальні яйця називають крашанками, розмальовані – писанками.
Ігри з крашанками завжди були улюбленими пасхальними забавами дітей і дорослих. (За В. Супруненком.) (80 сл.)
Завдання.
1. Пояснити лексичне значення слова символ (умовне позначення предмета, явища).
2. Записати на дошці: Великдень,Пасха (свято), паска (хліб), Воскресіння, розіп’ятий на хресті Ісус Христос (Божий Син).
3. Пояснити написання слів: прикмета, прикрашати, захищати, капелюх, курінний, солом’яний.
4. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Великдень – найурочистіше церковне свято. 2. Неможливо уявити свято без паски. 3. Яким є пасхальний хліб. 4. Крашанки та писанки – символи Великодня).
5. Усно переказати текст.
прийменник 5 клас
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями
Ø Що таке прислівник?
Ø До яких частин мови належить прислівник?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Коментар учителя
Прийменник — це службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у словосполученні (третій від краю, кожен з присутніх, піклуватися про дітей) і у реченні (Гуляв я по полю; Хтось із вас, тут, певно, зайвий).
Прийменники не мають самостійного лексичного значення. Прийменник не є членом речення, а лише виконує синтаксичний зв'язок між членами речення.
Виберіть із поданих слів прийменники.
Синій, по, добре, в, дорога, на, вчорашній, вранці, до, книжковий, з, добрий, високо, під, вночі, від, пташиний, через, вперше, між, ранок, шість, ніч, поміж.
2.Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 39
3.Деякі прийменники можуть бути співвідносними із самостійними частинами мови. Наприклад: коло – коло (хати); край – край (села); кінець – кінець (столу)
4.Робота з підручником (вправа 78, ст.40, вправа 81, ст. 41)
5.Робота з підручником опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 41
6.Робота з підручником (вправа 83, ст.41, вправа 85, ст. 42)
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання вправа 82, ст. 41
пряма мова, розділові знаки при прямій мові
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Робота в парах.
До поданого простого речення додайте частину й утворіть складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком, поясніть постановку розділових знаків.
Прийшла засніжена зима, …
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
1.Спостереження над мовним матеріалом.
Порівняйте два варіанти речень. Чи ту саму думку висловлено в обох? А чи однаково її передано?
Ви датний поет Павло Тичина писав: «Я завжди там, де труд». Видатний поет Павло Тичина писав, що він завжди там, де труд.
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
1) Що називаємо прямою мовою. Будова речень із прямою мовою. Слова автора й пряма мова.
Прямою мовою називається висловлювання якоїсь особи, передане дослівно, без змін.
Пряму мову супроводжують слова автора, які вказують, кому вона належить. Наприклад:
Питаються якось хлопця подорожні люди: «Чи багато верстов, сину, до Києва буде?» (С.Руданський)
2) Розділові знаки при прямій мові. (Опрацювання за схемою.)
Розділові знаки при прямій мові
|
Пряма
мова знаходиться |
Пряма
мова знаходиться |
|
А: «П!?». А: «П». |
«П!?» — а. «П»,— а. |
П — пряма мова.
А — слова автора.
3) Щоб краще запам’ятали розділові знаки при прямій мові, давайте разом складемо граматичну казку «Казку про Пряму мову» (створено у Power Point2010)
Було це колись давним-давно. Розповіла нам цю казку мудра бабуся Пунктуація, бо тільки вона і бачила цю дивну історію, а нам розповіла, щоб ми її запам’ятали і дітям своїм розказали.
Жили-були на світі розділові знаки: Лапки – козачки-близнючки, Кома, Знак питання та Знак оклику.
Поруч жила струнка дівчина Мова. Називали її всі Прямою за те, що завжди передавала інформацію (говорила) прямо, точно, без змін. За це її козачки – близнюки любили та оберігали, завжди її захищали. Ставали завжди по обидва боки і нікого не підпускали до неї. Бачили люди її тільки у оточенні двох Лапок.
Не любили вони Слів автора, які жили недалеко. Бо ці слова були балакуни. Вони завжди вказували кому належить мова, хто говорив. А ще обов’язково хотіли підступитись до Мови і почути, що вона говорить, щоб потім усім розказати.
Одного разу вони вирішили зайти спереду Прямої мови. Набрались хоробрості, стали великими і − в наступ. Але Лапки враз це помітили, взяли зброю – два щити (двокрапку), виставили їх наперед та й прикрили ними Пряму мову і себе. А Крапка стала ззаду і дивилась, щоб ніхто не підкрався.
Іншого разу вирішили Слова автора підкрастись підступно ззаду. Прибігла на допомогу Кома. Хіба може маленька дівчинка допомогти? Тому слова автора її не боялись. Але і тут не змогли перехитрити Козачків-близнючків. Вони виставили гострий спис (тире). Перелякались Слова автора гострого списа. А ззаду підбігла ще і Крапка. Оточили знаки Слова автора з обох сторін, злякались вони так, що стали маленькими.
З тих пір у пам’яті бабусі Пунктуації і залишились такими.
2.Робота з підручником ( ст. 86-87)
3.Робота з підручником (вправа 200, ст. 89)
4. Колективна робота.
Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Укажіть слова автора та пряму мову. Поясніть постановку розділових знаків. Складіть схеми речень.
Дід учив: «Бережися ганьби! Ми козацького чесного роду». Дід учив: «Батьківщину люби, Україну в годину й негоду!» (С.Литвин) «Не кидайсь хлібом, він святий!» — в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій. (М.Рильський).
5.Робота в групах
Скласти схеми речень із прямою мовою.
1. «Козацькому роду нема переводу!» - співають у народі.
2. «Земле мила, ти даси мені крила?» - питаю.
3. Обіцяв я ланам і полям: «Я вернуся до вас, мої рідні!»
1. З гордістю промовлю: «Я Україні син».
2. Іду та людей питаю: «Де тут дорога до рідного краю?»
3. «Повертайся в рідну хату», - шепоче сину тато.
6.Робота в групах
Перебудувати складні речення так, щоб утворити речення з прямою мовою і словами автора.
Я запитав товариша, чи він піде у бібліотеку.
Мама попросила Максима, щоб він купив хліба.
Туристів попередили, що підйом на вершину досить важкий.
Подруга спитала Наталю, чи вона бачила виставу «Назар Стодоля».
Павло Тичина писав, що він завжди там, де труд.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Самостійна робота
1.I Варіант
Скласти схеми речень із прямою мовою.
«Книги – це ріки, що напувають всесвіт», - почув диякон глухий голос старця. (О. Іваненко)
«Будьте здорові, зі святим вечором!» - проказав він дзвінким голосом.
II Варіант
Скласти схеми речень із прямою мовою.
Світить нам у віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».
«Ти бачив мальовничі й чарівні Карпати?» - запитала Леся.
2. Знайдіть помилку в поданих схемах. Перепишіть тільки ті схеми, у яких правильно поставлено розділові знаки.
- А: «П».
- «П»,: а.
- «П?» - А.
- «П», - а.
- А – «П».
- «П, - а, - п!».
3. Конструювання речень.
Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою.
Хвалилась вівця, що в неї хвіст як у жеребця. Хвалилась калина, що з медом солодка. Казав хрін, що він добрий з м’ясом. А м’ясо каже, що воно й без хрону добре. Хвастала кобила, що з возом горшки побила. (Нар. творч.)
VІ. Підсумки уроку
1.Диктант-вікторина
-З якої казки взяті речення? Запишіть, поясніть розділові знаки.
1)Пан аж розсердився: «Як це? Я такий розумний, а вона мої загадки повідгадувала!» («Мудра дівчина»).
2)«Оце і втретє моя правда!» - сказав радісно дядько. («Про правду і кривду»).
2.Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Для мене складним на уроці було… —
VІІ. Домашнє завдання
§ 21, вправа 195, ст. 88
Диференційоване завдання. З підручника «Українська література» випишіть п’ять речень із прямою мовою. Накресліть схеми цих речень.
Речення з однорідними членами
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями:
Ø Що таке речення?
Ø Що таке граматична основа речення?
Ø Що таке другорядні члени речення?
Ø Назвати головні та другорядні члени речення
Ø Яке речення називається поширеним, а яке непоширеним?
Ø Яку роль виконують другорядні члени речення?
Ø Яке речення називається односкладним?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Однорідними можуть бути підмет, присудок і другорядні члени речення. Однорідні члени речення вимовляються з перелічувальною інтонацією. Однорідні члени речення мають сполучниковий, змішаний, безсполучниковий зв'язок. Між однорідними членами речення звичайно ставляться коми. Не ставиться кома між двома однорідними членами речення, якщо вони з’єднані неповторюваним сполучником і (й), та ( у значенні і), або, чи.
Речення з однорідними членами називають ускладненими.
|
Однорідні члени речення |
|
Зв'язок |
|
Інтонація |
|
|
перелічення |
протиставлення |
||
|
сполучниковий |
|
||
|
безсполучниковий |
|
||
|
змішаний |
|
||
2.Робота з підручником ( ст. 67-69)
3.Робота з підручником (вправа 146, ст. 68, вправа 147, ст. 68, вправа 149, ст. 69)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Коментоване письмо.
Запишіть речення. Поясніть уживання сполучників та постановку розділових знаків.
По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі. (М. Трублаїні) Гарна нивка, та чужа. ( М. Коцюбинський) Старий грає, промовляє, ногами тупцює. (Т. Шевченко) Працюй не лише силою, а й умінням. (Нар. творч.) Трудова копійка і міцна, і дорога. (Нар. творч.) Тече вода в синє море, та не витікає. (Т. Шевченко) Ніч була темна, але тиха. (І. Нечуй-Левицький)
VІ. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-Я можу навести власний приклад речення з однорідними членами:…
VІІ. Домашнє завдання
16, вправа 148, ст. 68