5 клас речення
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда за питаннями
Ø Як називається розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучень і речень?
Ø Що таке речення?
Ø Що таке граматична основа речення?
Ø Якими частинами мови можуть бути виражені підмет і присудок?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Коментар учителя
Речення з одним головним членом.
Граматична основа речення може включати лише один головний член – підмет або присудок. Такі речення називаємо односкладними.
2. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 57-58
3. Вибіркове списування.
Випишіть речення з одним головним членом. Підкресліть граматичну основу.
Я не міг відірвати очей від вишні. У повітрі вже пахне весною. Гаї шумлять. Не люблю осінньої ночі. Вітер. Осінь глибока. І верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять поволі. З полови хліба не спечеш.
4. Робота біля дошки й у зошитах.
Запишіть речення, підкресліть граматичну основу.
Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали виринати зелені пуп’янки. Минула година. Золоті промені перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця. Розквітла лілія – біле латаття.
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
§ 13, впр. 119, ст. 58
5_klas__cherguvannya_u-v_i-y
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Коментар учителя
Милозвучність — властивість мовлення, що полягає в плавності, виразності, відсутності складних для вимовляння сполучень слів. Для української мови характерним є гармонійне співвідношення голосних і приголосних звуків. Нагромадження приголосних можна уникнути, доречно використовуючи чергування звуків [у] — [в], [і] — [й].
2.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.149
3.Робота з підручником (вправа 368 ст. 150; вправа 370 ст.150; вправа 367 ст. 150)
4.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 150-151
5.Робота з підручником (вправа 372 ст.151; вправа 374 на ст. 151
6.Перепишіть, добираючи з дужок прийменник або сполучник. Поясніть свій вибір.
§ Найкращий (і,й) найповніший скарб — праця.
§ Хліб (і,й) сонце найцінніше (в,у) світі.
§ (В,у) пісні наша доля.
§ (В,у) вікнах перші вогні.
§ (В,у)читель сидів (в,у) школі то з дітьми, то з якимись книжками.
§ Пісня (й,і) праця — великі дві сили.
§ Ми маємо право на сум (і,й) любов, на щастя, на сонце (й,і) трави.
§ А (в,у) селах (в,у) веселих (і,й) люди веселі.
Підсумки уроку
Бесіда за питаннями
Ø Що таке милозвучність?
Ø Розкажіть про чергування у-в, і-й.
Ø У яких випадках чергування у-в, і-й не може відбуватись?
VІІ. Домашнє завдання
§40, вправа 373 ст.151
5_klas__imennik
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда за питаннями
Ø Що таке морфологія?
Ø Які частини мови належать до службових, а які до самостійних?
Ø На які питання відповідають самостійні частини мови?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Коментар учителя
Іменник — це самостійна повнозначна частина мови, яка має значення предметності й відповідає на питання хто? що?
Виберіть із поданих слів іменники.
Осінній, п’ять, вересень, співати, мій, від, комп’ютер, один, за.
2. Іменники — назви істот відповідають на питання хто?: левеня, дівчина, пташеня.
Іменники — назви неістот відповідають на питання що?: кущ, трава, зірка.
3. Іменники можуть позначати загальні та власні назви.
Загальні назви стосуються багатьох однакових предметів: місто, річка, гора, собака.
Власні назви стосуються окремих предметів, щоб відрізняти їх від інших подібних: Харків, Дніпро, Говерла, Сірко.
Іменники — власні назви пишуться з великої літери.
Згрупуйте подані слова у дві колонки – загальні та власні назви.
Річка, Говерла, Наталя, мова, магазин, дошка, Дністер, Львів, Франція, собака, дівчина, косар, Ай – Петрі.
4. Загальні іменники у складі власних назв пишуться з великої літери (наприклад, Чорне море, вулиця Наукова, брат Андрій)
Назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, магазинів, фірм, санаторіїв тощо беруться у лапки (журнал "Мова і нація", театр "Березіль", корабель "Гетьман Сагайдачний").
Словниковий диктант
Казка "Котигорошко", князь Ярослав Мудрий, вірш "Заповіт", сестра Тетянка, журнал "Джерельце", пароплав "Україна".
5. Робота з підручником. Таблиця на ст. 14.
6. Змінюється іменник за числами та відмінками, належить до певного роду.
У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок — граматична форма іменника. Називний відмінок називається прямим, усі інші — непрямими. Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть уживатися з прийменником. Місцевий відмінок уживається тільки з прийменником.
7. Провідміняти слово карта (в однині та множині)
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
вивчити правила; провідміняти слово земля – зошит.
5_klas__list_adresa
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Коментар учителя
Листування — один із видів письмового спілкування.
Лист — це писаний текст, метою якого є повідомлення про щось адресата.
Адресат – одержувач листа.
Адресант – той, хто посилає кому-небудь лист (відправник).
Листи бувають ділові (службові) та особисті(приватні).
В особистому листуванні існують певні традиції:
— розпочинають лист звертанням;
— чемна людина завжди поцікавиться життям адресата;
— виклад того, про що хочуть сповістити;
— використання вставних слів і словосполучень типу на мою думку, як на мене (щоб не нав’язувати адресатові свої думки);
— закінчення листа — побажання та прощання;
— підпис, дата.
2. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.103 ″Як оформляти конверт″
3. Робота у парах. Сформулювати поради (1-2) щодо дотримання правил листування. Учні зачитують складені поради, а потім опрацьовують пам’ятку ″Правила ввічливого листування″ ст.276
4. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.277
5. Робота з підручником (вправа 646 ст.277; вправа 644 ст.276)
6. Складання таблиці ″Опорна схема листа″
Заповніть праву колонку таблиці.
|
Можливі частини тексту листа |
Приклади |
|
Звернення |
дорогенька бабусю, люба подруго, шановні учасники |
|
Розкриття основного змісту листа, повідомлення новин |
|
|
Питання адресату |
|
|
Подяки |
|
|
Прохання писати листи |
чекаю відповіді, відгукніться на мій лист |
|
Передача вітань |
передавай привіт від мене, мої привітання всім родичам |
|
Прощання |
до побачення, до зустрічі,на цьому закінчую, на все добре |
|
Кінцівка та підпис |
твоя подуга; директор підприємства, голова комітету, заступник міністра і так далі |
|
Дата й місце написання листа |
|
7.Самостійне складання листа й оформлення конверта.
Написати другові про те, як ви провели зимові канікули.
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-Сьогоднішній урок був для мене корисним, тому що …
VІІ. Домашнє завдання
§77; скласти діалог
5_klas__nagolos_orfoepichna_pomilka
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда за питаннями
·Що таке склад?
·Які склади називаємо відкритими, а які – закритими? Навести приклади.
·Основні правила переносу слів.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 116
2.Робота з підручником (вправа 267 ст. 116 )
3.Творче завдання
Складіть і запишіть речення зі словосполученнями брати участь і рідні брати.Як впливає місце наголосу на значення цих слів?
4. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 117
5. Розділ науки про мову, який вивчає систему правил, що визначають єдину вимову, властиву літературній мові, називається орфоепією.
Орфоепічні норми властиві усній мові, саме тому орфоепія тісно пов’язана з фонетикою. Згідно з орфоепічними нормами, голосні звуки в наголошених складах вимовляють виразно й чітко.
Орфоепічні правила обов’язкові для всіх. Порушення їх вважається відхиленням від правильної літературної вимови, тобто орфоепічною помилкою. Орфоепічна помилка полягає в неправильному наголошенні слів, неправильній вимові звуків у слові.
Для перевірки правильності написання слів укладено орфографічний словник, а правильності вимови слів — орфоепічний словник, статті якого вміщують звуковий запис слів.
6. Робота з підручником (вправа 269 ст. 117; вправа 270 ст. 118)
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-Тепер я знаю, що орфоепічний словник і словник наголосів знадобляться мені …
VІІ. Домашнє завдання
§29, вправа 268, ст. 117; вивчити правила.
5_klas__pisoviy_perekaz_textu_opisu
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Бесіда за питаннями
Ø Які стилі мовлення ви знаєте? Де вони використовуються?
Ø Які типи мовлення вам відомі?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Опис – це один із типів мовлення, за допомогою якого ми характеризуємо предмети, називаючи найважливіші їх ознаки та властивості. Це можуть бути: розмір, колір, смак, форма, призначення, тощо.
Описом ми користуємось тоді, коли потрібно, щоб людина, до якої ми звертаємось, ніби побачила, впізнала те, про що говориться.
Опис здебільшого складається з трьох частин:
1) передається загальне уявлення про описуваний предмет, тварину;
2) дається опис частин, деталей, говориться про окремі ознаки;
3) робляться висновки
V. Основний зміст роботи
1. Читання тексту для переказу вчителем.
Шапка
Шапці українці надавали особливого значення. Без неї не годилося виходити на вулицю. У хаті шапку відразу потрібно було зняти. Загубити шапку – то була погана прикмета.
Надзвичайно поширеним в Україні був бриль. Це – солом’яний капелюх, який носили влітку чоловіки різного віку. Бриль був практичним, захищав од сонця й дощу. Цей головний убір був неодмінною приналежністю літнього вбрання українського хлібороба.
У запорожців шапка була їхньою гордістю. Кожен курінь на Січі мав головний убір певної форми. Шили шапки курінні майстри.
Козаки навіть у найбільшу спеку не розлучалися із хутряними шапками. Козацька шапка була висока й гостра, мала видовжену верхню частину. Часом її прикрашали срібною китицею. Відлоги шапки господар часто використовував як кишені. Саме там запорожець зберігав кресало, тютюн та люльку.
Втратити шапку було для козака ганьбою, навіть якщо це трапилося на полі бою. Шапка була символом честі.
(З журналу) (136 сл.)
2.Пояснити лексичне значення слів Січ (організація українського козацтва у XVI—XVIII ст.), курінь(окрема частина запорізького козацького війська. Січове військо поділялось на 38 куренів, на чолі яких стояли курінні отамани; житло козаків), китиця(прикраса у вигляді пучка ниток, шнурків, зв’язаних на одному кінці).
3.Дібрати синонім до слова ганьба (безчестя).
4. Пояснити написання слів: прикмета, прикрашати, захищати, капелюх, курінний, солом’яний.
5.Скласти план тексту
Орієнтовний план
1.Шапці надавали особливого значення.
2.Бриль – головний убір українського хлібороба.
3.Шапка – гордість козака.
4.Якою була козацька шапка.
5.Відлоги шапки – кишені.
6.Символ честі запорожця.
6.Повторне читання тексту для переказу вчителем.
7.Підготовка чорнового варіанта переказу й редагування написаного.
8.Написання переказу в чистовиках.
VІ. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-сьогодні на уроці я навчився (навчилась)….
VІІ. Домашнє завдання
написати переказ
5_klas__poznachennya_myakosti_prigolosnikh
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями
Ø Розкажіть про чергування у-в, і-й.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.152
2. Робота з підручником (вправа 376 ст. 152; вправа 379 ст.153)
3.Запишіть речення. Підкресліть літери, за допомогою яких на письмі передається м’якість або пом’якшення приголосних.
Немає в Україні подвір’я, де б не росла вишня. Як зацвіте навесні білим цвітом — на серці тепліє, а зачервоніє ягодами — душа світліє. Люблять і шанують у нас вишню, як матір.
4. Виконайте звукопис слів.
Сьогодні, мальовничий, пісня, єдність, явір, тюль, тямущий, скрипаль, сік.
Підсумки уроку
Заключна бесіда
-Назвіть літери, за допомогою яких на письмі передається м’якість або пом’якшення приголосних. Наведіть приклади.
VІІ. Домашнє завдання
§41, вправа 377 ст.152
5_klas__pravila_vzhivannya_myakogo_znaka
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.153
2.Робота з підручником (вправа 382 ст. 154)
3. Розподільний диктант.
Запишіть слова у два стовпчики: І — з м’яким знаком; ІІ — без м’якого знака.
Тонший, палац, здається, женьшень, рибальство, бриньчати, ненька, сім, степ, вузький, подорож, військо, зіронька, яблуньці, Марічці, Ігор, будується.
4. Словниковий диктант
Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак.
Місто Харків, гіркий смак, тьмяний день, Тетянчин зошит, спритний воротар, ковальський міх, няньчити маля, мій батько, милується краєвидом, вправний різьбяр, прекрасна мить, кольори веселки.
5. Подані іменники поставте у форму давального відмінка однини. Поясніть уживання м’якого знака.
Редька, берізка, галка, Галька, сопілка, донька, калинонька, лялька, Даринка, рибалка, Наталка, зозулька, дівчинонька, тарілка, гуска, бурулька, Тетянка.
Підсумки уроку
Бліцопитування
-М’який знак уживається в таких випадках: ...
VІІ. Домашнє завдання
§41, вправа 380 ст.153
5_klas__prikmetnik
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда за питаннями
Ø Що таке іменник?
Ø Які частини мови належать до службових, а які до самостійних?
Ø Загальні і власні назви (пояснити + правила написання)
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Коментар учителя
Прикметник — це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета або його належність комусь та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Прикметник змінюється за родами,числами і відмінками.
Виберіть із поданих слів прикметники.
Синій, добре, дорога, вчорашній, вранці, книжковий, добрий, високо, вночі, пташиний, вперше, ранок, шість, ніч.
2. Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 21
Шиплячі приголосні – ш, ч, ж, дж. (записати у зошит).
3. Провідміняти прикметники.
Чистий, давній, плакучий.
4. Робота з підручником (вправа 31 ст.22)
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання вправа 29 ст.21