по укр мові

5_klas__robota_z_knizhkoyu

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Опрацювання пам’ятки ″Як працювати з книгою″

1.Для ознайомлення в загальних ознаках зі змістом книги необхідно:

« прочитати титульну сторінку — прізвище автора, заголовок, рік ви-

« дання;

« прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

« уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки;

« прочитати передмову або вступ.

2. Під час читання звернути увагу на:

« назви окремих розділів, частин, параграфів та ін.;

« вдумливо ставитись до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, півжирним та ін.);

« з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій;

« звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки).

3. Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

« поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;

« скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.

2. Коментар учителя

Лексикографія – 1) розділ науки про мову, що вивчає основи укладання словників; 2) збирання та впорядкування слів певної мови; 3) сукупність словників, що є в мові.

Словник – книга, що містить перелік слів, звичайно з поясненнями, тлумаченнями чи перекладом на іншу мову.

Словник іншомовних слів – це словник, де подано запозичені слова (з вказівкою на джерело) та пояснено їх значення.

Етимологічний словник (гр. etymon – правда, істина; гр.logos – слово) – словник, що містить відомості про етимологію (походження, первісне значення і розвиток значення) слів певної мови.

Історичний словник – словник, у якому подано пояснення лексики давніх писемних пам’яток.

Термінологічний словник – словник, що пояснює терміни певної галузі знань.

Словник мови письменника – словник, що подає перелік, пояснення та кількість слів, що їх уживав письменник (у всій творчості або в одному із творів).

3. Робота над текстом

Прочитайте текст. Розчленуйте текст на абзаци. Обґрунтуйте свою думку. Визначте тему та основну думку.

ЯК КНИЖКА ПРИЙШЛА ДО ЛЮДЕЙ

У стародавні часи на землі не було книжок. Але потреба передавати якісь відомості виникла в людей дуже давно. ″Сторінками″ найдавніших книжок ставали камені, сокири, щити. Писали на всьому. Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. Але коли якийсь вчений збирався в дорогу і брав дві-три «книги», йому потрібен був віз. З часом люди навчилися робити книжки з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому Пергамі. Через те папір цей назвали пергаментом. Але книжки були дуже дорогі. Потім, в Африці, з’явилися книжки з папірусу. Писати на них було зручно, але через декілька років вони розсипалися. І от у ХІІІ столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким користуємося сьогодні.

4. Продовжте речення

1. ″Сторінками″ найдавніших книжок ставали … 2. Згодом почали писати на … 3. З часом люди навчилися робити книжки з … 4. Першу таку книжку зробили в … 5. Книжки з папірусу з’явилися в … 6. Папір, схожий на той, яким користуємося сьогодні, навчилися виготовляти в …

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …

VІІ. Домашнє завдання

написати невеликий твір на тему ″Роль книжки в моєму житті″

5_klas__slovospoluchennya

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Коментар учителя

Синтаксис — розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучень та речень.

Пунктуація — розділ науки про мову, який вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті на письмі.

Словосполучення — група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов’язаних між собою за змістом та граматично.

Речення — це найменша одиниця спілкування, яка є виразом закінченої думки.

Словосполучення вживаються для називання предметів, їхніх ознак, дій. Слова у словосполученні пов’язані за змістом і граматично.

Змістовий зв’язок встановлюється за допомогою питання. Слово, від якого ставимо питання, є головним; слово, до якого ставимо питання — залежним.

Словосполучення бувають поширені й непоширені. Непоширені словосполучення складаються з двох слів (головного й залежного): осінні канікули, а поширені словосполучення складаються з трьох і більше слів: виконати доручену вчителем справу.

2. Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.49-50

3. Робота з підручником (вправа 101 ст.51)

4. Розподільний диктант

Запишіть у два стовпчики: І – словосполучення, ІІ – сполучення слів.

Сосни та ялини, нові підручники, емоційний учень, біг швидко, уламок скелі, тигри й леви, у небі, дивовижний світ, електронна пошта, жито колоситься, ніч настала, озвалась пташка.

5. Записати словосполучення, у кожному визначити головне і залежне слово; визначте, якою частиною мови воно виражене.

Осінній день; чудовий настрій; наблизились до школи; зустрівся з товаришем;

прийшли вчасно; привіталась чемно; слухаємо уважно; радісна зустріч;

наполегливо вчитися; газети і журнали; насуваються хмари.

6. Запишіть словосполучення, укажіть, які з них поширені, а які непоширені.

Смачні соковиті груші, медвяний запах полів, духмяні трави, збирати гриби, класти в кошик, посміхатися радісно, повні кошики грибів.

V. Підсумки уроку

Бесіда (подумайте і дайте відповідь на запитання)

Ø Що таке словосполучення?

Ø Як визначити у словосполученні головне і залежне слово?

Ø Які сполучення слів не називають словосполученнями?

Ø У чому полягає відмінність між реченням та словосполученням?

Ø Що утворює граматичну основу речення?

Ø Які є другорядні члени речення?

Ø Які члени речення називаються другорядними?

VІІ. Домашнє завдання

§11, вправа 103, ст. 51

5_klas__slovospoluchennya_lexichni_i_frazeologichni

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Коментар учителя

2. Запишіть словосполучення, укажіть, які з них поширені, а які непоширені.

3. Коментар учителя

Слід відрізняти лексичні словосполучення від фразеологічних. Фразеологічні словосполучення виступають одним членом речення і їх можна замінити словом або кількома словами (бити байдики – лінуватися, поцілувати замок – нікого не застати).

4. Із поданих словосполучень виписати фразеологічні. Пояснити їх значення.

Бабине літо, жіночий голос, джерельна вода, не розлий вода, одного поля ягоди, осінній день, морська хвиля, морський вовк.

5. Граматична помилка характеризується порушенням у творенні слів, їх відмінкових форм, у побудові словосполучень і речень.

6. Записати речення. Знайти словосполучення, в яких неправильно вжито відмінки залежних слів. Записати відредаговані словосполучення.

ü Мені дуже хотілося займатися по футболу.

ü Мені подобається піклуватися за своїх домашніх тварин.

ü Усі діти нашого класу в цей день були одягнені у святковій формі.

ü На шкільному святі музиканти грали в народні інструменти.

V. Підсумки уроку

1. Творче моделювання

Із поданих слів утворіть словосполучення, визначте в кожному головне і залежне слова.

Осіннє, сонце; жовте, зів’яле, листя; кружляє, над, земля; темні, важкі, хмари; рухатися, по, небо; сильний, вітер; хилить, до, земля; стукотіти, тихо.

2. Бесіда (подумайте і дайте відповідь на запитання)

Ø Що таке словосполучення?

Ø Як визначити у словосполученні головне і залежне слово?

Ø Які сполучення слів не називають словосполученнями?

VІІ. Домашнє завдання

§11, вправа 100, ст. 51

5_klas__spoluchennya_yo_io

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

2.Розкажіть про правила вживання м’якого знака

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1.Порядок фонетичного розбору

1. Назвати слово, записати його фонетичною транскрипцією.

2. Поділити слово на фонетичні склади. Охарактеризувати кожний склад: відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені.

3. Назвати голосні, дати характеристику: наголошені чи ненаголошені.

4. Назвати приголосні, дати характеристику: глухі й дзвінкі, тверді та м’які.

5. Визначити кількість звуків і букв. Пояснити різницю в кількості звуків і букв (якщо вона є).

2. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.155

3. Робота з підручником (вправа 385 ст. 155; вправа 387 ст.155; вправа 389 ст. 156; вправа 393 ст. 157)

Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-Сьогодні на уроці я дізнався (дізналась) …

VІІ. Домашнє завдання

§42, вправа 391 ст.156

5_klas__tipi_movlennya

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бесіда за питаннями

Ø Що таке словосполучення?

Ø Як визначити у словосполученні головне і залежне слово?

Ø Які сполучення слів не називають словосполученнями?

Ø У чому полягає відмінність між реченням та словосполученням?

Ø Що таке граматична помилка?

Ø Чим фразеологічні словосполучення відрізняються від лексичних?

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Коментар учителя

Будова висловлювання

Розповідь – це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді: початок дії, розвиток подій, закінчення.

Опис – це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, суттєвих ознак. Найголовніше в описі – дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення. Загальна схема опису: загальне враження, окремі ознаки, деталі.

Роздум (міркування) – це висловлювання про причини та наслідки дій. Загальна схема роздуму: теза (чітко сформульована думка), аргументи (докази, підтвердження висунутої тези), висновок (випливає із доказів).

Тексти цих типів мовлення відрізняються один від одного структурою, засобами зв’язку між складовими частинами. Текст рідко буває однотипним, у ньому можуть поєднуватися різні типи мовленя.

2. Прослухати текст.

Благородний Юко

Юко – ще дуже молодий пес. Лиш недавно був він непоказним чорненьким цуценям з біленькою смужкою довкола шиї, схожою на комірець, і біленькими шкарпетками на передніх ногах. Його віддані карі оченята дивилися на мене з цікавістю. Щодня Юко виростав і розумнішав: заганяв худобу куди слід, приносив забуті чи залишені далеко речі. А коли помилявся й усвідомлював це, тікав засоромлений подалі з очей, поки його хтось не заспокоював. Часом Юко допускав помилки, і, бувало, з аж надто благородних намірів.

Ішли якось ми з ним до річки. Дивлюсь, біжить повз нас наполоханий кимось кролик. Юко відразу кинувся за ним і схопив за спину. Грузно сяйнули гострі ікла. Тут, здавалося, й кінець дрібноті. Я озирнувся й побачив цікаву картину. Юко підбіг до височенного евкаліпта і, тримаючи кроля в зубах, почав вигрібати ямку під стовбуром. Тоді поклав нерухому від страху тварину в ямку, загріб землею і гордовито подався до мене. Він знав, що кролі живуть у земляних норах і, мабуть, вирішив навести у природі лад. Ані гадки не мав завдати малій істоті кривди. Та ледве песик трохи відбіг, як кріль вискочив з ями й дременув геть. Юко і не подумав його наздоганяти. Шляхетність взяла гору.

3. Аналіз структури тексту

Ø Складання простого плану до тексту.

Ø Визначити тему та основну думку.

Ø До якого типу мовлення належить цей текст? Свою думку обґрунтуйте.

Ø В якій частину тексту міститься опис? Перекажіть його.

Ø На які частини можна поділити текст? Виділити мікротеми.

V. Підсумки уроку

Бесіда (подумайте і дайте відповідь на запитання)

Ø Отже, що ми вивчали на сьогоднішньому уроці. Назвіть відомі вам типи мовлення.

Ø Назвати особливості кожного типу мовлення.

Ø Яку структуру має кожний тип мовлення?

Ø Чи можна поєднувати різні типи мовлення в одному тексті? З якою метою?

VІІ. Домашнє завдання

§64, вправа 587, завдання 2 ст.241; вивчити правила.

5_klas__trenuvalni_vpravi_fonetika

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Поділіть слова на склади

Заєць, її, їжа, моторний, яблуко, вітер, змія, пересидіти, земля, пір’я, ящірка, ярус, огірок, знахідка, вишня.

2. Пояснювальний диктант

Зайдіть ( у, в) клас, сходили ( у, в) обсерваторію, проводжали женців ( у, в) поле, ( у, в) одного учня, постукали ( у, в) вікно, був ( у, в) Ольги, ( у, в) середу приїхав, хліб ( і, й) сіль, ( і, й) шов здалеку, назад ( і, й) вперед, ось( і, й) Олена, тварини( і, й) рослини, Оксана( і, й) Андрій, дорослі( і, й) діти.

3. Запишіть слова у дві колонки: у першу – з м’яким знаком, у другу – без м’якого знака.

Колодязь, живеться, вітальня, поставте, рибалчин, льон, ґедзь, сонця, ковальський, кобзар, кулька, доменщик, різьбяр, тьмяний, Харків, утрьох, сьомий.

4. Словниковий диктант

Б’ється, п’ять, дев’ять, здоров’я, м’ясо, В’ячеслав, черв’як, пір’я, подвір’я, з’їхати, об’єм, роз’яснити, з’єднаний, рум’яний, в‘язи, дзвякнути, свято, пів’яблука, кур’єр, міжгір’я, бур’ян, матір’ю. без’язикий, від’їзд, цвях, верб’я, тьмяний, спільник, пів’ями, місць, з’їхати, бренькіт, зв'язок, киньте, підв’язати, палець, м’який, розм’якшити.

5. Словниковий диктант

Розлючений, беззбройний, беззвучний, наддніпрянський, піввікна, збіжжя, розрісся, насіння, ніччю, міддю, повістю.

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-На сьогоднішньому уроці я навчився (навчилась) …

VІІ. Домашнє завдання

вправа 404 ст.160

5_klas__tvir-opis_tvarini

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Ø Які стилі мовлення вам відомі?

Ø У яких галузях життя використовується розмовний стиль? художній? публіцистичний? офіційно-діловий? науковий?

Ø Які характерні ознаки мають тексти художнього стилю?

Ø Які типи мовлення ви знаєте?

Ø Чим опис відрізняється від розповіді і роздуму?

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Підготовча робота до складання твору-опису приміщення в науковому стилі

1.Коментар учителя

Опис — це висловлювання, у якому йдеться про ознаки предмета та його частин. Ці ознаки є постійними або тимчасовими. До опису можна поставити одне з таких питань: який? яка? яке? які?

Мета художнього опису — створити образ предмета, викликати до нього певне ставлення. У таких описах використовують епітети, порівняння, метафори.

2.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 261

3.Робота з підручником (вправа 621 ст.262)

V. Написання учнями твору

1. Вибір теми.

2. Добір лексичного матеріалу.

3. Написання плану.

4. Робота в чернетці.

5. Редагування тексту.

VІ. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась)….

VІІ. Домашнє завдання

Закінчити та відредагувати чорновий варіант твору – опису тварини, переписати твір у зошит.

5_klas__upodibnennya_prigolosnikh_zvukiv

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бесіда за питаннями

·Які розділи науки про мову вам уже відомі?

·Що вивчає кожен із них?

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Виразно вимовляються дзвінкі приголосні в кінці слів. Окремі дзвінкі та глухі приголосні звуки дуже близькі між собою за звучанням, наприклад, приголосні [д], [т]. Відмінність між ними в тому, що [д] вимовляємо з участю голосу й шуму, а [т] — лише шуму. Такі букви утворюють пару дзвінкого та глухого приголосних.

У середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються й вимовляються чітко. Виняток — дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими приголосними його оглушують і вимовляють як парний йому глухий [х]. Глухі приголосні перед дзвінкими звучать, як парні їм дзвінкі. Таке явище в мові називають уподібненням або асиміляцією. Уподібнення або асиміляція — це зміна звуків у потоці мовлення під впливом наступного звука.

2.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.128, 129,130

3.Робота з підручником (вправа 307 ст.129; 308 ст. 129; 309 ст. 130; 311 ст. 130)

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …

VІІ. Домашнє завдання §33, вправа 312, ст. 130; вивчити правила.

5_klas__vimova_nagoloshenikh_i_nenagoloshenikh

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бесіда за питаннями

·Що таке наголос?

·Що вивчає орфоепія?

·Що таке орфоепічний словник⁄ орфоепічна помилка⁄ фонетична транскрипція?

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.122; 124

2.Робота з підручником (вправа 287 ст.124; 290 ст. 126)

3.Словниковий диктант

Затирати, видирати, відгриміти, забриніти, помиритися, забирати, переливатися, тривати, заблищати, перестилати, учень, молодець, перець, виконавець, березень, горобець, медаль, кожух, голубка, козуля, розумний, погукувати.

4. Записати слова у фонетичну транскрипцію. Поставити наголос.

Болотистий, високо, мабуть, металургія, ненависть, п’ятниця, колія, течія, обличчя, одинадцять, чотирнадцять.

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …

VІІ. Домашнє завдання

§31, вправа 291, ст. 126; вивчити правила.

5_klas__vimova_prefixiv

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 205

2. Списати, додаючи до кожного слова префікс з- (с-, зі-). Позначити орфограми.

Сунути, чистити, ціпити, шукати, формувати, топтати, хвалити, кувати, пиляти, брати, гнути, мліти.

3. Розподілити слова й записати у дві колонки: а) з префіксом з-; б) з префіксом с-. Позначити й обґрунтувати орфограми.

…полох, …чавати, …кидати, …цілений, …хвалений, …фабрикувати, …лити, …садити, …шити, …палити, …цідити, …тиха.

4. Зробити звуковий запис слів. Перед якими приголосними вимова префікса з- розходиться з правописом? У яких випадках зміни у вимові не відбуваються? Чому?

Зчистити, зсипати, змити, зм’якшити, збирати, зшити.

5. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 208

6. Робота з підручником (вправа 530 ст.208; 535 ст. 209)

7. Прочитати. До поданих слів дібрати антоніми, виділити в них префікси. Підкреслити слова, у яких написання префікса не відповідає вимові.

Зав’язка, загортати, об’єднати, загадка, заплітати, затиснути, озброєний.

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …

VІІ. Домашнє завдання

§55, вправа 522, ст. 206; вправа 537 ст.210; вивчити правила.

5_klas__vzhivannya_apostrofa

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.157

2.Словниковий диктант. Позначте орфограму ″Апостроф″

Святий, п’ять, здоров’я, рум’яний, дзвякнути, зв’язок, міжгір’я, з’їхати, пів’ящика, довір’я, солов’я, буряк, рясний, м’ята, Лук’ян, мавпячий, любов’ю, між’ярусний, морквяний.

3. Робота з підручником (вправа 396 ст. 158; вправа 397 ст.158; вправа 398 ст. 158)

Підсумки уроку

Інтерактивна вправа ″Мікрофон″

-Сьогодні на уроці я дізнався (дізналась) …

VІІ. Домашнє завдання

§43, вправа 399 ст.159

5_klas_ukr_mova_prislivnik

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання

2.Бесіда за питаннями

Ø Що таке дієслово?

Ø На скільки відмін поділяються всі дієслова?

Ø Які дієслова належать до І дієвідміни, а які - до ІІ?

Ø Як пишеться не-з дієсловами? Назвати винятки.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1.Коментар учителя

Прислівник — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки: надто сильний, повернути ліворуч. Прислівники відповідають на питання: як? якою мірою? коли? де? куди? звідки? з якої причини? з якою метою?

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

2.Вправа 67 ст.35

3.Від поданих слів утворити прислівники. Скласти речення з двома утвореними прислівниками.

Холод, жара, затишок, сумувати, приємний, сором’язливий, радість, безлюдний, голосний.

4.Дібрати прислівники протилежні за значенням.

Тепло, увечері, гарно, весело, рано, близько, яскраво, взимку, швидко, востаннє, багато, радісно.

5.Прочитай вірш напам’ять (як? - прислівник). – На пам’ять (для чого?- іменник з прийменником) він подарував мені книжку.

Він повернув убік (куди? – прислівник). – Вдарив у бік (у що? – іменник з прийменником).

Спочатку (коли? – прислівник) ми нічого не розуміли. – З початку (з чого? – іменник з прийменником) розмови вони зрозуміли вашу думку.

6. V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

§8, вправа 76 ст.39, вивчити правила.

sam_rob__fonetika

1. Укажіть пару слів, у яких є м’які приголосні

А ожина, вулик

Б снігур, соняшник

В дарунок, дорога

Г колосок, дитина

2. Укажіть пару слів, у яких усі приголосні тверді

А книга, сонце

Б буряк, дощ

В поліно, п’ять

Г любисток, добро

3. Укажіть пару слів, у яких усі приголосні дзвінкі

А випадок, сніг

Б черемша, осінній

В бджолиний, звір

Г дідух, ячмінь

4. Укажіть пару слів, у яких усі приголосні глухі.

А буйвіл, друг

Б політ, сторож

В прадід, таїна

Г часопис, фікус

5. Укажіть рядок слів, у яких пишеться буква ґ.

А (г,ґ)речний, (г,ґ)гуцул, я(г,ґ)ідка

Б (г,ґ)атунок, дзи(г,ґ)а, а(г,ґ)рус

В (г,ґ)ава, (г,ґ)руша, (г,ґ)арно

Г (г,ґ)уля, (г,ґ)овірка, а(г,ґ)роном

6. Укажіть слово, у якому звуків стільки ж, скільки букв.

А джерельце

Б зав’язь

В вугілля

Г мелодія

7. Укажіть слово, яке має чотири склади.

А ялтинський

Б недорогий

В лимонний

Г недільний

8. Укажіть варіант, у якому жодне слово не можна переносити з рядка в рядок.

А їжак, моя, джміль

Б єнот, надріз, щастя

В дзвін, зоря, лід

Г рис, жанр, мова

9. Укажіть слово, у якому наголошений третій склад

А одинадцять

Б розмова

В безшумний

Г зжовкнути

10. Запишіть слова фонетичною транскрипцією

Щирість, люблю, джерело.

Назад Вперед