Другорядні члени речення. Додаток, означення, обставини
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями
Ø Як називається розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучень та речень?
Ø Що таке речення?
Ø Що таке граматична основа речення?
Ø Якими частинами мови можуть бути виражені підмет і присудок?
Ø Як називається речення з одним головним членом речення?
Ø Які бувають речення за метою висловлювання?
Ø Які бувають речення за емоційним забарвленням?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Крім підмета й присудка, до складу речення входять інші повнозначні слова, які пояснюють головні члени речення та залежать від них. Такі слова називають другорядними членами речення.
Отже, другорядні члени речення – додаток, означення, обставина. Вони пояснюють головні члени речення та залежать від них.
2.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 64
3.Робота з підручником ( вправа 135 ст. 64-65, вправа 136 (усно) ст. 65, вправа 140 ст. 66, вправа 145 ст. 67)
4.Вибіркове списування
1)Випишіть із прислів’їв додатки, у дужках зазначте питання до них.
Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові. Не борода робить чоловіка мудрим. Правда суду не боїться. Без охоти нема роботи.
2)Випишіть із прислів’їв означення, у дужках зазначте питання до них.
Найбільше багатство – здоров’я. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору пнеться. Чужі гріхи перед очима, а свої – за плечима. І мудрій людині потрібен товариш, і дужій людині потрібна підтримка.
3)Випишіть із прислів’їв обставини, у дужках зазначте питання до них.
Працюй ударно, житимеш гарно. Удома й стіни гріють. Одна бджола мало меду наносить. Не пізно до свого дому й опівночі.
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Впр. 143 ст. 66
Другорядні члени речення. Додаток. Способи вираження додатків
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями
Ø Що таке речення?
Ø Що таке граматична основа речення?
Ø Які члени речення крім головних вам відомі?
Ø Що таке другорядні члени речення?
Ø Які другорядні члени речення вам відомі?
Ø Що таке означення?
Ø Якою частиною мови в реченні може бути виражене означення?
Ø На які питання відповідає означення?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання кого?, чого?, кому?, чому?, що?, ким?, чим?, на (у) кому?, на (у) чому?. Додатки можуть бути виражені іменником (Яка орда нам гідність притоптала? (Л. Костенко)), або займенником (Море било й гризло його, як прибережну траву (М. Коцюбинський)).
2.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 64
3.Робота з підручником (вправа 136, ст. 65)
4.Робота з картками
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Придумати і записати в зошит п’ять речень, поширивши їх додатками.
Другорядні члени речення. Обставина. Способи вираження обставин
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями
Ø Що таке речення?
Ø Що таке граматична основа речення?
Ø Які члени речення крім головних вам відомі?
Ø Що таке другорядні члени речення?
Ø Які другорядні члени речення вам відомі?
Ø Що таке означення?
Ø Якою частиною мови в реченні може бути виражене означення?
Ø На які питання відповідає означення?
Ø Що таке додаток?
Ø Якими частинами мови в реченні можуть бути виражені додатки?
Ø На які питання відповідає додаток?
Ø Наведіть приклад речення з додатком.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Обставина – це другорядний член речення, який називає ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб) і відповідає на питання де?, куди?, звідки?, коли?, чому?, як?, з якою метою?, яким способом?. Обставина у реченні можуть бути виражені іменником (Не шукай щастя за морем (Г. Сковорода)), прислівником (Я так мало, небагато благав у Бога (Т. Шевченко)), дієприслівником ( Раділи люде, встаючи(Т. Шевченко)).
2.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 64
3.Робота з підручником (вправа 141, ст. 66)
4.Робота з картками.
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Придумати і записати в зошит п’ять речень, поширивши їх додатками.
замітка в газету
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Словниковий диктант
Морквяний, без’язикий, роззброєння, мавпячий, В’ячеслав.
3.Робота з підручником (ст. 160, вправа 404)
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 273-274
2.Коментар учителя
Мета замітки - інформувати, тобто повідомити, дати уявлення про те, що саме сталося, де й коли.
3.Робота з підручником (вправа 287 ст.124; 290 ст. 126)
4.Робота з памяткою «Як працювати над заміткою».
1)Доберіть тему, яка зацікавить усіх.
2)Пишіть звіривши факти (дати, назви, цифри, прізвища).
3)Продумайте послідовність викладу думок (план).
4)Розповідайте не про все потроху, а про найважливіше.
5)Додержуйтесь відповідного стилю і типу мовлення.
6)Пишіть грамотно, дотримуйтесь абзаців.
7)Пам’ятайте про вимоги до мовлення та правила спілкування.
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …
VІІ. Домашнє завдання§76, написати інформаційну замітку до газети про цікаву екскурсію, проведену з вашим класом.
звертання. Роль звертань у реченні. Розділові знаки при звертаннях.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Фронтальне опитування (головні та другорядні члени речення, однорідні члени речення, узагальнюючі слова при однорідних членах речення).
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу ( ст. 74-76)
2.Робота з підручником ( вправа, 167, ст. 75, вправа 169, ст. 76)
3.Коментоване списування.
Запишіть речення, поясніть постановку розділових знаків, визначте поширені й непоширені звертання.
Ми здійснили, наш Тарасе, твої заповіти. (М. Терещенко). Учитель мій! Як ми тебе любили…(В. Сосюра). Мамо, чого зажурились? (Д. Луценко). Мій сон щасливий, тату. ( П. Перебийніс). Я так люблю тебе, мій краю, красу твоїх степів і гір! (В. Сосюра).
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Конструювання речень.
Перебудуйте речення таким чином, щоб виділені слова виступали в ролі звертань.
Я сонцю шлю привіт. Скільки пісень складено про калину. Скільки краси в моєму рідному місті.
VІ. Підсумки уроку
ü Індивідуальна робота. Поставте розділові знаки в записаних на дошці реченнях.
Знову розмовляю з вами рідна мамо. (В. Сингаївський). Люба мамо золота ніжна і привітна в щасті хай твої літа, наче весни, квітнуть. (Т. Мезенцева). Мамо люба глянь, як сяють ясно зорі золоті. ( Б. Грінченко).
VІІ. Домашнє завдання
§ 18, вправа 168, ст. 75.
звкуки мови й мовлення. Голосні й приголосні звуки
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання (зачитування учнями діалогів).
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Фонетика – розділ науки про мову, який вивчає звуковий склад мови.
Графіка – розділ науки про мову, який вивчає сукупність умовних знаків (лапки, дужки, тире, двокрапка), за допомогою яких мова передається на письмі.
Орфоепія – система правил, що вивчає норми вимови слів, звуків, а також норми наголошування.
Орфографія – система правил передачі звукової мови на письмі (правильне написання слів).
2.Опрацювання статті підручника (ст. 98).
3.Робота з підручником (вправи 215, 216, ст. 98; вправа 219, ст. 99-100; вправа 222, ст. 100).
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1.Самостійна робота
Спишіть, вставте голосні, прочитайте прислів’я.
Н.. к..д..й сл..в н.. в..т..р.
Л..пш.. м..вч..т.., н..ж св…рк.. р..зп..ч..т.. .
П’..ть р..з..в п..д..м..й, ..д..н р..з г..в..р.. .
VІ. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-Сьогодні на уроці я дізнався (дізналась)…
VІІ. Домашнє завдання
§23, вправа 220, ст. 100
значення мови в житті суспільства
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Установчо-мотиваційний момент
1.Психологічна настанова щодо вивчення теми "Значення мови в житті суспільства. Поняття "державної мови". Українська мова – державна мова України".
2.Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності п’ятикласників з теми.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя. Мова – основа культури нації. У мові нація відображає всю свою історію, свій багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.
У статті 10 Конституції України стверджується: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України."
2. Робота з підручником (вправа 3, ст. 6)
3. Робота біля дошки (доберіть прикметники до слова мова)
4. Робота з підручником (вправа 2, ст. 6)
5. Диктант (запишіть подані речення та розставте правильно розділові знаки).
·Державною мовою в Україні є українська мова. (Конституція України)
·Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла. (С.Шелухін)
·Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата. (В.Гринько)
·В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну. (М. Хоросницька)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1.Робота з підручником (вправа 7, ст. 7)
2.Бесіда (подумайте і дайте відповідь на запитання)
Ø Яку роль відіграє мова в житті суспільства?
Ø Чому людина мусить шанувати і вивчати рідну мову?
Ø Який документ засвідчує роль української мови як державної?
Ø Яка мова є рідною для кожного українця?
VІ. Підсумки уроку
VІІ. Домашнє завдання
§1, вправа 5, ст.7
лексичне значення слова
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Коментар учителя
Слово – основна значуща одиниця мови, яка служить для називання предметів, властивостей, дій і процесів.
Лексичне значення слова – це те, що слово означає.
Однозначні слово – слова, що мають одне лексичне значення.
Багатозначні слова – слова, що мають кілька лексичних значень.
Лексика – усі слова, що вживаються в мові.
Лексикологія – наука, яка вивчає значення слів, їх уживання.
2.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 174- 175, 178.
3.Робота з підручником ( вправа 432, ст. 175, вправа 436, ст. 176, вправа 439, ст. 178, вправа 444, ст. 179, вправа 438, ст. 177)
4.Розподільний диктант
Запишіть словосполучення у два стовпчики: 1 – з прямим значення, 2 – з переносним значенням.
Сміється сонечко, сміється людина; шовкові хустки, шовкове волосся; глибокий смисл, глибоке озеро, глибока таємниця; гострий біль, гострий ніж; золотий годинник, золоте листя, золоті руки; родючий грунт; легкий хліб, свіжий хліб, свіжа думка; радіє день, радіють люди.
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …
VІІ. Домашнє завдання
§ 46, 47; вправа 440, ст. 178.
нейтральна й стилістично забарвлена лексика
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Опрацювання теоретичного матеріалу ( ст. 180-181)
2.Робота з підручником ( вправа 448, ст. 181; вправа 449, ст. 182; вправа 450, ст. 182 (усно), 451, ст. 182 – 183 (усно); вправа 452, ст. 183; вправа 453, ст. 183; 454, ст. 183)
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …
VІІ. Домашнє завдання
48, вправа 455
Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда за питаннями
·Як вимовляються наголошені голосні?
·До якого звука наближаються ненаголошені е, и, о?
·У яких випадках ми пишемо букву е із ненаголошеним е?
·У яких випадках ми пишемо букву и із ненаголошеним и
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
1.Опрацювання теоретичного матеріалу на ст.120; 126
2.Робота з підручником (вправа 270 ст.120; 282, ст. 122 (усно); 294 ст. 126; 295, ст. 127)
3.Пояснювальний диктант
Боро..ба, шви..ко, бл..щати, г..рбуз, осі..ій, спросо..я, ж..вий, бер..з..нь, ш..птати, з..мля, подвоє..я, ж..раф, кр..чати, пл..сти, сіл..с..кий, к..зак, м..ята, п..кти, україн..с..кий, св..яще..ий.
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа ″Мікрофон″
-Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …
VІІ. Домашнє завдання
§30, 32, вправа 276, 277 по 5 слів, ст. 120-121; вивчити правила.
Однорідні члени речення. Тренувальні вправи
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Фронтальне опитування (головні та другорядні члени речення, узагальнюючі слова при однорідних членах речення).
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Робота з підручником (вправа 159 ст. 72 )
2.Коментоване письмо.
Запишіть речення. Поясніть уживання сполучників та постановку розділових знаків.
По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі. (М. Трублаїні) Гарна нивка, та чужа. ( М. Коцюбинський) Старий грає, промовляє, ногами тупцює. (Т. Шевченко) Працюй не лише силою, а й умінням. (Нар. творч.) Трудова копійка і міцна, і дорога. (Нар. творч.) Тече вода в синє море, та не витікає. (Т. Шевченко) Ніч була темна, але тиха. (І. Нечуй-Левицький)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Самостійна робота
Варіант №1
Списати, поставити, де потрібно, розділові знаки, підкреслити однорідні члени речення.
Пахло м’ятою чебрецем материнкою. Я в царстві трав річок і таємничих озер. І все було палким в годину творчу і небо і земля і камінь і серце майстра. (Леся Українка). Учні збирали різні фрукти в саме груші сливи яблука. Радощі і чорну днину все я з вами розділю. (П. Тичина).
Варіант №2
Списати, поставити, де потрібно, розділові знаки, підкреслити однорідні члени речення.
Синє все озера річка намоклий ліс. І усе порожевіло кременисті шпилі грюкочучий Дніпро далекії темнії гаї і прудка пташка понад Дніпром. На луках густі череди худоби коні бики вівці корови. Ніч була темна але тиха. (І. Нечуй-Левицький). Порозцвітали гарно квіти нагідочки красолі і мачок. (Л. Глібов).
VІ. Підсумки уроку
1)Знайти речення, в якому узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами.
А) І над водою, і над гаєм – кругом, як в усі, все мовчить. (Т. Шевченко).
Б) Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах. (О. Довженко).
В) Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле. (О. Гончар).
Г) Молоді думи, ідеали, мрії золоті – це сміливо гордий виклик темності. ( В. Чумак).
2)Знайти речення, в якому узагальнююче слово стоїть після однорідних членів.
А) Наче все покрилось туманом: і ріка, і гори, і сади. (А. Шиян).
Б) Стояла похмура і непривітна пора: сльота, дощ, вітер. (В. Козаченко).
В) Тихо було навкруги: і над широким плесом лиману внизу, і позаду над урвищами гори. (Ю. Смолич).
Г) Гуркіт моторів, іржання коней – все ставало зараз помітно лункішим, ніж вдень. (О. Гончар).
VІІ. Домашнє завдання
Повторити§ 16, § 17. Вправа 150, ст. 69 (виписати три –п’ять речень).
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда
Ø Що ми називаємо звертанням?
Ø Пригадайте, як на письмі та в усній мові відокремлюється звертання.
Ø Чи є звертання членом речення?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 78-80.
2.Робота з підручником. ( вправа 176, ст. 79, вправа 177, ст. 79-80, вправа 179, ст. 80).
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Проблемне завдання.
Прочитайте речення і скажіть, у яких з них підкреслені слова є вставними, а в яких виступають членами речення.
1)Того, можливо, не знайду я слова, щоб оспівати рідний край. Все під силу, все можливе тим, хто прагне до мети.
2)Мені осіння ніч короткою здається. Здається, хтось постукав тихенько у двері.
2.Робота біля дошки й у зошитах.
1.
2.
VІ. Підсумки уроку
Бліцопитування.
·Не бувають вставними слова: …
·Вставними слова та членами речення можуть бути: …
VІІ. Домашнє завдання
§ 19,вправа 180, ст. 80.