Діти війни
Війна це одна з найстрашніших катаклізм, створених руками людства. Це розбиті і покалічені душі і тіла. Це осиротілі сім'ї і повна розруха. Це страх в очах дітей.
Я дуже часто стала замислюватися над тим, що може твориться в головах дітей, які пережили жахи війни. Особливо страшно стає, коли намагаєшся уявити себе на їхньому місці. Ось так само як і я, вони ходили в школу, грали у дворі з друзями і раптом в одну мить все валиться. Навколо розриваються снаряди, постійне життя в бомбосховищах. Немає нічого: ні світла, ні тепла. Представляючи собі таку картину, від жаху все всередині стискається.
Поки живі спогади про минулу війну, нова не наступить.
На жаль для більшості людей власні амбіції дорожче миру і спокою. Такі люди не замислюються, які трагічні наслідки залишає війна в серцях дітей. Адже діти, яким довелося зіткнутися з війною наяву, зазвичай стають не по роках дорослими. Можна сказати, що все дитяче відходить на задній план, поступаючись місцем постійного способу виживання.
У більшості випадків, війна залишає помітний слід в серцях і життях дітей.
Я вважаю, що якби всі дорослі, перш ніж почати війну, спочатку представляли себе дітьми, яким довелося опинитися в зоні військових дій, то багато війни навіть не починалися б. Адже, що може бути важливіше для кожного з батьків, крім їхніх дітей. Що може бути важливіше спокійного життя, щасливого майбутнього і мирного сьогодення.
Так ось, я закликаю всіх людей пам'ятати про це завжди, можливо такі спогади допоможуть запобігти страшним війни і не доведеться лікувати покалічені душі дітей, які пережили війну.