Повість Михайла Коцюбинського - «Тіні забутих предків»

Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» була написана тоді, коли автор перебував на Гуцульщині. В даному творі йдеться про кохання Марічки з Іваном, відтворений побут гуцулів.

З головних героїв даної повість потрібно відзначити Івана Палійчука, який був 19 дитиною. Часто він ховався від усіх, втікаючи в ліс, мабуть із за того, що йому було не пособі, коли він знаходився між людьми. Перебуваючи в лісі, він добре вивчив усілякі трави котрі там ростуть. В подальшому останній знайомиться з Марічкою, та між ними спалахує дружба котра переросла в кохання. Коли батько Івана помер, він повинен був йти на полонини з метою заробітку. Та коли він прийшов назад у село від дізнається, що Марічка загинула, внаслідок чого у нього стається шок і він знову втікає у ліс, аж на 6 років. Після довгого часу перебування в лісі Іван повертається і одружується з Палагною. Кінцівка життя Івана відбувається зустріччю його з Марічкою, котра постала до нього в постаті мавки, та він слідував за її голосом, аж поки не в пав з гори.

Марічка Гутенюк була коханою Івана. Знайомство у них було ще з малечку. Вона полюбляла грати та співати різноманітні пісні. Після того як Іван пішов на заробітки, помирає під час повені.

Паланга була багатою, та походила з багатої родини. Своїм чоловіком вона не була задоволена та не розуміла його. Іванові пісні також не були її зрозумілі, та остання була коханкою Юри.

Юра – людина котра мала дар. Він міг відігнати хмару чи на оборот, врятувати худобу. В подальшому він стає коханцем Паланги, та усіма силами хоче позбутись Івана.

Сюжет твору починається з того, що Іван та Марічка були з різних сімей котрі не товаришували між собою, а були навпаки ворогами, однак це не було для них перешкодою щоб бути у двох.

Даний твір можна порівняти з «Ромео та Джульєттою», історія кохання та трагедії.