Поезія «Давня весна» Лесі Українки

Поезія Лесі Українки «Давня весна» була написана в 1894 році. Закладеною темою поетеси в поезії є вплив весни та стан поетеси, а саме на її хворобу. Ідеєю є вихваляння весни та її красоти, природи, та завдяки її чарівності вона забуває про свою недугу. Основною думкою поезії виступає, дарунок котрий подарувала весна. Прочитавши дану поезію ми можемо зрозуміти, що найкраща пора року поетеси є весна, котру вона завжди чекає з нетерпінням та урочисто її зустрічає. Таку любов до весни, вона мотивує це ти, що після довгої зими, вона хоче на одинці побути з нею, помилуватись її красотою. Коли приходить до Лесі Українки, весна вона немов розквітає, та всі болі які у неї є, одразу відходять на другий план. Дана поезія була написана поетесою під час її хвороби, та всю суть її любов до неї, ми можемо зрозуміти прочитавши поезію самому.