Вірш Лесі Українки «Все, все покинуть, до тебе полинуть…»

Вірш Лесі Українки «Все, все покинуть до тебе линуть» був написаний в 1900 році. В даному вірші добре виражена інтимна лірика і в загальному він має автобіографічний характер, та кожен закоханий котрий прочитає даний вірш, відчує його близьке до себе. При написані даного віршу, поетеса відчувала близькість до однієї людини, а саме Сергія Мержинського, який в той період мав страшну хворобу. Не зважаючи ні на все, вона би віддала йому свою душу та серце, щоб йому помогти в тій скрутній годині.

Темою в даному вірші є кохання, однак у звязку з його хворобою їй тяжко це зробити .Ідеєю виступає сила почуттів героїв, та не зважаючи ні на що, бути разом. Поетеса даним віршем хоче донести до нас, про те що вона любим чином не зважаючи на своє життя захистити коханого, навіть встати у двобій з його хворобою. Також добре виражена і психологія героїні, підкреслюючи інтимними сценами та звертаннями до нього. І на завершення описується, що кохання не вмирає, а буде вічним.