Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір записаних речень (усно). Накреслити схеми речень.

Береза спалахне свічею у потемнілому гаю, а місяць золоту кирею на неї зодягне свою. Скрипка пливе над землею, і зветься та скрипка вітром, і скрипка та багатострунна тихо за обрій сплива.

Є.Гуцало.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити граматичні основи. Чи є прості речення, що входять до складного, рівноправними за змістом? Від якого речення можна поставити питання до іншого? Поставити такі питання. Як пов’язані між собоючастини складного речення?

І. Книга вчить, як на світі жить. Вівсяна каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась. Коли Бог розуму не дав, то і коваль не вкує. Не поможе й булава, коли дурна голова. Мудрий мовчить, коли дурний ворчить. Дурень може стільки питань задати, що сто мудрих не зможуть відгадати. Там треба перелізти, де не можна перескочити. На дзеркало не треба нарікати, коли кривую пику в нім видати.

Народна творчість.

ІІ.Моє дитинство – дзеркало, в якому відображались небеса колись. Можна подивитись у джерельце й побачити, як на гусях-гусятах летить Івасик-Телесик, схожий на тебе в дитинстві. Хочеться в дитинство повернутись, щоб з криниці неба зачерпнути. Як нам в дитинстві далекому в нинішню зрілість хотілось! Чи не для того хотілось, щоб нині дитинство приходило в сни?

З тв. Є.Гуцала.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу і таблиці (с. 35).

V. Виконаннявправ на закріплення вивченого.

*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати речення складносурядні та складнопідрядні. Поставити питання від головної частини складнопідрядних речень до підрядної.

І. Сховавши фарби в зелен-вітах, підкралась осінь, наче рись, і в тіло вистиглого літа вже пазурі її вп’ялись. (Д.Луценко.) Невже це листопад? Це леопард, який нам видається листопадом. Цей леопард забрів у листопад, та він таки зостався леопардом. Грайте, бубни дубів, бо у танець пішов листопад. Грайте, скрипки беріз, бо у танець пустилася осінь. (Є.Гуцало.)

ІІ. За обрієм гуляє листопад, й земля рипить, морозами окута. За вечоровим небосхилом з дівчатьми дружить листопад, бо літо, серцю здавна миле, не повертається назад.

З тв.А.Малишка.

* Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему першого речення.

І. Де панують мир і любов, там не ллється кров. Впізнавай світу, поки молоді йдуть літа. Як буде правда, то буде й рада. Як буде мудра голова, то знайдеться й булава. Убрався в жупан і дума, що він пан. Тікай набік з дороги, бо суне пан безногий. І цариця стане ворона, як спаде корона. Як ти плачеш, твої вороги тішаться. Діждемо пори, що й ми вилізем з нори.

Народна творчість.

ІІ. Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати. Я працювати мушу, щоб не соромитись хліба. Був я в гостині, де люди живуть співочі. Сядь, моє серце, послухай, хто там у хаті плаче. Коли мені не допоможуть вірші, то вже не допоможуть лікарі. Але ще гірше, як іржаву мисль вганяють молотком у дошку рими. Над людством нахилюсь, як над потоком, в якому видно воду аж до дна.

З тв. Д.Павличка.

* Навчальний диктант. У складнопідрядних реченнях підкреслити граматичні основи й поставити питання від головної частини до підрядної.

Чи знайоме вам гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, якимобкипає серце від довгого перебування на чужині? Чи відомий вам психологічний стан, коли за один рідний згук, один рідний образ ладен буваєш заплатити роками життя?

Роз’ятрений тугою, затоплений у задумі, плентався я якось берегом річки, не помічаючи навіть, якчорна хмара обіймала крайнебо. Тільки перші краплі дощу, що з глухим стуком упали на землю, змусили мене озирнутисянавкруги, пошукати захисту від зливи. Коли я почав озиратися, по моїх напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені згуків. Я виразно почув журливо-поважний голос української пісні. Я чув, як пісня дужчає, здіймається вгору, перекочується могутнім грюкотом і гине тихим акордом у плюскоті зливи. Це була чумацька пісня, і я вже ніби був у степу, бачив мажі, і до вуха мого долітав рик волів. (За М.Коцюбинським; 134 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 4, пригадати й записати 5 народних прислів’їв – складнопідрядних речень.

Урок № 15

Тема: Основні види підрядних речень. Означальні, з’ясувальні, обставинні речення.

Мета: ознайомити з основними видами підрядних речень, формувати вміння розрізняти з’ясувальні, означальні та обставинні підрядні частини, ставити до них питання від головних частин, з’ясовувати місце підрядної частини щодо головної, креслити схеми складнопідрядних речень; виховувати повагу до фольклору, до роду й сім’ї; формувати навички правильного інтонування складнопідрядних речень; удосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з підручником і таблицею, розвивати увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Записати речення, у кожному підкреслити граматичну основу. Вказати речення складносурядні та складнопідрядні. Накреслити схеми двох перших речень.

І. Дитинка спить, а її доля росте. Там є доля, де є воля. Добру страву взнаєш при їді, а людину зрозумієш у біді. Ніколи не тішся людською бідою, бо й твоя біда прийде за тобою.

Народна творчість.

ІІ. Не чуть пташок, і тільки сумно вітер мелодії осінні навіва. Я люблю дивитись, як гаї синіють. Прозоро й тихо стало, і холод голубий алеями бреде. Тьму світло переможе, щоб не було негод.

З тв. В.Сосюри.

*Бесіда.

·Яке речення називається складнопідрядним? Навести приклад.

·Як встановлюється смисловий зв’язок між головним і підрядним реченням?

·Якими сполучниками поєднуються частини складнопідрядного речення?

·Які розділові знаки ставляться між частинами складнопідрядних речень?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 36-37).

ІV. Виконаннявправ на закріплення вивченого.

* Робота з підручником. Виконання вправи 68 (усно).

Опрацювання таблиці "Складнопідрядні речення” (с. 48).

*Прочитати. З опорою на таблицю визначити види підрядних речень у складнопідрядних, назвавши означальні, з’ясувальні таобставинні.

І. Народна мудрість стверджує, що в людини є три друга: батько, мати й вірна дружина. Найдорожча пісня, з якою мати колисала. Коли батько рибалка, то й діти у воду дивляться. Який вдався татко, таке буде дитятко. Непотрібний скарб, коли в сім’ї лад. Нема того краму, щоб купити маму. Кожному треба знати, що дочка схожа на мати. Якби баба мала вуса, то дідом була б.

Народна творчість.

ІІ. Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі старий дідусь навча своїх онуків. (Леся Українка.) Де ясен горбатий зачах безкрило, діти з батьком дерева садили. (І.Переломов.) Як роки зіб’ються до воріт, хилить плечі батькові утома. (Б.Кулик.) Горджуся, що батькові руки святі мене зігрівали і гріють в житті. (В.Ковалівський.) Я думкою лину, мій батьку, до тебе, щоб розвіяв ти тугу, додав мені сил! (В.Куликов.) І батько старий шкарубкими руками в степах обігрів кожний клаптик землі, щоб зерна світились в колоссях зірками, щоб хліб не виводивсь у нас на столі. (Д.Луценко.) Не буде роду переводу, бо вічно житиме любов. (Ю.Кравченко.)

*Пояснювальний диктант.З-поміж записаних речень вказати складнопідрядні з підрядними означальними, з’ясувальними та обставинними.

І. Ми віримо глибоко й безконечно, що правда, і добро, і наш народ не вмре! (Б.Лепкий.) Благословенна наша вся родина, яка тернистий шлях пройшла до волі. (С.Жук.) Україна і Світ – ніби райдуги дві, що з’єднались у райдугу вічно єдину. (І.Гончар.) І несуть мене по полю, де здобув я нашу волю, коні вороні. (П.Воронько.) Поки виросли в вас крила, рідна мати вас учила. (П.Куліш.) Уставай, моє сонечко, з темного лугу, бо тривожить минуле не раз і не двічі. (А.Малишко.) Душу, тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду. (П.Чубинський.) Не біймось яничарської злоби, що тут сичить й з окопів зарубіжжя. (П.Мах.) Я розправляю над землею крила над рідною, де я ходить навчивсь. (О.Ісаченко.) Молись же всяк, щоб ум і честь пробили скрізь дорогу. (Р.Бернс.)

ІІ. Коли на крилах ночі на землю сон злетить, ти в темний сад виходиш з квітками говорить. Є квіти такі, що ніколи не квітнуть. (Олександр Олесь.) Із стін душних на волю серце рветься туди, де ніч панує запашна. (Б.Грінченко.) Ніч прилітає надвечір, коли починає смеркати. Часто не відаєш, звідки сумного прильоту чекати. (Є.Гуцало.) Уже тріпочуть темні крила ночі, де сонячний промінь зника. (В.Сосюра.) Я лечу назустріч ночі в тихому краю, щоб на груди їй схилити голову мою. Ніч проміння позбирала і змотала у клубок, наче тінь жива упала біля ганку у куток. Вийди, щоб сонце стрівати, вдосвіта зорі гасить, скуті серця розкувати, з світом їх радісно злить. (Олександр Олесь.)

V. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Самостійнеопрацювання теоретичного матеріалу (с.39 – інтонування складнопідрядних речень).

VІ. Виконаннявправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням. У кожному реченні підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

Хіба не бачите, що небо голубіє? Я не зазнав тих ніжних ласк і слів, що гай мені ласкаво шелестів. Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті луги, ні на скелі, бо зів’яне вона від жаги і журби по зеленому лузі в пустелі. Хочу я троянди, що цвіте в саду. Я прийшов на берег моря, щоб журбу свою втопить. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав? Десять літ минуло, як пісні крилаті вирвалися з серця на широкий світ. Ти до мене прийдеш рано, коли зійде тільки сонце. Скажи ж, в яких лісах ти заблудив? Піду, втечу на сизі гори, що з небом радісно злились. Золоті хвилини линуть, наче бджоли мед несуть.

З тв. Олександра Олеся.

VІІ.Підведення підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. П. 5, 6, вправа89.

Урок № 16

Зв’язне мовлення

Усний вибірковий переказ тексту наукового стилю

Мета:формувати текстотворчі вміння, зокремавміння визначати тему й головну думку тексту, його стиль та покладені в його основу типи мовлення, виокремлювати з тексту інформацію відповідно до завдання, визначати підтеми тексту в процесі складання плану, усно відтворювати вибрану інформацію за планом; виховувати пошану до вітчизняної історії та рідної мови; розвивати логічне мислення, усне мовлення, пам’ять, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: текст для переказу.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Робота над усним вибірковим переказом.

* Читання тексту вчителем (або учнями).

*З'ясування лексичного значення слів, що перебувають в пасивному словнику дeв’ятикласників.

* Визначення темий головної думки тексту.

* З’ясування стилю тексту. Визначення основного й допоміжного типів мовлення.

* Формулювання вчителем завдання (щодо того, які з фрагментів тексту потрібно переказати).

* Складання плану вибіркового переказу.

* Повторнечитання тексту.

* Усне вибіркове переказування тексту учнями.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Вправа 92 (усно).

Текстнаукового стилю для вибіркового переказу

Київська Русь в історії України

Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини І тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.

Наприкінці VІІІ – на початку ІХ ст. утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті нової держави відігравали племена полян – саме вони прибрали собі назву "русь”. Від імені "русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована держава Київська Русь.

Розвиток Праукраїнської державибуло перервано захопленням Києваварязьким конунгом Олегом у 882 році.Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією варягів Рюриковичів. Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території.

За визначальною роллю русів-українців і Києва у житті держави Київська Русь була давньою українською державою імперського типу, яка об’єднала племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі.

У складі Київської Русі прискорилося формування етнічого ядра, до складу якого входили племена полян-русів, сіверян і древлян. У них ставало все більше спільного у мові, культурі, звичаях, побуті, заняттях. Кращі досягнення цих племен поступово поширювалися й серед інших, насамперед сусідніх, племен.

У Київській державі створилисьумови для прискореного завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи.

У ХІ ст. розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців ХІХ ст.

Поряд із народною існувала й писемна мова, абетку якої (кирилицю) створили видатні слов’янські просвітителі Кирило й Мефодій. Нею користувалися при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства. Саме про неї літописець Нестор писав, що в усіх слов’ян "мова була спільною – слов’янською”. Проте взаємовплив і зближення розмовної та писемної мови прискорювалися.

У ХІІ ст. у літописах з’являється назва "Україна”, яка означає "край”, "земля”, "країна”. У Київській Русі завершилося формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії українського народу.

Відбулися значні зрушення в сільському господарстві. Значно вдосконалилися землеробські знаряддя праці, покращився обробіток грунтів. Це стало основою для наступного розвитку землеробства в українських землях.

Почали активно засновуватися й розвиватися міста. Міжнародного значення набула столиця держави Київ – найбільше й найрозвинутіше місто тогочасної Європи. Важливе значення мали Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород. За розвитком міст, у яких проживало до 15% всього населення, Русь-Україна йшла врівень з іншими країнами Західної Європи.

У Київській Русі були закладені основи для розвитку ремесел. Утворилися залізообробні центри, які задовольняли потреби у залізних знаряддях праці й побуту. З’явилися нові ремесла: виготовлення виробів зі скла, ювелірне ремесло, виробництво емалей.

У рамках Київської Русі прискорився перехід від натурального господарства до товарного. Все більша кількість товарів призначалася на продаж. Активізувалася торгівля між людьми, між містом і селом, між окремими землями.

Існування держави сприяло прискоренню зміни суспільної організації населення: на зміну родовому ладу прийшла сільська община, яка з того часувизначала життя селян протягомбагатьох століть.

Величезне значення мала Київська Русь у розвитку культури східних слов’ян. У ній було створено билинний епос про богатирів, які захищали Русь від ворогів. Зародився оригінальний жанр – літописання. З’явилася спільна для слов’янських народів писемність, що упродовж багатьох століть була однією з основ їх етнічної близькості. Від часу Київської Русі беруть свій початокшколи, бібліотеки, література, камінне будівництво. Освіта й наука досягли такого високого рівня, що навчальні заклади стояли на порозі перетворення в університети. (За В.Борисенком; 570 сл.)

·Пояснити лексичне значення слів конунг (варяг), етнічний (такий, що стосується народу).

·Виписати слова-терміни, витлумачити їхнє значення (конфедерація (союз суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами), імперія (монархічна, здебільшого велика держава, очолювана імператором, що, як правило, має колоніальні володіння), династія (кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного за правом успадкування), родовий лад, сільська община).

·Скласти план вибіркового переказу "Мова України-Русі” (орієнтовний: І. Створення умов для прискореного завершення формування української мови – формування етнічого ядра (полян-русів, сіверяні древлян). ІІ. Основа української мови - народна говірка полян-русів середньої Наддніпрянщини. ІІІ. Подібність розмовної мови жителів Середньої Наддніпрянщини ХІ ст. до мови українців ХІХ ст. ІV. Паралельне існування народнорозмовної й писемної української мови. 1. Абетку (кирилицю) створили Кирило й Мефодій. 2. Коли користувалися писемною мовою (при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства). 3. Взаємовплив розмовної та писемної мови прискорювався. V. Значення Київської Русі у розвитку культури східних слов’ян, зокрема писемності, освіти й науки).

·Усно переказати за складеним планом подану в тексті інформацію про мову України-Русі.

Урок № 17

Тема:Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними означальними, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини; виховувати патріотизм, зацікавити фольклором, різноманітністю й неповторністю рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення й мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

* Робота біля дошки. Записати речення. Вказати в кожному частини головну й підрядну. Поставити питання від головної частини до підрядної. На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні частини речень?

Ти дай напитися заспраглій птиці, яка в міжгір’ї згинути могла. (П.Воронько.) І якось я знайшов таку значну вершину, що інші гори скиртами здались. (Б.Олійник.) Річки, що розлилися між гаями, сріблясті хвильки в далечінь несуть. (О.Ісаченко.) Пісня, що вже не заспіваю, завмерла на вустах моїх. (Ф.Г.Лорка.) А ранок наливає в прозору чашу, що країв не має, рожевого цілющого вина. (М.Рильський.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, в якому підрядна частинапояснює той чи інший головний або другорядний член головної частини, виражений іменником чи іншою частиною мови в значенні іменника. Підрядне означальне речення відповідає на питання означень у простому реченні: який? чий? котрий? З головним реченням воно з’єднується сполучними словами який (яка, яке, які), що, чий (чия, чиє, чиї), котрий (котра, котре, котрі), де, куди, кому, звідки, як та сполучниками що, щоб, мов, наче (неначе), ніби та ін. Напр..: Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна. (В.Коломієць.)

У головному реченні часто наявне вказівне слово той, такий, яким виділяється означуваний іменник (напр..: Життя –такий напій, що не відірвеш уст. (О.Слоньовська.) Життя роками вишило мені на оксамиті прожитої долі ті незабутні і щасливі дні, що віддзвеніли жайвороном в полі. (Н.Медведєва.)

Підрядне означальне речення стоїть після означуваного ним слова.

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання учнями теоретичного матеріалу (с. 51-52).

* Бесіда за змістом прочитаного.

·На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні означальні частини?

·Якими сполучними словами підрядне означальне речення поєднується із головним? Якими сполучниками підрядності?

·Які вказівні слова часто вживаються у головній частині складнопідрядного речення з підрядним означальним? З якою метою?

·Чим близькі до підрядних означальних займенниково-означальні підрядні речення? Навести приклад такого речення.

V. Виконаннявправ на закріплення вивченого.

* Робота біля дошки. Записати речення. Підкреслити в кожному граматичні основи, поставити питання від головних до підрядних речень, вказати, до яких слів у головній частині вони відносяться і якими сполучниками чи сполучними словами з’єднуються з головною частиною. Визначити вид підрядних речень.

І. Як зветься вітер, який несе надію на завтрашній день? (Т.Бартош.) Як же обійти оці прекрасні, ніжні, дивні квіти, що заглядають в очі, ніби діти? (В.Вдовиченко.) Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнєє щастя могла розказать? (Леся Українка.) Кожна квітка повна сонця, що бринить, співа над світом. (І.Кучмай.) Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї. (М.Нагнибіда.)

ІІ. Це ж мій край, зелений, тополиний, без якого й жити б я не зміг. (К.Дрок.) Мій пращур був із козаків, яких боялись шляхта й хани. (Д.Луценко.) Зостав у душі заповітний куток, де казка дріма, як маля. (Б.Олійник.) І про стеблину споришу, яка мені так часто сниться, я світлу оду напишу. (Б.Дегтярьов.) Є у мене єдина молитва, щоб собі малоросом не став. (М.Палієнко.)

* З кожної пари простих речень утворити складнопідрядні речення з підрядними означальними,використовуючи сполучні слова який, що, де та ін. Складені речення записати.

oКожен любить чарівні українські пісні. Вони нікого не можуть залишити байдужим.

oСтежка повела в лісок. Він вабив золотобагряною осінньою красою.

oЯ люблю блукати вузькими вуличками старовинного міста. Тут кожний дім, кожний куточокпросякнутий подихом історії.

* Переписати речення з дошки, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В кожному з речень підкреслити граматичні основи. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.

Мені приснивсь Архангел Михаїл, який очолив військо світлих сил. (М.Гринів.) З сирітської хатини з Давида виріс я, що з Голіафом б’ється. (Б.Лепкий.) Що вище совісті і сонця світла, яким крізь тьму світив Сковорода? ( В.Каюков.) Одним одна лишилася мені ти, мужицька пісне, в котрій люд весь плаче. (І.Франко.) Ще довго-довго нам писать життя людського повість, де буде кожним керувать одна царівна – совість. (С.Продан.) Намалюй мені ніч, коли падають зорі. (М.Петренко.)

* Прості речення з дієприкметниковими зворотами перебудувати на складнопідрядні речення з підрядними означальними (усно).

І. Не кане марно кров, пролита за Вітчизну. (Г.Аврахов.) Пролита кров за батьківщину священним полум’ям горить. (І.Турчин.) Будь проклята кров ледача, не за чесний стяг пролита! (Леся Українка.)

ІІ. Горе ж тому кораблеві, та у море занесеному. Горе ж тому сиротині, від родини відлученому! (Л.Боровиковський.) Повіки сонях розтуля, ще не цілований бджолою. (Л.Талалай.) Ген хмарка в мареві дріма, промінням сонячним зігріта. (Б.Дегтярьов.) Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. (Л.Костенко.) Звелося сонце, сповнене діяння. (П.Воронько.)

* Попереджувальний диктант. У кожному з речень вказати головне речення і визначити вид підрядного. За схемою, поданою на с. 248 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).

І. Камінь, що в мене кидають, в чорнозем душі ловлю. (Я.Лесів.) Вітрець улігся за сосною, яка верхів’ямпіднімає вись. (О.Хало.) Стара верба така стара, що вниз уже росте. (П.Воронько.) Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав. (В.Сосюра.) До нас у хату крізь вікно одкрите вривався гомін голосних потоків, що бігли вниз по вулиці нагірній. (Леся Українка.) Осінь стояла об тій порі, колиполя спустошені, безгомінні, коли багряно відцвітають дерева, стають голими й беззахисними, коли дає про себе знати підсиненим на пожухлій траві приморозком недалека й невідворотна зима-сніговиця. (В.Бондар.)

ІІ. Білостінна батьківська хатино, всюди усміхаються мені соняхи далекого дитинства, що садила мама при вікні. (В.Олешко.) Вертай нас, пам’яте, вертай на тістежини полинові, що нас водили крізь літа й не заросла в поета слові. (Б.Дегтярьов.) І стежечка від хати до дороги, що ми пройшли, спинаючись на ноги, чи не найбільше наше відкриття. (І.Гнатюк.) Покажи до схід сонця хлоп’яткові поле, де русалки стрибають у житі зеленім. (І.Шевченко.) Жаль неповторну швидкоплинну мить, що зовсім непримітною зникає. (Є.Гончаренко.) Душа моя бентежна, не скоряю твоїх чуттів, що ллються через край. (В.Олешко.) Послухаєм грозу і щедру зливу, що зашумує, виллється сповна. (О.Калашник.)

* Завершити народні прислів’я, записати їх.

Не рубай стовпа, ... . Нема того краму, ... . Де ділися ті часи, ... . Ніж такий тупий, ... . Така біда, ... . Це тая Солоха, що... .Діждемо пори, ... .

Для довідок. .... на якому сидиш.... щоб купити маму. ... що в рот ішли ковбаси. ... що й киселя не ріже. ... що хоч з мосту та в воду. ...кури полоха. ...що й ми виліземо з нори.

*Прочитати. Вказати займенниково-означальні підрядні речення. Чим вони близькі до підрядних означальних?

Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити. І знати тільки мужності дорогу повинен той, хто зве себе – поет. (Л.Забашта.) Не може кермувати той людьми, хто сам не бачить шляху із пітьми. (Д.Павличко.) Не заздрю тим, у кого "Жигулі” і молоко пташине на столі. А заздрю тим, хто світлий розум має, тим, хто живе красиво на землі. (К.Лесьєв-Лесь.) Заздрять тому, хто вміє язик за зубами тримати.Заздрять тому, хто вірить у слово святеє – мати. Заздрять тому, хто слово скаже і не відступить. Заздрять тому, хто вірно усе життя своє любить.Інколи дуже радію і Бога хвалю із радістю, що зовсім я не хворію гидкою чорною заздрістю. (Л.Соловйова.)

* Навчальний диктант. Вказати складнопідрядні речення з підрядними означальними. Прочитати ці речення, дотримуючи правильної інтонації.

Чимало на землі українській пам’яток стародавньої архітектури, чиї мури живуть, мов дерева, пам’ятають, мов люди. Такі Золоті ворота Києва.

Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Це була прямокутна, прикрашена вгорі декоративною кладкою вежа. Над склепінням воріт здіймалася однокупольна церква, що була розписана прекрасними фресками.

Золота брама, яка гостинновідчинялась перед купецькими караванами й посольствами дружніх держав, завжди жахала ворогів. Золоті ворота й досі твердо стоять на землі, пов’язані з працею багатьох безіменних майстрів, які, споруджуючи браму, мурували послання своїм нащадкам (З календ.; 80 сл.).

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П.7,вправа 95 (І).

Урок № 18

Тема: Складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальними.

Мета:дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи,частини головну й підрядну; виховувати патріотизм, повагу до зафіксованої фольклором мудрості народу, шанобливе ставлення до рідної природи;формувати пунктуаційну грамотність, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, удосконалювати навички роботи з підручником.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

*Робота біля дошки. До записаних на дошці головних частин складнопідрядних речень усно додати підрядну частину. На питання якого другорядного члена речення відповідаєдодана підрядна частина?

Ярозумію, що .... . Мені відомо, як .... .Я згоден, що ... . Важко навіть уявити, що... . Ми щасливі тим, що ... .

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним з’ясувальним називається таке складне речення, у якому підрядна частина з’ясовує, роз’яснює зміст одного з членів головного речення. Такі члени головногоречення означають різні вияви мислення, мовлення, почуття (у головній частин, як правило, наявні дієслова: говорити, запитувати, думати, розуміти, вважати, бачити, чути; прикметники: радий, певний, щасливий, прислівники: видно, зрозуміло, потрібно та ін.). Підрядне з’ясувальне речення відповідає на питання додатка у простому реченні (питання всіх непрямих відмінків). Напр.: Нас змалку вчили, що мовчання – золото. (В.Кордонець.) Сім міст сперечались, що їхій Гомер. (Л.Костенко.)Жду не діждусь, коли ніч сіроманцем з казки далекої бігтиме знов. (Є.Гуцало.)

З головною частиною складнопідрядного речення підрядні з’ясувальні частини з’єднаються сполучниками що, як, щоб, ніби, наче, мов та сполучними словами хто, який, чий, котрий, де, куди, коли. Напр..: Я знаю, що пройде печаль. (І.Кучмай.) Я бачив, як синя вода кресала крижину попід мостами. (А.Малишко.). У головній частині може бути слово той у непрямих відмінках. Напр..: Вірю в те, що знову уквітча нашу землю жито молоде.(Ю.Воропай.)

Як правило, підрядні з’ясувальні частини стоять після головної частини складнопідрядних речень. Напр..: Буду шукати сама, де дорога моя. (Леся Українка.) Мамо, я знаю, що жодна хустина тепла вже не сховає твої передчасні сивини. (Г.Васильченко.) Інколи підрядна з’ясувальна частина стоїть на початку речення (напр..: Що в серці вариться, те на лиці не втаїться. (Нар.творч.) Чи заболить головонька, ніхто мене й не спитається! (Л.Боровиковський.) Що розказував нам батько, не забуть до скону. (Д.Білоус.), усередині речення (напр..: Не кажи, що не маю рації, і докорами не карай. (Л.Костенко.) Хай говорять, що хочуть, волошки у житі. (Є.Гуцало.) Не знає поет, чи хто слуха його, не стримує серця і співу свого. (Леся Українка.) Бачить, що в хижу, та дверей не знайде. (Нар.творч.)

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 54).

* Бесіда за змістом прочитаного.

·На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні з’ясувальні речення?

·Якими дієсловами (прикметниками, прислівниками) зазвичай передаються вияви сприйняття, мислення у головній частині?

·Якими сполучниками приєднуються підрядні з’ясувальні речення до головних? Якими сполучними словами?

·У значенні якої частини мови вживається частка чи,яка приєднує підрядну з’ясувальну частинудо головної?

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Поставивши питання від головної частини до підрядної, з’ясувати вид підрядної частини. Вказати сполучники й сполучні слова, якими підрядна частина з’єднується з головною. Якими частинами мови є виділені слова?

Послухайте, як дихає земля. (І.Гончар.) Диваче! Глянь, як ниви колосяться! (М.Рильський.) Не віриться, що пригасає сонце. (С.Назарик.) Не помітив, як і звечоріло. (М.Самійленко.) Час подивитись, куди наша річка тече. (А.Зігора.) Я тільки чув, як голос пісні затихав. (М.Петеренко.) Признаємося, хто кому рідня. (М. Діхтяренко.) Ти дивишся, чи десь не ходить мати. (А.Горбівненко.) Приходив дощ, питався, де ти є. (О.Галета.) А хмарка хмарку весело питає, куди гуся Телесика несе. (Н.Кир’ян.) Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. (Є.Гуцало.) Шкода, що літо відцвіло. (М.Волощук.) Хто у тому винен, я не знаю. (В.Симоненко.) І іноді буває справді жалко, що в стиглім житі не живуть русалки. (П.Камінський.)

* Робота біля дошки. Записати речення, встановити, що пояснює підрядне речення в головному. Визначити вид підрядних частин. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Я не знаю, хто першим повідав мені Україну мою дорогу, барвінкову. (Т.Севернюк.) Давно доведено, що гени таки щось важать в цьому світі. (Н.Білокриницька.) Спинися, часе, й розкажи, як наш народ колись тут жив. (О.Озірний.) Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора й завтра. (Б.Олійник.) Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками у хаті. (А.Малишко.) Навчає мудрість, що біда сама ніколи не приходить. (А.Багряна.) Чом промайнула журбинка, сам я, признатись, не знаю. (Д.Луценко.) Питаються в циганочки, де зілля копати. Питаються, як тим зіллям хлопців чарувати. (Л.Боровиковський.) І я молюсь, щоби Чумацький Шлях засяяв ніжно рушничком космічним. (В.Лупейко.)

ІІ. Цілу ніч до зорі я не спала, прислухалась, як море шуміло. (Леся Українка.) Що сумом повняться рядки, вже не лякає, ні. (О.Биструшкін.) Я знаю по голках сосну й ялину. Я знаю, як кохають до загину. Я знаю чорне, біле і рябе. Я знаю, як Господь створив людину. Я знаю все й не знаю лиш себе. (Ф.Війон.) Що має в серці простий люд, те я – серед усіх найгірший – хотів сказать у вбогім вірші. (П.Безруч.) Не можу бачить, як людина плаче, здригаючи плечима безутішно, ковтаючи важкий клубок гіркоти чи болю й смутку. (А.Малишко.) Я вірю у щасливі дні, у те, що сонце засіяє у небі й серденьку моїм. (О.Ісаченко.) Що різні ми, не новина. (В.Сосюра.) Нехай не забувають люди, що дурень завжди дурнем буде. (Л.Глібов.)

* Прочитати. Безсполучникові складні речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними з’ясувальними (усно).

В людське безсмертя я не вірю та вірю: не вмира краса! (Є.Гуцало.) Я знав: вперед пливти колись було нелегко й Магеллану. (Д.Луценко.) Я знову вгадую: приїдеш ти чи ні? (М.Рильський.) Мені страшно признатися: я щаслива. Я знаю: слабкість – це одна з диверсій. Мене спитали: ще раз хочеш юності? (Л.Костенко.)

* Диктант із завданням. Звершити народні прислів’я, записати їх. Визначити вид підрядної частини складнопідрядних речень.

Ніхто не знає, ... . Ніхто не чув, ... . Рибак по кльову мусить знати, ... . З самого початку подумай, ... . Убрався в жупан і дума, ... . Не тямить голова, ... . Бачить корова, ... . Бачить Лиска, ... . Сова знає, ... . Казав німий, ... . Сирота не знає, ... . У цього знати по очах, що ... . Права рука не знає, ... . Дорікав горщик чавунові, ... . Знай, кобило, ... .Чи хтось видав, ... ? Пізнати по личеньку, ... .

Для довідок. ...що його чекає....як комар чхнув. ...як рибку звати. ...який буде кінець. ... що пан. ... що язик лепече. ...що на повітці солома. ... відкіль блиска. ...де кури ночують. ... що бачив сліпий, як втікав кривий. ... куди голову прихилити. ... він ходить по ночах. ...що робить ліва. ... що той чорний. ...де можна брикати....щоб ведмідь щебетав? ... що не спала всю ніченьку.

* Прочитати. Визначити вид складнопідрядних речень. Усно перебудувати подані речення на речення з прямою мовою.

Мені говорила бабуся, що кожна порядна дівчина повинна зуміти вишити хоч би один рушник. (В.Кордонець.) В мовчазної господині вранці я перепитаю, чи давно той сохне невід, склавши крила поверх тину? (В.Давиденко.) На Річку Море раз гнівилось і ревло, що річка береги водою розбовтала. Осел почванитись хотів перед сусідкою своєю Свинею, що чув в ліску всіх птахів спів. (Л.Боровиковський.)

* Пояснювальний диктант. Накреслити схеми двох указаних учителем речень. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).

Послухайте, як птах виводить ноту. (З.Кучерява.) А сонечко неначе запитало, чи тепло у душі моїй сьогодні. (О.Омельченко.) Став я, подих затаїв, слухав, як земля зітхала. (З.Гончарук.) Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П.Тичина.) Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А.Малишко.) Питають сосни, де я мешкаю, куди іду сумною стежкою (Д.Павличко.) Чи ти бачиш, як хмари кошлаті в небесах чередою пливуть? (Янка Купала.) Спинись і послухай, як скрипка до себе зове. Спинись і послухай, як скрипка тобі промовляє. (Є.Гуцало.) Збагніть на мить, яку таїть загрозу нейтронний смерч для людства і життя. (Д.Луценко.) Усі проблеми світові забути хочеться на мить і слухать, як бджола дзумить. (М.Луків.) Край яру джміль сів на квітинку, зірвався й покотивсь на сніг і довго втямкувать не міг, чого так холодить у спинку. (А.Казка.) Незабудка безпорадно дивилась, як очерет над водою косили. (С.Кічун.)

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.

І. Ви бачили хоч раз, як плачуть квіти? (Г.Максимішина.) Не буду я питати, чому за літом дні холодні йдуть. (М.Волощак.) Душа байдужа вже не в змозі почути, як шепочеться трава. (З.Бебешко.) Ніхто не бачить, що гілля померзло, що від морозу взимку гинуть віти. (Л.Федорук.) Ой ти, стoлітнє дерево, чи не повчило б нас ти, як дивну мову грушину на людську перекласти? (Янка Купала.) Я пригортала світ увесь до себе і відчувала, як мене він любить. (О.Омельченко.) Ішли ми довго шляхом по луках і полях, та пізно здогадалися, що колом був той шлях. (Т.Уєвич.) Зайду в траву і ляжу горілиць, прислухаюсь, як з вітром гай шепоче. (Д.Луценко.) Я не знаю, але знати мушу, як навчити відчувати душу, розуміть, що десь комусь болить? (Н.Білокриницька.) Лісники мені розповідали, як в гаях весною на світанні солов’ї раптово помирали від розриву серця в щебетанні. Невсипущі добрі життєлюби, у весну закохані і вперті, не гадають, що за мить загубить їхній вікнеждана сила смерті. (Д.Луценко.)

ІІ. Комусь дано творить діла великі, що ниткою простягнуться в віки. А з мене досить, що не був дволикий, що серця не міняв на п’ятаки. (Д.Фальківський.) І без слів я усе зрозумію, що сказати маєш мені. (В.Симоненко.) День і ніч у небі до знемоги крилами веслують журавлі, знають, що не зіб’ються з дороги з вірним їм ватагом на чолі. Знають, що не дбаючи про себе і не поступаючись ніде, їх усіх він обширами неба в рідний край щасливо приведе. (І.Гнатюк.) Я бачу все і розумію, що важко визначить, де суть. (Н.Білокриницька.) Послухай, юначе, послухай, козаче, як вірно тебе я люблю. (Г.Гуржій.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П.7, вправа 100.

Уроки № 19-20

Зв’язне мовлення

Письмовий стислий переказ тексту наукового стилю

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формуватитакі текстотворчі вміння, як визначення теми й головної думки тексту, з’ясування стилю та основного й допоміжних типів мовлення, самостійне складання його плану, трансформування плану детального переказу у план переказу стислого, самостійний добір адекватних змісту та прослуханому зразкові виражальних засобів мови, реалізація задуму (стисле відтворення вихідного тексту-зразка); формувати вміння стисло переказувати текст із збереженням стильових вимог;виховувати повагу до народних традицій і звичаїв; розвивати слухову пам’ять, логічне мислення, усне й писемне мовлення, удосконалювати вміння відрізняти головне від другорядного; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: текст для переказу.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тексту вчителем або учнями.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказуслів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми та головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту, з’ясування стильових ознак. Визначення покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Самостійне складання плану прослуханого тексту. Трансформація складеного плану детального переказу на план переказу стислого.

*Повторне читання вчителем тексту.

ІV. Самостійна робота над переказом (на чернетках).

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Відредагувавши чорновий варіант переказу, переписати текст до зошитів.

Текстдля стислого переказу

Моральні стосунки в українській громаді

Життя українських сільських громадгрунтувалося на певній системі моральних стосунків. Такі стосунки виявлялися під час праці та відпочинку, у середовищі рідні та знайомих, а також серед чужих людей.

Найбільш безпосередньо норми поведінки виявлялися у праці, а також при спілкуванні у традиційних місцях: на вулицях, ярмарках, біля церкви, у крамниці, млині, кузні, на весіллях, хрестинах тощо. Тут можна було спостерігати стереотипи індивідуальної й колективної поведінки у ставленні до праці,до літніх людей, жінок, дітей.

Місцем найбільш масових зустрічей була церква. Біля церкви відбувався обмін інформацією, обговорювалися господарські питання. Після богослужіння чоловіки збиралися перед церквою, щобпрослухати урядові накази або розпорядження сільського старости.

Обговорення новин переносилося до корчми. Сюди в години дозвілля прямували чоловіки й жінки для спілкування зі знайомими чи приятелями. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. У корчмі з’ясовувалися стосунки між односельцями, вирішувались суперечки, укладались угоди. Групувалися тут, як і біля церкви, за віком.

Молодь, як правило, сходилася під корчму для розваг. Колективне дозвілля на виду всього села давало можливістьмолодим із розмов старших дізнатися про сучасне й минуле, засвоїти звичаї. Старше покоління, спостерігаючи за дозвіллям молоді, одержувало про дівчат та юнаків додаткову інформацію.

Одночасно крочма була уособленням лиха. Лихварі, споюючи селян, розорювали їх, залишаючи без клаптиказемлі.

Ядро сільської громади становили літні чоловіки – старійшини. Їх присутність була обов’язковою привирішенні важливих громадських справ, особливо таких, що стосувалися суперечок за межу, спадок, власність. До старійшин зверталися як до знавців традицій села. Крім того, літні люди були носями практичного досвіду: з ними радились, коли орати, сіяти, щодо якості грунту.

Важлива роль належала старим людям у виховному процесі. Вважалося нормою, коли стороння літня людина робила зауваження юнакові чи підлітку за порушення спокою, за втручання у розмову старших тощо.

Великою пошаною користувалися в громаді літні господарі. Поняття "господар” у народному розумінні означало не тільки "заможний” чи "багач”, а насамперед – поважний, чесний, досвідчений селянин, який мав землю, обійстя, а в громаді – славу добродія.

Бабусі були носіями знань щодо господарювання, виховання дітей, хатніх занять. Дівчата переймали від нихсекрети ткання й вишивання, жінки – основи городництва, кулінарії, лікування.

В Україні завжди високо цінували жінку-матір, жінку-трудівницю, і до розуміння цього дітей готували з раннього віку.Матір привчала дочку підтримувати порядок у житлі, доглядати молодших членів сім’ї. Майбутня жінка повинна була вміти виконувати всю хатню роботу, доглядати господарство, прясти й шити. Жіноча хазяйновитість і спритність у роботі цінувалися більше, ніж врода чи багатство.

Стосунки в українській родині будувалтся з великою увагою до громадської думки. Для багатьох це був чи не найголовніший засіб впливу. Дуже часто страх громадського осуду скеровував поведінку жінки в сім’ї, де не було злагоди. Вона могла витримувати навіть побої, лише б не пустити неславу про свій дім, адже з повагою до її роду пов’язувалася подальша доля дітей.

Про авторитет і місце української жінкив громаді свідчить той факт, що повсюдно в Україні ще у ХV – ХVІІІ ст. мали юридичну силу заповіти, складені не тільки чоловіками, а й жінками. Вдова була господинею в домі. Заступаючи покійного чоловіка в громаді, вона вирішувала спірні питання, укладала угоди, брала участь у народних сходах, маючи там право голосу.

Кожній віковій групі громада неофіційно визначала межу її можливостей. Задавалася "програма”, яку можна окреслити так: спочатку – набратися розуму й досвіду, потім – створити сім’ю і господарство, далі – досягати матеріального добробуту.

Для українських селян було характерним постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя. Найпозавітнішою мрією молодої людини було дорости до пори,коли з нею почнуть рахуватися старші. У щойно одружених парубків буласвоя мета - здобути серед односельців репутацію доброго господаря. У людей старших були свої орієнтири - одружити дітей, примножити успадковане від батьків, залишити добрий спомин у громади.

Формуючи взаємини між собою, українські селини завжди пам’ятали про досвід попередніх поколінь: "Так діди наші робили й нам веліли”. Пам’ять роду, культ предків посідали в духовності українців чільне місце. Зламати звичаї, зганьбити пам’ять предків було, за народними переконаннями, найтяжчим гріхом. (З підручн.; 626 сл.)

·Пояснити лексичне значення слів стереотип (металева, гумова або пластмасова копія друкарського набору; перен. – те, що повторюється і стало звичним; часто вживаний погляд, думка), орієнтир (щось, за допомогою чого можна визначити своє місцеперебування; перен. – те, що служить за візрець для наслідування), обійстя (садиба, двір), репутація (загальна думка, що склалася про певну особу або групу людей).

·Дібрати синоніми до слів стосунки (взаємини), грунтуватися, характерний.

·Скласти план докладного переказу (орієнтовний: І. Життя громадгрунтувалося на певній системі моральних стосунків. ІІ. Де норми поведінки виявлялися найбільш безпосередньо. ІІІ. Місце масових зустрічей – церква. ІV. Користь і шкода від спілкування в корчмі. 1. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. 2. Старші люди одержували інформацію про молодь. 3. Одночасно корчма була уособленням лиха . V. Літні люди – ядро сільської громади. 1. Старійшини – носії практичного досвіду. 2. Роль старих людей у виховному процесі. 3. Чим зумовлювалась пошана до літніх господарів. 4. Носіями яких знань були бабусі. VІ. Споконвічна пошана до жінки-матері. 1. Хазяйновитість цінувалася більше за вроду. 2. Поведінку жінки часто скеровувала громадська думка. 3. Які факти засвідчують високий авторитет української жінки в громаді. VІІ. Визначена громадою межа можливостей кожної вікової групи. VІІІ. Пам’ять роду, культ предків у духовності українців.)

·План докладного переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. Життя українських громад спиралося на систему моральних стосунків. ІІ. У яких громадських місцях норми поведінки виявлялися найповніше. ІІІ. Ядро сільської громади – літні люди. 1. Носії практичного досвіду. 2. Роль літніх людей у виховному процесі. ІV. Ставлення до жінки-матері. V. Моральні орієнтири кожної вікової групи. VІ. Місце культу предків в українській духовності).

·На дошці записати: норми поведінки,стереотипи індивідуальної й колективної поведінки; увага до громадської думки; страх громадського осуду; постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя.

Урок № 21

Тема:Складнопідрядні речення з підрядними місця і часу.

Мета:дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними місця й часу, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до фольклору, до таланту майстрів художнього слова; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, мислення, навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз, порівняння, добір аргументів на підтвердження самостійно висунутих тез, розвивати мовлення, удосконалювати навички роботи з підручником та навички правильного інтонування речень.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

*Робота біля дошки. Записати речення, поставити питання від головного до підрядного. На питання якого другорядного члена речення відповідає підрядна частина? На які розряди поділяються обставини? Які з-поміж поданих речень відповідають на питання обставин місця й часу?

Де є життя, там є надія. Де немає болю, там немає життя. Не копай ями на когось, бо сам у неї впадеш. Як житимеш просто, проживеш років зо сто. Як будеш лукавить, чорт тебе вдавить. Доки людина дихає, вона сподівається.

Народна творчість.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним місця називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на місце чи напрям дії, про яку йдеться в головному реченні.

Підрядне речення місця відповідає на питання обставин місця: де? куди? звідки? Напр..: Десь там моя вітчизна неземна, де пахнуть зорі, ніби євшан-зілля. (Д.Павличко.) А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло злото-зеленим вогнем. (М.Коцюбинський.) Підрядне речення місця залежить відголовного речення в цілому.

З головним реченням воно з’єднується сполучними словами де, куди, звідки. У головному реченні цим словам можуть відповідатислова тут, там, туди, всюди, скрізь, звідти, кудись тощо.Напр..: І серце полинуть бажає туди, де ще воля гуляє. (Б.Грінченко.)Де нема святої волі, не буде щастя там ніколи. (Т.Шевченко.) Там, де тирса шелестіла, йдуть плуги. (П.Воронько.)

Підрядні речення місця можуть стояти після головної частини речення (напр.: Там ясна світлиця, де красна молодиця (Нар.творч.), перед головною частиною (напр.: Де творчості немає, там і життя нема!(В.Сосюра.) або всередині головної частини (напр..: Білі каштани, світлі огні, де б не бував я, любі мені. (А.Малишко.) Над озером, де плачуть дві верби, стоїть вродлива мавка чорноброва.(Л.Забашта. ) Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої. (В.Сосюра.) .

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 61).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Робота біля дошки. Записати речення. У кожному вказати головну й підрядну частини, поставити до підрядної частини питання, з’ясувати, на що вона вказує. Визначити вид підрядної частини. Вказати сполучні слова, за допомогою яких підрядна частина з’єднується з головною.

І. Бджола летить, де мед пахтить. Куди голка, туди й нитка. Де робить купа, не болить біля пупа. Де слова масні, там пироги пісні. Де баб сім, там торг зовсім. Де велика рада, там рідкий борщ. Де борошно, там порошно. Де багато кухарів, там собаки не голодні. Там, де просто, живуть років зо сто. Живи, поки живеться. Забіг, де й перець не росте. Де праця, там пісня. Де відвага, там перемога. Де байрак, там козак. Де козак, там слава. Де нема співця, послухаєш горобця. Де свої б’ються, хай чужі не мішаються. За вухо та туди, де сухо.

Народна творчість.

ІІ. Україна моя починається там, дедоля моя усміхається. (П.Осадчук.) Де рідний край, там під вербою рай. (Нар.творч.) О Україно! Жить тобі, як і твоїй співучій мові, аж поки сяють голубі небесні шати. (Л.Забашта.) Там, за порогами, в степах, де землі щедрі і розлогі, сидять лелеки на стовпах. (Л.Костенко.) А там, де чуть синичкивбогий свист, зими злякавшися, тріпоче лист. (В.Шекспір.) Де ходили люті турки-яничари, там пасуться мирні овечок отари. Де полягла козацькая голова думлива, виріс там будяк колючий та глуха кропива. (Леся Українка.) Ще будуть люди і брати там, де раби були й кати. (Б.Грінченко.) Де гарцювали яничари, дзвенять на сонці лемеші. (І.Турчин.) Сивіють хлібів перекати, де кров побратимів лилась. Де козацька слава не вмира, повниться зерном життя натхненне. (Д.Луценко.) Там, де землю зорали стальні лемеші, вже пливуть тумани, наче хвилі. (В.Сосюра.) Світлом рожевим там степ паленіє, промінь де ллється іскристий. (Леся Українка.)

* Пояснювальний диктант. Прочитати речення, дотримуючи правильної інтонації.

Де іржали коні, квітне мак. Де копитом били, - копитняк. (А.Качан.) Воронець зацвітає на моїй українській землі там, де падали коні, вороні твої коні, Вкраїно. (Л.Забашта.) Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори. (А.Малишко.) Над водою, де калина білим цвітом одцвіта, тихо явір-яворина задивляє крізь літа. (В.Женевський.) Де порубаний цвіт застелив клаптик поля, зашуміла увись тонкостанна тополя. (О.Галета.) Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори. (А.Малишко.) Де синім медом ллється літо, бринить бджолиний спів. (Є.Маланюк.) Ми вийдем з тобою на листя опале, де сяє повітря, яксиві опали. (Д.Павличко.) Ми підем, де трави похилі, де зорі в ясній далині. (А.Малишко.) І зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив дальню путь. (В.Сосюра.) Там, де втомно в темінь тоне кучерявий вечір, хтось невтомним дзвоном дзвонить про чарівні речі. (Д.Загул.)

* Диктант із завданням. Записати народні прислів’я, завершивши їх. У кожному з речень підкреслити граматичні основи, визначити частини головну й підрядну.

Куди орли літають, ... . Треба розумом надточити, ... . Куди серце лежить, ... . Де м’яко стелять, ... .Куди кінь з копитом, ... . Де він не повернеться, ... .

Для довідок. ...туди сороки не пускають. ... де сила не візьме. ... туди й око глядить. ... там твердо спати. ... туди й жаба з лапою (рак з клешнею). ...там золоті верби ростуть.

* Прочитати. Записати тільки складнопідрядні речення з підрядними місця. Свій вибір обгрунтувати. Пояснити, як відрізнити складнопідрядні речення з підрядними місцявід складнопідрядних з підрядними означальними?

Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину. (С.Руданський.) Ой, мабуть, мила твоя там витає, де сонечко ясне за гори сідає. (М.Петренко.) Я брала там євшану-зілля вволю, де у Кирилівці ходив малий Тарас. (Л.Забашта.) О, скільки є могил, де спить життя козаче! (Л.Глібов.) В степах, на прадідних козацьких тих могилах, де полягло колись преславне товариство під списами татар, Москви, лихої Польщі, катів жорстоких вільної Вкраїни, стою я. (П.Безруч.)Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. (Л.Костенко.) Не живе ледачий, де кипить робота. Не кується слово там, де твань болота. (А.Малишко.)

* Накреслити схеми поданих речень, визначити вид кожного. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).

Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів’я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? (Леся Українка.) Там, де малина й ліщина докупи зрослися, вітер натхненно гілля їхнє перемішав. (Є.Гуцало.)

V. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним часу називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на час або тривалість дії, про яку йдеться в головному реченні.

Підрядне речення часу відповідає на питання обставини часу коли? відколи? як довго? з якого часу? до якого часу?з яких пір? Напр..: Коваль клепле, поки тепле. (Нар.творч.) Пройшло немало років, як погас вогонь війни і вичахли гармати. (Д.Луценко.)

З головним реченням підрядне речення часу з’єднуєтьсясполучниками підрядності й сполучними словами коли, поки, доки, ледве, в міру того як, до того як, після того як, відтоді як, з того часу як, перш ніж. Цим словам у головному реченні можуть відповідати слова тоді, доти, до тих пір, до того часу тощо. Напр..: Є скарби, допоки їх шукають. (Л.Костенко.)

Підрядні речення часу можуть стояти перед головною частиною складнопідрядного речення (напр..: Відколи на світі пісні гомоніли, такої не чути ніколи. (Л.Костенко.) А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро. (Л.Забашта.), після головної частини (напр.: Не щебечи, соловейку, як сонце пригріє. Не щебечи, малюсенький, як і вечоріє. (В.Забіла.) Ітиму, доки вистачить снаги. (Л.Костенко.), всередині головної частини (напр..: Уночі, як Чумацький Шлях сріблисту куряву простеле, вийди на Дніпро! (П.Тичина.).

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 61).

VІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначити частини головну й підрядну, поставити питання до підрядної частини, з’ясувати їївид. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Чом, чом не прийшов, як ще місяць не зійшов? Тоді тебе принесло, як сонечко ізійшло. Як стане на степу вітер повівати, очерет і тирсу по степу розсипати, тоді мене, мила можна ждати-піджидати. Як котилось ясне сонце й стало примеркать, став той славний чумаченько товариства прохать. А як жито зацвіло, прийшла звістка у село. У неділю вранці-рано, як стало світати, поз’їжджалася родина жовнярика проводжати.

Народна творчість.

ІІ. Я народилася, коли з-під снігу потічки з гір карпатських зашуміли. (П.Кубаєвич.) Коли я йшла стежиною до річки, травинка із-під ніг мені всміхнулась. (О.Омельченко.) Затрембітай мені, вівчарику здалека, коли до гір прилине наш лелека. (Л.Забашта.) Коли зоря в ранковім небі погожий віщувала день, мене будив пташиний щебет і повнив серце молоде. (Б.Дегтярьов.) Поки ранки ще блакитні й білі, босоногий хлопчику, побігай! (М.Самійленко.) Ми живем і не вмрем, поки сонцю горіти. (О.Галета.). Допоки жити буду я, в моїй душі живе жар-птиця. (В.Загороднюк.)

* До поданих головних частин речень дописати підрядні частини, які відповідали б на записані в дужках питання.

Народні пісні я можу слухати (як довго?). (Відколи?) я зацікавився фольклором. Вкладати мудрість у прислів’я, приказки й притчі народ почав (від якого часу?)

* Завершити народні прислів’я, записати їх. У кожному реченні підкреслити граматичні основи, визначити частини головну й підрядну.

Доки баба спече книші, ... . Поки розумний думає, то ... . Поки хвалько нахвалиться, ... . Замкнув пан стайню, ... . Повів коня кувати, ... . Це буде тоді, ... . Скакав м’ячик, ... . Як пішов по масло, ... . доки не перескочиш. Загоїться, ... . Доки грім не вдарить, ... . Жалів яструб курку, ... . Тоді просо засівається, ... .

Для довідок. ..в діда не буде душі. ... дурень уже робить. ... будько набудеться. ...як коні вкрали. ...як кузня згоріла. ...як у курки зуби виростуть (як рак свисне; як п’явка крикне; як на долоні волосся виросте). ...доки на цвяшок проколовся. ... то в печі погасло. Не кажи гоп... ...поки весілля скоїться. ... мужик не перехреститься. ... поки всю обскуб. ... як сухий дуб розвивається.

* Диктант із коментуванням. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Підкреслити в кожному граматичні основи, визначити частини головну й підрядну. Накреслити схему вказаного вчителем речення. За схемою, поданою на с.115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).

І. Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова. (Д.Павличко.) Допоки мова є, народ не гине, а воскресає, наче Фенікс-птах. (Н.Поклад.) Дороги іншої не треба, поки зорить Чумацький Шлях. (Т.Петриненко.) Доки буде жити дух наш запорозький, доти Україна буде в світі жить! (А.Рекубрацький.) На світанку після бою, як зоря почне світити, під смерекою густою отаман любив спочити. (Г.Кривда.) Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. (П.Куліш.) Як повернуся я додому, вода джерельна зніме втому. (Т.Вишталюк.) Коли з далекої мандрівки я повертаюся додому, мене світанно зустрічає завжди найпершою хатина. (М.Косякевич.) Зустрічати мене буде мати, як на цвіт вилітають хрущі. (М.Ткачук.) Прибув я до Києва ранком, тоді, як обірвані сни зливаються з білим серпанком в рожевім галуззі весни. (П.Воронько.)

ІІ. В оцім спекотнім полудні без руху, коли в криницях позіха вода, розсунувши плечем малі Чорнухи, в будучину ішов Сковорода. (Б.Олійник.) Цілі ночі не сплю, марю словом, поки сонце над обрієм встане. (Г.Хорташко.) Аж тоді скориться світлу темноводная затока, як прониже блискавиця води срібними мечами і на саме дно загляне бистрими очами. (Леся Українка.)

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання. П.8 (с.61-62), вправи 112 (І), 114 (І).

Урок № 22

Тема:Складнопідрядне речення з підрядним способу і ступеня дії.

Мета:дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними способу і ступеня дії, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й залежну частини; виховувати любов до висловленої в фольклорі народної мудрості, повагу до таланту майстрів художнього слова; вдосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з підручником; розвивати увагу, уяву, пам’ять, логічне й образне мислення, мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Попереджувальний диктант. З’ясувати тип підрядної частини кожного із складнопідрядних речень.

Готуються осінні далі зустріти ночі темноту там, де зоря в такій печалі згубила хустку золоту. (В.Сосюра.) Де ходили з тобою крутими стежинами, срібним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. (Д.Луценко.) А де нема любові і страждання, там не живе, не б’ється і життя. (Олександр Олесь.) Правдо, наша мати! Поки ще жива ти, доти будем навкруг хати своє жито жати! (П.Куліш.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58).

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядними реченнями з підрядними способу і ступеня дії називаються такі складні речення, в яких підрядна частина вказує на спосіб або ступінь дії, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення способу дії відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? Напр..: Карпо вийшов з хати і хрьопнув дверима так, що вікна задзвеніли. (І.Нечуй-Левицький.)

Підрядні речення способу і ступеня дії з’єднується з головнимсполучним словом як і сполучниками підрядності як, мов (немов, мовби, немовби), наче (неначе), ніби (нібито), начебто, ніж, чим, що, щоб. У головній частині може бути слово так.Напр..:І хто ж іще Тичину прочитаєтак, як Тичину прочита весна! (Є.Гуцало.)

Підрядні частини способу й ступеня дії можуть стояти після головної частини (напр..: Собака гавка так, як його годують. (Нар.творч.), перед нею (напр.: Як працює Яків, стільки йому дяки. (Нар.творч.) тавсередині головної частини (напр..: ЩиросерднеБоже слово так, як і годиться, зберігає наша мова у своїй скарбниці. (Д.Білоус.) Стукнула дверима, що аж стільчики всі скакнули, й вийшла. (Марко Вовчок.)

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Робота з таблицею. У якій з колонок подано складнопідрядні речення?Поставити питання до підрядних речень, з’ясувати їх вид.

* Попереджувальний диктант. Визначити вид підрядних частин. Назвати сполучники, якими підрядні частини з’єднуються з головними.

І.Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється. (М.Коцюбинський.) Мороз ударив так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду. (С.Павленко.) ...Я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом отак, як сонечко пречисте літом. (Леся Українка.) Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши трохи очей. (І.Нечуй-Левицький.) Як дозріваєдень сліпучо ясний, так стигнуть щедрі помисли, добро. (М.Карапка.) Повиснув чорний смог, повиснув, що аж зіщулилась земля. (З.Кучерява.)

ІІ.Чому же ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила? (Б.Гірський) Моє почуття так освітило сонячний день, що було видно в небі падучу зірку. (Є.Гуцало.) Дитячий сміх. В нім стільки щастя, наївності і доброти, що серцем хочеться припасти і збагатитись скарбом тим. (Б.Дегтярьов.) Мене так довго обіймають, що я в обійми вже не вірю. Мені так тісно в цих обіймах, що я не можу розігнутись. (П.Перебийніс.)

* Прочитати. Вказати складнопідрядні речення з підрядними способу дії та з підрядними означальними.Пояснити, як ви їх розрізнили.

Криниця наша ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній. (В.Загороднюк.) Червоні яблука в кімнатах насипані, що ніде стать. (Д.Павличко.) Вже так натомився за краєм своїм тужити, щовірші, здавалось, ридають уже під пером. (Л.Костенко.) Стільки років блукав, що вже й сивий я став. (Е.А.По.) Така тепер на світі наковальня, що треба мати нерви, як дроти. (Л.Костенко.) В шумі липи стільки жалю, стільки, скільки щастя в нім. (Й.Коссу.) Такі в пасічників одухотворені лиця, наче з поля в село медові ріки течуть!. (Є.Гуцало.) Чемно вклонилася ти на прощання так, ніби ми й не зазнали кохання. (Г.Гайне.)

* Пояснювальний диктант. Указати підрядні частини способу дії порівняльні й непорівняльні. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Кайдаш хрьопнув дверима так, що з полиці полетіло горня й розбилось на шматочки. Лаврін не зводив з дівчини очей. Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вонайому здавалася не дівчиною, а русалкою. В Мелашки так закидалось серце, як птиця тріпається крилами в густому гіллі. В молодих душах розгорялася любов, як розгоряється сонце літнім ранком.

З тв. І.Нечуя-Левицького.

*Диктант із коментуванням. Накреслити схему складнопідрядного речення, вказаного вчителем. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).

І. Моя душа так ближчає до Бога, як людській і не снилося душі. (Г.Білоус.) Господи Вседержителю, Божим підтримай словом, дай мені так прожити, щоб не зробити злого, злого не тільки вчинком, але й у думці грішній. Дай мені в серце тиші, дай мені в серце миру. (Т.Яковенко.) Я люблю тебе, мій рідний краю так, що слів не вистача сповна. (М.Васильківський.) Вже так до ножа ми привикли у спину, що в чесній битві ми переможемо! (Л.Костенко.) Як хмарина мусить воду вилить, так і я – всю душу у пісні. (П.Воронько.) Лягла журба на серденько так, як камінь на могилоньку. Схилилася головонька, як маківка на билиноньку. (Л.Боровиковський.) Здається, все гаразд. Чому ж, однак, якийсь невпокій дихає у спину так, ніби на плечі моїм провини горить і не згоря заклятий знак? (Б.Олійник.)

ІІ. Якщо ти хочеш бути красивим, працюй до самозабуття. Працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості.Зовнішня краса має свої внутрішні, моральні джерела. Улюблена творчість накладає відбиток на риси обиччя, робить їх тоншими, виразнішими.

З журналу.

* Подані народні прислів’я записати у завершеному вигляді. Визначити тип складнопідрядних речень.

Наговорив стільки, що ... . Зробив так, що ... . В хаті так холодно, що .... ... так він і гавка. Так наробився, що ... . Такий старий, що ... . Такий хворий, що ... . Так співає, що ... . Так жінку бив, що... . У нього стільки правди, як ... .

Для довідок. ... і в шапку не збереш. ... комар носа не підточить. ... собаки не вдержиш. Як собаку годують, ... рук не чує. ... аж порохня сиплеться. ... аж волосся попухло. ... волос в’яне. ...сам насилу втік. ... у кози хвоста (як у решеті води).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 8 (с. 58), вправа 110.

Урок № 23

Зв’язне мовлення

Реферат на основі двох-трьох джерел

Мета:пояснити мету реферування наукових першоджерел, послідовність підготовкиреферату, правила графічного оформлення реферату, зокрема бібліографії; формувати культуру розумової праці, розвивати логічне мислення, мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: зразки належним чином оформлених рефератів.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Пояснити значення виділених слів, при потребі звернувшись до словника.

1908 року перед членами чернігівської культурно-освітньої громади "Просвіта” зрефератом про творчість Івана Франка виступив Михайло Коцюбинський. Цей реферат було надруковано лише у 1917 році. (Р.Горак.) Порівнявши погляди кількох прореферованих вами праць, ви можете висловити й власну думку, звісно, аргументувавши її. (З посібн.)

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Реферат – стислий огляд перед аудиторією або в письмовій формі змісту кількох наукових праць, що стосуються певної проблеми.

Мета реферату - систематизація й передача цілісної наукової інформації, дібраної з кількох першоджерел. Важливим є вміння дібрати відповідний до теми матеріал та належним чином його опрацювати. На основі кількох наукових текстів слід створити один текст відповідно до теми реферату.

Реферати пишуть за чужими матеріалами, тому така робота не є самостійною науковою працею в повному розумінні слова, вона є компілятивною.Проте реферування заохочує автора до опрацювання наукових першоджерел, привчає до використання методів наукового дослідження.

Найбільш доречним для реферату є науковий стиль. Якщо ж за змістом рефрату виголошується учнівська доповідь, цілком логічним буде уведення елементів публіцистичного стилю.

Правила графічного оформлення реферату такі. Записи ведуться на одному боці стандартних аркушів, які скріплюються обкладинкою. До реферату обов’язково додається список опрацьованої літератури – бібліографія. У тексті реферату також необхідно посилатися на першоджерела: "на думку академіка С.М.Єфремова”, "як стверджує професор М.С.Грушевський” тощо. Якщо у рефераті висловлюються власні спостереження чи висновки, необхідно наголосити: "на нашу думку”, "як нам видається”. Вживання займенника ми замість я - одна з ознак наукового стилю.

Слід утриматися від надмірного захоплення ілюструванням – цінність реферату у странному доборі літератури, її ретельному опрацюванні, логічності, послідовності й аргументованості викладу думок. А також чіткості висновків.

Словник. Компіляція - неоригінальна, несамостійна наукова чи літературна праця, побудована на використанні чужих творів. Бібліографія - перелік книжок, журналів, статей із зазначенням вихідних даних (місце і рік виходу, видавництво тощо); покажчик літератури.

* Опрацювання таблиці-пам’ятки.

* Зачитування вчителем одного-двох зразків учнівського реферату.

* Пояснення щодо оформлення списку використаної в процесі підготовки реферату літератури (бібліографії).

V. Виконаннявправ на закріплення.

* Обговорення зачитаних учителем рефератів.

*Колективнеобмірковування меж запропонованих учителем тем для реферату. Складання чорнового варіанту плану реферату на одну з тем.

Наприклад:

oНароднорозмовна й писемна мови Київської Русі

oХудожні переклади й переспіви "Слова о полку Ігоревім”

oГуманістична спрямованість творів Григорія Сковороди

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Підготувати реферат на одну із запропонованих учителем тем (з мови чи літератури)

Урок № 24

Тема:Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Мета:дати поняття про такий різновид підрядних речень способу і ступеня дії, як підрядне порівняльне, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу та любов до рідної мови, прищеплювати переконаність у необхідності берегти чистоту мови; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати уяву, увагу, пам’ять, логічне та образне мислення, вдосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як порівняння, конкретизація, аналіз.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладання:підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначити в кожному граматичну основу, вказати відокремлений член речення. Що вам відомо про порівняльний зворот?

І. Звиса роса, мов крапельки вівса. (Д.Луценко.) Лежать степи, як зморені мужчини. (І.Іов.) А сонце, наче мамина рука, на липах гладить золотаві коси. (Л.Косило.) Стебла, наче арфи струни, ллють мажорний ніжний звук. (В.Івасик.) Вже ластівки, як до-ре-мі-фа-соль, розсілися в зажурі між дротами. (Г.Рибцуник.)

ІІ. Біжать, мов спринтери, хвилини. (О.Ковальчук.) Мелькають дні, як п’яти марафонця. (Л.Костенко.) Наче пензель, висока тополя на хресті непроїжджих доріг. (Г.Васильченко.) Мов струни ненатягнені бандури, стікаються дороги до села. (В.Загороднюк.) Течуть із сосен золотисті смоли, як сльози, й кров, і соки, і снага. (А.Малишко.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Різновидомпідрядних речень способу і ступеня дії є підрядні порівняльні речення. Вони виражають порівнянняознаки чи способу дії, про яку йдеться в головній частині.

Підрядні порівняльні речення відповідають на питання як? подібно до чого? З головною частиною вони з’єднуються за допомогою сполучників як, мов (немов), мовби (немовби), наче (неначе), ніби, начебто. (напр..: Гуркочуть брили грому в скалах, мов неба колеться горіх. (Д.Павличко.) Трісне мороз, наче трісне галузка. (Є.Гуцало.) У головній частині може бути прислівник так. Напр.: Далеч життя, освіти мою мить так, як висвітлює сонце краплину. (О.Калашник.) Як з дуба рве буря пожовклі листи, так дух наш народний вривали. (М.Старицький.)

Підрядне порівняльне речення може стояти після головного (напр..: Душа співа, як все співає. (Олександр Олесь.) Береза скине листя з себе, мов жінка скине хустку з пліч. (Є.Гуцало.) Чорний страх малює чортовиння, ніби серце із грудей хтось вийняв. (О.Софієнко.), перед головним (напр..: Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав (П.Середюк.) та всередині головного речення (напр..: Колись я тут, мов схимник серед піль, шукав себе у слові на відлюдді. (І.Гнатюк.).

Підрядне порівняльне речення буває неповним – з пропущеним присудком (напр..: Я стрів тебе, як день волошку в житі. (І.Редчиць.) А вітер в степу припадає, як вершник до гриви. (О.Галета.) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче на буйних вітрах. (Л.Забашта.) .

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59). Завдання: знайти відповідь на питання: як підрядні порівняльні речення відрізнити від порівняльних зворотів?

ІV. Виконаннявправ на закріплення вивченого.

* Робота біля дошки. Записати речення. Поставивши питання від головного речення до підрядного, визначити тип складнопідрядного речення.

І. Лапатий кленовий листок прощальний кружляє танок, немов одчайдушний козак танцює веселий гопак. (В.Сторожук.) Мій час пливе так тихо-тихо,як по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка.) Сонце стояло велике й червоне, наче на нього напнули круглий пурпуровий абажур. (В.Винниченко.) Згубилося сонце у хмарах, немов загубилося слово. (Є.Гуцало.)

ІІ. Поїзди розтягують тіло людства, як тісто невмілий пекар. (В.Кузьмич.) Під стукіт коліс і дерева біжать, немовби і їм проти ночі не спиться. (І.Гнатюк.) Пароплав сунув вниз Дніпром поважно, повільно, з обережністю, як чоловік у слизьких калошах з мокрої гори. (В.Винниченко.) Тіні сунуться широкі, наче в синьому затоні фантастичні плинуть риби. (М.Рильський.)

ІІІ. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Хатки біленькі виглядають, мов діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють. Неначе степом чумаки уосени верству проходять, так і мене минають годи. (Т.Шевченко.)

*Прочитати. Вказати складнопідрядні речення з підрядними порівняльними та прості речення з порівняльними зворотами. Пояснити, як їх розрізнити.

Так груба річ калічить наші душі, немов їржа залізо роз’їда. (С.Жук.) Лайка прорветься вустами, як греблею, ніби на гак почепили та й ребрами. (І.Іов.) Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє. (Ю.Рибчинський.) Як у пустелі, спрага сушить без добрих, теплих, світлих слів. (В.Бубир.) Бережіть, як ниву хлібну, рідну мову, люди! (В.Івасик.) Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Рідна мова – гордість мого роду. Це так просто, як води напитись. (І.Немченко.) Лихе слово вуста обпіка, як недопалок. Думка злочинна, як тліючий торф, поступово випалює душу. (В.Кузьмич.) І непокірне слово, як шовкове,стелилося з рясного рукава. (Б.Олійник.) Радію мові лагідній, дитячій, вона, мов тепла хвилька, ніжно хлюпа. (М.Косякевич.) До мене вчора прилетів ваш голос, неначе в лісі Мавкуя зустріла. (Н.Гришаєнко.)

*З-поміж поданих речень прочитати спочатку складнопідрядні з підрядними порівняльними, потім – речення з порівняльними зворотами.Пояснити, як їх розрізняти.

І. Говерла, як весільний коровай, стояла на столі Карпат широких. (П.Воронько.) Білий берег так блищав проти місяця, неначе од його лився білий світ на саме море. (І.Нечуй-Левицький.) Мов горда думка, котиться ріка, і міст над нею знісся, наче порив. (М.Рильський.) Дорогу так приполошило цвітом, немовпроліг новий Чумацький шлях. (Г.Білоус.) Сяє дощик на зеленім листі, наче сльози капають на лист. (Є.Гуцало.) На липах листя золоте тріпоче понад нами, неначе знову ліс цвіте осінніми квітками. (Олександр Олесь.) На землю тихо золото багряне спада з дерев, немов чиясь рука його зрива. (В.Сосюра.) Обняв за стан клен липу кучеряву, немов коханий суджену свою. (Л.Маленький.)

ІІ. Зоря мені насниться, мов пшениця хлюпне крізь далі простору й років. (О.Дробаха.) В рідних степах сизогрива пшениця хлюпа, як хвилями тихий Дунай. (Д.Луценко.) За обрій жовті стерні потекли, немов бджолині стільники проллялись. (Є.Гуцало.) Минають швидко дні і губляться, як жайворонки в житі. (Є.Гончаренко.) Стурбовано думки крилами лопотіли, мов над огнем метелики нічні. (Леся Українка.) Чому мене так вабить рідна хата, збадьорює, мов подихом весни? (І.Турчин.) Завтра ще один деньок народиться, світлочолий, як в колисці хлопчик. (М.Сливко.) Листок з асфальту вибивсяз-під ніг і визирнув, мов хлопчик із віконця. (Л.Соловйова.) Пташиний щебет будить простір, як літній день дитяча гра. (П.Камінський.)

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильного інтонування. Накреслити схему вказаного вчителем речення. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).

І. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. (Нар.творч.) Моя душа цвіте для тебе, неначе квітка для бджоли. (М.Сіренко.) Бджоли гули, неначе гулагучними струнами кобза, приграваючи до чудової казки-пісні. (І.Нечуй-Левицький.) Розгублю в дорозі дні золотокосі, як розгубить вітер листя у саду. (Д.Фальківський.) А Кобзареві мудрі очі витеплюють через роки серця юнацькі і дівочі, як сонце ніжні пелюстки. (І.Немченко.) Прощайте! Зичу вам у літо увійти, як входить корабель у гавань до мети. (М.Рильський.) Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє. (Леся Українка.) Роса розвішує дзвоники, а коники так сюрчать, неначе на свято коники при дзвониках будуть мчать. (Л.Талалай.) На овиді табун птахів літа, кружляючи так дивно, неначе з давнини віків махає велетень-людина. (М.Самійленко.) Я люблю поезію, як мати любить сина сповивати, як старий досвідчений коваль любить сталь. (П.Воронько.)

ІІ. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, як ниточка в прозорім полотні. (Д.Павличко.) Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови з пліч. Пальми поникли покірно гілками сухими, смутними, наче на них налягла невидимого Бога рука. (Леся Українка.) Поле зорано так, наче зорано предківську славу. (Є.Гуцало.) В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав. (І.Нечуй-Левицький.)

* Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Вказати речення прості й складні.

І. Сходи - наче клавіші рояля. (М.Петренко.) Музики раптом стали, неначе струни порвали. (І.Нечуй-Левицький.) Мов крило лебедине, тиха музика лине. (Д.Луценко.) А лілії срібляста квітка на синім плесі – як лебідка. (М.Луків.) Листя з опаленими краєчками, ніби листи, вихоплені з полум’я, перечитує вітер. (П.Коробчук.) Обійми мов сплели свої земля і сонце в згоді. (В.Сосюра.) Над хвиль золотавим розгоном неначе лечу я в блакить. (В.Сосюра.) Під горою синіє річка, мов хто блакитною стежечкою оповив гору. (Панас Мирний.)

ІІ. У молочній піні мов застиг на гіллі хвиль морських прибій. (Г.Хорташко.) Задумливо летять сніжинки, немов шукаючи когось. (А.Казка.) Мов весла на воді, лишають птиці червоних лапок нерозмитий слід. (Н.Кир’ян.) У кутку стояв обірваний диван, мов горбатий старець примостився біля стіни спочивати. (Панас Мирний.) Пішли у світ мої печалі, як в буйну повінь два весла, забуті кимось на причалі. (П.Камінський.) Я так побачення чекав, ніби весну чека берізка.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 8, вправа 110 (ІІ).

Урок № 25

Тема: Складнопідрядне речення з підрядним способу і ступеня дії.

Мета: закріпити знання про складнопідрядні речення з підрядними способу і ступеня дії, удосконалювати вміння впізнавати їх, розрізняти порівняльній непорівняльні речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну, складати такі речення; виховувати поважливе й уважне ставлення до явищ природи, повагу до образного й влучного художнього слова, повагу до фольклору; формувати пунктуаційну грамотність, удосконалювати навички самостійної роботи, навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати увагу, уяву, пам’ять, логічне й образне мислення, мовлення.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки. Виконання індивідуального завдання за роздавальним матеріалом двома-трьома учнями.

* Диктант із коментуванням. Пояснити, як відрізнити складнопідрядне речення з підрядним порівняльним від простого речення з порівняльним зворотом.

Життя біжить, як музика дзвенить. (Нар.творч.) Пізнать себе – то школа нелегка. Життя мінливе, мов швидка ріка. (П.Воронько.) Я жив, немов лупав камінну брилу. (М.Самійленко.) Я наступлю на спогад, як на міну. (Л.Костенко.) А роки деруться на плечі, мов огудиння дереться на тин. (М.Самійленко.) Бринить джерело, мов порвалась струна у бандури. Блищить джерело, наче порвана срібна струна. (Є.Гуцало.)

* Творча робота. Скласти два речення про кінець осені (початок зими): просте із порівняльним зворотом та складнопідрядне з підрядним порівняльним.

ІІ. Повідомлення мети і завданьуроку.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда.

·Які речення називаються складнопідрядними з підрядними способу й міри дії? Навести приклади таких речень.

·Якими сполучниками приєднується підрядне речення способу й міри дії до головного? На які питання відповідає?

·На які групи поділяються підрядні речення способу дії?

·Як їх розрізнити?

·Як відрізнити складнопідрядне речення з підрядним порівняльним від простого речення з порівняльним зворотом?

ІV. Виконаннявправ на закріплення.

* Прочитати. Охарактеризувати складнопідрядні речення з підрядними способу дії. Зробити синтаксичний розбір одного з них.

Очерет шумів так, що заглушав навіть думки. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. (М.Коцюбинський.) Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві. (Ю.Яновський.) Як без повітря, хліба і води не може жити на землі людина, так я без тебе черствію завжди, жадана пісне, подруго єдина. (Д.Луценко.) І, неначе в хату днина, в тіло увійшла душа. (Д.Павличко.) Тепер, скажу я вам, так не читають вірші, як ми читали їх у дні мої не гірші. (А.Малишко.) В розлуці з вами, солов’ї Вкраїни, так ниє серце, що аж сміх берез самого себе. (М.Рильський.) Сонце привітно світило і гріло, як воно завжди гріє восени. (Панас Мирний.) На гостей зала мовчки жде, як бойовище жде на битву. (Б.Лепкий.) Слова стають до строю, рядки тісняться до рядків, мов Аполлон і дев’ять дів схилились надо мною! (Р.Бернс.)

*Прочитати. Вказати народні порівняння. Вказати складнопідрядніречення з підрядними способу дії.

Холодний страх пройняв її наскрізь, наче хто льоду приложив до серця. Поза спиною в неї мороз ходить, хоч голова горить-палає. Очі ріже, наче хто піску понасипав. Вона підвелася устати, та зразу й сіла, бо ноги мов хто косою підкосив.

З тв. Панаса Мирного.

*Попереджувальний диктант. Накреслити схему вказаного вчителем речення.

І. Взялась зозуля враз кувати, мов хто їй голос наточив. (Янка Купала.) У присмерку літають ластівки так низько, ніби в землю поринають, і виринають з неї, мов з ріки, крильми собі дорогу протинають. (Д.Павличко.) Пульсує вуж у сірім бур’яні так, наче тиша шарудить осіння. (Є.Гуцало.) Бринить космічна музика струмка, неначе ним усесвіт обізвався. (В.Стус.) Там розкидається шатро дубове, гостинне, ніби лицарський намет. (М.Рильський.) Шатро небес розкинувши над світом, стояла ніч так, як стояв Мамай. (Є.Гуцало.) Ніби немовлятка діти, рухами говорять квіти. (В.Рой.) Я книгу розгорнув, як двері до рідного краю. (К.Бібл.) Все буде так, як писано в книжках. (М.Рильський.)

ІІ. Над зеленими нивами тремтіло гаряче повітря, неначе хто тряс перед очима блискучим серпанком. Кострубаті й присадкуватіверби з обох боків дороги міцно чіплялися оголеними корінням за землю, немовхижий птах загнав пазури у здобич. Далеко за річкою блиснуло щось, немов із небавогонь упав на землю і спалахнув, як свічка.

З тв. М.Коцюбинського.

* Навчальний диктант.

Над ставком носилися густі пари, мов хто підігрів знизу воду.Понад ставом біліли крізь туман хатки, а угору від них зеленіли городи.Соняшники високо попіднімали свої голови, мов ставали навспинячки, щоб мерщій погрітися на сонці, котре дугоюзбігало через гору і осідало золотим піском за ставом на луках. Вони наче сміялися, обігріваючись після нічної прохолоди, куталися у теплій хвилі, міняючи свій колір з зеленого на жовтогарячий або на червоно-сизий. За луками картатими плахтами виставились лани, мов хто кольорові доріжки вислав по долині. Вони не знать куди тяглися, зникаючи у сизому просторі безкрайньої далекості.(За Панасом Мирним; 93 сл.).

* Самостійна робота. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

І. Як хвилі мчать на узбережну рінь, так в небуття і наші мчать хвилини. (В.Шекспір.) Вам, молодим, любить, горіти, як тільки вміє молодість одна. (Д.Фальківський.) Так зелено в вересні, зелено так, що іншому липню скупому й не снилось. (П.Воронько.) Стогне Черемош, лютує, в шумі білому шумить, греблі, камені шматує і орлом кудись летить, наче лицар незрівнянний впав в бою і довго спав, а прокинувсь, наче п”яний, про кривавий бій згадав і підвівсь, і став на ноги, і на поле очі звів... (Олександр Олесь.)

ІІ. В хаті було тихо, тільки в печі шкварчала ринка з вишкварками так сердито та голосно, неначе кричало десять бабів разом, вхопившись за коси. Сало шипіло, як змія, булькотіло, кувікало, як свиня в тину, геготало, як гуска, гавкало, як собака, пищало, скреготало, а далі собі завило: гвалт, гвалт, гвалт!

І.Нечуй-Левицький.

Словник. Рінь - крупний пісок, гравій, галька; берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки.

V.Перевірка самостійної роботи учнів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П.8 (с. 58-59), скласти висловлювання (обсяг – 8-10 речень) на тему "Мої улюблені квіти” ("Мій улюблений вид спорту”), вживши 3-4 складнопідрядних речення з підрядними способу дії.

Урок № 26

Тема: Складнопідрядні речення з підрядним причини і мети.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними причини та мети, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до духовності, працелюбності, гідності, мудрості як найвищих життєвих цінностей; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній частині. Підрядне речення причини відповідає на питання чому? з якої причини? через що? Питання до підрядної частини ставиться не від певного слова-члена головного речення, а від головного речення в цілому.

До головної частини підрядне речення причини приєднується простими сполучниками бо, оскільки, що; складеними тому що, через те що, завдяки тому що, з тієї причини що, парнимитому... що, через те... що, а також сполучними виразами завдяки тому, що; у зв’язку з тим, що; в силу того що; з тієї причини, що, з того приводу, що.

Підрядне речення причини може стояти перед головною частиною (напр..: Щоб лиха не знати, треба своїм плугом орати. (Нар.творч.) А що їм добре, то й забули про мене. (Марко Вовчок.), після неї (напр..: Про курочку Рябу читайте щодня, бо то – наймудріша книжка. (Н.Кир’ян.), зрідка всередині головної частини.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вонискладнопідрядні. У кожному з речень з’ясувати місце підрядної частини щодо головної, визначити її вид. Указати сполучники, за допомогою яких підрядна частина з’єднується з головною.

Доростай, мій сину, до Людини, бо життя дається лише раз. (П.Камінський.) Стежку відшукати треба, щоб ходив ти вік у щасті. (Л.Барабаш.) А серце лиш тому не захолоне, що суть його – у вічному дерзанні. (О.Галета.) І знову Душа не здається і дає Судьбі відкоша. А Душа над Судьбою сміється, бо вона головніша – Душа! (І.Драч.) За переконанням Г.Сковороди, праця не за природними нахилами завдає людині шкоди, через те що щастя не в почестях і багатстві, а в чистій совісті, незалежності й сердечній веселості. (Б.Деркач.)

* Пояснювальний диктант. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.

І. А на душі у мене сумно трошки, що пісню дідусевої гармошки послухати мені не довелось. (А.Зігора.) Чи не тому, що гомін гаю нас учить вірити в казки, цю казку так оповідають любовно в нас поліщуки? (Д.Фальківський.) Уже нема кому прибрати, причепурити нашу хату, бо і мене, і мій диван заворожив телеекран. (А.Качан.) Час – найлютіший кат якраз тому,що він – найгуманніший лікар. (В.Пахаренко.) Я не клянусь, тому що я не зраджу. (Л.Костенко.) Лихо в світі не довічно мучить нас і боре, бо так само, як і щастя, так минає й горе. (Б.Грінченко.) Вічності б у вічі подивитись, бо ж для чогось в світі ми живем! (В.Кордонець.)

ІІ. Плаче хмаринка мала, що більше не буде тепла. (В.Сторожук.) Сьогодні сонце не зійшло, бо хмари геть усе заполонили. (С.Кічун.) Земля прагне цілющої зливи, просить ласки людської і сили, бо стомились від хімії ниви, Україно ти моя мила! (Г.Гуржій.) Озимини зелена рота припала низько до землі, бо колеться колючим дротом холодного повітря лід. (Є.Гуцало.) Уже тому, що ти жива, Вкраїно ніжна й гордовита, дзвінких пісень твоїх слова мені допомагають жити. (Б.Дегтярьов.)

* Переписати з дошки народні прислів’я, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити вид підрядних частин.

Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш. Не клади пальця в рот, бо відкусять. Сама себе раба б’є, що нечисто жито жне. Не дивись високо, бо запорошиш око. Не розхитуй човна, бо вивернешся. Розгнівався, бо муха йому на ніс сіла. Вкуси мене, вовче, бо я тебе не можу! Не кивай пальцем, бо й сам станеш старцем.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконаннявправи 121 (І, усно).

* Прочитати. Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними причини (усно).

В Червону книгу запишіть поетів: поети теж зникають наземлі. Я щаслива: моя свободазавжди при мені. (Л.Костенко.)

* Диктант із коментуванням. Скласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (за схемою, поданою на с. 115 підручника).

І. Ставало все краще на нашій Землі тому, що на ній – Україна. (І.Гончар.) Люблюлюдей землі своєї, бо й я землі своєї син. (В.Сосюра.) І мені так гарно стало, що минула ніч завій. (Д.Павличко.) Пахучий сад і материнське слово, тумани сиві й роси світанкові – то все моє, бо тільки там я жив. (Б.Дегтярьов.) Ти не молися мовою чужою, бо на колінах стоячи, умреш. (Д.Павличко.) Серцю хочеться щирого вірша, бо фальшивого серцю не треба. (П.Паливода.) Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки. (Д.Бедзик.) Не бував ти у наших краях, бо відтіль не таким би вернувся! (П.Тичина.) І десь у цім простім до болю світі ще є лелеки, бо маленькі діти іще ростуть на маминих руках. (І.Цабієнко.)

ІІ. Оскільки дражливе слово викликає лютощі, людина гаряча здіймає сварку. Людина лагідна незгоду втихомирює, тому що розважлива відповідь гасить гнів. Ніколи не прагни товариства людей лихих, через те що серця їхні привчені до насильства. (З Біблії.) А більший меншого тусає та ще й б’є, затим, що сила є. (Л.Глібов.) Орлові Муха скаргу подала: "Мене всі б’ють, тому що я мала”. Орел їй відповів суворо, та правдиво: "Тебе всі б’ють, бо дуже ти шкідлива”. (В.Симоненко.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним мети називається таке складне речення, в якому підрядне речення вказує, з якою метою відбувається дія, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення мети відноситься до головної частини в цілому і відповідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? Воно пов’язується з головним реченням сполучниками щоб (аби), для того, щоб; з тим, щоб; з тією метою, щоб; в ім’я того, щоб ( напр..: Ось тополя, змерзши, вітами поволі б’є себе у груди, щоб зігріти дух. (Є.Гуцало.)

Підрядні речення мети можуть стояти перед головною частиною (напр..: Щоб уволю всього мати, слід багато працювати. (Нар.творч.) Щоб глянути ясніше уперед, не раз, не два дивлюсь я у минуле. (В.Сосюра.), після головної частини (напр.: Люби природу, о люби, щоб буть самим собою!(В.Сосюра.)зрідка всередині головної частини (напр..: А по небі нічка ходить і, щоб краще було спати, мрії нам з-над хмар приводить. (Б.Лепкий.). Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишивати сорочку. (Панас Мирний.)

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 66).

V. Виконаннявправ на закріплення.

* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, довести, що вони є складнопідрядними. Визначити вид підрядних речень, з’ясувати їх місце щодо речення головного.

І. Мудрість одвічну з Святого Письма зачерпни, щоб напоїти прийдешнього в’янучі стебла. (А.Зігора.) Щоб з людьми було тобі не студно, не скупись на ласку і тепло. (П.Камінський.) Зберемось відразу, щоб далі йти дорогою одною. (О.Теліга.) Ще скільки мають гинути поети, щоб відродились честь і чистота? (Н.Поклад.) Можемо стати над прірвою в полі, щоб одвертати людей од бідиголосом пісні і доброї волі. (П.Воронько.) Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов їржа. (Леся Українка.) І хотілось цілувати руки матері твоєї, що таку тебе вродила, що таку тебе зростила у підгір’ї між ялин. (М.Рильський.) І хрестить нас мати на ріднім порозі, щоб нам, її дітям, щастило в дорозі. (Д.Білоус.)

ІІ. На те щука в річці, щоб карась не дрімав. На те й лихо, щоб з ним битись. Їж та хвали, щоб ще дали. Щоб запитати, не треба гроші мати. Не живемо, щоб їсти й пити, а їмо й п’ємо, щоб жити. Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти. Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант.

І. Благослови, рідна нене, старими руками, щобвороги в полі мліли перед козаками! (П.Куліш.) Тарас за мене мучився й боровсь, щоб я зродився зерням України. (В.Кочевський.) Дай же, людство, вогню, щоб Тарасову пісню зустріти! (А.Малишко.) У завзятій, важкій боротьбі ми поляжем, щоб волю і славу, і честь, рідний краю, здобути тобі! (І.Франко.) І співати мало: "Ще не вмерла...” І радіти мало, що не вмерла. Треба жить, щоби жила вона. (Д.Кремінь.) Усі свої сили, і душу широку, й життя я віддам до останнього кроку, аби ти щаслива була, Україно! (П.Воронько.) Щоб множилися радощі народні, до праці серце хай нас спонука. (Д.Луценко.)

ІІ. Щоб од серця одлягло, буду слухать тихі речі. (В.Милорадович.) Ти вірші мені почитала б, сердечні, прості рядки, щоб стишити мій неспокій, прогнати думи важкі. (Г.Лонгфелло.) Мабуть, щоб в очі сонцю не дивитись, ховаємось ми в тінь, а не від спеки! (А.Зігора.) Горем об землю кинула б, щастя щоб віднайти. (Г.Поліщук.) Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати, аби лише вдома вмирати. (М.Ткачук.) Підійшла черешня тихо до воріт, простягнула пишні віти білосніжні, щоб плодом прийдешнім чарувати світ. (Г.Хорташко.) Дуби стоять кремезні, як Атланти, і на могутніх бронзових плечах тримають споконвіку неба шати, щоб килим лугу в спразі не зачах. (Д.Луценко.)

ІІ. Треба слову мужності додати, щоб воно могло багнетом стати. (М.Сингаївський.) Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря. (Л.Костенко.) Шукаю слова нестерті, щоб стати на повен зріст. (Т.Коломієць) Я тихо-тихо заспівала, щоб серце з туги не вмирало. (Н.Гришаєнко.) Щоб твоя щасливо літувала доля, заступлю дорогу осені й журбі. (С.Жадан.) Чумацький Шлях, як вус Енея, пірне в небес глибінь бездонну, щоб там, в невинних снах Астраї, знайти свою зорю – Дідону. (В.Герман.)

* Диктант із коментуванням. Cкласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (засхемою, поданою на с. 115 підручника).

І. Збіжаться люди із села, щоб розпитать про все на світі. (Т.Вишталюк.) Я собою заступлю тривоги, щоб у дім твій не знайшли доріг. (П.Камінський.) Будують дім до сонця вікнами, дверми вхідними і порогом, щоб поселилися навік у нім тепло і лагідність природи. (М.Косякевич.) Людям краще щоб було жити, попід косами лягло жито. (А.Малишко.) Весняний день пряде свою куделю, снує, мов диво, ниті дощові, щоб зарясніли паростки живі. (Т.Коломієць.)

ІІ. Ой візьміть мене, лебеді, разом з собою, понесіть мене, лебеді, в теплі краї, щоб зігрілося серце, обпечене горем, на цій рідній, великій, прекрасній землі. (Н.Калениченко.) Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли. Я розмовляти мушу, щоб з туги не оніміти. Я друга побачити мушу, щоб день мені став ясніший. (Д.Павличко.) Скільки надії ще треба, щоб мрії збулися. Скільки ще сил нам набратись, щоб все пережить. (Л.Матусяк.) Ми пагінці плекаємо кущів, щоб відновить красу троянди ними (В. Шекспір.)

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 8 (с. 63-64, 66), написати творчу роботу на тему"Що я можу зробити для України", використавши у її тексті кілька складнопідрядних речень з підрядними причини та мети або вправа 128 (ІІ).

Урок № 27

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними умови і допустовим.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядним умови та з підрядним допустовим; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини, робити синтаксичний розбір таких речень; виховувати ставлення до людської гідності, гордості, волелюбності як до найвищих людських чеснот; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, логічне мислення, мовлення, удосконалювати навички правильного інтонування речень, розвивати емоційну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладанання:підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант. З’ясувати види підрядних речень. Накреслити схему одного з речень.

Не вірю в сльози я раба, бо сліз в раба немає. Не вірю клятві я раба, бо правди раб не знає. (О.Кониський.) Я йду до вас, щоб з вами заспівати. (О.Озірний.) А степ стогнав, бо стоптаний був бранцями. (О.Галета.) Збережімо бджолу на осонні, щоб прокинулась знову жива. (Н.Гуменюк.) Зібрала ніч поважно зорі в клунок, бо стукає світанок у вікно. (Г.Маковій.) Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. (Л.Костенко.)

Словник. Осоння - незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Поставити питання від головної частини до підрядної.

Коли зроблено плуг, він оратиме поле чи луг. Коли зведено дім, будуть мешкати люди у нім. Якщо квітнуть сади, будутьспіти улітку плоди. Буде більше у світі тепла, якщо дружба прийшла (За П.Вороньком.) Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Складнопідрядним реченням з підрядним умови називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на умову, при якій стане можливим те, про що йдеться в головній частині. Підрядне речення умови відповідає на питання за якої умови? при якій умові? і з’єднується з головним сполучниками підрядності коли (коли б), якби (аби), якщо, як, як же, раз. У головному реченні цим сполучникам можуть відповідати слово-частка то, або обставинне слово тоді.

Підрядні умовні речення можуть стояти перед головною частиною (напр..: Коли б ти нашого наслухавсь півня, тоді б ще краще заспівав. (Л.Глібов.), після головної частини (напр..: Даремно говорить про згоду, коли нема ладу серед народу. (Б.Грінченко.), у середині головної частини (напр..: Обіцявся чорнобривий, коли не загине, обіцявся вернутися. (Т.Шевченко.)

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 68).

V. Виконання вправ на закріплення.

*Прочитати. Довести, що подані речення є складними, сполучниковими, складнопідрядними. Поставивши питання від головної частини до підрядної, визначити тип складнопідрядного речення.

І. Коли говорить в вас душа, то слово щире і буремне. (В.Гете.) Людину тоді помічають, як знаходить вона себе. (Р.Кудлик.) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л.Костенко.) Свобода слова – це чудово, коли є хист до того слова. (В.Красиленко.)

*Прочитати текст. Вказати складнопідрядні речення, в яких підрядне речення вказує на умову, за якої може відбутися дія, про яку йдеться в головному реченні. Визначити тип складнопідрядного речення.

Орел і черепаха

На дубі сидів Орел. Поблизу черепаха розповідала своїй братії:

-Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба жива була б досі, якби не почала вчитися в Орла сеї гиблої науки.

- Слухай-но! Якби премудра твоя прабаба не взялася не за свою справу, то не загинула б, - обірвав її Орел. - Літати не гірше, ніж повзати.

Сила:

Якщо людина прагне слави й насолоди, це може збити її у протиприродний стан. Найбільшої шкоди завдасть людині таке прагнення, коли така невідповідність є значною.

Г.Сковорода.

*Переписати з дошки речення, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення.Визначити вид підрядних частин, вказати їхнє місце щодо головної частини складних речень. Підкреслити сполучники, за допомогою яких підрядні частини з’єднуються з головними.

І. Коли ти твердо йдеш обраним тобою шляхом, то ти щасливий. Ти робиш найкращу справу, якщо твердо ступаєш шляхом доброго глузду. Як я хочу бути улюбленим, то сам перший люблю. Якщо не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, тоді з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чомуїй не шкодити.

За Г.Сковородою.

ІІ. Коли стелеться доріжка, козакові не до ліжка. Не поможе й булава, коли дурна голова. Якби хліб та одежа, їв би козак лежа. Якби всі свята святкували, не було б кому працювати. Був би ангел, коби не роги. Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Якщо люб, то гарний шлюб. Якби було все одно, то всі лазили б у вікно.

Народна творчість.

* Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними умови (усно).

Грім не гряне – ледачий не встане. Спать до обід – присниться ведмідь. Гірко поробиш – солодко з’їси. Зачепилася за пень – простояла цілий день. Пошли дурня Богу молиться – він лоб розіб’є. Дай дурню товкач – він вікна поб’є. Нема в голові – на базарі не купиш. Знає кума – знає півсела.

Народна творчість.

*Попереджувальний диктант. Пояснитивживання розділових знаків. Вказати сполучники, якими з’єднуються частини складнопідрядних речень. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

І. Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну. (В.Сосюра.) Одна любов у мене – Україна. Коли вже треба впасти на коліна, то тільки перед нею упаду! (П.Перебийніс.) Коли гідність є й воля, все можем надбать. (В.Каюков.) І легко синам шляхи топтати, і добре синам, як є рідна мати! (А.Малишко.) І завжди ми голубимо надію, якщо стає нам важко у житті. (М.Ткачук.) Якби я турбувався сам про себе, вже б онімів давно від самоти. (Д.Павличко.) Чи ж можу я виспівувать лірично, як бачу я страждання, кров і бруд? (П.Тичина.) Коли сумління винесеш на сміття, його вже не придбаєш за купон. (І.Немченко.) Вівчарка, хитрість бачачи таку, сказала Вовку: "Ти в кошару лізь, але, як хочеш говорити любо, залиш надворі пазурі і зуби”. (В.Симоненко.)

ІІ. Коли хочеш ти добро зробити, поспішай його зробити швидше. (Б.Грінченко.) Мати життям прикриває життя, коли в небезпеці її дитя. (П.Воронько.) Тож, коли хто з вас цікавий, сядь і слухай давню казку. (Леся Українка.) Найкраща музика – це тиша, коли лиш серце громом дише. (І.Драч.) Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! (Леся Українка.) Якби пам’ятником стало все, що кидали на тебе, він шпилем би звівсь у небо. (П.Безруч.) Людська душа втрачає дивоцвіт, коли любов її не зігріває. (Г.Васильченко.) Листок дерева здатен говорити лише тоді, коли доторкається до іншого листка. Душа людська здатна жити лише тоді, коли доторкається до іншої душі. (В.Пахаренко.)

*Диктант із коментуванням. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).

І. Гони, вигонь з душі покірного раба, коли між волею й неволею змагання. Коли між розумом й безумством боротьба, скоріш з душі раба вичавлюй без вагання! Носитимеш кайдани на руках, якщо раба з душі ти випхати не в силах. (М.Барчук.) А вже як життя лічиш своє понеділком та неділею, то до всього тобі байдуже. (Марко Вовчок.) Допоки в серці жевріє надія, живе людина, думає і діє. Якщо ж у неї вогник віри згас,людина не живе – нудьгує, скніє. (К.Лесьєв-Лесь). У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли до болю щира й чарівна десь наша рідна пісня розіллється і жайвором весняним залуна. (Д.Луценко.)

ІІ. Якби могли дерева говорити, то рідний край навчили б нас любити. (С.Жук.) Коли душа скипілася у тузі, причалюємо серцем до матусі, свої печалі віддаємо їй. (Т.Бартош.) Лише тоді, коли гризе скорбота, йдемо ми за порадою до неньки. (А.Зігора.) Як я малим збирався навесні іти у світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. (Д.Павличко.) Коли б я вміла килим ткать, то я б життя твоє зіткала. (Н.Калениченко.) Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу. (Леся Українка.) Коли сльотить негода за вікном, люблю при світлі лампи за столом, міцного чаю випивши з малиною, за книжкою засісти старовинною. (М.Луків.) Тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха. (Б.Грінченко.)

* Подані прислів’я записати в завершеному вигляді. У кожному з речень визначити частини головну й залежну. Підкреслити вказівні слова - частку то, обставинне слово тоді.

Як відступиш від грамоти на аршин, то ... . Якби тітка мала вуса, то ... . Коли хліб на возі, то... . Якби я був паном, то ... . Як ти не коваль, то .... Коли моє не в лад, то ... . Коли б ковбасі крила, то ... . Як зазиміє,то ... . ... як є з чого нове будувати.Як бороду голять, то ... . ... то ходив би у злоті. Якби ми знали, то ... . Як золотий хвіст, то ... .

Народна творчість.

Для довідок. ... вона від тебе на сажень. ...дурна голова. ... то дядьком була б. ... нема біди в дорозі. ...все б на подушках лежав. ... кліщів не погань. ... я з своїм назад. ... кращої птиці на світі не було б. ... жаба оніміє. Треба старе руйнувати ... . Хай вуса тихо сидять. Коли б не дірка в роті, ... . ... вас би не питали. ... дорогий гість.

*Усно перебудувати речення, замінивши дієприслівниковий зворот на підрядне речення умови.

Боячись вовка, не ходи в ліс. Не взявши сокири, не збудуєш хати. Послухавши жука, завжди в гною будеш. Добра добувши, кращого не шукай. Не зазнавши біди, не цінуватимеш щастя. Не поберігши тіла, погубиш душу. Не жалкуй масла, заваривши кашу. Затративши чуже лико, ремінцем мусиш оддати. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу. Не давши слова - держись, а давши – кріпись. Одержавши диплом, не думай, що ти вже агроном.

Народна творчість.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

Підрядні речення допустові виражають твердження, всупереч якому дія головного речення все ж відбувається. Такі підрядні речення відповідають на питання незважаючи на що? Підрядні допустові речення пояснюютьусю головну частину. Вони можуть стоятиперед головною частиною (напр..: Хоч копійка у кафтані, зате на сто рублів чвані. (Нар.творч.) Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту. (В.Сосюра.), після головної частини (напр..: Зима літо з’їдає, хочсама перед ним і тікає. (Нар.творч.) А я упізнаю хустину легку за плечима, хоч стільки у ріках злетіло води! (Б.Олійник.), у середині головної частини (напр..: Стид, хоч він не дим, очі виїсть. (Нар.творч.)Молодієш, Києве, хоч старий літами, і гордишся знову типарками й садами. (Д.Луценко.)

З головною частиною підрядні допустові речення поєднуютьсясполучниками хоч (хоча), дарма що, хай, нехай, як не, куди не, незважаючи на те що.

Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головною частиною, у реченні можуть бутипротиставні сполучники а, та, зате, проте, але, однак (напр..: Хоч кілка на голові теши, а він своє. Хоч жити з ним в курені, однак він до серця мені.Дарма що в голові пусто, аби грошей густо. (Нар.творч.) Хоч труд важкий у хлібороба, але висока в хлібі проба! (Л.Забашта.) Хоч звечора й держало заморозками, протевдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Панас Мирний.)

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 70).

VІІ. Виконання вправ на закріплення.

*Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) складнопідрядні речення. У кожному визначити частину головну й підрядну, до підрядної частини поставити питання, визначити її вид. Визначити місце підрядного речення щодо головного, вказати сполучники, якими підрядні частини приєднуються до головних.

І. Іду до Говерли, хоч шлях нелегкий. (В.Герман.) Хоча була дорога й нелегка, космічні подолали ми безодні. (Д.Луценко.) Хоч надвечір’я вже минуло, душа наповнена теплом. (Н.Калениченко.) Жива краса жовтневої пори, дарма що осінь землю млою вкрила. (Д.Луценко.) Хоч як поквапишся, та все ж сонця ти не підженеш. (Д.Білоус.)

ІІ. І хоч сльози із верб ще котились, уже чистим ставав небосхил. (Г.Савчук.) Цей день – не літо і не осінь, хоч моріжок ген-ген одцвів. (Т.Коломієць.) Хоч я - маленький світ, але усі світи вбираю в себе я, як музику світання. (В.Сосюра.)

*Пояснювальний диктант. Визначити ти складнопідрядних речень. Якими частинами мови є виділені слова?

Хай нічого не виходить, а ти, Марку, грай. Хоч бачить око, та зуб не йме. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Хоч хліб з водою,аби, серце з тобою. Дарма що погано скроєний, зате міцно зшитий. Хоч до сала його прив'яжи, а він буде, як драбина. Хоч ми брати, акишені наші не сестри. Хоч в голові пусто, та грошей густо. Хоч він чорт, хоч він біс, абияйця ніс. Хоч і по-свинськи, зате здорово!

Народна творчість.

*Попереджувальний диктант. Визначити тип підрядних речень, вказати їх місце щодо речення головного. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

І. Хоч нас рубали до основи і сіяли смертельний страх, не пропала наша мова в Сибірах і на Соловках. (Л.Воловець.) Звучить нова мелодія про волю, хоч багатьом ще сниться Колима. (І.Турчин.) Ми опирались чаду й скверні, хай випасали нас людці. (І.Драч.) Нехай і не таланить нам, та все ж на світі варто жити. (Б.Дегтярьов.) Козакові журитись негоже, хай нас мало в облозі ворожій. Наша правда в огні виграє, хай нас мало, та ми іще є. (Г.Лютий.) І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю. (Л.Костенко.) Я до життя повернутий не гнівом, хоча воно душило до нестями. До нього я свічусь добром і співом, які мені дісталися від мами. (Д.Луценко.) Хай навіть лють, неначе карою, на душу каменем лягла, а ви добром-кресалом з каменю добудьте світла і тепла. (А.Бортняк.) Ми хочем жить, хоч попелом, димами, руїною покрився рідний край. (Б.Лепкий.) Шукай себе, перемагай зневір’я, нехай сімнадцять літ чи сімдесят. (П.Воронько.) Я народився ще в імперії, хоч і не знав, що це – вона. (Д.Кремінь.)

ІІ. Художник не дума про гроші, хоч змага з боргами гірка. (В.Загороднюк.) Хоч у двері злидні викинь, вони лізуть до вікон. (Р.Бернс.) Прошу тебе, людино, не здавайся, міцній, борись, хай важко, але стій, упавши раз, уперто піднімайся, крокуй, іди, та плакати не смій! В прокрустове нехай втискають ложе, ти ж виростай і в білий світ лети. (М.Карапка.) Хоч би як високо не оцінили вас, завжди майте мужністьвизнати себе неуком. (І.Павлов.) На жаль, не став я бездоганним, хоч розпинав себе і ганив. (С.Реп’ях.) Нехай когось у розкошах купають, ми підемо туди, де нас чекають. (М.Волощук.) Каже хтось, що в курені рай з милим, хай курінь той навіть з лободи. (Б.Дегтярьов.) Хай лютує, казиться зима, все долають людські теплі руки. (В.Сосюра.)

*Диктант із коментуванням. Скласти схемувказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).

І. Хоч і тепло вже, а осінь вже підходить крадькома. (Н.Забіла.) Іще погожі дні, хоч вже про осінь йдеться. (Г.Гордасевич.) Іще таким спокійним світ стоїть за спиною поета, хоч рання осінь крадькома уже підкралась і до нього. (Л.Талалай.) Троянди паморозь іскриста вкрила, хоч бідні пуп’янки ще прагнуть розцвісти. (М.Рильський.) Я – мертве дерево, хоч ще живе коріння. (О.Данилевська.) Хоч слабкіш стає твоє коріння, та печаль давно прогнати слід. (Б.Манюк.) Хай опадає лист в саду на землю в срібному інеї – я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею. Нехай зима мій волос вкрила – у серці квітень розцвіта. (В.Сосюра.) Хай час і труд побілять нам волосся, ми юності нікому не здамо! (М.Рильський.)

ІІ. Я відкриваю світ собі щодня, хоч, може, він стократ уже відкритий. (І.Гнатюк.) Хоч правда у воді не тоне і не згорає у вогні, вона задовго до Платона оголосила бій брехні. (Б.Дегтярьов.) Відверто йшов на чесний поєдинок, хоча й не скрізь, признаюся, везло. (Д.Луценко.) Хоч кожен з нас несе по кілька ран – гуде ходатвердим солдатським кроком. (П.Воронько.) Цвірінь! Хоч і не бачимо співця, а вгадуємо в ньому горобця. Хай спів не всіх такий, як в солов’їв, але у кожного щось є оригінальне і своє. (М.Білокопитов.)

* Навчальний диктант. Самостійно накреслити схеми складних речень.

Японські художники середньовіччя, коли досягали високої майстерності й гучної слави, змінювали свої імена. Це для того, щоб не засліпитися славою, не піддатися принадам зовнішнього світу, не втратитиглибинного сприймання життя,такий спосіб зберігаючи своє мистецьке "я”, свою внутрішню свободу. Оце – мудрість! (О.Гончар, 40 сл.)

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

ІХ. Домашнє завдання. П.8 (с. 68, 70), вправа 136або дібрати й записати5-8 народних прислів’їв – складнопідрядних речень з підрядними умовними й допустовими.

Урок № 28

Тема:Складнопідрядне речення з підрядним допустовим.

Мета:закріпитизнання про складнопідрядне речення з підрядними допустовими, удосконалювати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, виховувати повагу до таланту майстрів художнього слова, зокрема художнього перекладу; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, пам’ять, уяву, логічне мислення, мовлення, удосконалювати навички креслити схеми та робити синтаксичний розбір складних речень, навички самостійної роботи.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання:підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуального завдання за картками двома-трьома учнями.

* Диктант із коментуванням.

І. Живем і помираєм ненароком, шукаєм правди, хоч вона страшна. (Д.Павличко.) Дарма, що серце чує гострий біль, я прагнузнов у шторми й довгі рейси. (Д.Луценко.) Зірок тих, мабуть, сто разів по сто тисяч, усіх не оглянеш, хоч тиждень крутися. (Д.Родарі.) І, настрілявшися, вертались ми щасливі, дарма що промахів чимало в нас було. (М.Рильський.) Хоч і осінь, і немає літа, і давно замовкли солов’ї, принесла мені ти свіжі квіти, щоб пісні не в’янули мої. (В.Сосюра.)

ІІ. Нехай і холод, і вітри, і сніг з дощем, і сніг з дощем, я від негоди захищу тебе плащем, тебе плащем. Нехай я буду злидарем в чужім краю, сумнім краю, з тобою буде скрізь мені як у раю, як у раю. Нехай я стану владарем на цілий світ, на цілий світ, в моїй короні будеш ти як самоцвіт, як самоцвіт.

Р.Бернс.

ІІІ. Хоч кілка на голові теши, а він своє. Спить, хоч у дзвони бий. Хоч спить на славу, а не заробить і на страву. Хоч гавкай на нього, а нічого не вдієш. Хоч на споді лежатиму, а у вічі плюватиму. Верба хоч товста, але зсередини пуста. Хоч піду до їх, не піду в двір; хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти.

Народна творчість.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда.

·Які речення називаються складнопідрядними з підрядними допустовими? Навести приклади.

·На які питання відповідають підрядні допустові речення?

·Якими сполучниками з’єднуються з головним реченням?

ІV. Виконаннявправ на закріплення.

* Робота біля дошки. Записати речення, зробити їх синтаксичний розбір (усно).

Хай кущ старий і всохне без дощів, весною пагін молодий цвістиме. (В.Шекспір.) Хоч дуже швидко час біжить, здається, ми довго дожидаємо Різдва. Приходять завжди по сівбі жнива, хоч, може, й навпаки комусь багнеться. (Ф.Війон.) Хай тобі людський мурашник наче рідний брат, але ти на світ широкий не дивись з-за грат. (Олександр Олесь.)

* Пояснювальний диктант. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Хай нікчемна татарва робить сміливі наскоки, лук наш вцілить на всі боки, не урвалась тятива! (С.Черкасенко.) Я вам готовий і в щастіі в нещасті помагати, хоч би від менесерце ви замкнули. (Леся Українка.) Хоч доля привела у город суєтливий, добра і зла прикрашений вертеп, я все-таки люблю сіножаті і ниви, люблю широкий, тихий, рідний степ. (Л.Глібов.) Нехай собі недосвіт землю сіру ще вранці пригорта безсилими рукми, та вже ніхто, ніхто із нас не вірить в зимові сни з зимовими піснями. (Д.Фальківський.) Хай бідні ми, хай злидні ми, не маємо нічого, а будьмо чесними людьми й не біймося нікого! Хоч ми їмо черстві шматки, вдягаємось убого, а чесним бути в бідності найвище од усього. (Р.Бернс.)

Словник. Вертеп - печера; сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т.ін.

* Самостійна робота. Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), вставляючи пропущені букви та знімаючи риску.

Хоча л..жачого й не/б’ють, то і полежать не/дають л..дачому. (Т.Шевченко.) Хоч нині ч..рна ніч, так завтра день. Гони ро..пуку пріч, співай пісень! (Б.Лепкий.) Не/хай я отруєна злою журбою, та в пісні на всяку отруту є лік. (Леся Українка.) Бе..смертя на з..млі не/має, хоч би й хотів того б..гач. (Ф.Війон.) Хай час в простори зорянії лине, і за блакиттю знов встає блакить, святі слова "кохана” й "батьківщина” у нашім серці вічно будуть жить. (В.Сосюра.) Я не/навиджу брехню у всякій одежі, самовдоволену тупість, хоч би й носила вона в золотих обідках окуляри. (М.Рильський.)

* Перевірка самостійної роботи.

* Накреслити схему поданогоречення.

Я так люблю Карпат живу оздобу, де буки, мов старезні літописці, засвідчують, як вів Олекса Довбуш опришків до Лук’яна Кобилиці. (Д.Луценко.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 139 (І).

Урок № 29

Тема: Складнопідрядні речення з кількома підрядними.

Мета:пояснитихарактер взаємозв’язку головного й підрядних речень у складнопідрядних реченнях з кількома підрядними, дати поняття про послідовну, однорідну й неоднорідну підрядність; формувати вміння визначати вид підрядності; виховувати повагу до неординарності людського мислення, неповторності людського "я”; розвивати логічне мислення, удосконалювати навички синтаксичного розбору складнопідрядних речень, креслення схем речень; розвивати увагу, уяву, емоційну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Скільки підрядних частин у кожному реченні? Накреслити схеми речень, за допомогою стрілок показавши зв’язки між їхніми частинами.

Залишу я синові у спадок батьківське терпіння і хоробрість, щоб збагнув із вдячністю нащадок, як життя плекалося і добрість. (Д.Луценко.) Коли б ти знала, де я був, що я губив і що здобув, який безмежний бачив світ! (П.Воронько.) Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі. (Л.Костенко.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 74-75).

ІV. Виконання вправ на закріплення.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Накреслити схеми речень, визначити видивзаємозв’язку головного й підрядних речень.

Я допускаю, що в мені живе душа коня, бо на зелені трави мене весною тягне, хоч під осінь люблю я в білім золоті вівса купатися. (Д.Павличко.) Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз, гарячих сліз, нестриманих, раптових,що рвуться з глибини самого серця джерелами живущої во ди. (Леся Українка.) Коли притомить нас дорога, нап’ємось грому молодого, як п’ють з беріз холодний сік. На тоненьких гілках надії, які завжди зеленіють в моїй душі, спочиває сьогодні лазорівка – голуба синиця, щоб завтра податись у мандри. (Є.Гуцало.)

*Пояснювальний диктант. Визначитивиди зв’язку між головною й підрядними частинами в кожному з речень. Накреслити схеми речень. Зробити синтаксичний розбір одногоз речень за схемою, поданою на с. 84 підручника (усно).

І. Я так давно не чув, як перепел вночі запідпадьомкає, як в лузі деркачі охриплим голосом задеркотять жагуче. (М.Рильський.) Щоб не пекли дрібні образи дрібненьку душу день при дні, я згоден вибухнуть відразу, неначе бомба на війні. (В.Симоненко.) Спасибі, мамо, що в голодний день ти, мов у казці, де дарують царства, передала єдине із багатства – найвищу пробу золотих пісень. (Б.Олійник.) І хоч не всякий долетить туди, де на шпилях безсмертна слава сяє, залишаться пісні, немов сліди, котрими дух нових доріг шукає. (Б.Лепкий.)

ІІ. Ти не дивуйсь, що гаснуть зорі, як зійде ранок золотий, що хвилі ніжні і прозорі змивають берег кам’яний. Ти не дивуйсь, що ніч п’яніє і день тріпоче по весні, що бідне серце в грудях мліє, як вгледить щастя уві сні.

З тв. Олександра Олеся.

* Робота з підручником. Виконання вправи 146.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П.9, вправа 147 (І, ІІ).

Урок № 30

Тематичне тестування

(тема:Складносурядне й складнопідрядне речення).

Складання діалогів.

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок щодо теми "Складносурядне й складнопідрядне речення”; з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння складати діалоги; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, вміння дотримувати етичних правил спілкування, орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих мовних і мовленнєвих знань, умінь, навичок.

Обладнання: тестові завдання.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Повідомлення мети перевірки й способів її проведення. Інструктаж щодо проведення тестування.

ІІІ. Проведення тестування.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

1. Складносурядне речення - це

а) складне речення, в якому прості речення об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників та сполучних слів;

б) складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох простих речень, що є рівноправними;

в) складне сполучникове речення, яке складається з двох або кількох речень, одне з яких є залежним від іншого;

г) конструкція з прямою мовою.

Скласти (пригадати) й записати складносурядне речення, підкреслити в ньому граматичні основи (напр.: Щастя маєноги, а біда має роги. (Нар.творч.) Біда приходить, та й вонаминеться. (Ф.Війон.) Огонь пройшов, і залишивсядим. (М.Рильський.)

2. Частини складносурядного речення поєднуються за допомогою сполучників

а) єднальних, протиставних, розділових (сурядності);

б) часових, причинових, мети (підрядності);

в) умовних, допустових (підрядності);

г) наслідкових, порівняльних (підрядності).

Скласти (пригадати) й записати складносурядне речення, частини якого поєднано сполучником а (але, проте, та) (напр.: Можна без хліба в світі прожити, а без Вітчизни згіркне життя. (Д.Луценко.) Ніколи ж ти погоді не годи, а будь собою ти, самим собою. (П.Тичина.) Герої живуть славно, а боягузи довго. (В.Куземко.)

3. Складнопідрядне речення, в якому залежна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головному реченні, це

а) складнопідрядне з підрядним означальним;

б) складнопідрядне з підрядним мети;

в) складнопідрядне з підрядним причини;

г) складнопідрядне з підрядним з’ясувальним.

Скласти (пригадати) складнопідрядне речення з рідрядним часу (напр.: А коли зацвітали бузки багаті, я маленьким виходив на стежку биту. (А.Малишко.) Доки у серці зернина вогню не погасне, доти людина воістину в дусі живе. (Б.Олійник.) або причини (напр..: Друзі, висівайте добpоту, бо вона, як хліб, потрібна людям. (Д.Луценко.)

4. Підрядність, при якій перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої підрядної частини, третя – від другої і т. д., - це

а) однорідна підрядність;

б) неоднорідна або паралельна підрядність;

в) послідовна підрядність.

Скласти (пригадати) й записати складнопідрядне речення з послідовною підрядністю (напр.: Я між братами щастя розділю, щоб всі були однаково щасливі, бо я – людина і людей люблю. ( Д.Луценко.) Люблю дивитись на Дніпро я з його стрімких, високих круч, коли здається, що рукою торкнутись можеш ти до круч. (В.Сосюра.)

5. Кома не ставиться між частинами такого складносурядного речення:

а) Пробіг автомобіль, і синя хмарка диму за ним розвіялась. (М.Рильський.);

б) Вже інші ми, і в наших голосах тепло якесь заграло оксамитне. (М.Рильський.);

в) Човни у пристанях, і згорнуто вітрила. (М.Рильський.);

г) Там дише стомлено безмежний океан і віє запахом прогнилих трав та йоду. (М.Рильський.)

Скласти (пригадати) й записати складносурядне речення, в якому є спільний для обох частин другорядний член речення (напр.: А в тій хатині сумує мати йлежить, нездужає сестра. (П.Грабовський.)

6. Складнопідрядним реченням з підрядниммісця є таке:

а) Як не співать, коли нас світять зорі? (С.Черкасенко.);

б) Ви не забули пишний гай тоді, як липи розцвітали? (С.Черкасенко.);

в) Там, де цвів зелений гай, золоті горять пожари. (С.Черкасенко.);

г) Як сонечко сміється, то любо всім живеться. (С.Черкасенко.)

Скласти (пригадати) й записати складнопідрядне речення з підрядним місця (напр.: Біда вівцям, де вовк пастух. (Нар.творч.) Там, де ти колись ішла, тиха стежка зацвіла. (Б.Олійник.) Де пасіка була, трава зазеленіла. (Л.Глібов.) або з підрядним порівняльним (напр.: А зоря на сході руки вгору зводила, мов дівчина ясна із води виходила. (П.Тичина.) І дівчина, обсипана квітками, іде, немов пливе лебедонька в воді. (М.Рильський.)

ІV. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

V. Виконання ситуативних вправ на створення й розігруваннядіалогів.

* Скласти й розіграти діалог, можливий між однокласниками, які домовляються про спільне відвідання музею (виставки, районної бібліотеки, книгарні, комп’ютерного клубу, дискотеки) найближчого вихідного дня. У розмові визначити мету й тривалість перебування у вказаному закладі, обгрунтувати вибір проведення дозвілля, вказати час та місце зустрічі.

* Скласти й розіграти діалог – обмін враженнями між двома (трьома) однокласниками, які відвідали музей(районну бібліотеку, книгарню, комп’ютернийклуб, дискотеку) або ж виставку художньої фотографії, концерт улюбленого співака, футбольний (хокейний) матч, змагання з баскетболу (регбі). У розмові висловити власні враження від побаченого, почутого, оцінку діяльності й рівня фахової підготовленості людей, з якими довелося спілкуватися.

*Скласти й розіграти діалог-обмін враженнями між однокласниками, які:

oпрослухали оперу М.Лисенка "Наталка Полтавка” в Національній опері імені Т.Г.Шевченка;

oпереглянули екранізацію твору І.Котляревського "Наталка Полтавка” ("Москаль –чарівник”) по телебаченню;

oвідвідали спектакль за мотивами поемиІ.Котляревського "Енеїда” в Національному академічному драматичному театрі ім. І.Франка (іншому драматичному театрі).

У діалозі висловити думки щодо значення таких виставта екранізацій для молоді, скласти оцінку сценарію,акторській грі, музичному й художньому оформленню тощо.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 9, вправа 157 (І.ІІ).

Урок № 31

Тема:Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між простими реченнями у безсполучниковому.

Мета: поглибити знання про безсполучникове складне речення та смислові відношення між простими реченнями в його складі; формувати вміння визначати граматичні основи та смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення; виховувати патріотичні почуття, любов до природи рідного краю, доброту й милосердя до всього живого; удосконалювати навички правильного інтонування безсполучникових складних речень; розвивати логічне мислення, пам’ять, усне й письмове мовлення.

Т ип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:підручник.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Пояснити, як об’єднані частини складних речень. Вказати речення сполучникове й безсполучникові. Що вам відомо про безсполучникове складне речення?

І. Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі. (Нар.творч.) Душі здається, що вона могла б все відтворити в ясному свічаді. (М.Рильський.) Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця замріяла. (П.Тичина.)

ІІ. Лежачий камінь у траві лежить, вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежача в цього каменя душа, нікуди в світ вона не поспіша. У каменя лежачі є думки про те, що він лежить отут віки. Лежачий камінь у траві лежить, лежачий камінь завжди буде жить.

Є.Гуцало.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 93.)

ІV. Виконання вправ на закріплення.

* Попереджувальний диктант. Довести, що записані речення є складними безсполучниковими. Підкреслити в реченнях граматичні основи.

І. Пісня дише голосом, мовить поле колосом. (Т.Швець.) М’яко стеляться луги, м’ятно пахнуть береги. (М.Луків.) Здригнувся дуб, збудилася зі сна осика трепетлива. (Б.Лепкий.) Гнуться клени ніжними колінами,чорну хмару сріблять голуби. (М.Рильський.) З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем, в’ється стежечка іскриста. (Леся Українка.) В вазі в кімнаті троянди стоять, дивляться ясно, цвітуть і пахтять, усміхом грають пелюстки бліді, радо хлюпочеться листя в воді. (Олександр Олесь.) Снігами вкрились кілометри, в заметах горбиться земля, в долонях матері Деметри дріма натруджена земля. (Д.Луценко.)

ІІ. Заходить сонечко за гори, лягла в долині темна тінь. (С.Черкасенко.) Дрімають верби на хисткім осонні,довкруж сивіє тирса й ковила. (Г.Шанько.) Під полою поле й ліс приспала ніч; вже понурою порою півень проспівав північ. (Л.Боровиковський.) Розвидняється, світять каштани, усміхається обрій з-під брів. (Є.Гуцало.) Трави в’януть під млосною спекою, крутить вихор серпневий пил, осокори за даллю далекою підпирають в степу небосхил. (В.Симоненко.) В блакитні вечори стежками йтиму я; колотиме стерня, траву почну топтати – відчує свіжість піль тоді нога моя, я вітру голову дозволю овівати. (А.Рембо.)

V. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.93) – смислові зв’язки та інтонація безсполучникових складних речень).

VІ. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати речення, довести, що вони є безсполучниковими складними. Вказати серед них такі, що складаються з однорідних простих речень. Усно перебудувати їх на синонімічні складносурядні речення. Вказати речення з неоднорідними простими реченнями, усно перебудувати їх на синонімічні складнопідрядні.

Я відчуваю: день минає. (Г.Алексєєва.) Засинає день у хаті, місяць ходить за ліском, старовинну пісню мати вишиває голоском. (Б.Гірський.) І від хати та до хати, від села і до села почали колядувати - звізда ясна розцвіла. (В.Загороднюк.) Сідає сонце на спочинок, синіє обрій, тануть тіні, дарує казку хтось дитині. (К.Лесьєв-Лесь.) Я на тебе дивлюся щовечора, Києве мій, янтарями живими твій килим вечірній розшитий. (Д.Луценко.)

* Переписати, вставляючи пропущені букви. Вказати складні безсполучникові речення, що складаються з однорідних простих речень, та складні безсполучникові, що складаються знеоднорідних простих речень. Чи належить до безсполучникових складних речень конструкція з прямою мовою? Прочитати записане, правильно інтонуючи речення.

Пер..пілка бігла по ст..рні, воїн мчався полем на коні. Він копитом – прямо на кр..ло, заскр..піло рем..нем сідло. Взяв солдат поран..не пташа: не ч..рства була його душа. І в цю мить догнали вороги – задзв..ніли шаблі навкруги. Він усіх п’ятьох пер..рубав, тільки й сам посічений упав. До грудей тулилося пташа, мов кв..ліло: "Ой, яка душа!” (П.Воронько.)

VІІ.Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу – смислові відношення у безсполучникових складних реченнях (с. 94).

Виконаннявправи 180 (усне).

VІІІ. Виконаннявправ на закріплення вивченого.

*Пояснювальний диктант. Визначити смислові відношення (одночасність, послідовність, зіставлення, пояснення, умову, причину, час, наслідок) між простими реченнями у складних безсполучникових. Накреслити схеми перших двох речень.

Застеліть скатертиною стіл під гарячий округ короваю, я пахучого хліба накраю! (Є.Гончаренко.) Чаклує над діжею господиня – вже тісто піднялося до країв. (К.Лесьєв-Лесь.) В печі зникає біле чудо, гарячі пахощі пливуть. Хлібина свіжа в хаті буде – її до столу радо ждуть. (С.Мордач.) Затишно в хаті, тепло і чисто, мову про хліб я заводжу навмисне. (Ю.Кравченко.) Примарилось: річки круті береги. (Л.Воловець.) Крізь темноту самотньо горить одинокая зірка ясная, її промінь так гордо горить, не страшна їй темнота нічная! (Леся Українка.)

* Робота з підручником. Виконання вправи 183 (І).

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

Х. Домашнє завдання. П. 10, вправа 181.

Урок № 32

Тема: Кома та крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення.

Мета:пояснити правила вживання коми та крапки з комою між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння обгрунтовувати вживання розділового знака;виховувати любов до природи рідного краю; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, емоційну сферу, удосконалювати навички правильного інтонування безсполучникового складногоречення та роботи з таблицею.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця..

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони є безсполучниковими складними. З’ясувати смислові відошення між частинами безсполучникових складних речень.

І. Вечірня хмарина розтанула в небі, упала зоря за крутий небосхил. (В.Куликов.) Хмара виплакала сльози, ними вмилися гаї, сивувата димка й досі між деревами стоїть. (Б.Дегтярьов.) Вечірнє сонце пасторалі грало на скрипках лісу, в передзвін гаїв вслухався вітер; кожен квіт помалу, немов людина, подих затаїв. (О.Фішер.) Ожиною терпкою пахне ліс, на пагорбі замріялась ялиця. (Д.Луценко.) Був теплий дощ, в траві стоїть вода, на гілці синя бабка обсихає, запах буркун гостріше; молода уперше в небі ластівка ширяє. (М.Рильський.) Це місто дивиться на мене вогнями фар, ніч прикриває змерзлий місяць шматками хмар. (Т.Угрин.)

ІІ. Земля не родить без плугів, один не зрушиш скелю зроду... Нема ріки без берегів, нема героя без народу. (Д.Луценко.) Нормальній країні героїв не треба, їй розуму треба і чистого неба. (С.Реп’ях.) Хай підминає погода, щастя – жар-птиці перо, щастя – від Бога нагода творити добро. (І.Драч.) Самотньо я жив, наче кінь степовий, шануючи тільки свободу, вже й скрипку – місток до людей живий – давно я закинув у воду. (П.Безруч.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.11, с. 97).

*Робота з таблицею.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Прочитати. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Вже й ніч землю обіймає; зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. Річка тече, як щире золото, між зеленими берегами; кучеряві вербикупають у воді віти; цвітуть-процвітають маки городні, високоверхі коноплі зеленіють; хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. Се був дід дуже старий, білий, а проте високий і прямий, як явір; очі йому блискучі, як зорі; іде вінсобі покволом.

З тв. Марка Вовчка.

ІІ. Небокрай горить-палає рожевим огнем; червонуваті хвилі ясного світу миготять серед темноти; понад степом віє її останнє зітхання; положисті балки дрімають серед темної тіні, а високі могили виблискують срібною росою; піднімається сизий туман і легесеньким димком, чіпляючись за рослину, стелеться по землі. Тихо, ніщо не шерехне, ніщо не писне... Вітрець легенький дихнув; поблизу у траві засюрчав коник; десь далеко ударив перепел, а там над шляхом понеслась-полилася, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня.

За Панасом Мирним.

* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильноїх інтонуючи.

У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють. (Т.Шевченко.) Десь озивається тихо луна, бавитьсяхмарою хвиля сумна. (К.Дужа.) Розлучатися важко, розлучатися мушу, я зеленим Карпатам залишу свою душу. (М.Волощак.) По полю ніч, по полю день іде, по полю бродять тихі перегуки; смутні дерева простягають руки і скаржаться... Кому? Ніхто не зна. (М.Рильський.) Проводжають мене чорні очі ожин, між березами дуб заблудився крислатий. (С.Жук.) Сонце, піднімаючись угору, привітно сяє-гріє; вітерець легенький дише; жайворонки, в’ючись над дорогою, щебечуть; там, у темненькому лісочку, кують зозулі. (Панас Мирний.) Сиза галка лине через балку, йдуть шляхом корови із діброви, понад річкою, як річка, розлилася парубочая розлога пісня. (М.Рильський.)

*Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Ревуть вітри суворі, сніги покрили гори. (Р.Бернс.) Сани біліють у лузі, в сани запряжено вітер, в сани запряжено вітер, санями править зима. (Є.Гуцало.) Мухи сідають на ранах,бджоли на квітках пахучих; добрий все бачить лиш добре, підлий лиш підле у других. (І.Франко.)

* Пояснювальний диктант.

І. Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором; висока трава починає гнутись, хилитись, поверх неї тільки гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекуче, іскристе проміння. (Панас Мирний.)

ІІ. Не титули і не герби, не банків лондонських скарби – зарука щастя й миру; ні, не гонитва за добром, не книги й докторський диплом дають утіху щиру. Не гроші й розкоші щасливлять людський вік, із серця нам ллється і втіх, і сліз потік. (Р.Бернс.)

* Робота з підручником. Самостійневиконання вправи 187 (ІІ).

*Диктант із коментуванням.

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою. Літа орел, літа сизий попід небесами; гуля Максим, гуля батько степами-лісами. У неділю вранці-рано полекрилося туманом; у тумані, на могилі, як тополя, похилилась молодиця молодая.Реве, стогне завірюха, котить, верне полем; стоїть Катря серед поля, дала сльозам волю. Знову закипіло синє море; вздовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає.

З тв. Т.Шевченка.

*Навчальний диктант.

Дивно, як одзеленіла і як вижила ти, стеблинко!Цілу осінь лили дощі, земля набиралась водою, набухла, вигнала крихке стебельце. Придавили морози, земля змерзлася, як камінь, стебло заснуло. Сікли гострі вітри, зима була гола; стеблині не було захисту, зрідка випадав сухий сніжок, зривалися вітри, згонили сніги з полів на яри, балки, де сніги осідали. Тоді полили дощі, полях стояла вода, збігала й заливала низини, і ти, стеблинко, мокла у воді. Припекли знов морози, земля обледеніла, а ти, стеблинко, вмерзла у лід. Морози лютішали, шалені вибухи стрясали ніч, земля лопалася, земля в колодязях промерзала до дна. Напровесні задощило, тумани роз’їдали лід,він відтавав і ставав крихкий.Пригріло весняне сонечко, земля спарилася, ти, стеблиночко, ожила, а дихать було нічим, тому захиріла і ти. Проте вижила й пізніше зазеленіла світові на радість. (За К.Гордієнком;130 сл.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П.11, вправа 191.

Уроки № 33-35

Тема: Двокрапка між частинами складного безсполучникового речення.

Мета: пояснити правила вживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір уживання розділового знака; виховувати повагу до таланту майстрів художнього слова та мудрості фольклору; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування складних безсполучникових речень.

Тип уроку: уроквивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Попереджувальний диктант. Накреслити схему одного з речень.

Тільки кривду купують золотом, тільки в сріблі несуть гроби, горде слово, розкуте молотом, переважує всі скарби. Морози б’ють важкі свої копита останніми походами впівсвіта; останній подих рудуватих криг рожевим ранком звівся і застиг.

З тв. А.Малишка.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 12, с. 100).

* Робота з таблицею.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Прочитати. У кожному з речень визначити граматичні основи. Обгрунтувати вживання двокрапки між частинами безсполучникових складних речень.

І. З-під хмарки, мов з-під кудлатої брови, краєчком ока глянуло сонце на землю і здивувалося: чого це на полі так багато людей? (М.Стельмах.) У мене настрій радісний і добрий: рожевою щокою тихий обрій залюблено торкається землі. (М.Косякевич.)

ІІ. Я знаю, вірю: нам прийдешні роки відкриють шлях у неземні дива. (В.Семченко.) Тонкі голки голосів комариних тоскно нагадують: літу кінець! (В.Вербич.) Люби відтінок і півтон: відтінок лиш єднати може сурму і флейту, мрію й сон. (П.Верлен.)

* Прочитати. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними перебудувати на безсполучникові (усно). Пояснити вживання двокрапки.

Я чую, як вітер пронісся. Я бачу, як плачуть верхів’я. (Д.Фальківський.) Я бачив, як вітер березу зломив, коріння порушив, гілля потрощив. (В.Александров.) Чую, як листя берези про тебе говорить. (Є.Гуцало.) Не знаю, чи це ніч чи день. (Б.Лепкий.) Я знов почув, як хвилі неспокійні натхнення ніжного у серці прокотились. (М.Семенко.) Ти знай, що я з орбіти не зійду. Ти знай, що я морями не змілію! (Є.Гуцало.)

* Попереджувальний диктант. Накреслити схеми першого й останнього речень.

І вірю я: любов зігріє жорстокий двадцять перший вік. (І.Гончар.) Я в давню істину увірував глибоко: найвища мудрість в простоті високій. (Б.Олійник.) Збагнеш: Вітчизна не бува мала, вона в житті, як всесвіти, велика. ( І.Іов.) Простої істини не забувай: людина й слово – то світи космічні. (М.Самійленко.) З природою найкраще навзаєм: слід за любов платити їй любов’ю. (Є.Гуцало.) Ще немало треба пережить: на землі шляхи не ті тільки рівні. (Л.Матусяк.) На кожного ката чекає розплата: не змив плин історії злочин Пілата. (В.Герман.) Для мене загадка довіку: яким святим, кому в догоду рукою злого чоловіка зітерли пам’ять родоводу? (Н.Білокриницька.) Забувши втому, жала, оглянувшись, зомліла: юрба нероб шпурляла об землю хлібом білим. (С.Комендант.) Жолуді схожі на кулі з війни: тільки нині кулі виходять із тіла живої землі. (Є.Гуцало.)

*Робота біля дошки. Прочитати записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок. Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків.

Пусто серед степу, сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти, ранні заморозки пожовтили та почервонили лист зелений; пташки щебетливі одлетіли у вирій. Вам стає гарно: по кожній жилочці пробігає несподівана міць, в кожному суставі вона обзивається молодою радістю; серце ваше б’ється повно та рівно, груди дишуть глибоко та вільно, душу чарує почування любе.

З тв. ПанасаМирного

* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Усно зробити синтаксичний розбір одного з речень (за схемою, поданою на с. 115 підручника). Почитати речення, правильно їх інтонуючи.

І. Проти неділі сниться мені сон: зійшов над нашою хатою місяць уповні, червоний-червоний. (Марко Вовчок.) Сниться: із-за туману хата наша встає. (Н.Гришаєнко.) Найтепліший спогад із дитинства: мама вишиває рушники. (В.Кордонець.) І чула я: мої дитячі дні тікають швидко, як малі ягнята. (О.Теліга.) З дитинних радощів моїх убогих була мені найближчою одна: розвагою, розрадою в тривогах стояла вишенька біля вікна. (Р.Балясна.) В снах безжурного дитинства смак польоту я відчув: аж до сонця головою діставався я тоді. (Б.Олійник.) І тривожить, і мучить сон цей, що приснився мені давно: наче струни, промені сонця я черкала своїм крилом. (В.Кордонець.) Запам’яталося навік: у щедру ніч на Новий рік мене будили батько й мати: "Пора вже, сину, посівати...” Світилась радісно душа, я знав: завруняться зернята, дозріє гарний урожай, достатком виповниться хата. (Д.Луценко.)

ІІ. Задзвонили в Батурині у великий дзвін: прощається із Богданом весь гетьманський двір. Кругом поле широкеє рястом зацвіло: не ряст – військо гетьманськеє у поход пішло. (Л.Боровиковський.) І не треба долі дорікати: всіх не може обігріть вона. (В.Симоненко.) І враз неа чужині постане, мов спалах, в пам’яті моїй: вітчизна – соняшник весняний – цвіте на грані польовій. (Є.Гуцало.) Обізвалися пташки: десь цьомкала кропив’янка, закувала зозуля, в кущі біля самого вікна защебетав соловейко. (Панас Мирний.) Давно на землі все із часом змінилося: давно плуг порізав пейзажі старі. (М.Ткачук.) Прошу пробачення, байко антична: мурашка скупа не така симпатична. От коник співучий – до серця мені: він не продає, а дарує пісні. (Д.Родарі.) Пробігає лис голодний, через пеньки скаче, аж слухає: десь ворона на гілляці кряче. (С.Руданський.) Нарешті вже щасливий ти: здолав бар’єри суєти і думою високою сягнув Говерли спокою. (В.Герман.) Збагни глибинно і затям:з краплин утворюється море, переростають в прикре горе помилки власного життя. (Д.Луценко.)

*Завершити народні прислів’я, записати їх, обгрунтувати вживаннядвокрапки.

1. Рідна мова – не полова: ... . 2. Бабиних груш не руш:... . 3. Замкнув вовка межи вівці: ... . 4. Живемо, як сорока на тину: ... . 5. Добре бідному: ... . 6. Бідний і на тім світі на панів робитиме: ... . 7. Добре найнявся: ... . 8. Любов – не пожежа: ... . 9. Зовиця – як синиця: ... . 10. Брати – що коти: ... . 11. Говори до гори, гора горою : ... . 12. У старого голова, як решето: ... . 13. Наговорила: ... . 14. Така господиня: ... . 15. Ото ткач: ... .

Народна творчість.

Для довідок. 1. ... її за вітром не розвієш. ... 2. ...свої тряси і бабі неси! 3. ... нехай тюрму знає. 4. ... хто не йде – сполохне. 5. ... од багатства голова не болить. 6. ... пани в котлі кипітимуть, а бідняк дрова носитиме. 7. ... дають рано води, а ввечері пити. 8. ...займеться – не погасиш. 9. ... вона все хвостом вертить. 10. ... вони погризуться і помиряться. 11. ... вона стоїть собі в спокою. 12. ... багато було, та висіялось. 13. ... на осиці кислиці, а на вербі груші. 14. ... на три городи – одна диня. 15. ... нитка рветься, а він в плач.

* Робота з підручником. Самостійне виконання вправи 195

* Диктант із коментуванням.

І. На світіскладно все і просто: заходить сонце, щоб зійти. (З.Кучерява.) Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною в мамині пісні заслухувавсь я. (І.Франко.) Ступа сутулий вечір без очей: зіркі зірки ще не повиступали. (Є. Гуцало.) Краси чарівної мені не хвали: із личка ще зроду води не пили! (Р.Бернс.) Я вірю: той щасливий у житті, хто путь служіння людям вибирає. (К.Лесьєв-Лесь.) Що таке творчість? Я сформулював би це так: творчість – це найчастіше здатністьзахоплюватись і вміння своє захоплення передати іншим. (О.Гончар.) Нема чого печалитися всує: чимало бід минуло і мине. Біда організовує й гуртує, а це в житті народу – головне. (І Гнатюк.) Скиньте з Шевченка шапку та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка, ще одчайдуха-зуха, ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: йому було перед смертю всього лише сорок сім. (І.Драч.)

ІІ. Яке тривожне слово – Україна: у ньому пісня волі невмируща, Шевченків заповіт вовіки сущий, затхання матері і мужній голос сина. Яке велике слово - Україна: сім сотень літ його хотіли вбити, воно ж як жито: жити, жити, жити! І розгинається зігнута спина, й підводиться на повен зріст Людина. (Ю.Мушкетик.). Процвітає цвітом давняя руїна:переходить свята правда від батька до сина. (П.Куліш.) І я стояв і милувався: ніхто ж народ не поборов! (П.Тичина.) Не зітхай, а працюй і одне пам’ятай: тільки праця одна захистить рідний край! (Т.Романченко.) Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде: рідне слово, рідний розум, рідна й правда буде! (П.Куліш.) Нехай не виє самотина, як чорний пес за ворітьми! Скажи крізь муку: я людина! Зрадій крізь горе: я з людьми! (М.Рильський.)

* Самостійна робота. Накреслити схеми поданих речень. Обгрунтувати вживання розділових знаків.

Ти на бджіл поглянь: є робучії, але й трутні є неминучії. Так і на світі: одні риються, другі потом їх тілько миються. (С.Руданський.) Говори, говори, моя мила: твоя мова – співучий струмок. (П.Тичина.) Не дурно ж кажуть: дівка, як верба: де посади, то прийметься. (І.Нечуй-Левицький.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 12, вправа 198.

Уроки № 36-38

Тема: Тире між частинами складного безсполучникового речення.

Мета: пояснити правила вживання тире між частинами складного безсполучникового речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір розділового знака; виховувати повагу до фольклору як вияву народної мудрості; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування речень; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Типуроку: уроквивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Диктант із коментуванням.

І. Не забувай: добре ім.’я цінніше за найбільше багатство. Затям: доброзичливість вар тісніша за золото й срібло. Три речі є в житті незбагненними: путь орла в небі, дорога корабля в морі, шлях до дівочого серця. Сказано мудрецями: вважати під час суду на особу підсудного – не годиться.

З Біблії.

ІІ. Пам’ятай: смак визначається не по шкаралупі, а по ядру. Скільки зла таїться за гарною подобою: гадюка ховається в траві. Здрастуй, лбий мій спокою! Ти навіки уже мій! Добре бути нам з тобою: ти для мене, а я твій. Братайся не з тими, зло хто ховає. Знай: лише добрий добро а серці має.

З тв. Г.Сковороди.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 13, с. 107-108).

* Робота з таблицею.