1.Мова реалізується в процесі мовлення.
2.Чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо.
3.В чому різниця між аудіюванням і слуханням.
4.Різновиди аудіювання: глобальне, докладне, критичне.
5.Різновиди читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.
VІ. Домашнє завдання. За записаним на уроці планом підготувати повідомлення про рецептивні види мовленнєвої діяльності.
Тема: Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним та підрядним зв’язком.
Мета: поглибити знання про складне речення, формувати вміння визначати граматичні основи складного речення, засоби зв’язку між його частинами, правильно інтонувати складні речення; виховувати повагу й любов до рідної мови, любов до рідної землі та її природи; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять; формувати вміння й навички роботи з підручником і таблицею, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
* Прочитати речення, заздалегідь записані на дошці. У кожному зречень підкреслити граматичні основи. Назвати речення просте та складні, пояснити, чим вони розрізняються. Вказати, як з’єднано частини простих речень, що входять до складних. Прочитати складні речення, правильно їх інтонуючи.
Я спішу тую мову співучу скоріше почуть і до слів барвінкових припасти душею щасливо. (І.Шевченко.) Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира. (Т.Бартош.) Коли ти плекаєш слово, йде воно, як злотонить; калиново й барвінково рідна мова пломенить. (Д.Білоус.) Комусь українська нагадує мова бурхливий потік навесні, співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені. (Т.Синьоока.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складним називається речення, утворене з двох або більше простих речень, об’єднаних змістом та інтонацією. Частини складного реченняможуть з’єднуватися за допомогою сполучників або без них.
Складні речення утворюються як з двоскладних простих речень, так і з односкладних (напр..: Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги. (Д.Павличко.) Осінь сумна, а жити весело. (Нар.творч.) Між частинами складного речення встановлюється смисловий зв’язок.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (п.1, с. 10).
*Бесіда за змістом прочитаного1.
·На які види поділяються складні речення залежно від способу поєднання у їх складі простих речень?
·Як інтонуються складні речення?
·На які види поділяються складні речення за метою висловлювання?
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Довести, що записані речення - складні. Чи в усіх складних реченнях частини з’єднано за допомогою сполучників? Прочитати безсполучниковіречення.
І. Мова, наша мова, мова кольорова, в ній гроза травнева й тиша вечорова. А для мене, мово, ти мов синє море, у якому тоне і печаль, і горе. Мова, наша мова – пісня стоголоса, нею марять весни, нею плаче осінь. Нею марять зими, й нею кличе літо. В ній криваві рими й сльози "Заповіту”.
Ю.Рибчинський.
ІІ. Тремтить осіння прохолодна тиша, і відлітають сумножуравлі. (Т.Пащенко.) Принишкли бідні пташечки малі, бо швидко так від рідної землі їх пожене холодним вітром осінь. (Г.Рибцуник.) Надворі почастішали дощі, з’явилася їдка іржа на вітах, легким батистом бабиного літа куйовдяться смородини кущі. (Д.Луценко.) Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею. (Т.Шевченко.)
* Переписати з дошки, вставляючи на місці крапок пропущені літери.В кожному реченні підкреслити граматичні основи. Вказати прості речення. Вказати складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.
Я іду у парку золотому, і прощально листя ш..лестить. (В.Сосюра.) Листя вм..ра і на брук ос..па..ться. (Б.Олійник.) Дощ іде і наче стукаєсрібним пальцем у вікно. (В.Сосюра.) Вже з дощами в ши..ку стука рання осінь, на пр..в’ялих травах тужавіють роси, віт..р з кленів листя холодно зр..ва. (З.Бебешко.) Пл...ве над світом осінь, як м..дуза, і мокре листя падає на брук. (Л.Костенко.) Землю огорта рожева тиша, вечір опуска..ться з н..бес. Він сопілку з оч..рету ріже, і лунає тихий полонез. (Є.Сарапулова.)
ІV.Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.11).
Виконання вправи 18 (опрацювання таблиці).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Використовуючи таблицю на с. 12 підручника як опору, подані речення прочитати в такій послідовності: 1) безсполучникові речення; 2) складносурядніречення; 3) складнопідрядні речення.
І. Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний викликає стільки світлих мрій! Блукає осінь у саду, в душі моїй весна. Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав. Вітер коси розплітає у зорі, вечір в небі розкидає янтарі... А зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив дальню путь. Земля моя готується до сну, але я довго ще не буду спати. Летітиме земля все так же між світами в холодну вишину, як лине вічний час.
З тв. В.Сосюри.
ІІ. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя. (Т.Шевченко.) А тут, де падолист витає, між листом жовтий сяє мак. (І.Драч.) Орали натомлене поле, й стурбовані бусли ходили. (М.Ткачук.) Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари ледь пробивається проміння золоте. (М.Рильський.) Ой у полі три тополі, а четверта в’яне. (П.Воронько.) Полонив чебрець всі схили, стелить пахощі навкруг, і чарують річка й луг. (В.Івасик.)
* Диктант із коментуванням. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати речення сполучникові й безсполучникові. Позначити в словах орфограми.
Калина доливає жаром вінця, й верба журу гойдає над ставком,а розпашіле від роботи сонце ляга щокою в хмарний бурелом. Ген-ген лелека гострить крила чинно, тут тиша голуба – до синіх брів, ось сосни з усієї України бредуть на віче збратаних борів. (В.Лупейко.) Дихання осені уже на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де уже пожовклий лист. (В.Сосюра.) Осінь лагідна, імлиста ще святкує, та за мить полохке легеньке листя облетить і полетить. (В.Терен.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 1, вправа 19 (І).
Урок № 7
Тема: Складносурядне речення, його будова, засоби зв’язку в ньому.
Мета: дати поняття про складносурядне речення, пояснити, якими сполучниками пов’язуються його частини; формувати вміння впізнавати складносурядні речення, визначати в них граматичні основи, розряди сполучників сурядності, якими з’єднуються частини складносурядного речення; виховувати любов до краси рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, формувати навички роботи з підручником і таблицею, розвивати увагу, логічне мислення, усне й писемне мовлення, естетичну сферу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, таблиця.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.2, с. 13).
* Опрацювання таблиці.
|
Розряди сполучників сурядності |
Приклади |
|
Єднальні: і (й), та (в знач. і), ні – ні. |
Спать мені не хочеться, і сон мене не бере. (Нар.творч.) |
|
Протиставні: а, але, та (в знач але), проте, зате, однак. |
Ведмідь танцює, а циган гроші бере (Нар.творч.) |
|
Розділові: або, чи, хоч, то-то, не то – не то, хоч – хоч, або – або. |
Або слави добути, або дома бути. Хоч дай миску з пирогами, хоч приведи дідька з рогами. Не то ти дурний, не то в тебе розуму немає. (Нар.творч.) |
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до якихрозрядів належать сполучники, якими з’єднано частини речень.
І. Відшуміло вже літо, і осінь прийшла. (Г.Хорташко.) Що то? Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів’я чи темний ліс дрімає на сонячній спеці? (Панас Мирний.) Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека. (О.Кобилянська.) Сузір’я бігли за Чумацьким возом, а ми пливли в чумацькому човні. (В.Стус.) Чи то я заспівав, чи то мною земля заспівала? (Є.Гуцало.) Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то колюча рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку. (Марко Вовчок.) В полі коли-не-коли сюркне цвіркун або здалека донесеться крик перепела. (Панас Мирний.) Дороги розмиті, і чується крик журавлиний. (Л.Костенко.) Чи в вас в пітьмі посліпли очі, чи сил немає в вас іти, чи жити з вас ніхто не хоче? (Олександр Олесь.) Росинка заблукає в павутинці, й сивішатиме небо що не день, а літо з осінню, лишившись наодинці, довірливу розмову поведе. (С.Тихолоз.)
ІІ. Місяць ще не зійшов, і нам тихо присвічували зорі. (М.Вінграновський.) То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари. (А.Шиян.) Чи сонце нас пече, чи отіняє мла, чи сарана летить, чи вража рать найшла? (А.Міцкевич.) Гаснуть вранішні зорі, і пливуть, як на морі, хвилі вітру в достиглому житі. (Л.Первомайський.) Чи в зосенілому світі думає сойка про мене, чи в зосенілому світі далеч мене пам’ята? (Є.Гуцало.) Ось місяць в небесах над спраглими ланами навис, і віє скрізь відрадний холодок. (Д.Кардуччі.) Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля. (М.Коцюбинський.)
* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, вставляючи на місці крапок пропущені букви. Визначити, якими сполучниками (єднальними, протиставними, розділовими) поєднуються між собою частини речень. Підкреслити граматичні основи речень. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
С..ніє угорі ласкаве небо, а в ньому знов курличуть журавлі. (М.Волощук.) Чи ти вночі зітхаєш надворі а чи то вер..снева ніч зітхає... Чи ти вночі вм..ваєшсяслізьми, чи ніч взялась виплакувати очі. (Є.Гуцало.) Шпаки – це імітатори в..селі. То іволга у пісні їх дзв..нить, то хлопчик, друзів кл..чучи, св..стить, то соловейко ро..с..пає трелі, то кол..со немазане скр..пить. (М.Рильський.) Чи ти мій сон, чи ти моя уява? (Л.Костенко.)
Словник. Імітація – наслідування.
* Пояснювальний диктант. Підкреслити сполучники, визначити, до якої групи за значенням кожен з них належить. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Ще зими не видно і в бінокль, і гойдає хвиля цвіт латаття, та вже вітер вищипнув листок із чуприни клена коло хати. (А.Качан.) Дріма село на пагорбах широких, а за селом – діброва ворона. (Д.Луценко. ) Чи то вечір погасає, чи ранок світає? (П.Куліш.) Поволі буйнотрав’я пригасає, але цвіте, голублячись до ніг, петрів батіг. (Л.Тендюк.) Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. (О.Гончар.) Чи метеор враз висвітлив вікно, чи, може, то меткий листок багряний? (В.Грипас.) То сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє далина. (Д.Луценко.) Загнаний олень в кущах мерехтить срібнолисто а чи кущі, наче загнаний олень, тремтять? (Є.Гуцало.)
* Переписати прислів’я, замість крапок уставляючи пропущені сполучники сурядності. До якого розряду належить кожен сполучник?
І. Життя не має ціни, ... воля дорожча за життя. Один засіває поле, ... інший збирає плоди. Коріння навчання гірке, ... плід його солодкий. ... ... розумне казать, ... зовсім мовчать. Язик має й коняка, ... вона не балака.
ІІ. Собака бреше, ... кінь іде. Слова ласкаві, ... думки лукаві. Вовка в плуг, ... він глядить в луг. Заснула щука, ... зуби не сплять. Журавель в небі, ... ти йому вже ціну встановлюєш.
Народна творчість.
* Добудувати складносурядні речення, самостійно додаючи до поданої частини другу. Утворені речення записати. Визначити, до якихрозрядів належать вжитісполучники.
Я люблю читати, і ... .То стискається над улюбленими сторінками серце, то ... . Нічого не замінить мені спілкування з улюбленою книжкою, але ... . Художнє слово полонило мене, проте ... . Я надзвичайно люблю творчість Тараса Шевченка, і... .
* Диктант із коментуванням. Підкреслити в складносурядних реченнях граматичні основи. Визначити розряди вжитих для поєднання їхніх частин сполучників.
Пахне степ навкруги полинно, і в хлібах половіють поля. Україно моя, Україно, пишна Квітко планети Земля! (Д.Луценко.) То збоку вітер підкрадеться хитрою ласочкою, то на якусь мить він угамується і, прокотивши світло –зелену хвильку по траві, вляжеться, підігнувши пухкого хвоста, й лише зрідка вдарить тим довгим хвостом то по споришеві, то по клумбі. (Є.Гуцало.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 2, вправа 23 (І).
Урок № 8
Тема: Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному.
Мета: ознайомити зі смисловими зв’язками, наявними між частинами складносурядних речень, формувати вміння визначати такі зв’язки; виховувати поважливе ставлення до фольклору; розвивати логічне мислення, удосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз, порівняння, конкретизація, розвивати усне й писемне мовлення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать ужиті для зв’язкуїхніх частин сполучники.
Старенька хата сперлась дахом в сад, а вишня в стріху свої гілки горне. (П.Кубаєвич.) Хай не міліють ріки і озера, і буде в них вода цілюща й чиста. Хай не згаса калинове намисто, а колос наливає повне зерно. (С.Жук.) В литаври б’є зелені косий дощ, і звуки їх у простір сивий линуть. (Л.Малецький.) Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає? (М.Коцюбинський.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному бувають такі:
1) дії, події або явища, про які йдеться в різних частинах речення, можуть відбуватися одночасно (напр..: Косили сіно лугове, і пахла м’ята. (Ю.Кравченко.) або послідовно (напр.:Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав. (Леся Українка.); засобами вираження такихсмислових відношень є інтонація та єднальні сполучники.
2) явища, про які йдеться, можуть чергуватися (напр.: Сперш довго ліс на гуслі грав зелені, а потім виплив вересневий день. (М.Танк.).Засобами вираження таких відношень є протиставні сполучники та інтонація.
3) причиново-наслідкові відношення (напр..: Хтось шарпнув двері, і вони розчинилися навстіж. (Ю.Збанацький.) Не їж цибулі, і смердіти не буде. (Нар.творч.); засобами вираження таких смислових відношень є порядок частин, який не можна змінити, інтонація та єднальні сполучники.
3) протиставні (напр..:Показує дорогу, а сам в болото лізе. (Нар.творч.) або зіставні відношення (напр..: Ластівка день починає, а соловей його кінчає. (Нар.творч.) Давно було, а серце пам’ята. (Д.Луценко.)
4) розділовівідношення (напр..: Або рибку з’їсти, або на дно сісти. (Нар.творч.)
ІV. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Визначити, до якого розряду належать сполучники, що з’єдують частини складних речень. Визначити смислові зв’язки між частинами складносурядних речень.
За морем тепліше, але дома миліше. Час мочить, і час сушить. Казали минеться, а воно тільки настає. Або печи пиріжки, або не прийдуть дружки. Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше. Бачить кіт сало, та сили мало. Аби ти мені дай, або я в тебе видеру. Ви мовчіть, а ми будемо підтакувати. Не соли чужої рани, і твоєї не будуть. Із свині чоловіка ніколи не буде, але з чоловіка свиня може стати. Дерево пізнають по плодах, а людину – по ділах. Купив би, проте купило притупило. Без господаря двір плаче, а без господині – хата.
Народна творчість.
* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери.Визначити смислові зв’язки між простими реченнями у складносурядних. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Під хатою дідусь с..венькийс..дить, а сонечко н..зенько уже спустилось над Дніпром. (Т.Шевченко.)Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми. (Л.Костенко.) Поговорю з д..ревами, і стане душа л..генька, мов кульбаби цвіт. (Н.Поклад.) Чи вітер крізь курай свище, чи тоскно хтось наспівує поблизу. (О.Гончар.) Так тихо сіється ранкова мла, і в сквері горобина ро..цвіла, і парки будять голоси д..тячі. (М.Самійленко.) Часом на цій вересневій сині вил..тими дзвіночками кол..халися грона жолудів або виділявся обрис пташини. (М.Стельмах.)
ІІ. Скільки раз до наших лав Бог звитягу пос..лав, але в нас до слова "гречка” вічна рима – "суп..речка”. (Д.Білоус.) Я ще йшов, а хмари нал..тіли, й закрутило, снігу нам..ло. (М.Петренко.) Чи вдарить смерть усерце співом, чи упаду в безодню я? (В.Сосюра.) Дощ пройшов, і світлі ручаї в синє море вил..вають воду. (П.Воронько.) То комиш упаде в око, то дим тріпоче в повітрі. (М.Коцюбинський.) Надходять хмари-водовози із гл..бини рудих ст..пів, і дощ цілує при дорозі останню квітку вас..льків. (А.Качан.) Холоне степ, і невкипілі зорі рогатий жук виймає рогачем. (Л.Костенко.)
ІІ. Думка спить, і с..рденько спочило. (Леся Українка.) Неле..ко жити, але мусим жити, стиснувши нерви у міцний кулак. (М.Луків.) Ніч пер..снилась, і дощ одшумів. (П.Тичина.) С..ніло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави. Давно той день поглинув холод Лети, але в душі моїй він наче спів. (В.Сосюра.) Розійшлися дві дороги в полі, й не зійдуться вже вони ніколи. (Б.Лепкий.)
* Творча робота. Скласти й записати текст на тему: "Краса осінньогоміста (села)”. У роботі вжити 2-3 складносурядних речення.
V. Підбиття підсумків уроку.
*Підсумкова бесіда.
·Які речення називаються складносурядними? Навести приклад.
·Які смислові зв’язки бувають між частинами складносурядних речень?
·Які сполучники вживаються в складносурядних реченнях з відношеннями одночасності, послідовності або причиново-наслідковими смисловими відношеннями між частинами?
·За допомогою яких сполучників передаютьсяпротиставні відношення між частинами?
·Які смислові відношення між частинами складносурядного речення виражаються за допомогою розділових сполучників або, чи, а, чи, то ...то?
VІ. Домашнє завдання. Скласти (виписати з художньої літератури) п’ять складносурядних речень, підкреслити в кожному граматичні основи.
Уроки № 9-10
Зв’язне мовлення
Усний стислий переказ (за складним планом) тексту художнього стилю
Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів текстотворчі вміння (уміння визначати тему й головну думку тексту, його підтеми і мікротеми у процесі складання плану, самостійно добирати адекватні змісту виражальні засоби мови, реалізувати задум - усно стисло відтворювати вихідний текст-зразок); виховувати повагу до таких рис, як патріотизм, мужність, відповідальність; формувати вміння відрізняти головне від другорядного, удосконалювати навички колективної й самостійної роботи, розвивати логічне мислення, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем.
*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають пасивному словнику учнів.
*Визначення теми й головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Самостійне складання плану тексту. Обговорення плану та запис його оптимального варіанту.
*Повторне читання вчителем тексту.
ІІІ. Усне переказування учнями тексту за планом.
ІV. Домашнє завдання. Скласти й записати текст (обсяг – 12-15 речень) на тему "Без відваги зазнаєш зневаги”, використавши не менше трьох складносурядних речення.
Текст для переказу
Козацька сотня нудилася без діла: ніхто не знав, навіщо її сюди викликано. У повітрі плавав сизий димок від люльок, знічев’я плелися билиці-небилиці. Прив’язані домолодих лип коні нетерпляче били копитом.
Тут хлопці побачили митрополита в козацькому одязі з двома пістолями за широким поясом. Рудий довготелесий козак аж навпіл зігнувся від сміху, і оселедець на його голові зателіпався в такт його реготові:
- Ой рятуйте, люди добрі! Кінець світу – батюшки пішли в козаки! Сиділи б ото, отче, дома та молилися б за нас!
Петро відчув, як йому кров скипає в жилах. Він подумки помолився Святій Богородиці, щоб та надала йому сил оволодіти собою. Пригадалося: дещо подібне траплялося з ним і в боях. Права рука мимоволі лягла на пістоль. Проте наступної миті Петро отямився. Зрештою він нічого не мав проти свого кривдника. Та й чи було це кривдою?
- Бери шаблю, циганська твоя мати! Зараз я подивлюсь, який з тебе козак, - підступаючи до нього, процідив крізь зуби рудий. Для нього було, мабуть, однаково – що циган, що молдованин. До того ж серед київських міщан ходили уперті чутки, що митрополит Петро Могилародом із циган.
Мовчки поклавши на землю пістолі, Петро скинув жупан. Його натреновані очі зупинилися саме та тій шаблі, яка була йому зараз потрібна. Її власник, молодий хвацький козак, зрозумівши, чого хоче митрополит, повільно витяг її з піхов, узяв за блискуче відточене лезо й простяг уперед.
Перші два удари Петро відбив порівняно легко. "Добрий рубака”, - відзначив він про себе, уважно вивчаючи супротивника. Козак справді фехтував майстерно, але боротьба надто поглинала його, тому за якусь мить він мусив зробити те, що чого невідворотно підводив його Петро, виманюючи на себе. І ось, коли шабля рудого зависла у витягнутій руці, митрополит зробив раптовий випад і кінцем своєїшаблі ніби гаком зловив зброю супротивника. Потім, укладаючи всю силу в руку – тут головне самому втримати шаблю, - гвинтом вивів її вгору. Зблиснувши на сонці, шабля вилетіла з рук козака і, черкнувши по бруківці, викресала іскри.
Запанувала тиша. Рудий козак не міг отямитися. Здивовано кліпаючи очима, він потирав кисть правої руки.
-Оце так митрополит! – голосно сказав хтось. – Оце так батюшка! Святий отче, чи ви не з козаків? Чи ж не навчилися ви так ото орудувати шаблюкою у нашого Богуна? – захоплено вигукували хлопці, оточивши Петра.
-Було в моєму житті всього доволі, - загадково якось промовив митрополит і, підійшовши до рудого козака, ляснув його по плечі:
- Тримай шаблю міцніше.
З професійною точністю, за якою вгадувався колишній офіцер, він поставив сотні завдання: слід було відбити собор, який тримали в руках уніати. Чернець підвів коня. Коротко кинувши: "На коней!”, Петро Могила поставив ногу в стремено, вкинув тіло в сідло. Сотня полетіла вслід вершникові. (За О.Білодідом; 430 сл.)
·Пояснити значення слів митрополит (вищий духовний сан православної церкви), уніати (прихильникиуніатської тобто греко-католицької церкви).
·Дібрати синоніми до слів довготелесий, отямитися, хвацький.
·Виписати застарілі слова (пістоль, сотня, жупан, оселедець), пояснити їх роль у тексті.
·Скласти план детального переказу (орієнтовний: І. Козацька сотня нудилася без діла. ІІ. Митрополит у козацькому одязі. ІІІ. Кпини рудого козака. ІV. Митрополит стримався. V. "Подивлюся, який із тебе козак!” 1. Петро взяв шаблю. 2. Уважне вивчення супротивника. 3. Раптовий випад митрополита. 4. Шаблю вибито з рук козака. 5. Рудий не міг отямитись. VІ. Захоплення козаків. VІІ. "Було в житті всього доволі”. VІІ. Завдання сотні).
·План детального переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. До сотні під’їжджає митрополит. ІІ. Кпини рудого козака. ІІІ. Двобій. 1. Петро узяв шаблю. 2. Вивчення супротивника. 3. Шаблю вибито з рук козака. ІV. Козаки у захопленні. V. Чітке завдання сотні).
·На дошці записати: Свята Богородиця, фехтувати, оволодіти собою (опанувати себе).
Тема: Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.
Мета: пояснити правила вживання розділових знаків між частинами складносурядного речення, формувати правописні навички; виховувати патріотизм, повагу до вітчизняної історії; формувати пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, логічне мислення, усне й писемне мовлення, удосконалювати орфоепічні навички й навички роботи з таблицею та з роздавальним матеріалом.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. Перевірка домашнього завдання.
* Зачитування складених (виписаних) удомаскладносурядних речень.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 3, с 19-20).
* Робота з таблицею.
|
Розділові знаки в складносурядних реченнях
|
|
Правило |
Приклад |
|
Коли є спільне для обох частин слово (повнозначне або неповнозначне), кома не ставиться. |
Сьогодні день вщерть сонця повен і груші гупають в саду. (П.Малєєв.) Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві. (М.Рильський.) |
|
В інших випадках ставиться кома. |
Верес цвіте, і на серці осінньо. (В.Вербич.) Плаче день, і серце плаче. (Олександр Олесь.) Огонь пройшов, і залишився дим. (М.Рильський.) |
|
Якщо обидві частини, з’єднані сполучником і, та (в знач. і), виражають різке протиставлення або швидку зміну подій, ставиться тире. |
Дмухнув вітер понад ставом – і сліду не стало. (Т.Шевченко.) Ще мить – і сад загубить пишну вроду. (Д.Луценко.) |
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони є складносурядними. Підкреслити члени речення, вказати слова, що за змістом стосуються обох частин (їх виділено). Пояснити вживання і невживання коми між частинами складносурядних речень.
І. За тополями сонце встає і зозуля кує правічна. (І.Переломов.) А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна. (Д.Фальківський.) Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять. (Олександр Олесь.) Осіннє сонце блиснуло на мить, і тільки срібна паморозь димить. (І.Гнатюк. ) Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає. (В.Сосюра.) Знову діти стали школярами і синиця дзвонить школярам. (М.Рильський.) На вікнах розсиплеться сонячне скерцо і рух засміється над скрипом гальма. (Л.Костенко.) Там Довженкові кінокадри проросли у віки дубами і Довженковими піснями зачарована снить Десна. (А.Малишко.)
ІІ. Десь тут пройшлась лісами Чураївна і чари Леонтович розгубив. (В.Лупейко.) Завмирає, змовкає моя злоточола діброва, і задумливі шати її вже лежать на землі. (Н.Гілевич.) Од акордів ясних наче даль розцвіта і всміхається небо безкрає. (В.Сосюра.) Від пісні журливої дуб сколихнувся й лелеки здригнулись вві сні. (Г.Гуржій.) Колись давно в нас чорногуз помер і подруга його сконала швидко в тузі. (П.Воронько.) Теплий день розхлюпує блакить, і ластівки купаються в промінні. (О.Ісаченко.) На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглушено мерехтять краплини. (Є.Гуцало.) Перед вами одні тільки піски жовтіють та безмірна пустиня розлягаєтьсябуро-червоним піском. (Панас Мирний.)
Словник.Скерцо - музичний твір у жвавому,швидкому темпі.
* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
Знов щебече юнь і цвіте трава. Там юність ходила у росах до хати і жевріла цвітом вона. (А.Малишко.) Тепер дорога сина кличе вдаль і я лиш їй одній коритись мушу. (Д.Луценко.) Межи білих хаток цвіте вишня рясна й тонковерха тополя пахучим листом шелестить. (Марко Вовчок.) Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. (А.Малишко.) Ще лист не жовтів у осінній журбі і трави не никли зів’яло.Привітно усе усміхалось тобі, і сонце тебе цілувало. (В.Сосюра.) Шипшина вбралась у коралове намисто, і літо бабине вплелось між намистин. (Є.Гуцало.) Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. (Л.Костенко.) В повітрі пахне кріп й доспіле пахне сіно. (Є.Гуцало.) Ранками стала сивіти земля і поля бралися легкою памороззю. (О.Гончар.) В холодних снах снують світанки, й тремтить замріяно ріка, і стелить килим-самобранкудбайлива осені рука. (Д.Горішний.)
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань за роздавальним матеріалом двома-трьома учнями.
Картка 1
Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити члени речення.
Вітер не вщухав уже кілька днів, і море клекотіло пронизливою синявою. (П.Загребельний.) Якісь кораблі даленіли, і крилами птиці шуміли. (Л.Костенко.) Тріщав мороз безжалісний, лихий, і підіймався буревій сердитий. (С.Долгошеєнко.) Од ударів кололся небо і дерева надсадно тріщали. (І.Немченко.) Назавтра сонце устане знову і зійдуть росою отави. (М.Овдієнко.) Свинцем набрякли сиві хмари, і сонце зникло якось враз. (О.Ісаченко.) Десь пливуть дощі по шибках і бредуть сніги в полях. (Є.Сарапулова.)
|
Картка 2
Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити члени речення.
Довкола у природі все дрімало і рання мла стелилась по землі (О.Маковей.) Вже останнії айстри одпалали багряно, а тебе все чекають і вечір, і ранок. Одцвітає черемха, і бузок одцвітає. (М.Лазарко.) Нехай жовтіє лист і срібло криє скроні. (В.Сосюра.) Вже підсніжник розцвів й сон-трава зацвітає. (Є.Гуцало.) Шепче щось берізка в дуба на плечі, й вітер вербам коси ніжно розплітає, і спадають роси – зоряні дощі. (С.Жадан.) А може, й зараз твориться бурштин, але про це ще людям невідомо? (Л.Костенко.) Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає. (В.Сосюра.) Сонце поцілувало крижану землю, і вона зашарілася пролісками. (М.Павленко).
|
|
Картка 3
Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити члени речення.
Всі чекають, чекають свят, а життя багате на будні. (М.Волощук.) Я тулитиму слово до слова, і поллється сердечна розмова. (І. Кучмай.) Дзвенять літа, як щире слово, а в клопотах згоряють дні. (Л.Павлів.) Мати вносить сорочину, а мережка ж – як огонь! (Б.Олійник.) Там моїх братів лилася кров і сльози матерів квітчали сон синовнім домовинам. (М.Рильський.) Сніги стежки заносять і алеї, і не проїхати в них і не пройти. (І.Цабієнко.) У шумі шин кудись біжать машини, і день щебече птицями в садах. (В.Сосюра.) Вітер виє, і сніг без упину по полях стеле білу ряднину. (Б.Лепкий.) Навколо вітер свище і в небі хмари злі. (В.Сосюра.)
|
*Диктант із коментуванням.
І. Тут пам’ять несуть на плечах голубі обеліски й Тараса Шевченка сліди незабутні живуть. (Т.Батош.) В задумі звів докупи сиві брови поет великомудрий кам’яний, й Дніпро йому приносить волошковий бентежний запах, запах степовий. (Є.Гончаренко.) Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем, і відгук пісні із лугів рясних нам часом глибше від глибоких книг. (М.Рильський.) Ти ідеш назустріч вересневій днині, і щасливий усміх на твоїх устах. (З.Бебешко.)
ІІ. Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло. (Леся Українка.) Буде чисте небо ніжне і привітне, і земля вбереться в золоту красу. (С.Жадан.) Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в зарослях ріка. (В.Симоненко.) Мені шумлять октави тополині і льон у синій повені сія. Лягали свіжі борозни рядком і жайвори співали в небі ранком. (Д.Луценко.) Люблю тюльпанів цвіт багряний і на світанку у росі вдихаю подих їх весняний, і зір купається в красі. (Г.Хорташко.) Пісня із грудей летить крилата, і люди озираються на спів, а я не в силі почуття здолати. (К.Барановська.)
* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, пояснити вживання тире.
Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Іще одна-єдина мить – і дальній поїзд прошумить. (А.Малишко.) Уже вишневі зацвіли сади – і сніг пахучий падає на воду. Ще хвиля – і сплеснуть рожевими крильми гобої та скрипки. (М.Рильський.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. А земля сміється, й неба п’є краплини колос золотий. (В.Сосюра.) Дикі гуси летять – і прощальний летить їхній крик. (Є.Гуцало.) Орфей до Тартару сумного повз Цербера прослиз у лаз, та озирнувся – і від нього тінь Еврідіки зникла враз. (Ф.Війон.)
Словник. Гобой – дерев’яний духовий музичний інструмент; за висотою звука середній між флейтою і кларнетом.
* Попереджувальний диктант.
І. А Прометей приніс вогню людині – й багато що змінилося на світі. (В.Бровченко.) Блиснула мечами хмарна вись над нами, і ударив грім. (В.Сосюра.) Довго громи гуркотіли і блискавка в хмарах вилась. (Б.Грінченко.) Осіннє сонце блиснуло на мить, зігріло душу – й знов похолодніло. (І.Гнатюк.) Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна. (Леся Українка.) Шелестіли дуби, і смарагдова тиша була. (Л.Костенко.) А вітер розвихриться в вітах, дерева гойдне – і в ту ж мить із жалем за втраченим літом обірване листя летить. (Д.Луценко.) Вечірня плакала зоря, і небо слало сліз потоки. (В.Сосюра.)
ІІ.Стихає річ – та співи молоді ростуть, як паруси... Із братом тихо у човні сидиш – і раптом розсуває щось комиш... Лише махнула удлищем рука - і поплавець, як блискавка, зника. Враз поплавець затанцював зненацька – і вся душанапружилась рибацька, угадуючи таємниці дна. (З тв. М.Рильського.)
ІІ. Прийшов поет – і задзвенів рядок. (Л.Забашта.) Свиснув бич – і заніміла річ. (М.Старицький.) В безодню рине буйна голова – і кінь дзвенить уздою золотою. (М.Рильський.) Тонкими ніжками мов грається лоша. Поглянеш – і зласкавиться душа. (П.Воронько.) Минуло два роки – і нудно їм стало, і кожне нового собі забажало. (Олександр Олесь.) Сьогодні світруками я обняв – і навзаєм зі мною світ обнявся! Обізвешся – і з слова живого вилетить жайворон. Реальна така – й така нереальна картина. Що справжнє на світі? Напевне, клопіт бджолиний. Розмовляю з зимою – і зі мною зима розмовляє. (Є.Гуцало.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 36 (І).
Тема: Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.
Мета: закріпити знання про вживання розділових знаків між частинами складносурядного речення; виховувати патріотизм, поважливе ставлення до природи, милосердя до всього живого; формувати пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення, зорову й слухову пам’ять, увагу, удосконалювати орфоепічні навички.
Тип уроку: урокзакріплення вивченого.
І. Перевірка домашнього завдання.
* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання і невживання ком.
Довго тужить сумна бандура про діла у старій сивині, і якусь невідому зажуру навіває та пісня мені. (В.Симоненко.) Тут запеклася кров мого народу і одридали волю кобзарі. (Л.Костенко.) Кобзар невидющий сидить на могилі й співає, й голосить струна до струни. (Є.Гуцало.)
* Робота біля дошки. Поданібезсполучникові речення перебудувати на сполучникові – складносурядні. Записати їх, пояснити вживання розділових знаків.
Одлетіли давно журавлі, заснуло зерно у землі. Облетів у полі мак, одшуміло жито.Шумить дерев зелений світ, жовтавий лист спадає з віт. Каштани осінь роздягла, зима заворожила. За вікном блакитним хуги плач і рев, облетіло щире золото з дерев.
За В.Сосюрою.
* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.
Проскочили стрункі, тонконогі сарни – і знов усе тихо. Найменший шелест або стук – і моє серце падає і завмирає. Двері рипнули – і в хату тихо входить лікар.
З тв. М.Коцюбинського.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
·Які речення називаються складносурядними? Навести приклад.
·Які сполучники вживаються для об’єднанняпростих речень у складносурядне?
·У яких випадках між простими реченнями у складносурядному, з’єднаними сполучниками і, та (і), кома не ставиться?
·Який розділовий знаки, крім коми, вживається між частинами складносурядного речення? У яких випадках?
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати речення. Вказати з-поміж них прості та складні. Довести, що складні речення є складносурядними. Пояснити вживання в простих і складних реченнях сполучника і.
І. Слухаю, радію неповторній днині і слова збираю по одній зернині. (М.Сливко.) Пізня осінь пахне димом, і темніють береги, і метається над ними чайки сивої "ки-ги”. (Л.Талалай.) Тут сойка феєричним б’є крилом і соловей стріля раптовим шротом. (Є.Гуцало.) Гуляли протяги на ганках, і барабанив дощ хльосткий, а темна ніч, мов хуліганка, зривала з яблуньок хустки. (Д.Луценко.)
ІІ. Спадає осінь, як димчастий сніг, і гостро пахне листя недогниле. Восени розумнішою стає людина і ще м’якшим - трави прим’ятої шовк. (М.Рильський.) А пожовкле листя мчить кудись у просинь і безсило пада на стежки сумні. (Д.Фальківський.) По дніпровських золотих прикметах ходить осінь в золотих наметах і збирає в запашні долоні від калини кетяги червоні. (Л.Забашта.)
ІІІ. Маленьким хлопчиком додому у полі йшов я в шумі трав і у гніздечку кам’яному сорокопудика спіймав. Тримав я міцно пташеня те, й на мене зорили з руки його лякливі оченята, немов чорненькі ягідки. Над ним сіяла синь квітчаста і птиць лунав щасливий спів... Невже навіки волі щастя він у долоні загубив? І стиснув серце жаль великий, і пальці я розкрив: "Ану!” І він пурхнув з щасливим криком в залиту сонцем вишину.
В.Сосюра.
Словник. Шріт – дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з рушниці; дріб, картеч. Перен. – щось дуже дрібне.
* Пояснювальний диктант. За схемою, поданою на с. 25 підручника, зробити синтаксичний розбір перших двох речень (усно).
І. Без Вкраїни мені не являється Світ, а без Світу для мене немає Вкраїни. (І.Гончар.) Дніпро-Славута постарів, та зеленіють його схили, і щовесни на Йван-горі цвітуть ромашки білі-білі. (Б.Дегтярьов.) Дніпро задумливо плюскає легенькими хвилями об берег, і маленькі човники злегка гойдаються на них, наче граються. (В.Винниченко.) Неначе із золота звито бджолу золотисту, і ллється, як мед, її пісня органна, густа. (Є.Гуцало.)
ІІ. Козацькі голови завжди в ціні, та ми не даємося, брате-коню, даром! (В.Вербич.) Отак козаччина пройшла, а ми немов не чули. (П.Тичина.) Блищало небо золотом янтарин, а вже метнули в битву козаки, і дико скрикнув ординець-татарин, сповзаючи з високої луки. (А.Малишко.) Слава козацька свідомість розбудить, й не буть намбезпам’ятним племенем сірим!. (Б.Дегтярьов.) Звитягою співатиме душа, а вітер віджене ворожі кулі,а донька порохає у зозулі сто літ – для тебе, слави – для коша. (А Зігора.) Все було: хурделиці, негоди, нескінченні далі чужини, та завжди я радісно приходив до калини, неньки і весни. (В.Письменний.)
* Самостійна робота. Переписати, розставляючи попущені розділові знаки (подаємо речення без їхнього вилучення) та літери.
І. Заворожений гайловить пром..ні місячні листячком,і квітки запашні, наче лаг..дні струни, бр..нять. (О.Омельченко.) Куди зн..кають зорі на світанні і відпливають хмари, вітром гнані? (М.Луків.) На землю сходить ніч, і зоряним рядном вона вкр..ває все, мов ніжною габою. (В.Сосюра.) Часом втома в жилах розіллється і тривога в очі загляда. За вікном шепочуться тополі і пала осінній жар дібров. (Д.Луценко.) Осінній день б..грянцем догорів, і повний місяць знову став на чати. (О.Рубан.) Вітрець зсував фіраночки-хмарки, і місяць усміхався яснозоро, і співчутливо кліпали зірки. (С.Реп’ях.) А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна. (Д.Фальківський.)
ІІ. Вже грона ч..рвоні в калини горять і птахи до неї здалека л..тять. (Л.Забашта.) Ж..ття постійно в’яже свої гордієві вузли, і не встигаєш їх ро..рубувати. (О.Гончар.) Не поміча хв..лин людина, а час прудкий свій килим тче. (Д.Луценко.) В м..ті згуртуймося орлами, і буде в нас своє гніздо. (М.Осадчий.) Косили нас гарматні жерла під дикий сміх і злобний рев, та Україна ще не вмерла і вже ніколи не умре! (Л.Воловець.) Бинт пам’яті ховає давні рани, і тільки правда може їх зцілить. (В.Олешко.)
V. Перевірка якості самостійної роботи учнів.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Вправа 37 (І,ІІ).
Тема: Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.
Мета: закріпити знання про вживання розділових знаків між частинами складносурядного речення; виховувати патріотизм, любов до природи рідного краю; формувати пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення, зорову й слухову пам’ять, увагу.
Тип уроку: урокзакріплення вивченого.
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони складносурядні. Пояснити вживання розділових знаків.
Розгорнуть дні свої сувої, і під вагою золотою вусатий колос зашумить. (В.Сосюра.) Будь сівачем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль дає. (Л.Забашта.) А в житі стежка заповітна і перепілка не змовка. (Д.Луценко.)
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
·Які речення називаються складносурядними?
·Які сполучники вживаються для об’єднанняпростих речень у складносурядне?
·У яких випадках між простими реченнями у складносурядному, з’єднаними сполучниками і, та (і), кома не ставиться?
·Який розділовий знаки, крім коми, вживається між частинами складносурядного речення? У яких випадках?
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. За схемою, поданою на с. 25 підручника, зробити синтаксичний розбір двох вказаних учителем речень (усно).
І. Німує небо, і мовчить земля. (М.Рильський.) Минула ніч, і сонце білогриве несе на тросі огненному день. (В.Симоненко.) Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над гаями. (М.Рильський. ) Заснула ніч на вулиці глибокій, і ліхтарі, як маківки безлисті, ледь-ледь жовтіють. (П.Воронько.) Вже осінь серце крає жовтим листом і паморозь на травах сивиною. (Т.Губар.) Дивна хмара злягла рукою білою на далеч, і райдуги уламочок між пальців, мов перстень, сяяв каменем коштовним. (Я.Райніс.) Довго громи гуркотіли і блискавка в хмарах вилась. (Б.Грінченко.) Приходив дощ, а потім було зимно. (Л.Костенко.) Віяв вітер і сонце пекло, і німотне смеркання в ворота, наче гість дорогий, увійшло. (М.Рильський.)
ІІ. Мені шумлять октави тополині і льон у синій повені сія. (Д.Луценко.) Сонце впало в степ за очеретом і погасло, а з лиману викотився червоний місяць і пустив на воду широку іскряну стежку. (І.Нечуй-Левицький.) Довкола у природі все дрімало і рання мла стелилась по землі. (О.Маковей.) Манило марево й мене до голубого небокраю, і вже здавалося, земне я щастя те ось-ось впіймаю. (Д.Луценко.)
ІІ. Я – українець, і моя душа ніким не розмежована довіку. (В.Кочевський.) Спішу до тебе, серце-Україно, і час мені так хочеться спинить! Тут посивіли материнські скроні і зморшками осяяло чоло. Тут пестили нас мамині долоні, і серце це навічно зберегло.(Т.Губар.) Мала частинка світу в людськім мозку, а в кожнім серцілюдськім – цілий світ. (Д.Павличко.) Слова підлітають над гривою казки, і серце підказує правду уму. (Л.Костенко.) З дитячих років пам’ятаю легенд чимало і казок, але одна, як шепіт гаю, не йде і досі ще з думок. (Д.Фальківський.)
* Попереджувальний диктант. Вказати речення прості та складні. У кожному з речень підкреслити граматичні основи.
І. Жовтий лист покружляв і зів’яло опав на плече. (Б.Олійник.) Коло броду дотлівали жовті віти яворів, а над ними пролітали білі лебеді вгорі. (Д.Луценко.) Стоїть ще літо, але тихий сумвже осінню в повітрі повіває. (Г.Рибцуник.) Вже літо бабине нитки шовкові ткало, а навкруги весною все співало. (М.Сливко.) І пливла у далеч біла павутина, і сміялось небо, як блакитний сад. (М.Рильський.) За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море. (Т.Шевченко.) Знов весна настане і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і добра. (В.Сосюра.)
ІІ. День до останку згорів, і лишилася нічка бліда. Темна ще ніч, та вже хутко минеться вона. А завтра знов сонце загляне в віконце і збуджене серце моє заспіва. За горою блискавиці, а в долині нашій темно. Квітки цвітуть, і золотом багряним, немов огнем, долина пойнялась. По узліссі і на галявинізеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Світло сліпить, та не грає веселе проміння. Вітер гуде, та задуха гнітить, як каміння. Дев’ятий грізний вал! У глибині якісь печери позіхали чорні, та високо здіймались гребені.
З тв. Лесі Українки.
* Диктант із коментуванням.
Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай. (В.Самійленко.) Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і віти золотить. (М.Рильський.) Давно із яблунь зник весняний шовк і сад журивсь за вродою своєю. (Д.Луценко.) Одшуміло літо... Одспівало жито. Тільки вітер креше іскри по стерні і, як тінь докори, наступа копитом сухоребра осінь на поля сумні. (Д.Фальківський.) Застиг, як ратник, явір край села, і бджоли витанцьовують на квітах. (Д.Луценко.) Тільки захід горів жовтогарячим огнем та навислі над ним хмари червоніли, мов кров, а кругом усе тонуло в мороці. (Панас Мирний.) Небо над морем стало сизе, і на тому сизому небі заблищала пишна веселка. (І.Нечуй-Левицький.) А серед ночі, в тихий час, тут мавочки гуляють у таночку і ясний місяць дивиться на нас. (Л.Глібов.)
*Cамостійна робота. Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
І. Піднялися крила сонних вітряків, і черешню білу вітер розбудив. Була метелиця – і тиша залягла. Та ронять верби жовте пір’я на чорні колії доріг, і строгий погляд постеріг відльотний ключ серед безмір’я. Прив’яла папороть ще зеленіє, та вже горять, як свічі, дерева, і памороззю криється трава уранці-рано. Як жива, між віттям павутина проплива, а сонце світить тихо, мов крізь вії. Я натомився від екзотики, від хитро вигаданих слів, а на вербі срібляться котики, і став холодний посинів.
З тв. М.Рильського.
ІІ. Вікам посивіли вже скроні, а все про волю не чувать. Порозпрягали хлопці коні і полягали спочивать. Бряжчать мені невільницькі кайдани, а я шукаю сховані ключі. Духовний Чорнобиль давно вже почався, а ми іще тільки його боїмось. Вже леви ждуть, і жде мене арена. Життя, мабуть, - це завжди Колізей. Було життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире. Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку. І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
З тв. Л.Костенко.
V. Перевірка самостійної роботиучнів.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Вправа 45 (ІІ).
Тема: Складнопідрядне речення, його будова, засоби зв’язку в ньому.
Мета: дати поняття про складнопідрядне речення, пояснити, якими сполучниками пов’язуються його частини; формувати вміння впізнавати складнопідрядні речення, визначати їхні граматичні основи, розряди сполучників сурядності, якими з’єднуються частини складносурядного речення; виховувати любов до краси осінньої природи; формувати пунктуаційну грамотність, удосконалювати вміння працювати з таблицею, розвивати увагу, логічне й образнемислення, усне й писемне мовлення, емоційну сферу
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.