Урок № 1

Тема: Вступ. Розвиток української мови.

Мета: ознайомити з тенденціями розвитку української мови, зокрема її лексичного складу, в наші дні; виховувати любов і повагу до української мови як мови державної та мови материнської, виховувати патріотизм; розвивати увагу, логічне й образне мислення, формувати навички роботи з підручником, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

* Робота біля дошки. Записати речення, прокоментувати їх зміст.

Ти велична і проста, ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово! (І.Багряний.) Мова – золото-пшениця, слів – як зерен на току. Не вмістити цю скарбницю в товстелезнім словнику. (С.Коваль.) Мова – великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди. (К.Крапива.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу, поданого у тексті вправи 1.

Колективне виконання вправи 1 (ІІІ, 1).

* Доповнення вчителя.

Система мови чутлива до суспільно-політичного життя її носіїв. Зміни безперервно відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі.

Найбільш рухливою є лексика. Вчені стверджують, що протягом десятиріччясловниковий склад мови змінюється приблизно на 25 відсотків.

Сучасне українське суспільство прагне до відкритості. Ми повертаємося до національних традицій християнства, тому відновлюється конфесійний (церковний) стиль української мови. Правове утвердження статусу державності української мови (Закон про мови 1989 р, Конституція України 1996 р.) та розширення сфер офіційного використання української мови спричинило розвиток офіційно-ділового стилю.

З відходом у небуття радянського способу життя з активного вжитку вийшло чимало слів: колгосп, партком, соцзмагання тощо.Натомість відродилися слова, які в радянський період були рідковживаними: гривня, оберіг, гетьман, довкілля, осоння, часопис. Відновлюються слова, які за радянської доби здавалися недоречними й архаїчними, це звертання (пан, пані, добродій), етикетні формули (Моє шанування! Як Ваша ласка... Слава Ісусу Христу! Бог в поміч! З Богом!)

Реальність породжує потребу у виникненні нових слів для називання нових об’єктів – предметів, понять, ознак, явищ, відношень. Відповідно до властивих українській мові словотворчих моделей утворилися й відразу увійшли до активного вживання нові слова: бюджетник, державник, мобільник, приватизація, департизація, роздержавлення тощо. Завдяки відкритості українського суспільства, розвитку економічних і культурних зв’язків України з державами світу лексика збагатилася запозиченням іншомовних слів (мер, спікер, менеджер, кліп, піцца, факс, хіт та ін.). Значно оновилася термінологічна система багатьохгалузей наук (бакалавр, магістр, тестування, рейтингова система освіти, ліцей, гімназія, дефолт, ремісія, пролонгація, транш). Цікаво, що чимало професійних слів з мовлення спеціалістів перейшлодо активного вжитку: бартер, аудит, дистриб’ютор, інфляція, субсидія,ліцензія, суборенда).

У мовній ситуації, що склалася в Україні, має зростативживання української мови в усіх без винятку сферах життя.

За Л.Мацько1.

ІV. Виконаннявправ на закріплення.

*Попереджувальний диктант. Пояснити лексичне значення виділених слів. Які з них повернулися до активного вжитку відносно недавно? Які з цих слів є власне українськими? У чому полягає причина активізації вживанняцих слів у сучасному мовленні?

Наш герб – тризуб! Навіки! Не треба нам опіки. (В.Самійленко.) Ні, зовсім це не ностальгія, не забаганка, ні, це мрія – пить воду з отчої криниці. (Н.Білокриницька.) Дивовижна краса! Справді неба грайлива яса, мов дівоче убрання святкове. (П.Воронько.) Почуте літепла влило в душі струмок, жвавішав сам, жвавішав плин думок. (М.Самійленко.)

Словник. Яса – тут: світло, сяйво. Літепло -тепла вода; тепло,теплота. Ностальгія - болісна туга за батьківщиною.

*Вибірковий диктант. Виписати слова іншомовного походження. Пояснити лексичне значення виписаних запозичених слів, за потреби звернувшись до словника. Розкрити переносне значення слова смог у словосполученні словесний смог.

Ой вересню – елегіє душі! Пиши свою мелодію, пиши. (К.Бальоха.) Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем. (М.Рильський.) Чи воскреснемо, чи не воскреснемо, - очищаймось від смогу словесного! (В.Вербич.) Етимологія дива словесні в чудесних словниках нам розкрива. (Д.Білоус.)

Словник. Елегія - музичний твір задумливого, ліричного характеру; вірш, в якому виражено журливі настрої. Смог - густий туман, змішаний з димом, кіптявою, вихлопними газами, що скупчується надвеликими містами та промисловими центрами. Етимологія - розділ науки про мову, що вивчає походження слів.

* Розподільний диктант. Застарілі слова та нові слова (неологізми) записати в дві колонки. Які з-поміжзаписаних слів є запозиченими?

Інтернет-сторінка, перст, ратай, кліпмейкер, піїт, кондиціонер, корогва, топ-модель, ладо, віче, брифінг.

Словник. Інтернет-сторінка - власна територія установи або особи в Інтернеті. Кліпмейкер – спеціаліст зі створення кліпів. Кондиціонер – прилад для оброблення повітря в закритих приміщеннях для надання йому потрібної температури та вологості. Брифінг– коротка прес-конференція з актуальних питань.

* Пояснювальний диктант.

І. Мова росте разом із душею народу. (І.Франко.) Слова, забуті і нові, мелодією вишиті у мові. (Н.Гуменюк.) Мова наша – більше, аніж мова. Щось хотіла висловить природа нашою появою на світ. (В.Базилевський.) Гарантією успішного розвитку української літературної мови може бути тільки справжня державність українського народу. (Л.Мацько.) Коли мовиш, як належить, слово чисте, мов роса. І від тебе теж залежить мови рідної краса. (Д.Білоус.)

ІІ. І назло всім підступним, пихатим, український словник розквітав – як з маленької глинянки-хати той будинок міцнів, виростав. (Г.Гуржій.) Мова, наша мова – літ минулих повість, вічно юна мудрість, сива наша совість. (Ю.Рибчинський.) У слова свої закони вічно мінливого руху, слово – клітина мислі, артерія сили духу. (П.Воронько.) І кожна думка, слово, звукнаціональним скарбом стануть. (Б.Дегтярьов.)

ІІІ. Оті слова – одвічне царство мови, що вижила й узориться тепер. Вона звучить магічно, як Бетховен, в устах братів по крові і сестер. У ній усе: діброви й верболози, Дніпра і Ворскли витканий атлас, козацька доблесть і кріпацькі сльози, ще й дума та, що вистраждав Тарас. І ти – моя сподвижниця і слава, мечі і струни, правда і терни від київського князя Ярослава до нашої стрімкої бистрини.

Д.Луценко.

Словник. Сподвижник – соратник; той хто разом із кимось бере участь у важливій і відповідальній справі.

* Навчальний диктант. Пояснити лексичне значення виділених слів.

Українська мова – це море, в якого немає дна і берегів, яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі в її пізнанні. Словниковий запас її незміренний. На її основі гарно творяться неологізми,бо вона не бажає носити на собі мундира канонічності,отже, має найбільшу перспективу розвитку в часі. Вона з’єднує в собі пластиархаїчні й модерні, вбирає слова інтернаціональні, а водночас не втрачає й слів питомих. З нею просто й надійно, бо вона – душа моєї нації. (За В.Шевчуком; 77 сл.)

Словник. Неологізм– нове слово, яке ще не стало звичним для мовців. Канонічність – узаконеність, визнання чогось обов’язковим, незмінним. Перспектива – вид у далечінь; перен.- майбутнє Архаїчний – застарілий. Модерний – новітній, осучаснений. Питомий – рідний.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправа 1 (І).

Урок № 2

Тема: Частини мови, їхні основні смислові, морфологічні та синтаксичні ознаки.

Мета: повторити вивчене про частини мови, закріпити вміння розрізняти частини мови, визначати їх граматичні ознаки; виховувати любов до природи рідного краю; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення й мовлення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Бесідаза питаннями, поданими у вправі 1 (ІІІ).

* Робота біля дошки. Записати речення. Вказати власне українське слово та слово іншомовне. Чи продовжується розвиток української мови в наші дні? Свою думку обґрунтувати. Підкреслити в реченні члени речення та визначити частини мови. Який розділ мовознавчої науки вивчає речення і члени речення, а який – частини мови?

Не жив би я без Батьківщини, без Ворскли чистих ніжних плес. У мову рідну я щоднини вслухаюсь, чую в ній прогрес. (М.Волощук.)

Словник. Плесо – спокійна,чиста водна гладінь. Прогрес(лат.) – розвиток, перехід від нижчого до вищого, досконалішого стану.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Повторення ключових питань теми.

* Бесіда.

·За якими ознаками слова поділяються на частини мови?

·Який розділ науки про мову вивчає частини мови?

·У чому полягає відмінність між самостійними (повнозначними) та службовими частинами мови?

·Назвати самостійні частини мови та службові частини мови.

·Які частини мови не змінюються?

·У чому особливість вигуків?

* Робота з підручником. Опрацювання таблиці "Частини мови” (с. 229).

ІV. Виконання вправ на повторення.

* Прочитати записані на дошці речення. Визначити, якою частиною мови є кожне слово. Назвати частини мови самостійні та службові.

Як намистини, диво калинове – частини мови! Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав – іменник? (Д.Білоус.) Коли мене відчай зігнув у підкову, коли вже здалося, що сил немає, іменник за руку узяв дієслово, і я прочитав: "Життя триває”. (С.Павленко.)

*Робота біля дошки. Записати речення. У кожному з речень назвати частини мови самостійні та службові. Пояснити, у чому полягає різниця між самостійними та службовими частинами мови. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових? Навести приклади.

І. Журавлі лишають гнізда, холодком дихнули хмари. (Б.Олійник.) Зажурився на гнізді останній лелека, десь і він уже зібрався у краї далекі. (Л.Климчук.) Над ланами, гей, над ланами пролітали гуси клинами. (А.Качан.)

ІІ. Перепілка скаче боса і чогось печально просить: "Підпадьом”. (К.Дужа.) О дикі гуси! Ваш політ колись мене погнав у світ. (В.Незвал.) Он іволги грають нафлейтах, сховавшись на сивій вербі. (Б.Дегтярьов.)

* Вибірковий диктант. Виписати числівники.

І. Офіційною мовою Англії впродовж шести століть була французька. Найбільша в світі абетка – камбоджійська: в ній 74 літери. 97 відсотків людей, узявши нову ручку, найперше пишутьвласне ім’я.

З журналу.

ІІ. Іван Франко – автор шести тисяч творів. Відоме п’ятдесятитомне видання його спадщини – лише третина Франкового доробку. Прозаїк, поет, драматург, критик, історик і філософ, Франко був видатним діячем в українському сусупільному житті останньої чверті дев’ятнадцятого - початку двадцятого століття.

Ми лише тепер усвідомлюємо, що означає в цивілізованому світі знання іноземних мов. І.Франко знав їх чотирнадцять. Без книжки під пахвою І.Франка рідко коли можна було зустріти. Попри нестатки, він зібрав велику власну бубліотеку, в якій найбільше книжок було з літературознавства (1300), історії (1200), фольклору (750).

За В.Бурбаном.

* Попереджувальний диктант. У першому реченні підкреслити члени речення і вказати частини мови. Виділені слова усно розібрати як частини мови.

Ти мала димний і сосновий смак, моя п’ятнадцята, прекрасна осінь! (О.Теліга.) Осінь віхолою рудою наліта з чотирьох доріг. (М.Самійленко.) Ослабли струни сонячного літа, беруть відпустки вже птахи-музики, допоки знов до них прилине квітень – нових пісень весняних композитор. (М.Косякевич.) Згасає осінь, посмутніли клени у верховітті жовтому лісів. Вже не звучить симфонія натхненна пташиних неповторних голосів. (І.Турчин.) Вересня перші дні, сповнені супокою, чинно пливуть в човні осінню чи рікою. (Т.Сергійчук.) Вітрів узявшидовгі мітли, осінні дні по світу йдуть, змітають золото зі світу, у білий світ його метуть. (Є.Гуцало.)

* Диктант із коментуванням. Назвати вжиті в записаних реченнях іменники, прикметники, займенники. Назвати дієслова та прислівники. Особливими формами якої частини мови є виділені слова?

Неба в’яне просинь, і мете, мете жовтокоса осінь листя золоте. (В.Сосюра.) Верба, задивлена у воду, милується на власну вроду. (М.Луків.) Піднявши на щоглі вітрило нове, до синього моря хмарина пливе. (А.Качан.) Тріпоче сокір, сріблом потемнілим знімаючись у вогку височінь. (М.Рильський.)

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправа 5 (переписати, у реченнях першого абзацу визначити й надписати, якою частиною мови є кожне зі слів).

Урок № 3

Тема: Основні правила правопису.

Мета: повторити вивчене про типи орфограм, удосконалювати вміння визначати в словах орфограми й обґрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом; виховувати любов до рідної землі та її природи; розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення, емоційну сферу, формувати вміння й навички роботи з таблицею, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок повторення.

Обладнання:підручник, таблиця.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Повторення ключових питань теми.

*Бесіда.

·Що є предметом вивчення орфографії?

·Який зв’язок існує між орфографією й орфоепією?

·Що вивчає орфоепія?

·Що таке орфограма?

·Які ви знаєте види орфограм? Навести приклади слів з буквеними й небуквенимиорфограмами.

*Робота з таблицею.

ІІІ. Виконаннявправ на повторення.

* Словниковий диктант. У кожному слові визначити орфограми, вказати орфограми буквені й небуквені. Слова з двома орфограмами підкреслити.

Висота, берег, відлуння, туманний, м’ята, синь, Львів, усміхається, переливається, премилий, приєднатися, з’єднання, прірва, розмаїтий, безстрашний, беззмістовний, блакитний, водограй, животворний, яскраво-бірюзовий, пів-Ялти, пів’ялини, проф. Яковенко,директор, імідж, ієрогліф, настурція,інвестиція, сузір’я Галактика, Чумацький Шлях.

Словник. Настурція - декоративна рослина; нагідки. Імідж – образ людини, уявлення інших про неї, інколи створюване цілеспрямовано. Інвестиція – довготермінове вкладення капіталу (коштів) у певну справу, підприємство.

* Робота біля дошки. Записати речення, виділити в словах орфограми. Вказати орфограми буквені й небуквені.

І. Яка прекрасна й невблаганна осінь переступає в шурхоті яснім! (О.Омельченко.) Свій жовтий килим стелить листопад. (Д.Павличко.) У світі пречистім берізка співатиме листом барвистим. (Л.Білозерська.) Старий вишняк лякливо коло хати закутався в багряно-сизий плед. (Д.Луценко.) Леліє далина безмежна, золота. (А.Турчинська.) Гомоніла пуща лунко, стоголосо, зелено-пурпурні розчесали коси сосни вікові. (Д.Фальківський.) Вересень з вітром осіннім стрівся у полі мені, став пригощати насінням, яблук приніс в пелені. (П.Воронько.)

ІІ. Луками в травах м’яких тихо ніч синьоока бродила, тихо встилаючи лан. (М.Богданович.) Навстіж вікна мої розчиніть! (Є.Гончаренко.) А хижа ніч регоче страхітливо беззубим ротом, прірвами очей. (І.Немченко.) Гірчить вечірнє сонце полином. (Є.Гуцало.) Приліг вітрець на березі під шелест лепехи. (К.Дужа.) Село присіло у сади зелені, висока голубінь не має меж. (А.Горбівненко.) Забриніло сонце в блискучих розломах хмар. (В.Захарченко.) Сонце в сонних лісах вії ніжно відкрило, а відлуння в горах день новий розбудило. (П.Кубаєвич.) Розкрило сонце білу парасоль, хмарки розпустять пелюстки-лілеї. (Т.Бартош.) В небуття пішло минуле, в прірву над обривом. (В.Лагода.)

ІІ. І ніжно горнеться до мене крило вербиченьки зелене. (К.Лесьєв-Лесь.) Притулюся щокою до щоки вересневого сонця і згадаю матір свою. (Є.Гуцало.) Пелюстками тягнуться до сонця, п’ють росу довірливі ромашки. (П.Кубаєвич.) Сплелись кульбабки у віночки обабіч в’їжджених доріг. У хризантемах серце б’єтьсядавноминулих літніх днів. (С.Назарик.) Медвяно пахнуть абрикоси. (Ю.Кравченко.) Ця вулиця із юності моєї рясніє вітом липових алей. (П.Кубаєвич.) Тут під ранніми зорями слався туман. (М.Волощук.) На березі життя мільйон Асоль своїх чекають капітанів Греїв. (Т.Бартош.)

* Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограми.

А я без тебе, земле, безпорадний. (Т.Вишталюк.) Україно, Україно! Лелечатами по світу розлетілись твої діти. Дуже тяжко на чужині приживатися мені! (М.Волощак.) Вперед, мій брате-коню, в путь! Ми совістю братів приречені на волю! (В.Вербич.) Солоспів материнської мови! О, тобі я не зрадив ніде. (Д.Кремінь.) Україно моя! Все життя прихилю до твоєї краси чарівної. (Ю.Воропай.)

* Диктант із коментуванням. Позначити в словах орфограми.

Над озірцем журавель споважніло в академічній задумі ступав. (Б.Олійник.) Останні вже дукатики береза на пальцях лічить, літу віддає. (Л.Костенко.) Зсушив, зв’ялив, оббив вже лист злий вітер-недосвіт. (Р.Бернс.) Теплий ще вересень дивну мережку злотом червоним на листі заплів, злотом посипав і трави, і стежку, пахом осіннім сади напоїв. (С.Черкасенко.) Сонце скотилося на поле. З долини прилетів теплий вітерець, зашелестів важкими, вологими стеблами пшениці. Синій вечір прибився з поля на подвір’я і притулився до яблунь перепочити. Перепілки гукали зі степу, та вечір кволо шелестів листям і пестливо тягнув до вікон сірі крила. (В.Добрянський.) Шістнадцять кіс дзвенять, гудуть, густі жита кладуть. (П.Воронько.)

* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Позначити в словах орфограми.

Рвет..ся осінь руками кр..вавими до далекого сон..чка любого; кров на шатах пр..пишних шарієт..ся, оксамит і парчу зал..ва. Рветься осінь. Терни невидимії їй все тіло поранили, змучили, а вона ро..пачливо всміха..т..ся: "Сонце, сон..чко, глянь, я сміюсь!” (Леся Українка.)

* Вибірковий диктант. Виписати слова іншомовного походження та похідні від них, позначити в кожному орфограму.

Душі моєї хроніка ще досі не написана, під звуки фісгармонії і ній думка заколисана. (Т.Уєвич.) Душа теж потребує ванни, коли є в вас душа, одначе. (І.Драч.) Є в мене дні сентиментальні, коли посумувать охота, щось почитати старосвітське – чи Діккенса, чи Вальтер Скотта, чудніввижаються пригоди, якісь романи, втечі, змови, мандрівка довга в диліжансі і незнайомки загадкові. (Ю.Тувім.) А Марк Твен, а Гюго, Карамзин, а Шекспіра дзвінкі сонети... Я – полтавець, Вкраїни син, але рідний я син і планети. (Д.Луценко.) Ідилія? Кажіть. Архаїка? Не треба. У закутку душі хай буде трохи сад. Вже дожились – забули колір неба... (Л.Костенко.) Мене в житті також не тішив штиль, не падала з висот небесна манна. (Д.Луценко.) Вечірнє сонце ткало лукам шати, дощ іскор дзвінко брязкав по корі, і, мов на флейтах апасіонато, акорд блакиті блимнув угорі. (О.Фішер.)

Словник. Фісгармонія - пневматичний клавішний музичний інструмент, за формою схожий на піаніно, а за звучанням – на орган. Сентиментальний – надмірно чутливий, емоційний. Ідилія –життя, що проходить у злагоді, без сварок, у безтурботності. Архаїка - давнина.Апасіонато – музичний термін, що означає: пристрасно, натхненно.Акорд - сполучення різних за висотою тонів, що сприймаються в звуковій єдності.

* Навчальний диктант. У виділених словахпозначити орфограми.

Ми ціною життя здобулись на права ставить грань поміж чорним і білим. І відтоді на віру приймаєм слова лише ті, що оплаченіділом. Ми навчилися навіть в роковану мить чеснодолі дивитись у вічі. Нам неправда ненависна, як антисвіт, та півправда – ненависна вдвічі. Ми прощаєм нестачу валюти в словах, та нещадні, як ти з гендлярем на паях за слова прикупляєшвалюту! (Б.Олійник; 60 сл.)

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Переписати речення, подані у вправі 8, позначити в словах орфограми.

Уроки № 4-5

Зв’язне мовлення

Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Різновиди аудіювання (глобальне, докладне, критичне) та читання (вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове).

Навчальне аудіювання. Навчальне читання мовчки.

Мета: повторити відомості про види мовленнєвої діяльності, дати уявлення про різновиди рецептивних їївидів - аудіювання та читання; формувати комунікативні вміння, зокрема вміння слухати-розуміти та читати мовчки; з’ясувати рівень сформованостівказаних комунікативних умінь; виховувати доброту й милосердя, викликати засудження людської жорстокості, ницості, байдужості до традицій; розвивати увагу, слухову й зорову пам’ять, логічне мислення, емоційну сферу, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: тексти для навчального аудіювання та читання мовчки.