ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Однорідні члени речення
а) передають ставлення мовця до висловлюваного;
б) називають того, до кого звертаються з мовленням;
в) відповідають на одне й те питання, відносяться до одного й того самого слова в реченні.
Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене однoрідними членами (напр.: Шевченки, Гоголі, Сократи ще виростуть на цій землі. (Д.Луценко.) Пронеслись, прокопотіли днів гривастих коні. (А.Малишко.)
2. Між однорідними членами речення ставиться
а) тире;
б) коми;
в) коми і тире.
Скласти (пригадати) й записати речення з однорідними членами, не поєднаними сполучниками (напр.: І в пісні обізвалась Україна, у сонячному співі ожила. (Р.Лубківський.) Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні. (Л.Забашта.) Дзвенить, бринить, гуде крилата твоєї мудрості бджола. (А.Малишко.)
3. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення виступає в реченні
а) завжди означенням;
б) завжди додатком;
в) тим самим членом речення, що й однорідні члени, до яких воно відноситься.
Скласти (пригадати) й записати речення з узагальнювальним словом перед однорідними членами (напр.: У мене гарне товариство: Шекспір, і Лермонтов, і Блок. (Л.Костенко.) І забудеться все: і морози, і люта завія. (К.Оверченко.) Все тимчасове: інструкції, слава і гроші, злет і падіння. (Ю.Каплан.) Все я пізнав там: і втрати зловісні, і радість, і горе, і спів солов’я. (Д.Луценко.)
4. Якщо узагальнювальне слово стоїться після однорідних членів речення, перед ним ставиться
а) двокрапка;
б) тире;
в) кома.
Скласти (пригадати) й записати речення з узагальнювальним словом після однорідних членів (напр.: І перші стежечки від хати, і рідний запах рути-м’яти, і срібні сурми журавлів, сльота і ранки голубі – все заплелося в тій дорозі. (А.Малишко.)
5. Поширені однорідні члени речення наявні в такому реченні:
а) Отчизни дорога нам кожна стежка й смужка. (М.Рильський.);
б) Скинути й забути, як гадюка шкіру, я хотів нещастя, і злобу, і лють. (М.Ракич.);
в) Шаную плуг, долоні мозолясті, тепло і ласку від упертих рук. (А.Малишко.)
Скласти (пригадати) й записати речення з поширеними однорідними членами речення (напр.: Тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок мене на ниву батьківську веде. (В.Симоненко.)Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі – все в душі моїй відбито. (В.Сосюра.)
6. Неоднорідні означення є у реченні:
а) І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні. (В.Сосюра.);
б) З ротатим, ридаючим риком вітри орди хмар несуть. (В.Симоненко.);
в) З дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах важкого, складного життя. (Д.Луценко.)
Скласти (пригадати) й записати речення з неоднорідними означеннями (напр.: Шипшини кущ у мене під вікном цвіте блідо-рожевим ніжним цвітом. (М.Рильський.) На хаті колесо приб’ю, а там я поселю крилату лелечу клекітну сім’ю. (Д.Павличко.)
ТЕКСТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ
Пам’ятник БогдануХмельницькому
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві був урочисто освячений і відкритий 11 липня 1888 року.
Ідея встановитимонумент гетьманові виникла ще у 50-х роках ХІХ ст. Ініціатором створення пам’ятника став Голова археологічної комісії Михайло Юзефович. Лише 1869 року цар видав Указ про встановлення монумента, а ще через рік дозволив збирати на це кошти.
Зібрано було небагато. Жертвували на пам’ятник переважно найбідніші люди: селяни, солдати, ремісники, робітники, низькооплачувані службовці. Вдалося зібрати лише 37 тисяч карбованців. У кошторисі ж виконання пам’ятника за схваленим проектом оцінювалось у 145 тисяч. Щоб зменшити витрати, автору ескізних рисунків монумента Михайлові Йосиповичу Микешину довелося відмовитися від багатьохелементів первісного задуму. Не було грошей на відлиття барельєфів "Битва під Збаражем”, "В’їзд козацького війська до Києва”, скульптурних зображень переможених ворогів: поляка, єврейського орендаря, єзуїта. Не вистачало грошей на постать кобзаря, в якому мав вгадуватися Тарас Шевченко.
З політичних мотивів цар заборонив коневі гетьмана топтати польський прапор. До того ж, поки тривала робота над пам’ятником, минула мода на багатофігурні композиції.
Всю увагу Михайло Микешин зосередив на поставі вершника. Історик Володимир Антонович познайомив митця з багатьма портретами Богдана Хмельницького, зразками військового одягу й зброї того часу. Кінь теж мав бути не перший-ліпший, а саме такий, на якому їздив Хмельницький під час тривалих переходів, у боях: витривалий, сильний, безвідмовний у бою й відданий своєму господарю. За розпорядженням козачого генерала Г.Янова степових коней приводили для малювання прямо в петербурзьку майстерню Микешина.
Тепер треба було дістати бронзу. З державної казни уряд виділити її відмовився. Невідомо, на який термін розтягнулася б робота над монументом, якби Морське відомство непередало на виготовлення статуї 1600 пудів старої корабельної міді.
Щось символічне є в тому, що у бронзі монумента гетьманові сплавлені численні деталі із колишніх кораблів, що борознили моря й океани, долали бурю й негоду. Як усе це перегукується з долею самого гетьмана, його війська й усього українського народу!
Михайло Микешин був, по суті, не скульптором, а рисувальником. За його проектом статую гетьмана було відлито в Петербурзі скульптором Пієм Адамовичем Веліонським. Скульптор Артемій Лаврентійович Обер створив статую коня.
Отже, скульптура була готова. Лишалося тільки встановити її. Але справа розтягнулася на довгих вісім років. Хто має оплачувати перевезення скульптури з Петербурга до Києва? Де її зберігати до встановлення на постаменті? Яким буде цей постамент? В якому місці встаноити пам’ятник? Всі ці проблеми розв’язували надто повільно. Голові ініціативного комітету зі спорудження пам’ятника Михайлові Юзефовичу було вже за вісімдесят, йому часто бракувало сил і здоров’я боротися із спритними чиновниками, які гальмували справу.
Допроваджена 1880 року до Києва композиція багато років пролежала у дворі Старокиївської поліційної дільниці. На заваді встановленню пам’ятника стояло те ж безгрошів’я.
Нарешті, місто передало архітекторові В.Николаєву гранітні брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту через Дніпро. З них і було споруджено непропорційний відносно статуї постамент. На місці невиготовлених барельєфів на п’єдесталі з’явилися написи: "Воліємо під Царя Східного” та "Богдану Хмельницькому – Єдина Неділима Росія”. Щоб приховати диспропорції пам’ятника, замалий постамент декорували диким плющем та виноградом, а увесь монумент обсадили чагарником, молодими деревами, встановили легку огорожу й традиційні ліхтарі.
Жваве обговорення викликав вибір місцявстановлення пам’ятника. Спочатку монумент вирішили встановити на Бесарабській площі, відповідним чином її перейменувавши. Проте Київська Дума постановиларозташувати пам’ятник у центрі Софійської площі, якраз напроти вівтарної стіни собору, відомої під назвою "Нерушимої стіни”.
З цього приводу київське духовенство надіслало скаргу Святійшому Синодові. Якбимонумент розташували на запропонованому Думою місці, благочестиві християни, підходячи до Софійського собору, були б змушені хреститися в бік кінського хвоста.
Справедлива скарга змусила шукати компромісу. Пам’ятник таки встановили на Софійській площі, проте розвернули його так, що гетьманові, який відповідно до первісного задуму мав погрожувати булавою Варшаві, довелося показувати нею на Москву, звісно, закликаючи до єднання.
Після 1917 р. З пам’ятником відбулися певні метаморфози. Було розібрано огорожу, демонтовано ліхтарі, зрубано дерева й кущі. П’єдестал очистили не тільки від написів, а й від в’юнких рослин.
Незважаючи на відхилення від первісного задуму, пам’ятник Богдану Хмельницькому був і залишається видатним твором монументальної скульптури другої половини ХІХ ст., визитівкою Києва. (За О.Анісімовим, Д.Степовиком; 645 сл.)
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві було відкрито
а) 1788 року;
б) 1888 року;
в) 1988 року.
2. Ініціатором створення пам’ятника став
а) Михайло Грушевський;
б) Володимир Антонович;
в) Михайло Юзефович.
3. На п’єдесталі монумента було задумано закріпити барельєфи
а) "Битва під Берестечком”, "В’їзд козацького війська до Києва”;
б) "Битва під Збаражем”, "В’їзд козацького війська до Києва”;
в) "Битва підЖовтими Водами”; "В’їзд козацького війська до Львова”.
4. В образі задуманого кобзаря у скульптурній композиції мав вгадуватися
а) Григорій Сковорода;
б) Іван Котляревський;
в) Тарас Шевченко.
5. З портретами Богдана Хмельницького Михайла Микешина познайомив історик
а) Михайло Грушевський;
б) Микола Аркас;
в) Володимир Антонович.
6. Бронзу на виготовлення кінної статуї було надано
а) урядом;
б) Морськимвідомством;
в) сталеплавильним заводом.
7. Встановлення вже готового пам’ятника розтягнулося на
а) 5 років;
б) 8 років;
в) 10 років.
8. На виготовлення п’єдестала пам’ятника пішли
а) новімармурові плити;
б) нові гранітні плити;
в) гранітні брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту.
9. Диспропорції пам’ятника полягають у тому, що
а) кінь завеликий для вершника;
б) п’єдестал занадто великий;
в) п’єдестал малий у порівннні зі статуєю.
10. Інакше розвернути пам’ятник стосовно собору його авторів змусила
а) скарга духовенства Святійшому Синодові;
б) невдоволення Київської Думи;
в) прохання киян.
11. Слово метаморфозамає таке значення:
а) докорінна зміна, невпізнанність когось або чогось;
б) космічне тіло, що, не встигнувши розплавитись в атмосфері, досягає поверхні Землі;
в) відчуження від людей, людиноненависництво;
12. Типом мовлення, покладеним в основу опрацьованого тексту, є
а) роповідь про історію створення і встановлення пам’ятника;
б) опис пам’ятника гетьмануБогдану Хмельницькому;
в) роздуми щодо внеску Богдана Хмельницького в історію України.
Урок № 41
Зв’язне мовлення
Усний твір-опис пам’ятки історії та культури (за складним планом)
Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння,зокрема вміння описувати пам’ятку історії й культури; удосконалювати культуру усного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів; розвивати спостережливість, образне мислення; виховувати любов до природи рідного краю.
Обладнання:фоторепродукції пам’ятки історії й культури.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати (прослухати). Виписати назви предметів старовини, які можутьвважатися пам’ятками історії й культури. Що таке пам’ятка історії та культури? Які з названих у реченнях пам’яток є рухомими, які – нерухомими?
Погасли кострища стоянок. У землю пішли племена. Забрали в холодні кургани сокири, мечі й письмена. Стьмяніли браслети і гребені, розпались намиста разки, що їх одягали древні смагляві юні жінки. І келихи срібні, і чаші, що йшли по кругу колись, покрилися порохом часу і холодом тліну взялись... Та, може, мені здалося – а час не все переміг. На чашах тепло збереглося тих вуст, що торкалися їх. (Л.Костенко.) Слава пригаслим фрескам, слава струнким колонам, слава вогням мозаїк, що донесли тепло нам, і старовинним буквам, що й дотепер горять нам! (Р.Лубківський.) Як страшно ти скалічена, іконо! Прийшов чужинець однієї ночі, де ти стоїш так тихо й безборонно – ножем тобі він виколупав очі! Стоїш віки, вмурована в опоку, в розкішному вбранні, але змарніла. Дивлюсь, як зносиш ти судьбу жорстоку, така скорботна, урочиста й біла. (М.Ракич.) Ще один рушник хвилює, радує мене, з вісімнадцятого віку диво осяйне... З роду в рід передавали у полоні чар і ще й нам заповідали берегти той дар. (О.Ющенко.)
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.Мотивація навчання.
ІІІ. Підготовка до роботи над твором.
* Пояснення вчителя.
Роботу над твором-описом пам’ятки історії та культури, як роботу над будь-яким твором, слід розпочинати зосмислення теми і визначення її меж. Автор твору має збагнути, що йому потрібно описати конкретну пам’ятку,якнайточніше відтворити її вигляд. Після цього необхідно визначити головну думку майбутнього твору (можливо, це висловлення захоплення красою пам’ятки, можливо, усвідомлення необхідності ретельно зберігати її, щоб передати нащадкам тощо).
Наступний етап підготовки – добір фактичного матеріалу для твору. Передовсім слід поцікавитися розміром пам’ятки, матеріалом, з якого її виконано, технікою виконання і т.ін. Якщо йдеться про опис пам’ятки, варто скласти словничок, тобто дібрати слова, які бажано було б використати в тексті твору, і, уточнивши значення цих слів, записати їх.
Дібраний фактичний матеріал потрібно систематизувати, виділивши з-поміж нього найголовніше, на чому потрібно буде наголосити, й менш істотне, що заслуговує лише на те, щоб про нього згадали побіжно. Систематизувують матеріал у вигляді плану майбутнього твору. План може мати такий вигляд:
ПЛАН ТВОРУ-ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
І. (ВСТУП) Розповідь про пам’ятку (хто й коли її створив, історія створення, легенда або переказ. Пов’язаний з пам’яткою тощо)
ІІ. (ОСНОВНА ЧАСТИНА) Опис пам’ятки.
1...........................
2........................... .
3........................... і т.д.
ІІІ. (КІНЦІВКА) Роздуми щодо пам’ятки (про її визначну роль в історії, міркування про необхідність берегти пам’ятки тощо).
Якщо йдеться про усний твір, то наступний, завершальний етап роботи над ним – це складання твору за планом з використанням заздалегідь дібраних і записаних слів. Особливу увагу слід звернути на дотримання вимог певного стилю. Так, твір-опис пам’ятки історії й культури складається у публіцистичному стилі.
Якщо йдеться про твір письмовий, його автор повинен скласти й записати текст твору на чернетці, а потім, ретельно відредагувавши й перевіривши написане, переписати творчу роботу до зошита.
* Читання вчителем зразка твору-опису пам’ятки історії та культури за складним планом.
* Колективний аналіз прослуханого учнівського твору-опису пам’ятки.
1.Чи розкрито в тексті твору тему (тема – описпам’ятки).
2.Чи втілено в тексті твору головну думку (наприклад, замилування красою пам’ятки або ствердження необхідності зберігати предмети старовини)
3.Чи вдало дібрано фактичний матеріал. Наскільки вдало його систематизовано ( чи виділено головне, чи про менш істотне згадано лише побіжно).
4.Чи правильно поєднано типи мовлення (основним типом має бути опис пам’ятки, розповідь про її створення тощо та роздум - допоміжні типи мовлення є доречними у вступі та кінцівці).
5.Чи додержано вимогпубліцистичного стилю.
6.Чи правильно побудовано твір (чи наявні в його тексті вступ і кінцівка).
7.Грамотність. Графічне оформлення роботи.
*Перевірка наявності самостійно дібраних робочих матеріалів до твору (він має бути оформлений у вигляді таблиці).
* Колективне складання плану твору-опису пам’ятки.
ІV.Колективне складання усного твору за планом із використанням підготовлених вдома робочих матеріалів.
V.Домашнє завдання. Написати твір-опис пам’ятки історії та культури за складним планом на одну з тем:
oЯ слухаю нечутні голоси серед німої музики мозаїк.
oЗвисає тиша світова, а дивна фреска ожива.
oЗаходь же в цей будиночок, людино, збагни Тараса душу вогняну! (Опис будівлі меморіального музею-квартири Т.Шевченка)
Урок№ 42
Тема: Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.
Мета: поглибити знання про звертання, удосконалювати вміння визначати звертання в реченнях, правильно інтонувати речення зi звертаннями, вживати розділові знаки у реченнях зi звертаннями; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
* Прочитати записані на дошці (спроектовані через кодоспоп) речення. Визначити в кожному реченні звертання, пояснити його роль. Звернути увагу на розташування звертання на початку, в середині й у кінці речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Пташко! Будь рада теплу і весні! Слухай: навколо лунають пісні. (Олександр Олесь.) Співай же, пташечко, пісні, лікуй душевні рани! (С.Шевченко.) Ви дзвеніть, зозульки, рано! (П.Тичина.) Прилітайте, ластів’ята, до моєї хати! (О.Довгий.) Соловейку, солов’ю, я приспівочку зів’ю! (А.Малишко.) Ти радієш, дрібна перепілко, що у тебе дітей стільки. (М.Стельмах.) Прощай, білокрила журавко! (П.Перебийніс.) Птице незнана, чому раптово затріпотіли крила у тебе? (Р.Лубківський.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Виконання вправи 178 (опрацювання таблиці "Звертання”). Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 74-75, 77).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Вибірковийрозподільний диктант. Звертання непоширені й поширені виписати в дві колонки.
Привіт, уклін низький вам, пані. (Олександр Олесь.) Люба панно, дайте руку! Перед вами царство мрій, царство сонячних надій. (М.Вороний.) Прекрасна донно, не зважайте на милі усмішки й слова. (О.Ольжич.) Ви – як мрія і казка, Мадонно! То ж на вас я ще змалку молився. (Д.Луценко.) Мамо, ви чуєте? Вітер з долини цілує червоне серце калини. (А.Малишко.) Швидко, швидко ми побачимось, рідна матінко моя... (Олександр Олесь.) Бабусенько! Скажи мені, де я? (Т.Шевченко.) Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! (Л.Костенко.) Вітре дужий, вітре скорий, кидаєш мені докори! (П.Тичина.) Вітре, вітре, дми на ватру, постав мені, вітре, варту. (І.Драч.) О, хоч на мить, сеньйоре Паганіні, воскресніть, бо без вас німує світ. (О.Башкирова.)
*Попереджувальний диктант. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. З’ясувати способи вираження звертання. Вказати звертання непоширені й поширені.
Дайте, тіточко, води напитись, бо так їсти хочеться, що переночувати ніде. Утікайте, непрошені, бо будете мотлошені. Їж, кума, хоч ложки нема. Жуй, беззубий, воду, коли хліба нічим. Заходьте, троє, я корову подою! Не приходьте, непрохані, бо будете некохані.
Народна творчість.
* Пояснювальний диктант. Обгрунтувати вживання розділових знаків при звертаннях. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Чи є звертання членом речення?
І. І радуй вовіки, мій добрий народе, зерном і піснями всесвітні народи! (Б.Олійник.) Над тобою, бандуристе, небо чисте. Пригорни сестру-бандуру, бандуристе. (П.Перебийніс.) О, музико! Чи не єдина ти умієш квіткою утіхи прорости. (Н.Кошара.) Я напоїти силою своєю хотів би пісню, земле ти моя! (В.Сосюра.) Жагуча пісне України! Через провалля й верховини пливе твій голос солов’їний у даль немеркнучу століть. (М.Рильський.)
ІІ. Ти знов оживаєш, надіє! Світліє душа, молодіє. (І.Франко.) Умій дивитися, людино, на людей! Це ж не ляльки тобі і навіть не рослини. (М.Рильський.) Здоров, мій друже, мій старий Оксене, ми стільки літ не бачились з тобою! (А.Малишко.) Чому, старий, ти цього дня смієшся так помолоділо? (М.Рильський.) Спасибі, дідусю, що ти заховав в голові столітній ту славу козачу. (Т.Шевченко.) Таке ви кажете, дідусю, що й одповісти вам боюся. (Олександр Олесь.) Ой, не грайте нині, чумаки в долині! Не курличте в синім небі, ключі журавлині... (А.Малишко.) Ой ти доле-доле, доленько зрадлива, нащо натрусила в серденько жалю? (П.Палій.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 180 (усно).
* Переписати, подані в дужках слова ставлячи в формі кличного відмінка. Пояснити вживання розділових знаків.
Чому, (коваль), радий ти? Чому ти гордий, (плугатар)? Куди прямуєте ви в парі, як побратими, як брати? Чому сьогодні одягла ти одяг свій найкращий, (ткаля), чому твій похід заквітчали вінки осіннього зела? Чом ти, (юнак), відірвав од книги погляд невтолимий? Співали як же! Пригадай, (одноліток і друг давній)!
З творів М.Рильського.
* Диктант з коментуванням. Вказати вжиті в реченнях риторичні звертання. У формі якого відмінка стоять іменники, якими виражено звертання?
І. Вкраїно, світе мій, дніпровко чорноброва! Тут, наче сурма, спів Тарасового слова. (А.Малишко.) Батьку наш Тарасе, дай вогню у слово! Ситих на планеті гнівом пропали! (П.Перебийніс.) Шануймось, браття, ми одна сім’я. Гартуймось в лоні неньки України. (З.Ружин.) Полинова моя Вітчизно, хай святиться твоє ім’я! (В.Марсюк.) Нема на світі інших Україн. І візьмемо, панове, без одмін свою скорботу на козацькі плечі. (Д.Кремінь.)
ІІ. Благослови, добра доле, вередухо вперта, на цій землі мені жити та на ній і вмерти. (В.Симоненко.) О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском! (В.Марсюк.) Багата будь ти, земле, наша нене! Люблю твоє поритеє чоло! (П.Тичина.) Ніби з простору земного в неземний заходиш рай... Ні, немає більш такого на землі, як ти, мій край! (Д.Луценко.) Полинова моя Вітчизно, хай святиться твоє ім’я! (В.Марсюк.) Через гори, спади, каламуть, через кручі, мій народе, зможем, зборемо усе, ми не гнучі. (П.Усенко.)
Для довідки Риторичне звертання - звертання до відсутньої людини, до читача, до персонажа літературного твору, до предметів і явищ з метою привернути до них увагу, виявити до них своє ставлення тощо.
* Творча робота. Скласти й записати висловлювання на тему Моя країна – Україна. Вжити 3-4риторичних звертання.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 11, 12, вправа 184.
Уроки № 43, 44
Тема: Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.
Мета: закріплювати вивчене про звертання; уміння й навички визначати в реченнях звертання, правильно вживати розділові знаки в реченнях зі звертаннями, правильно інтонувати речення зі звертаннями, вживати звертання у мовленні; розвивати увагу, спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять.
Тип уроків: уроки закріплення вивченого.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
|
Картка 1
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання непоширені й поширені.
Привіт тобі, Сонце! Привіт тобі, Воле, від серця мого і народу! (Олександр Олесь.) Не все тобі видно, мій брате і друже. Заглянь мені в очі, заглянь мені в душу! (П.Перебийніс.) Ні, не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний! (Б.Грінченко.) Сміло, поете, підходь й людство громами буди! (А.Казка.) Надіє, не гасни, ще трохи в душі побрини. (Л.Забашта.) Майте ж прапором, надії! Знов озвись, оживши, сміх! (Б.Грінченко.) Встаньмо, люди! Згуртуймось! Не вічність же спати! Шпигуна покараєм, позбудемось ката! (В.Раєвський.)
|
|
Картка 2
Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи дужку. Пояснити вживання розділових знаків.
В..села пісне, ож..вай! Стань, думко, дією і словом! (М.Рильський.) Панно Мріє! Трохи посуньтесь... (М.Доленго.) Лети, моя пісне, лети ти! (В.Сосюра.) Молю тебе, душе, не/в..чорій! (М.Нагнибіда.) Серце моє, не/болій, не/сумуй! (П.Усенко.) Серце, засвічуйся дивоквітом неопалимим. (Р.Лубківський.) Куч..ряві слова твої, друже, а в словах твоїх правди не/дуже... (О.Довгий.) Йти в не/бе..печний бій чи гнутись плазом? Друже сердечний мій, ходімо разом! (І.Франко.)
|
|
Картка 3
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання. В останньому реченні підкреслити члени речення.
Будь ти, співаче, як Божа пшениця! Пісня твоя – золотеє зерно! (І.Франко.) Гуркочи у долю мою, світе, хвилями прадавнього Дніпра. (В.Симоненко.) Життя нам усміхається, братове! (П.Перебийніс.) О як вам, пані, личить капелюх! (О.Гузій.) Добридень вам, мій друже добрий! (А.Малишко.) Андрію, той сніг і мене підкорив, радіючи гостю, обійми відкрив. (Р.Лубківський.) Отак собі у старовиннім стилі пишу я, брате, вірші на дозвіллі. (М.Рильський.)
|
* Переписати, на місці крапок уставляючи звертання.Визначити відмінки іменників, якими виражене звертання. Пояснити вживання розділових знаків.
Ото тобі, ... , найбільше лихо, як в кузні тихо. Горе тобі, ... , якщо тебе корова рогом коле. Міняй, ... , сліпу кобилу на носату. Мели, ... , доки вітер не перестане. Мели, ... , бо погода тисне. Держись, ... , іде зима. Поглянь, ... , у воду на свою вроду. Не смійся, ... , ти не краще квасолі! Надівай, ... , ярмо, коли волів не вгледів.
Народна творчість.
Для довідок. Ковалихо (ковалю). Воле. Свате. Іване. Денисе. Хома. Козле. Горох. Пес.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроків.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
·Що таке звертання?
·Які звертання називаються непоширеними? поширеними?
·Якими частинами мови виражаються звертання?
·У якому відмінку найчастіше ставляться іменники, якими виражено звертання? Навести приклади.
·Які розділові знаки ставляться при звертанні? Чи є звертання членом речення?
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Вибірковий диктант. Виписати звертання. Визначити звертання поширені та однорідні.
І. Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.) Нам випало, сину досіяти і долюбити отецькеє поле. (Б.Олійник.) Прапрадіди, в тім і моя вина, що вас небагатьох сьогодні знаю. (П.Перебийніс.) Пробач мені, життя, дароване так щедро! (Л.Костенко.) Тримайсь, козаче! Поки є ми, порівну на наші плечі поклади свій біль. (Б.Олійник.) Душа полів, ти пам’ятаєш стерні? (Л.Костенко.) Не забудь, мій сину, жнивне поле! (П.Перебийніс.) Здрастуй, сонце, і здоастуй, вітре! Здрастуй, свіжосте нив! (В.Симоненко.)
ІІ. Ти, хмарино у небі, ти, сестрице срібляста, ти скажи, - біля тебе не проходило щастя? З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. Чуєш ти мене, друже і брате, всім я руку в путі подаю. Забряжчи, золоте відеречко, розплещи дзвонкової води! Журавлем худим і непокірним, рідний краю мій, я прилечу!
З творів А.Малишка.
* Попереджувальний диктант. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Визначити відмінки іменників, якими виражене звертання.
І. Добридень же, тату, в хату! (Т.Шевченко.) Добривечір, паніматко, у твою світлицю! (П.Куліш.) Добрий вечір тобі, мамо, пісне моя! (П.Перебийніс.) Веселіть нас, багрянисті вишиті квітки! (О.Ющенко.) Ніч, не клич мене, не хочу! Ніжний день чарує очі. (В.Сосюра.) Збережи маленький вогник, зіронько моя! (Олександр Олесь.) Пора прощання, осінь золота, я так люблю тебе в твоїй печалі! (В.Сосюра.) Чекай, чорногільнадіброво, діждешся своїх журавлів. (М.Сингаївський.) Ой не клубочся, тумане, листя не в’яль тополине. (Д.Луценко.) Не стелись, тумане, не шуміть, тополі, не печальте очі ви, берізки голі! (В.Сосюра.) Бачу я золоте своє жито, бачу, ниви широкії, вас. (Б.Грінченко.)
ІІ. Отамане! Погуляймо, батьку! (Т.Шевченко.) Хвала тобі, наш любий князю Байдо, що не подав нас туркам на поталу. А ти, Стамбуле, не пишайсь гаками! Байдуже нам про ті залізні роги! (П.Куліш.) Серце ж, козаче, не давай нікому, та швидше, милий, вертайся додому! (Л.Боровиковський.) Пий, козаче, сік землі поволі на колінах перед полем долі! (П.Перебийніс.) Друзі кохані! І душу, і тіло даймо за край свій єдиний! (Б.Грінченко.) Ні, панове-браття! Тепер не час вдаватися в досаду. (П.Куліш.) Не мовкни, серце, стукоти, палай, душе, жадай мети! (М.Самійленко.) Шкарубкий, обпечений злобою зливок серця, багровій, печи! (М.Бажан.) Прощай, мій покою, пускаюсь у море! І, може, недоля і лютеє горе пограються з човном моїм. (Є.Гребінка.) Ти впізнало мене, море?! Вище хвилею хлюпни! Принеси ж бо, неозоре, мені юність з далини. (М.Нагнибіда.) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим. (А.Малишко.) Гуркочи у долю мою, світе хвилями прадавнього Дніпра! (В.Симоненко.) Молодосте, не буваєш вдруге. (М.Самійленко.)
* Творча робота. Скласти й записати речення, у яких подані слова й словосполучення виступали б то звертанням, то підметом.
Зразок.
Сонце. Рідна земля. Моє місто. Вулиці.
* Робота з підручником. Виконання вправи 185.
* Пояснювальний диктант. За поданою на с. 79 підручника схемою зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).
І. Трудися, душе, гнівайся, люби і неспокою набирай собі. (О.Довгий.) Серце, що ж ти б’єшся глухо, б’єшсяважко, безупину? (В.Швець.) Коню мій, коню, крилатий брате, не даймось, коню, за повід брати! (Р.Лубківський.) І бувало часто десь в чужому краї засумує серце, тільки пригадає вас, мої каштани. (В.Швець.) Бери ж, мандрівцю, костур і рушай, прощай, похмурий, непривітний краю! (М.Вороний.) О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском! (В.Марсюк.) Запам’ятався ти мені, приморський дуб на кручі! (М.Нагнибіда.) Омолодивсь зарічний гай, заврунилися верби свіжі. Поете, фарб не проморгай, бери багатства їх у вірші. (Д.Луценко.)
ІІ. Привіт тобі, зелена Буковино, твоїм хорошим горам і гаям, твоїм одважним, дорогим синам! Привіт тобі, вродливая країно! (В.Самійленко.) Цвітіть, буковинські верхів’я і доли! (М.Нагнибуда.) Я колись прийду до тебе знову, луже-друже, річко гомінка! (М.Руденко.) Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? (Л.Костенко.) З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. (А.Малишко.) Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому! (Л.Костенко.) До вас, пречисті, до вас, прекрасні, далекі зорі, лину я. (М.Вороний.) І чим ти так вабиш, не знаю, небесна бездонна синь! (М.Нагнибіда.) І я, як святиню, люблю тебе ніжно, пропахле любистком і хлібом село. (Д.Луценко.) Ой ви очі, дівочії очі, кращих в світі немає очей! (В.Сосюра.)
* Диктант із коментуванням. За схемою, поданою на с. 79 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаноговчителем речення.
І. Народе мій! Твоє буття затяте в моїй крові затято клекотить! (І.Драч.) Ну, стрепенись, народе мій, благаю, допоки знов рабом німим не став! (В.Гей.) І як же так, панове українці, що ми себе в собі не зберегли? (С.Стриженюк.) Кланяюсь землям твоїм і ранам, краю мій рідний, Вкраїно моя. (А.Малишко.) О водо українських рік, не раз ти кров’ю зчервонилась, не раз від трупів козаків ти виступала з берегів! О земле українських нив, стократ потоптана військами, полита рабськими сльозами, повита в темряву і гнів, про тебе повістю сумною не раз озветься ще струна. (М.Рильський.) В твоїм грозовім полі, Україно, посію жито й щастя у ріллю. (М.Стельмах.) Мати Україно, сонце чорнобриве, уклоняюсь піснею тобі. (П.Перебийніс.) Хліб без тебе зачерствіє, слово ріднеє зав’яне, Україно, Україно, стороно моя кохана. (Л.Забашта.) Земле рідна, в бурях і потокахвозвелич нас і не осуди! (А.Малишко.)
ІІ. Не лякай, зимо, бо весна таки прийде! Нивко, нивко, верни мені силку! Дарма, вербо, що груш нема, аби зеленіла! Їж, вовче, чужу кобилу, а моїх овець не руш! Не сіпши, козо, в ліс, бо всі вовки твоїми будуть. Горщику, обачний будь, не вирушай з казаном у путь. Не громадь, одуде, сіна, бо застрягнеш по коліна!
Народна творчість.
V. Підбиття підсумків уроків.
VІ. Домашнє завдання. П.. 12, вправа 187.
Уроки № 45, 46
Зв’язне мовлення
Контрольний письмовий докладний переказ художнього розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури
Мета: з’ясувати рівень сформованості в учнів текстотворчих умінь, граматичних і правописних умінь та навичок; розвивати культуру писемного мовлення, мислення, сприяти збагаченню словника школярів, удосконалювати навички самостійної роботи.
І. Повідомлення мети і завдань уроків.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем.
*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми та головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом (на чернетках).
ІV. Підбиття підсумків уроків.
ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ Й КУЛЬТУРИ
ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ
1. Михайлівський Золотоверхий
2001 року у день пам’яті Ахістратига Михаїлавідбулося урочисте відкриття Музею історії відродженого Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Архітектурний ансамбль монастиря почав формуватися у ХІ-ХІІ століттях. Спочатку тут було споруджено Дмитріївський храм. Залишки фундаментів цієї споруди не так давно виявлено на південь від Михайлівського собору. Нарешті в 1108 році київський князь Святополк збудував церкву Архістратига Михаїла.
Мурована церква була одноглавою. Баня була визолочена. Усередині храм було прикрашено мозаїками та фресками. Підлогу було викладено червоними шиферними плитами.
Зовсім недавно на схід від Михайлівського собору археологи виявили залишки ще однієї споруди. Вважають, що це була надбрамна церква.
Упродовж століть Михайлівський Золотоверхий собор був однією з найповніше збережених пам’яток Києва. Ще в ХVІ столітті ним милувалися іноземні посли.
У середині ХVІІІ століття весь храм було перебудовано у стилі українськогобароко. Михайлівський храм став семиверхим. Грушевидної форми бані було вкрито золотом.
Фасад булопишно оздоблено ліпленням. Центральний фронтон увінчав мідний позолочений горельєф Архістратига Михаїла. Інтер’єрибуло розписано у стилі бароко.
Нарівні з Києво-Печерською лаврою і Софією Київською Михайлівський Золотоверхий монастир був осердям духовного життя міста, святинею православ”я. Тут свято зберігалися духовні традиції народу, його віра. Обстоювання цієї віри було власне боротьбою за національне самовизначення.
У 1920-30 ррфактично здійснювалося пограбуванняхраму, скарби якого призбирувалися сторіччями. У !934-1937 рр пам’ятку було знищено. Михайлівські раритети опинилися в різних музейних і приватних колекціях.
Історія Михайлівського Золотоверхого храму невіддільна від історії України. У ХІІ столітті великі князі київські заложили собор, у ХХ столітті московські варвари висадили 800-річний храм у повітря. На зламі тисячоліть Михайлівський Золотоверхий собор знову підніс золотаві бані. Цей поворот до глибин духовності народу вселяє надію. (За О.Фісун; 262 сл.)
·Пояснити лексичне значення слів архістратиг (найстарший воїн), ансамбль (тут: композиційно цілісна група споруд), мозаїка, фреска, шифер (будівельний матеріал, переважно з тонкого сланцю), фасад (зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю), фронтон (верхня частина фасаду будинку у втгляді трикутної площини, обмеженоїдвома схилами даху, а біля основи – карнизом), інтер’єр, бароко (стиль в архітектурі й мистецтві кінця ХVІ – середини ХVІІІ ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність), горельєф (скульптурний твір, у якому зображення виступає над площиною фону більш ніж на половину свого об’єму), раритет (цінна рідкісна річ).
·Дібрати синоніми до слів баня (купол, маківка), варвар.
·Скласти план (орієнтовний: І. ВідкриттяМузею історії відродженого Михайлівського Золотоверхого монастиря. ІІ. Архітектурний ансамбль монастиря почав формуватися у ХІ-ХІІ століттях. ІІІ. Якою була церква Архістратига Михаїла. 1. Одна золочена баня. 2. Мозаїки й фрески всередині церкви. 3. Підлогу було викладено червоними шиферними плитами. ІV. Неподалік була надбрамна церква. V. Яким став собор у ХVІІІ ст. 1. Храм став семиверхим. 2. Грушевидні позолочені бані. 3. Пишне ліплення на фасаді. 4. Позолочений горельєф Архістратига Михаїла на фронтоні. 5. Інтер’єри оздоблено у стилі бароко. VІ. Собор – осердя духовного життя міста. VІІ. Пограбування й знищення храму у 20-ті-30-ті роки. VІІІ. Доля собору невідривна від долі України).
·На дошці записати: залишки фундаментів виявлено; перебудовано у стилі українськогобароко; осердя духовного життя міста, святиня православ’я;поворот до глибин духовності народу вселяє надію.
·Написати докладний переказ.
2. Оранта
Архітектура Софії Київської не може не зачарувати. Нікого не може залишити байдужим і внутрішнє оздоблення храму: мозаїки, фрески, різьблені шиферні плити, мармурова усипальниця Ярослава Мудрого, карнизи, колони.
Перлиною світового мистецтва є мозаїки Софії Київської. З’ясовано, що над ними працювала артіль з восьми художників. 640 квадратних метрів були заповнені майстрами упродовж трьох років.
Центральний образ собору – Марія-Оранта. Ця велика мозаїка виконана особливо майстерно.
Чому образ Оранти винесений у храмі на чільне місце? Річ у тому, що Марію-заступницю вважали захисницею Києва, як тоді казали "непорушною стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис.
Діва Марія зображена на округлій угнутій стіні. Якби мозаїку із зображенням Оранти можна було "розігнути” й перевести на рівну площину, постать важко було б назвати ідеально пропорційною. Майстри врахували, що зображення на угнутій площині здається меншим, ніж насправді, тоді якна вигнутій назовні – більшим.
Образ Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Все тло він виклав золотою смальтою, від цього постать Богородиці огорнута м’яким, неяскравим золотистим сяйвом.
Обличчя Оранти серйозне, навіть суворе. Вона справді здається непорушною, всесильною. Сині, бакитні, золотисті барви її вбрання надають постаті урочистості. Обличчя здається рожевуватим. Самих рожевих кубиків смальти на щоках, вустах, підборідді Богоматері не так багато. Але тоненька червона смужка, якою обведено її уста, ніс, повіки й підборіддя, немов зафарбовує сусідні кольори рожевістю. Обличчя від цього оживає, його виразність посилюється.
Не втративши за дев’ять з половиною віків своєї краси, мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва. (За Д.Степовиком; 235 сл.)
·Пояснити лексичне значення слів архітектура (тут: мистецький характер споруди), мозаїка, фреска, шифер (будівельний матеріал, переважно з тонкого сланцю), карниз.
·Дібрати синоніми до слів чільний, тло.
·Скласти план (орієнтовний: І. Софія Київська нікого не залишить байдужим. ІІ. Перлина світового мистецтва -мозаїки Софії Київської. ІІІ. Центральний образ собору – Марія-Оранта. 1. Зображення розташоване на округлій угнітій стіні. 2. Золоте тло мозаїчного портрета. 3. Обличчя Марії – серйозне, суворе. 4. Сині, бакитні, золотисті барви вбрання надають постаті урочистості. 5. Чому обличчя здається рожевуватим. ІV. Мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва).
·Написати докладний переказ.
3. Портрети гетьманів
Серія портретів українських гетьманів створювалася десь на початку ХVІІІ ст. для ілюстрування літопису Самійла Величка. Портретівусього десять. Невідомий художник (можливо, це сам автор літопису) подав образи українських гетьманів від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи.
Портрети виконані пером, а тоді підфарбованісірою та іноді коричневою тушшю. Така техніка тотожна з технікою рисунків, що створювались художниками Києво-Печерської лаври.
Усі портрети є погрудними або поясними, обернутими на три чверті. Обличчя двох портретованих зображені в профіль. Без сумніву,портрети мають в своїй основіживописні зображення гетьманів. Проте помітно, що подекуди їхній авторвніс такі риси, які вказують на справжню художню оригінальність. Це виявилось у трактуванні виразу облич, жестах рук, поставі фігур, що дуже виразно характеризують кожного із зображуваних. Дуже чітко простежується ставлення портретиста до кожного з гетьманів. Цікаво, що трактування характерів більшості портретованих залежить від позитивної чи негативної оцінки їхньої діяльності влітописі.
З глибокою повагою ставиться Самійло Величко до особи Богдана Хмельницького, що знайшло відбиття в його портреті. На простому, розумному, трохи втомленому обличчі гетьманалежить відбиток його нелегкого життя. Під киреєю на гетьманові бойова кольчуга. Булаву він тримає в опущеній стомленій руці. Цей образ, безперечно, є кращим твором у серії портретів-ілюстрацій до літопису Величка.
Відчувається, що автор портретів розуміє чи намагається зрозуміти політичну сутність, а також вдачу кожного з гетьманів. Як повна протилежність до простоти образу Хмельницького сприймаються гетьмани Виговський і Тетеря. Обидва зображені в гордовитих позах, з хвацько підкрученими вусами, з урочисто піднесеними булавами. Привертає увагу портрет таємничого, замкненого в собі гетьмана Мазепи.
Автор портретів-ілюстрацій намагається розширити зміст літопису, то драматизуючи, то шаржуючи особи зображуванихісторичних осіб. (За П.Жолтовським; 260 сл.)
·Пояснити лексичне значення слів літопис, профіль (вид, обрис обличчя чи предмета збоку), кирея (верхній довгий суконний одяг з відлогою), кольчуга (захисне військове спорядження - сорочка з металевих кілець).
·Дібрати синоніми до слів вдача (характер), трактування (тлумачення); антоніми до слів профіль (анфас), позитивний.
·Скласти план (орієнтовний: І. Серія портретів створювалась для ілюстрування літопису на початку ХVІІІ ст. ІІ. Автор портретів невідомий. ІІІ. Техніка виконання – перо, туш. ІV. Усі портрети – погрудні або поясні. У. Виявлення у трактуванні вдачі портретованих художня індивідуальність. 1. Кращий твір серії – портрет Богдана Хмельницького. 2. Як повна протилежність сприймаються образи Виговського й Тетері. 3. Таємничий, замкнений у собі Мазепа. VІ. Автор портретів намагається розширити зміст літопису).
·На дошці записати: від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи; Києво-Печерська лавра; трактування виразу облич, жестів рук, постави фігур.
·Написати докладний переказ.
Уроки № 47, 48
Тема: Вставні слова (словосполучення). Розділові знаки при вставних словах.
Мета: поглибити знання про вставні слова, удосконалювати вміння визначати вставні слова в реченнях, правильно інтонувати такі речення, розставляти в них розділові знаки, доречно й правильно вживати вставні слова в мовленні; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:підручник.
І. Актуалізація опорних знань.
* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. На що вказують виділені слова?
Кажуть, ви до себе надто строгі. Може, ви до себе надто строгі? Певно, ви до себе надто строгі. На щастя, ви до себе надто строгі. Отже, ви до себе надто строгі. Даруйте, ви до себе надто строгі. До речі, ви до себе надто строгі.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 80).
. Виконання вправи 191 (Опрацювання таблиці "Групи вставних слів і сполучень слів за значенням”)..
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Вибірковий диктант. Виписати вставні слова. з’ясувати, що кожне з них означає, за потребискориставшись таблицею.
Сон, кажуть, божа благодать, ні, часом кара Божа! (Леся Українка.) Здавалось, світ увесь заснув! (П.Тичина.) Може, знов мені присниться білий вишитий рукав? (М.Рильський.) Звичайно, вовкулаки – це химери, відьми – брехня. (М.Рильський.) Хтось траву толочить. Може, мавка лісова, може, потороча. (П.Перебийніс.) Ми, правду кажучи, мавки. (Олександр Олесь.) Видно, вірять люди в чудеса. (Л.Дмитерко.) Виявляється, створена казка ця зовсім недавно. (В.Моруга.) Тоді у лісі на Купала, здалося, папороті квіт я в темну нічку відшукала. (Л.Забашта.) Вогонь – наче в пеклі, нівроку. Колишеться огненний вир. (Л.Первомайський.)Все рідне і знайоме вам, їй-богу, либонь, і похвалятися не варт. (М.Сингаївський.) Бабуся чемна, наче вийшла з казки: "Купуйте квіти! Ну купіть, будь ласка!” (Л.Дмитерко.) Та є, на жаль, ще осінь і зима. І є душа спустошена й німа. (Л.Дмитерко.) Сфер небесних музика повинна густи пречудовно, тільки, на лихо, її слухати може не всяк. (В.Самійленко.)
* Попереджувальний диктант. У вказаному вчителем реченні підкреслити всі члени речення. Чи є вставні слова членами речення?
І. На жаль, не здійснились гетьманські надії, розвіялись в зраді й брехні. (Б.Дегтярьов.) Кажуть, гори встали. Кажуть, хмари встали. Гей, то воріженьки покотом лежали. (П.Усенко.) Болиголов поріс, а може, й рута на тих місцях... (А.Малишко.) А дещо, мабуть, призабулось, на голос мій не відгукнулось. (М.Сингаївський.) А, власне, що я винна і кому? (Л.Костенко.) Якщо й жалів чогось, то це, їй-Богу, коли, бувало, марно згаю час. (Д.Луценко.) Одначе, скрізь тиняючись, чимало всього побачить довелось. (Л.Глібов.)
ІІ. Я чув зозулю й солов’я, це, звісно, речі старовинні. (М.Рильський.) Буває, в дорозі десь трапиться чиста криниця. (Д.Луценко.) Там зірка одна велика, можливо, зоря Господня. (В.Осадчий.) Може, доля й відгукнеться в темнім гаю. (М.Вороний.) Я, отже, був, як всі, солдат. (П.Усенко.) Якщо мене ви й зігнете в дугу, то ця дуга, напевно, буде вольтова. (Л.Костенко.) Кажуть, сум не ділиться нітрохи, тож поділим мужність і любов. (А.Малишко.)
* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення.У яких реченнях виділені слова є вставними? У яких членами речення? Якими саме?
І. Не все іще було, що може бути. (І.Франко.) Може, пісня хліб благословляє, може, в пісню йде від хліба сила. (М.Нагнибіда.) "Може” і "мабуть” – то кепські гаранти. (Нар.творч.)
ІІ. І на світанні трепетним вітрилом мені здаєтьсявишня іздаля. (М.Нагнибіда.) Не вистою, здається, вже не вистою. (В.Забаштанський.) Гарячому мисливцю і пень лисом здається. (Нар.творч.)
* Подані слова та словосполучення ввести до самостійно складених речень у ролі вставних слів і словосполучень у ролі членів речення.
Безумовно, даруйте на слові, на диво, з іншого боку.
* Диктант із коментуванням. Засхемою, поданою на с. 79 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення.
І. Може, існують ще й досі страшні одноокі циклопи? (М.Рильський.) А може, нами там і повечеряє якийсь страшний тутешній Поліфем? (Л.Костенко.) Так аргонавти віднайшли руно, яке, здавалось, не знайти їм зроду. (А.Казка.) Ну, словом кажучи, до тих країв свою я душу із піснями вів. (А.Малишко.) Орфей, до речі, також був фракієць, можливо, дак, але, можливо, й гет. (Л.Костенко.) На жаль, не можна з Нілу пірамід перенести й закласти у музеї. (С.Стриженюк.) Ти повинен, отже, можеш. (Ант. вираз.) Проте, вибачайте, не маю я права в театр моїх мрій вас, читачу, вести. (Л.Первомайський.)
ІІ. Ішла гроза зухвала, безумовно, в собі відчувши бушування сил. (П.Усенко.) Пекло, здавалось, було в ту годину. Блискавок стріли літали без впину. Певно, руїну та буря зробила? Кажуть, вербу десь розбиту добила. (Олександр Олесь.) Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається життя. (М.Рильський.)
ІІІ. Щось я, напевно, в житті програв. (І.Павлюк.) Ніщо не згублено, нівроку, та дещо знайдено в житті. (А.Малишко.) Я відстав, можливо, на століття, видно, вдачу маю вже таку. (П.Перебийніс.) Не вистою, здається, вже не вистою у тьмі перед зневірою навислою. Не вистою. І все-таки стою! (В.Забаштанський.) Так що відійдіть, будь ласка, хто боїться бути збитим, наче в кеглі. (Л.Костенко.) Я хотів би, наприклад, як Екзюпері, просто не повернутись з польоту. (Б.Олійник.) Творити хочу я, карамба! (М.Рильський.)
Словник. Карамба (ісп.) – диявол(традиційна лайка).
* Навчальний диктант.
Може, аморальноповсякчас наголошувати на тому, що в нас найнеозоріші простори, найбагатші надра, найдовші річки? По-перше, все це ми не виплекали своїми руками, а одержали в спадок. По-друге, ми зовсім не примножуємо природні багатства, а безсоромно розбазарюємо їх.
До речі, те саме стосується й нашої мови. Для нас вона справді наймилозвучніша, найлагідніша, найінформативніша. А для французів, англійців, китайців? Мабуть, ми кидаємо-таки тінь на слово чуже, своє наділяючи синтезом достоїнств чи не десятка інших мов.
Очевидно, не зовсім гречно стверджувати, що лише ми маємо велике минуле і ще більше майбутнє. Роздмухуючи оті "най, най”, ми обов’язково відгородимосявід неоднозначного, бурхливого й мінливого світу. Бо ж ніяка культура не самотня. Певна річ, вона мусить контактувати й взаємодіяти з іншими. (За М.Сливинським; 118 сл.)
Словник. Синтез – поєднання.
V. Підбиття підсумків уроків.
VІ. Домашнє завдання. П. 13, вправа 192.
Уроки № 49, 50
Тема: Вставні речення. Розділові знаки при вставних реченнях.
Мета: пояснити, які значення можуть мати вставні речення та особливості вживання розділових знаків у конструкціях зі вставними реченнями; формувати вміння розпізнавати вставні речення, правильно інтонувати конструкції зі вставними реченнями, розставляти в таких конструкціях розділові знаки; виховувати загальнолюдські моральні якості; розвивати логічне й образне мислення, емоційну сферу, пам’ять.
Тип уроків: урокививчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
|
Картка 1
Переписати, визначити слова, граматично не пов’язані з реченням. Пояснити вживання розділових знаків.
Мамо, про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз, бува, болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино! Яка ти глибока, людино! Всі таємниці Всесвіту, схоже, в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю, Людино. (Д.Луценко.) Здається, все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.)
|
|
Картка 2
Переписати, визначити слова, граматично не пов’язані з реченням. Пояснити вживання розділових знаків. В останньому реченні підкреслити члени речення.
Сьогодні, певне, буде гарний день. (В.Моруга.) Справді, наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може, спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя, здавалось, злетіло на землю. (Олександр Олесь.) А заноси молодечі вже чинить нам не до речі. (Б.Олійник.) В кімнаті – Катя. Отже, сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса, можливо, вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення, темряво! (Л.Віценя.) Бридка примаро, швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей, розлетись, думок почварних зграє! (Д.Павличко.)
|
|
Картка 3
Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків.
Попер..ду прослалось в..рсти чотири, а можливо, п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко, верст, мабу..ь, із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..т..ся, ще можу я радіть, радіть, радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався, то, мабуть, бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я, нівроку, ріс, як дубок, на людську мороку. (А.Малишко.) Виявилось, можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)
|
* Прочитати. Вказати слова, які в інших реченнях можуть виступати у ролі вставних. Пояснити, чому в поданих реченнях ці слова є членами речення.
На диво просто в цьому світі зустріти недруга мені. (П.Перебийніс.) На щастя чужинцям дали амулети в дорогу, щоб тій каравелі сприяли добрі вітри. (Л.Костенко.) Відра скинула на плечі, і сміється, і щебече: "Ти говориш не до речі!” (Олександр Олесь.) Мій дідусь прожив на світі довго справді без відриву від села. (П.Перебийніс.)
* Попереджувальний диктант.
І. Направду, жайворонків ще нема, а так лише, згадалося, між іншим. (М.Рильський.) Може, отча хата нас поверне хоч на журавлиному крилі? (М.Сингаївський.) Ворскла півколом, неначе блакитна підкова, друзям на щастя дзвенить. (Б.Олійник.) Буває, пригадається в дорозі далеких літ розорана межа. (Д.Луценко.) Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось. (Л.Костенко.) Ще у нас такого літа ну, їй-Богу, не було! (І.Жиленко.) В нас на нивах нові жнива, дасть Господь, начнуться. (П.Куліш.) Біда біду, як кажуть, перебуде. (Л.Костенко.)
ІІ. Може, верну знову мою правду безталанну, моє тихе слово. (Т.Шевченко.) Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти. (Л.Дмитерко.) Там, кажуть, з гір усю країну видко. (Леся Українка.) Справді, сонце встало і оглядало світ палаючим оком. (М.Коцюбинський.) Здавалося, зорі ще так не світили низько. (М.Томенко.) Але, не дай Бог, іскорка десь бликне! (Л.Костенко.) Краса, можливо, нас таки врятує, якщо ми порятуємо красу. (М.Руденко.) Та не всім, як видно, добрі будуть вісті. (А.Малишко.)
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Прочитати подані в обох колонках речення. Чи можна сказати, що виділені речення несуть додаткові повідомлення? Наскільки виграє від введення таких речень зміст повідомлення?
|
Побачив я одного разу (сусід до себе запросив) портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса. (В.Родіонов.)
А незабаром – буде день такий - ввійде ріка у береги звичайні. (М.Рильський.)
|
Побачив я одного разу портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса.
А незабаром ввійде ріка у береги звичайні. |
ІІІ.Повідомлення теми і мети уроку.Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 83).
V. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати вставні речення, обгрунтувати їхню роль. Пояснити вживання розділових знаків.
І. І вже Катруся підростала (Катрусею вдовівна звалась), чи вік же їй продівувать? Росла собі. І роботящий (бо всюди сироти ледащо) у наймах виріс сирота, неначе батькова дитина. (Т.Шевченко.) А дівчата (з них є різні: мо’ кому й під тридцять п’ять) – рослі, пружні, мов залізні, в їх очах – сто бісенят. (П.Тичина.) На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом. (Л.Костенко.) Одного разу – у Пилипівку то було – надворі завірюха куйовдила, буря сумно вила у димар. (Панас Мирний.)
ІІ. Хай чужина комусь вбирає очі, нехай про неї навіть мріє хтось (до переміни місць такі охочі всі ті, кому в житті не повелось). (Є.Плужник.) Галери – по-турецькому "катирге”, - звідси і пішло слово "каторга” – це величезні кораблі, що ходять на веслах, але з двома щоглами на випадок ходового вітру. (З.Тулуб.) Пластмасові черешні на вітрині - це образок поезій наших нині. (Не всіх, на щастя!) (Д.Павличко.) Ти купив собі віллу без крику (той не дурень, хто добре мовчить), але чуєш навколо музику: навіть мертве каміння кричить. (Олександр Олесь.)
* Попереджувальний диктант.
Дивен світ мій(мов Атлантида підіймається з океану). (Р.Лубківський.) На берег (це бува нечасто) Нептун зі свитою іде. (П.Перебийніс.) Є люди на землі – а то б не варто й жити, - що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать... (М.Рильський.) І ти промовила: "Чудесно на світі жить!” (Зовсім Олесь!) (М.Рильський.)
* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Прийшли люди до кравця (це було в столиці), щоб пошив їм жупана й довгі ногавиці. (В.Самійленко.) Не відаю вже, як та з чого (се діялось давно колись) сусіди наші завелись. (Б.Грінченко.) Розбились дзигарі, проклята стрілка стала, а пані, дивлячись, не їла і не спала (пани ж все роблять по часах). (Л.Боровиковський.) В вітрякові ж, чуть було, не гуло вже, а ревло. (А.Казка.) Десь на краю села лісок маленький ріс, а володіли ним два небагаті брати (щось наче казкою війнуло в тишині, а може, казка та приснилася мені?) (М.Рильський.)
ІІ. Мерщій збирайсь, мисливче, полювать! Щастить тому, хто починає вранці (хоч це й не нам, до речі, відкривать). (О.Довгий.) Країнирідної заквітчані степи (Словацький пише так, а ми на те пристанем) з одного запаху пізнав би і сліпий... (М.Рильський.) Нарциси розцвіли, троянди й кали явили свою магію сповна. І розцвіла (о як її чекали!) в ту ніч неопалима купина. (Д.Шупта.) А в тій зоряній млі – тільки сплющу очі – пахнуть мої юні, мої перші фіалки. (С.Васильченко.) Закоханий в зелені жили трав (по них біжать дощі і поять квіти), я там слова-безсмертники збирав, щоб у метал пізніше перелити. (М.Сингаївський.)
* Творча робота. Скласти невелике висловлювання (обсяг – 4-6 речень) про пам’ятку історії та культури, використавши подані речення у ролі вставних.
Наприклад.
Погляд зображеної на іконі Богоматері стежить за тобою (це просто диво), не відпускає тебе.
Я давно це відчував. Це просто диво. Не вистачає слів.
* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
Здавна, кажуть добрі люди, бог цей світ звелів любити. (Д.Білоус.) Я тричі піч перехрестила (навчила мати так колись), щоб калачі усім на диво рум’янцем гарно узялись. (М.Вайно.) Пухка, рум’яна паляниця колись у кошику на ферму забрела (ясніш сказать – Петрова молодиця її понідати взяла). (В.Симоненко.) За рікою – ой, димище! - палить сонечко кострище. (І.Жиленко.) І сонце – хтозна-відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни. (М.Рильський.) Жить – це сіяти. Сіяти – жити (а врожаю доглянуть без нас). (Р.Лубківський.) На цій землі жили ми споконвік, лише обличчя змінювали трохи. (Так змінює своє русло потік, але вода клекоче крізь епохи одна і та ж!) (Д.Павличко.)
* Навчальний диктант.
Видатний український актор і кінорежисер Іван Миколайчук мав напрочуд сильне музичне обдарування. Не дивно, що бідна багатодітна родина Миколайчуків (у сім’ї виросло шестеро синів і четверо дочок) спромоглася віддати маленького Івана до музичної школи в Чернівцях. Хлопець навчився грати на багатьох інструментах: скрипці, цимбалах, контрабасі. Будучи залюбленим в українську народну пісню, Іван прекрасно співав (у житті й на екрані), любив слухати інших, сам, зрозуміло, підбирав музику до своїх фільмів.
Коли Миколайчука попросили підібрати пісні й музику до фільму "Пропала грамота”, він включив до звукового ряду заборонену тоді пісню "А вже років триста козак у неволі” (пісня була прозорим натяком на трьохсотрічне поневолення України). У фільмі звучали в первісному вигляді стрілецькі пісні (звісно, вони теж були забороненими). (За Р.Скалій; 116 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІ. Домашнє завдання. П. 13, вправа 207.
Уроки № 51, 52
Зв’язне мовлення
Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії та культури
Мета: з’ясувати рівень сформованості в учнів текстотворчих умінь, граматичних і правописних умінь і навичок; розвивати культуру писемного мовлення, мислення, сприяти збагаченню словника, удосконалювати навички самостійної роботи.
Обладнання: фоторепродукція пам’ятки історії та культури.
І. Повідомлення мети і завдань уроків.
ІІ. Підготовка до роботи над твором.
*Повідомлення теми контрольного твору. Ознайомлення з фоторепродукцією пам’ятки історії та культури.
*З’ясування значення бажаних для вживання у тексті твору слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення головної думки майбутньоготвору.
*Визначення стилю майбутнього твору. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
ІV. Самостійна робота учнів над твором.
V. Підбиття підсумків уроків.
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ ТВОРУ-ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
o Твої струни, твої приструнки проспівали сто тисяч дум (опис кобзи або бандури)
o Як личить Києву Софія!
o І застиг над Дніпром Володимир з хрестом
Урок№ 53
Тема: Інтонація речень зі звертаннями, вставними словами (словосполу ченнями, реченнями). Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, словосполученнях, реченнях.
Мета: закріпити знання про звертання та вставні слова (словосполучення, речення), навичкивживання розділових знаків у реченнях, ускладнених звертаннями та вставними словами, правильного інтонування таких речень; розвивати увагу, логічне й образне мислення, емоційну сферу.
Тип уроку: урок закріплення вивченого.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
·Що називається звертанням?
·У чому полягає різниця між звертаннями непоширеними й поширеними?
·Якими частинами мови можуть виражатися звертання?
·У формі яких відмінків стоять іменники, якими виражаються звертання?
·Які розділові знаки ставляться при звертанні?
·Як інтонуються речення зі звертаннями?
·Яка роль вставних слів і словосполучень? Вставнихречень?
·Як інтонуються речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями?
ІІІ. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити звертання, вставні слова пояснити розділові знаки при них.
І. О слово рідне! Ти стоїш на чаті передковічних пам’яток святині, як меч огненний в нашій Україні. (П.Куліш.) Здається, сотні змучених рабів звели до сонця стомлені правиці. (В.Симоненко.) О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. (В.Сосюра.) Квітни, мово, зірницями слова! Я – листок у твоєму саду. (П.Перебийніс.) Судьба моя, не обминай мене, бува, турботою. (А.Малишко.) В життєвому літі, в завої зими тепер я одне лиш прохаю: "Будь ласка, Тарасе, до себе візьми хоч підпаском!” (О.Лукашенко.)
ІІ. Кобзо! Ти наша одрада єдина... Поки із мертвих воскресне Вкраїна, поки дождеться живої весни, ти нам про нашу тісноту дзвони. (П.Куліш.) Може, клич мій, як віщая птиця, десь розбудить тебе, пробачай. (А.Малишко.) Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній метушні. (П.Перебийніс.) Колись і ти, сівачуправди й волі, на рідний степ повинен ще прийти. (Б.Грінченко.) А перший цар був скіфський Таргітай. І, як легенда каже прастара, він син Дажбога і дочки Дніпра. (Л.Костенко.) Універсал -це гетьманів урок. Та ні, це, мабуть, пральний порошок. (Д.Павличко.) Мабуть, безсмертні наклепи й гоніння. (О.Башкирова.)
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати звертання поширені й непоширені. У вказаному вчителем реченні усно визначити члени речення.
І. Ти, Господи, путь праведную знаєш і бачиш добре путь ледачих лицемірів. (П.Куліш.) Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене шляхетними шляхами. (Л.Костенко.) О Господи, пошли нам просвітління, у черствих душах пам”ять розбуди. Де ж тих козацьких лицарів стремління, яким прийшло на зміну зубожіння, а ми ж в пошані на землі були! (В.Миколайчук.) Єдина і свята Пречиста Діво Мово, у полум’ї свічок прийди в пусті серця, навчи молитись нас блакитно й калиново, навчи чудових слів, яким нема кінця. (О.Галета.)
ІІ. Гірка та важка ти, хліборобська доле!Ранніми туманами вкрита, дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! Податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!
Панас Мирний.
* Переписати речення в такій послідовності: 1) речення зі вставними словами; 2) речення зі вставними словосполученнями. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
От, як бачиш, і в твоєму краї виріс сад між річкою і степом. (В.Швець.) Я ще, казати правду, не ввійшов ані словечком в тиш лабораторій. (А.Малишко.) Може, то тільки легенда – край той, осяяний сонцем? (Леся Українка.) І от мені здалося – дивна річ! – що десять років - лиш коротка ніч. (М.Рильський.) Але, звичайно, що ж то за роман, як люблячих не стрінуть перешкоди, наприклад, неуважність і зима? (М.Доленго.) Скарби були, звичайно, копійчані, та цінувався навіть олівець. (Л.Дмитерко.)
* Диктант із коментуванням. Вказати вставні речення, визначити їхню роль.
І. Ну а мама коли спати ляже? (Вже в людей не світиться давно...) Хуговиця тихо хай розкаже, що настирно б’ється у вікно. (М.Томенко.) Я досі батька виглядаю (портрет не знає сивини). (П.Перебийніс.) Мій дід і батько Омелян Луценко (належну шану хочу їм віддать) ішли у поле у дощі і спеку одвічну ниву щедро оброблять. (Д.Луценко.) Пригадую й суворі окуляри, нитками перев’язані сяк-так (подробицями красні мемуари!) (М.Рильський.) Старий, скажу вам, мав снаги кувать сокири чи плуги. (А.Малишко.)
ІІ. Я горів (чи так мені здавалось) на вершині світу, мов зоря. Від мойого серця відривалось пломенями слово Кобзаря. (Д.Павличко.) Промовляю рішучо і гордо (є багато для цього причин) імена чоловічого роду: Київ, Чуднів, Житомир, Тульчин. (П.Перебийніс.) Коли б земля – так думалось мені – була мов куля, та ще й оберталась, тоді б, напевне, кавуни з баштана наввипередки б врозтіч розкотились, а то – лежать... (Б.Олійник.) Ти згадай, друже мій (все знайоме тобі), був гарячий тут бій за присохлі степи. (П.Усенко.) А війни, вам скажу я, творяться без тями. (А.Кацнельсон.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 13, вправа205.
Урок№ 54
Тема: Складання діалогів із використанням звертання та вставних слів. Контрольне аудіювання.
Мета: з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь та навичок, зокрема вміння вибудовувати репліки-стимули й репліки-реакції та вміння слухати-розуміти; формувати вміння доречно й правильно вживати в діалогічному мовленні звертання і вставні слова, правильно інтонувати репліки діалога; виховувати поважливе ставлення до співрозмовників, прививати правила поведінки, розвивати логічне мислення,увагу, усне мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, удосконалювати граматичний лад їхнього мовлення.
Тип уроку: урок перевірки та обліку якості здобутих знань, умінь і навичок..
Хід уроку
І. Повідомлення мети перевірки і способів їїпроведення.
ІІ. Виконання ситуативних вправ.
Використавши деякі з поданих у рамках звертань та вставних слів, скласти й розіграти діалоги, можливі між:
* гостем Києва (Львова, Харкова) та мешканцем міста про те, як дістатися від залізничного вокзалу (аеропорту, автовокзалу) до центральної площі міста; до реплік діалогу ввести стислий опис місцевості;
|
Добродію, шановний господарю, поважаний гостю, ласкавий пане. Може, певна річ, без сумніву, між іншим, на диво, правду кажучи, по-перше, по-друге, отже.
|
* двома однокласниками, які щойно відвідали місцевий історичний музей (музей народної архітекстури та етнографії); до реплік діалогу ввести стислий опис двох-трьох пам’яток історії та культури (козацької шаблі, корогви, криниці, церкви);
|
Певна річ, між іншим, головне, мовляв, нарешті, бувало, безумовно.
|
* між восьмикласником, який щойно повернувся з екскурсії до Канева (Києва, Полтави, Львова) та його бабусею (дідусем), яким довелося побувати в тих місцях років тридцять-сорок тому; до реплік діалога ввести стислий опис місцевості;
|
Хлопче, шановний мандрівниче, красномовний оповідачу, улюблений онуче, любий дідусю, рідний мій. Звісно, зрозуміло, на мій погляд, наприклад, щоправда, як видимо, сказати б.
|
ІІІ. Проведення аудіювання.
* Інструктаж до проведення аудіювання.
* Читання вчителем тексту. Виконання учнями тестових завдань.
* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Вправа 210.
ТЕКСТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ
Той, хто ловить, не вміє рятувати
Цьому щеняті я дав кличку Торо – по-іспанському бик. Песик був цупкий, наче відлитий з чавуну, і дещо нагадував зменшену модель бичка.
Торо повністю забирав усе моє дозвілля. Він ріс як на дріжджах, його м’язиналивалися силою.
Невдовзі Торо створив мені проблему так би мовити, моральну. Справа в тому, що в хазяйки, в котрої я жив на квартирі, був собака. Звичайний дворовий собацюра на ім’я Сигнал. Його інтелекту вистачало лише на те, щоб ревно оберігати вхіднухвіртку з вулиці. За це він отримувавзалишки борщу й був задоволений.
З Сигналом ми дружили півтора роки. Тепер вилазки на полювання довелося припинити, бо появився Торо. Сигнал зустрів його вороже. Коли за чергову спробу ухопити Торо зубами я, попри всю гуманність, ударив його, він, визнавши свою поразку, не зачіпав більше песика, а на мене почав дивитися такими сумними очима, що я повсякчас відчував провину, ніби зрадив його. І хоч як я намагався задобрити Сигнала, про колишню дружбу вже не йшлося.
Я почав привчати Торо до полювання. За цю науку він брався з фанатизмом. Як тільки йому вдавалося натрапити на свіжий слід, тіло псаналивалося тугими м’язами, і вініз дзвінким гавкотом стрімголов летів уперед.
...Через три роки Торо став могутнім красенем. Він легко розплутував сліди зайця й лисиці, швидко знаходив кабана, зупиняв лося.
Я дуже полюбив свого пса, і він любив мене з усією самовідданістю, на яку лише здатнавірна собача натура.
Випав перший сніжок, і я ледве дочекався вихідного. Удосвіта, коли село ще спало, ми були на болоті. Торо узяв свіжий слід і рвонувся стрімко вперед. Я зрозумів, що він іде буквально за хвостом лисиці. Голос віддалявся, і зрештою пес пропав з очей. Болото добряче промерзло, тому я йшов легко, не боячись провалитися. Через півгодини здаля прорвався голос Торо, і я зрозумів, що лис йде своїми слідами назад. Звіра цілком можна було вполювати, якщовийти йому навперейми.
Запалившись азартом, я побіг на голос Торо. Щоб не спізнитися, летів стрімголов, прагнучи перетяти звіру дорогу.
Тут трапилося те, чого я не очікував. На болоті будо одне-єдине небезпечне в такі морози для людини місце – так звана Калинова пастка. Так називали довжелезний і дуже глибокий старий кар’єр, з якого колись вибирали торф. За довгі роки він замулився й перетворився на болотяну прірву. Якщо звірів від згубного місця відганяв інстинкт, то люди орієнтувалися по високому кущу калини, який ріс на протилежному березі кар’єра. Не доходячи вісім метрів до калини, треба було зупинитися, бо через метр починався кар’єр.
Забувши про все це, я з розгону бухнув прямо в густу твань, яка виявилася не замерзлою, і зразу відчув, як щось невблаганно тягне мене вниз.
Від нудоти, що раптом (мабуть, від страху) підкотила до горла, запаморочилася голова. Берег був поруч, метрів за півтора. Було ясно: якщоза три-чотири хвилини я не дотягнуся донього, буде пізно. Кричати немає сенсу:до села далеко, не почують. Отже, треба вхопитися за щось. Або зіпертись. На що? Рушниця відлетіла далеко вперед, у глиб болота.
До моєї потьмареної свідомості долетів якийсь густий дзвін. За моєю спиною, випускаючи з ротаклуби пари, стояв Торо. Надія окрилила мою душу. Я різко рвонувся у глевкій масі, повернувся на сто вісімдесят градусів, обличчям до берега і моєї єдиної надії – Торо.
-Торо, йди до мене! - покликав я, гадаючи, що вхоплюся за нього, а він одним махом винесе мене на поверхню. А там можна буде дотягнутися до куща верболозу на березі. Якщо Торо загрузне, я з берегавмить допоможу йому вилізти.
Торо дивився на мене здивовано. Його вразило, чому я не стріляв у лисицю, яка пробігла поруч.
Гавкнувши кілька разів, Торо метнувся по сліду, надолужуючи час, втрачений на оглядинимене в болоті. А хазяїн його і цю мить гинув у болоті, як підстрелений птах. Надії на порятунок вже не було.
Раптом гаряче полум’я обпалило моє обличчя, почувся щасливий, тривожний стогін. Велика кудлата потвора вп’ялася в моє плече. Я збагнув: це Сигнал! Добрий, вірний Сигнал! Грузне сам, але тягне мене завдяки своїй чималій силі, користуючись тим, що широкий живітутримує його на поверхні, як човен, хоч лапи й грузнуть у багні.
Різко гребнувши руками, я допоміг Сигналу, потім ще, ще... Не минуло й двох хвилин, як я вчепився в гілку верболозу. Ще через хвилину кинув шарф Сигналу, який, ухопившись за нього зубами, повільно поповз до берега, бо сам добряче загруз, поки рятував мене.
Потім я сидів на березі і слухав гавкіт Торо,лагідно гладячи Сигнала, що лежав поруч, втомлений, щасливий та умиротворений у своїй любові.
Я слухав щасливий голос мисливця Торо і зовсім на нього не гнівався. Ні, він не зрадив мене у біді. Він просто не знає, що таке біда. Бо той, хто усе життя когось ловить, не вміє рятувати. Я не навчив його. Бо тоді він не буде гончаком – переслідувачем і ловцем. Отямившись, я крикнув:
-Торо, до мене!
Коли пес опинився поруч, я накинув йому на шию ремінь з поводком іподумав: "Як добре, що трофеїв не буде. Ми обидва вижили – я і лис”. (За Г.Кримчуком; 800 сл.).
На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Іспанське слово Торо перекладається як
а) тореадор;
б) бик;
в) собака.
2. Моральну проблему хазяїнові Торо створив дворовий пес
а) Амбал;
б) Сигнал;
в) Корал.
3. До мисливського собаки дворовий пес відчував
а) заздрість;
б) ревність;
в) лють.
4. До полювання Торо стaвився
а) байдуже;
б) з нехіттю;
в) з фанатизмом.
5. На болоті Торо узяв слід
а) зайця;
б) вовка;
в) лисиці.
6. Орієнтиром, що застерігав від болотяної прірви, була
а) верба;
б) калина;
в) ліщина.
7. Слід було зупинитися, не доходячи до орієнтира
а) п’ять метрів;
б) вісім метрів;
в) десять метрів.
8. Мисливець провалився у твань
а) за метр від берега;
б) за півтора метри від берега;
в) за три метри від берега.
9. Надію на порятунок мисливець покладав
а) на людей, що почують його крик;
б) на свого пса;
в) на хазяйчиного дворового пса.
10. Витягнутий собакою мисливець вчепився
а) за гілку верболозу;
б) за гілку калини;
в) за гілку ліщини.
11. Дивом врятувавшись, оповідач зрадів з того, що
а) зрозумів, хто з собак вірніший;
б) вчасно збагнув, що на Торо не варто покладатися;
в) обидва вижили – він і лис.
12. Опрацьований текст вміщує такі описи:
а) опис тварини і опис людської зовнішності;
б) опис тварини й опис місцевості;
в) опис місцевості й опис людської зовнішності.
Урок № 55
Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)
Мета: з’ясувати рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності, а також рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок з теми "Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)”; формувати вміння й навички використовувати здобуті теоретичні знання на практиці відповідно до конкретних випадків; розвивати логічне мислення, навички самостійної роботи..
Тип уроку: урок перевірки та обліку здобутих знань, умінь та навичок.
І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.
ІІ. Написання диктанту.
ІІІ. Проведення тематичного тестування.
* Інструктаж щодо проведення тестування.
* Виконання учнями тестових завдань.
* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано).
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. П 11-13.
ТЕКСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ
1. Колядки
Смеркалося. Голоси малих колядників уже розтиналися по селу. Село перед вечором загомоніло, загуло. Холодна різдвяна ніч – не припона молоді.
Ніч ясна, морозна. Півмісяць високо плаває у чистому небі, горить. Кругом нього витанцьовують та виблискують зорі. А він, зрадівши, висвічує на все небо, вистилає своїм світлом землю, горить в однім місці сизим вогнем, у другім - зеленим, у третім - червоним чи жовтогарячим. В повітрі тихо, холодно.
Риплять швидкі кроки по усланій білим снігом землі. Рипить більше десятка ніг, перебігаючи вулицю. Черідка високих голосів мчиться понад селом, будить застигле холодне повітря, веселить криві вулиці, дратує собак по дворах... Дорогих гостей приймають, частують, пирогами годують. У батюшки доводиться колядувати всім: батюшці, матушці, їхнім дітям.
З усіх країв села доноситься колядка. Живе, радіє Мар’янівка! Радістю й веселощами б’ється серце. (За Панасом Мирним; 125 сл.)
***
Над землею лине ніч. Постала вона темною синню над просторами Тихого океану, огорнула широкими крилами Берінгове море, тихо хлюпнула в скелясті береги Азії і пішла по сопках і по долинах, по тундрах і степах. Повітря густе, дзвінке від морозу. Тріщать в тайзі кедрові стовбури та модрини, сосни й берези. Блимають вовчі та рисячі очі. Під схиленим до землі гіллям старих ялин йде дрібний звір: лиси, куниці, шакали, барсуки, дикі коти.
Рідко, боязко блимають в пітьмі тьмяні вогники. Низенькі чуми, юрти, хатки, будинки туляться до лісів або до річного берега.
А ось і Дніпро, сповитий кригою й снігами. Тануть у білих пустелях села та хутори. Тьмяно виблискує хрестами й золотоглавими дзвіницями Київ. Синя ніч огортає його мовчанням і спокоєм.
І лине далі ніч Поліссям і Білоруссю, Галичиною і Польщею, над лісами, болотами. Ніч лине все далі, пливе аж до далеких країв... (За З.Тулуб; 140 сл.)
3. Калина
Зеленіє, квітне й плодоносить калина в луках і садочках. Зелено-біло-червоними барвами виграє калинове диво у піснях, казках, прислів’ях і легендах.
Звідки калина взялася? Розповідають, колись напали на українське село вороги. Красуня дівчина, яку вони схопили, вирвалася, почала тікати. Розірвалося її намисто, розсипалося по землі яскравими блискучими намистинками. Через деякий час повиростали з них калинові кущі.
Калина – спомин про домівку, про рідну матір, її турботливі пестливі руки. Це символ дівочої краси, кохання та вірності. Калину вплітали у вінки, нею прикрашали весільні короваї.
Калину саджають біля колодязів, щоб вода булаздоровою й смачною. Калина, без сумніву, є прикрасоюй гордістю зимового українського садка.
Схиляються червоні кущі і на козацьких могилах. Журиться, сумує Україна. А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо! (За В.Супруненком; 125 сл.)
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Звертання - це
а) слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням;
б) слово, яке виражає ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення;
в) чуже мовлення, передане дослівно, без змін.
Скласти (пригадати) й записати речення зі звертанням (напр.: Пригорнись до мене, слово, коли щира ллється мова. Відвернись від мене, слово, коли думка, як полова. (Л.Забашта.) Дитинства золоті причали, до вас шляхи ведуть усі. (М.Томенко.) Мій Києве-граде, мій сонячний брате, тикрила розкинув над сивим Дніпром. (А.Матвійчук.)
2. Звертання
а) є головним членом речення;
б) є другорядним членом речення;
в) не є членом речення.
Скласти (пригадати) й записати речення зі звертанням, підкреслити в ньому всі члени речення (напр.: Вгамуйся, думко, не літай так буйно. (Леся Українка.) Прудко, човне мій, лети до немудрої мети. (М.Рильський.)
3. Своє ставлення до повідомлюваного мовець висловлює за допомогою
а) однорідних членів речення;
б) звертання;
в) вставних слів (словосполучень, речень).
Скласти (пригадати) й записати речення зі вставним словом (словосполученням), підкреслити в ньому члени речення (напр.: Може, вам зустрічалась нині синя райдуга у долині?(А.Малишко.) Зокрема, тракторів маємо вісім, а треба їх двадцять вісім. (М.Доленго.)
4. Вставні речення виділяються
а) дужками або тире;
б) лапками;
в) двокрапкoю й тире.
Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене вставним реченням (напр.: Ми по сходах ступаєм, а ніч (мабуть, є щось чаклунське у ночі) зорі сипала прямо до віч. (Б.Степанюк.)Можливо, юнь, - поети звуть, - крилата. (А.Малишко.)
5. Вставні слова по-перше, по-друге, отже, до речі виражають
а) вказівку на джерело повідомлення;
б) послідовність викладу думок, зв’язок між ними;
в) впевненість у повідомлюваному.
Скласти (пригадати) й записати речення зі вставним словом, що виражає ввічливість (напр.: Люди є іще, дякувать Богу. (Г.Калюжна.) Ти заспокойся і не плач, а як тебе зовуть, пробач? (Д.Луценко.) Не жартуй наді мною, будь ласка, і, говорячи, не мовчи. (В.Симоненко.)
6. Поширене звертання є у такому реченні:
а) Струни, не рвітесь, ще трохи пограйте тихо. (Л.Забашта.);
б) Розливайся, рідне слово, по всій Україні! (П.Куліш.);
в) Я про камінь смерековий розповім легенду, люди. (Л.Забашта.)
Скласти (пригадати) й записати речення з поширеним звертанням (напр.: Возрадуйсь, граде на Дніпровій кручі! (Б.Олійник.) Дзвени, предковічна бандуро моя! (А.Наталенко.)І ви, мої волошки сині в житі, і ви, топольки у блакиті, не похиляйте голови. (Л.Забашта.)
1Див.:Рекомендації щодо викладання рідної мови в новому 2001-2002 навчальному році /Дивослово, № 8, 2001 р.
/
1Див,: Рекомендації щодо викладання рідної мови в новому 2001-2002 навчальному році /Дивослово, № 8, 2001 р.