2. На Каффу
Весь день простояли козацькі чайки на височині каффських берегів. Чорним маком розсипалися вони по хвилях в сліпучому блиску сонячних іскор. А коли сонце схилилось до заходу і стало море бузковим, як оправлений у золото аметист, почали козаки повільно підтягуватися до берегів.
Гетьман Сагайдачний не сходив з палуби і не випускав із рук зорової труби. За день він вивчив положисті гори навколо Каффи, що дивовижно нагадували житні хлібини, далеко висунутий у море мис, чорний кряж Кара-Дагу,дрібні бухточки й затоки під кучерявою хмарою садів.
З північного заходу Каффу широкою блакитною затокою обмивало море. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. З півдня обступали гори, а по той бік затоки – розкинувся степ.
Каффа поділялася на три частини: фортецю, місто й передмістя.Фортецю збудували ще генуезці, оточивши її високими мурами з величезних кам’яних брил з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. Вежі були чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим верхомта кількома бійницями для гармат. Стіни між вежами також мали зубчастий карниз. Сухий рів оточував стіни не так для оборони, як щоб стікали в море гірські потоки після дощу. Місто було оточене такими ж мурами з вежами й брамами. Передмістя потопало в садах.
Каффа довгий час була генуезькою колонією. Року 1475 її сплюндрували турки, і з того часу вона втратила свій колишній блиск і розкіш.Керував Каффою султанський намісник, баша, якому скорялося, крім Каффи, все південне узбережжя Криму. У Каффі було багато вірмен, греків, турків, євреїв, італійців та караїмів. Різномовна юрма заповняла порт, де пахтіло вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами.
Але головний товар тут були невільники. Звідси їх вивозили у всі порти Середземного моря, а потім гнали караванами до Персії, Індії та Аравії.
Густішали присмерки. Море хвилювалося широкими рівними хвилями, важко й ритмічно гойдаючи козацькі байдаки.
Віддаючи накази, Сагайдачний продовжував час від часу поглядати в зорову трубу. Тихо занурювалися у воду весла. Навіть люльок не палили завзяті курці запорожці, щоб ворог не помітив вогників. Все ближчав рокіт прибою.
Загін Сагайдачного тихо посувався в темряві, але, не дійшовши прибою, зупинився. За годину-дві стемніє, Каффа порине у глибокий сон, і тоді помчать байдаки до зубчастих мурів. Поведуть запорожців старі козаки, колишнікаффські невільники.
Сагайдачний підведеться і скаже неголосно, але так, що почує його кожен козак: "Вперед, панове! На Каффу!” (За З.Тулуб; 367 сл.)
·Пояснити значення слів чайка (бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога), байдак (великий човен), мис (частина суходолу, яка гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку), кряж (пасмо невисоких гір, горбів; гірський хребет),фортеця (укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням, запасами, призначений для тривалої оборони), генуезці (тут: мешканці седеньовічного міста-держави Генуї), карниз (виступ, що завершує горішню частину стіни),колонія (тут: поселення переселенців з іншої країни).
·Дібати синоніми до слів вежа, брама, положистий, юрма.
·Скласти план вибікового переказу - опису місцевості (орієнтовний: Як розташоване місто. 1. З північного заходу - море. 2. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. 3. З півдня - подібні до житніх хлібин гори. 4. По той бік затоки - степ. ІІ. З яких частин складалося місто. ІІІ. Якою була фортеця. 1. Мури з з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. 2.Чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим верхом та бійницями вежі. 3. Стіни із зубчастим карнизом. 4. сухий рів навколо стін. ІV. Навколо міста – мури. V. Передмістя потопало в садах.)
·На дошці записати: широка блакитна затока; фортеця, місто й передмістя; мури з величезних кам’яних брил; кучерява хмара садів.
·Усно переказати опис місцевості: місце розташування Каффи та саме місто.
3. Панське дворище
Сонце піднялось височенько. Своїм огненним світлом воно обливало і широке поле, і хлопчика. Хлопчикова одежа -убогі штанці, латана сорочка, з передраним козирком картуз – втрачали під сонячним світлом свою злиденність. І латки, і дірки виглядали таккрасиво, так мило, немов були намальовані вправним художником.
Хлопчик виліз на пагорб, навколо якого паслося з десяток овечат і двоє телят. До них малому пастушкові було байдуже. Івась виліз, щоб подивитись, де заховалися Грицько й Василь, з котрими він ще до схід сонця вигнав ту худібчину пастись. Щоб чимось згаяти час, хлоп’ята надумали гратись у піжмурки.
Івась шукав по бур’янах, свистав, гукав. Аж ухоркавсь шукаючи, а досі нікого не знайшов. Забачивши в траві червоненьку комашину, хлопець присів до неї. Зразу Івась забув про жмурки.
-Ти граєшся, а не шукаєш! – почувся ззаду голос. То був Грицько. Обидва пішли шукати Василя. Він сховався десь у рові або в бур’яні. Хлопці пішли вздовж рову.
Той рів був не так глибокий, як широкий. Яма поросла чорнобилем, шипшиною, хмелем. Від того, що сонце ніколи не заглядало у це місце, тут завжди було вогко й холодно.
Той рів навколо дворища наказав викопати покійний князь. Сотні кріпаків місяців зо два рили сиру землю.У виритий рів спустили з озера воду. Тоді кругом дворища наче річка текла, так облягав його водяний рів. Тільки коло глухої залізної брами був перекинутийзалізний місток, та й той часто-густо приймався. Як фортеця, стояло те дворище у степу. Стіна грізно дивилася бійницями. З широких тих бійниць стирчали жерла гармат, з котрих колись у великі свята стріляли.
Дворище займало десятин з десять землі. І ніхто не знав, як живуть там. Нікого князь до себе не приймав.
Як умер князь, з ним вмерло й дворище. Люди, що там жили, розбрелися. Широкий рів осипався, вода висохла. Тепер там, де човни плавали, лопушина розпустила листя. Стіна тріснула, бійниці позападали, а гармати сховалися між руїнами. Браму іржа проїла, вона лежала долі,і ніхто її не піднімав. В роззявлені завжди ворота було видно, як колись чистий двір заріс бур’яном, а сам палац опустився. Усе виглядало страшною руїною. Одна тільки каплиця, під котрою поховали пана, весело визирала своєю круглою головою. На невеличкій баньці її блищав золотий хрестик. Та ще садок розрісся, мов ліс.
По той бік рову сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку. Дудка ревла-хрипіла. Василь дав дудку Івасеві. Той страх зрадів, коли дудка і в нього заграла. Він віддав дудку Грицькові. Той заходився вирізувати в ній дірочки. Після цього голос дудки не так деренчав, і грати стало зручніше. (За Панасом Мирним; 410 сл.)
·Пояснити значення слів дворище (тут: запустіла ділянка, на якійсь колись була садиба), каплиця (невелика культова споруда без вівтаря для релігійних відправ і молитов),бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди).
·Дібрати синоніми до слів брама, баня (купол), руїни,ухоркатись.
·*Скласти план вибіркового переказу: сучасного вигляду дворища (орієнтовний: І. Дворище займало десятин з десять землі. ІІ. Широкий рів осипався, вода висохла. ІІІ. Стіна тріснула, бійниці позападали.ІV.Роз’їдена іржею брама. V. Завжди роззявлені ворота. VІ. Двір заріс, палац опустився. VІІ. Каплиця із золотим хрестом на баньці. VІІІ. Садок розрісся, мов ліс.)
·Усно переказати складений за планом опис місцевості.
Урок № 13
Тема: Неозначено-особові речення.
Мета: дати поняття про неозначено-особові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член неозначено-особового речення та способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Диктант з коментуванням. Визначити, до якого типу односкладних речень належать речення. Свою думку обгрунтувати.
І. Місяцю мій ясний! З високого неба сховайсяза гору. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі! Не дивуйтеся, дівчата, на старі козачі щирі сльози.
З творів Т.Шевченка.
ІІ. Кружляй скоріше, земна куле. (М.Доленго.) Будь нащадкам світлішим і кращим, світе наш! (М.Сингаївський.) Подивись мені у вічі, дорога моя людино! (П.Перебийніс.) На кожний виклик, совісте, іди! (Л.Костенко.)
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати. У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні? На яку дію вказують присудки в односкладних реченнях? Чи стосується виражена присудками дія конкретних осіб?
|
Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л.Забашта.)
Козаки поховали Івана Сірка на січовому цвинтарі у степу. (З підручн.)
Рубачі прийшли в шкіряних куртках, рубали ліс поволі, методично. (Р.Кудлик.)
|
Чи я в лузі не калина була? Чи я лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали... (Нар.творч.)
Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.Шевченко.)
Рубали юний ліс у квітні, рубали ліс, рубали зранку. Берізкам віти відтинали і кору, ніби скальп, знімали. (О.Башкирова.) |
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30) та таблиці "Односкладні речення” (с. 24).
V. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
*Робота біля дошки. Записати речення, вказати з-поміж них односкладні, визначити в них граматичну основу. Довести, що речення є неозначено-особовими.
І. Ліниві кравці беруть довгі нитки. По парчі ликом не шиють. На малому човні в море не запливають. Назад тільки раки лазять.
Народна творчість.
ІІ. Біля головного причалу ми бачимо багато молоді. Сидять, стоять, готуються, здається, до якихось змагань. (О.Гончар.) Готово! Парус розпустили, посунули по синій хвилі. (Т.Шевченко.)
* Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.
І. Вже не боронять волю булавою. (М.Шевченко.) Знаменами, бунчугами гетьмана укрили. (Т.Шевченко.) Козаків на галерах кували. (С.Зінчук.) У Крим далекий виряджали сина. (Л.Костенко.) Віддзвонили в селі. Вже не дзвонять. (І.Ірлявський.) У чорнобильській зоні ховають село. Засипають он сад, он старе джерело і останню он хату хоронять. (М.Федунець.) На те - базар. Купляють, продають. Цифр однозначних і не визнають. (М.Доленго.) Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С.Шевченко.) Колодязь копали півтора дня. (Ю.Мушкетик.) У нас же восени весілля! Уже пошили й рушники... (Олександр Олесь.) У квітні в нас не грають весілля. Лише заручин стеляться привіти. (А.Малишко.) Закривавилось небо загравою. Палять стерні. (В.Марсюк.) Палять листя на городах. Пахне димом надвечір’я. (М.Сингаївський.)
ІІ. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т.Шевченко.) Уже задзвонили до утрені. (А.Казка.) Цілим заводом ховатимуть ветерана, назовуть його іменем заводський профілакторій. (О.Гончар.) От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. (В.Симоненко.) За столами обідніми гомонять. (М.Самійленко.) Скрізь порання. Печуть, варять, вимітають, варять. (Т.Шевченко.) "Приходьте на український борщ”, - запрошують. (О.Гончар.) Вчора справили весілля. (Олександр Олесь.) Незабаром і молодого привели, назавтра в город одвезли та й заголили в москалі! (Т.Шевченко.) Зламали калину, зв’язали в пучки. (Л.Забашта.) Хліб звезли. Тиша на токах. (А.Казка.) Вже буряки звезли до цукроварні. (В.Сосюра.)
Словник. Утреня - ранкова церкова служба. Профілакторій - медичний заклад, де проводяться спрямовані на запобіганням захворюванням заходи.
* Диктант із коментуванням. З’ясувати тип кожного односкладного речення.
І. Від щастя не втікають, його доганяють. Рибалку по човну бачать. Коло річки колодязя не копають. І ведмедя вчать танцювати. З пісні слова не викидають. Про наше прядиво невдячного слова не скажуть. Сходи згори підмітають. Старе дерево не пересаджують.
ІІ. За одного письменного трьох неписьменних дають, та й то не беруть. Знявши голову, за волоссям не плачуть. Сумирну вівцю багато разів на рік стрижуть. Зайця у ведмежому капкані не шукають. Хату руками держать. Залізо випробовують куючи, а коня – їздячи. Сім страв у одну ложку не беруть. Без снасті тільки бліх ловлять. Золото залізом добувають.
Народна творчість.
ІІІ. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері. Це давало можливість на випадок відмови зберегти спробусватання в таємниці. Зайшовши у хату з хлібом у руках і привітавшись, старости починали розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці, чи купців, які дізнаються про товар. Після традиційних промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб.Відповідь нареченої була обов’язковою та вирішальною.
На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Після цього попередньо обговорювали питання про придане. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. (З довідн.)
* Переписати записані заздалегідь на дошці (спроектовані на дошку) прислів’я, завершивши їх. Пояснити, чому чимала частина прислів’їв є неозначено-особовими реченнями.
За добро віддячують добром, а не ... . Роботу роблять не лише терпінням, а й ... . Добру думу думають без зайвого ... . Упізнають вовка і в .... Вміючи, печуть хліб і з ... .
Народна творчість.
Для довідок.Злом. Умінням. Шуму. Баранячій шкурі. Каменю.
*Диктант із завданням. Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.
Зразок. Здавна вербу вважали священним деревом.
Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту називався Вербним. На Вербному тижні в церквах осячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого врожаю. Вербою окурюваласяхата від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій пився від головного болю.
За М.Супруненком.
* Творча робота. Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:
o Як складають осінній букет
o Як пересаджують в більший вазон кімнатну рослину
o Як переклеюють в кімнаті шпалери
* Навчальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні.
На вигоні палили вогнище. Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.
Поприходили до вогню жінки й чоловіки, поставали, дивляться. Сміття й бур’яни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Неслиякесь дрантя, ганчір’я.
Їхав мимо дядько, солому додому віз. Спинили його почали солому смикати, у вогонь жбурляти, аж поки хазяїн схаменувся, вйокнув і поїхав далі.Навздогін йому сміялись.
Хтось приніс на коромислі двоє відер води. Вогнище залили. Попелище кашлянуло парою, скрушно зітхнуло й згасло.
Багато випадало дивитись на вогонь. Та найбільше запам’ятався саме той. У кожного, мабуть, є своє багаття, яке запам’ятовується назавжди. (За Є.Гуцалом; 132 сл.)
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 30), вправа 74.
Урок № 14
Тема: Узагальнено-особові речення.
Мета: дати поняття про узагальнено-особові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член узагальнено-особового речення та способи вираження присудка з узагальнено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. Визначити тип кожного з односкладних речень.
У антисвіті зірочкою марю. В антинароді свій народ люблю. (Л.Костенко.) Душу зрадою не бентеж. (В.Симоненко.) Закільцювали птаха. Розумію. Зробили для науки. Але млію, немов на серце одягли обруч, в каталог занесли крилату мрію. (За Д.Павличком.) Тарасе, даруй мені силу вогню, навчи мене бути собою! Перед радісним кольором неба зупинись на дорозі крутій. (П.Перебийніс.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 31) і таблиці "Односкладні речення” (с. 24).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) прислів’я. Визначити тип кожного з односкладних речень, свою думку обгрунтувати.
Спочатку задумайте, а тоді робіть. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Не працюватимеш, то й не матимеш. Без труда не чекай добра. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Не наловивши бджіл, не з’їси меду. Коня з ложки не напоїш. Криком дуба не втнеш. Десять раз подумай, а раз скажи.
Народна творчість.
* Робота з підручником. Виконання вправи 78 (усно).
* Пояснювальний диктант. З’ясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.
І. Із сотні голок сокири не склеїш. В гості збирайся, а вдома пообідати не забудь. Піску в снопи не в’язатимеш, з пір’я фортеці не будуватимеш. Надією й терпінням усього досягнеш. Не почавши, думай, а почавши, роби. Думай звечора, а починай зранку. Наполегливістю гори здолаєш.
ІІ. Не припрягай воза перед конем. На чужім мотузку в колодязь не опускайся. Роботу пригортай, а лінь проганяй. Від своєї тіні не втечеш. З чужого злого вчися доброго свого.
Народна творчість.
ІІІ. На Дунай мандруй, а Україну в серці май! (А.Кащенко.) Хоча лежачого не б’ють, то і полежать не дають ледачому. (Т.Шевченко.) Тут як не ступиш, то не втрапиш. (Л.Костенко.) Зразу й радості не вимовиш словами! (П.Тичина.) Серцю кохати, на жаль, не накажеш. (Д.Луценко.) Мене зміїним словом не обкрутиш. (П.Перебийніс.) Тільки підлості не обженеш і не обженеш своєї смерті. (Д.Павличко.) Знання без помилок ніде не купиш. (М.Доленго.) "З ким поведешся, того й наберешся”, - говорить народ. (З посібн.)
* Розкрити значення кожного із вжитих у прислів’ях фразеологізмів.З’ясувати, до якого типу односкладних речень подані прислів’я належать.
Працюй до сьомого поту. Як не вмієш пекти хліба, то пектимеш раки. До нових віників пам’ятатимеш.
Народна творчість.
* Навчальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного з них.
Ще до того, як люди навчилися в’язати бика воловодом, то одне одного вони вже в’язали словом. І не одного чи кількох співрозмовників, а цілі народи. Отже, наука людських взаємин, наука добору доречного слова почала розвиватися з появою самої мови.
Молодшим свої знання й уміння передавали показом і словом. Радили менше говорити, а більше слухати, бо ж язик – один, а вух – двоє. Більше придивляйся та прислухайся до інших! Скажеш – не вернеш, відрубаєш – не приточиш. Коня кують уздою, а людину тримають словом.
Навчали обережності, обачливості у виборі друзів. З вовком до м’яса не ставай, а од лежачого поли вріж та втікай. Од лежачого жди свинячого.
Змалечку привчалидобре вивчати свої можливості. Хто їх не розуміє, може уподібнитися ріці без русла. Навчали працелюбності й далекоглядності. Умирати збираєшся, а на хліб ори! (З книги "Слово батьків – з усіх віків”; 128 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 31), вправа 80.
Урок № 15
Зв’язне мовлення
Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень.
Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі; виховувати увагу до довкілля, любов до природи й бажання зберігати її; розвивати спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
І. Актуалізація опорних знань.
* Прочитати. Довести, що кожен з поданих уривків є описом місцевості. Для чого складаються такі описи? У кількох реченнях описів вказати "дане” й "нове”.Визначити стиль уривків. Свою думку обгрунтувати. В якому з уривків автор прямо висловлює оцінку побаченого? В якому робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів? Навести приклади.
І. Невеличка пасіка стояла в балці на косогорі в садочку. Супроти неї, по другий бік балки, стояла крута гора, як стіна, вся зверху вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.
Коло пасіки росли в балці старі садки, а між ними подекуди стояли здорові дуби з густим темним листом, ніби скелі. Балка вилась попід горою й ховалась в старому липовому лісі. В садках було ще знать окопи та ями, зарослі терном і ліщиною. То було померле село, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем.
За І.Нечуєм-Левицьким.
ІІ. За Печерським монастирем, на відстані п’яти-шести верст за течією Дніпра, на правому високому його березі темнів кошлатими деревами непрохідний ліс. Він то здіймавсязеленими схилами, наче висока стіна, то спускався м’якими хвилями в широкі й глибокі улоговини й, розширюючись, біг у далечінь сизим серпанком. Тут стояла стояла садиба, оточена господарськими будівлями й десятком хат.
Одноповерховий, досить довгий будинок, критий червоною черепицею, виглядав із зелені саду надзвичайно привабливо. З височини він привітно дивився на велику улоговину з блискотливим ставом, за яким високою горою підіймався ліс. Краєвид був і розгонистий, і привільний, і сповнений невимовного чару.
За М.Старицьким.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Підготовка до роботи над твором.
* Пояснення вчителя.
Роботу над твором-описом місцевості слід розпочинати з осмислення та встановлення межзапропонованої (або самостійно обраної) теми. Так, якщо йдеться про твір-опис на тему "Моя вулиця”, потрібно поміркувати, що саме і в якій послідовності потрібно описати, щоб відтворити виразну картину місцевості. Слід пам’ятати, що йдеться саме про опис місцевості, а не розповідь, скажімо,про історію вулиці, походження її назви або людей, які тут мешкають. Таким чином, тему буде розкрито тільки в тому разі, якщо основну частину тексту буде становити опис.
Визначивши межі теми, потрібно обмікувати головну думку майбутнього твору. Скажімо, якщо йдеться про рідну вулицю, головна думка може бути така: моя вулиця – моя маленька батьківщина, і немає за неї ріднішої.
Наступним етапом підготовки до твору є добір робочих матеріалів. Якщо йдеться про опис на основі власних спостережень, потрібно, уважно роздивившись місцевість, визначити її особливості: де розташовано вулицю, від якої вулиці (площі, майдану) вона розпочинається, які вулиці поєднує тощо. Потім треба звернути увагу на рельєф вулиці, з’ясувати, яка вона - рівначи похила, пряма чи звивиста. Особливу увагу потрібно звернути на забудову вулиці: які будинки й як на нійрозташовано, чи є біля будинків двори, сквери, газони,дитячі майданчики, як все це опорядковано. Чи є на вулицібудівлі суспільного користування (лікарня, поліклініка, аптека, магазини, кінотеатр, клуб, виставковий павільйон тощо), чи розміщено тут промислові підприємства (наприклад, фабрика), ділові установи. Можливо, котрась із будівель є пам’яткою історії і культури (що засвідчено текстом відповідної дошки), визначним твором архітектури, просто вишуканою й неординарною. Цікаво, якщо у котромусь будинку мешкав історичний діяч, або представник вітчизняної чи зарубіжної культури.
Потрібно придивитися, які саме дерева та кущі ростуть на вулиці і як саме їх висаджено: вздовж проїжджої частини, у сквері, навколо газонів, попід будинками. Цікаво, якого віку дерева, чи зрубують старі, чи висаджують молоді, а також хаотично чи за певною системою висаджені на газонах чи клумбах квіти. Варто звернути увагу, чи давно заасфальтовано вулицю, наскільки придатною для автомобілів є проїжджа частина і, нарешті, як освітлюється вулиця вечорами.
Свої спостереження слід зафіксувати на чернетці у вигляді робочих записів. Традиційно робочі записи мають приблизно такий вигляд:
|
Розташування вулиці
Рельєф вулиці
Забудова вулиці |
Вздовж Парку Перемоги, над автострадою, неподалік від станції метро "Дарниця” Вулиця звивиста, плавно й рівномірно завертає праворуч, обривається, дійшовши до лісу. Шістнадцятиповерхові будинки розташовані по один бік вулиці (на протилежному боці – парк). Біля кожного будинку – просторий двір, двори не відокремлені один від одного, у "спільних” дворах два дитсадки, біля під’їздів – по 2-4 лавки, попідвіконням у дворах – висаджені машканцями будинків яблуні й вишні, саморобні клумби з чорнобривцями й півниками і т. ін.
|
Дібравши робочі матеріали до твору, потрібно перейти до складання його плану.
Відомо, що текст має таку структуру: зачин (вступ), основна частина (виклад) та кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься у тексті, у основній частини розкривається тема тексту, кінцівка є логічним завершенням викладеного. У творі-роздумі кінцівка має збігатися з висновками, що підсумовують аргументи на доказ або спростування тези.
Для тексту учнівського твору зачин, виклад і кінцівка є обов’язковими. Структура учнівського твору має бути відбита передовсім у його плані. Наприклад:
Твір-опис лісової галявини
І. (Вступ) На цю місцину ми натрапили осіннього недільного ранку.
ІІ. (Основна частина). Яким було це осіннє диво.
1.Всипаний золотом листя овал в обрамленні старих дубів.
2.Посередині галяви – струнка молода береза.
3.Ліворуч від берізки – багрянолиста калина.
4.Пожухла трава під килимом опалого листя.
5.Брунатні капелюшки грибів під березою.
6.Бездонне синє небо над лісом.
ІІІ. (Кінцівка). Хіба забути можна цю красу?
Як уже говорилося, складовими частинами опису місцевості є опис місця та опис предметів, на цьому місці розташованих.
Для твору-опису місцевості основну частину (виклад) тексту має складативласне опис.
Елементи розповіді (наприклад, про те, коли було забудовано вулицю, чиїм іменем чи на честь якої події її названо або ж коли і за яких обставин автор твору вперше на цю вулицю потрапив) цілком доречно використати у зачині твору. Проте такою розповіддю, якою цікавою вона не була б, не слід захоплюватись, адже обсяг зачину не повинен перевершувати 1-3 речень
Елементи роздуму можназастосувати у кінцівці твору (Мені ця вулиця видається найкращою (чому?), тому що... Хрещатик – улюблена вулиця киян (чому?)через те, що... )
Складаючи текст твору, потрібно дотримуватися вимог вибраного (або запропонованого вчителем) стилю. Так, складаючи твір-опис місцевості в художньому стилі, необхідно вживати слова не лише впрямому, а й переносному значенні, застосовуючи такі художні засоби, як епітети, уособлення, метафори. Текст твору виграє від доречного використання порівнянь. Слід пам’ятати: саме за допомогою відповідним чином дібраних художніх засобів автор твору передає власне ставлення до того, про що йдеться у творі (в нашому випадку, до описуваної місцевості).
Головні вимоги доучнівського твору такі: у складеному тексті має бути розкритою запропонована (чи вибрана) тема; має вільно "прочитуватись” головна думка твору; покладений в основу тексту тип мовлення повинен відповідати авторському задумові, думки висловлені логічно, чітко, послідовно, грамотно; текст повинен відповідати стильовим вимогам.
* Перевірка наявності самостійно дібраних робочих матеріалів до твору-описурідної вулиці.
* Опрацювання таблиці.
|
Орієнтовний план твору-опису місцевості (зразок)
І. За яких обставин я потрапив у цю місцину. Де вона (галявина в лісі, берег моря, вулиця міста тощо) ІІ. Якою ця місцевість є. 1. Що найперше впадає тут у вічі. 2. Її протяжність (розмір). 3. Рельєф (підвищення, впадини, водойми). 4. Забудова місцевості (якщо є). 5. Рослинність на місцевості (якщо є) ІІІ. Загальне враження (що подобається, а що, можливо, ні).
|
* Колективне складання за зразком щойно опрацьованого плану місцевості плану твору-опису рідної вулиці за власнимиспостереженнями .
І. На цій вулиці я народився (варіанти: Одна з найстаровинніших вулиць міста. Звідси родом увесь мій рід. Чиїм іменем названо цю вулицю).
ІІ. Найкрасивіша в світі вулиця.
1.Де розташовано мою вулицю.
2.Одна з найбільших вулиць столиці. (варіант: Не вулиця – малесенький провулочок).
3.Забудова моєї вулиці (варіант: Тут будинки – наче лицарі сивенькі. Висотні будинки сягаютьпідхмар”я. Хатини визирають із садків.)
4.Найцікавіший будинок.
5.А тут – людей завжди, як мурашок (торгівельний центр, універсам, спортивний комплекс).
6.Як засаджено вулицю (варіанти: Розкішні каштани, дуби і платани. Медвяні липи вздовж дороги. Моя вулиця – як дивовижний сад.)
7.Моя вулиця -завжди чисто прибрана, гарно освітленавечорами.
ІІІ. Найрідніша й найкрасивіша (варіант: Якби ще більше тут порядку...).
* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів-описів рідної вулиці.
ІV. Робота над усним твором-описом рідної вулиці за колективно складеним планом з використанням самостійно дібраних робочих матеріалів.
* Прослухування3-4 усних творів.
* Колективне обговорення прослуханих усних творів.
V. Підведення підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Вправа 83.
Уроки № 16, 17
Тема: Безособові речення
Мета: дати поняття про безособові речення, пояснити, на яку діювказує головний член безособового речення та способи вираження присудка з безособових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до влучного й точного слова; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроків
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати. У якій з колонок подано речення двоскладні, у якій – односкладні? Чим виражено присудок у односкладних реченнях?
|
...Вітер віє з поля на долину. (Т.Шевченко.) І знову усе по-новому вчувається й сниться мені. (М.Стельмах.)
Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М.Рильський.)
День поволі вечоріє. (П.Перебийніс.)
|
Війнуло вільними вітрами. (А.Казка.)
І не сниться, й не лежиться... (Нар.творч..)
Кропом пахло в селі. (М.Сингаївський.)
Вечоріло в долині. (М.Сингаївський.) |
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 35). Опрацювання таблиці "Односкладні речення” (с. 24).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Визначити односкладні речення. З’ясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.
Так гарно пахне спечена картопля! (Р.Лубківський.) Пахне печеними картоплями, хлібом, землею, корінням. (М.Сингаївський.) Довкола гуло, хвилювалось, несло, шаліло і пінилося джерело. (Л.Первомайський.) Було, та загуло і сниться перестало. (Л.Глібов.) День вечоріє. Небо зсутеніло. (А.Казка.) Вечоріє на віку... (П.Перебийніс.) Вже сутеніє. (Ю.Мушкетик.) Світає рано. Тихо світає. (О.Довгий.)
* Переписати, уставляючи пропущені букви і знімаючи риску. Визначити тип односкладних речень. Чим виражено головний член у кожному з речень?
Видно між ло..ками ополоник. За моє жито ще мене й побито. У малому горщ..ку швидше вар..ться. Зібрано комбайном не/гайно і охайно. Добрій пораді ціни не/має. Котові з в..дмедем не/гратись. Ле..ко за готовим хлібом спати. На одній сіножаті й вола напасено, й бузьком жаб наловлено. Науки за пл..чима не/носити. Ж..ття треба різ..бити з ділової дер..вини. Не/має діла без думки. Тямущому зайвих слів не/потрібно. За добру справу варто постояти.
Народна творчість.
*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу, довести, що вони є безособовими.
І. У повітрі свіжо пахло ранком. (М.Доленго.) Залило водою луки, залило. (В.Сосюра.) Заморосило осінь у сльозу. (Л.Костенко.) Листям сад замело. (І.Жиленко.) Всю ніч ревіло хижим звіром. (О.Ольжич.) А в лісі душно! (П.Тичина.) А в лісі, в лісі восени так любо ще, так мило. (Олександр Олесь.) Повітрям холодним дихати легко мені. (Б.Грінченко.) Видно неба синє дно. (В.Брюсов.) Синім холодом од трав віє. (В.Сосюра.) А в садах стільки слив уродило! (Л.Вишеславський.) Когось на пісню раптом потягло. (Б.Олійник.) І хочеться всю землю обійняти. (В.Симоненко.) Несподівано вдарено в церковного дзвона. (Панас Мирний.) Стіл завалено паперами й картами. (З.Тулуб.) Так плакалось чомусь. (Н.Петренко.) І так гірко мені, і так терпко й тривожно! (П.Палій.) Струмками застеля дороги. (А.Малишко.) Дніпрові судилось розбити ярмо крижаної тюрми. (В.Сосюра.) Так незаймано, тихо і чисто. (І.Доценко.) Підмерзало, застигало, склилось. (М.Рильський.) Замело, завіяло стежки. Закурило вихором по хаті. (А.Малишко.)
ІІ. І людей було багато по-святковому красивих. (М.Рильський.) У залі свіжо й людно. (П.Тичина.) На вулицях було порожньо. (Ю.Мушкетик.) Не спиться лікарю з чужого болю. (М.Сингаївський.) Хочеться дівчині всесвіт обняти. (Олександр Олесь.) Не кожному дано віддати іншим серця буйну зливу. (Л.Забашта.) Хіба ж не варто позмагатись? (М.Доленго.) А в кімнаті місячно і тихо. (М.Сингаївський.) У хаті не сиділося. Тягло у садок, на свіжу прохолоду. (Панас Мирний.) З лиману повіяло холодком. (І.Нечуй-Левицький.) До ночі визоріло. Йдеться на мороз. (Н.Петренко.) Сонячно. Усміхнено. Весняно. Так іще зробить багато дано! (Р.Лубківський.) Чому так затишно мені під жовтим соняхом заграви? (В.Марсюк.) І знову зашуміло над Подолом. (П.Тичина.) Шпурляло нас на гребені, штормило. (С.Шевченко.) Завихрило, затуманило білим кужелем століть. (А.Малишко.) Мріялось, гадалось, не забулось, сподівалось, ждалось... Не збулось! (О.Лукашенко.)
* Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. З-поміж записаних безособових речень вказати такі, що: 1) виражають стан природи або оточення; 2)виражають психічний або фізичний стан людини; 3) виражають певний процес.
І. З хатини видно Україну і всю Гетьманщину кругом. (Т.Шевченко.) Всім видно і за морем-океаном Софію з праправіку золоту і молоду Свободу над майданом. (Б.Степанюк.) Давно потрощено на кусні кайдани, пута, канчуки. (Р.Лубківський.) Відгуло. Відбуло. Відшуміло. Світлодення у небі встає. (М.Сингаївський.) І так схотілось до Дніпра-Славути! (П.Тичина.) Можна втратити все, але мати Вітчизну. (П.Перебийніс.) Як мені даровано багато! (В.Симоненко.) Мені так радісно в цю мить. (Олександр Олесь.) Щось мутно мені на душі. (Б.Олійник.) Скільки перейдено і пережито в днях і ночах, між трудних доріг! (А.Малишко.) Як холодно мені, мій любий, стало. (А.Казка.) Нам поталанило іще на світі жити і бачити це небо, ліс і поле. (Н.Петренко.) Всіх, як вітром, підхопило, закрутило, завертіло, заревло і загуло й над степами, над лісами, аж під небом понесло! (В.Симоненко.)
ІІ. У сні угледіти б свій край і голос матері почути. (Олександр Олесь.) Мені не потрібно землі чужої. (Д.Павличко.) Нам треба голосу Тараса. (П.Тичина.) І пекло нас, і палило, і в’ялило, мов стебло. (М.Рильський.) Треба за скривджених заступиться і розділити радощі з ними. (М.Сингаївський.) Важко дерево з корнем вирвати, друга давнього з серця вигнати. (І.Франко.) І так тихо, так сонно кругом. (В.Сосюра.) Хочеться зливи, хочеться грому. (М.Сингаївський.) Як молодість власну приємно відчути! Як важко розбіжні думки поєднати! (Л.Первомайський.) Зайнялось неземними огнями, поплило, затремтіло, заграло. (О.Ольжич.)
* Робота з підручником. Виконання вправ 89, 90 (усно).
* Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові. Пояснити, яким членом речення став підмет.
Зайвих не хочем ми слів. Знов ковдра хмар затягує блакить. Кущ омитий чистою росою. Сміхом-жартом селе заметене.
Для довідки. Зайвих не треба нам слів. Знов ковдрою хмар затягує блакить. Кущ омито чистою росою. Сміхом-жартом село замело.
* Диктант із коментуванням. За схемою, поданою на с.39 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).
І. Нестерпно бути мертвим за життя. (І.Павлюк.) Їй-право, не страшно вмерти, а страшно мертвому жить. (В.Симоненко.) Сумними вітрами, снігами густими далекі й темні шляхи замело. (Л.Первомайський.) Зайнялось неземними огнями, поплило, затремтіло, заграло. (О.Ольжич.) В добу вечірню тепло в пітьмі гаю. (А.Казка.) Поменшало багрянцю. Побільшало блакиті. (П.Перебийніс.) Запахло м’ятою, війнуло чебрецем і крильцями мелодій заіскрилось над озера замисленим лицем. (М.Бажан.) Раптом вибухом труснуло, димом небо спалахнуло й понесло навперевал аж на Княжий вал. (П.Тичина.) Танкісту видно через люквесь грізний небокрай. (М.Бажан.) Тут пахне хлібом та ще потом трохи. (О.Довгий.) Нам прийшлось перестрибнуть рівчак за сливами. (П.Тичина.) Мріялось, гадалось, не забулось, сподівалось, ждалось... Не збулось! (О.Лукашенко.) Прихмарило. Пора вже пізня. (М.Самійленко.) Як тихо та любо було навкруги! (М.Вороний.)
ІІ. Законів боротьби нікому не зламати, закони материнстване перемінить. (П.Тичина.) Інтелігентом так непросто бути. (В.Коротич.)І буде серцю тісно до нестями. (М.Стельмах.) Разом шукать нам дороги неходжені. (Л.Забашта.) У приміській взелененій алеї мені запахло полем і ріллею. (О.Довгий.) Чорнозем тоннами несло. (Л.Костенко.) В садах пилюкою сивіло. (І.Драч.) Нападало яблук червоних, пашистих на стежки моЇ, на дороги мої! (М.Стельмах.) Без чистоти творити трудно. Без творчості – нема життя. (П.Тичина.) Працюється як молодо! Співається як весело! Заквітчано, замаєно, заставлено, заклечано. За це життя чудеснеє та дорого заплачено... (Р.Лубківський.) Розкошами, красою віє над степом. (С.Васильченко.) Було так радісно кругом. (В.Сосюра.) Пахне печеним хлібом і сіном, в калюжах розмоченим, і рум’яним дитинством, неначе весною навроченим. (А.Малишко.)
* Переписати прислів’я, завершуючи їх.
Людину можна взнати за її ... . Видно звіра по ... . Нема зерна без ... . З поганої трави не буде ... .
Народна творчість.
Для довідок. Роботою. Зубах (зайця по вухах). Полови. Доброго сіна.
* Навчальний диктант. Указати односкладні речення, з’ясувати їхній тип.
І. Буря знялася несподівано. Надвечірні бурі щоразу зриваються на Дніпрі зненацька. Із заходу, з-під хмарипогнало враз курявою. На півнеба закушпелило рудим. Одразу і заводи, і Дніпро, й мости окутало якоюсь тривогою, сутінню вітряною... Сповнене вдень блакиті небо тепер скаламутилось рудою завією тьми, вітру й тривоги. Човни, як тріски, погнало по воді. Білокорі осокори на берегах закудлатились темно, віддалено. Туча розросталась. Навкруги посутеніло. Дніпро збурунився, моторка йшла важко, збиваючи хвилі. Воду зривало вітром, кидало бризками в обличчя. Бурею пригнало їхдо берега. (За О.Гончаром; 81 сл.)
ІІ. Уночі потягло холодом. До ранку випав невеличкий сніжок. Зранку сніжок знов почав падати, все прибільшуючи.Почало колесом світ крутити. До обіду таке схопилось! Світу білого не видно. Кругом хати наче у сто коней гасало, торохтіло оселею, жалібно співало в димарі. Не вітер, а буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, здіймаючи густу кашу в повітрі. Не стало видно ні неба, ні землі. Аж страшно, сумно стало!
По дворах понавертало такі кучугури, що страшно дивитись. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Вулиці забиті, заметені. Невеличкі гіллячки височенних верб визирають з-під снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, а вітер куйовдить їхні голови. А на димарі повикручувало такікудлаті барани, навернуло таку кучугуру снігу! (За Панасом Мирним; 115 сл.)
ІІІ. Смеркало. З погрібника пахло м’ятою. Від хати несло духом матіол. Заплющивши вікна, хата спала глибоким сном. Враз наче засяяло перед ним Надійчине обличчя. Примарилось, привиділось...
Іти додому було ще далеко. Жив не в цьому селі, а в сусідньому. Коли вийшов за околицю й озирнувся, село на горбах спало мирно, лагідно. Навіть не вірилось, що може бути така гарна ніч.
Пшеничне поле слалось удалину, по ньому ходили якісь безшелесні тіні. Волошка то чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? Зірвав і, піднісши до очей, зрадів, що таки волошка. Раптом йому закортіло назбирати цілий букет для Надійки.
Ніколи раніше не доводилось йому бачити такої прекрасної ночі, чути такої тиші в полях, таких запахів землі та хліба. І добре йому було. Хотілося обізватися, покликати Надійку. Вірилось, що вона таки почує його. (За Є.Гуцалом; 130 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІ. Домашнє завдання. П. 6, вправи 91, 92.
Уроки № 18, 19
Тема: Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення. Вживання називних речень в описах.
Мета: дати поняття про називні речення, пояснити, на яку дію вказує головний член називного речення та способи вираження присудка з називних реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до точного й образного слова; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладання: роздавальний матеріал, підручник.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двомаучнями.
|
Картка 1
Переписати. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. З’ясувати тип односкладних речень.
Світає. Тане морок в небосхилі. Світає. Тане сутінь на землі. (М.Сингаївський.) Так спокійно і прозоро в синім парку над Дніпром. (В.Сосюра.) І забажалось тоді мені долі, долі пташок тих, пташиної волі. (Б.Грінченко.) Од згадок так сонячно й крилато. (В.Сосюра.) Заціпило мені од холоднечі. (П.Куліш.) Насіння вітерцем далеко понесло. (Н.Кошара.)
|
|
Картка 2
Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. З’ясувати типи односкладних речень.
Люби ж..ття у боро..ьбі щоденній! (Л.Забашта.) В порожньому житті не/має втіхи. (Б.Грінченко.) Не/благайте у долі лиха. (В.Симоненко.) Не/можна зловити вогонь. (П.Перебийніс.) З Тарасом нам в..сти не раз ро..мову, напам’ять вчить могутній вірш його. Візьми свої тр..воги і йди вп..ред напер..кір біді. (Л.Забашта.)
|
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати подані в двох колонках речення. Які з них є односкладними? У формі присудка чи підмета виражено у цих реченнях головний член? Свою думку обгрунтувати.
|
Як діамантова сяйлива грань, ятріє сніг на булаві Богдана. (Д.Павличко.)
|
Бронзові очі Богдана. Радісний лет булави. (В.Сосюра.) |
* Робота біля дошки. Записати речення. Вказати з-поміж них односкладні, визначити у них граматичні основи.
Пливе перон за сизими шибками. Туман... Шлагбаум... Тиша... Переїзд... (Л.Костенко.)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.37-38) і таблиці "Односкладні речення” (с.24).
Виконання вправи 95 (усно).
*Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Вказати з-поміж них речення односкладні. Свою думку обгрунтувати.
Безлуння. Роси. Очі аж не вірять. (М.Федунець.) Тетіїв. Ліс. Суниці і гриби. Недавній слід прудкого оленяти. Так хороше з тобою тут блукати! (О.Єрмолаєв.) Ультрамарин. Голубизна. Весна. Якась мана. Обман і чарування. Неждано рання у жовтих котиках стоїть верба. (Н.Петренко.)
Словник. Ультрамарин - мінеральний барвник синього кольору, який використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни ("синька”); перен. -яскравий синій колір.
V. Виконання вправ назакріплення вивченого.
* Попереджувальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні. Визначити тип односкладних речень.
І. Зимовий сад. Холодні, голі віти. (В.Сосюра.) Безлюддя печальних кварталів. Духмяність тонка листопаду. (М.Бажан.) Ніч. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір. Курява сніжна стелиться од міріадів зір. (М.Рильський.) Стою на вулкані. Стою на межі. Пекельна робота. Робота душі. (П.Перебийніс.) Зимовий вечір. Тиша. Ми. (П.Тичина.) Пора кохання. Раз людині кожній вона дається, друзі, на віку. (Д.Луценко.) Сльози, сум розлуки... Час усе зборов. (В.Сосюра.) Зупинки. Аварії. Перон. Гучномовці. Зали чекання. Карти. Вагони-парії. Вагони-службовці. Вагони-аристократи. (Л.Костенко.)
ІІ. І немов здригнулась моря глибина. Мріють кипариси. Місяць. Тишина. (В.Сосюра.) Річка й покоси. Вранішні роси. Плине у гори туман. (В.Дворецька.) Тиша. Мовчання. Безрух. Та й у цій тиші вродився жайворонок, його чистий спів. (Є.Гуцало.) Дитячих днів моїх ожина. Розквітла в пісні знов вона... (В.Сосюра.) Осінь. Безсоння. Знервований крок курантів. Хмар нашорошеність. (Ю.Каплан.) Пожнив’я. Пожив я. Спочинути час. (В.Марсюк.) Дотик блідої руки. Хвиля тепліні на мить. (П.Филипович.) Влада. Рада. Зрада. Слово не багнет. Але де та правда, серце не збагне. (П.Перебийніс.)
Словник. Парія -людина, що належить до найнижчої касти "парайян” у Південній Індії; перен. – пригноблена, безправна істота. Аристократ- представник превілейованої верстви суспільства, знатної меншості, панівного класу.
* Робота з підручником. Виконання вправи 101.
* Пояснювальний диктант. За схемою, поданою на с.39 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем односкладного речення (усно).
І. Хтось вп’явся в горло ворогу. Хтось впав. Залізний скрегіт. Гупання булав. (М.Бажан.) Обернувся в вулик табір... Крики. Ржання. Метушня. (Олександр Олесь.) Погоня... І постріл... І змилений круп... (Б.Олійник.) Козацькі могили. Висока трава. Земля нездоланна і горда. Вілунює в камені пам’ять жива мойого народу і роду. Козацькі могили. Похилі хрести. Посічене часом каміння. Смеркає у світі. Над житом густим спливає зоря в безгомінні. (П.Перебийніс.) Хрест. Огорожа. Горбик зеленіє. (А.Казка.) Стоїть могила свіжа при дорозі. Будяк. Стерня. Пустоширокий степ. (Л.Костенко.) Сум. Безнадійність. Руїни. (Олександр Олесь.) Прибої хвиль, громади дальніх гір, чаїний зойк, роздерті вітром тучі. (В.Сосюра.)
ІІ. І де цей Вагнер народився? Міць! Яскравість! Глибина! (П.Тичина.) Ішов він неквапливою ходою, дивлячись просто вперед, виставивши сонцеві кулясте мудрецьке чоло. Патріарх! Король Лір! Пророк Ісайя! Син просто замилувався старим. (О.Гончар.) День одсяяв. Зустрічі. Розмови. (В.Сосюра.) Цифри. Люди. Гроші та години. Тонни зерна й вугілля. Ідеї. (М.Доленго.) Палата, як і всі. Фіранка біленька. Дві тумбочки. Двоє ліжок. (О.Гончар.) Бори. Діброви. Несходимі пущі. Очима світять сови невсипущі. Поле, човен, млинок. Може, хтось нас із Марса розглядає в бінокль? (Л.Костенко.)
ІІІ. План! Наказ! Облога хліба! Штурм! Атака! Боротьба! Недарма стогнала скиба, кучерявилась сівба! (М.Рильський.) Схід сонця жданого. Світає! (Олександр Олесь.) Я – сам. Вікно. Сніги... (П.Тичина.) Синіє ваза. Стіл. Шахи. А ферзь одсунувся лихий. (М.Доленго.) Гори. Безмежна тиша. Мерехтливий лід. (Я.Райніс.) Провалля. Терни гострі. Розкошлані тумани. (Р.Лубківський.) Синя даль. Руді хребти. Тихий день палає... (Д.Луценко.) Тиша й спокій. В позолоті сяє простору блакить. (П.Славейков.) Миколай. Ялинка. Дітвора. Щастя – все. А ще – коли напитись соку калинового Дніпра. (І.Павлюк.) Висота. Самота. Тихо. І асфальт більше пеклом не диха. (Ю.Бурковська.)
Словник. Патріарх – прабатько, глава роду; перен. – стара поважна людина. Пророк – особа, що передбачає майбутнє, а такожнавчає, спрямовує та втішає людей. Ісайя - один з найавторитетніших пророків з-поміж авторівВетхого Заповіту.
* Навчальний диктант. З’ясувати, який тип мовлення покладено в основу тексту. Яка роль називних реченнях у описах? Вказати називні речення.
Максим здивовано оглядався навколо. Незнайомий луг. Чагарник. Тиша. В долині пасся Орлик. Витерши обличчя росою, Максим підійшов до коня. Закинувши Орлику намочений у росі повід, пішов шукати копанки.
Невисокий горб. Кущі верболозу. Блиск води. Біля копанки грілася проти сонця невелика змія. Помітивши Максима, вона швидко майнула з горбка, пошелестіла в траву.
Копанка була глибоченька, кінь не міг дотягнутись до води. Максим став на коліна, зачерпнув води шапкою, підніс коневі. Напоївши Орлика, скочив у сідло. Незабаром доїхали до села. (За Ю.Мушкетиком;78 сл.)
* Прочитати. Що саме описано за допомогою називних речень? Яка роль називних речень у описах?
Літо. Спека. Безмежний степ. Блідо-жовта каламуть над обрієм. Сірий ковиль. (З.Тулуб.) Зайди в моє село. Куди тому едему! Ставок. Хрущі. Гаїв зеленограй. (Б.Олійник.) Зима. Стародавній замок. Печаль королівських лип. (Л.Костенко.) Веселенькі шпалери. Залізне ліжко. Фотографія. Образ Мадонни. (За М.Коцюбинським.) Листопад. Блідий сіренький день. Легкий морозець. Рідкі сніжинки кружляють у повітрі, ніби вагаючись, чи впасти додолу, чи ще покружляти над Дніпром. (З.Тулуб.) Чорний циліндр. Чорний фрак. Чорна палиця. Чорні очі. Забачивши його, панночки умлівали і, траплялося, непритомніли. (Ю.Мушкетик.)
Словник. Едем – за Біблією, земний рай, місцеперебування найперших людей до гріхопадіння; перен. – благодатний куточок Землі. Циліндр - високий твердий чоловічий капелюх циліндричної форми з невеликими твердими крисами.
* Творча робота. Використавши 4-5 називних речень, скласти й записати опис шкільного ганку (шкільного саду).
VІІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІІ. Домашнє завдання. П.7, вправа 98 (І, ІІ).
Уроки № 20, 21
Зв’язне мовлення
Стислий письмовий переказрозповідного тексту,
що містить опис місцевості
Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння відмежовувати головне від другорядного, письмово переказувати з прослуханого тексту головне, опускаючи все другорядне, менш істотне; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати поважливе ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.
Хід уроків
.
І. Повідомлення мети і завдань уроків.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем або учнями.
*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Колективне складання плану прослуханого тексту.
* Трансформація складеного плану на план стислого переказу.
*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).
ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
ІV. Підбиття підсумків уроків.
V. Домашнє завдання. Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.
Розповідні тексти з елементами опису місцевості
для стислого письмового переказу
1. Відважний полковник Богун
Навіть за часів Батия не бувало такого, як виробляв на Вкраїні шляхтич Чарнецький. По згарищах сіл та міст, вкритих непохованими тілами, бігали зграї собак та вовків,над руїнами літало гайвороння.
ВжахнувсяІван Богун, почувши про таке. Не вважаючи на те, що мав тільки один полк у три тисячі козаків, він кинувся до замку Монастирище навперейми Чарнецькому.
У Монастирищі дуже зручно було оборонятися. З одного боку місто захищали високі муровані стіни та башти напівзруйнованого замчища. З другого під кручею бігла річка. З третього боку підходило поле. Тут полковникБогун відразу наказав робити окопи.
Довідавшись, що у Монастирищі засів Богун з одним тільки полком, Чарнецький дуже зрадів, що знищить нарешті проклятого українського бунтаря. Богун вже добре дався узнаки полякам.
Ставши табором недалеко від Монастирища, Чарнецький кинув свої полки на козацькі окопи. Війська в нього було вп’ятеро більше, ніж у Богуна, проте козаки дали полякам гідну відсіч.
Принада схопити славного козацького ватажка була занадто велика. Чарнецький щодня почав водити своє військо на нові штурми, щоб дужче стомити козаків.
Два тижні тяглася облога Монастирища. Щоб надати козакам жвавості, Богун листом викликав Чарнецького на поєдинок.
Богун виїхав на коні за окопи. Козаки милувалися з молодечої вдачі свого полковника. Поляки теж почали виходити зі свого табору. Але Чарнецький не виїздив.
Чекаючи супротивника, Богун басував конем по полю. Раптом затрусилася земля од пострілів кількох десятків польськихгармат. Богун разом із конем упав на землю. То Чарнецький наказав ударити на нього з гармат... Але не впала ще з неба Богунова зірка! Розірвало на шматки Богунового коня, а його самого не зачепило.
Люто кинулися козаки на ворогів, дорогою ціною віддаючи життя. Під стіни Монастирища Чарнецький пригнав всі до останнього свої полки. Скажений був цей штурм.
- Діти мої рідні! – гукав Богун до козаків. – Пам’ятайте, що зараз ви захищаєте всю Україну від ката. Не погубіть же козацької слави!
Але козакам не треба було нагадувати про козацьку славу, бо вони самі цю славу творили. Сотня козаків у передніх окопах вся полягла, не відступивши назад ні на крок. Люто билися козаки й по інших окопах.
Від пострілів ворожих гармат зайнявся замок. Козаки гасили пожежу й билися одночасно.
Богун з тисячею козаків оббіг польське військо стороною, ускочив у ворожий табір та підпалив його. Після цього він вихопився і вдарив на поляків ззаду. Вжахнулися вороги й кинулись урозтіч. Пораненого Чарнецького ледве встигли покласти на воза й повезли у Польщу. Більше трьох тисяч своїх поранених поляки лишили на волю козаків. Покинули вони й усе награбоване добро.
Усього під Монастирище Іван Богун вигубив вісім тисяч поляків. Сам же втратив лише кільша сот душ. (За А.Кащенком; 420 сл.)
·Пояснити лексичне значення слів штурм (рішуча атака фортеці, укріпленої позиції ворога), замчище розкрити значення фразеологізму добре датися взнаки.
·Дібрати синоніми до слів згарище, башта, навперейми, принада, жвавість, басувати.
·Скласти план (орієнтовний: І. Безчинства шляхтича Чарнецького. ІІ. Навпереймиворогові. ІІІ. У Монастирищі зручно було оборонятися. 1. Муровані стіни й руїни замчища з одного боку. 2. Річка з іншого боку. 3. З третього боку – поле. ІV. Намір Чарнецького знищити бунтаря. 1. Козаки дали ворогам відсіч. 2. Щоденні штурми поляків. 3. Два тижні тривала облога. V. Богун викликає Чарнецького на поєдинок. 1. Полковник виїхав за окопи. 2. Козаки милувалися героєм. 3. Підступність Чарнецького. 4. Не впала з неба Богунова зірка! VІ. Кривавий бій. 1. Звернення Богуна до козаків. 2. Козаки гинули не відступаючи. 3. Зайнявся замок. VІІ. Доблесть полковника. 1. Богун з тисячею козаків обійшов вороже військо. 2. Підпал польського табору. 3. Удар з тилу. 4. Втеча польського війська. VІІІ. Битву виграно.)
·Перебудувати складений план на план стислого переказу (орієнтовний: І. Безчинства шляхтича Чарнецького. І. Чим зручне Монастирище. 1. З одного боку – високі стіни й руїни замчища. 2. З іншого боку – річка. 3. З третього боку – поле. ІІІ. Двотижнева облога міста. ІV. Виклик на поєдинок. У. Підступність Чарнецького. V. Воєнна доблесть полковника. 1. Звернення до козаків. 2. Підпал польського табору. 3. Удар на ворогів з тилу. VІ. Блискуча перемога.)
·Написати стислий переказ.
2. Болото
Повітря задзижчало від татарських стріл. З-за пагорба на козака посунули ординці. Козак повернув до броду. Берегом теж сунула татарва. Ворогів було не менше сотні. Не можна було дозволити узяти себе в коло.
Розвернувши коня, Омелько помчав у степ. Озирнувшись побачив, що орда чорним поясомрозповзається з трьох сторін. Лише дорога до степового озера була йому відкрита. Дорога погана, у вибоїнах, у баюрі. Береги озера поросли височенними очеретами.
Прихилившись до гриви, Омелько майже ліг на коня. А позаду, все ближче й ближче чувся тупіт копит і гортанні вигуки татар.
Одна за одноюдві стріли черконули по Омельковій шапці. Наступна бритвою різонула по шабельному ременю. Шабелька заметлялася при боці на однім ремінці. Ще одна стріла вп’ялася в приклад мушкета.
Несподівано кіньз усього розгону завалився на землю. Омелько не встиг і зрозуміти, що сталося, як уже був на землі. Хоч і була земля м’яка, а так гепнувся, що аж джмелі загули в голові.
Звівшись на ноги, Омелько, кульгаючи, побіг до високого очерету. Тільки б добігти до води!
Земля позаду стугонить від копит, гортанні крики затоплюють простір. Вже не біжить Омелько, а бреде по коліна у болотяних водоростях, жаб та в’юнів полохаючи, зганяючи вгору дрібне птаство.
Як почала вода підійматися вище пояса, висмикнув козак кривого турецького кинджала й вирізав найтовщу очеретину. Пробив всі колінця, щосили продув, знову продув, аж голова запаморочилась. Вгледівши три найвищі кущі очерету, побрів до них.
Тієї ж миті впав на нього тупіт сотень копит, свист і ревище людоловського табуна.
Омелько пірнув між трьома кущами очерету. Ревище враз стишилося. Затуливши правицею носа, козак затиснув в устах очеретину. Лівицею вчепився у підводні стебла очерету. Мушкет за спиною тягнув на дно. Одяг, намокаючи, ставав все важчим.
Як же бридко лежатиу каламутній воді, як же важко через ту рурку дихати! Думав про татар і про п’явок. П’явка – вона й є п’явка, крові насмокчеться й відпаде. А татарва? Що вона робитиме? В болото татари не полізуть, бо не вміють плавати. Протевони знають, що Омелько в очеретах. Що ж робитимуть? Підпалять очерет.
За якусь мить козак відчув, що починає дерти в горлі. Дим розривав легені, стискав горло, різким болем пронизував скроні. Не знати як, але очеретину не випускав.
Омелько почав читати усі молитви, які знав. Тільки б дочекатися, поки сонце сяде! Для татар ніч – найнебезпечніша. Не будуть вони біля спаленого болота пильнувати одного козака.
Омелько відчув, що починає засинати. На голову наче хтось поклав теплий лантух. Отямився від того, що над ним розпливається світла пляма. Це був довгожданий місяць.
Козак звівся на задубілі ноги. Тільки тепер, коли очерет вигорів до самої води, стало видно, яке велике те болото. Татарви не було. Омелько поплентався до берега.
За пагорбом заіржав кінь. Козак перехрестився й свиснув. Все ближче й ближче тупіт копит. На тлі крайнеба вималювався обрис коня. Незважаючи на важенний мокрий одяг, мушкет і розбухлі пудові чоботи, Омелько легкою пір’їнкоюзлетів на коня. Цмокнув губами, і кінь пішов бадьорою риссю. (За Ю.Логвином; 475 сл.)
·Пояснити лексичне значення слів мушкет (ручна вогнепальна зброя з гнотовим затвором), скроня (бокова частина черепа від вуха до лоба), рись (швидка хода коня, середня між галопом і ступою); розкрити значення фразеологізму у голові джмелі загули.
·Дібрати синоніми до слів баюра, рурка (трубка), лантух, крайнебо.
·Скласти план тексту (орієнтовний: І. Напад ординців. 1. Вороги сунули з-за пагорба. 2. Татарва була й на березі річки. 3. Ворогів було не менше сотні. ІІ. Козак повернув у степ. 1. Погоня. 2. Дорога до озерця. 3. Вибоїни й баюра. 4. Високі очерети на березі. ІІІ. Татарські стріли. ІV. Кінь завалився на землю. V. Тільки б добігти до води! VІ. Рурка з очеретини. VІІ. Козак пірнув між кущами очерету. 1. Затулив носа. 2. Затиснув очеретину. 3. Зброя й мокрий одяг тягнули на дно. VІІІ. Думав про п’явок і про татар. ІХ. Підпалили очерет. Х. У чеканні ночі. ХІ. Вигоріле болото. ХІІ. Вірний кінь).
·Складений план перебудувати на план стислого переказу (орієнтовний: І. Погоня в степу. ІІ. Дорога до озерця. ІІІ. Кінь завалився на землю. ІV. У болоті. 1.Очеретина. 2. Між кущами очерету. 3.Зброя й мокрий одяг. 4. Горить очерет. 5. У чеканні ночі. ІV. Вигоріле болото. V. Вірний кінь).
·Написати стислий переказ.
Уроки № 22, 23
Тема: Односкладні речення як частини складного речення
Мета: звернути увагу на складні речення, частинами яких є односкладні прості речення, формувати вміння визначати в таких складних реченнях граматичні основи, визначати типи односкладних речень, що є їх частинами; виховуватиповагу до влучного слова; розвивати логічне мислення, увагу.
Тип уроків: урокививчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного.
І. Сірий ранок. Тихо скрізь. Небо хмарою повито. (А.Казка.) Одне слово, летимо через Гімалаї. Сяйво снігів. Сліпучість небес. Чистота вічності. (О.Гончар.) Повсюди повно сонця і тіней. (М.Самійленко.)
ІІ. Гульня. Весільної співають. В дворі дівчата й парубки веселий танець починають. (Б.Грінченко.)
ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
* З кожної пари простихречень утворити складне речення.
.
oХочу вірити знов у матусину казку. Під неї я в дитинстві засинав.
oКожна попелюшка може перетворитися на принцесу. В це дуже хочеться вірити.
oМені подобається пізньою осінню. Тоді спалахує природа прощальною красою.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 25).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати частини складних речень, що є односкладними реченнями, з’ясувати їх тип.
І. Чорна ніч чорніла, не світало вранці. (Олександр Олесь.) Дивлюсь, як ніч надходить, як жито шелестить. (П.Тичина.) Збагну, як плаче на вітрах слізьми червоними калина. (П.Перебийніс.) Дідові-морозу і в морози жарко, він мені дарує теж вушанку шапку. (М.Сингаївський.) Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку... (Д.Луценко.) Терпко пахло дитинство, пахло степами, житнім хлібом, скрутою і злагодою великої родини в тісній хаті, щирістю та правдивістю. (Ю.Мушкетик.)
ІІ. В хаті спокійно й затишно, вечір десь бродить в гаю. (Д.Луценко.) Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година. (Леся Українка.) На вулиці серед хмар пилу жарко, зате в холодочку та в садочку саме добре. (Панас Мирний.) Не зчулися, як смерклося. (Т.Шевченко.) Не цвіте черемха, і пташок не чуть. (В.Сосюра.) Була зима, та пахло все ще осінню. (Т.Кобаль.) Так яблукамипахне у хатинці, як пахнуть хати тільки восени! (М.Бажан.) В хатах нам тісно, душить дах... (Олександр Олесь.)Звечора, либонь, не ждалось, а на ранок – паморозь. (М.Сингаївський.) Видно в огні блискавиць: рифи лежать горілиць. (Л.Костенко.)
* Диктант із коментуванням. З’ясувати типи односкладних речень, що є частинами складних речень.
І. В садах пилюкою сивіло, списи кидало сонце з хмар. (І.Драч.) Сум гнітить, коли душі не весниться. (М.Самійленко.) Не їсться, не п’ється, і серце не б’ється, і очі не бачать, не чуть голови! (Т.Шевченко.) Хай ліпшевб’є громом, ніж їстиме лихо. (Б.Грінченко.) Потім викосять трави, і піду я з вітрами. (М.Сингаївський.) Коли не хочуть мене розуміти, мені стає сумно. (А.Малишко.) Не наговоримось, а час летить потоком мимо нас. (Олександр Олесь.) Випивайте гіркотного трунку, щоб пізнати солодкість медів. (Л.Забашта.) Та де ж таки це видано, щоб люди за журавлями відлітали вирій? (І.Жиленко.) Не вірю, що стануть прахом збудовані мною споруди. (Р.Лубківський.) Верба усохне, і спиляють грушу, зелене море зроблять із Дніпра. (Л.Костенко.) Зерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі. (Б.Олійник.) Хай в головах посадять кущ калини, щоб ми з одних джерел із віку в вік пили. (Л.Забашта.) Я люблю, як справляють обжинки. (М.Сингаївський.)
ІІ. Є держава вже, брате, і немає її. (Л.Степовичка.) Зберімось, порадьмось, що маєм робити. (П.Куліш.) І правді я дивлюсь в лице, життямзаплачено за це. (О.Лукашенко.) Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив. (Л.Костенко.) Чи все ж те розумом збагнути, що дасться серцеві відчути? (М.Вороний.) Ділюся радістю, що світ існує. (С.Шевченко.)Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у задімах лелію. (Д.Павличко.) Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. (Л.Костенко.) Співають, сміються, а я не сміюсь. (Олександр Олесь.) Зрубали дуба задля того, щоб сірника зробити з нього. (Б.Слюсар.) Катуй мене, я не зломлюсь ніколи! (М.Ракич.) Будь сівачем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль дає. (Л.Забашта.) Шлях потужний праці й боротьби, кров’ю щедро все на нім полито, сіймо жито, сіймо, сіймо жито! (Л.Стафф.)
* Переписати речення, уставляючи пропущені літери. У кожному з речень підкреслити члени речення.
Дуже гр..міло, та дощу не доч..калися. Пустий млин меле, а помолу нема. У лісі дрова рубають, а до с..ла тріски л..тять. У лісі вовки виють, а на печі страшно. Коли дер..во падає, лісорубів стає б..гато. Коли є в мішку, знайд..ш і в горшку. Заховався в закапелку, а хвостика видно. Ніколи не знаєш, де пр..чаївся заєць. Ковалеві лихо, коли в кузні тихо. Коли є дрова, казанові не холодно. Ле..ко в оч..реті дудки робити, тільки треба вміти. Кому ле..ко на серці, тому весь світ усміха..ться.
Народна творчість.
* Навчальний диктант. Указати прості односкладні речення та речення складні, частиною яких є просте односкладне речення.
І. А було так. В один з вихідних виїхали ми до озера. І мені засумувалося... Згадалося, як на Дніпрі розглядали ми камінь скелястий. На камені накарбовано по міді, що тут загинув у бою з половцями славний витязь Святослав Ігорович. Коли пороги затоплювали, ми видобули ту мідну плиту й перенесли на інше, на високе каміння.
"Пливи”, - наче штовхає мене хтось. І я поплив неквапом, економлячи сили. Підлітком я не раз Дніпро перепливав, завжди почуваючись на воді впевнено.
Вечоріло. Від своїх віддалившись, я більшу половину проплив, а до берега ще далеко. Мабуть, могутній дух запорожця якого-небудь мене присоромив, бо добувся я таки берега! Темрява. Хащі якісь. Зате вдалині вогник проблискує! Починаю пробиратись на той людський світлячок полум’я.
Не знаю, пришельцем з якої планети я тим рибалкам видався. Та дивились вони на мене не з ворожістю, а з бажанням розгадати мене і, можливо, допомогти. (За О.Гончаром; 140 сл.)
ІІ. Десь далеко обізвався грім. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, загуркотіло й покотилось у небі.
Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі кидало колоддям, ламало, трощило, луною розкочувався гук над хмарами по широких небесних просторах.
А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний дощ. Захлинаючись, ковтала воду суха земля. Пирскало й плюскотіло листя на деревах. Вип’яли лани проти хмар широкі груди й заніміли. Сипте, хмари! До живого промочіть наше жагуче серце... Хмари й сіяли дощ щедро, не жаліючи. (За С.Васильченком; 92 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІ. Домашнє завдання.Скласти й записати 5 складних речень, одна або обидві частини яких є односкладними простими реченнями.
Урок № 24
Тема: Повні і неповні речення.
Мета: дати поняття про неповні речення, пояснити вживання тире в неповних реченнях, формувати вміння розрізняти речення повні й неповні, встановлювати опущений у неповному реченні член речення, обгрунтовувати вживання простих неповних речень у складі складних речень та в діалогах, пояснювати вживання і невживання тире в неповних реченнях, правильно інтонувати неповні речення;виховувати повагу до образного слова; розвивати увагу, уяву, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати. Відновити пропущене в кожному з речень слово. Яким членом речення це слово є?
І. В ремісника золота рука. Ремеслу всюди шана. Шана не по батькові, а по розуму. З однієї ягоди мало вигоди. В нас роботи до самої суботи.
Народна творчість.
ІІ. Воля – сонце. Волі нам! Волі духові людському і робітницьким рукам! (Б.Грінченко.) Всьому своє місце в просторі й часі. (Л.Первомайський.) Несходимі світи – то від Бога. Світ безвиході – від Сатани. (А.Ворфлик.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 42-43) і таблиці "Неповні речення” (с. 43).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати речення повні й неповні. Чим, на вагу думку, зумовлене вживання неповних речень? Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Три явори посадила сестра при долині... А дівчина заручена – червону калину. (Т.Шевченко.) На горі пишається калина. Під горою піснею – луна. (А.Камінчук.) Дощ укрив бульками став. Дощ – за комір, за рукав. (М.Рильський.) На горизонті – обрис корабля. Вода про щось одвічне розмовля. (Д.Шупта.)
ІІ. Я з династії хлібороба. Наше хлібне коріння міцне. (П.Перебийніс.) Каменярам підкорюється камінь. Ахліборобам – просторінь землі. (М.Сингаївський.) Люди орють землю. Літа – душу. (М.Стельмах.)
Словник. Династія – кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного на троні за правом успадкування; перен. - кілька поколінь однієї родини, що передають від батьків до дітей фах, майстерність тощо.
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати частини складних речень, що є неповними простими реченнями. Чого допомагає уникнути така будова складного речення? Пояснити вживання тире.
І. Небо дасть дощу, а земля - зерна. На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб – до плуга. Гарний соловей голосом, а нива – колосом.
ІІ. Голий думає про одяг, голодний – про кашу. Умілий майстер голодним буває лише до обіду, а невмілий – до вечора. Залізо їсть іржа, а чоловіка – хвороба. Заєць від куща стрибає, а жаба – від зайця.
Народна творчість.
* Пояснювальний диктант. Вказати неповні речення. Пояснити вживання тире.
І. В стороні моїй чудові сосни, клени і дуби. (М.Стельмах.) Над річкою в вуалі вже вербичка. (П.Тичина.) Веселка в літа на брові. (Л.Костенко.) Скрізь тишина безкрая. (В.Сосюра.) А зверху дощ, а зверху блиск! (П.Тичина.) У саду і жоржини, і рожі. (В.Сосюра.) Сад – в росі. (А.Казка.) Зима в душі. На всій землі зима. (П.Перебийніс.)
ІІ. Ноги – для дороги. Усякому – своє щастя. Без гайки – ні трактора, ні косарки. Господар у руках носить косу, а в шапці – голку. Клей – для паперу, голка – для нитки.
Народна творчість.
* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
Плуги врізались в перелоги, а блискавиця в небеса. (М.Стельмах.) Із хмарини – теплий дощик. (Д.Павличко.) Ранок проснувся першим, а за ним – солов’ї. (М.Сингаївський.) Між білих яблунь – біла хата. (М.Сингаївський.) Осіннє золото степів – до небокраю. (В.Павловський.)
* Перебудувати речення з метою уникнення повторів слів. Перебудовані речення записати. Вказати прості неповні речення та прості неповні речення у складі складних речень.
Зимою бійся вовка, а влітку бійся мухи. Струмок загатити легше, ніж потім загатити річку. Медок солодок, а патока солодка й поготів. Влітку роблять сани, а взимку роблять віз.
За народною творчістю.
Довідка. Зимою бійся вовка, влітку – мухи. Струмок загатити легше, ніж потім – річку. Медок солодок, а патока – йпоготів. Влітку роблять сани, а взимку – віз.
* Прочитати. Вказатиречення односкладні та неповні. Пояснити різницю між ними.
І. Степ навкруги. В траві стежина біла. Безмежна тиша. Мирна далина. (Д.Павличко.) Лужок. Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. (М.Стельмах.) Село. Дитинства дальні дні. За тином поле неозоре. (В.Сосюра.) Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті. (Б.Олійник.) Заорано. Рілля переді мною. (Д.Павличко.) Камінь. Пісок. Жарота. На плацу – рота. (Р.Лубківський.)
ІІ. Журавлі. Летять у вирій трикутним ключем. Попереду вожак. Витягнуті довгі шиї з гострими дзьобами. Відхилені ноги. Все тіло – поривання впреред. Дзьоби й грудиріжуть повітря. Швидко й рівно пливе під ними спорожніла пожовкла земля.
З.Тулуб.
* Навчальний диктант. Вказати неповні речення.
Сьогодні квіти – вияв приязні й поваги. У давні ж часи вони мали ритуальну значимість, яка і зараз вгадується в обрядах. Наприклад, весільні короваї прикрашають кетягами калини, горщечок з кашею на хрестинах - квітучими травами й колоссям. Це тому, що калина здавна вважалася символом любові, щастя, багатства, краси, а пшеничне колосся – здоров’я, добробуту.
Що ж ми сьогоднізнаємо про символіку квітів і трав?Передовсім нам відомі рослини-обереги. Полин і петрушка оберігають від русалок, м’ята, любисток, татарське зілля –від всіляких злих сил. Подарований букетик волошок говорить про ніжність, квітучий барвінок – про кохання, листок папороті – про довір’я. Лілові фіалки засвідчують невтішне горе за померлим, фіалки ж інших кольорів - радість і веселощі.
Отже, даруючи квіти, треба знати, які й як підібрати до певної нагоди. (За О.Ковальчуком; 120 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.П. 8, вправи 112 (усно), 116.
Уроки № 25, 26
Тема: Тире в неповних реченнях.
Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, вживати тире в неповних реченнях, обгрунтовувати вживання й невживання тире в неповних реченнях; виховувати повагу до образного влучного слова; розвивати логічне мислення, пам’ять.
Тип уроків: урокизакріплення вивченого.
Обладнання: підручник.
Хід уроків
І. Повідомлення теми імети уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
·Що називається реченням?
·Які бувають речення за будовою? Навести приклад простого і складного речення.
·Які бувають речення за складом граматичної основи? Навести приклад двоскладного й приклад односкладного речення.
·Які речення називаються повними? неповними? Навести приклади неповних речень.
·У яких випадках у неповних реченнях ставиться тире?