8 клас

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. В кожному неповному реченні встановити опущений член речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Обгрунтувати вживання і невживання тире.

В нашій хаті наша правда й сила. (М.Рильський.) В ярмі тут нація. Народ в ярмі. (Б.Грінченко.) Срібно дзвонять наповнені чари. Та під вікнами вже – яничари. (С.Зінчук.) На вбогому – лати. На багачу – шати. Та не йди сорочки в дуки позичати. (Б.Грінченко.) В мові – воля героїв, прояв вільного духу. (Д.Білоус.)

* Пояснювальний диктант.

І. Співає хата. Пісня з нами. (П.Перебийніс.) Удень по ниві ходить чесная робота, а вечорами – піснею дівоча ласка. (М.Стельмах.) Батьківський край і рідня впошанівку. (М.Сингаївський.) Позаду стільки злив, спекот, завій! Наобіруч могили й п’єдестали. (Б.Степанюк.) В обіймах з радістю журба. (Олександр Олесь.)

ІІ. Перший сніг – на поріг, на розбіжжя доріг. (М.Сингаївський.) А з шафи – пахощі кориці, цитрини, кави, давнини. (М.Рильський.) Може, з виду ти надто строга, а в душі – джерело тепла. (В.Симоненко.) Світ у злагоді щедріший. Дітям – ласка і дарунки. Кожній дівчинці – по стрічці, хлопцям – кожному по шаблі. Кожній казці – мир і згода. Кожній пісні – пружні крила. (М.Сингаївський.)

* Прочитати. Вказати речення односкладні і речення неповні. Яке з речень є односкладним і неповним одночасно? Обгрунтувати вживання і невживання тире в неповних реченнях.

І. Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами. (П.Тичина.) Вечоріло. По хатах запалювали світло. По вулицях – ліхтарі. (Панас Мирний.) Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. (Т.Шевченко.) Багряні кручі рідної землі. А в небі - хмар далекі кораблі. (В.Сосюра.)

ІІ. На пагорбі зеленім – хата. Криниця. Ясени. Автомобіль. Стіл на подвір’ї. Пісня – предків біль. Вишневоокі мальви – як дівчата. (Д.павличко.) Літо. Свято. В місті тиша. (Олександр Олесь.) Степ. Кам’яна баба. А їй на чоло орел. (М.Доленго.) Світає. В дорозі – тиждень. (М.Самійленко.)

* Диктант із коментуванням.

І. У небі -золотий Чумацький Віз. (М.Рильський.) Небо рідне й чуже над покорою хат. (В.Сосюра.) Край поля – холодні, горді бронзово-темні дуби. (М.Рильський.) Над річкою стояв великий гай, зимою – затишок, а літом – божий рай. (Л.Глібов.) А навколо неба мирні шати, кетяги червоних горобин. (Д.Луценко.)

ІІ. Понад Россю вишники, в світлім домі рушники. (П.Усенко.) В моєму серці – схрещення доріг ненависті й любові. (Д.Павличко.) За обрієм велике місто. А тут – життя первинний зміст. (М.Доленго.) Погано, що порожні храми. Ще гірше – пустка у серцях. (С.Семенова.) В раю – хороший клімат, та в пеклі – товариство. (І.Мироненко.)

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

І. Дерево шанується плодами, а людина – своїми ділами. Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю. Від яблуні – яблуко, від сосни – шишка. Під злим круком – зле яйце. Надія в людини попереду, а гріх – позаду. Молодий – до праці, старий – до бесіди. Сам голий, а сорочка – за пазухою. Перо – про папір, а голка – про сорочку.

ІІ. Щастя у кожного - під мозолями. Ліки – від хвороби, але не від долі. Вченому – світ ясний, невченому – примарні зорі. На дужому коні – на базар, на кульгавому – додому. На комара – з гарматою. Від нас до вас – перелаз. Розум піднімає до місяця, а майстерність – до неба. Пусти свиню до тину, то вона – в картоплю.

Народна творчість.

V. Підбиття підсумків уроків.

VІ. Домашнє завдання.Повторити п.8, вправа 114.

Урок № 27

Тема: Уживання неповних речень в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення повторів.

Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, доречно вживати неповні речення в діалогах; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, уважне й поважливе ставлення до людей, чемність; розвивати комунікативні навички, увагу, пам’ять, збагачувати словниковий запас етикетними формулами.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.

Картка 1

Переписати, розставляючи розділові знаки. Обгрунтувати вживання і невживання тире. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

А зорям – трильойони літ. (Л.Віценя.) Над Хрещатиком – тиші оливкова віть. (Б.Олійник.) Од каштанів тіні. (В.Сосюра.) Вгорі – ліси сріблясто-сині, внизу - розлив молочних нив. (М.Бажан.) Тумани линуть вгору, вгору, а хмари – вниз. (П.Тичина.) Море суворе – до самого горизонту. Небо суворе – до самого сірого моря. (Ю.Каплан.) В долині персики цвітуть, а в горах знову сніг. (М.Рильський.) В листопадовім полум’ї - мости. (Р.Лубківський.)

Картка 2

Переписати речення в такій послідовності: 1) неповні речення; 2) речення з опущеним дієсловом-зв’язкою в іменному складеному присудку. Обгрунтувати вживання тире.

У землі хліб – за сімома трудами, сімома потами. Слюсар – холодний коваль. У кожному ділі – свої майстри. Від насіння – плід, від плоду – насіння. З великого димаря – мало диму. Риба в ріці – ще не в руці. Коневі роса – краща вівса. Зелене жати – нічого не мати. По гіркім труді – солодкий обід. Трударю – пампушечки, а ледарю – соснові шишки.

Народна творчість.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці "Неповні речення” (с. 43).

* Бесіда.

·Які речення називаються неповними?

·У чому різниця між неповними реченнями й реченнями односкладними?

·Які члени речення можуть пропускатися в неповному реченні?

·Яким чином ці члени речення можна встановити?

·Навести приклади неповних речень.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням. В кожному складному реченні підкреслити граматичні основи. Обгрунтувати вживання тире.

Наша генеалогія – вся в чорноземлі. (І.Драч.) Стежки селянам, морякам – моря, а гордим птахам неба сині шати. (С.Стриженюк.) А тиша – як в соборі з давно-давно загубленим ключем. (Л.Костенко.)

Словник. Генеалогія – родовід, історія роду.

* Прочитати речення, довести, що вони є складними. Пояснити вживання тире.

Красна осінь снопами, а зима – пирогами. Птах створений для літання, а людина – для праці. Птахи славляться піснями, а люди – ділами. Борися з труднощами працею й розумом, а з небезпекою – досвідом. Рот має рукам дякувати, вони – голові. Розумний звинувачує в нещасті себе, дурний – інших. Місяць потрібний уночі, а розум – постійно. Птах - у повітрі, риба – у воді, людина – в труді. Не буде з швачки багачки, а з ткача – багача.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи 113.

* Прочитати уривок за особами. Прочитати повторно, неповні речення замінюючи повними. Виграв чи втратив діалогвід такої заміни?

-Тату, не кажіть "потилиця”, а кажіть "затилок”

-Добре тебе, синку, в школі навчили! А як по-вечному буде гній?

-Гноятус!

-А вила?

-Вилатус!

-От як гарно вивчився! Відтепер не чухатимеш затилок, а братимеш вилатус, ними гноятус та вйо на возатус! Вчись та розуму не провчи!

Народна творчість.

* Скласти й розіграти з використанням неповних речень та етикетних формул, поданих у вправі 8, діалоги, можливі за таких умов:

oпісля дворічноїрозлуки зустрілися двоє колишніх однокласників, один з яких перевівся до художньої школи, інший – виїхав з батьками на постійне проживання до Канади (Австралії, Великої Британії);

oзустрілися відомий кіноактор (естрадний співак) та двоє його шанувальників-школярів, які мріють одержати автограф свого улюбленця й дізнатися про його дитячі й юнацькі захоплення;

oзістрілися відомий футболіст (хокеїст, боксер) та двоє його шанувальниць-школярок, які хочуть дізнатися його ставлення до жіночого футболу, жіночого боксу тощо.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.Повторити п. 8., вправа 117.

Урок № 28

Тематичне тестування (тема: Односкладне речення. Неповні речення)

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок стосовно тем "Односкладні речення. Неповні речення”; формувати вміння самостійної роботи, вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.

Обладнання: роздавальний матеріал.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних pавдань двома-трьома учнями.

Картка 1

Подані речення записати в такій послідовності: односкладні речення; неповні речення. Пояснити відмінність між реченнями односкладними й неповними.

Роботи – до сьомої суботи. У всякого своя турбота і своя робота. Ведмедя ловлять не гусей пасти. У жирної вівці – одна дорога. Від курки – яйце, від яйця – курка. Втикаючи голку, шила не виймають. У ледаря Федорки прекрасні відговорки. Поставили козла город стерегти. Часом і кусень – за добрий шмат. Вір баченому, а не почутому.

Народна творчість.

Картка 2

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.

У кожного часу – свої пісні. У Хоролі – всього доволі. Птах – у повітрі, риба – у воді, а людина – у труді. У лісі дуб – карбованець, а в столиці – по карбованцю спиця. Соха – не плуг, тачка – не машина, п’яниця – не людина. Чухайся віл з волом, кінь – з конем, а свиня – в тин, бо нема з ким.

Народна творчість.

Картка 3

А блакить – без меж. (М.Рильський.) За листопадом – снігопад. За злотопадом – сріблопад. (І.Павлюк.) Позаду – осінь. На отавах – роси. В холоднім сріблі – туга давніх днів. (А.Шевченко.) Дорога справжня – завжди лиш пряма. І тільки до добра – дорога справжня. (Б.Олійник.) Мені не легше, друже, ніж тобі, та з нами у дорозі – однодумці. (М.Сингаївський.)

*Бесіда.

·Якепросте речення називається двоскладним? односкладним?

·Які види односкладних речень вам відомі?

·Якими дієслівними формами виражається головний член в означено-особових реченнях? неозначено-особових? узагальнено-особових? безособових?

·Навести приклади кожного з видів односкладних речень з головним членом у формі присудка.

·Які речення називаються називними? Навести приклад.

·У чому полягає різниця між реченнями односкладними й неповними?

·Які члени речення можуть бути пропущені в неповних реченнях?

·Яких розділовий знак може ставитися на місці пропущеного члена речення?

·Навести приклад неповного речення з тире на місці пропущеного члена речення. Як інтонується таке речення?

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІІ. Проведення тематичного контролю.

*Інструктаж щодо проведення тестування.

*Проведення тестування.

*Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання. Повторити п. 5-8, вправа 121.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

1. Речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета чи присудка), - це

а) непоширені речення;

б) неповні речення;

в) односкладні речення.

Скласти (пригадати) й записати речення з одним головним членом (напр.: Після літа по малину не ходять. (Нар.творч.)Не завидуй багатому. (Т.Шевченко.) Знов молодо мені. (Б.Чіп.) Блакитом неба прагну оповитись. (Д.Павличко.)

2. Дійова особа граматично не виражається

а) в означено-особовому реченні;

б) в неозначено-особовому реченні;

в) у безособовому реченні.

Скласти (пригадати) й записатиодноскладне речення з присудком, вираженим безособовою дієслівною формою на –но, -то (напр.: Криво викроєно, зате міцно зшито. (Нар.творч.) Не димкою туманно-голубою, а контуром окреслено знання. (П.Тичина.) Вечірню сизу даль узором срібним куто. (А.Малишко.) Назад загублено дорогу. (О.Кліпкова.) Тут вже тих рибок виловлено стільки! (І.Павлюк.)

3. Односкладне речення з одним головним членом – підметом - це

а) безособове речення;

б) називне речення;

в) неозначено-особове речення.

Скласти (пригадати) й записати односкладне речення з головним членом – підметом (напр.: Тротуари. Мокра ляпавиця. (М.Рильський.)

4. Неповне речення – це речення

а) з одним головним членом у ролі підмета;

б) з одним головним членом у ролі присудка;

в) у якому пропущено один або кілька членів, проте їх можна відтворити.

Скласти (пригадати) й записати неповне речення (напр.: У кожної пори – своя краса. (Д.Луценко.) Гніву б нам Кобзаря! Нам би духу Тараса! (М.Хижняк.)

5. Означено-особовим є таке речення:

а) А моє Полісся не любить не можна. (М.Сингаївський.);

б) Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. (Д.Луценко.);

в) Вже не журно мені. (В.Сосюра.).

Скласти (пригадати) й записати означено-особове речення (напр.: Не знищуймо себе в дрібній гризні. (В.Герасимчук.) або безособове речення (напр.: Мій човен геть від берега несе. (О.О’Лір.)

6. Тире ставиться у такому неповному реченні:

а) А у мене в серці музика ясна. (В.Сосюра.);

б) Вся душа моя – з протиріч. (Л.Віценя.);

в) А навколо земля у зеленім росистім вінку. (Л.Забашта.)

Скласти (пригадати) й записати неповне речення, в якому на місці опущеного члена речення потрібно поставити тире (напр.: Пішов кіт спати. А миші – в танець. Перо – про папір, голка – про сорочку. (Нар.творч.) Золото родить рабів. Славослов’я – тиранів. (М.Самійленко.) На обрії – химерна поема гір. (М.Рильський.)

Урок №29

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Кома між однорідними членами речення.

Мета: дати поняття про однорідні члени речення як такі, що поєднуються між собою сурядним зв’язком, формувати вміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, розставляти коми в реченнях з однорідними членами, правильно інтонувати речення, ускладені однорідними членами; виховувати повагу загальнолюд ських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Актуалізація опорних знань.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Визначити члени речення, що відповідають на одне й те питання й відносяться до одного члена речення. Дати визначення однорідним членам речення.

День розцвіта і тане. (В.Сосюра.) Міняться білі хмаринки то сріблом, то злотом. (Леся Українка.) Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М.Самійленко.) А калина соромлива і тремтить, і омліває. (Б.Грінченко.) Наморивсь і намучився я в чужині. Заболіло і серце, і рани мені. (М.Стельмах.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теретичного матеріалу (с.52-53) і таблиці. "Однорідні члени речення” (с.54).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. З’ясувати, якими членами речення – головними чи другорядними – вони є. У яких реченнях однорідні члени поєднуються тільки за допомогою інтонації? У яких – за допомогою інтонації переліку та сполучників?

Хай живуть під небом вічно Щастя, Єдність, Згода! (М.Гурець.) Часи трощили все, місили. (І.Драч.) Має бути Справедливість, Щастя, Мир, Любов і Ласка. (Ю.Тувім.) Ми виросли із пісні, роботи і війни. (П.Перебийніс.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання. (М.Стельмах.)

* Переписати, вставляючи пропущені букви. Одноріднічлени речення підкреслити. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. Вказати сполучники, що з’єднують однорідні члени. Прочитати речення. Правильно їх інтонуючи.

І. Сонце, з..мля і вода – найперші годувальники. Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо. З..мля потр..бує гарної погоди, доброго насіння та працьовитого господаря. Час, т..рпіння і сумління пр..бирають з дороги каміння. Скажи, покажи та в рот положи. З однієї квітки робить бджола і мед, і отруту. І граб, і дуб від малої сокири падають. С..дить Семен під кручею, ловить рибу онучею.

Народна творчість.

ІІ. І зливками ро..топленого сонця л..жать ц..трини, груші й в..ноград. (Л.Костенко.) Яблука і груші падають на землю, боки, спини б’ють. (Олександр Олесь.) Запах меду, трав і хвої серце збуджене п’янить. (Д.Луценко.) Сині дзвоники, троянди, чорнобривці наслухали пов..чірні таємниці. (М.Сингаївський.) І смішно, ніжно, білосніжно жасмин танцює па-де-де. (І.Жиленко.) Паде додолу листя з д..ревини, паде невпинно, чутно, сумовито. (І.Франко.) Од пепінок, шафранів, од ренетів духмяність ллється по усій планеті. (О.Довгий.) Сьогодні з лісу я пр..ніс боровиків, маслят, лисичок, і краснюків, і печеричок, а ще в пр..дачу груш-кисличок. Здавалося, що возом віз. (М.Сингаївський.)

Словник. Па-де-де – одна з музично-танцювальних форм у балеті; танець двох виконавців.

*Попереджувальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити, вказати серед них непоширені й поширені. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

І. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи. (М.Стельмах.) Крізь хмарузірка із срібла то вирине, мигне, послуха, то заховається... (П.Тичина.) Ніч була хоч і зоряна, та темна. (Панас Мирний.) На Дніпрі, Ятрані і Дунаю білі роси вишила гроза. (А.Малишко.) Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась, дівчина наче, цвіла, червоніла і не могла одірватись од сонця! (Олександр Олесь.) Мені потрібні зорі, шум борів, полин і м’ята, подих матіоли. (Р.Лубківський.) Я зріднився, мій краю, і серцем, словом з тобою. (М.Сингаївський.)

ІІ. Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани. Прийшли, сіли коло мене і про Україну розмовляють,розказують. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило. Понад ставом вітер віє, лози нагинає.

З творів Т.Шевченка.

* Робота з підручником. Виконання вправи 141.

* Диктант із коментуванням. Однорідні члени речення підкреслити.

І. Слово цвіте, проситься, прагне в балади. (М.Сингаївський.) Вродлива пісня розсипає бризки, гойдає неба золоті колиски. (А.Малишко.) Блукала рідна пісня за курганами, за синіми байраками, лугами. (П.Перебийніс.) Про юність пісня, про любов, про три верби луна. (Л.Дмитерко.)

ІІ. Як ти душу мою розтривожив, козаче! Ніби кобза, вона то радіє, то плаче. (А.Кацнельсон.) А тим часом запорозьку зброю старий виніс із комори, дивиться, радіє, приміряє... (Т.Шевченко.) Сміюсь я, жартую, співаю, не скаржусь на долю зовсім. (Олександр Олесь.) Я зріднився, мій краю, і серцем, і словом з тобою. (М.Сингаївський.)

* Творча робота. Написати невеликий твір-роздум "За що люблю пісні землі своєї” (обсяг – 6-7 речень), уживши кілька рядів однорідних членів речення.

* Навчальний диктант.

І. Усе пішло у повторний цвіт. Тільки цвіт цей не весняний, а осінній. Кольори багряні, жовті, вишневі, пурпурові, червоні, оранжеві. Полум’ям цих кольорів позаймались дерева, кущі, бур’яни, бадилля. Тліють і горять, жаріють і вогневіють, димлять і чадять десь у лісовій гущавині. Кожне дерево творить своє окремішнє багаття, а загалом вони творять спільне, багатоманітне.

День – сонячний та прозорий. Немає краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця, смолоскипам дерев на просторах землі, кривавим спалахам калини по байраках, замисленій течії води в більших і малих струмках. Немає краю білому, заупокійному, елегійному летінню павутинок бабиного літа. (За Є.Гуцалом;90 сл.)

ІІ. З того місця так видно усюди. Змією біжить-в’ється дорога з гори в долину, круто повертаєто на один бік, то на другий. По сторонах того шляху послалися лани чорні, жовті, зелені, упираються краями в шлях...

Сонце, сідаючи, косими парусами обдає ті лани. Горять вони всякими кольорами, миготять зверху золотим блиском, тонуть краями в сизійдолині блакитного небосхилу. А легенькі тіні простяглися вподовж того квітучого килима, стиха пересовуються з місця на місце. Чудова навдивовижу картина! Дзвінка жайворонкова пісня колише потомлену думками душу...(За Панасом Мирним; 82 сл.)

Словник. Елегійний – меланхолійний, задумливий, сумний.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 9, вправа 143.

Уроки 30-32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами речення, формувати вміння ставити коми між однорідними членами, зв’язаними сполучниками єднальними, протиставними та розділовими; правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, удосконалювати навички роботи з таблицею.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити.

І. Хай звільняється серце чуле од туману, брехні і пут. Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках, як блискавиці. (В.Симоненко.) На столі лежали розкрита Біблія, і риба на блюді, і хліб. (П.Тичина.) Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас. (Б.Олійник.) Сяють камінням книги коштовні, мармури сиві, мури церковні. (В.Осадчий.)

ІІ. Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали, навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися, закричали, знялись і полинули, тільки пір’я на спогад покинули. (О.Орач.) На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, то кричали голосним, веселим криком. (Олександр Олесь.) До хмар оцих під небом нахололим, до цих дерев, до рідної землі, немов глухим вузлом, прощальним колом прив’язуються журні журавлі. (В.Моруга.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Бесіда.

·Якими сполучниками можуть з’єднуватися однорідні члени речення?

·На які групи поділяються сполучники сурядності?

·Який сполучник сурядності може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним? Навести приклади.

* Опрацювання таблиці.

СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ

Єднальні

Протиставні

Розділові

і; та; ні...ні; не тільки, а й; не тільки, але й; як..., так і

а, але, та, проте, зате, однак

або, чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то

Когось учи і сам учись. Від малої сокири як гарб, так і дуб падає. Жовтень не любить ні колеса, ні полоза. (Нар.творч.)

Кує не молот, а коваль.

Вийшли женці в поле жати, та забули серпи взяти.

Голка мала, проте колюча. (Нар.творч.)

У шевця черевики чи то підметки гублять, чи то каші просять. Мисливець уцілить або в сучок, або в білку. (Нар.творч.)

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному ряди однорідних членів. З’ясувати, до якої групи належать сполучники, якими з’єдано однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Пшениця і вдячність родять лише на доброму грунті. Родить не земля, а руки. Жито любить не тільки воду, а й гарну погоду. Не буваєбез гайки ні трактора, ні косарки. Їхавто вгору, то в долину, то в будяки, то в кропиву. Вода м’яка, протекамінь пробиває. Кішка ловить миші длясвого прожитку, а не для хазяйського вжитку.

Народна творчість.

ІІ. Пшениця, жито на добрім сіялись лану. (Т.Шевченко.) Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Він був косар. (О.Довженко.) Не гай то був, а цілий ліс співучий! (Р.Кудлик.) Зітхають яблуні чи то шепочуть? (Г.Фалькович.) Співає чи сміється очерет? (М.Доленго.) Проміння сонця, мов прудка форель, то блисне, то зника в глибинах плеса. (Д.Луценко.) Устане ясне сонце, і зайде, і знов устане. (Панас Мирний.) Я кличу вас у відчаї не гнуться, а вибухати, як нові сонця! (В.Симоненко.)

ІІ. Чи сніг там, чи дощ ото сіє? (Б.Грінченко.) Чи то снігами дибилась дорога, чи то травою слалася в теплі? (Д.Луценко.) Розмова хоч відверта, та не щира. (Л.Золотоноша.) Знаю я дощів грайливу мову, шум полів і плюскіт ручаїв. (М.Гурець.) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л.Костенко.) Вітер віє, віє, мліє, навіває злотні мрії, то замовкне, то заграє, то всміхнеться, то зітхне, то біжить над море синє, то на гори тихо лине.(Олександр Олесь.)

* Робота з підручником. Виконання вправ 163, 165 (усно).

* Диктант із коментуванням.

І. Пташечка знялась, а не літає. Серце зайнялось, а не горить. (М.Шевченко.) Небо у криках ясних журавлиних людям віщує і радість, і сміх. (А.Малишко.) Журавлі несуть комусь нове життя, ім’я і слово. (Р.Лубківський.) Прокидається Україна, будить жайворонків своїх. (М.Сингаївський.) Прибережні бабки чи приснули, чи сп’яніли в хащах полину. (М.Самійленко.) Лунко перегукувались журавлі,дикі качки і чорногузи, потужно й швидкомчали на північ, назустріч кризі й вітрові. (З.Тулуб.) Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, й жовті, й сизопері птиці у рідні гнізда, на свої криниці. (А.Малишко.)

ІІ. І бідність, і багатство не дають спати. (М.Стельмах.) Кобзарю! Ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти. (П.Куліш.) А на серці легко, але й гірко. (М.Шевченко.) Не із очей зринає людський зір, а із душі. (П.Славейков.) Зігрілася душа, розмерзлась, ожила. (Л.Костенко.) Я глибоко в душі любов таю й ненависть. (П.Куліш.) Спадає сніг повільно й терпеливо. Біліють крила ниви і душі. (Д.Павличко.) Росте з землі душа, пшениця і спориш, залізо й дерево, Стопчатів і Париж. (Д.Павличко.)Селяни знають, а не королі, що є енциклопедія Землі. (С.Стриженюк.)

ІІІ. Схилилась і пустила коси за вітром сива ковила. (М.Доленго.) Проростали верби чи тополі у барханах срібної імли. (П.Перебийніс.) І світиться в мені тепло землі моєї, її зоря, і хліб, і вранішня роса. (Р.Лубківський.) І гречка біла пролива меди на борозни, на хати, на сади. (А.Малишко.)

*Переписати прислів’я, завершуючи їх. Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

Розумний – не хитрий, а ... . Розум приходить не тільки з роками, а й з ... . Розумний чоловік і на скелі житиме, а молоко ... . Розум розуму – не завада, а ... .

Народна творчість.

Для довідок. Мудрий. Шипами. Питиме. Відрада.

* Навчальний диктант.

Ми не найкращі, але й не гірші за інших. Матері у спадок нам передають не чваньковитість, не пиху й захланність, а почуття честі, гідності й волелюбства. Це ж чогось варто!

Професор Яворницький видовбував з небуття самий дух козацької республіки, затоптаної невігласами А нам якраз і дорогий отой дух вільності, патріотизму, що жив і широко, і весело. За цим якраз ми і зголодніли. Може, цього вітаміну тобі й бракує, козацький нащадку! А то подивись на себе, хирляве дитя віку, до чого дійшов ти на голоднім пайку песимізму! Твій пращур сокола бив на лету, нежить його не валила з ніг.А мова яка була! "Я, пане кошовий, горло своє ставлю, коли від правди й товариства відступлюсь, відмовлюсь!” Отаким штилем розмовляли твої хортицькі попередники, твої предки. Криця в людях була. Ну, в нас вона, звичайно, теж є... (За О.Гончаром; 135 сл.)

Словник. Захланність– жадібність, ненажерливість. Песимізм – світовідчут тя, пройняте зневірою в майбутньому, відчаєм.

VІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІ. Домашнє завдання. П.10, вправа 164.

Уроки 31, 32

Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, уміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, ставити коми між однорідними членами, правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, уміння виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, порівняння, виведення висновків за аналогією.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Картка 1

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

Воля, освіта, рівність, братерство збудять ізнов Україну! (Б.Грінченко.) Все здолаєм, все ми зможем, тьму прокляту переможем! (П.Тичина.) Станьмо вкупі за Вкраїну, биймось, биймось до загину! (Б.Грінченко.) Так доки будем людом ми безгласним, перед чужинцем гнутись і німіти, ні поринать, ні плавати не вміти? (П.Тичина.) А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш одвічні труднощі дороги. (В.Герасимчук.)

Картка 2

Переписати, уставляючи пропущені букви і розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

У майбуття ростуть д..рева й люди. (В.Коротич.) Сплять ліси, поля, кр..ниці, шепіт ручая. (А.Малишко.) Дорога то збігала на гору, то стрімко спадала вниз, пірнала під віття, слалась чер..з гребельки. (Ю.Мушкетик.) Свіжа зел..нь ро..гойдалась, ро..гулялась, попл..ла. Все ож..ває, міниться, тр..мтить, бруньками пружно тягнеться в блакить. (А.Малишко.) У цвіту яблуневім х..тались сади після бур, після гроз, після років біди. (В.Сосюра.)

Картка 3

Переписати, підкреслити однорідні члени речення. В першому реченні підкреслити всі члени речення.

І кличе мене батькова хатина на синь, на роси, на вишневий цвіт. (О.Довгий.) Над селом, над полем, над борами райдуга біжить, яе зайченя. (М.Сингаївський.) По воді стрімку кардіограми пишуть щуки, жаби й окунці. (М.Гурець.) На тиху ніч, на вечір золотий у синє небо висипали зорі. (О.Довгий.) І переходить надвечір’я у вечір, в північ, в ніч глуху. (Л.Дмитерко.) Маска ховає обличчя, але не ховає очей. (І.Павлюк.)

* Пояснювальний диктант. Визначити ряди однорідних членів речення.

Глід, Шипшина й Терен дикий вмить без галасу і крику всю поляну оточили, нашорошили голки. (В.Симоненко.) Ой, гірка моя калина! Візьму ягоду я в губи від простуди, від огуди, від нудьги, від переляку. (П.Перебийніс.) В поле, до ріки йду не гуляти – слухать стежку, хвилю, колоски. (М.Федунець.)

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда.

·Які члени речення називаються однорідними?

·Який зв’язок -сурядності чи підрядності – існує між однорідними членами речення?

·Які члени речення можуть бути однорідними?

·Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

·Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

·Якими сполучниками поєднуються однорідні члени речнння?

·На які групи поділяються сполучники сурядності?

·Чи завжди ставиться кома перед протиставними сполучниками, які з’єднують однорідні члени? Назвати протиставні сполучники.

·У якому випадку не ставиться кома перед єднальним сполучником, який з’єднує однорідні члени?

·У якому випадку ставляться коми перед єднальними сполучниками? Навести приклади.

·Чи ставиться кома перед другою частиною розділового сполучника, який з’єднує однрідні члени речення? Навести приклади.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням.

І. І Шевченко, і Пушкін, і думний Шекспір у симфонію людства вплели голоси. (А.Малишко.) Колись в сонетах Данте і Петрарка, Шекспір і Спенсер красоту співали. (І.Франко.) Ти маєш і Шевченка, й Українку. Вони ж за тебе муки прийняли. (В.Гей.) Чи не приходять розмовлять із нами Леся Українка, і Коцюбинський, і Франко? (М.Рильський.) Я побачив у Львові Шашкевича очі, Кривоносові плечі, Франкове чоло. (В.Симоненко.) Прийдіть, мої брати й мої діди, опришки, запорожці, галайди, Залізняки, і Гонти, й Морозенки! (Д.Павличко.) А в нас ні Муромця, ані Тараса, ні оборонців, ні вождів, ні Спаса! (М.Шевченко.)

ІІ. Високо вгорі сліпучо зблискують крилами голуби. Хтось їх ганяє,підіймає обережно над собором, над валуванням заводських димів. У понадхмар’ї, у чистих висотах добувають розумні птахи собі свіжого повітря ковток. Вони то згаснуть, то знову виринуть у тійбуро-оранжевій повені і, мов рибки, трепещуть у ній, набираючи висоту. То зникнуть у хмарі, то знову сріблясто затріпочуться, зблиснуть, мов іскринки... Ось вони розтанули, зникли, а по якійсь хвилі знов засріблилися, мов біле листячко, розвіяне вітром у буро-червоній хмарі. Вперто підіймаються вони над собором і його наче витягують за собою, тягнуть у небо разом з його банями і шпилями.

За О.Гончаром.

ІІІ. До свободи треба дорости розумом і світлими думками. (А.Матвійчук.) А це знамено запорожців, а чи заграва зацвіла? (В.Марсюк.) Я пристав до борців, що не знають вороття у минуле, назад. Їм у щасті чи в тузі безкраїй душі полум’ям волі горять. (І.Ірлявський.) А ці тупцюють дрібно та борзенько. Хіба Нечай, Богун чи Морозенко оце б такий човгикали фокстрот? (Л.Костенко.)Наклеп, злоба, підлість, гнів і пиха – все тимчасовість. (Д.Павличко.) Сійте розумне, безсмертне і людяне. (М.Некрасов.)

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

В Шевченковім залізнім слові, під грізним Гоголя пером, нам хвилі гомонять дніпрові, гаї й лани понад Дніпром. (М.Рильський.) Шевченка рядочки і Пушкіна вольнії строки, Некрасова муза і Лесі крилаті слова у серці лишаться на всі неозначені строки. (Л.Забашта.) Море лягло, завмерло, притулило заворожену пащу до берегів і жадібно п’є красу скель. (М.Коцюбинський.)

*Навчальний диктант.

І. Наближаюсь до чорногузів, що ходять по мілкому.Ось один птах подивився на мене і, задерши дзьоба, хутенько чи то перебігає, чи то перескакує на безпечніше місце. А решта й не дивляться в мій бік, граційно переступають тонкими ногами поміж лепехи та осоки, вишукують здобич.

Чорногузи дуже великі, поважні й пихаті. Я кидаюсь вперед, щось кричу войовниче. На мою превелику радість, птахи один за одним важко злітають догори і, далеко повитягавши тонкі шиї, летять. Але чомусь не зринають догори, а низько перелітають над ставом і зникають за вербами на протилежному березі.

Мені стає шкода, що розлякав їх. Може, повернуться знову? На лугах – найулюбленіше їхнє місце. Тут вони іноді збираються чималим гуртом чи жаб половити, чи просто так походити серед лепехи й рогози. (За Є.Гуцалом; 120 сл.)

ІІ. Хто не був на городі, придивіться. Гляньте на гарбузиння, на ряди голованів-соняшників, на картоплю, на буряки. Усім цим добром натопкана свята земелька.

Між городиною жартівлива рука бризнула квітками. Тут і королевий цвіт, і кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка. Все це гордовите панство топчеться поміж капустою, по грядках квасолі, лізе на тин, зазирає у маленьке віконце, просить: "Чи не продали б ви, хазяєчко, хоч клуночок картоплі?” (За С.Васильченком; 70 сл.)

ІІІ. Страшне у скіфів дійство похоронне! Ольвійський грек, бувало, похолоне. Спочатку возять мертвого царя, щоб сорок днів усі за ним ридали. Рабиня, як зацьковане звіря, тремтить, чекає, що її придавлять. Царя везуть, одягнутого в плис, у захололій капсулі із воску. Селера і товчений кипарис зробили з нього мумію заморську. І їде цар з рабами і скарбами. Царя везуть вози і шарабани. За ним ідуть на той світ, бо він цар, наплакавшись у ті сороковини, коханка, кухар, навіть новинкар, що буде й там розказувать новини. Підземний світ, і тлін, і німота. В жертовних чашах ритуальний трунок. Та на цареві зброя золота, і меч, і щит, і бойовий рихтунок. Аж потім вже подвижники і вчені взялись вивчать кургани височенні. От розкопають ями та кар’єри та й доберуться в царські інтер’єри. І кожна бляшка, панцир, окуття і на прикрасах вирізьблені драми – це панорами скіфського життя, увічнені по золоту майстрами. (За Л.Костенко; 145 сл.)

Словник. Скіфи – народ, що у УІІ ст. до н.е. прийшов уПівнічне Причорномор’я з Азії.Плис - груба бавовняна ворсиста тканина; бавовняний бархат. Капсула – оболонка, герметично закрите вмістище. Рихтунок – спорядження.

V. Підбиття підсумків уроків.

VІ. Домашнє завдання. Поворитип. 10, вправа 167.

Урок № 33

Зв’язне мовлення

Особливості будови опису пам’яток історії та культури.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки

Мета: пояснити особливості будови опису пам’яток історії й культури; формувати вміння визрізняти опис пам’ятки в тексті й усно переказувати його зі збереженням стильових вимог вихідного зразка; розвивати логічне й образне мислення, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. Вказати опис місцевості. Чи можна вважати, що в уривку подано ще один опис – описдавньої гравюри? Чи є ця гравюра пам’яткою історії й культури? Як ви розумієте вираз "пам’ятка історії та культури”?

Загальний вигляд Чортомлицької Січі показано на одній вельми цікавій гравюрі.

Вона виконана відомим гравером ХVІІ століття Інокентієм Щирським на полотні завдовжкив 12 і завширшки в 7,5 четвертей. Лицевий бік гравюри весь списаний ликами, розділеними на шість рядів. В першому ряду зображена Богоматір, у другому – світлий князь Володимир: під ним – двоголовий орел. Обабіч Богоматері й Володимира – 12 фігур різних святих. У третьому ряду зображено місто Київ, в четвертому зліва – намальовано будинок, у якому сидять запорожці поруч із турками чи татарами на спільній раді, посередині – група козаків, які списами розміряють землю, а з правого боку – Запорозька Січ з клубами диму над нею.Січ оточена високим валом, на котрому стоять три гармати на колесах, за валом видніють шість куренів, серед яких височить маленька триглава церковця.

Нижче зображення Січі йде останній ряд постатей - чотирьохвізантійських імператорів та двох російських царів – Івана й Петра. Думка, вкладена майстром у гравюру, очевидна – він показав головні моменти в історії Київської Русі у зв’язку з історією запорізьких козаків і зобразив сучасне йому царське двовладдя в Росії, підкріпивши його прикладом Візантійської імперії.

За Д.Яворницьким.

Словник. Гравюра – зображення, що є відбитком з малюнка, виконаного гравіюванням на дошці (друкарській формі). Четверть - старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см).

* Прочитати (прослухати), з’ясувати стиль кожного звисловлювань. Назвати відомі вам пам’ятки історії та культури.

1. Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини.

Об’єкт культурної спадщини – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам’ятка – об’єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Із Закону України "Про охорону

культурної спадщини”

від 8 червня 2000 р.

2. ПАМ’ЯТКА - 1. Предмет, що служить нагадуванням прокого-, що-небудь // Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи, праці і т.ін.. 2. Предмет матеріальної культури минулого. П. історична - залишок минулого, що є об’єктом вивчення історичної науки.

З тлумачного словника.

Словник. Антропологія – наука про походження й розвиток людини, утворення рас. Археологія – галузь історичної науки, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток (місць поселення, поховання, решток житла, предметів побуту, знарядь праці, зброї тощо). Естетика – наука про прекрасне і його роль в житті суспільства. Етнографія – галузь історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки. Автентичність – дійсність, справжність

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

Пам’ятка – це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся. Пам’ятки існують рухомі (твори станкового живопису й скульптури, ювелірні вироби, предмети побуту: меблі, обяг, посуд тощо) та нерухомі, тобто постійно закріплені за одним місцем: будівлі,твори монументального мистецтва (настінний розпис, мозаїка, пам’ятники).

У реченнях описупам’ятки (предмета) "даним” є назва предмета чи його частин, "новим” – ознаки предмета.

Якщо пам’ятка історії й культури є архітектурним комплексом (ансамблем), її опис є органічним поєднанням опису окремих будівель (церкви, каплиці, дзвіниці, трапезної, муру, брами тощо) та опису місцевості, ці споруди розташовані.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати. Чи можна вважати уривок поєднанням розповіді про пам’ятку з описом пам’ятки історії й культури? Прочитати фрагмент-розповідь про історію пам’ятки та фрагмент-опис пам’ятки. Вказати фрагмент, що становить собою оцінку пам’ятки. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

Траянову колону встановлено 113 року нашої ери в РиміВона увічнювала могутнього імператора й проведену ним на початку ІІ століття нашої ери воєнну кампанію проти Дакії – країни, що обіймала територію між Дунаєм і Прутом, загрожуючи римським володінням на південь від Дунаю. Рим мав виплачувати дакамщорічну данину. Внаслідок згаданої кампанії, відомої у світовій історії як Траянові війни, Дакію було підкорено, і кордони могутньої Римської імперії сягнули далеко на північний схід.

Первісно колону було увінчанобронзовим орлом. Згодом орла було замінено статуєю Траяна, а в ХV столітті – статуєю Апостола Петра. Колона суцільно вкрита скульптурними рельєфами. Усього рельєфів 155. На них представлено найважливіші події військових походів Траяна 101-102 та 105-106 років.

Рельєфи виконані надзвичайно майстерно. Колона справляє враження урочистої величі.

З журналу.

Словник. Рельєф – опукле скульптурне зображення на площині.

* Прочитати. З’ясувати пожднані в уривку типи мовлення. У реченнях опису пам’ятки вказати "дане” й "нове”. З’ясувати стиль уривка.

Бунчук -проста, помальована начорно палиця завдовжки чотири з половиною аршини. На її верхньому кінці насаджено мідну кулю. Під кулею вставлено волосся з кінського хвоста з чотирма чи шістьма косами поверх волосся.

Бунчук – клейнод, що належав кошовому отаманові, хоч носив його бунчужний, він же бунчуковий товариш, який під час походу тримав його над головою кошового.

За Д.Яворницьким.

Словник. Аршин – давня міра довжини (0,711 м). Клейнод - вйськова ознака, символ влади, що надавався козацькій старшині відповідно до посади.

V. Підготовка до роботи над письмовим вибірковимпереказом.

* Читання тесту вчителем або учнями.

*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану вибірковогопереказу тексту (фрагменту, що є описомпам’ятки історії та культури).

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

* Усне переказування опису пам’ятки за складеним планом.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Дібратиробочі матеріали до твору-опису названої вчителем пам’ятки історії та культури.

ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ Й КУЛЬТУРИ ДЛЯ УСНОГО ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ

1. Скіфська пектораль

Скіфи! Одне це слово від VІІ ст. до н.е. аж до ІІІ ст. н.е. наводило жах на племена і народи Східної Європи та Близького Сходу. Це був своєрідний "караючий меч” для тодішнього світу. Водночас це був мудрий, працьовитий, лицарський народ, що прийшов у Північне Причорномор’я з неозорих просторів Азії. Скіфи мали високий художній смак.

Оскільки скіфи були кочівниками, вони не створювали ні скульптури, ні мозаїки. Їх способові життя найкраще відповідало мистецтво мініатюри – прикрашування зброї, домашнього начиння й особливо культових предметів, якими вони щедро обкладали покійників.

Перш ніж поховати свого царя у спеціально відведеному для цього місці – у Придніпров’ї, на рівні дніпрових порогів – скіфи здійснювали над його забальзамованим тілом обряд пам’яті. Тіло ховали в просторій гробниціразом із дружиною, слугами, кіньми. Біля царя клали золоті чаші й інші коштовні речі. Над гробницями насипалися величезні кургани.

У степах Південної України таких курганів виросло чимало. Згадку про них знаходимо у найвидатніших творах українського фольклору: думах, піснях. Археологічні розкопкимогил-курганів розпочалися з середини ХVІІІ ст.

У скіфських похованнях знайшли безліч предметів, які склали літопис культури й мистецтва Скіфії. Один з таких предметів, можливо, найпромовистіший, вдалосявіднайти експедиції Інституту археології АН України 1971 року.

Досліджуючи царське поховання під Товстою Могилою у Дніпропетровській області знайшливелику нагрудну прикрасу – золоту пектораль, що важила 1150 грамів і сягала 30,6 сантиметрів в діаметрі.

Пектораль виготовлена із золота високої 958-ї проби, має чистий сонячний колір. Вона складається з трьох ріжкоподібних ярусів, з’єднаних між собою скрученими "ланцюжками” золотих порожнистих трубочок.

У верхньому ярусі пекторалі зображено побутову сценку. Двоє чоловіків чи то дошивають, чи то латають одежину на зразок короткого кожушка. Праворуч від них – кобила з лошам, корова з телям, вівця, коза з козеням, птах, що злітає. Ліворуч – ті ж самі тварини з малятами, але в дещо інших позах.

Другий, середній ярус є смужкою рослинного орнаменту. Він складається з чітко окресленихлисточків, квітів. Орнаментукріплений на плоскій платівці.

У третьому, нижньому ярусі відтворено жорстоку боротьбу між хижаками і травоїдними тваринами. У центрі зображено кровожерних грифонів, які напали на коня. Лев і леопард напали на дикого кабана (праворуч) та на оленя (ліворуч), пси женуться за зайцем.

Як же узгодити мир і лад, відтворений у верхньому ярусі, розквіт природи у ярусі середньому із жорстокими сценами нищення сильними слабших у ярусі нижньому?

Основна тема пекторалі – тема нового року, який у скіфів розпочинався навесні. Таким чином, двоє зображених у верхньому скіфів лаштують не звичайну кожушину, а ритуальний одяг для новорічної церемонії. Навколо них – домашні домашні тварини змалятами, адже худоба дає приплід саме навесні. Весну символізують квіти й листочки, зображені в середньому ярусі.

Як же пов’язані з приходом нового року зображені в нижньому ярусі хижаки? За уявленнями скіфів, оновлення й очищення природи весною пов’язане із винищенням у природі старих і кволих тварин.

Отже, між трьома ярусами пекторалі існує тісний змістовий зв’язок.

Скіфська пектораль зберігається в Київському музеї історичних коштовностей України. (За Д.Степовиком; 470 сл.)

·Пояснити лексичне значення слів мініатюра (твір образотворчого мистецтва невеликого розміру, що відзначаєтьсятонкою технікою виконання), експедиція, археологія (галузь історичної науки, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток), ярус, орнамент (візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів), грифон (в античній міфології фантастична істота – крилатий лев з орлиною головою), ритуал (сукупність обрядів), церемонія (урочистий офіційний акт за встановленим порядком).

·Скласти план вибіркового переказу: опису пекторалі (орієнтовний: 1. Вага і розмір пекторалі. 2. З чого виготовлено прикрасу, її колір. 3. Три ріжкоподібні яруси, з’єднані "ланцюжком” із золотих порожнистих трубочок. 4. Побутова сценка й домашні тварини, зображені на першому ярусі пекторалі. 2. Рослинний орнамент на другому ярусі. 3. Сцени знищення травоїдних хижаками на третьому ярусі. 4. Як пояснити зображене на прикрасі).

·На дошці записати: 1150 грамів; 30,6 сантиметрів в діаметрі; золота високої 958-ї проби; кровожерні грифони, тісний змістовий зв’язок.

·Усно переказати опис пам’ятки – скіфської пекторалі.

2. Козацький прапор

Військові прапори належать до своєрідної ділянки українського мистецтва. Виконували їх нерідко серійно. З одного боку прапора наносилися певні традиційнірисунки: сонце, півмісяць, зірки. З другого – зображувалися цілком оригінальні елементи, а часом навіть композиції, подібні до картин. З відомих нам чотирнадцяти прапорів Запорізької Січі, виготовлених між 1769-1774 рр., немає й двох між собою тотожних.

На деяких прапорах втілено ідею небесної допомоги запорізькому воїнству, як, скажімо, навеликому запорізькому прапорі,що датується 60-ми або 70-ми роками ХVІІІ ст.

Прапор виконано з червоного шовку. Всі зображення нанесено олійними фарбами.

У верхньому правому куті -зображення Божого Сина, у лівому – ликпатрона Запоріжжя Архангела Михаїла.

Посередині намальовано озброєну гарматами двоповерхову галеру. На ній – близько двох десятків запорожців. Усі козаки схвильовані якоюсь надзвичайною подією.Про це свідчать їхні пози, підняті вгору обличчя, чудово передані художником жваві жести. У запорожців вусаті обличчя, голені голови з оселедцями. Вбрані козаки у військовий запорізький одяг. Дві постаті переднього плану в багатих квітчастих жупанах підкреслені композиційно. Мабуть, це – старшини.

Психологічне напруження підкреслене зіставленням яскравих кольорів. Брунатна галера має яскраво-рожеву корму. Різко виділяється біля щогли постать старшини в блакитному жупані. Плями малинового, білого, синього, жовто-зеленого одягу козаків передають настрій тривоги, неспокою.

В основі зображеного на прапорілежить легенда про небесну допомогу козацькому війську. І, хоч Богородицю на прапорі ненамальовано, за своїм змістом картина перегукується зпоширеними й улюбленими в Україні ХVІІІ століття іконами Покрови.

На українських іконах, створених на сюжет Покрови, як правило, зображено Богородицю, яка своїм омофором покриваєгетьмана, козацьку старшину, усе запорізьке товариство.

Християнське свято Покрови встановленена честь Божої Матері. Легенда розповідає, що трапилось це у Х ст. На Константинополь напали вороги, місту загрожувало зруйнування. Зібравшись у церкві, мешканці міста молилися про врятування. Серед молільників був юродивий Андрій. Саме йому судилося побачити Богоматір, яка, йдучи повітрям, зняла з голови покров-омофор і розпростерла його над людськими головами, захищаючи молільників. Цієї миті вороги зняли облогу міста.

Християнське свято Покрови відзначається 14 жовтня. Це було головне свято запорізьких козаків. Богоматір вони вважали своєю заступницею у далеких походах, під її покровом вони не боялися ні розбурханої морської стихії, ні злих ворожих сил. Свою відмову від шлюбу запорожці порівнювали з високим божим призначенням Пріснодіви. Її зображення було накозацьких хрестах. Священною для кожного козацького лицаря на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів.

Запорожці високо шануваливійськові прапори, що належали до клейнодів. В уявленні низового товариства вони були нерозривно пов’язані з усім козацьким життям. Прапори є пам’яткамидавнього українського мистецтва. (За П.Жолтовським та В.Супруненком; 416 сл.)

·Пояснити лексичне значення слів омофор (довга широка оздоблена зображенням хрестів смуга тканини), Пріснодіва ( вічно непорочна Діва), клейнод (знак влади), патрон (тут: захисник, заступник), галера,корма, юродивий (у релігійних людей – жебрак, божевільний, що має дар віщуна).

·Дібрати синоніми до слів традиційний, оригінальний, тотожний.

·Скласти план опису козацького прапора (орієнтовний: І. Прапор виконано з червоного шовку. ІІ. Зображення олійними фарбами. ІІІ. Що намальовано на прапорі. 1. У верхньому правому куті –лик Христа. 2. У лівому куті – зображення Архангела Михаїла. 3. Посередині – двоповерхова галера. 4. Близько двох десятків схвильованих козаків. 5. Композиційно підкреслені дві постаті. 6. Яскраві кольори передають психологічне напруження.)

·На дошцізаписати: патрон Запоріжжя Архангел Михаїл, низове товариство.

·Усно переказати опис пам’ятки – козацького прапора.

Урок № 34

Тема:Однорідні й неоднорідні означення

Мета: пояснити різницю між однорідними і неоднорідними означеннями, формувати вміння розрізняти їх у реченнях, розставляти розділові знаки у реченнях з однорідними означеннями; виховуватипатріотичні почуття, любов до природи; розвивати увагу, уяву, логічне й образне мовлення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Картка 1

Переписати, уставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

Свіча бр..ніла, хлипала, згасала. Із-під копірки ночі дні бр..ли. (Б.Чіп.) Зашуміли вітри в пер..дгроззі, загули, загучали в баси. (М.Сингаївський.) А клен ро..рісся буйно, куч..ряво і не жаліє листя для вітрів. (Р.Лубківський.) Сніг падав бе..шелес..но й рівно. (М.Рильський.) І бесіда добра, і мова дзвінка бр..нітиме радісно біля хати. (Р.Лубківський.) В ліси відьомські побр..ду, квіт папороті віднайду. (А.Григоренко.)

Картка 2

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити всі члени речення.

Ріка мелодій грала, клекотіла. Заніміли, поникли, погасли ліси, і людські, і пташині мовчать голоси. Як гостро свистить гострокрила, примхлива, одважна, бездумна, безумна ластівка!

З творів М.Рильського.

Картка 3

Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання розділових знаків.

Сонце ласкаве не спить, не вгава, землю травою потроху вкрива. (Б.Грінченко.) Цвіт садів облетів, та не в’яне в піснях. (В.Сосюра.) Набачився ланів зелених, золотих, набачився, надихався, напився. (Олександр Олесь.) На лугах уже трави сонцем, соками, вітром налиті. (М.Сингаївський.)

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Пояснювальний диктант. Підкреслити в реченнях однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків при них. Чи є, на вашу думку, однорідними виділені означення?

Берези рідні, скромні, милі, так тепло люблені людьми! (М.Рильський.) Під сухою, скрюченою вишнею проростають паростки нові. (П.Перебийніс.) Великий строкатий дятел ударив дзьобом по стовбуру вільхи, сипнувши чергою сухих, приглушених звуків. (Є.Гуцало.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59).

V. Виконання вправ назакріплення вивченого.

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати означення однорідні й неоднорідні, свою думку обгрунтувати.

І. Ой збереться народ після довгих віків у сім’ю українську єдину. Буде правда цвісти на вкраїнській осяяній ниві. (Б.Грінченко.) Набираюсь магнетично сили з відшумілих предківських сторіч. (І.Гайворон.) Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили. (П.Перебийніс.) Луки Волині росисті, пахучі. Сиві дніпрові задумливі кручі. (Л.Забашта.)

ІІ. Нас кликав хліб на добре, чесне діло до братнього, трудящого коша. (Б.Олійник.) На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка, темніє пучок свіжих кучерявих польових волошок. (С.Васильченко.)

*Переписати, уставляючи пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати означення однорідні та неоднорідні.

І. На павутині баб..ного літа гойда..ться осінній синій віт..р. (В.Якубенко.) Вглядався я в простори сині, з..лені, сиво-золоті. (М.Доленго.) Високо-високо зл..тіло вгору останнє баб..не літо, висвічує с..виною на сонці, короткими старечими радощами усміха..ться. (С.Васильченко.)

ІІ. Я всмокнував усерце рідну мову з цілющим материнським молоком. (Д.Луценко.) Почув я слово таке мені близьке, щемливе, рідне. (Д.Павличко.) Гірська сувора панорама вража схвильовані серця. (Д.Луценко.)

ІІ. У тремкому, дивному світінні мер..хтіли зорі ст..пові. (П.Перебийніс.) По теплих від проміння сонця скелях грілися довгохвості з..лені ящірки. (А.Кащенко.) Ч..рвоні й чорні ягоди на смакт..рпкі, соло..кі, запашні, як північ. (М.Доленго.)

* Робота з підручником. Виконання вправи 151.

* Пояснювальний диктант.

І. Вгинаються тіні похмурі в глибоку осінню блакить. (М.Доленго.) Щире, високе небо не підмалюєш квачем. (В.Симоненко.) Люблю я чисту вранішню росу. (П.Перебийніс.) Опалове світанне скло роси нечуй-траву осипало на сході. (Б.Чіп.) Зазолотіли в гілках ясенів жучки продовгувасті золотокрилі. (М.Самійленко.) Лягають на брови і коси густі тополині сніги. (П.Перебийніс.) Давно весна усміхнена напнула зелені, соковиті струни трав. (О.Башкирова.)

ІІ. Мене гнітить сіре одноманітне життя. Мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного. (М.Коцюбинський.) Моє життя – саме кипіння, походи, боротьба за справедливість, в якій перемагає борець обачніший, розумніший. (З.Тулуб. ) Великими блакитними очима дивлюся я докірливо на світ. (В.Симоненко.) День минав у напруженій, гарячковій роботі. (З.Тулуб.)

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), в такій послідовності: речення з однорідними означеннями; речення з неоднорідними означеннями. Однорідні члени речення підкреслити.

Степ дихнув в обличчя міцним рівним вітром, сухим запахом колосся та полину. (З.Тулуб.) Суха, порепана дорога повзе, як спраглий крокодил. (Л.Костенко.) Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий. (П.Перебийніс.). Під вечір на тихе блакитне море налетіли білі вітрила. (М.Коцюбинський.). Гострими синюватими крижинками горіли осінні зорі. (З.Тулуб.)

* Диктант із коментуванням.

У Києві над кручами Дніпра, де барвляться чудові акварелі, луна струною зодчого Растреллі Андріївський блакитно-білий храм. Віки уже цей пам’ятник стоїть і в море проводжа дніпрові сині хвилі. Його красу і молодість не в силі збороти навіть сивизна століть. В гіркій нужді умільці-кріпаки розумно тут колись робили кладку... Не гребуй, а повчись у них, нащадку... Будуй палаци світлі на віки, безсмертної епохи свідки гідні, на Храм Растреллі стрункістю подібні.

Д.Луценко

* Творча робота. Скласти й записати стислий опис однієї з цікавих споруд міста, використавши3-4 речення з неоднорідними означеннями.

*Навчальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити. Вказати означення однорідні й неоднорідні. Прочитати написане, правильно інтонуючи речення.

У думках чомусь зринає почуте сьогодні від студента біля вогнища про той звичай далекихостровитян. Десь-то в Океанії, на якомусь острові було...

Коли висадились колонізатори на той острів, то сили їхні і сили туземців були нерівні. В прийшлих зброя була вогнепальна, а в островитян - тільки старовинні бамбукові списи. Видно було захисникам квітучого острова, що загин неминучий. Усім племенем вийшли вони на свій передсмертний священний бій. Побачили завойовники перед собою трагічно-яскаве, буйне видовище. Назустріч їхнім мушкетам та гарматамрухався з самим списами святково вбраний натовп чоловіків, жінок, дітей.Всі вони були в рясних мальовничих одежах, виблискували прикрасами, ішли співаючи найкращих своїх пісень. Без почуття страху ішли та той останній, смертельний герць, захищаючись від навали спалахом краси! Ото були люди. (О.Гончар; 120 сл.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.Вправа 153.

Уроки № 35, 36

Тема: Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Мета: пояснити правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах; формувати вміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати любов до природи рідного краю; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.

Тип уроків: урокививчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення, а також слова, що об’єднують названі однорідними членами поняття в одну групу.

І. Нас чарують мелодії українських композиторів:Максима Березовського, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка. Світові відомі імена українських художників: Сергія Васильківського, Миколи Пимоненка, Миколи й Олександра Мурашків, Федора Кричевського. Пам’ятками історії й культури уславлені українські міста, як-от: Київ, Львів, Чернігів, Харків.

ІІ. Течуть до нас здалека ріки: Дніпро і лагідна Десна. (М.Нагнибіда.) Чорний грунт пахнув скошеними рослинами: житом, полином, петровим батогом, деревієм. (Є.Гуцало.) Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. (П.Перебийніс.) Нас небагато було: батько, мати та я – от і вся сім’я. (Панас Мирний.) Люди різні між нас бувають: симпатичні, гарні, чудні. (В.Симоненко.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.64) і таблиці "Розділові знаки при однорідних членах речення” (с.65).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Переписати, пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова при них узяти в рамку. Яким членом речення є узагальнювальне слово в кожному з речень? Накреслити схему кожного речення.

І. Кажуть, Довбуш у скелях скарби ховав: срібло й золото, вуздечки й збрую. (Л.Забашта.) В одежі будній старий: в штанях брезентових, в ситцевій сорочці. (О.Гончар.) Напроти стояв невисокий чолов’яга. У нього все було округлим: і голова, і щоки, і рум’янці, і галіфе, і живіт. (М.Стельмах.) І гніт, і неволя, і кров – все зникне навіки. (Б.Грінченко.) Люди різних поколінь: діди, батьки, діти – прагнуть волі й незалежності для своєї Вітчизни. (З газ.)

ІІ. Все в золоті: каштани й вербняки, Святошин, і Печерськ, Березняки. (Д.Луценко.) Гори, дерева, хмари – усе таке неземне! (О.Довгий.) У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл, горицвіт і звіробій, деревій і ромен, медунка і чемериця, буркун і подорожник, кульбаба і молочай – все це росло на землі, по болотах і на воді. (М.Стельмах.)

* Попереджувальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова взяти в рамку.

Усе у плині, русі, осіянні: дерева й квіти, води і лани. (О.Довгий.) Улиці, півні, собаки, люди – все веселим видалось мені. (М.Рильський.) У гущавині молодого гілля ціла орда усякої пташні завелася: чижі, кропив’янки, горлиці. (Панас Мирний.) Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві. (О.Довженко.) І цвіт, і грім, і дощ, і град – я серцем спраглим все приємлю. (Л.Дмитерко.) У пісні все, усе вернути можна: і юність, і дитинства дальні дні. (В.Сосюра.)

* Диктант із коментуванням.

На всьому просторі запорізьких степів водилася сила звірини й птахів. Тут були такі звірі: вовки, лисиці, дикі кішки, олені, лані, лосі, дикі кабани, ведмеді, зайці, бобри, куниці. Птахи водилися такі: лебеді, гуси, качки, дрохви, стрепети, лелеки, журавлі, тетеруки, куріпки, жайворонки. Білуга, севрюга, стерлядь, соми, коропи, судаки, окуні, щуки, карасі - ця риба кишіла в ріках, озерах та лиманах козацьких вольностей. У степах водилися комахи, як-от: бджоли, цвіркуни, мурахи, таргани, павуки. З плазунів відомі гадюки, вужі, жовтобрюхи тощо.

За книгою Д.Яворницького

"Історія запорізьких козаків”

V. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Уже говорилось, що після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом ставиться тире.Напр: Над озерами, річками, на полянах лісових, на стрімких високих горах, на просторах степових – скрізь розкидались оселі наших прадідів слов’ян. (Олександр Олесь.) Промінням сонця, м’ятою лугів і колосом достиглих наших днів – так пахне хліб. (І.Ліберда.) І море, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ – все було залите гарячим маревом. (І.Нечуй-Левицький.)

Проте перед тире може ставитися також кома, якщо вона зумовлена іншими причинами (кінець однієї з частин складного речення тощо). Напр.: Мине все на світі: і злочин, і лють, -лиш праця для людства одна не минає. (П.Тичина.)

Якщо після однорідних членів речення з попереднім узагальнювальним словом з певної причини слід поставити кому (скажімо, між частинами складного речення), як правило,тире опускається. Напр. І все минеться: суєта й прокльони, але правічне дерево життя! (А.Малишко.) Рвала ти гірке та сиве зілля: ковилу, кермек, полин-траву, в розмах степового многопілля душу вклавши вільну і живу. (М.Доленго.)

Якщо двокрапка після узагальнювального слова збігається з комою (скажімо, на межі частин складного речення), опускається кома. Напр.: Все, як у рідному домі: і піч, і сволок, і скрині, і божниця з вишиваними рушниками.(З.Тулуб.)

VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Пояснювальний диктант.

І. Із землі показалася перша зелень: проліски, фіалочки. (Панас Мирний.) Поле зелене, поле золоте, а по тому полю бризки: дикий мак, волошки, черевички, сокирки. (С.Васильченко.) І палаюче сяйво зорини, і задумливий цвіт материнки, і вогонь лугової калини - все в мені. Все, як є, до росинки. (Д.Луценко.) У городі і в саду ясніли свіжі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров,королів цвіт. (С.Васильченко.) І трави, і води, і гори, і квіти, і Седнів зелений, і води, і ліс – усе до нас сяло привітно і світло, і білий лелека нам сонечко ніс. (О.Довгий.)

ІІ. Ніщо не могло вдержатися через нас у нашому лісі: дикі яблука, кислиці, грушки-крем’янки, глід, шипшина, калина. (І.Сенченко.) Кущова рослина: порічки, агрус – розпросторилася, розширилася, мішаючись з глухою і жалкою кропивою. (Панас Мирний.) А калина над ставом одягне розкоші суцвіть, і забудеться все: і морози, і люта завія. (К.Оверченко.) Яка ж бо я трава: полин, спориш, калачик, подорожник, можливо, деревій, чорнобиль, золототисячник, дурман? Ні! На землі іще нема ніде трави моєї проби! (Б.Чіп.)

* Навчальний диктант.

Стоїть пора бабиного літа. Павутиння лежить скрізь: на бур’янах, на грудках землі. Воно пливе білою журбою в повітрі, лягає на чиюсь скроню й ворушиться од легкого вітру.

Я дивлюсь з кручі на Дніпро. Все побачене не поза мною, а в мені: неквапна течія ріки, пласка даль, притрушена рідкуватим маревом, розгін катерів.

Скільки не дивлюсь на Дніпро, він для мене завжди інший. Завжди іншою здається мені й осінь. Хоч щороку все повторюється: лагідний місяць жовтень, примарне сяяння неба, тремтячі тіні під деревами, попелясто-сірі яри. (За Є.Гуцалом; 83 сл.)

Словник. Плаский (плоский) - такий, що має рівну поверхню б ез заглиблень і підвищень.

VІІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІІ. Домашнє завдання.П. 10, вправа 168.

Уроки 37 -39

Мета: закріпити знання про вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах речення, уміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати патріотичні почуття; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки. Записати речення, пояснити вживання розділових знаків. У першому реченні підкреслити всі члени речення, накреслити схему речення.

Життя має три джерела: турботу, охоту й роботу. Хліб їмо троякий: чорний, білий і ніякий. З виноградної лози росте три пагони:здоров’я, настрій ірозстрій.

Народна творчість.

*Пояснювальний диктант. Накреслити схему вказаного вчителем речення.

І. Земля України, небо і люди – усе мені рідне. (П.Воронько.) А цій землі нічого не забракло: ні рік, ні моря, ні озер, ні трав. (Л.Костенко.) Земля безсмертя кожному дала: поету, космонавту, гречкосію. (Д.Павличко.)Назло усім: і лживим патріотам, і ворогам – любіть її святу. Сам Бог велів любити Україну. (І.Гнатюк.) Гарячий степовий вітрець подихнув і обдав польовими пахощами: зігрітої трави, чебрецю, материнки. (Панас Мирний.) І хліб, і сіль, і ліс, і камінь, руда й вугілля – все своє. (В.Лісняк.) Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле. (О.Гончар.)

ІІ. Увечері до хати посходилась уся сім’я: батько, мати, два старших брати, сестра-дівка. Ще було рано, а вже всі в селі повставали: старі, молоді, діти - всі вийшли на вигін виряджати в дорогу поселенців. Червоні, білі, блакитні хустки й спідниці, чорні й сірі свитки, кудлаті голови – все хвилювалось і вигравало проти сонця різнобарвними кольорами. Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й іншими домашніми речами.

З творів С.Васильченка.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.

*Бесіда.

·Які члени речення називаються однорідними?

·Які члени речення можуть бути однорідними?

·Які слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення?

·Яким членом речення є в реченні узагальнювальне слово?

·Який розділовийзнак ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами?

·Після однорідних членів перед узагальнювальним словом?

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці «Розділові знаки при однорідних членах речення» (с. 65).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Диктант із коментуванням. Вказати непоширені й поширені однорідні члени речення. Узагальнювальні слова при них виділити рамкою.

І. Згадувались імена славних оборонців рідної землі: Хмеля, Сірка, Сагайдачного. (Ю.Мушкетик.) А то був ще Кішка Самійло, що руйнував за Чорним морем турецькі міста: Синоп, Трапезунд та Скутару. (А.Кащенко.) Січ дала видатних полководців, мудрих державних діячів: Северина Наливайка, Івана Сулиму, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Семена Палія. (З підр.) Підручні гетьмана: Максим Перебийніс, повновидий рум’яний красунь Іван Богун, велетень Данило Нечай та худорлявий і високий Хвилон Джеджалій – теж були добре відомі всім. (А.Кащенко.) Ось і ворога відбито. Все минуло: гнів і жах. (Олександр Олесь.) Несуть пани осаули козацькую збрую: литий панцир порубаний, шаблю золотую. (Т.Шевченко.) Козаки були озброєні шаблями і списами, а також вогнепальною зброєю: мушкетами, пістолями, самопалами, рушницями. (О.Апанович.) Та все пішло царям на грище: і Запорожжя, і село... (Т.Шевченко.) І право людське, й воля, і закон – усе потоптано. (Б.Грінченко.) Тепер Україну ні москалі, ні татари – ніхто не воює. (Т.Шевченко.) Чи ж Січ була? Минулось, ніби сон, усе: клейноди, булава, смертельні змаги... Лишився лиш гучний атракціон роззявам ситим на розвагу. (Л.Степовичка.)

ІІ. Всі для нас народи рівні: і великі, і малі. (П.Тичина.) Всього дісталось: і добра, і зла. (О.Грязнов.) Відома пристрасть Олександра Довженка: будувати, перебудовувати, поліпшувати, вдосконалювати. Забудова Хрещатика, гідроелектростанції на Дніпрі, українське садівництво, народна медицина - за все він переживав. Без орлиного польоту думки, крилатості – без цього неможливо уявити собі Довженка. (О.Гончар.)

ІІІ. У Київській Русі з’являються зовнішні атрибути української державності: гривня як грошова одиниця і тризуб як державний знак. (З підр.). Орден Ярослава Мудрого, орден княгині Ольги, орден Архістратига Михаїла, хрест князя Володимира – ці нагороди були визначені у проекті, підготовленому УНР 1918 р. На жаль, проект не було реаліізовано. (З посібн.) До системи державних нагород нині входять Ордени України: орден князя Ярослава Мудрого, орден "За заслуги”, орден Богдана Хмельницького, орден "За мужність”, орден княгині Ольги.( З календ.)

Словник. Осаул (осавул) – виборна особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. Клейноди – знаки влади. Атракціон – види масових розваг: карусель, гойдалка, тир і т.ін.Атрибути - невід’ємна ознака, властивість чого-небудь. Архістратиг - найстарший воїн, командир.

* Переписати з дошки, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Накреслити схему вказаного вчителем речення.

І. Народивсь я на Поліссі, де в сусідах добрі села: Вороневе, Межирічка, Хотинівка, Лісовщина, Ходаки і Зубовщина. (М.Сингаївський.) Засвітились молодістю вдруге дід, бабуся, тато, мама – вся родина. (П.Перебийніс.) Я на влови з друзями ішов, сотні тем зачіплюючи всяких: про міста, про гордість, про любов... (М.Рильський.) Лиш власне ймення, прізвище й дві дати - це все колись ти будеш мати в своєму розпорядженні колись, щоб зрячому про себе нагадати. (Д.Павличко.)

ІІ. Як на берег ступиш ти, знову все на місці:море, берег і мости, і будівлі в місті. (Л.Дмитерко.) Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. (О.Довженко.) Все зроблять автомати: продадуть, розмелють, випечуть і подадуть, з’їдять, лиш тягаря з душі не знімуть, добра з ненависті не накують. (Д.Павличко.) А нам новим ввижалось все: щербатий місяць, крик гусей, тужлива пісня журавлина, в далечині жовтавий дим. (М.Стельмах.) Тут все мені близьке з дитячих років: гаптований шипшиною байрак, і за селом ромашки жовтоокі, і вже старий розмаїстий дубняк над сонними глибокими ярами, і кущ рясний бузку за ворітьми. (Д.Луценко.) Багато є роботи для сокири: рубать сучки, вигладжувать, рівнять, обтесувати й знову виправлять! (М.Рильський.)

*Творча робота. На одну з поданих нижче тем написати невеликий твір (обсягом 6-7 речень) з використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення.

oНайрідніші мені люди (Нам родинне тепло всім на душу лягло)

oМоя душа бринить піснями

oЗа квітку кращою є тільки інша квітка

* Навчальний диктант.

Від тебе все: і хліб, і весен перший цвіт, і світлий обрій, і криниця чиста, і серця жар, і мрій стрімкий політ, і за селом стежина серед жита. Від тебе все: і подих віщої грози, і даль доріг, і ранні в небі зорі, і щем гіркий болючої сльози коли бувала ти в тяжкому горі. Прибуде сили й щастя з джерела, яке ми Україною назвали. Тому й шумлять у мене два крила, найважчі не лякають перевали. Від тебе все... (Д.Луценко; 78 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.Повторит п. 10, вправа 173.

Урок№ 40

Тематичне тестування (тема: Речення з однорідними членами) Контрольне читання мовчки

Мета: з’ясувати рівень здобутих учнями знань і сформованості умінь з теми "Речення з однорідними членами”, а також рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки; розвивати логічне мислення, пам’ять, навички використовувати здобуті теоретичних знання на практиці, формувати вміння робити висновки,удосконалювати навички самостійної роботи.

Тип уроку: урок перевіркий обліку здобутих знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Проведення тематичного контролю.

* Інструктаж щодо проведення тестування.

* Проведення тематичного тестування.

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

ІІІ. Проведення контрольного читання мовчки.

* Інструктаж щодо проведення контрольного читання мовчки.

* Проведення контрольногочитання мовчки.

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як дано відповіді на тестові запитання).

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. П. 10, вправа170 (І).

Назад Вперед