О.П.ГЛАЗОВА
РІДНА МОВА
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ
8 клас
Перший семестр
2003
Передмова
Посібник уміщуєдетальні поурочні плани для навчання української мови восьмикласників. Планування здійснене у відповідностідо сучасних вимог. До кожного уроку сформульовано навчальну, розвивальну й виховну мету. Кожен урок структуровано відповідно до його мети і завдань. Посібник включає різні типи уроків, які охоплюють усі сторонинавчально-виховного процесу – засвоєння знань, умінь та навичок, творче застосування їх на практиці,узагальнення і систематизацію знань, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання. У кожному плані розкрито хід роботи, зафіксовано кожен з його етапів навчального процесу, конкретизованоприйоми роботи, зміст питань і завдань для організації пізнавальної діяльності учнів, зміст навчальних проблем, форми перевірки й корекції знань та вмінь, зміст домашніх завдань тощо. Структура уроків, зміст і послідовність пропонованих методів і прийомів навчання відповідають рівневі пізнавальної активності та віковим особливостям учнів восьмого класу.
Посібник уміщує детальні плани уроків розвитку зв’язного мовлення. Основне завдання таких уроків - формування необхідних учням текстотворчих умінь на основі засвоєних ними текстологічних знань. Умовно уроки розвитку зв’язного мовлення можна поділити на уроки засвоєння мовленнєвозавчих понять (спілкування, мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення тощо) та уроки формування текстотворчих умінь у процесі роботи над усними й письмовими переказами, творами різних типових значень, стилів та жанрів і т.ін.
Посібник містить тестові завдання для тематичного контролю мовних знань і вмінь, тексти для диктантів, ситуативні вправи для створення діалогів, тексти для переказів, тексти для аудіювання та читання мовчки із тестовими завданнями до них для оцінювання навчальних досягнень восьмикласників за 12-бальною системою.
Кількість поданих у кожному плані уроку вправ, а також обсяг дидактичного матеріалу свідомо збільшено, що дасть можливість учителю вибрати вправи й завдання, тексти і речення, які відповідатимуть рівневі підготовленості й інтересам учнів кожного конкретного класу та умовам роботи в школі.
Поурочні плани складено відповідно до програми для середньої загальноосвітньої школи Рідна мова ( В.І.Новосьолова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, Я.І.Остаф, 2001 р.). Посібник передбачає навчання за підручником: Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т., Остаф Я.І. Рідна мова: підручник для 8 класу, - К.: Освіта, 1998.
ЗМІСТ
|
Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу |
4 |
|
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО |
|
|
Розділи науки про мову та мовні одиниці |
8 |
|
Лексичне і граматичне значення слова |
11 |
|
Частини мови |
16 |
|
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ |
|
|
Головні і другорядні члени речення |
20 |
|
Зв’язне мовлення. Повторення відомостей про мовлення. Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання. Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове. Навчальне читання мовчки |
25 |
|
Односкладні прості речення |
37 |
|
Означено-особові речення |
42 |
|
Зв’язне мовлення. Особливості будови опису місцевості. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості |
45 |
|
Неозначено-особові речення |
53 |
|
Узагальнено-особові речення |
57 |
|
Зв’язне мовлення. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень |
59 |
|
Безособові речення |
64 |
|
Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення. Вживання називних речень в описах |
69 |
|
Зв’язне мовлення. Стислий письмовий переказ розповідного тексту, що містить опис місцевості |
73 |
|
Односкладні речення як частини складного речення |
78 |
|
Повні і неповні речення |
81 |
|
Тире в неповних реченнях |
84 |
|
Уживання неповних речень в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення повторів |
86 |
|
Тематичне тестування (тема: Односкладне речення. Неповні речення) |
88 |
|
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Кома між однорідними членами речення |
91 |
|
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів |
95 |
|
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів |
98 |
|
Зв’язне мовлення. Особливості будови опису пам’яток історії та культури. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки |
102 |
|
Однорідні й неоднорідні означення |
109 |
|
Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами |
113 |
|
Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами |
116 |
|
Тематичне тестування (тема: Речення з однорідними членами) Контрольне читання мовчки |
119 |
|
Зв’язне мовлення. Усний твір-опис пам’ятки історії та культури (за складним планом) |
125 |
|
Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні |
127 |
|
Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні |
130 |
|
Зв’язне мовлення. Контрольний письмовий докладний переказ художнього розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури |
134 |
|
Вставні слова (словосполучення). Розділові знаки при вставних словах |
139 |
|
Вставні речення. Розділові знаки при вставних реченнях |
142 |
|
Зв’язне мовлення. Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії та культури |
146 |
|
Інтонація речень зі звертаннями, вставними словами (словосполу ченнями, реченнями). Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, словосполученнях, реченнях |
147 |
|
Складання діалогів із використанням звертання та вставних слів. Контрольне аудіювання |
150 |
|
Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) |
154 |
Урок № 1
Тема: Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.
Мета: пояснити основні функції мови, основну увагу зосередивши на таких, якгносеологічна, комунікативна, волюнтативна; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння, емоційну й естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:таблиця "Функції мови”, підручник.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. У яких із них йдеться про мову, в яких – про мовлення? Як пов’язані мова та мовлення?
Рідна мова – не полова, її за вітром не розвієш. Багато знай, та ще питай. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Хто своєї мови цурається, той сам себе встидається. Розумну річ приємно й слухати. Рука там не зуміє, де язик не діє. Треба знати, що де казати. У нього наче будяк у роті. Слово не мни - думку борони.
Народна творчість.
Словник. Полова – вівдходи при обмолочуванні зерна хлібних злаків; перен. щось несуттєве, несерйозне, таке що не має цінності.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Виконання вправи 1 (І,ІІ).
* Опрацювання таблиці.
|
ФУНКЦІЇ МОВИ
|
|
1. КОМУНІКАТИВНА:
|
за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями; |
Без слова не буває діла. Без мови не підійдеш і до корови. (Нар. творч.) |
|
2. ПІЗНАВАЛЬНА: |
передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього; |
Через мову щиро і правдиво одкриваєть ся нам білий світ. (Д.Білоус.) |
|
3.ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ): |
засобом мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають. |
Словом можна вряту вати, можна й убити. Красне слово – золотий ключ. Холодним словом серця не запалиш. (Нар.творч.) |
|
4.МИСЛЕОФОРМЛЮЮЧА:
|
думки формуються й виражаються тільки за допомогою мови; |
І думка стала словом... (М.Рильський.) |
|
5.НОМІНАТИВНА (НАЗИВАННЯ): |
за допомогою мови всі предмети, особи, явища тощо одержують свою назву; |
Слово усе називає, а думка за словом поспішає. (Нар.творч.) |
|
6. ВИРАЖАЛЬНА: |
Через мову людина розкриває свій інтелект і реалізує свої здібності; |
Слово – це не просто звуки невловимі. Слово – згусток думки... (П.Пе ребийніс.) |
|
7. ЕМОЦІЙНА: |
за допомогою мови людина виражає свої почуття й пережи вання; |
У кожнім слові сяє іскра серця. (Д.Луцен ко.) Слово в мене, як річка у лузі, і леліє, і гріє, й тече. (А.Ма лишко.) Слово пече без вогню. (Нар.творч.) |
|
8. ЕСТЕТИЧНА: |
через мову людина увиразнює свої смаки й уподобання; мова – основа мистецтва; |
На все впливає мови чистота! Зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита. (Д.Павличко.) |
|
9. ОБ’ЄДНУВАЛЬНА: |
мова об’єднує людей, робить їх причетними до однієї спільноти. |
І на землі немає більших втіх, ніж слово, що єднає нас усіх. (О.Довгий.) |
ІV. Виконаннявправ на закріплення вивченого.
*Прочитати (прослухати). Про яку функцію мови йдеться в кожному із речень?
І. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо, є і гнів, є і ласка. (Д.Білоус.) Словом можна вбити, можна врятувати, словом можна військо мужнє згуртувати. (В.Шефнер.) І вибухає слово, як тротил, як атомом заряджена незримо клітина серця. (А.Малишко.) Росою мови змочую уста. (В.Гей.)
ІІ. Мова – своєрідний енергопровід від одного до іншого, від одного до багатьох. (П.Мовчан.) Ту нев’янучу слухали мову, що лунала, як ангельський спів. (Л.Вишеславський.) Буває слово, як полова, а суть думок така мізерна... І полетить за вітром слово, бо там відсутні справжні зерна. (Б.Дегтярьов.) Є слово – наче мед, як хміль і як потік, а є слова такі, що ломлять скелю дику. (А.Малишко.) Що є для мене на кожен день святом, що я люблю із дитинства? Щира і ніжна, вічна, крилата мова моя материнська! (Г.Шмицький.)
Словник. Тротил – вибухова сполука, застосовувана в артилерійських снарядах, мінах тощо, а також для підривних робіт.
* Диктант із коментуванням. Пояснити, яку мову ми вважаємо рідною. Яка роль рідної мови вжитті людини? Яким документом закріплено статус української мови в Україні як державної? Про яку функцію мови йдеться в записаних реченнях?
Амелодія рідної мови – найміцніша опора в житті. (В.Раєвський.) У ріднім слові прагне жить народ, і правда, і свобода! (Д.Павличко.) За життя своєї мови власним словом постою. (Д.Павличко.) Вдихаю все тепло своє у слово. (В.Гей.) Українська мова є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту. (З Концепції мовної освіти в Україні.) Рідна мово, росту я крізь тебе, крізь родовища дум і краси. (П.Перебийніс.) В огнях душі відлити слово зумій, немовби ти – зброяр! (Р.Лубківський.) Слово злітає, як думка, високо, іноді ранить, як вістря, глибоко, іноді гасить пекучі жалі. Несть йому рівних на грішній землі. (Л.Ржегак.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 3.
*Вільний диктант. Про які функції мови йдеться в тексті?
Для більшості населення нашої держави українська мова є рідною, тобто мовою предків. У мові акумулювано багатющий життєвий досвід, невичерпні скарби народної пісні і думи, неповторного українського гумору, національні й загальнолюдські ідеали, незнищенний оптимізм.
Саме з допомогою рідної мови діти нашої держави мають пізнавати навколишній світ, прилучатися до національної й світової культури, щоб потім, вийшовши зі стін школи, продовжувати розвивати її далі, передавати естафету рідної мови дітям і внукам.
З Концепції мовної освіти в Україні
Словник. Акумулювати – нагоромаджувати, збирати. Ідеал - найвища досконалість, взірець; найвища мета, до якої прагнуть люди. Оптимізм – світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою в краще майбутнє.
* Диктант із завданням. Диктовані прислів’я записати, завершуючи їх.
Свій розум май, а людей однаково ... . Розумний батько й сина спитати ... . Гостре словечко коле ... . Бджола жалить жалом, а чоловік... . На грубе слово – не зважай, на улесливе - ... . Словом як шовком вишиває, в ділом як шилом... . Великий рот у вола, а говорити ... .
Народна творчість.
Для довідок. Питай. Не соромиться. Сердечко. Словом. Не здавайся. Шпигає. Не вміє.
* Навчальний диктант.
І. Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (М.Рильський; 40 сл.)
ІІ. А якого кольору слова? Тихесенько вимовляю слово "зелений”. Постає переді мною все зелене, і я вже не сумніваюсь, що слово це зеленого кольору. Вимовляю слово "мама”. Ввижається мені добра усмішка, каре мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, мабуть, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ.
А слово "осінь” жовте, бо восени дозрівають грушки й яблука в саду,. Слово "пролісок” біле. Од нього пахне сніжком й весняною землею, перепрілим осіннім листям. Слово "зозуля” ніжно-зелене, мов пух на вербі.
Пролетіла над подвір’ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, а я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово "ворона” – чорне, як і слово "земля”. (За Є.Гуцалом;114 сл.)
* Підбиття підсумків уроку.
*Домашнє завдання. П.1, вправа 2.
Урок № 2
Тема: Розділи науки про мову та мовні одиниці.
Мета: повторити вивчене про мовні одиниці та розділи науки про мову; удосконалювати вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: урок повторення вивченого.
Обладнання: підручник, таблиця "Основні розділи науки про мову”.
Хід уроку
.
І. Перевірка домашнього завдання.
* Попереджувальний диктант. Про яку з функцій мови йдеться в кожному з речень? Які функції мови вам відомі? Які мовні одиниці ви знаєте?
І. Слово – клітина мислі. (П.Воронько.) Слово – фантастичний ключ самопізнання людини, засіб проникнення у її внутрішній світ, світ настроїв, почуттів, переживань, страждань і мрій. (М.Жулинський.)
ІІ. Слово – зброя.(М.Рильський.) І тепло золотисто-червоне випромінюють зерна-слова. (Р.Лубківський.) Мова – це не просто засіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять... (О.Гончар.)
ІІ. Актуалізація опорних знань.
* Робота біля дошки. Записати речення. В обох реченнях підкреслити члени речення й назвати частини мови. Які розділи науки про мову вивчають члени речення й частини мови? Виділене слово записати фонетичною транскрипцією. Який розділ науки про мову вивчає звуки людської мови? Правильну вимову слів? Розібрати це ж слово за будовою, визначити спосіб його творення. Які розділи науки про мову вивчають будову слова й способи словотворення? Визначити лексичне значення підкресленого слова. Який розділ науки про мову вивчає слово, його лексичне значення та вживання? Які ще розділи про мову ви знаєте? Які мовні одиниці вам відомі?
Від лагідних слів стихає гнів. Слово чемне кожному приємне.
Народна творчість.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІV. Повторення ключових питань теми.
*Бесіда.
·Які мовні одиниці вам відомі?
·Що таке текст? Що є будівельним матеріалом для тексту?
·З чого вибудовується речення?
·У чому відмінність між реченням і словосполученням?
·Між словосполученням і словом?
·Який розділ науки про мову вивчають слово і його лексичне значення?
·Звуки людського мовлення? Знаки письма?
·Правила вимови слів? Правила написання?
·Словосполучення й речення?
·Правила вживання розділових знаків?
* Робота з підручником. Виконання вправи 12 (ІІІ – колективне, ІІ – самостійне).
*Опрацювання таблиці.
|
ОСНОВНІ РОЗДІЛИ НАУКИ ПРО МОВУ
|
|
Розділ науки про мову |
Що вивчає розділ |
Мовна одиниця |
|
Фонетика
Орфоепія
Графіка
Орфографія
Лексикологія
Фразеологія
Будова слова
Словотвір
Морфологія
Синтаксис
Пунктуація
Стилістика |
Звуки мовлення
Правила вимови
Знаки письма
Правила написання слів
Слова, їхнє значення і вживання
Стійкі сполучення слів (фразеологізми)
Значущі частини слова
Способи творення слів
Частини мови
Будова словосполучення й речення
Правили вживання розділових знаків
Стилі мовлення |
Звуки мови і мовлення (фонема)
Звуки мови і мовлення
Графічні знаки (букви, розділові знаки).
Слово (лексема).
Корінь, префікс, суфікс, закінчення (морфеми).
Словосполучення й речення
_____________________
|
ІV. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.
*Словниковий диктант. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вимовити їх відповідно до норм орфоепії. У яких із них кількість звуків не збігається з кількістю букв? Які розділи науки про мову вивчають звуки людського мовлення, правила вимови, знаки письма, правильне написання слів? В кожному слові визначити орфограму.
Придніпров’я, премилосердний, пред’явлення, прикордоння, прізвище,щоденник, щастя, джміль, під’яр’я, беззуб’я, розпещеність, розстелений, зцілення.
* Словниковий диктант зааналогією. Замість кожного з диктованих слів записати інше слово з тією ж орфограмою. Зробити фонетичний розбір виділених слів (усно). Зробити словотвірний розбір підкреслених слів.
М’ятний, сузір’я, з’юрбитися, гедзь, зшити, зсадити, якісний, директор, ванна, коріння, осінній, незбагненний, височенний,прибережний..
* Пояснювальний диктант. У виділених словах визначити орфограми. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення й назвати частини мови. Який розділ науки про мову вивчаютьречення й словосполучення? Частини мови?
І. Заблудилась душа моя в синьому вересні. (М.Сингаївський.) Земляв плодах по-вересневому така вже щедра, гомінка! (П.Тичина.) І журавлів ключі у далі невідомі виводить в небеса той вересень-владар. (А.Малишко.)Пожовклий натомлений вересень в турботі і радості добрій на плесах осінніх, як селезень, поквапноспливає за обрій. (Д.Луценко.) Я хочу трохи осені, як свята. (Б.Чіп.)
ІІ. Залистопадило надворі. (Г.Калюжна.) Не минає мене листопад, нагортає на серцезажуру. (І.Ольховський.) Засурмив листопаду червоний мисливський ріг. Перелякане листя біжить вздовж притихлих доріг. (Р.Лубківський.) А це листопад чи новий Чінгісхан збирати іде черепи і червінці? (В.Марсюк.) На вітрі крижаному тремтить і завмирає кленовийлистопад. (П.Перебийніс.) Спадаєлистя на сірий брук, неначе пута в деревіз рук. (Б.Чіп.) Осінній день, немов сварлива господиня, дощем холодним бубонить давно. (М.Стельмах.)
* Навчальний диктант. Який розділ науки про мову вивчає вживання розділових знаків? З’ясувати стиль тексту. Який розділ науки про мову вивчає стилі мовлення? Які стилі мовлення вам відомі?
Змінилась суть людська й природа всіх речей. Лиш не змінився звук і слово, повне гарту, поставлене нести свою одвічну варту. Те слово вік живе в дубах і в сивих травах, у хлібі і в воді, у мислях нелукавих, добром напоєних, негордих повсякчас, так, як знайшов його і як зростив Тарас!
А.Малишко.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.2, вправа 24.
Урок № 3
Тема: Лексичне і граматичне значення слова.
Мета: повторитививчене про лексичне й граматичне значення слова; удосконалювати вміння визначати лексичне й граматичне значення слів, навички користуватися словниками; виховувати повагу й любов до рідної мови; розвивати спостережливість, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: урок повторення вивченого.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
* Робота з підручником. Виконання вправи 27 (І).
*Прочитати речення. Пояснити лексичне значення виділених слівДо якого словника слід звернутися в разі потреби? Якими частинами мови є виділені слова? Які граматичні категорії кожного з цихслів можна назвати?
І золотіла левада колосом повним і ладом. (Л.Степовичка.) У небі вітер кучерявий колише теплую блакить. (М.Рильський.) А я за обрій, сповнений грозою, хмарини слав житам навздогінці.(В.Боровий.) З крайнеба насувалася гроза. (Б.Степанюк.)
ІІ. Повідомлення теми і метиуроку.
ІІІ. Повторення ключових питань теми.
* Бесіда.
·Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів? правильну вимову слів? будову слова? способи творення слів?слова як частини мови? словниковий склад мови, значення слів та їх вживання?
·У яких словниках витлумачується лексичне значення слів?
·Що таке лексичне значення слова?
·Що таке граматичне значення слова?
*Визначити лексичне й граматичне значеннясамостійно дібраного слова.
ІV. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.
* Прочитати. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Розповісти про пряме й переносне значення слова.
Калино, калино, гілля зелене! Ти простягаєш руку до мене. А кожна гілочка – то сопілочка, кожен листочок – зелен місточок через негоди, через боління від покоління до покоління. Ти покоління із поколінням в”яжеш незримо своїм корінням.
Р.Лубківський.
* Попереджувальний диктант. У записаних реченнях вказати синоніми. Що таке синонімічний ряд? Пояснитироль синонімів умовленні. Пояснити лексичне значення виділених слів, за потреби звернувшись до словника. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Визначити лексичне й граматичне значення підкреслених слів.
І. Вийду в степ, подивлюся. Погляну широко. (М.Стельмах.) Ватра, вогнище, багаття! А вогонь один? Та ні! Різні назви, різні плаття, різні лики вогняні. (Д.Павличко.) Сплелись перевесломстежини, орбіти й траси. (П.Перебийніс.) Дощі дощевні одшмагали хату, збатожили на весь розмах плеча. (І.Драч.)
ІІ. Гармидер, галас, гам у гаї. (Т.Шевченко.) Сміялися всі до знесили, крик, галас, гармидер зчинили. (Олександр Олесь.) Жду ранку, крику, шуму, суєти. (Д.Павличко.)
ІІІ. Хуртовини, заметілі під місяць лютий налетіли. (Нар.творч.) Хуга, віхола, завія всіх прогнали по хатах, хазяйнують по лісах. (С.Орленко.) Десь у вікна хуговиця била, зламане ховаючи крило. (М.Томенко.) Які ж хуртовини, хурделі, хуртечі впали на наші розгупані плечі! (І.Драч.)
Словник. Перевесло– джгут із скрученої соломи для перев’язування снопів. Орбіта - лінія руху одного небесного тіла або космічного корабля, апарата стосовно іншого.
* Вибірковий диктант. Виписати синоніми, кожен утворений синонімічний ряд самостійно продовжити..
Утік від дощу, потрапив під зливу. Кожна робота варта твоєї праці. Де можна в лантух, там мішка не треба. Переливає з пустого в порожнє. Лови вітер решетом, коли сито в тебе мале. Клин клином вибивають, біду лихом виганяють. Що там говорить, як балакати нічого!
Народна творчість.
* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені слова. Підкреслити антонімічні пари.
Коли хліб дорогий, смерть ... . Народу багато, а людей .... Як узимку сонцесміється, то вікна ... . День хвалять ..., а вечір уранці. Молодий рак ... не переклешняє. Де хвіст вперед веде, там голова ... йде.
Народна творчість.
Для довідок.Дешева. Мало. Плачуть. Увечері. Старого. Позаду.
* Пояснювальний диктант. Визначити в реченнях антоніми. У першому реченні визначити частини мови – самостійні й службові. У чому полягає різниця між ними?
І. Воля завжди від крові гірка, то лиш мрія про неї солодка. (В.Забаштанський.) Життя і смерть – єднання половинок. Вода і суша будуть і тоді, коли над нами зацвіте барвінок. (Д.Кремінь.) І сміх, і плач – з одного джерела. Вони бринять в однім акорді з глибин таємності Добра і Зла. (М.Вороний.) Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь, бо світ скінченний і безкраїй він же. (М.Бажан.) Витьохкують і мертвому й живому ті солов’ї на канівській горі. (А.Малишко.) Сприймаю так, що жити на землі – це означає вийти на роботу і клопоти великі та малі не бачити як лихо і скорботу. (М.Руденко.) Чому добро таке повільне, а зло швидке, мов динаміт? (Д.Павличко.) Спізнавши мову, плакали німії, і раб стрічавнадію в безнадії. (А.Малишко.)
ІІ. Мені легко, що вже аж трудно. (Л.Костенко.) Він бачив в малому велике, він брався не раз за мале. Без галасу, бучності й крику робив лиш хороше, не зле. Учися, мій сину, учися, трудитися треба уміть. За справу й малую берися, щоб діло велике зробить. (П.Усенко.) Не бійся друга чесних помилок, а недруга обходь слова нещирі. (О.Довгий.) І те, що здається досягненням зовні, недоліком внутрішнім часто стає. (Л.Первомайський.) Надмірне світло людям очі сліпить, у темряву їх душі загорта. Поважне робиться смішним, правдиве й тихе – голосним, і видиме стає незримим, зникає видиме, як дим. (Д.Павличко.)
* Прочитати, вказати вжиті в реченнях омоніми. З’ясувати лексичне й граматичне значення слів, що становлять омонімічні пари.
Не краю серця я на половини – усім свій край і славлю, і люблю. (М.Стельмах.) Впаду зорею у траву край материнського порога. (П.Перебийніс.) Кличуть нас дороги незнайомі в мандри вирушать на край землі. (М.Гурець.) Журавель крайполя стереже криницю. (В.Раєвський.)
* Прочитати речення. Чи можна сказати, що виділені слова становлять омонімічні пари? Свою думку обгрунтувати. Які слова єомографами? омоформами?
А лебединий ключ передо мною, як парусами, крилами дзвенить. А ключпрозоро б’є з-під косогору, і рине, і дробиться по піску. Ключ у дверях задзвенів. (З творів М.Рильського.) І дивиться, як скручений пітон, скрипковий ключ в лякливі очі слова. (Л.Костенко.) Клин на південь летить, ще до вирію вистачить сили. (В.Раєвський. ) Клин вибиваєтьсяклином. (Нар.творч.) Найкраща доля - дорога дорога, нічийна від нікудив нікуди. (І.Павлюк.) Став,здається, теж тут став й духаначе аж затяв. (А.Казка.) Піду в степи, до батьківської хати, мене родак питає з борозни: "А хто ж карати буде за карати,поцуплені з державної казни? (В.Бровченко.)
Довідка. Омоніми – слова, що однакові за формою (звучанням та написанням), але мають різне значення. Омографи -слова або форми одного слова, що однаково пишуться, але по-різному вимовляються. Омоформи - слова або форми одного слова, що збігаються в окремих граматичних формах.
*Робота з підручником. Виконання вправи 30.
* Диктант із коментуванням. Вказати вжиті в реченнях діалектні слова, застарілі слова й неологізми. Пояснити лексичне значення таких слів, за потреби звернувшись до словника.
Дар Прометея запалив нам ватру, приніс тепло і світло до оселі. (В.Раєвський.) Із древнього я роду, що знав косу і кріс. (П.Перебийніс.) За карпатським за високим плаєм кречети по заводях кричать. (А.Малишко.) І гомін Жовтих Вод бринить за очеретом, тріпочуть бунчуки перед легким наметом. Полки і сотні ждуть, де зблисне булава, де загуде сурма і схилиться трава. (А.Малишко.) Чужа душа сиділа одесную, в чужій душі усе було чуже. (Л.Костенко.) Коні чужі на чужу завертають дорогу. Є прапори, та забули про славу корогви. (М.Шевченко.) Заніколилось нині всім, я успіхів бажаю їм. (В.Швець.) Під місяць вийде з вишень твоя хата, і лиш та сама місячна соната бетховенно й печально прозвучить. (О.Лукашенко.)
Словник. Кріс – діал. рушниця. Бунчук – іст. булава з металевою кулькою на кінці й прикрасою-китицею з кінського волосу, застосовувалась як ознака влади гетьмана. Корогва – заст. прапор, стяг, знамено. Одесную – застар. праворуч.
* Вибірковий диктант. Виписати слова іншомовного походження, пояснити лексичне значення кожного, при потребі скориставшись словником.
Сахаюсь слів-чужинців. "Губернатор” це щось таке страшне, як "алігатор”. (Р.Лубківський.) О, хто ж казав, що скрізь ідилія? (М.Рильський.) Мене в житті також не тішив штиль, не падала з висот небесна манна. (Д.Луценко.) Зійшлись два віруси малі і нумо вихвалятись хвацько, що все населення Землі змогло б від них інфікуваться. Ці два були ще ті одні – малі-малі, та одіозні: один – комп’ютерний із них, а інший, бачите, грипозний. Мій друже, як ти б не волав, та Всесвіту скорить несила! Одного – Інтернет здолав, а іншого – вакцина вбила! (В.Могилюк.)
Словник. Ідилія – мирне, безтурботне життя. Штиль – безвітря або дуже слабкий вітер. Віруси –збудники інфекційних захворювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно малі розміри. Одіозний – неприємний, небажаний; такий, що викликає негативне ставлення. Вакцина– препарат, виготовлений з ослаблених чи вбитих мікроорганізмів чи вірусів, який застосовують для запобігання інфекційним хворобам (створення імунітету) та лікування їх.
* Вільний диктант.
Коли говорити про збагачення лексики, то крім виписування з книжок і записування з уст є ще три допоміжні стежки.
Перша – це поширювати значення слова, давно вживаному слову надавати нового відтінку. Друга – вивчення всіх значень слова, відновлення його призабутого значення. Третя стежка – неологізми. Кожна людина, сама того не знаючи, творить слова. Тим, власне, держиться, росте й цвіте мова людська.
За М.Рильським.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 31.
Уроки № 4, 5
Тема:Частини мови.
Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про частини мови; удосконалювати вміння розрізняти частини мови, диференціювати частини мови самостійні та службові, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідного слова; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення.
Тип уроків: комбінованіуроки (повторення вивченого; узагальнення й систематизація вивченого).
Обладнання: таблиці "Частини мови”, "Загальна характеристика самос тійних частин мови”, підручник.
Хід уроків
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Повторення ключових питань теми.
*Опрацювання таблиці.
ЧАСТИНИ МОВИ |
||||
самостійні |
службові |
|
||
|
змінювані |
незмінювані |
незмінювані |
незмінювана |
|
|
відмінювані
|
дієвідмінювані |
|
|
|
|
іменник прикметник числiвник займенник |
дієслово |
прислівник |
прийменник сполучник частка |
вигук |
*Бесіда..
·На якi групи подiляються частинимови?
·На якій підставі частини мови поділяються на самостійні і службові?
·Назвати самостійні частини мови, навести приклади.
·Чому в таблицi немає дiєприкметника та дiєприслiвника?
·Які частини мови є службовими? Навести приклади службових частин мови.
·Назвати кількість відомих вам частин мови.
·Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні до службових? Що виражає ця частина мови? Навести приклади вигуків.
ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення.
* Робота біля дошки.Записати речення, визначити в кожному частини мови – самостійні й службові. Пояснити, як ви їх розрізняєте.
І. В небі кучерявою юрбою зграйка хмар осінніх поспіша. (Д.Луценко.) І здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ. (В.Симоненко.)
ІІ. Так негадано ця осінь закурликала над степом. (Б.Олійник.) У пам’яті неспаленим барвінком зостанеться навік двадцятий вік. (П.Перебийніс.)
V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
* Опрацювання таблиці.
|
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ
|
|
Частина мови |
Що означає |
Лексико-граматичні категорії |
Граматичні категорії |
Синтаксична роль |
|
Іменник |
предмет |
Назва істоти, неістоти, назви власні та загальні, збірні |
Рід, число, від мінок, відмі на, група |
Підмет, імен на частина складеного присудка, додаток. |
|
Прикметник |
ознаку, прина лежність |
Якісні, відносні, присвійні |
Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння |
Означення, іменна части на складеного присудка |
|
Числівник |
Кількість, порядок при лічбі |
Кількісні (власне кіль кісні, дробо ві,збірні), порядкові |
Рід, число, відмінок |
Підмет, імен на частина складеного присудка, означення |
|
Займенник |
Вказує на пре дмет, ознаку, кількість, але не назває їх |
Особові, зво ротний, вказів ні, питальні, відносні, прис війні, неозна чені,заперечні |
Рід, число, відмінок |
Підмет, додаток, означення |
|
Дієслово |
Означає дію або стан |
Дія, рух, стан |
Рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідність |
Присудок (найчастіше), підмет, додаток, обставина |
|
Прислівник |
Ознаку дії, стану, ознаку ознаки |
Обставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії) |
Немає |
Обставина |
V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та на матеріалі повторення вивченого.
* Попереджувальний диктант. Виділені слова розібрати як частини мови (усно).
Осінь на землю тихенько спускається, крилами-хмарами небо вкривається. (М.Рильський.) Осене, осене, житній дух! За шумними соснами тебе знайду! (М.Сингаївський.) Ходить осінь, і кущі ожини запалали знову, як вогні. (А.Малишко.) Переорала осінь всі стежки до літа. (І.Ольховський.) Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени. (Леся Українка.) Ще ходитьосінь по опалім листі, ще журавлиний ключ не відбринів. (Н.Поклад.) Осінні дерева – немов кораблі. У землю іржаві вп’ялись якорі. (Р.Лубківський.) Осьучора в п’ять годин без сімнадцяти хвилин стрів я друга біля двору в трудову гарячу пору. (А.Малишко.)
* Пояснювальний диктант. Вказати в реченнях дієслова та їх особливі форми. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Зробити морфологічний розбір виділених слів (усно).
І. Сонячне проміння, просочуючись крізь листя, ставало золоте, сліпило і п’янило. (З.Тулуб.) Сади стоять, обдмухані вітрами. Листки летять, киваючигіллю. (Л.Костенко.) Листя, кружляючи, пада. (Д.Луценко.) І сонце ясне, розганяючи хмари, читає їх, мов поетичні рядки. (А.Матвійчук.) Старої арії тремтячі переливи летять в вікно через заснулий сад. (М.Рильський.) Пекли лютуючі морози, а я в снігах шукав мімози. (П.Палій.)
ІІ. Вируюча,палаюча, нетлінна постала перед світом Україна. (Б.Степанюк.) На вищі сходи сходячи, йдемо в глибінь історії.До витоків доходячи, досліджуємо корені. (Д.Білоус.) Пливуть роки. Історія пливе, закутана у вогняну кирею. (Р.Лубківський.) А як ти будеш нам, історіє, платити сторінками зжовклими? (Н.Вапцаров.) А я люблю свій час, вітри його, душ молодих вібруючий вогонь. (Н.Поклад.)
* Словниковий диктант. Виділені слова розібрати як частини мови.
Навічно, подекуди, згарячу, ліворуч, невтямки, впереміш, поодинці, навсправжки, ззаду, напереваги, взнаки, зрання, попідтинню.
* Розподільний диктант. Прислівники, що пишуться разом і через дефіс, записати в дві колонки. Виділені слова увести до самостійно складених речень (усно).
Мимоволі, пліч-о-пліч, надвоє, по-друге, мимоїздом,віч-на-віч, босоніж, всього-на-всього, навскіс, повсякчас, по-козацьки, привселюдно, казна-коли, по-християнському, нашвидкуруч, десь-то, деколи, ледве-ледве, анітелень, куди-небудь, далеко-далеко, десь-інде, навперейми, хоч-не-хоч, як-не-як, аніскільки.
* Диктант з коментуванням. Скориставшись поданою нижче пам’яткою, зробити морфологічний розбір виділених слів. Якими частинами мови є підкреслені слова?
Лиш на полях Вітчизни пахнуть квіти! (Хосе Марті.) Я незнищенні барви цього краю в свою сумну Вітчизну забираю. (Я.Райніс.) У пісні, не в слові крикливім живе моя Батьківщина. (Я.Каспрович.) Ужеминає двадцять перший вік. (Д.Кремінь.) Гей, дивись, там зірка пада! Ох,якби зловить її! (Я.Барт-Цішинський.)
|
ПОСЛІДОВНІСТЬ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ:
|
прийменника |
сполучника |
частки |
|
1.Відношення, які виражає у сполученні з іншими словами. 2. З якою частиною мови сполучається. 3.Відмінок слова, з яким сполучається. 4.Непохідний чи похідний. |
1.Простий, складний чи складений. 2.Сполучник сурядності чи підрядності. 3.Поєднує однорідні члени чи частини складного речення. |
Розряд за значенням та роллю в реченні (формотворчі, модальні, заперечні). |
* Навчальний диктант.
Пожовтіло листя на деревах. Ось із каштана впав листок, гнаний донизу холодним переляком осені. Листок великий, лапатий, мокрий. А другий, одірвавшись, повиснув у повітрі, повільно перевернувся й знову висить. Що його тримає? Яка неприродна жага зеленої молодості?
У лісі стало вільніше. Оголившись, він похолоднішав і почорнів. Сонячні плями здригаються під ногами і, здається, шарудять. Вода у річечці з торф’янистими берегами обважніла й стала якась нежива. Недавно була легка від синього неба, у собі відображеного. А це постаріла, а береги річки полисіли. Не вода котиться, а потік в’язкої журби, у якій, либонь, не здатна водитися риба.
У твоїй душі тежлегко опадає листя. Воно ледь-ледь зависає, не бажаючи стелитись унизу. (За Є. Гуцалом; 110 сл.)
VІ. Підведення підсумків уроків.
VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 35.
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
Уроки № 6, 7
Тема:Головні і другорядні члени речення.
Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про члени речення; удосконалювати вміння визначати члени речення – головні й другорядні, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроків: комбіновані уроки (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).
Обладнання: підручник.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
|
Картка 1
Переписати, уставляючи пропущені літери. Пояснити вживання розділових знаків. Визначити, якою частиною мови є кожне зі слів.
Ми повинні дбати про зб..гачення нашої лексики, не л..ше заглядаюч.. в словники, а пр..слухаюч..сь до народу. (М.Рильський.) Куди і з чим, в яку ми йдемо еру, чи гордість роду нашого ж..ва, коли бруднять озон..у атмосферу г..дотні, чорні викиди-слова? (В.Гей.)
|
|
Картка 2
Переписати, уставляючи пропущені букви. В кожному з речень назвати частини мови – самостійні та службові.
Осінь гл..бокая знов серцю в..сною здалась. (М.Рильський.) Блак..тна осінь сяє в бер..гах, і пом..дори спіють, як пожари; буй-тури вітру мчат..ся на лугах, рогами заплітаюч..ся в хмари. (А.Малишко.) Л..ше з-над хмар часом пр..лине прощання з літом журавлине. (П.Тичина.) Любо зустрітися з осін..ю в лузі. (М.Сигнаївський.) Осін..ій холодок над спраглою землею шатро гаптоване ш..роко розіп’яв. (М.Рильський.)
|
|
Картка 3
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми.
Ліс, покритий краплями блискучими, сміється. Над сріблом води лісової знімаючись, щиглик дзвенів. І світ стрепенувся, мов збуджений птах. Виводок качиний полощеться, забравшись у гущак. О! Дивися! Крижні, в повітрі блиснувши разком перловим, на озерце спустились польове! З творів М.Рильського.
|
|
Картка 4
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми. Підкреслити дієприкметникові та дієприслівникові звороти, пояснити розділові знаки при них.
Голубіє з..мля, оповита прозорим серпанком. (О.Ольжич.) І сонячна злива золотить колоссям усіяну твердь. (В.Марсюк.) Повіяв легкий вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі. (Панас Мирний.) Гори сплять, повиті млою. (Олександр Олесь.) Сяйвом зір залиті сплять лани кругом. (В.Сосюра.) Щербатий місяць сяє у зеніті, сльозаві хмари беручи на глум. (Н.Петренко.)
|
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень визначити частини мови.
Зелений подих теплої пшениці доносить розшум Кобзаревих слів. (В.Симоненко.) У безжурнім небі над країною ходять зорі тисячу віків. А сьогодні гомонять з людиною, перейнявши звичаї людські. (М.Сингаївський.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Повторення ключових питань теми.
* Бесіда.
·Що становить граматичну основу речення?
·Які члени речення називаються головними?
·Які бувають присудки за будовою?
·Який присудок називається складеним дієслівним? складеним іменним?
·Що таке дієслово-зв’язка?Яка частина іменного присудка виражає його лексичне значення?
·Які розділові знаки можуть стояти між підметом і присудком?
·У яких випадках між підметом і присудком ставиться тире?
·Які члени речення належать до другорядних?
·Який член речення називається означенням?
·Яке означення називається узгодженим? неузгодженим?
·Який член речення називається додатком? обставиною?
ІV. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Що становить граматичну основу речення? Вказати простий присудок та складені присудки. Що таке група підмета й група присудка? Назвати відомі вам другорядні члени речення, визначити їх у записаних реченнях.
Груди Дніпрові у праведнім гніві горять. Доки ж ми будем по власній землі чеберять? (М.Шевченко.) Я хотів би літати, як птах. (Д.Павличко.) Ні, дрібніти я не мушу! Я з низького вирву душу! (Б.Грінченко.) Був Славута від бур величавим. (Л.Забашта.) Ми у борні були хоробрими. (Н.Вапцаров.)
V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
* Опрацювання таблиці.
|
ТИПИ ПРИСУДКІВ
|
|
Простий присудок |
Складений присудок |
|
|
дієслівний |
іменний |
|
|
Чим виражається |
||
|
Дієсловом |
допоміжним дієсловом + неозначена форма дієслова |
дієсловом-зв’язкою + іменна частина |
|
В степу вже літо розмовляло з верес нем. (Л.Костенко.)
Усміхались чорнобри вці карими очима. (Б.Олійник.)
|
Я перестаю боятися вітру. (Є.Гуцало.)
Ми не покинем працювать. (Б.Грінченко.)
|
День був зітканий із жайворонкових пісень. (Є.Гуцало.)
Маленький хлопчик став дорослим. (Л.Костенко.)
|
VІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
* Прочитати. В кожному з речень визначити граматичну основу.Вказати присудки прості й складені.
І. Шуміла осінь жовтим садом. (В.Сосюра.) Червона осінь сіла спочивать. (А.Малишко.) Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М.Рильський.) Це ж коли, з якихпокосів так нечутно вийшла осінь? (Б.Олійник.) Осінь – вмирання, примир’я, прощання. (Олександр Олесь.) Я по землі люблю ходити босим. (М.Сингаївський.) Сьогодні я такий щасливий. (В.Сосюра.) Вода стає прозорішою. (А.Малишко.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.)
ІІ. Лине наді мною небо України. (В.Сосюра.) Небо в сутінь буває сірим. А насправді воно голубе. (В.Симоненко.) У праці, в боротьбі воскреснуть маю я обов’язково! (Л.Забашта.) Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) Є рідний друг лише один. (П.Перебийніс.) Мелодія була тендітна. (Р.Лубківський.) Слова звучать примусить сильно й гучно лише одна поетова душа. (В.Симоненко.) Були слова палкими й не сучасними. (Л.Костенко.) Був час жорстоким, швидкоплинним. Та залишився світ в душі дитинним. (В.Осадчий.)
* Переписати, вставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Пояснити вживання тире.
І. А ж..ття – це поле несходиме. (Д.Білоус.) А край краси і правди – Україна. (А.Казка.) Дніпро – дорога срібна. (Л.Костенко.) Я – українець, а не малорос. (В.Кочевський.) Справжня ганьба – це пл..кати раба. (М.Руденко.) І Богдан, і Богун, і Довженко - слави нашої гідні сторінки. (Д.Луценко.) А правда – піт т..рпкий, солоний. (А.Григоренко.) Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна! (М.Рильський.)
ІІ. Хліб і сонце – найцін..іше в світі. (Д.Луценко.) Мене без мого краю не впізнати. Г..рячий степ – мій батько. Тирса – мати. Чумацькийшлях – п..лок з моїх квіток. У битві не оступит..ся мій крок. (І.Гайворон.) Співоче поле – ось моя з..мля. (В.Кочевський.) Каменю один закон – л..жати. Вітрові один закон – л..тіть! (Є.Плужник.) Я – полтав..ць, Вкраїни син, але рідний я син і планети. (Д.Луценко.)
Словник. Тирса – трав’яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і і зібраними в пухнасту волоть квітками; ковила волосиста.
* Робота з підручником. Виконання вправи 42 (усно).
* Переписати, підкреслити головні й другорядні члени речення.Вказати означення узгоджені й неузгоджені.
І. А рання осінь шле цілунок такий чудовий та сумний. (П.Тичина.) Щось квіткам шепоче вітер України. (В.Сосюра.) У лісі осінь бродить в жовтій ризі. (Д.Луценко.) Ходить садом осінь у плащі багрянім. (В.Сосюра.) Струнка піраміда блищить ялини в зеленому хутрі. (М.Доленго.) Вогні оточують мене, вогні кленові й вересневі. (Р.Лубківський.) Земля моїх батьків прекрасна і родюча. (В.Сосюра.) Співає стежка на город. (П.Тичина.) Двигтить місточок у дві дошки. (Л.Костенко.)
ІІ. Немає краю без звичаю. Нема лісу без вовка. Хата з піску довго не стоїть. У саду гуляки не прив’язують собаки. У сім’ї рибалки голодна родина, в сім’ї шевця – роззута дитина. Борщ без каші – удівець, каша без борщу – вдова.
Народна творчість.
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити, чи є членами речення виділені слова і словосполучення? Чому? Пояснити вживання розділових знаків.
І. Згадалась, мамо, давня казка. (П.Перебийніс.) Тіш моє серце, любе джерельце. (В.Дворецька.) Це рідне і знайоме вам, їй-богу.(М.Сингаївський.)
ІІ. Де ви, Богдани, і де ви, Максими й Сірки? (М.Шевченко.) Товариство моє! Станьмо тут повносило! (М.Хижняк.) Справді,все буде добре! (М.Шевченко.)
ІІІ. Веселись, життя! Дзвени, дорого! (М.Федунець.) Рано встав я до роботи, разом з ранком, річ ясна. (М.Рильський.) Райдуго, насип мені дощу! (М.Сингаївський.) Але як, бува,не вистачає лиш єдиного слова, слівця... (П.Перебийніс.)
ІХ. Підбиття підсумків уроків.
Х. Домашнє завдання.П.4, вправа 39.
Уроки № 8, 9
Зв’язне мовлення
Повторення відомостей про мовлення.
Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання.
Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.
Навчальне читання мовчки
Мета: систематизувати й узагальнити знання про мовлення, види мовленнєвої діяльності; дати уявлення про механізм та різновиди аудіювання, види читання; удосконалювати комунікативні вміння(сприйняття-розуміння почутого та читання мовчки); розвивати логічне мислення, слухову й зорову пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.
Хід уроків
І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
* Опрацювання таблиці "Види мовленнєвої діяльності”.
ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
|
Форма мовлення |
Види мовленнєвої |
діяльності |
|
|
Сприйняття мовлення
|
Продукування мовлення |
Усне мовлення |
Слухання |
Говоріння
|
Писемне мовлення |
Читання |
Письмо |
ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнених знань.
*Пояснювальний диктант. Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі роботи над диктантом?
І. Губами говори, а руками роби. До чужого рота не приставиш ворота. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Книга для людини – віконце в світ. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. Слухачам вуха не болять. Красно говорить, а слухати нічого. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. Що за сила в пері й чорнилі?Що записано пером, не витягнеш і волом. Так перо пише, як муха дише.
Народна творчість.
ІІ. Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти. (Т.Шевченко.) Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст. (О.Гончар.) Життя без книги – хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина. (Д.Павличко.) На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. (Л.Костенко.) Ще ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір. (В.Гриценко.) Cлово по слову – завели річ про мене. (Панас Мирний.)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ1
Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність - це сукупність психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення, а також на породження його в усній і письмовій формі. Оволодіння мовою відбувається на функціонально-комунікативній основі, тобо в процесі мовленнєвої діяльності.
Мовленнєва діяльність включає чотири види – аудіювання (слухання і розуміння), читання, говоріння і письмо. За останніми науковими даними час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється відповідно таким чином: аудіювання – 45%, говоріння – 30%,читання – 6%, письмо – 9%.
Аудіювання та читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, говоріння й письмо – продуктивними.
Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності складається з трьох етапів: мотиваційного( усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію, читаю?), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння)та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).
Таким чином, сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для багатьох професій вміння сприймати-розуміти усне мовленнянеобхідне у процесі виконання службових обов'язків.
Аудіювання не слід змішувати із слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання і розуміння усного мовлення.
Процес аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичнеоформлення виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), тотожних замін (щоб утримати інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, потрібно "згортати”, "спресовувати” зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі "смислові згустки”, "змістові матриці” спроможна зберегти пам’ять). Дію цих механізмів можна удосконалювати тренуванням.
Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вченими виділяються репродуктивнеі продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання.Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються у процесі проведенняусних переказів (докладних, стислих чи вибіркових) а також під час підготовки до творчих робіт.
Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації). Для цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочаснуі розвинену довготривалу пам'ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Цього треба спеціально навчатись.
Звичайно, смислове сприймання мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від його уміння виділяти головне тощо.
Проте успішність смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати.
Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Особливого значення це набуває із запровадженням такої форми підсумкової державної атестації з української мови, як переказ із творчим завданням.
Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухачазагального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.
Детальне аудіювання передбачає найповнішедокладне сприймання
змісту повідомлення, усвідомлюючи смисл кожного з його елементів. Детальне сприймання тексту часто вимагається тоді, коди проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам'ятати декілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін.
Критичне аудіювання базується на глобальному і детальному, вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням критичного осмислення сприйнятого на слух тощо. Цей вид аудіювання практикується під час переказу тексту зтворчим завданням.
Види аудіювання можна показати за допомогою такої таблиці:
|
Глобальне
|
Детальне
|
Критичне
|
|
Усвідомлення загального змісту в повідомленні
|
Детальне (повне) усвідомлення всіх елементів повідомлення
|
Визначення власного ставлення до почутого
|
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Проведення навчального аудіювання.
Інструктаж щодо проведення аудіювання.
Читання вчителем тексту. Виконання учнями тестових завдань.
Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано)
VІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.