Загрузка. Пожалуйста, подождите...

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

 

Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного(сприйняття, розуміння) та виконавського(прийняття рішення на основі одержаної інформації з наступним говорінням або письмом).

Сприйняття та розуміння написаного (надрукованого) розпочинається з аналізу та синтезу як змісту, так і оформлення думки. Зорове та мислительне сприйняття слова або частини речення випереджає їх "овзучення” у внутрішньому мовленні. Спрацьовує механізм здогадки: що відбудеться далі, як розвиватимуться події? Здогадка rрунтується на ключових словах, на поєднанні у реченнях певних слів, на розстановці розділових знаків, а також на розумінні окресленої в тексті ситауції, розуміння якої залежить передовсім від життєвого досвіду читача (спрацьовує механізм смислової орієнтації).Якщо здогадка не підтверджується, читач вибудовує іншу гіпотезу.

Щоб утримати в оперативній (короткотривалій) пам’яті початок прочитаного висловлювання, той, хто читає, здійснює "згортання” текстової інформації – заміну змісту мікротекстів (частин тексту) на "смислові згустки” – стислі еквіваленти змісту (включається механізм еквівалентних замін). Такі "ядра змісту” у вигляді ключових слів, синонімічних слів і структур, тез, наочних образів та схем, які самі по собі є непередаваними, а тому їхтеж необхідно замінювати словами, утримуються та зберігаються у внутрішньому мовленні. Таке збереженнязабезпечує розуміння і запам’ятовування сприйнятого при читанні. У цьому й полягає суть процесу розуміння прочитаного.

Отже, розуміння прочитаного здійснюється за допомогою дії механізму здогадки, механізму смислової орієнтації та механізму еквівалентних замін. Здебільшого дія цих механізмів відпрацьовується підсвідомо, проте формувати і удосконалювати ці механізми можна за допомогою спецальних вправ. За допомогою вправ можна також розвинути навички самоконтролю й самокорекції.

У процесі читання вирішуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна увиразнити за допомогою такої схеми:

одержати знання

Читати, щоб навчитися щось робити

одержати естетичну насолоду

 

Відповідно до цих комунікативних завдань реалізуються і різні види читання. Здебільшого виділяються три види читання: ознайомлювальне, вивчальне тавибіркове. Види читання можна показати за допомогою таблиці1:

 

Види читання	Що потрібно усвідомити	Характер читання
Ознайомлювальне	Чи варто це читати? Кому текст адресо вано? Який зміст кожного з розділів (абзаців) і тексту в цілому?	Швидке перегортання сторінок, читання заго­ловків; перегляд окремих фраг­ментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотоції, змісту видання.
Вивчальне	Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, друго рядне? Яку нову для читача інформацію містить текст?	Повільне, вдумливе читання тексту чи його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації.
Вибіркове	Про що говориться в тексті? Яка інформа ція є корисною? У яких частинах (розді лах) тексту її вміще но?	Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації.

 

Ознайомлювальнечитання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою ( журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту зрозумівши найбільш важливі положення видання, читач має отримати чітке уявлення про цінність та корисність книжки.

Вивчальне читання називають ще поглибленим,аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читанняучень не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця у поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчой критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу краще запам’ятати сприйняте, підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.

Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на необхідних йому аспектах тексту. Такий вид читання здебільшого застосовують при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи іший вид читання – вивчальне (поглиблене).

Останнім часом називають ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання:швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.

Читач має навчитися свідомо вибирати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.

VІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Проведеннянавчального читання мовчки.

Інструктаж щодо проведення читання мовчки.

Читання учнямитексту та виконання ними тестових завдань.

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано)

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

Х. Домашнє завдання. Повторити п.п. 3, 4, вправа 45.

Текст для навчального аудіювання

З Богом у душі

Немовля плакало, і від жалю бабі Тетяні ставало аж млосно. Подумки вона лаяла свою старечу безпам’ятність: як-то можна було забути поставити молоко в холодильник? Скисло... Чим годувати маля в цей пізній вечір і вночі? Немовля вже начеб і не плакало, а протяжно стогнало, як доросла хвора людина.

Баба Тетяна пішла до сусідки Віти, наперед обпікаючись соромом, що доведеться вкотре вже канючити позичку. Злобливість сусідки нажила після того, як принесла дитинку з сирітського притулку. Сподівалася розтопитиобледеніле сусідчине серце – була надія, що одинокаВіта всиновить дитя. Але не так склалося, як гадалося...

Віта відчинила двері. Була усміхнена й захмеліла. За заставленим пляшками кухонним столом розсівся якийсь молодик у майці з цигаркою в зубах.

- Віточко, - баба Тетяна не знала, як і почати розмову в присутності незнайомця.

- Що, Григорівно, знову по гроші? – з Вітиного обличчя враз сповзла посмішка. – Ти уявляєш (це до незнайомця), зовсім з глузду стара з’їхала. Якась дурка викинула свого байстрюка на смітник, у притулку його ледве виходили, так оце вона притягнула те пискля, щоб мене ощасливити... Гадала, що я нюні розвішу: як свого по тюрмах пустила, то чужого усиновлю... Та ні, сита я по горло! Хочу вільно дихати!

- Віточко, дай двігривні на молоко! В магазині в борг вже не дають... Я ж поверну! Візьми ось годинник.

- Годинник мені ні до чого. А гроші не позичу принципово. Хоч ні, гроші позичу, якщо завтравіднесете й віддасте підкидька до притулку.

- Так дитинчаті ж до завтраще дожити треба. А крім молока, йому нічого давати не можна...

- Доживе! Самі розповідали, що те байстря на смітнику кілька днів валялася.

- Без Бога ти в душі, Віто, - тамуючи клубок у горлі, сказала баба Тетяна.

- А в чиїй душі ваш Бог є? – репетувала їй услід сусідка. – Якби він був, чи дозволив би отій шльондрі викинути живу дитину в контейнер? Чи ж не зглянувся б над вами, дивлячись, як ви ото тягнете підкидька на свою копійчану пенсію? Як щодня вибираєте, що купити: пелюшки, підгузники чи молоко?

Немовля так само тихо плакало. Баба Тетяна узяла порожній кухоль, годинник - і знову з квартири. Остання надія на Мелентіївну та її козу. Статки в Мелентіївни теж благенькі, зате вонамає добре серце. Баба Тетяна навколішки перед нею стане, але виблагає у борг або виміняє на годинника хоч склянку молока.

Можна не колисатися автобусом, а піти навпростець підтюпцем. Треба лише подолати пустир. Правда, ноги у сімдесят літ не такі вже йпрудкі, а очі підслупуваті:у темряві майже нічого не бачать, зате жбуде швидше!

Ось такої пізньої пори, повертаючись із підробітків у притулку, і знайшла баба Тетяна оте викинуте грішницею янголя. Скільки, пропрацювавши вік санітаркою по лікарнях,переживала вона всіляких потрясінь, а такого не пригадує...

Два місяці медики те немовля відігрівали, підтримували апаратами життєдіяльності... А коли виходили, баба Тетяна добилася-таки, щоб віддали їй малятко.

- Стояти! – опік ззаду хрипкий голос. – Закричиш – пришию! Що несемо? Що в руках?

- То кухлик, синочку. Візьми ось годинника...

- Стули писка! – загарчала ще одна чорна тінь, приступаючи збоку. – Гроші давай!

Щось гостре вперлося у груди. Холодок жаху перейняв Тетянине тіло. Боячись своєї погибелі, вона ще більше жахалась думки про повільну мученицьку смерть полишеного вдома маляти. Скільки ще проплаче воно в самотній квартирі? Скільки проживе?

- То кухлик, синочки. По молоко йду, дитя мале вигодовую. Якась бідолаха викинула після пологів на смітник... Якщо вб’єте мене, то мале загине від голоду, бо, крім мене, нікого в нього немає...

-Хто тобі сказав, що ми тебе вб’ємо? – хрипіла чорна тінь. – Йди своєю дорогою!

-Спасибі вам...

-Ну ти даєш... Спасибі...

Задубілими ногами баба Тетяна ступила вперед.

- Мамашо, стій! Візьми ось...

Здригнувшись, немов від блискавиці, баба Тетяна спинилась і тут же відчула в долоні якийсь папірець.

... Мелентіївна довго не відчиняла, все допитуючись хто та навіщо. Увійшовши в дім, баба Тетяна, розтиснувши перед нею кулака,зронила лише одне слово: "Молока”.

- Що це ти годинник у гроші загорнула? Чи такий цінний? О, та це в тебе великі гроші! – вигукнула Мелентіївна. – У мене, голубко, стільки здачі не буде!

- Нічого, - відповіла баба Тетяна. – Колись віддасте. Наливайте швидше.

- Слухай, чи ти не захворіла, бува? – жебоніла Мелентіївна. – Піт по тобі градом і тремтиш уся... Оце принесеш молочка, напоїш малого і сама гаряченького випий – з медом і маслом... Чуєш?

Баба Тетяна не чула. Вона думала про те, щоповертатися додому їй автобусом, а на це піде півгодини. У вухах стояв тихенький плач янголяти... (За Д.Боярчуком; 705 сл.)

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Пенсіонерці бабі Тетяні було

а) п’ятдесят сім років;

б) шістдесят років;

в) сімдесят років.

2. Узявши з притулку немовля, баба Тетяна сподівалася

а) на державну пенсію для догляду засиротою;

б) на те, що легко зуміє виростити дитину;

в) на те, що маля буде всиновлене одинокою сусідкою.

3. До притулку немовля принесла

а) його мати, відмовившись від дитини;

б) баба Тетяна, знайшовши дитину на пустирі;

в) двірник, який знайшов сироту на смітнику.

4. Дитинчаті було

а) близько року;

б) майже півроку;

в) трохи більше двох місяців.

5. Через пустир баба Тетяна вирушила через те, що

а) пізно увечері не ходив автобус;

б) хотіла заощадити час, щоб швидше нагодувати дитину;

в) хотіла ще раз пройти повз місце, де знайшла дитину.

6. Подумки баба Тетяна називала дитину

а) підкидьком;

б) сиріткою;

в) янголям.

7. Фразеологізм бути без Бога в душі означає

а) бути егоїстом, самозакоханою людиною;

б) бути розумово неповноцінним;

в) не мати милосердя, співчуття.

8. На пустирі бабу Тетяну перестріло

а) двоє розбишак;

б) троє розбишак;

в) п’ятеро злочинців.

9. Єдина людина, що прийшла на допомогу бабі Тетяні з голодним

немовлям -

а) сусідка Віта;

б) Мелентіївна;

в) один із розбишак.

10. Слово милосердя означає:

а) сентиментальність, розчуленість, сльозливість;

б) неспроможність заподіяти зло;

в) добре, співчутливе ставлення, поєднане з бажанням допомогти.

11. Головна думка прослуханого тексту така:

а) не слід брати на себе відповідальність за долю іншої людини, не маючи для цього матеріальних можливостей;

б) милосердя має бутипотребою душі кожноїнормальної людини;

в) держава зобов’язана матеріально віддячувати виявлену громадянами доброчинність.

12. Опрацьований текст має ознаки такого стилю:

а) публіцистичного;

б) художнього;

в) розмовно-побутового.

 

Текст для навчального читання мовчки

Спиридон Спиридонович

 

Спиридона Спиридоновича Елеонора Мойсеївна знайшла у промерзлому брудному під’їзді. Забившись між холодних облуплених батарей, він дивився так жалісно, що Елеонора Мойсеївна через той погляд аж перечепилася. Вона довго роздивлялася Спиридона Спиридоновича і не знала, що робити. Як від усіх бомжів, від нього кепсько пахло, але крізь бруд і нещасність проступала благородна порода. Видно, Спиридона Спиридоновича дійсно спіткала велика біда.

Елеонора Мoйсеївна відчула в Спиридоні Спиридоновичі рідну душу, бо й сама останнім часом почувалася самотньою, покинутою усіма й нещасною. Раніше вона хоч підробляла уроками музики, але тепер її доконала хвороба. Елеонора Мойсеївна удвох із сином Жекою перебивалися з хліба на воду на її мізерну пенсію.

Жека, втративши роботу, почав прикладатися до чарки. Цілими днями він або спав, або знервовано бахкав дверцятами порожнього холодильника.

Притягнувши Спиридона Спиридоновича додому, Елеонора Мойсеївна нагодувала його соєвими сосисками, а потім, позичивши в сусідів шампунювід бліх, викупала його в гарячій пінистій ванні. Водяну екзекуцію Спиридон Спиридонович, як справжній інтелігент, витерпів мовчки, після чого, замотаний у стару сорочку покійного чоловіка Елеонори Мойсеївни,заснув у кріслі. Там його мало не розчавив хазяйчин син Жека. Розгледівши в ганчір’ї Спиридона Спиридоновича, він почав кричати:

- Зачем ти єво приволокла, етого бомжа? І так жрать нечево, а ана всякую тварь бездомную волокьот!

Гірку образу Спиридон Спиридонович витерпів мовчки, проте з цього дня між ним і Жекою розпочалася запекла війна. Жека влаштовував на Спиридона Спиридоновича справжнє полювання: ганяв його по квартирі, кидався чoбітьми й морив голодом. Елеонора Мойсеївна страждала, жаліла бідолашного Спиридона Спиридоновича й потайки підгодовувала йоголівером.

Серед побоїщніхто й не помітив, як тихо й несподівано Елеонора Мойсеївна відійшла у вічність. Спиридон Спиридонович збагнув це першим. Вилізши зі свої криївки, він сів у головах ніби сплячої Елеонори Мойсеївни і почав страшно й гірко ридати. Несамовитий крик Спиридона налякав Жеку. Він кинувся до матері, але вона була вже холодна. Спиридон кричав, Жека метався по квартирі, ошалілий від думки: за що поховати матір?

Допомогли давні друзі матері по консерваторії, вони й похорон організували. Ніхто, крім Спиридона Спиридоновича, за покійною не плакав. Але було досить і того страшного Спиридонового ридання. Він провів свою хазяйку до автобуса, а потому довго дивився, постогнуючи, як від болю, у той бік,куди її повезли. Більше Жека Спиридона Спиридоновича не бачив...

Аж через ріквони зустрілися у промерзлому підвалі старого будинку.

На той час Жеку, який без матері зовсім пустився берега, круті хлопці споїли й примусили підписати угоду про "продаж” квартири. Коли Жека підписав, його, добревідлупцювавши, викинули в під’їзд. Жека подався у знайомий з дитинства підвал. Там його й надибав Спиридон.

Коли Жека відчув на своєму обличчі щось тепле, він злякався, подумавши, що це пацюк. Але придивившись, упізнав сяючі зеленим фосфором котячі очі Спиридона Спиридоновича. Знетямившись від щастя зустрічі з близькою душею, Жека розцілував Спиридона в цупкі вуса, запхнув кота за пазуху, і вони заснули, зігріваючи одне одного. (За Г.Тарасюк; 460 сл.).

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Елеонора Мойсеївна знайшла Спиридона Спиридоновича

а) в міськомупарку;

б) під стіною будинку;

в) у промерзлому під’їзді.

2. У Спиридоні Спиридоновичі жінка відчула рідну душу, тому що

а) їй сподобалася його незалежність;

б) почувалася самотньою, покинутою усіма;

в) сподівалася на взаємне співчуття.

3. За фахом пенсіонерка Елеонора Мойсеївна була

а) дитячим лікарем;

б) вчителькою мови і літератури;

в) вчителькою музики.

4. Підробляти вона більше не могла, тому що

а) її замучила хвороба;

б) її стомлювали діти;

в) хотіла нарешті відпочити.

5. Сім’я Елеонори Мойсеївни складалася

а) з трьох чоловік: її, чоловіка й сина;

б) з трьох чоловік: її, чина й дочки;

в) з двох чоловік: її й сина.

6. Син Елеонори Мойсеївни

а) був студентом;

б) був музикантом;

в) був безробітним.

7. Спиридона Спиридоновича Жена обізвав

а) жебраком;

б) бомжем;

в) нахлібником.

8. Війну між Жекою й Спиридоном було перервано

а) хворобою Жеки;

б) хворобою Спиридона;

в) смертю Елеонори Мойсеївни.

9. Зрозумівши, що матір померла, Жека ошаленів від думки:

а) в її смерті винен тільки він;

б) за що поховати матір;

в) як жити далі без матері.

10. Після похорону Жека й Спиридон зустрілися через

а) рік;

б) три роки;

в) п’ять років.

11. Зустрівшись, вони відчули одне в одному

а) ворога;

б) суперника;

в) рідну душу.

12. В основу прочитаного тексту покладено такий тип мовлення:

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис.

 

Урок № 10

Тема: Односкладні прості речення.

Мета: пояснити особливості будови односкладних речень, ознайомити з їхньою класифікацією, формувати вміння розрізнати речення двоскладні й односкладні, визначати в односкладних реченнях головний член у формі присудка або підмета, відрізняти поширені односкладні речення та непоширені; виховувати патріотичні почуття, повагу до сили волі, незламності духу, розвивати увагу, уяву, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця, підручник.

 

Хід уроку

.

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Записати речення. В кожному з речень підкреслити головні й другорядні члени речення, визначити частини мови. Що становить граматичну основу речення?

 

І. У кожнім українці живе бунтар. (М.Самійленко.) А наша правда вічно житиме. (М.Вапцаров.) Я вірити зимі не хочу. (І.Ольховський.) Сонце почало пробиватися крізь туман. (Панас Мирний.) Майдан був виповнений строкатою галасливою юрбою. (З.Тулуб.) Брати дзвінкоголосі, до мети, співаючи, я годен з вами йти. (Д.Павличко.) Хочу я дужим по світу пройти. (Б.Грінченко.)

ІІ. Кожний день ніс якусь новину. (М.Коцюбинський.) Усе на світі хочу знати я. (П.Перебийніс.) Але я про вітер вам мушу сказать. (Олександр Олесь.) Всім почали вільніше дихать груди. (Б.Грінченко.) Шлях був вільний і безпечний. (А.Кащенко.) Добріші люди стали і ніжніші. (Л.Забашта.) Я колір слову підбирати вчусь. (І.Ольховський.)

 

* Робота біля дошки. Виконаннячотирма-п’ятьма учнями індивідуальних завдань.

 

Картка 1 Переписати, уставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, вказати присудки прості й складені.   Там виплив я у море юних літ. Там бачив я г..рячий труд і піт. Там першу радість і страждання перше довірл..во навчився я пр..ймать. (М.Рильський.) З орлами я не думаю дружити. Та я опрусь гниючому болоту. (І.Франко.) Зараз я спішу життя вітати. (М.Федунець.) Я хочу жити просто, без пр..крас. (Л.Забашта.)

 

Картка 2   Переписати, уставляючи пропущені букви. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, вказати присудки прості й складені.   Не зб..рається бандура пом..рати. Їй ніякі примхи моди не страшні. Понад усі скорботи світові л..ше у рідній пісні ми ж..ві. (П.Перебийніс.) М..нулося старе кобзарювання. Але нудне без пісні існування. Сліпці із нею зрячими були. Без неї зрячі – т..мнота остання. (Д.Павличко.)

 

 

Картка 3   Переписати, уставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, визначити тип присудка. Обгрунтувати вживання тире.   Емігрантом я не був ніколи. (М.Рильський.) Я – син тополь шумливих і см..рек. (Д.Луценко.) Дядько був до ро..мов охочий. (В.Симоненко.) Ніч була холодна, зоряна (З.Тулуб.) До моєї теплої з..млі небо літом баб..ним пр..шите. (П.Перебийніс.)

 

 

Картка 4 Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.   Поезія – це солов’їне соло. Поезія – це вічне, віще слово. (А.Григоренко.) Поезія – меди на скибці буднів. (В.Моруга.) Поета діти – віршів сторінки. (Л.Забашта.) Слово – брила, слово – крила, диво. (Д.Білоус.) У поета душа – павутина. (А.Гризун.) Тіло моє – лиш одежа слова. (А.Малишко.) Якщо ти юний, все на світі – гра, на серце тіні не кладе жура. (П.Славейков.)

 

Картка 5 Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання тире.   Зорі – очі весняної ночі! Зорі – темряви погляди ясні! Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова. (Леся Українка.) Ніч – мрійна втома днини. День – вгору сходи смілі. (Л.Стафф.) Ми – автори свого добра і зла. (Хосе Марті.) Моя доля – вітер серед поля. (І.Франко.) І в ворога учиться – добра штука. (Б.Грінченко.) Захотіти – досягти. (Олександр Олесь.)

Картка 6 Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати узгоджені й неузгоджені означення. Шопена вальс... Ну хто не грав його і хто не слухав? (М.Рильський.) Заговорив шопенівський ноктюрн. (Л.Костенко.) Такий був ласкавий чужинець з русявим чубом! (Л.Костенко.) Сутулий чоловік з мішками під очима повільно опустивсь з риштовань, як з рамен. (Б.Олійник.) І дівчина у синій хустині усміхнулась мені крадькома. (В.Сосюра.) Прийшов купець з червоними очима. (Д.Павличко.)

Картка 7 Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати узгоджені й неузгоджені означення. Назустріч ішли козацькі байдаки з однією щоглою. (З.Тулуб.) Собор Мазепин сяє, біліє. Батька Богдана могила мріє. (Т.Шевченко.) Тут виросли сини палкі Хмельницького й Мазепи. (І.Ірлявський.) Вітає Дніпро вас калиновим словом Тараса. (П.Перебийніс.)

ІІ. Активізація опорних знань.

* Опрацювання таблиці.

 

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ ТА СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ

	Прості	Складні
За будовою	Про щось задумалась земля у чарах супокою. (В.Сосюра.)	Блиснули вже коси, упали покоси, рядками снопи полягали. (Б.Грінченко.)
	Двоскладні	Односкладні
За граматичною основою	Як тут пахне земля! (Л.Забашта.)   Колише рідна пісня нашу долю. (П.Перебийніс.)	І землю снігами покрило. (Б.Грінченко.) Живу не лише для себе. (В.Симоненко.)

 

 

* Бесіда.

·У чому полягає різниця між реченням простим і складним? Навести приклади простих і складних речень.

·У чому полягає різниця між реченням двоскладним і односкладним? Навести приклади.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Назвати речення двоскладні й односкладні.

 

Я не хочу нудно скніти. (Б.Грінченко.) Наливайся земними силами! Вдосталь радощів зачерпни! (В.Симоненко.) Підіймаюсь на зоряні схили і рукою торкаюся неба. (Л.Забашта.) І хочеться всю землю обійняти. (В.Симоненко.) В мені любові наче більше стало. (Д.Павличко.) Ходім! Я напою тебе Дніпром. Я нагодую очі твої степом. (Л.Костенко.) Зоря любистком пахне над Дніпром. (Б.Олійник.)

 

Словник. Скніти - зазнавати душевної муки, знемагати від одноманітного й довгого виконання, здійснення чого-небудь; нидіти.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацюваннятеоретичного матеріалу (с. 23-24). Опрацювання таблиці "Односкладні речення (с. 24).

 

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 58 (усно).

 

* З-поміж заздалегідь записаних на дошці (спроектованих на дошку) речень переписати тільки односкладні речення. Підкреслити в кожному граматичну основу.

І. Підклавши руки під голову, до ранку дивлюся в склепіння свої душі. Там сходить сонце, слово і люди. Мене куплять і спродувать не раджу. А мені ж може, просто хочеться щастя. А темрява! Іду, не спотикаюсь. Мене спалить у вас немає змоги. Тепер Жар-птиці не буває. Жар-птицю будень убиває.

З творів Л.Костенко.

ІІ. Своєї кожен прагне вишини. Хочу я неба торкатись, як птиця. Зрубали яблуню стару в саду. В собі я свого батька впізнаю. Він мав натуру й зовнішність мою. Хробаків переступаю. Ворогу дивлюсь в лице! Шукай розради на своє страждання. Сорочки чистої замало у житті. Потрібно сонця!

З творівД.Павличка.

*Навчальний диктант. Вказати односкладні речення.

Українцям дісталася плодюча й щедра земля. Проте родить не земля, а руки. Землю потрібно доглядати, як матір рідну. Як часом нелегко піднімати степовий чорнозем! Як важко на чорній землі добувати білий хліб! Тому, мабуть, мріялося людині про прекрасні далекі землі...

Вирій. Так називалиомріяну райську країну. Лежала вона нібито далеко за обрієм, за синіми глибокими морями. В цей рай земний щасливі птахи відлітали зимувати. Першою поспішала туди зозуля, бо в неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік. Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги дізнатися, скільки пролетіла за день.(За В.Супруненком; 100 сл.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. П. 5, вправа 56.

 

Урок № 11

Тема: Означено-особові речення.

Мета: дати поняття про означено-особові речення, пояснити способи вираження присудка з означено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати патріотичні почуття, повагу до людської індивідуальності; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати речення двоскладні й односкладні.

 

І. Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздарювать серце своє. Вірю завжди в широчінь океанну серця вразливого, серця людського.

З творів Л.Забашти.

ІІ. Тримаймось за руки на крутих сходах!.. Зчепились на смерть на землі моїй рабство й свобода. (М.Самійленко.) Втомилось моє серце калатати. Терплю і мовчки прокладаю шлях. (Л.Костенко.) Зростай над себе чи згасай в імлі! (М.Доленго.) Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу, крізь дощ і сніг, дебати і дебюти. (Л.Костенко.)

 

Словник. Дебати– обмін думками на зборах; дискусія. Перен. – суперечка. Дебют– перший виступ актора на сцені; перша спроба на якомусь поприщі.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Чим виражено головний член кожного речення – підметом чи присудком? Визначити особу, час спосіб дієслів-присудків.

 

І. Натомивши себе до знемоги, постою серед нив. (О.Довгий.) Зіграй мені осінній плач калини. (Л.Костенко.) Не дай своїм словам смаку полину. (О.Башкирова.) Не обізвись до мене згірклим словом. (Д.Павличко.) Люблю очей мовчання красномовне. (І.Ліберда.) Віддай людині крихітку себе. (Л.Костенко.) Прямо йди. І виростай стрункіше. Крізь весну і осінь переходь. (М.Доленго.) Уважним будь на темних перехрестях. (Д.Павличко.) Зумій в житті не загубитись. (М.Кубик.) Постань як є – не кращий і не гірш. І не шукай прихованого лазу. (Б.Олійник.)

ІІ. Самоутвердження так прагнемо і волі! (Н.Кошара.) Живемо в нащадках та ділах. (М.Доленго.) Не сумнівайся, ідучи з народом. (Д.Павличко.) Очисть свою засмічену свідомість, лахміття непотрібне позбирай і викинь геть. Отримаєш натомість свободу. (О.Кліпкова.) Не видумуйте муки і драми, не видавлюйте з себе сліз, правді в очі дивіться прямо, неодводьте погляду вниз. Будьте схожі самі на себе, будьте чортом чи ангелом з неба... Тільки не будьте штучні й смішні. (В.Симоненко.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 26) і таблиці "Односкладні речення” (с.24).

 

V. Виконаннявправ на закріплення вивченого.

 

*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Довести, що записані речення є означено-особовими.

 

І. Давні свої звички занехаю, буду все робити безпомильно. (Р.Лубківський.) Не високо мудруй, але твердо держись. (І.Франко.) Зробися добрим, а не злим. (І.Кислиця.) Думаймо над життям! (А Ворфлик.) Переломим навпіл гіркий хліб мислі. (Л.Костенко.) Жадаю правди. Істині у вічі дивлюся прямо крізь віки смутні. (П.Перебийніс.) Працюй до самозабуття! (Л.Ржегак.) Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ. (М.Стельмах.) Виходжу в ніч. Іду назустріч долі. (Л.Костенко.) Піду блукать по всесвіту широкім, незваним гостем побуваю скрізь. (В.Симоненко.)

ІІ. Даймо ж на працю для України серце, і розум, і руки! (Б.Грінченко.) Вдар не в дзвін, а в серце дуже. (Олександр Олесь.) Іди і спопеляй байдужі душі, а сліпоту й холопство покляни. (В.Симоненко.) Слів де для пісні знайду? Буду згадувать серця пожари.(В.Сосюра.)

 

* Прочитати. Записати тільки означено-особові речення, підкреслити в кожному головний член, з’ясувати, дієсловом якої особи, якого часу й способу його виражено.

 

Не покину ніколи Вкраїну любить і молитись за неї – ніколи! (Б.Грінченко.) Тихо. Чути дихання калини. Важко і святково в небесах. (І.Павлюк.) Зло до пня підкосимечами правди. (Б.Олійник.) Тоскно стане в дощову погоду. Під грудьми зненацька заболить. (М.Руденко.) Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту? (Л.Костенко.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 65 (усно).

* Пояснювальний диктант. З’ясувати тип кожного односкладного речення, свою думку обгрунтувати.

 

Буду словом і хлібом ділитись. Буду сонцем у серце дивитись. (М.Сингаївський.) Порожні засіки гарно налаштуєм. Ще й сусід своїм насущним хлібом нагодуєм. (П.Куліш.) Мерщій поділимося крихтою, знайдем надіям пелюшки. (С. Зінчук.) Озирнися, розберися у перебігу подій. (Б.Олійник.) Роздивися тверезо по світу! (В.Симоненко.) Вір у сили свої молодії. (Б.Грінченко.) Навчись загоювати рани. (М.Доленго.) З дурнішими од себе не водись, шукай мудріших... (Д.Павличко.) Не знищуймо себе в дрібній гризні! (В.Герасимчук.) Топімо ж у Дніпрі ненависть братню дику! (П.Куліш.) Поклади мені руку в руку, в очі глянувши, не моргай! (В.Симоненко.)

* Диктант із коментуванням. Визначити спосіб, час, особу дієслів-присудків у неозначено-особових реченнях.

 

І. Дивлюсь. Вслухаюсь. Бачу. Пізнаюі перший порух, і чітку ритмічність. І душу переламую свою, щоб подив мій не перейшов у вічність. (О.Довгий.) Буду вчити мову птиць і гаю, вітру, зір, відбитих на морях. (І.Павлюк.) Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти. (П.Тичина.) За правду, за волю все зможу знести і жити, і вмерти без страху! (Б.Грінченко.) Вчись у тиграрвати грати, в моря гори розмивати. (Олександр Олесь.) Лихом об землю, як шапкою, вдаримо. (Б.Олійник.)

ІІ. Землею рідною живу убурях, снах і наяву. (М.Стельмах.) Ненавиджу темне життєве болото. (П.Тичина.) Не шукай для душі уніформи, світ у серце сповна перелий. (П.Перебийніс.) Милуюсь обрисами хмарок. Плекаю свій маленький сад. (Л.Костенко.) Ніколи, як з огнем, з ідеями не грайся! (П.Тичина.) Шануй же юних літ добро. (Д.Луценко.) З дитинства поезії диво навчись безтурботно любить. (В.Брюсов.) А сокола у клітку не садіть! Безвихідність любов’ю не зовіть. (Л.Забашта.)

ІІІ. Не оскверни свій рідний дім, а будь господарем у нім. (Л.Ржегак.) Бережім, як зіницю, родинне тепло й добрим людям відчинені двері! (Н.Кошара.) Впаду зоре. У траву край материнського порога. (П.Перебийніс.) Хату обвий у зелені віти, поля обсій безграничну шир! (А.Малишко.) І зрозумійте до батьківщин усіх любов. (М.Доленго.) Не звикайутертими стежками йти за другим сліпо, як у дим. (І.Франко.) Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі. (П.Перебийніс.) Зорями лікуй мене і морем, допотопним зойком журавля. (І.Павлюк.) Щасливою чуюсь людиною. (Д.Білоус.) Часто страждаю сам над собою.Часто шукаю в собі двобою. (М.Сингаївський.)

 

* Навчальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити їх вид.

 

Є такий геніально простий спосіб, називається "на скок”. Пливеш собі місячної ночі по озеру в плавнях, правиш човном понад самим берегом. А щуки, як відомо, сплять хвостом до берега, мордою до глибини. Злегенька вдариш веслом... Риба сонна злякається сплеску та стриб із води. Сама вискакує та в човен! Іноді буває, за ніч стільки її навискакує, дівати нікуди! Везеш додому, завдаєш кухаркам роботи! (За О.Гончаром; 62 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 26), вправа 63.

 

Урок № 12

Зв’язне мовлення

Особливості будови опису місцевості.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості

Мета: пояснити особливості будови опису місцевості, зокрема структуру речень такого опису; формувати вміння визначати описи місцевості в текстах та аналізувати їх; на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння виділити в переказуваному тексті опис місцевості й усно переказати його за складеним планом; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати увагу, спостережливість, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів.

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

*Прочитати заздалегідь записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок. Що в ньому описано? Де знаходиться описана місцевість? Навіщо, на вашу думку, складають опис місцевості? Які описи ви складали в попередніх класах?

Серед Сухої Діброви зеленим оксамитовим килимом рокинулася широка галявина. Вузлуваті дуби обступили її пишною зеленою рамою. Лише в одному місці розкривалася галявина на Дніпро. Посередині земля трохи випинає невеличким пагорком. Мабуть, це стародавня скіфська могила.

За З.Тулуб.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

*Пояснення вчителя.

 

Складовими частинами опису місцевості є опис місця (лісової галявини, поля, лугу, берега річки, вулиці тощо) та опис предметів (особливостей рельєфу, водойм, рослинності, будівель тощо), які на цьому місці розташовані.

"Даним” в реченнях опису місця є вказівки на місце розташування предметів: посередині, праворуч, віддалік, ближче до обрію та ін. "Новим” є назви предметів, що наявні на місцевості.

Наприклад:

Д Н

Посередині галявини росте береза.

Д Н

Під березою ростуть гриби.

 

В реченняхопису предметів "даним” є назви предметів та їх частин, "новим” є ознаки.

 

Наприклад:

ДН Н Н

Береза висока, струнка, білокора.

Д Н Н

Гриби ще молоденькі, з клейкимибрунатними капелюшками.

 

Таким, чином, речення опису місцевості складаються за такою схемою:

ДЕ? ------ ЩО? ------- і ЯКЕ ЦЕ ЩО?

 

Наприклад:

Посередгалявини росте висока,струнка, білокора береза. Під нею – молоденькі, з клейкими брунатними капелюшками гриби.

 

Опис місцевості може бути складений у науковому, діловому та в художньому стилях.

Художні описи зазвичай передають ставлення автора до описуваного. Інколи автор висловлює свою оцінку прямо, проте здебільшого робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів.

Часто в описах місцевості наявні речення, що вказують на позицію спостерігача (Піднявшись на гору, він побачив...). Проте такі вказівки не є обов’язковими.

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Прочитати уривок. Чи можна вважати його фрагментом опису місцевості? У реченнях опису місця визначити"дане” й "нове”. З’ясувати стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

 

А степ – як долоня. Лиш десь на краю

Підводивсь далекий горб.

Та камінь на ньому лежав якийсь,

Підставивши сонцю лоб.

Б.Олійник.

Словник. Фрагмент – частина, уривок.

 

* Прочитати. Які типи мовлення поєднано в уривку? Прочитати речення, що є описом місцевості, визначити в них "дане” й "нове”. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

 

Весь простір землі, зайнятої запорізькими козаками, мав переважно степовий характер. За структурою самої поверхні, кліматом і рослинністю запорізький степ був далеко не однаковим. Північна частина степу була гористіша й вища. Південна частина була рівніша й більш нахилена до берегів Чорного й Азовського морів. На північній окраїні степу було багато глибоких балок. В південній частині степу балок було не так багато, вони були пологіші і з меншою рослинністю. Південна частина степу зазнавала страшної дії спеки, котра при тривалому бездощів’ї винищувала тут всю рослинність. З цієї причини південна окраїна запорізьких степів, особливо нинішня херсонська рівнина, мала назву "Дике поле”, "Пустополе”, "Чистополе”. Рятівними оазами тут були лише нечисленні ріки та декотрі балки, на берегах і схилах яких в сухе й безводне літо утримувалася лісова й трав’яниста рослинність.

За Д.Яворницьким.

Словник. Балка – яр з пологими схилами. Оаза (оазис) – родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю й прісною водою.

 

 

*Прочитати уривки, довести що в основу кожного покладено саме опис місцевості. Що такі описи допомагають уявити й зрозуміти? З’ясувати стиль кожного з уривків, свою думку обгрунтувати. В якому з уривків подано відверто висловлену авторську оцінку місцевості? В якому оцінку висловлено опосередковано – через відповідним чином дібрані художні засоби?

 

І. Село було довге й здорове. Через усе село йшла широка вулиця. Вона вся була обсаджена акаціями Село було українське. Тут були люди з усіх українських губерній. Усе село було залите абрикосовими та черешневими садками і зеленіло, як гай. Поза хатами тяглися виноградники на всі боки, скільки можна було кинути оком. А там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза, розстелялось широке молоде листя тютюну, а там далі розстелявся широкий, рівний, як діл, степ, ввесь зелений, ввесь укритий то виноградом, то пшеницею, то зеленою травою. Край був багатий і пишний, як рай.

За І.Нечуєм-Левицьким.

ІІ. Своїми обрисами село Медвин було схоже на вивернутий з корінням високий пеньок, втиснутий стовбуром на схід. На заході переплетене розгалуження вулиць з двох боків ліпилося до лісів і губилося там окремими вузликами хатин. Чим далі село витягувалось понад шляхами на схід, тим більше воно звужувалось і вже від ставка збігало двомарядками осель. Сюди найближче з півночі підходив вигин Бугу, добираючись примхливо покрученими колінами до селянських садиб. Далі ж на захід ріку тіснилобезмір’я неозорих полів, воно підіймалося хвилястим пагорбом на північному заході і обривалося біля чаїного крила березового гаю, од якого вже брало тяжкий розмах чорнолісся. Воно було схоже на лук, натягнутий проти села, але замість стріли з того лука вихоплювалась річечка; біля села вона виписувала примхливі петлі, на які нанизувались крихітні левадки, ставочки і копанки.

За М.Стельмахом.

ІІІ. Перед ними у долині розіслалося місто. Широкі вулиці, наче річки, поперерізували його і вздовж, і вшир, і впоперек. По вулицях сторожами виставились високі кам’яні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи вибіленими боками. Серед невеличких майданів тягнуться угору гострими шпилями церкви: кругом їх лавою обступили крамниці... Наче комашня, снують-метушаться люди. Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт...

Призахідне сонце обсипає все те своїм червоним світлом, неначе кров’ю поливає...

Зробилося страшно... Місто здавалосяхижим звіром, що, притаївшись у ямі, роззявив свого кривавого рота з білими гострими зубами, наміряючись кинутись на них.

За Панасом Мирним.

*Прочитати уривок. Які художні засоби використав автор, щоб передати власне ставлення до описаного? Чи є в уривку прямо висловлена оцінка місцевості? Визначити стиль уривка.

Як ластівчине кубельце, притулилася сакля до скелі над морем. З одного боку – прямовисний стрімчак. З другого – безодня, прірва. Ходять під нею зеленими горбами хвилі, дихають важко і б’ються об скелі. Глянути на них – туманіє незвикла голова і потягне у смарагдову безодню. І тільки позаду саклі милується зірзеленим садком і городом, що східчасто здіймається вгору. Облямовує садок вузька доріжка.

За З.Тулуб.

V. Підготовка до роботи над письмовим вибірковимпереказом.

* Читання тесту вчителем або учнями.

 

*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану вибірковогопереказу тексту (фрагменту, що є описом місцевості).

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

* Усне переказування опису місцевості за складеним планом.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 69 (усно), підготуватися до усного опису рідної вулиці.

Тексти розповідного характеру з елементами опису місцевості

для усного вибіркового переказу

 

1.Чортомлицька Січ

 

Козаки створили систему укріплень у пониззі Дніпра, за порогами, на дніпровських островах. Козацька фортеця, захована в плавнях, густих заростях лози й очерету, була неприступна для ворогів. Підхід до неї утруднювали й пороги.

Козаки скористались традиціями зведення оборонних споруд часів Київської Русі, за якими важливу роль відігравали засіки. Засіками називали укріплення з дерев. Від слова "засіка” і дістала свою назву Запорізька Січ. Проте деякі дослідники вважають, що за основу назви правило слово "сікти”. Запорізькою називали Січ тому, що вона лежала за порогами.

Кілька разів змінювала Січ своє місцеперебування. Вважають, що спершу вона розташовувалася на острові Хортиці. Там у середині ХVІ ст. князь Дмитро Вишневецький спорудив укріплений замок. Певно, споруджуючи земляні укріплення, тут використали й систему засік. Із Хортиці козаки на чолі з Дмитром Вишневецьким-Байдою здійснювали сухопутні походи.

Найдовшу історію мала Чортомлицька Січ, яка проіснувала 57 років. Свою назву Чортомлицька Січ отримала від Чортомлицького мису, на якому була розташована. Січ була занована 1652 рокуза кошового отамана Лутая.

З Чортомлицькою Січчю пов’язані життя й діяльність славетного кошового отамана Івана Сірка, котрий був пострахом турків, грозою польських шляхтичів, славою й гордістю запорізьких козаків. ІменемСірка часто називали й саму Чортомлицьку Січ – "Січ кошового Сірка”.

Зберігся зроблений самими козаками опис зовнішнього вигляду Січі. Зовні вона нагадувала місто-фортецю.

З лівого боку Січ омивала річка Чортомлик, з правого – Прогной. За фортецею протікала Скарбна. Урвисті береги цих трьох річок правили на природне укріплення. Його доповнювали тринадцятиметровий вал і рів.

З четвертого боку Січ виходила в поле. Тут вал мав бійниці й укріплювався частоколом із загострених і просмолених паль. З цього боку стояла ще велика оборонна башта, а перед нею булоспеціальне земляне укріплення з гарматами.

Таким чином, підійти до Січі можна було лише полем. З трьох інших сторін була вода. Взимку запорожці на всіх річках навколо Січі безперервно вирубували кригу. Вийти з Січі можна булочерез вісім вузьких проходів.

У центрі Січі був майдан з церквою Покрови Богородиці, навколо якої розташувалися 38 куренів. Це були своєрідні казарми, що мали вигляд дерев’яних великих хат, вкритих очеретом або шкурами.

Тут-таки на майдані стояли будинки старшини і військова пушкарня, де зберігалися фортечні й польові гармати. За містом біля порту височів так званий "Грецький дім”. Це було приміщення для іноземнихпослів і купців, адже Запорізька Січ вела жваву торгівлю.

Передмістя Січі було забудоване житлами та майстернями ремісників. Тут жили й працювали козаки-зброярі, а також майстри запорізьких бойових човнів.

Чортомлицьку Січ за наказом царя Петра Ібуло спалено й зруйновано, тому що значна частина її старшини й козацтва перейшла на бік гетьмана Івана Мазепи. Тоді запорожці пішли на південь і заснували Січ на річці Кам’янці. (За О.Апанович; 430 сл.)

 

·Пояснити лексичне значення слів пороги (кам’янисте поперечне підвищення дна, що порушуєспокійну течію ріки), мис(частина суходолу, яка гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку), бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди), частокіл (огорожа, паркан з кілків), казарма (спеціальна будівля для розміщення військових).

·Дібрати синоніми до слів урвистий, жвавий,башта, передмістя.

·Скласти план вибіркового переказу: опису Чортомлицької Січі (орієнтовний: 1. З лівого боку – Чортомлик, з правого – Прогной. 2. За фортецею – Скарбна. 3. Тринадцятиметровий вал і рів. 4. З четвертого боку – поле, вал з бійницями і частокіл. 5. Оборонна башта та земляне укріплення. 6. У центрі Січі – майдан з церквою й куренями. 7. На майдані – будинки старшини й пушкарня. 8. За містом – "Грецький дім”. 9. У передмісті – будинки й майстерні ремісників.)

·Усно переказати опис місцевості – Чортомлицької Січі.