Урок № 41 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». СВІТ, У ЯКОМУ ЖИВЕ ХЛОПЧИК ЛЬОНЬКА, українська література, 6 клас
Мета:опрацювати ідейний зміст твору В. Близнеця, звернути увагу на умови оточення, в якому перебуває головний герой твору, його ставлення до Ніни, Глипи і Буська; осмислити поняття безсмертя, добра, вічності та краси, як вони стосуються хлопчика Льоньки; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу; вміння спостерігати за героєм твору і робити відповідні висновки; грамотно висловлювати власні думки, почуття; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати на прикладі головного героя твору любов до краси рідного краю; культуру поведінки, бажання пізнати якомога більше про таємниці довкілля; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання:тест твору та міні-біліотечка творів письменника; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ № 41 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». СВІТ, У ЯКОМУ ЖИВЕ ХЛОПЧИК ЛЬОНЬКА, українська література, 6 клас
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Природа — рух, спокій
— смерть.
Б. Паскаль
Люди рівноправні, але
на сцені життя грають різні ролі.
Вольтер
Наші скарби —
здоров’я, воля, просте життя, любов до добра, прихильність
до друзів, згода із сусідами, стійкість у нещасті.
Ф. Фенелон
1. Робота над аналізом розділів «Ніна», «Глипа й Бакун»
1.1. Виразне читання та переказування окремих уривків розділів.
1.2. Опрацювання розділу «Ніна».
1.2.1. Тема:зображення знайомства Льоньки з Ніною, їх спільне вболівання, турбота за життя Адама.
1.2.2. Ідея:возвеличення справжньої дружби; схвалення здатності людини до співчуття і милосердя.
1.2.3. Основна думка:після смерті добра людина продовжує жити в думках, серцях близьких і знайомих, чого не можна сказати про таких людей, як Глипа.
1.2.4. Сюжет.
Сумування Льоньки через власну самотність. Адам не з’являвся, бо дуже хворів, про що хлопець дізнався пізніше. Перебуваючи біля річки, хлопець побачив зруйновану греблю, яку він майстрував з новим другом. Гуляючи, Льонька милувався природою, її красою і побачив знову відновлену греблю і зроблений млинок, який Адам змайстрував без допомоги хлопця.
Знайомство Льоньки з Ніною. Вони розмовляють про небезпечну хворобу Адама, про призначення людини на землі.
1.2.5. Композиція.
Експозиція:хлопчик страждає від самотності, блукаючи узбережжям річки.
Зав’язка:зустріч Льоньки з Ніною, їх хвилювання за життя Адама. Кульмінація: роздуми Льоньки і Ніни про призначення людини на землі; які люди продовжують жити після смерті.
Розв’язка:«…з добрих людей виростає щось добре…, а хто злий, завидющий, — реп’ях, кропива, повзучий лишай».
1.2.6. Робота над змістом розділу, за питаннями:
1.3. Опрацювання розділу «Глипа й Бакун».
1.3.1. Тема:зображення прагнення Льоньки захистити Бакуна від жорстокого Глипи.
1.3.2. Ідея:засудження жорстокості, підступності, байдужості до горя інших; зневажливого ставлення до тварин.
1.3.3. Основна думка:тварина, як і людина, — це жива частина природи, до якої слід ставитися чуйно, лагідно, з розумінням.
1.3.4. Сюжет.
Розповідь про минуле старого коня Бакуна. Глипа і його брат Гав-ро вирішили скористатися Бакуном. Під час переправи через річку нога коня потрапила у щілину між камінням. Злодії вирішили знищити Бакуна. Хлопець співчуває тварині і намагається їй допомогти. Але як? На думку матері, Бакун сам визволить себе із пастки. Незабаром Льонька бачить коня живим, але кульгаючим. Намірам Глипи не судилося здійснитися.
1.3.5. Композиція.
Експозиція:знайомство з минулим Бакуна.
Зав’язка:Глипа з братом вирішують скористатися Бакуном.
Кульмінація:намагання Глипи і Гавра знищити Бакуна, з яким трапилося лихо під час переправи через річку.
Розв’язка:Бакун у небезпеці, наміри Глип не здійснилися.
1.3.6. Опрацювання ідейного змісту розділу за питаннями:
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язування тестових завдань «Ніна»
1.
Льонька назвав греблю, яку він побудував з Адамом, сумною руїною, бо її:
а) поламав Глипа;
б) розібрали хлопці із сусіднього села;
в)було розмито річкою.
2.
Зруйнована гребля нагадувала знищену ордою:
а) вежу;
б)фортецю;
в) старовинну споруду.
3.
Яка трава, що росла біля річки, нагадувала зелений килимок?
а) Деревій;
б)гусятниця;
в) кульбаба.
4.
Що дивовижного побачив Льонька на річці, прогулюючись вздовж її берега?
а) Павутиння;
б) сріблястого чоловічка;
в)водяний млинок.
5.
Лежачи на березі річки, Льонька побачив човник, в якому сиділа дівчина (Ніна),
очі в неї були:
а) темні і цікаві;
б)великі і здивовані;
в) прищурені і хитрі.
6.
Адам тривалий час не зустрічався з Льонькою, бо він:
а) від’їхав у місто до інституту;
б)захворів;
в) не хотів підтримувати дружніх стосунків з хлопцем.
7.
Ніна, охарактеризувавши Адама, сказала, що він:
а) безпечний;
б)безпорадний;
в) неуважний до себе.
8.
Звідки хлопець знав про Ніну, хоча й і не був з нею знайомий?
а)Вона приснилася Льоньці;
б) про неї багато розповідав Адам;
в) її фото містила районна газета.
9.
Пливучи у човнику, освітленому сонцем, Ніна здавалася Льоньці:
а)свічкою з трепетним вогником;
б) річковою красунею;
в) господаркою річки.
10.
Коли Льонька побачив човник Ніни, то він був уже іншим:
а) сірим у синю смужку;
б)білим з темними рисками;
в) голубим з білими плямами.
11.
У хворого Адама була температура:
а)тридцять дев’ять і п’ять;
б) тридцять вісім;
в) тридцять вісім і п’ять.
12.
Найстарша лікарка приїхала до Адама:
а) з Москви;
б)Києва;
в) Харкова.
«Глипа і Бакун»
1.
Бакуна у творі названо:
а)старим і мудрим;
б) енергійним і спритним;
в) молодим і працьовитим.
2.
У спекотні дні кінь:
а)забирався під верби;
б) ховався у кам’яну печеру;
в) хлюпався у воді.
3.
Яка дорога не снилася Бакуну? Та, що пахла йому:
а) гарячим пилом;
б) збовтаним осіннім болотом;
в)грибами і лісовою травою.
4.
Цілими днями Бакун те й робив, що:
а) випасався на полі;
б) перебував у стійлі;
в)думав, забуваючи відганяти мух.
5.
Дядько Гавро доводився Глипі:
а)братом;
б) колегою по роботі;
в) помічником у полюванні.
6.
Якої роботи не виконував Бакун?
а) Підвозив воду;
б) перетягав колоду;
в)орав землю.
7.
Кінь не полюбляв, коли:
а)ним попихали;
б) його тривожили;
в) смикали за гриву.
8.
Переходячи через річку у супроводі Глипи, Бакун:
а)оступився, передньою ногою ковзнув у щілину між камінням;
б) поламав ногу;
в) наступив на Гавра.
9.
Який школярський вироб зіпсував Глипа?
а) Вітряк;
б)човен;
в) будку для Рекса.
10.
Бакун був таким важким, як:
а)лаптух з дровами;
б) річкове каміння;
в) глиба криги.
11.
Коли Бакун опинився у небезпеці, Глипа вирішив його:
а) отруїти;
б) забити камінням;
в)зарубати.
12.
Там, де стояв Глипа з Гавром, за уявленням Льоньки, виріс:
а)кущ з вовчими ягодами;
б) колючий будяк;
в) терен з голками на гіллях.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Що мала на увазі Ніна, говоречи: «Так, люди не вмирають зовсім. З добрих людей виростає щось добре — яблуні, бузок, маргаритки». Свої міркування обґрунтуйте.
2. Вмотивуйте, чому Льонька дійсно поважав Адама і хвилювався про його здоров’я і життя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
3.
Хворий Адам лежав у дворі під:
а) грушею;
б)яблунею;
в) очеретяним навісом.
Картка № 2
1. Дослідіть, яке враження на хлопця справила Ніна? Чому висловлення її імені Льонька сприймав, як звук павутинки? Власні спостереження аргументуйте.
2. Чому, на думку Ніни, зла, завидюща людина схожа на реп’ях, кропиву, повзучий лишай? Свою думку доведіть, посилаючись на власний досвід та зміст твору.
3.
Ніна не полюбляла, коли:
а)у неї про щось розпитували;
б) її жаліли й співчували;
в) їй дарували цінні речі.
Картка № 3
1. Чи можемо ми вважати Адама сильною, мужньою людиною? У чому це виявляється? Наведіть переконливі обґрунтування.
2. Доведіть, що Льонька сприймав Бакуна як людину? Свою думку підтвердіть, посилаючись на зміст твору.
3.
Розмовляючи з Льонькою про сенс життя, добрих і злих людей, Ніна заборонила
йому:
а) ходити до Адама;
б)помирати;
в) самотньо гуляти на березі річки.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання
Опрацювати ідейний зміст розділів «Лікар Бусько», «За павутинкою», підготувати характеристику образу Адама.
Урок № 42 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». ЗНАЧЕННЯ У ТВОРІ ОБРАЗУ ВЧЕНОГО АДАМА, українська література, 6 клас
Мета:охарактеризувати образ вченого Адама, пов’язуючи його з іншими персонажами твору; з’ясувати значення образу вченого; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; доводити свої судження; збагачувати словник школярів; формувати їх естетичні смаки; виховувати почуття поваги до творчості В. Близнеця, любов до краси природи рідного краю, до ближнього; цінувати дружбу, порядність, взаєморозуміння; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання:бібліотечка творів В. Близнеця, дидактичний матеріал (текстові завдання, картки).
ХІД УРОКУ № 42 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». ЗНАЧЕННЯ У ТВОРІ ОБРАЗУ ВЧЕНОГО АДАМА, українська література, 6 клас
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Прагніть
насолоджуватись тим, що маєте.
Сенека
Ціна людини — її
справи.
М. Горький
1. Аналізування розділів твору «Лікар Бусько», «За павутинкою»
1.1. Виразне читання. Переказування окремих уривків розділів.
1.2. Опрацювання розділу «Лікар Бусько».
1.2.1. Тема:зображення ролі правдивих навчальних історій, які розповідали Льонька і Адам один одному.
1.2.2. Ідея:уславлення всеперемагаючої сили волі, добра; співчутливого ставлення до ближнього; вміння долати труднощі власної хвороби і вірити в перемогу над нею (Адам).
1.2.3. Основна думка:людина створена на землі для добра, природа не прощає жорстокості; боротися — значить жити.
1.2.4. Сюжет.
Спостереження Льоньки за ластівками, які полюбляли гратися з Бакуном.
Стара Сіроха покликала Льоньку до Адама. Друзі розповідають один одному правдиві історії: хлопець — про Бакуна; Адам — про Буська. Мрія і віра Адама подолати свою хворобу. «Йду на дно, а гребусь».
1.2.5. Композиція.
Експозиція:відвідування Льонькою хворого Адама. Зав’язка: розповіді друзів один одному правдивих історій.
Кульмінація:страждання Адама через хворобу.
Розв’язка:сподівання і віра вченого подолати свою хворобу.
1.2.6. Обговорення змісту розділу за питаннями:
1.3. Робота над розділом «За павутинкою».
1.3.1. Тлумачення слова «павутинка».
Павутинка — легка сітка з тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки.
Завдання. Поясніть фразеологізм: обплести павутиною. (Те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти)
1.3.2. Тема: розкриття краси павутинки, міцної дружби Льоньки і Ніни.
1.3.3. Ідея: заклик до розуміння природи, оберігати і цінувати її.
1.3.4. Основна думка: тільки добра, чуйна, лагідна людина здатна осмислено сприймати природу-матінку.
1.3.5. Сюжет.
Зустріч Льоньки і Ніни. Хлопець дізнається від Ніни, що то вона допомогла Бакуну врятувати життя. Друзі відвідують печеру, грають у кремінці, спостерігають за рухом павутинки. Прощаючись з Ніною, Льонь-ка просить, щоб вона приїжджала наступного разу.
Турбота матері про те, що її син постійно перебуває самотнім.
1.3.6. Композиція.
Експозиція: наступна зустріч Льоньки і Ніни. Зав’язка: прогулянка друзів у печеру.
Кульмінація: насолода, яку отримали Льонька і Ніна від спостереження за павутинкою
Розв’язка: відчуття радості Льонькою від спілкування з Ніною, природним середовищем.
1.3.7. Опрацювання ідейного змісту розділу за питаннями:
2. Характеристика образу Адама
2.1. Орієнтовний план.
1) Адаменко — Адам — учений. («У мого друга товсте ім’я — Адам… Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений вечірній голос: ддам!..; «Ви той дядько, що приїхав до баби Сіроми?»)
2) Портрет і зовнішність героя. («…цибатий,.. виставив на сонце кістляві, синювато-білі ноги»; «…в нього не наше обличчя, ну, не таке, як у Глипи, у баби Сірохи,…», «А в нього… Не те що біле, а блідо-прозоре лице, гострий ніс, гостре підборіддя, де-не-де синюваті щетинки. Здавалось, він ніколи не виходив на сонце», «…литки в нього були синьо-білі», «світло-сірі холодні очі»; «…скинув теніску, штани з гострими складками… Який же він білий, який незграбний! Худий, драбинчастий, під синьою шкірою видно увесь кістяк — можна ребра щитать. Такої білої людини з такими довгими руками не було ще у нас на березі», «…він стоїть над водою, як підйомний кран», «…кістлявими руками, наче кочергами…», «…прилизував чубчик—рідке волоссячко, таке, що геть просвічувалось…», «…він ступав, як білий шукач серед джунглів, — тихо й обережно…», «…світив білими зубами, і на білому обличчі…», «…голос у нього з льодком», «плечі в нього були опущені, висохлі руки, як неживі, висіли вздовж тулуба», «…світилось прозоре обличчя, світились хрящуваті вуха, світилось немічне тіло»)
3) Адам — майстер-чарівник.
4)
Риси характеру вченого:
а) доброта і чемність;
б) комунікабельність;
в) розуміння і повага до інтересів дитини;
г) оптимістичність;
д) волелюбність;
е) допитливість; є) працьовитість.
5) Значення образу героя для виховання Льоньки.
2.2. Бесіда за питаннями:
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язування тестових завдань
«Лікар Бусько»
1.
З Бакуном полюбляли гратися:
а) діти;
б) собаки;
в)ластівки.
2.
Із розповідей Льонька знав: якщо лелекам поламати гніздо, то:
а)вони приносять у дзьобах жарину;
б) трапиться нещастя в родині;
в) буде поганий урожай.
3.
Яке дерево майже закрило хату старої Сірохи?
а) Дуб;
б) груша;
в)яблуня.
4.
Для чого Сірома запросила до себе Льоньку? Щоб:
а) той допоміг викопати картоплю;
б)відвідав Адама;
в) поговорити з хлопцем.
5.
Льоньку Адам називав:
а) другом;
б)капітаном;
в) мрійником.
6.
Ніна приїхала відвідати Адама:
а)з Києва;
б) Тули;
в) Полтави.
7.
У бригадира, з розповіді Льоньки, мотоцикл називався:
а) «Стрілою»;
б) «Торпедою»;
в)«Їжаком».
8.
Куди до лікаря водила мати малого хворого Льоньку?
а)У Загатне;
б) Шарудівку;
в) Сахнівку.
9.
Яким чином мати вилікувала Льоньку від застуди?
а)Попарила хлопця над гарячою картоплею;
б) робила уколи;
в) регулярно напувала сина чаєм з калини і м’яти.
10.
Сіроху звали бабою:
а) Настею;
б) Марією;
в)Лізою.
11.
Полісся, на думку Адама, це:
а)царство грибів і русалок;
б) місце, де випікають смачний хліб;
в) найкраще місце на Україні для відпочинку й лікування.
12.
Бусько, про якого Адам розповів хлопцю, є:
а) вороною;
б)лелекою;
в) соколом.
«За павутинкою»
1.
Про що розповів Льонька Ніні, яка підпливла на човні до берега?
а) Про красу ластів’ячих гнізд;
б)місце, де трапилася неприємність з Бакуном;
в) греблю і млинок, зроблені Адамом.
2.
Хто все ж таки допоміг коню визволитися з небезпечного місця?
а) Льонька;
б) Адам;
в)Ніна.
3.
Гриб, який показала Ніна Льоньці, вночі світився … кольором:
а)синім;
б) блакитним;
в) жовтогарячим.
4.
Куди запропонував Льонька піти Ніні, взявши гриб-ліхтар?
а)До печери;
б) темного лісу;
в) таємної схованки.
5.
Який різновид кремінців Льонька не показав Ніні?
а) Плескатих;
б) гострих;
в)випуклих.
6.
Чим запропонувала погратися Ніна хлопцю?
а) М’ячем;
б) хусткою;
в)кремінцями.
7.
Хіврею називалася:
а) гра у лісі;
б)гора;
в) річка, що протікала неподалік від села.
8.
У нірці, яку Льонька показав Ніні, жив:
а)павук-хрестовик;
б) слимак;
в) жук-короїд.
9.
Хата, яка стояла на горі, друзям нагадувала:
а)грибок;
б) білу смужку;
в) човник.
10.
Художній засіб, який використав В. Близнець у фразі «…зелені копиці верб
несуться тобі назустріч», називається:
а) епітетом;
б) порівнянням;
в)метафорою.
11.
Про що турбувалася мати, побачивши, що Льонька лежить на узбережжі річки?
а) Щоб хлопець не перегрівся на сонці;
б)бо син постійно перебував на самоті;
в) чи не захворіла її дитина.
12.
Про що попросив хлопець Ніну, коли вона збирилася від’їжджати?
а) Щоб відвідала Адама;
б)приїжджала наступного року;
в) подарувала гриб-ліхтар.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Прокоментуйте наступну думку В. Близнеця: «Птахи не прощають злодюгам». Чому необхідно оберігати пташок і допомагати їм? Свої думки вмотивуйте.
2. Що, на ваш погляд, єднає Льоньку і Ніну? Чим ці герої відрізняються, наприклад, від братів Глип? Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з твору.
3.
Ластів’яче гніздечко було схожим на:
а) невеличку мисочку;
б) пухлик;
в)маленьку корзинку.
Картка № 2
1. Вмотивуйте, чому, на вашу думку. Адам назвав Полісся царством грибів і русалок? Що ви вже знаєте про цих фантастичних істот?
2. Про що, на ваш погляд, свідчить таке звернення баби Груні до лелек: «Дивіться, тримайтеся гурту. Там де хмара — летіть високо. А де блискавка з громом — летіть низько…». Власні міркування обґрунтуйте.
3.
Коли ластів’яче гніздечко висихає, воно стає:
а) рудим;
б) сірим;
в)білим.
Картка № 3
1. У чому, на думку Адама, сенс життя? («Йду на дно, а гребусь. Щоб і на останній хвилі — жити, як ти, як нормальні люди») Особисту думку доведіть.
2. Дослідіть, у чому особливість сприйняття Льонькою і Ніною павутинки. Що ви уявляли, спостерігаючи за павутинкою у природному середовищі? Власну творчу думку узагальніть.
3.
Коли Льонька прийшов до Адама, то вчений попросив його розповісти про:
а) греблю і млинок;
б)неприємну пригоду з Бакуном;
в) знайомство хлопця з Ніною.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання
Підготуватися до характеристики образу Льоньки (план, цитати), малюнок «Льонька очима учнів».
Урок № 43 РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ ДОПИТЛИВОГО І ЗДІБНОГО ХЛОПЧИКА ЛЬОНЬКИ (В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ»), українська література, 6 клас
Мета:вдосконалювати вміння учнів складати план характеристики образу героя, зокрема Льоньки з твору В. Близнеця «Звуки павутинки»; звернути увагу на призначення персонажа у творі, його зв’язок з іншими героями; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, спостережливість, увагу, пам’ять; активізувати словник школярів; уміння раціонально використовувати навчальний час; виховувати активну життєву позицію; прищеплювати інтерес до результатів власної навчальної діяльності.
Тип уроку:застосування знань і вмінь.
Обладнання:малюнки «Льонька очима учнів», текст твору.
ХІД УРОКУ № 43 РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ ДОПИТЛИВОГО І ЗДІБНОГО ХЛОПЧИКА ЛЬОНЬКИ (В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ»), українська література, 6 клас
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
III. Оголошення теми. Мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Хай оживає істина
стара:
Людина починається з добра!
Л. Забашта
Ах, скільки радості,
коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш у житті!
П. Тичина
1. Питання до індивідуальної роботи
Доберіть до слова «характер» синоніми.
Проведіть самоаналіз: доберіть риси власного характеру
2. Робота у парах
Завдання. Складіть діалог про необхідність вдосконалення характеру кожної людини.
3. Характеристика образу Льоньки
4. Складання плану характеристики образу Льоньки
Орієнтовний план:
1) Льонька — головний персонаж повісті В. Близнеця «Звук павутинки».
2) Портрет і зовнішність хлопця.
3) Риси характеру
Ленда:
а) доброта і щирість;
б) чуйність;
в) здатність до фантазії і творчого мислення;
г) спостережливість і обізнаність;
д) працьовитість;
е) поважність до матері, Адама, Ніни;
ж) любов до природи;
з) вміння цінувати дружбу.
4) Вплив інших персонажів на формування світогляду хлопця.
5) Льонька — мала природна енциклопедія.
6) Значення образу героя.
6. Обговорення проблемного питання (прийом «Акваріум»)
Чи змінився Льонька, якщо б він оселився у великому місті?
V. Підсумок уроку
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VII. Домашнє завдання
Проаналізувати останній розділ «Все відпливає», обміркувати образи звуку павутинки, Ніни, кораблика.
Урок № 44 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». ДИВОВИЖНІСТЬ І КРАСА СВІТУ (ОБРАЗИ ЗВУКУ ПАВУТИНКИ, НІНИ, КОРАБЛИКА), українська література, 6 клас
Мета:прослідкувати, як у творі В. Близнеця «Звук павутинки» розкривається дивовижність і краса світу; знаходити в повісті образи (звук павутинки, Ніни, кораблика), що передають різні ідеї, емоції, почуття; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; співставляти, робити висновки, доводити особисті міркування; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття любові до природи, рідного краю; повагу до активної життєвої позиції, порядності, чемності, доброти.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання:текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ № 44 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». ДИВОВИЖНІСТЬ І КРАСА СВІТУ (ОБРАЗИ ЗВУКУ ПАВУТИНКИ, НІНИ, КОРАБЛИКА), українська література, 6 клас
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Ціна людини — її
справи.
М. Горький
Бути вірним обов’язку
завжди — велика справа.
Демокрит
1. Аналізування розділу «Все відпливає»
1.1. Виразне читання та переказування окремих уривків розділу.
1.2. Тема:зображення смерті Адама, розлучення Ніни і Льоньки на початку осені.
1.3. Ідея:возвеличення безкорисливої дружби, взаєморозуміння, поваги між людьми; засудження жорстокості, егоїзму (Глипа).
1.4. Основна думка:з плином часу все в житті людини змінюється, як і вона сама.
1.5. Сюжет.
Поховання Адама. Зустрівшись з Ніною, Льонька на її прохання виготовляє кораблик з матеріалу, що надіслав у посилці невідомий Олс.
Кораблик був схожий на каравелу «Санта-Марія»; плаваючи в кораблику і милуючись краєвидами вздовж річки, друзі потрапили на Гли-пину вершу. Цей браконьєр намагався завдати шкоди колгоспній рибі. Льонька і Ніна руйнують Глипине сховище.
На прощання друзі розпалюють вночі багаття і обіцяють один одному знову зустрітися. Льонька на згадку про себе дарує Ніні кремінці.
1.6. Композиція.
Експозиція:сумування Льоньки за втратою друга (смерть Адама). Розв’язка: посилка Олса, Льонька виготовляє кораблик для Ніни. Кульмінація: розлучення друзів, Ніна відпливає на кораблику, зробленому Льонькою.
1.7. Обговорення змісту розділу.
Питання:
2. Складання плану характеристики образу Ніни
1. Ніна — друг Льоньки.
2. Зовнішність (портретна характеристика) дівчини («…блакитна, очі великі й здивовані, у косах — біла стрічка»); («Ні-і-ін-на… Правда, бринить, як звук павутинки на вітрі?»)
3. Риси характеру
уявної героїні:
а) чуйність і доброта;
б) принциповість;
в) щирість і відкритість;
г) поважає і цінує дружбу;
д) любов до природи, прагнення зрозуміти її.
4. Виховання Ніною Льоньки («З добрих людей виростає щось добре — яблуні, бузок, маргаритки. А хто злий, завидющий, то буде реп’яхом, кропивою, лишаєм повзучим»)
5. Ніна — це реальність чи уява?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язування тестових завдань
1.
Художній засіб, який В. Близнець застосував у фразі «…садом … іде дощ»,
називається:
а) підтекстом;
б) епітетом;
в)метафорою.
2.
Небо після дощу було:
а) сіро-голубим;
б)димчасто-сірим;
в) блакитним.
3.
За селом, де поховали Адама, ріс:
а) могутній дуб;
б) очерет;
в)старий бересток.
4.
Що Льонька мав зробити на прохання Ніни?
а)Кораблик;
б) весло;
в) пліт.
5.
Запросивши Льоньку до себе, баба Сіроха віддала хлопцю:
а)посилку для Адама;
б) книгу про вироблення штучного сонця;
в) лист, який написав Адам хлопцю перед смертю.
6.
Олс для Адама був:
а) братом;
б) керівником наукових досліджень;
в)товаришем по навчанню.
7.
Кора, з якої Льонька хотів щось змайструвати для Ніни, була схожою на:
а)печиво;
б) шоколадний торт;
в) скоринку хліба.
8.
Льонька поважав Ніну за її:
а) красу;
б) чемність;
в)мовчазність.
9.
Свій вироб з кори Льонька назвав:
а) «Стрілою»;
б) «Велетнем»;
в)«Санта-Марією».
10.
Рухаючись рікою на кораблику, Льонька й Ніна побачили у воді:
а)вершу;
б) величезну рибу;
в) млинок, що зробив Адам.
11.
Льонька визволив від Глипиної пастки велику кількість:
а) линків;
б) карасів;
в)коропів.
12.
Остання зустріч Льоньки і Ніни відбулась:
а) взимку;
б)на початку осені;
в) влітку.
2. Робота на картках
Картка № 1
1.Що мав на увазі В. Близнець, зазначаючи: «Все пливе восени: листя за водою, хмари, павутиння, птаство, школярі, комбайни». Свої міркування обґрунтуйте.
2. Чим пояснити те, що Льонька вагався у своїх міркуваннях про справжність існування Ніни?
3.
Скільки класів закінчив Льонька?
а)Два;
б) три;
в) п’ять.
Картка № 2
1. Який вплив, на ваш погляд, мав Адам на виховання Льоньки? Що відчув хлопець, побачивши поховання свого друга?
2. Вмотивуйте, чому Льонька намагався допомогти рибам, які потрапили в пастку, зроблену Глипою? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
3.
Що подарував Адам Ніні?
а) Кремінці;
б)гриб-ліхтар;
в) човен.
Картка № 3
1. Дослідіть, як автор ставився до Льоньки. Чим вони схожі. Власну думку обґрунтуйте.
2. Чому павутинка нагадувала Льоньці радіо? Що свідчить про багату уяву хлопця? Свої міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.
3.
Якої шкоди завдавав Глипа природному середовищу?
а) Вирубав дерева;
б) засмічував довкілля;
в)виловлював у великій кількості колгоспну рибу.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання
Підготуватися до написання твору-роздуму за повістю В. Близнеця «Звук павутинки» на тему «Яка краса врятує світ?» (Про красу зовнішню і красу людської душі)
Урок № 45 РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. письмовий ТВІР-РОЗДУМ ЗА ПОВІСТЮ В. БЛИЗНЕЦЯ «ЗВУК ПАВУТИНКИ» НА ТЕМУ «ЯКА КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ?» (ПРО КРАСУ ЗОВНІШНЮ І КРАСУ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ), українська література, 6 клас
Мета:вчити учнів писати твори-роздуми на прикладі повісті В. Близнеця «Звук павутинки»; вдосконалювати вміння школярів у письмовій формі висловлювати власні думки, зокрема про красу людської душі і зовнішню красу; розвивати творчі здібності, спостережливість, уміння узагальнювати, співставляти; робити власні висновки; обґрунтовувати, вмотивувовати свої судження; виховувати красою слова повагу до рідної мови, культури країни; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:застосування знань і вмінь.
Обладнання:таблиця «Типи мовлення та їх ознаки», поради щодо написання твору.
ХІД УРОКУ № 45 РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. письмовий ТВІР-РОЗДУМ ЗА ПОВІСТЮ В. БЛИЗНЕЦЯ «ЗВУК ПАВУТИНКИ» НА ТЕМУ «ЯКА КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ?» (ПРО КРАСУ ЗОВНІШНЮ І КРАСУ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ), українська література, 6 клас
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Не краса красить, а
розум.
Народне прислів’я
1. Обговорення прислів’їв про красу
2. Робота над таблицею «Типи мовлення та їх ознаки»
|
Типи мовлення |
Основна функція |
На яке питання дається відповідь у висловлюванні |
Будова висловлювання |
|
Розповідь |
Повідомлення про події |
Що робить персонаж? |
Експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка |
|
Опис |
Словесне зображення предмета, істот, явищ природи |
Яким є предмет, істота, місцевість, явище природи? |
Певна послідовність ознак, що відображують, предмет висловлювання |
|
Роздум |
Доведення або пояснення чогось |
Чому предмет чи особа такі? Які причини подій? |
Теза, аргументи, висновки |
Пояснення вчителя залежить від типу висловлювання. Тексти можуть належати до різних типів мовлення: опису, розповіді чи роздуму (міркування). Тексти цих типів мовлення відрізняються один від одного структурою, засобами зв’язку між складовими частинами. В описі мовиться про ознаки предмета, особи, місцевості, явища природи тощо, у розповіді — про послідовні в часі дії, в роздумі — про причини ознак і подій.
Текст рідко буває однотипним. У ньому можуть поєднуватися різні типи мовлення. Наприклад: розповідь з елементами опису, розповідь з елементами роздуму та ін.
Все це повинен знати кожний школяр, починаючи роботу над власним твором.
3. Поради щодо написання твору
Скласти твір на літературну тему — це не просто написати відгук чи рецензію, а виконати творчу роботу, збагнути глибину філософії письменника, дати оцінку його творінню.
Метафізичні вимоги щодо написання твору можна визначити так:
Отже, перш ніж приступити до написання твору, ми повинні визначити і розкрити проблему, що випливає з його заголовку. Це й буде змістом твору.
Як правило, у вступі вказується час написання художнього твору, відбувається знайомство з особистістю автора, з його позицією в оцінці подій і фактів, про які ми довідаємося з твору.
Основна частина — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.
Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім.
Твір написано. Слід повернутися до заголовка та уважно перечитати зміст. Треба пам’ятати, що письмова робота вимагає орфографічної грамотності, дотримання правил пунктуації, стилістичної вправності. Знання ж української лексики допоможе учням глибоко, доступно, зрозуміло і грамотно викласти власні думки. Твір повинен відповідати таким вимогам: глибока змістовність, самостійність аналізу; глибоке розкриття теми; емоційність і стислість; образність вислову; оригінальність; стилістична довершеність, лексичне багатство; орфографічна і пунктуаційна грамотність; логічні висновки, охайність.
4. Написання учнями твору
Зразок творчої роботи
…Який
світ! Скільки кругом живого народу!
В. Близнець
Природа, рідна земля, батьківська оселя назавжди залишається в пам’яті кожної людини. З дитинства нас привчають поважати людей, цінувати красу довкілля. Гарячою любов’ю до землі, повагою до чарівної української природи пронизана повість В. Близнеця «Звук павутинки». Це один з найкращих творів улюбленого письменника багатьох читачів.
Головний герой твору — Льонька, живе з мамою в хаті, що часто затікає від дощу. Хлопець цілими днями перебуває на природі, сприймаючи її як істоту, йому все цікаво: «…там були свої комашині школи, були палаци війська і відбувались великі святкові паради з музикою і піснями…». «Який світ!» — проголошує хлопець, бо довкілля дійсно для нього дивовижне.
Льонька любить Рекса, поважно ставиться до Адама, полюбляє спілкуватися з Ніною, допомагає матері по господарству.
Мати хвилюється, що її син постійно перебуває на самоті. Хлопцю ніколи сумувати, він повсякчас спостерігає за красою природи. «Збиваю ногами росу, і вона розсипає намисто — вишневі, райдужні бризки» — хлопець отримує від цього насолоду.
Дзюрчання річки Лопотухи, сюрчання коників, вироблення ластівками свого гніздечка, музика павутинки, спів пташок — усе захоплює хлопця.
Знайомство та дружба Льоньки з Адамом суттєво вплинули на формування світосприйняття хлопця. Вчений учить свого друга долати життєві перешкоди, навіть коли це складно. «Йду на дно, а гребусь, щоб і на останній хвилі — жить», — говорить смертельно хворий Адам.
Цікавим другом для Льоньки є Ніна. Хлопець розмірковує над власним призначенням у цьому світі. Він не вірить, щоб «люди вмирали зовсім». Ніна на ці роздуми дає йому цікаву відповідь: «з добрих людей виростає щось добре — яблуні, бузок…, а хто злий, завидющий, то буде реп’яхом, кропивою.»
І Льонька починає розуміти, що кожна людина повинна не тільки любити цей світ, красу довкілля, а й уміти оберігати його від жорстокості, зла, підступності…
Отже, тільки добра, чуйна людина спроможна захистити красу навколишнього світу. Такою людиною, на мій погляд, є Льонька. Саме він є прикладом для багатьох моїх однокласників.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Закінчити написання твору, підготуватися до позакласного читання за твором В. Близнеця «Женя і Синько».
Урок № 46 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. В. БЛИЗНЕЦЬ «ЖЕНЯ І СИНЬКО», українська література, 6 клас
Мета:продовжити знайомство школярів із творчістю В. Близнеця, зосереджуючи увагу на пригодницькій повісті «Женя і Синько», а саме: з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, особливості композиції, проблематику; охарактеризувати героїв твору; розвивати навички самостійного виразного читання, висловлювати власну думку, узагальнювати, співставляти; формувати естетичні смаки школярів; виховувати почуття поваги, любові до української літератури, рідного краю, природи; цінувати дружбу, порядність, доброту; зневажливе ставлення до крадіїв, брехунів.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання:портрет В. Близнеця, малюнки учнів до твору; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ № 46 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. В. БЛИЗНЕЦЬ «ЖЕНЯ І СИНЬКО», українська література, 6 клас
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Не той батько, що породив, а той, що до ума довів.
Дитині дай волю, сам підеш в неволю.
Хто дітям потаче, той сам плаче.
Народні прислів’я
1. Робота над твором В. Близнеця «Женя і Синько» (1974)
1.1. Виразне вибіркове читання, переказування найцікавіших епізодів з твору.
1.2. Тема:зображення Бена, його негативної поведінки, що зумовлювала неординарні вчинки хлопця, які він чинив під впливом фронтових розповідей діда Андрона.
1.3. Ідея:засудження ледарства, брехні, підступності, жорстокості, хвалькуватості, прагнення скористатися чужим майном шляхом крадіжки (Бен та його «друзі»); возвеличення чесності, порядності, доброти, бережливого ставлення до навколишнього середовища, справжніх дружніх стосунків.
1.4. Основна думка:заперечення дружби, яка будується на користі, вигоді.
1.5. Проблематика:
1.6. Сюжетні лінії твору.
1) Твір розповідає про те, як київська п’ятикласниця Женя знаходить у підвалі будинку малесенького кумедного чортика Синька. Дівчина забирає його, хворого, додому. Женя, яка досі почувала себе самотньою, нарешті знайшла друга, про якого може турбуватись.
2) У Жені є однокласник Бен-розбишака. Бена, батьки якого повсякчас перебувають у відрядженні, доглядає і виховує його старий дід Ан-дрон Касянович. Хлопець росте неслухняний, найбільше полюбляє слухати розповіді діда про фронтові події, а сам намагається уявити себе генералом, щоб бути командиром серед хлопців. Бен краде з дому їжу, гроші, спиртне, сигарети і пригощає перш за все реального керівника хлопчачого гурту — Вадьку Кадуху.
З Беном трапляються різноманітні неприємні ситуації: поламав туї у шкільному парку; катався на чужому інвалідному возику; обікрав з іншими хлопцями професора Гай-Бичковського; намагався проїхати у танку Т-34, що був пам’ятним експонатом. Після втручання міліції (молодший сержант Рябошапка), хлопець залишив своє «військове оточення».
Бен залишився сам, бо дід-вихователь потрапив до лікарні через систематичні нервові струси від витівок онучика, а батько поїхав до матері, яка перебувала у відрядженні.
Хто ж повинен займатися вихованням хлопця?
1.7. Композиція.
Експозиція:Женя знаходить Синька; знайомство з Беном, його оточенням, умовами виховання дідом хлопця.
Зав’язка:Женя забирає Синька додому, лікує його; різноманітні пригоди, які траплялися з Беном-генералом (знищення туї, грабування професора, намагання покататися на Т—34 та ін.).
Кульмінація:хлопці потрапили в міліцію; звинувачення діда Андрона (батьком Бена) у невмінні як слід виховувати внука.
Розв’язка:розвал Бенової армії, зрадництво і самотність.
1.8. Словникова робота.
Синько— вигадана автором фантастична істота. Мілітарист — прихильник загарбницьких воєн і озброєння. Аперкот (у боксі) — удар знизу. Дякан — дядько.
Пігмеї— (у творі): люди дрібні, мізерні.
1.9. Характеристика образів головних героїв твору.
1.9.1. Орієнтовний план до образу Жені.
1) Женя — учениця п’ятого класу київської школи.
2) Портрет героїні.
3) Риси характеру:
а) щирість і доброта;
б) повага до батьків;
в) вміння цінувати дружбу;
г) здатність подати руку допомоги;
д) правдивість і порядність;
е) чемність і співчуття;
є) бережливе ставлення до природи.
4) Значення образу Жені.
1.9.2. Орієнтовний план до образу Бена.
1) Бен — єдиний онук діда Андрона.
2) Портрет хлопця. («…патлатий довготелесий хлопчисько з пухким обличчям, з рум’янцем на всю щоку. А очі! Синьо-голубі, безжурно-веселі, як у матері! Добре вгодований дідом, він ріс наче з води, через тиждень вилазив із одежі — рукава сорочок ставали йому по лікті, а нові джинси підскакували до самих литок. У куцій одежі Бен і ганяв по двору як підстрелений»)
3) Поведінка, риси
характеру «генерала»:
а) мілітарист, шибеник;
б) знущання над дідом;
в) виховання без батьків;
г) захоплення розповідями діда; (про війну, жорстокість, мужність, героїзм,
винахідливість)
д) негативний вплив на Бена Кадухи (потайки від діда виносили вино, продукти
харчування, сигарети);
е) залучення до негативного; (паління, випивка, брехня, крадіжка) є) участь у
«непристойних заходах»;
ж) організаторські здібності;
з) зневажливе ставлення до природи, праці.
4) Бен у зраді і самотності.
1.10. Жанр:пригодницька фантастична повість.
1.11. Обговорення окремих частин твору.
1.11.1. «Бен. 101-ша армія шибеників».
1.11.2. «Туман. «Гонконг» і туї, що ганялися одна за одною».
1.11.3. «Ябеда чи боягузи».
1.11.4. Синько, син свого діда.
1.11.5. «Літні маневри. План захвату Т—34».
1.11.6. «Бен: зрада і самотність. Хто б знав, звідки прийде допомога?»
V. Закріплення опрацьованого матеріалу
1. Виконання тестових завдань
«Бен. 101-ша армія юних шибеників»
1.
Звідки Жені було видно весь двір?
а) З вікна;
б)балкона;
в) даху будинку.
2.
Який будинок споруджувався баштовим краном, що знаходився за кочегаркою?
а) Дванадцятиповерховий;
б)дев’ятиповерховий;
в) п’ятиповерховий.
3.
Чого не було у дворі, який «зберіг сліди колишніх стареньких особняків»?
а)Трухлявої лави;
б) залишків дикого винограду;
в) кількох фруктових дерев.
4.
Бена, товариша Жені по школі, звали:
а) Семеном Борисовим;
б)Андрієм Кущолобом;
в) Борисом Барвним.
5.
Для чого Женю мати вперше попросила сходити до батьків Бена? Щоб позичити:
а) цукор;
б) сірники;
в)ключ, щоб відкривати консервні банки.
6.
Як автор називає Бена?
а) Хуліганом;
б) злочинцем;
в)мілітаристом.
7.
Двері квартири Бена були, схожі на вхід:
а)у печеру розбійників;
б) кімнату жахів;
в) небезпечне приміщення.
8.
Зайшовши до Бена, Женя побачила картину: хлопець сидів на дідові. Він:
а) намагався приборкати його;
б) хотів уявити себе великим лицарем;
в)відпрацьовував сцену приручення мустангів.
9.
В якій телепередачі Бен побачив свято ковбоїв у Канаді?
а)«Клуб кіноподорожей»;
б) «Міжнародна панорама»;
в) «Таємниці світу».
10.
Батько Бена часто від’їжджав за кордон, він був:
а) водієм;
б) науковцем;
в)інженером-конструктором.
11.
До якої країни не їздив батько Бена?
а)Іспанії;
б) Італії;
в) Бельгії.
12.
Найбільше дід Андрон полюбляв:
а) вечорами пити чай;
б)згадувати про війну;
в) читати наукову літературу.
«Туман. «Гонконг» і туї, що ганялися одна за одною»
1.
Про що повідомила учням Ізольда Марківна Книш?
а) Про початок військових подій;
б)епідемію грипу;
в) нещасний випадок у школі.
2.
Ізольда Марківна — це вчителька:
а) ботаніки;
б) математики;
в)малювання.
3.
Події, що описуються у творі, відбуваються:
а) в Харкові;
б)Києві;
в) Львові.
4.
«Гонгонком» було названо:
а) погодні умови;
б)форму грипу;
в) музейний експонат.
5.
Школярі із сумом сприйняли інформацію про вірус грипу, бо:
а)закриваються кінотеатри;
б) не працюватиме школа;
в) не можна виходити на вулицю.
6.
Учнів затримала вчителька і попросила:
а) записати пам’ятку про небезпечність грипу;
б)записати домашнє завдання на тиждень;
в) прибрати в кабінеті.
7.
Хто з героїв твору висловив: «Грип ще можна пережити, а від цих параграфів таки
точно вмреш»?
а) Женя;
б)Бен;
в) Кадуха.
8.
Яку книгу на військову тематику читала Женя?
а)«Битва за Київ»;
б) «Прапороносці;
в) «Воля до життя».
9.
З класом Женя їздила на екскурсію:
а) до Севастополя;
б)у Ново-Петрівку;
в) до зоопарку.
10.
На якій машині хотів покататися Бен?
а)Танку;
б) тракторі
в) комбайні.
11.
Які дерева посадили школярі під час «закладення парку»?
а) Ялинки;
б)туї;
в) яблуні.
«Ябеда чи боягузи»
1.
Що було знайдено молодшим сержантом міліції Рябошапкою у парку?
а) Учнівський портфель;
б)чорний лаковий козирок;
в) підручник з математики для 5-го класу.
2.
Фантомас, за висловленням директора школи, — це:
а) фантастична підступна істота;
б) розбійник і брехун;
в)тупий французький кіноганстер.
3.
Яку шкоду вчинили хлопці в парку?
а) Витоптали квіти;
б)поламали дерева;
в) на стовбурах дерев вирізали такий напис: «5-А клас. Уб’ю! Фан-томас».
4.
У 5-А класі навчалося учнів:
а)тридцять п’ять;
б) двадцять сім;
в) тридцять.
5.
На думку директора школи, яка втрата для людини є найстрашнішою?
а) Пунктуальність;
б)совість;
в) гроші.
6.
Що пообіцяв дід директору школи стосовно Бена?
а) Надавати тумаків онуку;
б)надіслати батькам телеграму, щоб ті приїхали і займалися вихованням
сина;
в) підсилити контроль за поведінкою і навчанням хлопця.
7.
За якою шкодою колись директор школи спіймав Бена? Хлопець:
а) розбив вікно;
б)виривав ручку з класних дверей;
в) обписував парти.
8.
Чого не любив Микола Максюшко?
а)Щоб його викликали на уроці;
б) сидіти за останньою партою;
в) допомагати вдома.
9.
Ким працював батько Миколи Максюшка?
а) Водієм тролейбуса;
б) лісничим;
в)нейрохірургом.
10.
Допомагаючи батькові садити дерева, Микола натер мозолі:
а) як у шахтаря;
б)коваля;
в) хлібороба.
11.
Яких рослин не садили на вулиці батько з Миколою?
а) Горобини;
б)шипшини;
в) грецьких горіхів.
12.
Микола Максюшко порівнює скрипіння яблунь у непогоду:
а) із заржавілими залізними дверима;
б)людиною;
в) криком невідомого птаха.
«Синько, син свого діда»
1.
Яку назву мав англійський танк, який дід Андрон, за його словами, викрав у
Денікіна?
а)»Лорд ІІ»;
б)«Ричард ІІІ»;
в) «Бер І».
2.
Що знайшов дід у джинсах онука, коли перед їх пранням засунув руку до задньої
потайної кишені?
а) Гроші;
б) золотий годинник;
в)сигарети.
3.
Для діда Андрона Бен був:
а) халамидником і чудовиськом;
б)коханим і вражим;
в) любим і шкідливим.
«Літні маневри. План захвату Т—34»
1.
Яка книга «підказала» Бену ідею втечі з дому?
а) Д. Дефо «Пригоди Робінзона Крузо»;
б) М. Твена «Пригоди Тома Сойєра»;
в)Я. Маховського «Історія морського піратства».
2.
За допомогою якої карти Бен розробляв захоплення Т—34?
а)Піщаної;
б) дерев’яної;
в) залізної.
3.
Керування танком Вадька Кадуха з усмішкою порівнював з пересуванням на:
а) милицях;
б) велосипеді;
в)інвалідному возику.
4.
Якою мовою не був оформлений «Ілюстрований військово-технічний словник»?
а)Німецькою;
б) англійською;
в) іспанською.
5.
В якій річці купалися хлопці?
а) Дунай;
б) Десна;
в)Дніпро.
6.
З якої країни привіз Гай-Бичковський намет, спінінги, човен?
а) Австрії;
б) Кореї;
в)Японії.
«Бен: зрада і самотність. Хто б знав, звідки прийде допомога?»
1.
Чим саме курсант обдурив Бена стосовно танка? Що він:
а) не охороняється;
б)не має мотора;
в) не справжній.
2.
Бена у дворі обминали, наче:
а) злодія;
б)інфікованого;
в) злу тварину.
3.
Який ярлик «повісив» на Бена Кадуха?
а)«Дзиґа»;
б) «відступник»;
в) «шкура».
4.
Що сталося з дідом Андроном наприкінці твору? Він:
а)перебував у лікарні;
б) помер;
в) виїхав до санаторію.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,25 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Для чого, на ваш погляд, директор розповів учням класу про озеленення, проведене Миколою і його батьком уздовж Дніпра біля новобудови? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Розкрийте зміст фрази «…дід Андрон не знав, що в коханого внука (під впливом Кадухи) починається друге, таємне життя». Особисту думку доведіть, посилаючись на зміст твору.
3.
Про яке курортне місто згадує Женя, розмірковуючи над посадженими деревами в
парку?
а) Ялту;
б)Алушту;
в) Євпаторію.
Картка № 2
1. Чи можна Бена, як і Женю, вважати зрадником під час проведення зборів у 5-А класі з приводу шкоди у шкільному парку? Відповідаючи, посилайтесь на зміст твору.
2. Чому діда Андрона названо у творі вірним Бененим батьком-матір’ю-дідом? Особисті думки вмотивуйте.
3.
Скільки буде коштуватиме посадковий матеріал для насадження плантації на місці
знищених дерев у парку? Карбованців:
а) п’ятдесят;
б) сто;
в)тридцять.
Картка № 3
1. Вмотивуйте, чому Бенів батько звинуватив діда Андрона в поганому вихованні внука? Чи правильно він поставився до старого?
2. «Тиран … казала: доведе свого діда до смертельного нападу»? Кого і чому стосуються ці слова?
3.
Яку медаль мав дід Андрон, пройшовши три війни?
а) «За бойові заслуги»;
б) «За визволення Києва»;
в)«За врятування на водах».
Картка № 4
1. Прокоментуйте слова Галини Степанівни, що стосувалися батьків Бена: «Що це за батьки, га? Кинути дитину напризволяще й поїхати — та у мене б серце розірвалося!»
2. Чому Женя вирішила сказати директорові школи правду про тих, хто завдав шкоди шкільному парку? Чи можна її вважати зрадницею? Свою думку аргументуйте.
3.
Яку казку на свій лад розповів дід Андрон Бену?
а)«Івасик-Телесик»;
б) «Лисичка-Сестричка»;
в) «Котик-Муркотик».
Картка № 5
1. Чи правильне покарання визначив директор школи Бену за його провину у шкільному парку? Що запропонували б ви? Свої міркування обґрунтуйте.
2. На вашу думку, чи відчув Бен себе винним? Чи все зрозумів він у своєму негативному вчинку? Власну думку вмотивуйте.
3.
Під впливом дідових розповідей Бен:
а) малював картини на військову тематику;
б)організував у дворі армію;
в) став відвідувати гурток юних техніків.
VI. Підсумок уроку
1. Бесіда за питаннями:
2. Своїм твором автор примушує читача замислитись над проблемами моралі, духовності. З жалем відзначає, що у великих і багатолюдних містах людина часто почуває себе самотньою, наголошує на важливості мати вірного друга, бути відповідальним за долю інших людей, берегти і охороняти природу.
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання
Опрацювати 1, 2 частини твору Я. Стельмаха «Митькозавр з Юрків-ки, або Химера лісового озера», дібрати запитання; малюнки із зображенням природи.
Урок № 48 Я. СТЕЛЬМАХ «МИТЬКОЗАВР З ЮРКІВКИ, АБО ХИМЕРА ЛІСОВОГО ОЗЕРА». ДОПИТЛИВІСТЬ, ВИНАХІДЛИВІСТЬ ХЛОПЧИКІВ», українська література, 6 клас
Мета:продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст твору, характеризуючи вчинки і поведінку головних героїв твору; виразно переказувати цікаві епізоди з повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять; вміння висловлювати грамотно думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани до творчості Я. Стельмаха; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку:комбінований.
Обладнання:портрет Я. Стельмаха, бібліотечка творів письменника; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ № 48 Я. СТЕЛЬМАХ «МИТЬКОЗАВР З ЮРКІВКИ, АБО ХИМЕРА ЛІСОВОГО ОЗЕРА». ДОПИТЛИВІСТЬ, ВИНАХІДЛИВІСТЬ ХЛОПЧИКІВ», українська література, 6 клас
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Літературна вікторина «Життя і творчість Я. Стельмаха»
1. Де, коли і в якій сім’ї народився Я. Стельмах? (30 листопада 1949 року, Київ; у родині письменника)
2. До якого знаку зодіака належав майбутній митець? («Стрілець»)
3. Чим з дитинства захоплювався Ярослав Михайлович? (Спорт, музика, іноземна мова)
4. На яких музичних інструментах Я. Стельмах умів грати? (Фортепіано, гітара)
5. З яких видів спорту Я. Стельмах здобув розряди? (Бокс, боротьба)
6. Назвіть вищий заклад, який закінчив майбутній письменник? (Київський інститут іноземних мов)
7. Чим займався Я. Стельмах, здобувши вищу освіту? (Викладач Київського педінституту, університету; перекладацька діяльність)
8. Який твір Я. Стельмах переклав уперше? (Ескімоського письменника Маркузі «Гарпун мисливця»)
9. Коли з’явилася перша книжка письменника для дітей і яка ? (1975р., «Манок»)
10. Назвіть драматичні твори письменника. («Привіт, Синичко!», «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний»)
11. Твір, який свідчить про знання Я. Стельмахом дитячої психології, розкриття внутрішнього світу дитини, називається…(«Митькозавр з Юрківки»)
12. Назвіть особливості, характерні для художніх творів Я. Стельмаха. (Захоплюючий сюжет, тонкий гумор, яскраве зображення постатей маленьких героїв)
Примітка.За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Родичів дає нам доля.
І як добре, що друзів ми можемо обирати самі.
Ю. Тувім
Кілько світа, тілько й
дива.
Народне прислів’я
1. Продовження роботи над опрацюванням змісту твору Я. Стельмаха «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»: III р. «Озеро. Змії люблять сіно», IV р. «Таємничий і — бр-р-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не читати»
1.1. Виразневибіркове читання, переказування найцікавіших епізодів III та IV розділів.
1.2. Тема:зображення єдності людини і природи (подорож хлопців до озера, замилування красою довкілля, цікава таємниця водоймища).
1.3. Ідея:возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, сміливості, винахідливості хлопців у виконанні завдання, яке вони дістали від шкільної вчительки, незважаючи ні на які страховиська.
1.4. Основна думка:у природі є свої таємниці, які можна розкрити за умови її розуміння, гуманного і доброзичливого ставлення до неї.
1.5. Композиція.
Експозиція:подорож хлопців до озера; огляд куреня із сіна. Зав’язка: зустріч з Василем Трошем, який купався в озері; подарунок велосипедиста хлопцям (бурштиновий камінець).
Кульмінація:розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері.
Розв’язка:хлопці вирішують заночувати біля озера.
1.6. Сюжет.
1.6.1. III розділ.
Зібравши все необхідне для подорожі, хлопці вирушили до лісу на озеро. Сергію дуже сподобалася бабуся Митька, бо вона не набридала їм будь-якими питаннями, застереженнями. Мандруючи, згадав про свою невдалу допомогу по господарству на селі (виполов розсаду замість бур’яну; коли рубав дрова, то поліно відскочило і прямо по лобу; доїв корову, а в цей час вона зжувала його панаму)
Незадоволення хлопців викликав Василь Трош, який зненацька виїхав назустріч хлопцям стежкою і ледве не наїхав на них. Подорожуючи далі, хлопці побачили курінь із соломи. Митько застеріг Сергія від небезпеки, штрикаючи купу сіна з усіх боків держаком сачка, бо там могли бути змії. Ці істоти, на думку Митька, полюбляють перебувати в сіні.
1.6.2. IV розділ.
Хлопці щодня насолоджувалися красою природи, озера. Одного разу Сергій з Митьком побачили велосипедиста, який купався в озері. На знак примирення з хлопцями Василь їм подарував жовтий прозорий камінець — бурштин. Велосипедист розповів хлопцям про страшну таємницю: в озері живе чудовисько, про це свідчать глибокі подряпини на стовбурах дерев біля водоймища, корені двох-трьох дерев були підриті, луска від кори вкрила землю, на піску сліди здоровенних лап, мов від крокодила, теля зникло у воді. Для того, щоб з’ясувати правдивість цього факту, хлопці вирішують заночувати біля озера і прослідкувати за ним.
1.7. Обговорення змісту розділів за питаннями:
1.7.1. III розділ.
1.7.2. IV розділ.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язання тестових завдань
III розділ «Озеро. Змії люблять сіно»
1.
Чим Сергію сподобалася бабуся Митька? Вона:
а) Смачно готувала їжу;
б) була веселою і життєрадісною;
в)не намагалася контролювати і повчати хлопців.
2.
Селянські хлопці заклопотані наступною роботою:
а)сапають город;
б) ремонтують трактора;
в) збирають яблука і груші.
3.
Подорожуючи до озера, хлопці зустріли Василя Троша, який їхав їм назустріч на
велосипеді і назвав їх:
а) «мандриками»;
б)«мухоловами»;
в) «блукачами».
4.
Що побачили хлопці на пагорбі?
а)Курінь;
б) намет із очерету;
в) купу сміття.
5.
У сіні, на думку Митька, полюбляють жити:
а)змії;
б) їжаки;
в) пацюки.
6.
За глухомань Митько вважав:
а) село, де жила бабуся;
б)ліс, в якому перебували хлопці;
в) місцевість біля озера.
7.
Корова в Митька, коли він її доїв:
а) вибила відро із-під ніг;
б)зжувала панамку;
в) обслинявила обличчя.
8.
Про що запитала бабуся, коли хлопці вирушили в подорож до лісу на озеро?
а) «Ой, та куди ж ви йдете?»;
б) «Та що вам там потрібно?»;
в)не задала жодного питання.
9.
Завантаживши «усякою всячиною рюкзаки», хлопці обов’язково взяли:
а) сірники;
б)їжу;
в) намет.
10.
Який художній засіб твору містить така фаза: «…за річкою шумить верховіття»?
а) Алегорію;
б)метафору;
в) епітет.
11.
Митьку не дозволяли рубати дрова, бо раніше він:
а) поранив ногу;
б)набив на лобі гулю поліном;
в) не міг втримати сокири.
12.
Що крикнув услід Сергій Василю Трошу, який зненацька виїхав назустріч хлопцям у
лісі?
а) «А куди ти їдеш, шалений?!»
б)«А щоб тобі колесо відпало!»
в) «Де ти взявся такий прудкий?!»
IV розділ «Таємничий і бр-р-р-р який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не читати»
1.
На узбережжі озера хлопці:
а) збирали різні камінчики;
б)вилежувалися на сонці;
в) змагалися на кращий піщаний малюнок.
2.
До озера хлопці ходили:
а) коли була гарна погода;
б)щодня;
в) у вільний від роботи час.
3.
Хто купався в озері?
а) Незнайомий хлопець;
б)Василь Трош;
в) хлопець із села, де жила бабуся Сергія.
4.
Що подарував велосипедист хлопцям заради примирення?
а) Цінний екземпляр комахи;
б)жовтий прозорий камінець;
в) запрошення на спортивне змагання.
5.
Бурштин — це коштовність, якої багато:
а) У Казахстані;
б)Прибалтиці;
в) Франції.
6.
Що цікавого розповів велосипедист про озеро? Воно:
а) омолоджує людей;
б) містить багато смарагдових сховищ;
в)ховає якусь живу істоту.
7.
Наблизившись до кількох сосен, хлопці побачили:
а) багато зрубаних гілок з дерева;
б) на стовбурі одного дерева ножем вирізано: «Обережно!»;
в)корені двох-трьох дерев були підриті.
8.
Лох-Несс — чудовисько, яке, за народним повір’ям, живе в озері:
а) Фінляндії;
б)Шотландії;
в) Норвегії.
9.
Чудовисько, на думку Василя, має розмір:
а) два метри;
б) три з половиною метри;
в)невідомо який.
10.
Велосипедист залишив хлопців біля озера, бо:
а) дуже хотів їсти;
б) боявся з ними знову посваритися;
в)поспішав на тренування, що відбувалося за графіком.
11.
Почувши цікаву історію від Василя, хлопці вирішили:
а) шукати рідкісних комах;
б)ночувати біля озера і вислідити чудовисько;
в) написати про це до районної газети.
12.
Що заважало хлопцям остаточно здійснити свій план?
а) Дощова погода;
б)дозвіл бабусі;
в) хвороба Митька.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Доведіть, що Сергій і Митько вражені красою природи, милуються і захоплюються нею.
2. Чому, на ваш погляд, Митькові не дозволяли допомагати по господарству, хоча він не був лінивим? Як про це сказано у творі?
3.
Лапи на піску узбережжя озера були здорові і схожі на:
а) велику ящірку;
б)крокодила;
в) носорога.
Картка № 2
1. Що свідчить про вміння Митька орієнтуватися у природному середовищі, оцінити ту ситуацію, в якій він опинився із Сергієм? Власні спостереження обґрунтуйте.
2. Як ви вважаєте, чи правду сказав велосипедист про те, що в озері живе якась зла істота? Порівняйте власну думку щодо цього і думку хлопців. Зробіть висновок.
3.
Курінь, який Митько з Сергієм побачили на пагорбі, був зроблений:
а) з соломи;
б)сіна;
в) гілок дерев.
Картка № 3
1. Для чого, на ваш погляд, велосипедист раптово виявив бажання подружитися з хлопцями? Чи є в цьому якась закономірність.
2. Що свідчить про допитливість хлопців? Чому вони не бояться істоти в озері і намагаються її дослідити?
3.
Чому Митькові не дозволяли полоти?
а) Ламав знаряддя праці;
б) топтав розсаду;
в)виполов розсаду замість бур’яну.
VI Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання
Опрацювати зміст V, VI розділів повісті; підготувати малюнок на тему «Якою я уявляю істоту в озері?» зі стислим коментарем.