Загрузка. Пожалуйста, подождите...

 

 

Урок № 31 Тематичне оцінювання № 2. «Я і світ», українська література, 6 клас

Мета:запропонованими різнорівневими завданнями виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми; закріпити їх; розвивати увагу, спритність, рішучість, кмітливість, вміння акумулювати здобуті знання, формувати творче мислення школярів; виховувати працьовитість, наполегливість, відповідальність до дорученої справи; інтерес до наслідків власної праці; пунктуальність, навички раціонального використовування навчального часу.

Тип уроку:контроль, корекція знань та вмінь.

Обладнання:тестові завдання і питання для контролю за темою у 3-х варіантах.

 

ХІД УРОКУ № 31 Тематичне оцінювання № 2. «Я і світ», українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

III. Пояснення вчителя стосовно виконання контрольної роботи

 

IV. Хід контрольної роботи

 

I варіант

Початковий рівень

1. В якій поезії з циклу «Дивосвіт» І. Калинця говориться про красуню, що полюбила князенка соняшника?

а) «Стежечка»;
б)«Веселка»;
в) «Блискавка».

2. Героя якого твору стосується висловлювання Е. Елліота: «Ми ніколи не зможемо любити землю, якщо не полюбимо її в дитинстві?

а)Сашка (О. Довженко. «Зачарована Десна»);
б) Федька (В. Винниченко. «Федько-халамидник»);
в) Павла (С. Черкасенко. «Малий горбань»).

3. Чого не любив чинити Федько (В. Винниченко «Федько-халамидник»)?

а) Ображати людей похилого віку;
б)брехати і видавати товаришів;
в) здобувати гроші крадіжкою.

 

Середній рівень

4. Якою зображена стежечка в однойменній поезії циклу «Дивосвіт» І. Калинця?

5. Як лев з’явився на березі Десни? (О. Довженко. «Зачарована Десна»)

6. За що судять десятирічну Анну у творі Л. Костенко «Кольорові миші»?

 

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань:

7. Доведіть, чи зміг би Женя зіграти роль Оленя Августа (Є. Гуцало. «Олень Август»)?

8. Який висновок про чесність, порядність, дружбу можна зробити після прочитання оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»?

9. Доведіть на прикладі поезій Лесі Українки, що мужність, витриманість, велика сила волі поетеси допомогли їй у боротьбі зі своєю хворобою?

 

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

10. Любити рідний край — знаходити прекрасне і в природі, і в людях (за твором О. Довженка «Зачарована Десна»).

11. Цілую ніжно руки матері (за творами С. Чернілевського, І. Калинця).

12. В чому чаруюча краса дивосвіту. (за творами І. Калинця, І. Жиленко).

13. Яку людину я поважаю, ціную, люблю (за вивченими літературними творами).

II варіант

Початковий рівень

1. Яким конем захопився Сашко (О. Довженко. «Зачарована Десна»)?

а)Яблуневим;
б) сріблястим;
в) смугастим.

2. Чудодійні витвори мами, якими захоплювався ліричний герой, яскраво змальовані у творі:

а) О. Довженка «Зачарована Десна»;
б) С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму»;
в)І. Калинця «Писанки».

3. У кого з героїв твору І. Жиленко були очі-намистинки?

а) Гнома («Гном у буфеті»);
б)жар-птиці («Жар-птиця»);
в) Діда Мороза («Підкова»).

Середній рівень

4. Про що розповідала криниченька своїй мудрій підземній мамі («Криниченька» з циклу «Дивосвіт» І. Калинця)?

5. Які обов’язки виконував гном, який жив у буфеті (І. Жиленко. «Гном у буфеті»)?

6. Стисло опишіть, яку роль запропонував Альтов Жені у фільмі (Є. Гуцало «Олень Август»)?

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань

7. Чому, на ваш погляд, дівчина вирішує повернути загублену підкову Дідусеві Морозу (І. Жиленко «Підкова»)?

8. Дослідіть, як в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник» вирішується проблема порядності і лицемірства?

9. У чому вбачала Леся Українка красу краю «вічного проміння» (за твором «Тиша морська»)?

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

10. Краса людини — у праці (за твором О. Довженка «Зачарована Десна»).

11. Люби батьків своїх, бо вони цього варті (за вивченими літературними творами).

12. Образне бачення світу, явищ природи — натхнення для людської душі (за поетичним циклом «Дивосвіт» І. Калинця).

13. «Чарівний світ дитинства, змальований у поезіях Лесі Українки.

ІІІ варіант

Початковий рівень

1. Про героя якого твору говориться так «Ех, дала серце, та не дала вроди…»?

а) Гнома (І. Жиленко. «Гном у буфеті»);
б)Павла (С. Черкасенко. «Малий горбань»);
в) Толю (В. Винниченко. «Федько-халамидник»).

2. У поезії «Тиша морська» Леся Українка називає країною світла:

а)узбережжя Чорного моря;
б) місцевість, осяяну жар-птицею;
в) територію пустелі.

3. За жанровою спрямованістю «Казка про яян» Емми Андієв-ської — це:

а) оповідання;
б)притча;
в) пригода.

Середній рівень

4. Що відчувала бабуся після від’їзду внучки (С. Чернілевський «Забула внучка в баби черевички»)?

5. Чому хлопчик-фігурка був задоволений собою з однойменного твору І. Калинця)?

6. Як ґава ставиться до жар-птиці (І. Жиленко «Жар-птиця»)?

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань:

7. Яким повинен бути жаданий гість, на думку ліричного героя Л. Костенко в поезії «Пісенька про космічного гостя»?

8. У чому ж теплота родинного інтиму, на вашу думку і С. Чернілевського?

9. Чим можна допомогти Павлику, герою оповідання С. Черкасенка «Малий горбань»?

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну із тем:

10. Добро і зло у творі С. Черкасенка «Малий горбань».

11. Над чим я шкодую, втративши Федька (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»).

12. Що я вважаю найщасливішим у житті (за творами І. Жиленко).

13. Теплота маминих рук (за вивченими літературними творами).

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Підготуватися до підсумкового уроку за І семестр.

 

Урок № 32 Повторення та узагальнення вивченого за І семестр, українська література, 6 клас

Мета:систематизувати та узагальнити вивчений учнями протягом І-го семестру навчальний матеріал, а саме: перевірити знання про письменників, зміст їх творів, понять з теорії літератури; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння акумулювати власні знання під час опрацювань завдань, грамотно висловлювати власну думку, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до літературного слова, його митців, любові до рідного краю, народу, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:нестандартний урок-гра «Мій світ і славна давнина України».

Обладнання:портретна галерея письменників, творчість яких вивчалась протягом І семестру; книжкова виставка їх творів та учнівських малюнків до них; музичне оформлення.

 

ХІД УРОКУ № 32 Повторення та узагальнення вивченого за І семестр, українська література, 6 клас

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

 

III. Основний зміст уроку

Знання і мудрість — прикраса людини.
А. Навої

Читання дає знання, бесіда — винахідливість, а звичка записувати — точність.
Ф. Бекон

1. Вступне слово вчителя

Шановні друзі! Сьогодні наш урок незвичайний. Нам необхідно довести господині Літературі міцність тих знань, які ми здобули за І семестр. Це дасть нам можливість відчини браму, щоб потрапити у світ цікавих пригод та гумору, тобто продовжити захоплюючу подорож.

А чи готові ви долати різноманітні перешкоди? Отже, розпочинаємо гру-конкурс «Мій світ і славна давнина України».

Для цього потрібно розподілитися на дві групи і придумати їм назви, обрати капітанів.

Оцінювати змагання буде наше шановне журі. (Оголошується склад журі.)

Наша гра складається з кількох конкурсів: «Відгадай», «Народознавчий», «Історичний», «Кросвордний», «Письменницький», «Сторінками художніх творів», «Швидкісний».

2. Проведення конкурсів

Отже, розпочнемо наше змагання із загадок. На кожну відповідь пропонується 30 секунд. Відповідає та команда, яка першою підготувала відповідь.

2.1. «Відгадайка».

Кожний скільки хоче бере, А все лишається.
(Книга)

Біла грядка — Чорні зернятка.
Посіяла по порядку — Та маю загадку.
Хто зернятка знає, Той відповідає.
(Аркуш, папери)

Тоненьке, кругленьке,
Серце чорненьке.
Хто на його слід погляне,
Думку його взнає.
(Олівець)

Стоїть дім.
Увійдеш до нього сліпим,
Вийдеш зрячим.
(Школа)

Біле поле, чорне насіння,
Хто не вміє,
Той не посіє.
(Писання)

2.2. «Народознавчий».

1) До якого циклу календарно-обрядової поезії належить містерія «Водіння кози»? (Зимового)

2) Що символізував кіт у слов’янських культах як напівміфічна істота? (Оберег дому (спить на печі, стереже спокій, не виходить далеко від дому, завжди повертається))

3) Для чого слов’янами випікався символічний корж у формі птахів, з яким вони ходили, піднявши його високо над головою? (Закликали весну прийти на землю, а цю пору року приносять на крилах птахи.)

4) Яке народне свято свідчить про остаточне панування літа на землі? (Купала)

5) Що робили жінки на Русальний тиждень для задобрення цих фантастичних істот? (Розвішували по деревах дарунки.)

6) Назвіть відомих вам авторів пісень літературного походження (Т. Шевченко, С. Руданський, І. Франко, Л. Глібов, М. Старицький, М. Кропивницький та ін.)

2.3. «Історичний».

1) Стрілецькі пісні були створені та побутували серед… (бійців загонів Українських січових стрільців.)

2) В якому місті жив ханський син у князя Володимира з твору М. Вороного «Євшан-зілля»? (Києві)

3) Назвіть осіб, які брали участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва (К. Брюллов, В. Жуковський, Є. Гребінка, В. Григорович, О. Венеціа-нов, І. Сошенко)

4) Нащадком якого роду був Т. Шевченко? (Козацького)

5) В якій країні народився «Федько-халамидник» В. Винниченка? (Франції)

6) В якому році Верховного Радою України було затверджено текст національного гімну нашої держави, за основу якого взято вірш П. Чубинського «Ще не вмерла Україна»? (2003 рік)

2.4. «Кросвордний».

1. Визначте жанр пісні літнього періоду. (Купальська)

2. Назва пісні зимового періоду. (Засівна)

3. Ім’я автора «Повісті минулих літ». (Нестор)

4. За допомогою чого ханський син згадав про рідний край за твором М. Вороного? (Зілля)

5. Мешканці казкового міста твору Емми Андієвської. (Яяни)

2.5. «Письменницький».

1) Що єднає О. Пчілку і Лесю Українку? (Мати і дочка, обидві письменниці.)

2) Де побувала Леся Українка під час лікування? (У Єгипті, Грузії та Криму)

3) Під впливом якого письменника П. Чубинский почав писати вірші, друкувався в журналі «Основа»? (Т. Шевченка)

4) Хто з письменників, крім О. Довженка, писав кіносценарії? (С. Чернілевський)

5) Чому І. Калинець назвав свою дочку Дзвінкою? (Дзвінка — ім’я коханої ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша)

6) В якій країні, якому місті на теперішній час мешкає Емма Андієвська? (Німеччина, Мюнхен)

2.6. «Сторінками художніх творів».

1) Що полюбляв смакувати гном (І. Жиленко «Гном у буфеті»)? («Какао пити, смоктати м’ятні гостинці»)

2) Назвіть відомі вам поезії І. Калинця із циклу «Дивосвіт». («Дощ», «Блискавка», «Книжечка», «Веселка», «Дим».)

3) Хто був Оленем Августом з однойменного твору Є. Гуцала? (Август — син шукача. Оскільки він марив оленями, шукачі назвали його Олень Август.)

4) За що була засуджена Анна з твору Л. Костенко «Кольорові миші»? («Вона робила … кольорові миші з оцих ось жовтих і сухих листків»)

5) Через що повсякчас страждав Павлик з твору С. Черкасенка «Маленький горбань»? (Горб, який заважав йому рухатися)

6) Яким чином з’явився лев на узбережжі Десни (О. Довженко. «Зачарована Десна»)? («Коли трапилась аварія поїзда під Бахмачем і клітка мандрівного зверинця поламалась, виплигнув він на волю… махнув на все та й подався на Десну знайти собі хоч трохи відпочинку»)

2.7. «Швидкісний».

Назвати якомога більше фантастичних героїв із творів, що вивчалися протягом І семестру.

IV. Підсумок гри. Оголошення журі результатів заходу. Визначення переможців

V. Оголошення списку художньої літератури, яка буде вивчатися у ІІ семестрі

 

Урок № 33 В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». захоплюючий пригодницький сюжет твору, українська література, 6 клас

Мета:ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Нестайка; розпочати роботу щодо аналізування його пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви; розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію; узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати етичні смаки школярів; виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Обладнання:портрет В. Нестайка, бібліотечка його пригодницьких творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

ХІД УРОКУ № 33 В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». захоплюючий пригодницький сюжет твору, українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?
• Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?
• Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.
• А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, захоплюють?
• На вашу думку, пригодницькі твори повинні бути комічними або, навпаки, гостросюжетними? Власні міркування обґрунтуйте.

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати чимало гірких недитячих переживань, рано подорослішати, мені й захотілося писати для дітей — повернутися у дитинство і догратися, досміятися, пофантазувати разом з юними читачами.
В. Нестайко

1. Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (матеріал для вчителя)

Всеволод Зіновійович Нестайко
(Народився в 1930 році)

Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну…

Народився в місті Бердичеві житомирської області. Батька хлопчик майже не пам’ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всеволод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у прощальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від’їзду. А був він веселою і товариською людиною, знав п’ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що батько все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати…

Про Бердичів хлопчик нічого не пам’ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітхаючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голодомору, сім’я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змінилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надокучило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

— Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

— Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не підставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

…Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли о 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозуміти заплаканих облич матерів.

— Ми цього Гітлера за один день розіб’ємо, — вигукували хлопчаки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пережити в окупованому фашистами місті!

Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчилася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпільно організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п’ятий клас.

Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згадується відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушивали робити це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фашисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею неподалік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти…

Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зізнання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією повісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Космо-Натка», «Пригоди Робінзона Кукурузо», «Незнайомець з тринадцятої квартири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «Тореадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», «П’ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить настільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популярність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.

 

2. Теорія літератури

2.1. Повість— епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.

2.2. Романтика— незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.

2.3. Пригодницький твір— це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.

 

3. Робота над твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)

3.1. Виразне читання уривків.

3.2. Тема:зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.

3.3. Ідея:уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння почуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

3.4. Основна думка:саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

3.5. Жанр:пригодницький та гумористичний твір.

3.6. Композиція.

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів. Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, родинами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав’язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (вирити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зробити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями. Розв’язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.

3.7. Обговорення розділу твору за питаннями:

• Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сварнкою діда Варави?
• Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?
• Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)
• Як бугай Петька налякав дачника?
• Через що хлопці посварилися і навіть побилися?
• Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тренування з коровою Контрибуцією?
• Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить? («Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)
• Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? («І хто вигадав оті екзамени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палками… Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаменів. Краще було б і не переходити в п’ятий … Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)
• Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?
• Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?
• Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?
• Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, забули про будівництво підводного човна?

V. Закріплення вивченого матеріалу на тему: «В. Нестайко «Тореадори з Васюківки» (розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1. Розв’язання тестових завдань

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?
а) Волоцюгою;
б)авантюристом;
в) пройдисвітом.

2. Дід хотів, щоб хлопці:
а) допомогли йому по господарству;
б)вилізли з ями;
в) вирвали бур’ян за клунею.

3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як:
а)у Києві;
б) Харкові;
в) Львові.

4. Свиня, на думку хлопців, важила:
а)п’ять пудів;
б) п’ять кілограм;
в) майже тонну.

5. На характер льоха Манюня була:
а) спокійною;
б) брехливою;
в)противною.

6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?
а) «Подвір’я» і «Городина»;
б) «Сонячна» і «Кропив’яна»;
в)«Клуня» і «Крива груша».

7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:
а) три копійки;
б)п’ять копійок;
в) одна копійка.

8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?
а) Не вистачало будматеріалів;
б) дід побачив і почав сваритися;
в)у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9. Друга Павла звали Явою, як і острів:
а) у Тихому океані;
б)Індійському океані;
в) Азовському морі.

10. Батько у Яви:
а)скрипач;
б) хокеїст;
в) фермер.

11. Явин дід полюбляє:
а)полювати;
б) рибалити;
в) доглядати за худобою.

12. На честь діда було названо:
а) шлях до Києва;
б)польове озеро;
в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

13. Мати у Яви:
а) бригадир на заводі будматеріалів;
б)ланкова кукурудзоводів;
в) депутат облради.

14. Який фразеологізм має місце у цій частині твору?
а)Тільки п’ятами залопотів;
б) на ловця і звір біжить;
в) з голови до п’ят.

15. Характер у Яви наче:
а) ґрунтовий шлях;
б) міцна скеля;
в)сталь.

16. Ява кінофільм «Тореадор» назвав:
а) дуже гарним;
б)закордонним;
в) класним.

17. Тореадори, на думку Яви, — це:
а) люди, що ризикують своїм життям;
б)найсміливіші герої і ловкачі;
в) гумористи і циркачі.

18. Іван Рень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:
а) написали в газеті;
б)транслювали по радіо і по телевізору;
в) знав увесь світ.

19. Яке лихо вчинив бугай Петька?
а)Загнав дачника на телеграфний стовп;
б) розбив сусідську горожу;
в) зіпсував комбайн Миколи.

20. Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?
а)Кандидатуру на бій з коровою;
б) суперечку — хто сильніший;
в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

21. На килимку у Павла було вишито:
а) чудове квіткове поле;
б)троє цуценят;
в) Діда Мороза.

22. До тореадорського реманенту належали:
а)капелюшок і килимок;
б) відро і материна хустка;
в) простирадло і міцна мотузка.

23. Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності?
а)Арію Хозе з опери Бізе «Кармен»;
б) гімн П. Чубинського;
в) «Єднайтесь, брати українці…»

24. Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання?
а) Кому її почали кусати мухи;
б) вона захотіла пити;
в)один із хлопців ударив її по губі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чим вас приваблюють Ява і Павло? Порівняйте ваш відпочинок на літніх канікулах і пригоди цих п’ятикласників. Зробіть узагальнюючий висновок.

2. Доведіть на прикладі вчинків Івана та Павла, що хлопці мають щире серце, здатні до порозуміння і добра.

3. У бика Петьки очі наче:
а) повна луна;
б) дві залізні миски;
в)тракторні фари.

Картка № 2

1. Прослідкуйте, як сам В. Нестайко ставиться до своїх героїв? Особисті міркування обґрунтуйте.

2. Чи можна, на ваш погляд, виправдати поведінку хлопців, які рили метро під свинарником і зашкодили діду? Як Іван і Павло зреагували на його крик? Висловіть власну думку стосовно цього.

3. Де знайшли хлопці порятунок від Контрибуції?
а)У ставку;
б) на дереві;
в) вдома.

Картка № 3

1. Прокоментуйте характеристику, яку надав хлопцям дід Салимон: «От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні! Власну думку вмотивуйте.

2. А що, на ваш погляд, є дружбою? Чи можна Ваню з Павликом вважати друзями?

3. На знак пошани до Контрибуції, яка простила образи хлопців, Ява частував її:
а) солодкими пиріжками;
б)цукерками;
в) зефіром.

Картка № 4

1. Чим захоплює вас ця частина твору? Як ви ставитеся до вчинків і поведінки Вані та Павла? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2. Прослідкуйте, які риси характеру виявляються у хлопців під час пригод, що з ними трапляються. Власні спостереження узагальніть.

3. Як хлопці назвали щеня, яке витягли з колодязя?
а) Палканом;
б) Шариком;
в)Собакевичем.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Дослідницьке завдання — дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).

 

Урок № 34 В. НЕСТАЙКО «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». МРІЯ І ДІЙСНІСТЬ У ТВОРІ, українська література, 6 клас

Мета:продовжити опрацювання змісту твору, знаходити у творі елементи гумору, романтики; простежити, як зображується мрія і дійсність у стосунках і поведінці героїв, вміти їх аналізувати; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати свою думку, почуття, враження, формувати активну життєву позицію, естетичні смаки; виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, гумору, прагнення пізнати багато цікавого, корисного, необхідного для самовдосконалення; прищеплювати повагу до дружби, працьовитості.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет В. Нестайка, бібліотечка його пригодницьких творів та творів Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена (зарубіжна пригодницька література); творчі роботи школярів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 34 В. НЕСТАЙКО «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». МРІЯ І ДІЙСНІСТЬ У ТВОРІ, українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Розв’язування тестових завдань за темою «В. Нестайко. Життя і творчість».

1. Дитячі роки В. Нестайка залишили згадку про:
а) голодомор;
б)війну;
в) холод.

2. Народився майбутній письменник у місті:
а)Бердичеві;
б) Львові;
в) Казані.

3. У дитинстві Всеволод був хлопцем:
а) веселим;
б)хворобливим;
в) врівноваженим.

4. Мати Всеволода працювала:
а)вчителем;
б) майстром на хлібопекарні;
в) бібліотекарем.

5. З дитинства Всеволод Нестайко:
а) вже працював;
б) читав багато історичних творів;
в)був самостійним.

6. У грізні роки війни мати Всеволода:
а) допомагала пораненим бійцям;
б)підпільно організувала школу;
в) день і ніч працювала за станком.

7. Ким не працював В. Нестайко?
а)Комбайнером;
б) столяром;
в) візником.

8. Щоб стати дитячим письменником, В. Нестайко закінчив філологічний факультет:
а) Львівського університету;
б)Київського університету;
в) Харківського педагогічного інституту.

9. В. Нестайко працював у редакції журналу:
а)«Барвінок»;
б) «Малятко»;
в) «Метелик».

10. Перша книжка письменника мала назву:
а)«Шурка і Шурко»;
б) «Тореадори з Васюківки»;
в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

11. В. Нестайко був удостоєний премії імені Лесі Українки за твір:
а) «Таємниця трьох невідомих;
б) «Пригоди близнят-козенят»;
в)«Незвичайні пригоди у лісовій школі».

12. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури до особливого Почесного списку Г. -Х. Андерсена включено книжку:
а) «П’ятірка з хвостиком»;
б)«Тореадори з Васюківки»;
в) «Пригоди Робінзона Кукурузо».

Примітка.За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

III. Перевірка домашнього завдання

Учнівський міні-конкурс і найцікавіша розповідь школярів про пригоди їхніх батьків у дитинстві. Визначення переможців.

 

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Усміхнися над своїми прикрощами — гіркота їхня щезне.
Усміхнися над своїм супротивником — щезне його злість.
Усміхнися і над своєю злістю — не буде і її.
Я. Райніс

З добрим дружись, а лихих стережись!
Народне прислів’я

Нема нічого кращого в житті за дружбу.
В. Нестайко

1. Аналізування IX розділу твору «Тореадори з Васюківки».

1.1. Виразне читання розділу, переказування окремих його епізодів за бажанням учнів.

1.2. Тема: зображення стосунків між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби.

1.3. Ідея: засудження тих, хто розуміє дружбу тільки на словах; уславлення дружніх стосунків, які перевірені часом, конкретними справами.

1.4. Основна думка: «Поміч у свій час як дощ у посуху» (народне прислів’я), «Нема нічого кращого в житті за дружбу» (В. Нестайко).

1.5. Композиція.

Експозиція: розповідь про дружні стосунки Павла з Антончиком Мацієвським.

Зав’язка: вирішення хлопцями збудувати єгипетську піраміду із кавунів і замурувати в ній Павлушу — як фараона Гаменхотепа…

Кульмінація: допомога Яви Павлу втекти від розлюченого діда Салимона.

Розв’язка: покарання хлопців батьками за шкоду на баштані.

1.6. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Чим пояснює Павлуша своє недоброзичливе ставлення до Яви на початку розділу?
• Які переваги були у дружніх стосунках Павла з Антончиком Мацієв-ським?
• Яким зображено баштан? Опишіть його («Такого баштана нема ніде. Кінця краю не видно. Од обрію до обрію. І кавунів — тисячі, мільйони… і всі смугасті. Як тигри. Тисячі, мільйони тигрів»)
• Як відбувається знайомство з дідом Салимоном — охоронцем баштану?
• Яким чином хлопці потрапили на баштан?
• Якої шкоди завдали хлопчаки баштану?
• Як хлопці дійшли до того, щоб збудувати єгипетську піраміду? Що вам відомо з історії про цю споруду?
• Охарактеризуйте Стьопу Карафольку. Чим пояснити те, що хлопці його не поважали? («Він щодня чистив зуби, робив зарядку і взагалі був свиня. Коротше, він був те, що називається зразковий учень: учився на самі п’ятірки, поводився в школі бездоганно, не бешкетував, не бив вікон, не вмочав косу дівчинки, що сидить попереду, в чорнило, не підпалював на уроці «жабку» з кінострічки…»)
• Поясніть вираз у творі: «Стьопа — був свого роду ходячим довідником».
• Звідкіль хлопці були обізнані про єгипетські піраміди?
• Кого було обрано фараоном? Чому?
• Опишіть, як відбувалася побудова єгипетської піраміди?
• Що відчув Павлуша, перебуваючи у ролі Гаменхотепа?
• Яким чином Павлуша втік від діда Салимона? Хто йому допоміг?
• Охарактеризуйте внутрішній стан Павла, коли він тікав з Явою від діда («Імені здавалося, що серця наші теж б’ються, наче одне серце. Мені було дуже хороше! Мабуть, таке відчувають справжні друзі — солдати, коли плече в плече йдуть в атаку. Отак біг би й біг на край світу…»)
• Чи зрозумів Павло, чим вимірюється справжня дружба? Що про це свідчить?
• Яке покарання дістали хлопці за шкоду на баштані?
• На ваш погляд, дружба Павла з Явою буде тривалою чи тимчасовою? Обґрунтуйте особисті міркування.
• Чого вчить вас цей твір? Кого ми можемо назвати справжнім другом?
• Які прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте?
  (Нема товариша — шукай, а знайшов — бережи;
  Вірний приятель — то найбільший скарб;
  Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями;
  Друга шукай, а найдеш — тримай;
  Не май сто рублів, а одного друга;
  Не так тії сто братів, як сто друзів;
  Пробуй золото вогнем, а дружбу — грішми)

VI. Закріплення вивченого матеріалу на тему «В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»» (розділ ІХ, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою)

1. Розв’язання тестових завдань

1. Павло не дружив з Явою до четвертого класу, оскільки той був:
а)вередливим;
б) товаришував з хлопцями іншого класу;
в) заклопотаний навчанням.

2. Спершу Павло дружив:
а) з Ганькою Гребенючкою;
б)Антончиком Мацієвським;
в) Стьопкою Карафолькою.

3. Найбільше Павлуша полюбляв:
а) морозиво з вершками;
б)малину з молоком;
в) вареники з вишнями.

4. Кавуни на баштані Павлуша порівнює:
а)з тиграми;
б) кулями;
в) колесом комбайна.

5. Дід Салимон-баштанник не любив, коли хлопці:
а) його ображали;
б)крали у нього кавуни;
в) псували йому врожай.

6. Варава і Салимон сварилися через:
а)політичну ситуацію за кордоном;
б) здобути інформацію про футбольну гру;
в) непорозуміння у господарських справах.

7. Хлопці пробували грати кавуном:
а) у волейбол;
б) гандбол;
в)футбол.

8. Стьопу не полюбляли хлопці, бо він:
а)був відмінником;
б) не чистив зуби;
в) фізично не розвивався.

9. Серед хлопчачого колективу Стьопу називали:
а) розумним електриком;
б) літаючою тарілкою;
в)ходячим довідником.

10. Хлопці навчилися говорити один на одного «старик»:
а) від старшокласників;
б)київських мисливців;
в) працівників баштанника.

11. Гору кавунів хлопці назвали:
а) Ейфелевою вежею;
б)єгипетською пірамідою;
в) чарівною фортецею.

12. Павлуша погодився бути фараоном, отримавши ім’я:
а) Хеопс…;
б) Тутанхамон…;
в)Гаменхотеп…

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Доведіть на прикладі взаємостосунків хлопців, що дружба перевіряється у скрутних ситуаціях. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

2. Висловіть власну думку щодо наступного розміркування Павла: «Нема нічого кращого в житті за дружбу».

3. Чому хлопці покинули замурованого у кавуни Павлушу?
а) вирішили пошуткувати над ним;
б)побачили діда Салимона;
в) почули крик матері.

Картка № 2

1. Що свідчить про обізнаність хлопців стосовно історичних знань про єгипетські піраміди? Свої думки обґрунтуйте.

2. Як ви ставитеся до шкоди, яку вчинили хлопці на баштані? Визначте власний вирок щодо покарання шкідників.

3. Хто допоміг Павлу в скрутну для нього хвилини?
а) Гришка Сало;
б)Ваня Рень;
в) Антончик Мацієвський.

Картка № 3

1. Чому хлопці не любили Стьопу Карафольку? Чи згодні ви з думкою хлопців? Особисті міркування аргументуйте.

2. Прокоментуйте народне прислів’я: «Порятуй мене у пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків». Як воно стосується даного розділу твору?

3. Яке із зазначених нижче народних прислів ‘їв стосується ідейного змісту ІХ розділу твору?
а)В лиху годину узнаєш вірну людину.
б) Чим багатий, тим і радий.
в) Ложка дьогтю зіпсує бочку меду.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Підготувати усний твір на тему «З ким я дружу в класі і чому?»

 

Урок № 35 В. НЕСТАЙКО «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». СМІШНЕ, КОМІЧНЕ, РОМАНТИЧНЕ У ТВОРІ, українська література, 6 клас

Мета:продовжити аналізувати твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», виявити особливості смішного, комічного, романтичного в пригодницькому творі; характеризувати вчинки героїв, пов’язуючи з життєвими ситуаціями учнів; розвивати вміння виразно читати, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виділяти з інформації головне, суттєве; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати у школярів активну життєву позицію, позитивні риси характеру; прищеплювати інтерес до пригодницького літературного жанру; пунктуальність.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет В. Нестайка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 35 В. НЕСТАЙКО «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». СМІШНЕ, КОМІЧНЕ, РОМАНТИЧНЕ У ТВОРІ, українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Які художні твори ви люблите читати? Чому?
• Яке повчальне значення для вас мають твори художньої літератури? Відповідаючи, посилайтеся на приклади з відомих вам творів.
• Що вам подобається у Вані з Павлом, героях твору «Тореадори з Васюківки»?
• Чим пояснити те, що з хлопцями повсякчас трапляються якісь пригоди?
• Як ви ставитесь до пригод? Які цікаві пригоди траплялися з вами?

 

III. Перевірка домашнього завдання

1) Прослуховування усних учнівських творів на тему «З ким я дружу в класі і чому?»

2) Підсумок творчої роботи школярів.

 

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

V. Основний зміст уроку

Коли людина сміється, вона зла не робить.
К. Паустовський

Я не вірю в одну рятувальну силу таланту без наполегливої праці.
Ф. І. Шаляпін

1. Опрацювання розділу твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» — «»Е», — сказали ми з Явою»

1.1. Виразнечитання та переказування окремих епізодів розділу.

1.2. Тема:зображення цілеспрямованого прагнення Яви і Павла організувати сільський театр, на сцені якого вони так і не змогли продемонструвати свій талант через власну лінь та самовпевненість.

1.3. Ідея:уславлення прагнення хлопців, які виявили бажання створити справжній театр у районі і здобути велику славу; засудження легковажності, ліні, безвідповідального ставлення до визначеної справи (вивчення хлопцями акторських ролей до вистави).

1.4. Основна думка:кожна розпочата справа повинна мати організаційний початок і вичерпне логічне закінчення.

1.5. Композиція.

Експозиція:рішення Яви та Павла організувати сільський театр у Васюківці.

Зав’язка:розподіл театральних ролей між учнями; Павло — Топчинський; Ява — Бобчинський.

Кульмінація:«провал» інсценізації п’єси через незнання акторських слів Павлом і Явою.

Розв’язка:страждання та сором хлопців, які втекли зі сцени театру.

1.6. Обговореннязмісту розділу «»Е», — сказали ми з Явою» за питаннями:

• З чим було пов’язано хвилювання Павла під час перебування за театральною завісою?
• Яких видатних митців, майстрів театру згадує хлопець?
• Кого і чому у творі названо Станіславським, а кого — Немировичем-Данченком?
• Для чого хлопці вирішили створити театр у Васюківці? Як цю ідею Павла і Яви сприйняли школярі, мешканці села?
• Як здійснювався підбір акторів серед школярів?
• З чим було пов’язано те, що для інсценізації вирішили вибрати п’єсу М. Гоголя «Ревізор»?
• Як розподілялися ролі? Чому Ява і Павло не отримали головної ролі?
• Чим пояснити важливість ролей хлопців у п’єсі?
• У чому були труднощі у хлопців під час репетиції?
• Як же школярі готувалися до театральної вистави?
• Яку чутку розпустила баба Гарбузиха щодо авторства п’єси «Ревізор»?
• Чому Павло перед виступом намагався згадати будь-яку бабусину молитву?
• Як хлопці почували себе, виступаючи на сцені?
• Що ж то було за «Е», яке неодноразово повторював Павло на сцені?
• Яким чином Павло, а потім Ява втекли зі сцени?
• Про що думали хлопці, покинувши сцену?
• Що відчували хлопці, від чого вони страждали, думаючи про закінчення п’єси?
• Чим пояснити самокритику хлопців наприкінці розділу?
• Яким, на вашу думку, повинен бути актор? Від чого залежить повага, пошана аудиторії до нього?

VI. Закріплення вивченого матеріалу на тему «В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»», розділ «»Е», — сказали ми з Явою»

1. Розв’язання тестових завдань

1. Серце Павлуші «мліє і зупиняється…»:
а)перед початком виступу на сцені;
б) від сорому за свій негативний учинок на зупинці автобуса;
в) оскільки посварився з другом Явою.

2. Якого артиста автор не згадує у творі?
а) Щепкіна;
б) Штепселя;
в)Шаляпіна.

3. Галина Сидорівна — це вчителька:
а) математики;
б)літератури;
в) музики та співів.

4. Одкривав і закривав завісу:
а)Беті Башка;
б) Стьопа Карафолька;
в) дід Варава.

5. Павлуша був у сільському ВХАТі:
а)Станіславським;
б) Немировичем-Данченком;
в) Щепкіним.

6. Хлопці організували у Васюківці театр, щоб:
а)їздити по гастролях у різні країни;
б) прославитися у рідному селі;
в) довести свою порядність, прагнення зробити щось позитивне, добре.

7. Галина Сидорівна похвалила хлопців за їх бажання організувати театр і сказала, що вони:
а) працьовиті;
б)енергійні;
в) емоційні.

8. Колю Кагарлицького Ява не хотів записувати до театралів, бо він:
а) погано навчався;
б)був тихим і спокійним;
в) був надто рухливим і веселим.

9. На першому засіданні гуртка було обрано п’єсу, яка буде демонструватися на сцені сільського театру, а саме:
а) В. Шекспіра «Отелло»;
б) І. Котляревського «Наталка Полтавка»;
в)М. Гоголя «Ревізор».

10. Найголовнішу роль у п’єсі виконував:
а)М. Кагарлицький;
б) С. Карафолька;
в) І. Рень.

11. На репетиція Павло і Ява не впізнавали себе, бо кудись зникав їх артистизм і тому вони порівнювали себе:
а)з мокрицями;
б) жуками;
в) пилом на дорозі.

12. Найскладнішим з уроків літератури хлопцям було:
а) написати твір;
б)вивчити вірш;
в) проаналізувати поезію.

13. Якщо артисти ходитимуть по сцені з папірцями, то це буде не спектакль, а:
а) диспут;
б) семінар;
в)конференція.

14. Карафолька «зубрячив» свою роль щодня:
а) по п’ять годин;
б) дві години;
в)чотири години.

15. Ганька Гребенючка під час вивчення своєї театральної ролі навіть:
а) не ходила гуляти з подругами;
б)двічі пропустила кіно;
в) не допомагала батькам по господарству.

16. На думку Яви, зубрьожка — для:
а) дуже розумних;
б)дурнів;
в) ледачих.

17. Не знаючи ролі, хлопці вирішили грати на сцені так, як Качалов, тобто:
а) під фонограму;
б)суфлера;
в) мову жестів та міміки.

18. Чемпіоном школи по підказках був:
а)Кузьма Барило;
б) Микола Кагарлицький;
в) Павлуша Завгородній.

19. Завіса зі скреготом розсувається, наче:
а) смичок по струнах;
б)цепний собака на залізних кільцях;
в) ножем по залізу.

20. Чого вчила баба Павлушу, але це він не запам’ятав?
а) Тримати голос під час співів;
б)молитви;
в) грати на флейті.

21. Що призвело до хвилювання хлопців?
а)Забули слова для ролі на сцені;
б) побачили в залі діда Салимона;
в) згадали, що не запросили своїх батьків на виставу.

22. Сашко Гузь грав роль:
а)поштмейстера;
б) коменданта;
в) городничого.

23. Тікаючи зі сцени, Павло:
а) штовхнув Карафольку;
б)збив декорацію;
в) перевернув відро з водою.

24. Чому Павлу та Яві було соромно, коли вони втекли зі сцени?
а)Не знали акторських слів, зіпсували демонстрацію вистави;
б) робили мовні помилки під час виступу на сцені;
в) дехто в залі кривляв їх.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому В. Нестайко, на ваш погляд, намагається порівняти перед виходом на сцену хвилювання хлопців і відомих театралів. Особисті міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.

2. Охарактеризуйте Павла і Яву як організаторів театру у Васюківці. Чому у них виявилося бажання створити театр?

3. Як Павло з Явою поставилися до Миколи Кагарлицького після інсценізації вистави?
а) Із заздрістю і сарказмом;
б)з повагою;
в) байдуже.

Картка № 2

1. Дослідіть, як у процесі театральної діяльності змінюється поведінка і ставлення до дорученої справи окремих школярів. Власні спостереження обґрунтуйте, посилаючись на зміст твору.

2. Висловіть власну думку стосовно поведінки Павла і Яви, які втекли зі сцени театру? Чи можна їх виправдати?

3. До якої країни хотіли поїхати хлопці на гастролі?
а)США;
б) Німеччини;
в) Франції.

Картка № 3

1. Прослідкуйте, як мешканці Васюківки поставилися до організації сільського театру. Що про це свідчить? Наведіть приклади з твору.

2. Проаналізуйте, чим же могла закінчитися вистава п’єси М. Гоголя після того, як Павло з Явою втекли зі сцени. Як розгорталися подальші події? Стисло висловте про це власну думку.

3. У чому була складність акторської діяльності для хлопців?
а)Знанні ролі;
б) вмінні поводити себе як герой;
в) придбанні костюмів.

VII. Підсумок уроку у формі бесіди за питаннями

• Чим сподобався вам цей розділ твору? Чому він вчить вас?
• Як би ви повели себе на сцені, перебуваючи на місці хлопців?
• Яким, на ваш погляд, повинен бути актор?

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Підготувати розгорнуту відповідь на питання: «Що було б далі, якби постановка п’єси мала блискуче завершення?» (Запропонуйте варіанти продовження.)

 

Урок № 36 В. НЕСТАЙКО «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». ПОВЕДІНКА ГЕРОЇВ ТВОРУ, ЇХ ВЧИНКИ, українська література, 6 клас

Мета:аналізуючи пригодницький твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», вдосконалювати вміння учнів характеризувати улюбленого героя, аргументуючи свій вибір; розкривати риси його вдачі, особливості поведінки; розвивати вміння школярів акумулювати здобуті знання під час відповідей-висновків, узагальнень, раціонально використовувати навчальний час, толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію; виховувати активну життєву позицію, позитивні риси характеру, пунктуальність, почуття любові до української літератури та її митців.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет В. Нестайка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 36 В. НЕСТАЙКО «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ». ПОВЕДІНКА ГЕРОЇВ ТВОРУ, ЇХ ВЧИНКИ, українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Що необхідно знати, вміти для того, щоб стати справжнім цікавим письменником?
• З якою метою В. Нестайко у своєму творі використовує гумор, комічні ситуації?
• Чим пригодницький твір відрізняється від казкового?
• Які риси характеру ви цінуєте у своїх друзях? Чому?
• Чим імпонують вам Павло, Ява — герої твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»?

 

III. Перевірка домашнього завдання

Розповіді учнів про варіанти продовження розділу «»Е», — сказали ми із Явою» — твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», відповіді на питання: «Що було б далі, якби вистава п’єси мала блискуче завершення?»

 

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

V. Основний зміст уроку

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
Народне прислів’я

Засміятися щирим, світлим сміхом може тільки глибока, добра душа.
М. Гоголь

1. Опрацювання розділу твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» «Усе! Кінець! Я дарую велосипед. Загаза чогтова!! Я видужую»

1.1. Виразнечитання розділу, переказування цікавих епізодів.

1.2. Тема:зображення «смертельної» хвороби Яви, його рішення подарувати велосипед сестрі на згадку про себе.

1.3. Ідея:возвеличення любові, доброти, чуйності Яришки до хворого брата, якого вона доглядала; засудження дріб’язковості, непослідовності у своїх рішеннях на прикладі Яви.

1.4. Основна думка:

• відповідальність за свої слова, обіцянки;
• бережливе ставлення до власного здоров’я;
• вміння дарувати людям щастя.

1.5. Композиція.

Експозиція:хвороба Яви, яку він уявляв ймовірною смертю. Зав’язка: вирішення Яви подарувати Ярині велосипед на згадку про себе.

Кульмінація:жалкування Яви за власним подарунком, зробленим сестрі; радість і щастя Яришки від катання на велосипеді.

Розв’язка:видужання Яви — «загази чогтової»; обіцянка брата давати кататися сестрі на велосипеді, коли вона цього забажає.

1.6. Проблематика:

• повага до ближнього, вміння розуміти його;
• турбота про власне здоров’я як одну з людських цінностей.

1.7. Обговореннязмісту твору за питанями:

• Як Яришка доглядала хворого брата?
• Чому Ява насторожився, коли до нього звернулася сестра з промовою: «Любий бгатику!»
• З чим пов’язано те, що Ява вважав власну хворобу смертельною?
• Чим зумовлено бажання Яви якомога більше поїсти?
• Чому Ява подарував Яришці велосипед?
• Яким чином велосипед був об’єктом сварки між братом і сестрою?
• Як пояснити те, що велосипед для Яви — «це дуже особисте, близьке, заповітне».
• Чим було викликане хвилювання Яви при розлученні з велосипедом?
• Опишіть, як Люба Антонівна здійснювала догляд за Явою?
• Що почув, а потім побачив через вікно Ява?
• Чому Ява, бачачи, як сестра падає з велосипеда, роняючи його, у своїх думках ображав її?
• Чим пояснити те, що Ява вважав краще вмерти, ніж жити без велосипеда?
• Яким у творі зображений велосипед? («А який же був велосипед! «Україна». З багажником, з фарою, з ручним гальмом. А швидкість яка! Вітер, а не велосипед!»)
• Чому Яришка, катаючись на велосипеді, вважала себе щасливою, хоча, падаючи, набила не одну гулю?
• Поясніть, чому для Яви цілісність велосипеда важливіша, ніж здоров’я сестри?
• Яким ми бачимо Яву наприкінці розділу? Як він по-братськи вирішив проблему з велосипедом?
• Як ви ставитеся до своїх братів, сестер?
• Чи бувають у вас такі непорозуміння, як у героїв розділу твору? Яким чином ви їх вирішуєте?
• Чим вразив вас цей розділ? Чого він учить вас?

 

2. Характеристика образів Яви та Павла за орієнтовним планом

1) Іван Рева та Павло Завгородній — друзі-п’ятикласники.

2) Пригода — невід’ємна частина життя хлопців.

3) Риси характеру:
а) доброта і чуйність;
б) справедливість;
в) винахідливість:
г) гумористи, бешкетники, здатні на вигадку;
д) зневажливо ставляться до навчання.

4) Розкриття закономірностей поведінки героїв через їх вчинки та стосунки з оточуючими.

VI. Закріплення опрацьованого матеріалу на тему «В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки»» (розділ XXV «Усе! Кінець! Я дарую велосипед. «Загаза чогтова!! Я видужую»»)

1. Розв’язування тестових завдань

1. Яришка, сидячи біля ліжка Яви, читала журнал:
а) «Котик-муркотик»;
б)«Барвінок»;
в) «Дзвіночок».

2. Ява прокинувся, коли на годиннику було:
а)десята година;
б) пів на дев’яту;
в) восьма година.

3. Яришка запропонувала Яві сніданок, який не містив такого харчу, як:
а)картопля;
б) молоко;
в) сир.

4. Як зверталася сестра до хворого Яви?
а)«Любий бгатику»;
б) «Найрідніший мій!»;
в) «Як почуваєш себе, миленький?!»

5. Дід Салимон любив повторювати, що їжа:
а) основне для здоров’я;
б)джерело життя;
в) робить людину добрішою.

6. Відчуваючи останні хвилини життя, Ява хотів побачити:
а) школярський спектакль п’єси М. Гоголя «Ревізор»;
б)Павлушу, щоб попрощатися;
в) тата і матусю.

7. Перед власною смертю Ява, на згадку про себе, вирішив Яришці подарувати:
а) альбом з марками;
б)велосипед;
в) ковзани.

8. У якому класі навчалася Яришка?
а)Першому;
б) третьому;
в) п’ятому.

9. Яву в Яришці дратувала:
а)спритність;
б) хитрість;
в) лінь.

10. Замість смерті до Яви прийшла:
а) провідати вчителька літератури;
б) подруга Яришки;
в)медичний працівник Люба Антонівна.

11. Будучи хворим, Ява з’їв сиру:
а) кілограм;
б)півтарілки;
в) маленьку мисочку.

12. Медичний працівник дозволив Яві походити по кімнаті:
а) годину;
б) півгодини;
в)десять-п’ятнадцять хвилин.

13. Ява не довіряв медичним працівникам, бо вважав, що вони:
а)мусять заспокоювати хворих;
б) тільки і роблять болючі уколи;
в) не думають про нього як про дитину.

14. Який художній засіб використаний у фразі: «Смерть поки що відступила»?
а) Епітет;
б)метафора;
в) алегорія.

15. З чим, на думку Яви, порівнюється торохкотіння кісток смерті?
а) Стукотом більярдних куль;
б)гримкотінням велосипеду, що упав;
в) стукотом залізничних коліс.

16. За те, що Яришка падала з велосипеда, тим самим завдаючи йому шкоди, Ява образливо її називав:
а) свинею;
б)коровою;
в) опудалом.

17. Ява вважав, що або велосипед, або…
а) сором;
б)смерть;
в) ганьба.

18. Велосипед Яви називався:
а) «Ластівка»;
б) «Орлятко»;
в)«Україна».

19. Швидкість велосипеда порівнюється:
а) з блискавкою;
б)вітром;
в) підводним човном.

20. Ява з хвилюванням стежив, як Яришка на велосипеді впала, перечепившись:
а)через ковбок, на якому рубали дрова;
б) стару залізну діжу, яку збиралися віддати на металобрухт;
в) камінь, яким підпирали ворота.

21. Під вікном у Яви пахли:
а)троянди;
б) тюльпани;
в) конвалії.

22. Кого не згадує Ява серед своїх товаришів, які мають велосипед?
а) Васю Деркача;
б) Стьопу Карафольку;
в)Кузьму Барила.

23. Яка основна вада була у Яришки під час розмови?
а) Багато жестикулювала;
б)не вимовляла літеру «р»;
в) відбувалися порушення у наголосах слів.

24. Під час хвороби Яви батьки, на його думку, були:
а) у відрядженні;
б)на роботі;
в) виїхали до родичів.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Обґрунтуйте прислів’я, яке полюбляв повторювати дід Салимон: «Доти живеться, поки їсться і п’ється». Свої думки вмотивуйте.

2. Прослідкуйте, з чим пов’язане вагання Яви щодо подарунка сестрі велосипеда? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

3. Найзаповітнішим для Яви був:
а) Собакевич;
б) театр;
в)велосипед.

Картка № 2

1. Доведіть, наводячи приклади з тексту твору, що Ява і Яришка люблять одне одного, хоча й постійно сперечаються між собою.

2. Чому, на вашу думку, правильне харчування має велике значення для здоров’я людини? Чим пояснити висловлювання діда Салимона: «Їжа — джерело життя»? Особисті міркування обґрунтуйте.

3. Як Яришка виражала радість під час катання на велосипеді?
а)Сяяли очі;
б) аж підстрибувала;
в) весело пищала.

Картка № 3

1. Чому Яришка, катаючись на велосипеді, відчувала себе щасливою, хоча повсякчас падала з нього? У чому було її щастя?

2. Чим пояснити те, що Ява під час хвороби хотів побачитися з Павлушкою? Чи є це справжня дружба? Свої думки вмотивуйте.

3. Кульмінацією розділу є:
а) «смертельна» хвороба Яви;
б) видужання Яви;
в)радість Яришки від подарунка Яви.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Підготувати малюнки до твору В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», визначити цікаві епізоди з твору та вміти їх виразно читати і переказувати.

 

Урок № 37 ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАЙЦІКАВІШИХ ЕПІЗОДІВ ТВОРУ В. НЕСТАЙКА «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ», українська література, 6 клас

Мета:вдосконалювати вміння і навички учнів виразного читання, зокрема тексту прозового і гумористичного твору (В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»); повторити особливості виразного читання, важливість у сприйнятті ідейного змісту твору, характеристиці його персонажів; розвивати вміння виразно читати, дотримуючись усіх вимог такої роботи; збагачувати словниковий запас учнів; формувати естетичні смаки; виховувати шанобливе ставлення до художнього слова, його творців; розвивати інтерес до навчальної діяльності, наслідків власної праці.

Тип уроку:застосування знань і формування вмінь.

Обладнання:портрет В. Нестайка, текст твору письменника «Тореадори з Васюківки».

 

 

ХІД УРОКУ № 37 ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАЙЦІКАВІШИХ ЕПІЗОДІВ ТВОРУ В. НЕСТАЙКА «ТОРЕАДОРИ З ВАСЮКІВКИ», українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір.)
• Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, паузи, сприйняття-розуміння; бачення і реакція; ставлення читця до твору; мета читання та інтонація, зв’язок з аудиторією.) Яким чином слід їх використовувати під час виконання того чи іншого художнього твору?
• Які навички треба мати і про що необхідно знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови.)
• У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп)
• Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу.
• Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, ритмічна, психологічна)
• Для чого виконавець під час читання повинен враховувати інтонацію?
• За яких умов виконання будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії.)

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Основний зміст уроку

…відчуття красивого та художнього не визначиш у сухій формулі. Вони потребують почуття, практики, досвіду, власної допитливості та часу.
К. Станіславський

Навчити дитину виразно читати твір — значить дати їй у руки ключ до пізнання й осмислення краси та змісту художнього слова.
Б. Буяльський

1. Особливості виразного читання прозового твору

Виразне читання прозового тексту називають «розказуванням», «розповіданням». Це призводить до термінологічної плутанини, коли точне відтворення авторського тексту змішують з його вільною передачею.

Само собою зрозуміло, що перш ніж начитувати текст, готуючись до декламації, необхідно збагнути його ідейний смисл. Треба мати чітку уяву про епоху, яку зображено в творі, про ідейну позицію автора, його симпатії та антипатії, про те, як погляди автора, його ставлення до явищ, подій та різних категорій людей викристалізувались у творі, в які форми вони вилились. Кому із героїв свого твору автор симпатизує, до кого ставиться скептично, кого виставляє на посміховисько, кого таврує, ганьбить? Чи завжди рівний автор у ставленні до героя, чи все у ньому він приймає? За що засуджує, за що похваляє своїх героїв автор? Яким є моє (виконавця) ставлення до автора, до кожного з героїв його твору? Що я приймаю у автора? З чим погодитись не можу?

Треба внутрішнім зором своїм бачити змальовану автором картину в усіх її деталях. Якщо вона описана докладно, досить лише вдумливо проаналізувати текст; якщо вона схоплена скупими штрихами, її треба домалювати у своїй уяві, нафантазувати картинку.

Необхідно врахувати, від кого йде розповідь: від автора чи від когось із героїв. Декламаторові доводиться вживатися в роль тієї особи, від якої він читає. Це дає змогу краще відтворити почуття, настрої, але ніяк не означає, що треба грати роль автора чи героя, перевтілитися в них, сценічна гра в читанні прози може викликати у слухача відчуття неприродності.

Якщо розповідь ведеться від особи героя, треба збагнути, як до нього ставиться автор. Якщо про одного героя розповідає інший, враховуємо ставлення автора до обох героїв і визначаємо своє ставлення до них і до авторської характеристики їх. Тут маємо на увазі, що наше тлумачення вчинків героя може не збігатися з авторським. Та своє тлумачення, оскільки воно не суперечить текстові, — не лише право, а й обов’язок виконавця.

Є також такі місця в тексті, які вимагають читання напам’ять, а є такі, що просяться бути прочитаними з книги.

Процес виразного читання прозових творів змушує читця входити у світ думок і почуттів автора настільки глибоко, що вони на час виконання стають мовби його власними. Читець оповідає про те, що його найбільше схвилювало.

Педагог, навчаючи дітей виразного читання, намагається наблизити їхню виконавську інтонацію до усної, оповідної, щоб досягти безпосередності і невимушеності.

2. Виразне читання уривків з трилогії В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»

2.1. Бесіда за питаннями:

• Від чого залежить темп читання? (Від розвитку подій та явищ, почуттів та настроїв героїв. Він може змінюватися багато разів.)
• Якою буде виразність читання гумористичного твору?
• Як необхідно читати твір В. Нестайка, щоб сміх не перешкоджав сприйняттю його виразності?
• Чи симпатизує автор будь-якому герою власного твору, чи, навпаки, ставиться скептично? Відповідаючи посилайтеся на зміст твору.
• Чи все ми сприймаємо в героях твору «Тореадори з Васюківки» так, як це намагається відобразити автор?
• Як ви ставитеся до В. Нестайка та героїв його твору?

2.2. Читання найцікавіших епізодів твору за ролями. Під час читання звертається увага на виразність (дотримання техніки читання (дихання, голос, тембр), логічного наголосу, темпу, логічної мелодії, паузи, вимови, інтонації тощо).

2.3. Опрацювання завдань.

1) Віднайдіть місце в художньому творі, де темп читання різний (повільний, середній, швидкий).

2) Прочитайте уривок з пригодницького твору, а саме: з розділу «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» від слів «У нас була прекрасна, благородна ідея…», закінчуючи словами «Ох і лаявся!». Охарактеризуйте його інтонацію, темп, зазначте паузи, логічні наголоси.

3) Яка роль темпу уривку з розділу, в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою від слів «І тут, як з-під землі, з’явився Ява», за-кінчауючи словами: «…а дід Салимон ловив».

4) Доведіть, що логічна мелодія фрази значною мірою визначається розділовими знаками на прикладі уривку з розділу «»Е», — сказали ми з Явою» від слів: «Скрутно було і з іншими головними ролями», закінчуючи «Не було б п’єси».

5) Розставте логічний наголос і зазначте паузи в останньому абзаці розділу «»Е», — сказали ми з Явою».

2.4. Робота з підручником.

Опрацювання статті про виразне читання.

V. Підсумок уроку

Бесіда за питаннями:

• Чим відрізняється виразність у читанні прозового твору від поетичного?
• Для чого під час читання твору необхідно дотримуватися виразності його виконання?
• Як виразність у читанні впливає на поведінку виконавця, риси його характеру, світогляд, кругозір?
• Яким чином виразне читання пов’язано з іншими видами мистецтва?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до позакласного читання, а саме: розкрити ідейно-художній зміст твору В. Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири».

 

Урок № 38 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. В. НЕСТАЙКО «НЕЗНАЙОМЕЦЬ З ТРИНАДЦЯТОЇ КВАРТИРИ», українська література, 6 клас

Мета:поширити читацький кругозір учнів; познайомити їх з наступним твором та пригодами вже відомих героїв; з’ясувати ідейно-тематичне спрямування та значення повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, бажання пізнати нове, цікаве, корисне; вміння грамотно, послідовно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати естетичні смаки; виховувати любов до рідної літератури, мови, краси природи, повагу до творчості В. Нестайка; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет В. Нестайка, малюнки учнів до твору, бібліотечка творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 38 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. В. НЕСТАЙКО «НЕЗНАЙОМЕЦЬ З ТРИНАДЦЯТОЇ КВАРТИРИ», українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

• Що вам вже відомо про В. Нестайка як дитячого письменника?
• Які твори містить трилогія письменника «Тореадори з Васюківки»? Чим вони пов’язані між собою?
• Чому, на ваш погляд, В. Нестайко обрав у своїй творчості пригодницький жанр?
• Чи траплялися з вами такі різноманітні пригоди, як у героїв письменника?
• Як ви ставитеся до головних героїв трилогії В. Нестайка — Яви та Павла?
• Через що хлопці повсякчас потрапляють у різні цікаві ситуації? Як вони їх сприймають?
• Чим повчальні твори В. Нестайка? Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал змісту творів.

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Основний зміст уроку

Найкраща в житті після мудрості — дружба.
Ф. Ларошфуко

Надійний і вірний друг — великий здобуток.
Ксенофонт

1. Огляд малюнків учнів до твору В. Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири» з відповідним коментарем

2. Робота над пригодницьким твором В. Нестайка

2.1. Тема:зображення перебування Павла і Яви в Києві та різноманітних пригод, до яких вони потрапляли, особливо під час повернення годинника незнайомому актору.

2.2. Ідея:возвеличення дружби, порядності, чемності, сили волі, вміння виявляти мужність і долати будь-які перешкоди, бути чесним перед самим собою.

2.3. Основна думка:людину прикрашає не одяг, а вчинки, манера поведінки, ставлення до оточуючих, вміння прощати зло і відповідати на нього добром.

2.4. Композиція.

Експозиція:приїзд хлопців у Київ до дядька і тітки Павла погостювати.

Зав’язка:годинник незнайомця потрапив до рук Павла. Розвиток дії: хлопці шукають незнайомця, щоб повернути йому годинник, і в цей час з Павлом і Явою трапляються різноманітні пригоди.

Кульмінація:повернення годинника невідомому актору. Розв’язка: рішення хлопців написати твір про власні пригоди.

2.5. Сюжет.

Хлопці приїздять до Києва погостювати у родичів Павла. Під час перебування в столиці з Павлом і Явою трапляються різноманітні пригоди, які пов’язані з поверненням годинника незнайомому актору, що жив у 13 квартирі. Незнайомець перед купанням дав Павлу годинник, щоб той положив його на брюки, але хлопець не встиг це зробити через нещасний випадок, який відбувся на пляжі. Так годинник незнайомця залишився у Павла. Хлопець відчуває свою провину і вважає себе грабіжником. Починаються тривалі пошуки незнайомця, щоб повернути йому годинник. Наприкінці твору відбувається цікаве знайомство з власником годинника.

Хлопці вирішують написати твір про свої пригоди.

2.6. Опрацювання ідейного змісту твору відповідно до розділів за питаннями.

Примітка.І розділ «»Е», — сказали ми з Явою» вже проаналізований під час вивчення творчості В. Нестайка та його трилогії.

 

ІІ розділ «Випадок у метро «Космонавт», конфлікт з київською міліцією»

• Чим пояснити радісний, піднесений настрій Яви і Павла, коли вони приїхали до Києва?
• Які почуття виникли у хлопців під час їх перебування на Хрещатику?
• Про що свідчить сутичка міліціонера з інтуристом? Як хлопці поставилися до інтуриста — порушника правил дорожнього руху?
• Чим мотивує Ява престижність професії міліціонера?
• Про які професії мріяв Ява і чому?
• Опишіть, чим хлопців вразив Київ.
• Що трапилося з хлопцями в метро? Чим вони були налякані?
• У чому суть «закону парності», який переслідував Яву з Павлом? («…різні неприємності завжди ходять у парі — як одна станеться, чекай другої. Недарма ж і в народі кажуть: «І так горе, і так двоє»)
• Чим Яву приваблювала Валька? Чому він повсякчас соромився згадувати про неї?
• Для чого хлопці вирішили розшукати Валю?

Зміст ІІ розділу

Хлопці приїхали погостювати у Київ, де живуть дядько і тітка Павла. Павло і Ява милувалися красою Хрещатика, спорудами столиці, були свідками порушення правил дорожнього руху інтуристом і реакцією міліціонера на це. У метро хлопці помилково подумали, що по ескалатору рухається старшина Поляничко і, намагаючись його наздогнати, зробили шкоду. Павло зачепив ночовки, що були у дядька, вони покотилися вниз по ескалатору, в них потрапила «кінозірка», що рухалася нижче дядька. Через це зчинився страшний гуркіт.

Тікаючи з місця події, хлопці опинилися знову на вулиці. Оговтавшись, Павло і Ява вирішили розшукати Вальку, Ігоря, Сашка, з якими вони подружилися раніше, щоб ті познайомили їх з Києвом.

 

ІІІ розділ. «Ява поспішає на побачення. Вухо»

• Яка неприємна подія сталася, коли хлопці подзвонили до квартири Валі? Чим це було зумовлено?
• Яким чином хлопці вирішили розважитися?
• На що хлопці витратили останні гроші?
• Що побачили хлопці, коли сиділи у кабіні чортового колеса (каруселі)?
• Для чого хлопці вирішили відвідати пляж на узбережжі Дніпра?
• Як на Яву вплинув перегляд фільму «Семеро сміливих»?
• Що зумовило Яву і Павла відвідати павільйон «Морозиво»?
• Ким мріяв стати Павло? Чим це було зумовлено?

Зміст ІІІ розділу

Знайшовши квартиру Валі, Ява натиснув кнопку дзвінка, двері відчинилися і на порозі з’явилася величезна постать, яка схопила Яву за вухо. Почувши голос Валі, Ява вирвався від чоловіка і разом з Павлом утік униз по сходинках.
Страждаючи, хлопці відвідали павільйон «Морозиво». Під час катання на чортовому колесі Павло з Явою вирішили піти на пляж і пострибати з парашутної вишки.

IV розділ «Пляж. Каруселі. Утопленик. Незнайомець з тринадцятої квартири»

• Чим вразив хлопців пам’ятник, який побачили Павло і Ява під час подорожі до пляжу?
• Як хлопці поставилися до написів на пам’ятнику?
• Чому Павло з Явою боялися плигати з вишки, але все ж таки готувалися до стрибка?
• Що перешкодило героям твору здійснити стрибок з вишки?
• Які враження отримали хлопці, перебуваючи на каруселі?
• Опишіть літній пляж очима Павла і Яви. Порівняйте цей опис із власним спостереженнями під час відпочинку біля будь-якого водоймища.
• Як письменник змалював людей, які відпочивали на пляжі?
• Яким чином годинник незнайомця потрапив до рук Павла?
• Що сталося на пляжі?
• Чим пояснити те, що Павло не повернув годинника незнайомцю і вважав себе грабіжником?
• Чому хлопці не звернулися до міліції, щоб знайти хазяїна годинника?
• Через що страждав Павло?
• Як поставилися хлопці до милостині — трьох копійок, які вони отримали, сидячи біля мосту?
• Чим був незадоволений дядько, коли хлопці ввечері повернулися до родичів?
• Чому Павло і Ява вирішили говорити тільки правду? Яке покарання повинен був отримати брехун?

Зміст IV розділу

По дорозі до пляжу Павло з Явою побачили пам’ятник 1802 р., який був весь обписаний одноманітними формулами, наприклад: «Коля + Ляля = любов». Хлопці хотіли плигнути з вишки, але цього не відбулося, бо сам парашут хтось вкрав. Замість цього вони покаталися на каруселі. На пляжі було багато люду, через це хлопці ледве потрапили на берег річки. Незнайомець попросив Павла покласти годинник на одяг, що лежав на березі, бо дядько вже стояв у воді.

На крик: «Утопленика витягли» хлопці побігли на місце події. Годинник залишився на руці у Павла. Через деякий час хлопці почали шукати власника годинника, але не знайшли. Павло відчув себе грабіжником, звернутися в міліцію він боявся.

Після пізнього повернення хлопців до родичів, дядько нагримав на них, погрожуючи відправити додому. Павло і Ява пообіцяли один одному говорити тільки правду, хто збреше — отримає «за першу брехню три шалабани, за другу — шість, за третю — дванадцять і так далі».

V Розділ «Шукаємо царя-незнайомця з тринадцятої квартири. Зустріч у театрі. Велич і падіння Яви Реня»

• Чим був сполоханий Ява із самого ранку?
• Що цікавого розповів Павло Яві про свого дядька?
• Що трапилося з тіткою Павла, коли дядько продемонстрував хлопцям постріл із спортивного пістолету?
• Де Павло і Ява вирішили шукати хазяїна годинника? Що їм було відомо про незнайомця?
• Чим закінчилися пошуки хлопців незнайомця у театрі кінокомедії?
• За що отримав Павло від Яви першого шалабана?
• Де хлопці зустрілися з Валькою? Як відбулася ця зустріч?
• Що трапилось на сцені під час театральної вистави? Яким чином Ява посприяв тому, щоб вистава не призупинялася?
• Чому Валька була здивована, коли Павло надавав шалабанів Яві?

Зміст V розділу

Прокинувшись рано-вранці, Ява був схвильований тим, що побачив у шухляді письмового стола Павлового дядька пістолет. Як з’ясувалося, ця зброя була спортивного призначення, бо дядько — майстер спорту з легкої атлетики (у минулому), а зараз — суддя республіканської категорії.

Після сніданку Павло з Явою отримали від дядька гроші і вирішили організувати похід у театр юного глядача.

Про повернення годинника хлопці пам’ятали весь час, і тому вони розпочали пошуки незнайомця, повного на вигляд чоловіка, з лисиною, виконавця ролі царя. Для цього вони відвідали театр музкомедії, оперний театр, театр російської драми ім. Лесі Українки, театр ім. І. Франка, театр юного глядача, в якому зустрілися з Валькою, але незнайомця з тринадцятої квартири не було.

Павло з Явою вирішили переглянути спектакль «Червона Шапочка». Під час спектаклю Ява допоміг курці на сцені, яка заплуталася у шкворці.

Після закінчення вистави хлопці домовилися зустрітися з Валькою і розповісти їй про пригоду, яка з ними відбулася.

VI розділ «Будка. Вухо за вухо!»

• Чому Павло не мав великого бажання після вистави зустрічатися з Валькою?
• Чим пояснити те, що Ява розповів Валі про ту неприємну ситуацію, яка відбулася з ним і Павлом?
• До кого і чому порадила звернутися Валя хлопцям для вирішення їхньої проблеми?
• Що хотів відвідати Ява, коли друзі йшли до Максима Валер’яновича?
• Які враження були у хлопців під час огляду церкви Різдва Богородиці?
• Що цікавого дізналися Павло і Ява з розповіді Валі про видатних історичних осіб минулого?
• З якою пропозицією звернулася Валя до хлопців, коли виявилося, що Максима Валер’яновича не було вдома?
• Як мова Будки характеризує його?
• Чому Валька поскаржилася Павлу з Явою на Будку? Яка реакція на це була у хлопців?

Зміст VI розділу

Після закінчення спектаклю хлопці побачилися з Валею. Дівчина була рада цій зустрічі, а ось Павло… Чомусь йому дівчинка не подобалася. Ява розповів Валі про неприємну пригоду з годинником і про негайну необхідність знайти незнайомця-актора, хазяїна цієї цінної речі. Дівчина порадила хлопцям звернутися до Максима Валер’яновича, який знав багатьох артистів.

По дорозі до старого артиста Ява виявив бажання побачити лавру, храм Різдва Богородиці. Максима Валер’яновича не було вдома, тому Валя запропонувала зайти хлопцям до неї додому і подивитися книжки, фотографії.

У дворі, де жила дівчина, друзі побачили Будку, який за словами Валі, неодноразово дзвонив у двері її квартири і тікав. Ява з Павлом по-мстилися Будці за шкоду, завдану дівчині.

Толя (Будка) хоч і розплакався, але пообіцяв теж довести свою силу над захисниками.

Незабаром друзі побачили Максима Валер’яновича, який йшов з підворіття.

VII розділ «Максим Валерьянович»

• Як В. Нестайко описує зовнішність Максима Валер’яновича? Про що вона свідчить?
• Що цікавого побачили хлопці, перебуваючи в хаті старого артиста?
• Чим пообіцяв допомогти старий артист хлопцям?
• Що розповів Максим Валер’янович про своє минуле?
• За що старий артист полюбив театр? Якою була його перша роль?
• Дізнавшись про Максима Валер’яновича, висловіть власне ставлення до нього як людини, артиста.

Зміст VII розділу

Привітавшись з Максимом Валер’яновичем, Валя почала розповідати йому про серйозну справу хлопців, але старий артист призупинив її і запросив молодь до себе. Зайшовши до Максима Валер’яновича, гості побачили на стінах безліч різних фотографій. Вони відображали минуле життя актора. Валька повідала Максиму Валер’яновичу про неприємну ситуацію, яка трапилася з хлопцями. Старий актор погодився допомогти Яві і Павлу.

Максим Валер’янович розповів гостям про те, як він опинився у Києві, якою була перша його роль на сцені та про те, чому він присвятив все своє життя акторській діяльності.

Хлопці були задоволені знайомством зі справжнім артистом.

VIIIрозділ «Товаришу цар, ви заарештовані!» «У-у, понесу!..»

• Чому Ява вирішив стати артистом? Як він це пояснив?
• Що наснилося Павлу? Чому він раптово прокинувся?
• Яке передчуття було у Павла перед поїздкою на кіностудію?
• Що трапилося, коли Будка зі своїми друзями оточили Яву і Павла?
• Де і за яких умов відбувалася бійка між Павлом і Будкою?
• Хто припинив війну? (Валя)
• Як оцінив Ява поведінку Павла під час його бійки з Будкою?
• Чому бійку Павла Максим Валер’янович назвав справою честі, доблесті й геройства?

Зміст VIII розділу

• Після відвідування Максима Валер’яновича Ява вирішив стати актором, про що він і заявив Павлу. Артист, на думку Яви, найвідоміша людина в суспільстві.
• Павлу наснилося, що він цар і виступає перед худобою. Незабаром з’являється Ява у міліцейській формі і заарештовує Павла за крадіжку годинника.
• Прокинувшись, хлопці вирушили до Вальки, а потім до Максима Валер’яновича. Але у дворі хлопці зустрілися з Будкою і його компанією.
• В яру виникла бійка між Павлом і Будкою, яку припинила Валька. Вона пригрозила Будці міліцією.
• Валя, Павло і Ява прийшли до Максима Валер’яновича і були готові з ним їхати на студію.

IX розділ «На студії. Несподіванка перша. Несподіванка друга»

• Чим територія студії вразила Павла?
• З якими героями-акторами зустрілися друзі, перебуваючи на території студії?
• Чому знайомий Максима Валер’яновича по телефону висловлював незадоволеність синоптичною службою?
• Які враження на хлопців і Валю справив режисер Євген Михайлович?
• Що було запропоновано хлопцям на кіностудії? Як вони це сприйняли?
• Яка подія в студії нагадала Павлові про годинник?
• Що відчув хлопець, коли в кишені не було годинника?

Зміст ІХ розділу

Максим Валер’янович і його юні друзі потрапили на територію студії. Хлопці і Валя були здивовані фруктовим садом студії, акторами. Друзі були свідками, коли незнайомий їм працівник по телефону висловлював незадоволення синоптичною службою, яка ускладнювала роботу на кіностудії.

Павлу і Яві було запропоновано знятися в масовому епізоді фільму. Увагу друзів привернув літак, який знаходився на знімальному майданчику. Режисер висловив незадоволення актору Васі за спізнення на зйомку. Той пояснив, що у нього зупинився годинник. Зразу Павло торкнувся власної кишені, в якій не було годинника.

X розділ. «Де годинник? Ми йдемо у вороже лігво»

• Як сприйняв Ява те, що йому було запропоновано знятися в епізоді фільму?
• Що було вирішено друзями, коли Павло повідомив про відсутність годинника в його кишені?
• Яке припущення висловив Павло стосовно зникнення годинника?
• Чому Валя запропонувала хлопцям шукати годинник у Будки? Як сприйняв Будка звинувачення, яке йому було пред’явлено?
• У кого був годинник за припущенням Будки?
• Що запропонував Будка для вирішення питання щодо повернення годинника Павлу?
• Про яку новину повідомив дядько хлопцям, коли ті з’явилися на обід? Чим було пов’язано те, що Ява і Павло вирішили відвідати футбольний матч окремо від дядька?

Зміст Х розділу

Павло повідомив Валі і Яві про відсутність у його кишені годинника. Друзі шукають зниклу річ на місці бійки Павла і Будки.

Валя пропонує хлопцям йти до Будки і примусити його повернути годинник.

Після розмови з Будкою з’ясувалося, що годинник у хлопця, який колись перебував у тюрмі.

Щоб отримати годинник, Павлу і Яві слід зустрітися з Будкою біля входу на стадіон.

Дядько придбав квитки на футбольний матч з найкращими місцями і запропонував їх хлопцям. Павло з Явою не відмовилися від цієї пропозиції, але виявили бажання самостійно відвідати цей спортивний захід.

Розділ ХІ «Динамо» (Київ) — «Торпедо» (Москва)

• Якою видалася поїздка хлопців у тролейбусі?
• У зв’язку з чим до входу на стадіон утворився натовп?
• Що цікавого можна було дізнатися про бабусь, що торгують біля стадіону?
• Чому Будка вирішив запропонувати хлопцям квитки на футбольний матч, коли ті зустрілися з ним неподалік від входу до стадіону?
• Як відбулася футбольна розминка перед матчем?
• Опишіть, як поводилися уболівальники під час футбольної гри.
• Чому у дядька був чудовий настрій після закінчення матчу?
• Про що відбулася розмова Будки з хлопцями стосовно повернення годинника?
• Як поставилися Ява і Павло до пропозиції Будки зустрітися опівночі біля могили Кайсарова, щоб отримати годинник? Чи пішли б ви на цю зустріч на місці хлопців?

Зміст ХІ розділу

На футбольний матч хлопці їхали у переповненому тролейбусі, тому вони не мали можливості сплатити за проїзд.

Біля стадіону утворився натовп людей — це кияни сковували у бабусь насіння перед матчем. Торгівля насінням заборонялась міліцією.

Перед матчем Ява і Павло зустрілися з Будкою, який запропонував квитки на футбол, але хлопці відмовилися, бо вже їх мали. Під час футбольної гри Ява і Павло тимчасово забули про всілякі неприємності.

Після закінчення матчу хлопці знову побачилися з Будкою, який пообіцяв організувати зустріч опівночі з «чуваком» і гарантував повернення годинника, на що Ява і Павло вимушені були погодитися.

Розділ ХІІ «Козацькому роду нема переводу. — Кошовий Карафолька. Лист запорожців. Ніч на кладовищі (спогади)»

• Через що хлопці не спали вночі?
• Що згадав Павло про археологічну експедицію, яка перебувала в селі?
• Чим були цікаві розповіді археологів?
• Про що розмовляли археологи з бабою Триндичхою? Чи було це спілкування результативним?
• Чим дід Варава довів переваги власного роду над козацьким?
• Що організував Стьопа Карафолька на селі?
• Для чого хлопці переписувалися з Карафолькою і його військом? Чому Павло з Явою отримали поразку внаслідок цього листування?
• Чому хлопці вирішили піти вночі на кладовище? Чим закінчився їх похід?

Зміст ХІІ розділу

Для того щоб вийти непомітно з квартири, хлопці, лежачи в ліжку, чекали, доки поснуть дядько з тіткою. У цей час Павло з Явою згадали про археологічну експедицію, яка в їх селі розкопувала козацькі могили, цікавилася козацькими нащадками Васюківки. Одним із них виявився Стьопка Карафолька, якому хлопці дуже заздрили. Стьопка організував під своїм головуванням козацьке військо і цим дуже пишався.

Також Павло згадав, як вони з Явою вирішили піти вночі на кладовище, знайти стару козацьку могилу і розкопати її. Перебуваючи на кладовищі, хлопці перелякалися і поклялися більше не приходити туди поночі.

Розділ ХІІІ. «Нічні пригоди. Постріл у печері»

• Яким чином Павло і Ява залишили квартиру вночі?
• Якого листа написали хлопці дядьку, вирушаючи на нічну зустріч з Будкою?
• Чому хлопці хвилювалися, йдучи вулицями нічного Києва?
• Як зреагував Будка на те, що у хлопців не було ліхтариків? Чим Павло здивував Будку? (Пістолетом)
• Що сталося з хлопцями у підземеллі? Хто їм допоміг, коли вони опинилися у скрутній ситуації?
• Яким чином Будка ледве не загинув?
• У чому полягала суть вигаданої історії Будки з «чуваком»?
• Як був повернений годинник Павлові?
• Які труднощі виникли у хлопців під час їх повернення вночі до квартири родичів?
• Як Павло і Ява пояснили тітці своє нічне перебування на вулиці?
• Чому тітка, як і хлопці, була вимушена брехати чоловікові про відсутність компоту, який вона зварила на три дні?

Зміст ХІІІ розділу

Залишаючи квартиру, Павло і Ява написали листа дядькові про місце свого перебування. Рухаючись по нічному Києву, хлопці відчували страх.

Друзі нарешті зустрілися з Будкою і «чуваком». Вони йшли темними підвальними приміщеннями. У Павла і Яви не було ліхтаря, але вони мали пістолет дядька.

Раптом на голову Павла і Яви була накинута наче ковдра, ліхтар Будки не горів. Павло стрельнув.

Якби не Валька, що б тоді було з хлопцями? Друзі рятують Будку. Повернення Будкою годинника. Тітка прийняла хлопців, які піднімалися по мотузці вверх, за грабіжників і вилила на них трьохденний запас компоту.

Розділ XIV«Увага!.. Почали!.. Мотор!..». Годинник знаходить свого хазяїна. Народження Яви Станіславського і Павлуші Немировича-Данченка»

• Що снилося Павлу після тієї страшної ночі?
• За що хлопці, прокинувшись вранці, одночасно вліпили один одному по шість шалабанів?
• Як дядько сприйняв адресований йому лист від хлопців?
• У чому дядько вбачав виховний момент, надававши кожному із друзів по одному шалабану?
• Чим був здивований асистент, коли приїхав за хлопцями для кінозйомки?
• Чому Павло вирішив запросити на кінозйомку Валю? Як вона сприйняла цю пропозицію?
• Яким чином Будка потрапив на кінозйомку?
• Про що свідчать слова Максима Валер’яновича, звернені до молоді: «Запам’ятайте цей день, для когось із вас він буде історичним і знаменитим на все життя»?
• Які твори О. Довженка згадуються у цьому розділі повісті?
• Опишіть місце зйомки «акторів».
• Чому зйомка з «акторами» могла не відбутися?
• В якому епізоді фільму брали участь Павло, Ява, Валька і Будка?
• Чому кінозйомка — це непроста справа? Доведіть це на прикладі твору.
• Що перешкоджало зйомці того «знаменитого» кадру?
• Чим був вражений Павло під час розмови із жандармом?
• Яку грошову винагороду отримали хлопці за участь у кінозйомці?
• Куди запросив Олег Іванович (незнайомець з тринадцятої квартири) хлопців після кінозйомок? У чому хлопці бачили власне щастя?
• Чому Ява вирішив у рідній Васюківці організувати театр?

Зміст XIV розділу

Вранці Ява і Павло отримали від дядька по одному гарному шалабану, після чого у кожного на лобі з’явилася велика гуля.

Максим Валер’янович, асистент, хлопці, а також Валя і навіть Будка від’їжджають на кіностудію.

На кіностудії ледве не трапилась неприємність: режисер був незадо-волений тим, що у хлопців були на лобі гулі.

Фільм, в епізоді якого знімалися запрошені герої, розповідає про революційні події 1905 року на Україні. Кадр перезнімався шість разів.

Жандарм, цар, Олег Іванович — це одна особа, незнайомець з тринадцятої квартири, якому Павло врешті-решт повернув годинник.

Олег Іванович запросив Максима Валер’яновича і хлопців до ресторану.

Після кінозйомок Ява запропонував Павлу у рідній Васюківці організувати свій театр.

Розділ XV«Загибель Яви Станіславського і Павлуші Немировича-Данченка. I все-таки ми живемо! Держись, людство!»

• Чому хлопці страждали через власний організований ВХАТ?
• Через що три села з’їхалося до Васюківки подивитися фільм?
• Що передбачалося провести після огляду кінокартини, де знімалися Ява і Павло?
• Чим були здивовані хлопці, глядачі після закінчення фільму?
• Що повідомила Валька у своєму листі до хлопців стосовно їх відсутності у фільмі?
• За що дорікали собі хлопці, коли вони втекли зі сцени, де відбувався спектакль М. Гоголя «Ревізор»?
• У чому полягала особливість творчої діяльності друзів?
• Для чого хлопці склали план написання власної книжки?

Зміст ХVрозділу

Мешканці Васюківки та інших сусідніх сіл зібралися подивиться фільм «Артем», де знімалися Ява і Павло. На жаль, хлопці не побачили себе у фільмі. Валька написала про причину цього в листі.

Ява і Павло вирішують присвятити себе письменницькій діяльності — написати пригодницьку повість про самих себе.

VI. Закріплення опрацьованого навчального матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

1. На який термін приїхали хлопці до родичів Павла у Київ?
а) Тиждень;
б) півмісяця;
в)місяць.

2. За яких обставин Ява і Павло вперше перебували у Києві?
а)Під час екскурсії всім класом;
б) туристичної подорожі з батьками;
в) у складі краєзнавчої експедиції.

3. Кожний, хто приїжджав до Києва, намагався потрапити на:
а) Контрактову площу;
б)Хрещатик;
в) Поділ.

4. Ким мріяв стати Ява у майбутньому?
а) Лікарем;
б)міліціонером;
в) військовим.

5. Ява змінював професії, як:
а) насіння лускав;
б)циган коні;
в) пригоди вигадував.

6. В якій квартирі мешкала Валя?
а)Двадцять п’ятій;
б) сімнадцятій;
в) тринадцятій.

7. Ява натиснув на кнопку дзвінка квартири, де жила Валя, двері відчинилися, і перед хлопцями з’явилася:
а) бабуся з великою собакою;
б)величезна чоловіча постать;
в) жінка у світлому одязі.

8. До якого кінотеатру хотів потрапити Павло?
а)«Дніпро»;
б) «Україна»;
в) «Мрія».

9. Відвідавши кінотеатр, Ява і Павло подивилися фільм:
а) «Нескорені»;
б) «На західному фронті без змін»;
в)«Семеро сміливих».

10. В якому році був споруджений пам’ятник, що побачили хлопці, подорожуючи до пляжа?
а)У 1802;
б) 1902;
в) 1702.

11. Льоха по-українськи означає:
а) необережний;
б)свиня;
в) повільний.

12. Якою грою на пляжі розважалися люди?
а) Волейболом;
б) футболом;
в)настільним тенісом.

13. Про що мріяли Ява і Павло?
а)Врятувати когось і стати героями;
б) бути справжніми професіоналами театрального мистецва;
в) оселитися назавжди у Києві.

14. Дядько Павла мав пістолет, бо він був:
а)суддею з легкої атлетики;
б) прикордонником;
в) контррозвідником.

15. Тітка Павла була полохливою, як:
а) дика пташка;
б)заєць під голим кущем;
в) мала дитина.

16. Незнайомець, годинник якого залишився в руках у Павла, був:
а) відомий архітектор;
б)талановитий актор;
в) майстер живопису.

17. Де Ява і Павло не шукали незнайомця-царя?
а)У цирку;
б) оперному театрі;
в) театрі музкомедії.

18. Яку виставу відвідали хлопці?
а) «Снігуронька»;
б)«Червона Шапочка»;
в) «Борис Годунов».

19. Увагу Яви і Павла привернуло в зовнішності Будки те, що:
а) він мав латаний одяг;
б)на його штанях можна було побачити безліч блискучих металевих заклепок;
в) сорочка була забруднена крейдою.

20. Після сутички хлопців з Будкою, Валя та її братик Микола зустрічали Яву і Павла, як:
а) мужніх захисників;
б)героїв-космонавтів;
в) воїнів-визволителів.

21. Чому Толю хлопці по-вуличному називали Будкою?
а) Бо любив майструвати будки для псів;
б)за його велике обличчя;
в) оскільки він не досить чітко вимовляв слова, а бубонів.

22. Скільки років було Максиму Валер’яновичу?
а) Вісімдесят;
б) дев’яносто два;
в)сімдесят шість.

23. Портрет якого знаменитого артиста хлопці побачили на стіні помешкання Максима Валер’яновича?
а)Станіславського;
б) Щепкіна;
в) Шаляпіна.

24. Бійка між Палом і Будкою відбулася:
а) на спортивному майданчику;
б)в яру;
в) за гаражами.

25. Чим пригрозила Валька Будці, який зчинив бійку?
а)Міліцією;
б) батьками;
в) директором школи.

26. Щоб стати справжнім артистом, на думку Павла, необхідно:
а) закінчити університет;
б)мати талант;
в) прочитати багато класики.

27. Яку свійську тварину Павло рекомендував використовувати замість метеослужби?
а)Курку;
б) свиню;
в) собаку.

28. На знімальному майданчику друзі побачили літак:
а) Ту-71;
б)Ту-104;
в) Ту-92.

29. Через що актор Вася спізнився на зйомку?
а) Рух транспорту;
б) сімейні обставини;
в)зупинився годинник.

30. Якого героя нагадував Будка, коли Валя і хлопці звернулися до нього, щоб той повернув годинник?
а) Робінзона Крузо;
б)Остапа Бендера;
в) Тома Сойєра.

31. Годинник незнайомця, що викрали у Павла, був позолочений, з чорним циферблатом, марки:
а) «Зеніт»;
б)«Салют»;
в) «Промінь».

32. Де був штаб Будки і його компанії?
а) На горищі висотного будинку;
б)за сараями;
в) у підвалі розруйнованого магазину.

33. Ява і Павло їхали в тролейбусі на футбольний матч «зайцями», бо:
а)не могли сплатити за проїзд через переповнений транспорт;
б) забули гроші вдома;
в) вирішили зекономити гроші на морозиво.

34. Кияни не уявляли футболу без:
а) прохолодного напою;
б)насіння;
в) сигарет.

35. В якому місці зберігав годинник «чувак», який погодився його віддати Яві і Павлу?
а)У печері біля лаври;
б) неподалік від церкви Різдва Богородиці;
в) на таємній квартирі.

36. На якому предметі, що викопали археологи, було перами викладено наступні слова: «Козацька… — добра думка»?
а) Шаблі;
б)люльці;
в) пістолі.

37. Якого кошового Катерина ІІ заслала до Соловецького монастиря, де він просидів у сирій, темній, холодній ямі аж двадцять п’ять років?
а)П. Калнишевського;
б) І. Сірка;
в) І. Богуна.

38. Хлопці заздрили Стьопці Карафольці, бо він був:
а) відмінником;
б)нащадком славного запорожця;
в) ініціатором археологічних розкопок на селі.

39. Що вирішили із собою взяти Ява і Павло, йдучи на нічну зустріч з Будкою?
а) Гроші;
б)пістолет дядька;
в) харчі.

40. Тітка поночі подумала на хлопців, що та лізуть злодії, і вилила на них:
а) суп;
б)компот;
в) гарячу воду.

41. Вигадану Будкою роль «чувака» виконував:
а)Вовка Іванов;
б) Юрій Скрипниченко;
в) Стьопка Карафолька.

42. Коли Павло отримав від дядька шалабана, у нього голова репнула, мов:
а) куля земна;
б)кавун;
в) достигле яблуко.

43. Київська кіностудія була названа на честь:
а) О. Гончара;
б)О. Довженка;
в) І. Франка.

44. Картина, в епізоді якої знімалися герої твору, розповідає про часи:
а) поневолення татарами українського народу;
б)революції 1905 року;
в) Другої світової війни.

45. Фільм, на перегляд якого зібралися жителі кількох сіл, мав назву:
а) «Жандарм»;
б)«Артем»;
в) «Кохання Марії».

46. Після спектаклю Коля Кагарлицький в один вечір прославився на все село так, що ще трохи і його:
а) портрет би перебував на дошці Пошани;
б)ім’ям назвали б одну із сільських вулиць;
в) прізвище надрукували б у районній газеті.

47. Чому Ява не виявляв більше бажання бути артистом?
а) Ця професія вимагає багато часу і зусиль;
б)це нервова робота;
в) не мав таланту до цієї діяльності.

48. Який жанр визначили хлопці своєму майбутньому твору?
а) Романтичне оповідання;
б)пригодницька повість;
в) лірична новела.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,25 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Прокоментуйте думку Павла: «Хороші люди на Хрещатику! Треба, щоб на всіх вулицях такі були». Власні міркування аргументуйте.

2. Чому, на ваш погляд, Ява і Павло повсякчас потрапляють у різноманітні пригодницькі ситуації? Обґрунтуйте, з чим це пов’язано.

3. Ким у майбутньому мріяв стати Павло?
а) Льотчиком;
б) міліціонером;
в) письменником.

Картка № 2

1. На ваш погляд, хлопці помстилися Будці за вухо Яви чи образу Вальки? Свої думки доведіть, посилаючись на зміст твору.

2. З чим було пов’язано те, що дід Салимон називав Яву і Петьку «артистами». Власні міркування обґрунтуйте.

3. Ява і Павло вирішили написати твір під назвою «Незнайомець з тринадцятої квартири, або…»:
а) «Пошуки хазяїна годинника»;
б) «Злодії шукають потерпілого»;
в) «Київські пригоди».

Картка № 3

1. Обґрунтуйте висловлювання А. Чехова, яке було зазначено на щиті, що належить до території студії: «В людині має бути все прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки». Як це вислів стосується героїв твору?

2. Чому, на думку Павла, футбол — це лікувальний захід. Власні міркування аргументуйте, посилаючись на свій досвід.

3. Андрій Кехало — це сільський:
а) музикант;
б) поет;
в) спортсмен.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Написати міні-твір на тему «Мої враження від прочитаного твору В. Нестайка «Незнайомець з тринадцятої квартири».

 

Урок № 39 В. БЛИЗНЕЦЬ. КОРОТКО ПРО МИТЦЯ. «ЗВУК ПАВУТИНКИ», українська література, 6 клас

Мета:коротко ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника, розпочати роботу над твором «Звук павутинки»: з’ясувати романтичність та ліричність твору, його ідейно-тематичне спрямування; опрацювати змісту твору; розвивати вміння школярів узагальнювати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, судження, спостереження; формувати кругозір, естетичні смаки; прищеплювати почуття любові до краси природи, рідного краю; виховувати повагу до творчості В. Близнеця.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Обладнання:портрет В. Близнеця, бібліотечка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 39 В. БЛИЗНЕЦЬ. КОРОТКО ПРО МИТЦЯ. «ЗВУК ПАВУТИНКИ», українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

• Чому роки дитинства в житті людини вважаються найщасливішими?
• Охарактеризуйте ту людину, яка розуміє природу і ставиться до неї як до живої істоти.
• З чим пов’язано жорстоке поводження людини із природою?
• Які риси характеру ви цінуєте в людині? Чому?
• Чим перевіряється справжня дружба?
• Чи прощаєте ви зраду? Свої думки обґрунтуйте.
• З якою метою перед вивченням того чи іншого художнього твору ми знайомимося з життям і творчістю його автора?

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Я належу до того покоління, якому випав шматочок безкінечно радісного довоєнного дитинства.
В. Близнець

Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.
Антуан де Сент-Екзюпері

1. Життєвий і творчий шлях В. Близнеця (матеріал для вчителя)

ВІКТОР СЕМЕНОВИЧ БЛИЗНЕЦЬ
(1933-1981)

Народився В. С. Близнець 10 квітня 1933 року у селі Володимирівка на Кіровоградщині в багатодітній родині селянина-колгоспника. Змалечку зазнав багато горя — народився в рік голодомору. Він був четвертою дитиною у сім’ї. Батько — росіянин, мати — українка. Вони одружилися, коли йшла громадянська війна, і замість весільної подорожі молоде подружжя вирушило на Південний фронт — бити Врангеля. Після війни батьки оселилися на Кіровоградщині й зажили мирним життям.

Письменників часто запитують, хто вплинув на їх формування як літераторів. Віктор Близнець в автобіографії дає відповідь: «Питаєте про впливи, про літературне навчання… Одна людина була для мене і Шекспіром, і Котигорошком, і Сагайдачним. Це — мій батько. Він для мене — жива історія з усім минулим, сучасним і прийдешнім». Батько відкрив для сина книгу життя, книгу землі. Мати пильно оберігала своє родинне вогнище і повчала: не свисти в хаті, не гойдай ногами, не та-рахкоти ложками… Зростав хлопчик серед безконечних сивих полинових рівнин і безмежного неба у високості. Степ і небо увійшли в душу майбутнього письменника назавжди. А ще була річечка, захоплюючі ігри «в білих і червоних», а в неділю — скачки на конях, привілля степу, де хлопчаки цілим гуртом пасли колгоспні табуни.

Потім було навчання у школі, але його перервала війна. Разом з дорослими Віті довелось пережити важкі часи окупації, голод, жахи. Пізніше однією з тем його творчості стане тема «діти війни». Після закінчення війни продовжував учитися. Школа тоді була без книжок, зошитів, олівців. Пам’ятає, як його мама, сільська вчителька, фарбувала крохмалем газету і з пам’яті відтворювала сторінку букваря, бо в цілому селі не збереглося жодного. А ввечері ця газета знову фарбувалась, і писалися на ній літери, склади. Вчився Віктор старанно, багато читав і потай пописував вірші. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Все подальше життя в нього пов’язане з книжкою.

Віктор Близнець дуже яскраво пам’ятав геть усе з власного дитинства. Особливо згадувалися йому повоєнні роки і ночі в степу. Він стеріг трактора, і йому треба було дочекатися зміни — старого діда Верни-гору, нічного сторожа. Хлопчик сидів на порозі дерев’яного вагончика і спостерігав, як заходить сонце. Тільки він, степ, тиша і вечорова зоря, що сходила на небі. Для нього це було як щоденне кіно. Хлопчик вслухався в тишу, чи, бува, не почує, як шкарбають на шляху дідові валянки і як глухо покашлює дід. Він довго так сидить, аж поки не вловить стукіт копит. Це його товариш Альоша править конем, сидячи верхи на бочці-водовозці. У них є домовленість — розказувати один одному казки. Альоша вмощується біля нього, і Вітя починає спочатку про Івана-Побивана, про барона Мюнхаузена, про Кожум’яку, а потім — страшні, про лисого степового чорта, що ховається в житі. Від тих казок самому стає моторошно, а коли подумає, що Альоша може поїхати і він залишиться сам, починає вигадувати свої казки, аби затримати друга…

Уже дорослим Віктор Близнець часто любив читати казки. Він закінчив факультет журналістики Київського університету і став відомим письменником. Був щирий, по-дитячому наївний. Коли в товаристві заходила мова про якийсь маловідомий твір і йшло його жваве обговорення, Віктор Близнець переважно мовчав. Уже складалася думка, що він цього твору не читав — і раптом коротке, влучне й оригінальне судження. Це інтенсивна робота думки і душі. Прийшов у літературу з оповіданнями для дорослих, та скоро відчув, що його покликання — писати для дітей. Для них він переклав з давньоруської і переказав літопис «Повість минулих літ». Деякі з його творів автобіографічні.

Найпопулярніші твори письменника: повісті «Паруси над степом», «Землянка», «Древляни», «Звук павутинки», «Мовчун», «Женя і Синько», «Як народжувалася стежка», «Золота гора до неба», «Золота павутинка», повість-казка «Земля Світлячків».

Публікуватись В. Близнець почав з 1959 року, а перша книжка оповідань «Ойойкове гніздо» вийшла у 1963 році.

Працював редактором у редакціях газет, журналів, видавництвах. Письменник страждав через складну ситуацію в країні, і це роз’ятрювало його надзвичайно вразливу душу, розхитувало нервову систему. Доведений до відчаю, В. Близнець власноруч обірвав своє життя в 1981 році.

 

2. Робота над аналізуванням твору В. Близнеця «Звуки павутинки». Розділи «Срібний чоловічок», «Сопуха»

2.1. Переказування найцікавіших фрагментів розділів твору.

2.2. Історія написання.

Письменник присвятив твір «Звук павутинки» трав’яним коникам, хрущам, тихому дощу, замуленій річечці як найкращим спогадам дитинства.

2.3. Тема:зображення хлопця, який сприймає навколишній світ як дивовижний, фантастичний, чаруючий.

2.4. Ідея:возвеличення любові до краси природи, поваги до неї, прагнення відчувати себе її невід’ємною частиною.

2.5. Основна думка:«..який світ! Скільки кругом живого народу!»; «Для чого вбивати живе?».

2.6. Жанр:повість.

2.7. Сюжет.

Розповідь ведеться від першої особи.

2.7.1. Розділ «Срібний чоловічок».

Герой твору слідкує за срібним чоловічком, який здається йому дивним. Хлопець намагається його спіймати, але йому не вдається.

Після дощу затекла хата, де мешкає герой, тому він дивується краплям, тій чарівній музиці під час їх падіння до тазика та ночв.

Сонячне кіно — посягання піратами на красу Вишневих Пушинок. Допомога срібного чоловіка — Бумса, Пушинкам.

Сумування хлопця з приводу шкоди, якої він завдав метелику. Повага хлопця до Бумса.

2.7.2. Розділ «Сопуха».

Сопуха — істота, якою лякають дітей. Ставлення хлопця до Сопухи. Герой у пошуках кудлатої істоти. Чарівний світ, який побачив хлопець за хатніми дверима у дворі.

Герой спостерігає за живими істотами (народом), що оточують його.

2.8. Обговорення змісту розділів за питаннями:

2.8.1. Розділ «Срібний чоловічок».

• Чому твір починається цікавими музичними звуками? Про що вони свідчать?
• Яким хлопчику уявляється срібний чоловічок? («Він тоненький, як стеблинка, той химерний чоловічок. І світиться — синім вогнем. А бистрий, моторний — не вслідкуєш за ним. Шасть, шасть! — так і бігає по домівці, та все скоком-прискоком, так і пурхає по хаті, і здається: блискає світлячок у пітьмі. Крильця у нього легкі і прозорі, як у трав’яного коника, і коли він змахує крильцями, вони тихо шерхотять, майже нечутно потріскують: трісь-трісь-трісь…») Як він до нього ставиться?
• Де розшукував хлопчик срібного чоловічка?
• Що трапилося з хатою, де мешкав хлопчик, після дощу? Як цю подію сприймали герой та його мати? З чим це пов’язано?
• Яким чином хлопець міг спостерігати за сонячним кінофільмом?
• Чим вразили героя твору Вишневі Пушинки? («Цілими днями вони сидять нишком. Сумують за сонцем, за фіалками, за вишневим цвітом. … Гляньте, які вони чемні й поважні. Гуртом, поволеньки виступають із темряви маленькі живі клубочки»). Які художні засоби використовує автор, змальовуючи Пушинки. Чому слово Пушинка пишеться з великої літери?
• Що трапилося під час кружляння Пушинок? Як герой твору зреагував на дію піратів? Чому йому була не байдужа доля білих красунь?
• Хто і яким чином допоміг Пушинкам у небезпечній для них ситуації?
• Які думки зародилися в хлопця стосовно походження срібного чоловічка? («А срібний чоловічок народився, мабуть, з падучої краплі. Крапелина розбилась — дзум! — він тут же вискочив, стряхнувся і шмигнув під лаву. Там підсох, розправив крильця і, як почув, що капає вода зі стелі, зразу ожив, та давай стрибать і пурхать між краплями і ловить їх, і дзенькать підківками! Такий дрібненький, а нічого не боїться — ні темряви, ні павуків, ні Сопухи».)
• Як хлопчик вирішив назвати срібного чоловічка? Чому саме так?
• Чому герой твору жалів метелика, якого він спіймав і посадив у коробку? Як це характеризує хлопця?
• Чому змінилося його ставлення до срібного чоловічка?
• Про що свідчить риторичне питання, над яким розмірковує герой твору: «Для чого вбивати живе?»

2.8.2. Розділ «Сопуха».

• Чому дітей лякають Сопухою?
• Як хлопець сприймав Сопуху, про яку нагадувала йому мати? Чим пояснити особливості назви цієї істоти?
• Чому хлопець намагався не лякатися Сопухи?
• Як герой охарактеризував Сопуху? («Сопуха — оте старе кудлате ледащо, оте сонне сліпко, що цілісінький день спить у корчах, а на ніч залазить до людей у хату?»)
• Де герой твору намагався побачити стару кудлату істоту?
• Прокоментуйте думку хлопця: «Мені здається: все, все на світі має свої дверцята».
• Чим хатні двері привертали увагу хлопця?
• Як герой твору сприймав довкілля, потрапивши у двір?
• Чому Бумс постійно супроводжує хлопця?
• Кого і чому герой твору вважає за своїх сусідів?
• Що вам відомо про таких істот, як ящірка, жаба, оса…?
• Як хлопець сприймав комашине життя? («Напевно, там були свої комашині школи, були палаци, війська і відбувались великі святкові паради з музикою і піснями… Звідти, з того комашиного царства, вилізла на сонце чорнява мурашка, повела довгим вусом, лупнула на мене оком (мовляв, здрастуй, хлопче) і сховалась назад».)
• Чому герой твору природних істот називає народом?

3. Теорія літератури

Підтекст — прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання; не збігається зі змістом самого тексту чи висловлювання.

Наведіть приклад підтексту на прикладі твору В. Близнеця «Звук павутинки».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язання тестових завдань

Розділ «Срібний чоловічок»

1. У кутку хати, де живе герой твору, біля мисника є:
а) великий оклунок гороху;
б)чорна діжа з водою;
в) вузлик з насінням квітів.

2. Срібний чоловічок тонесенький, як:
а)стеблина;
б) очеретина;
в) бадилина.

3. Крильця у світлячка легкі і прозорі, як:
а) У метелика;
б) мухи;
в)трав’яного коника.

4. Зранку світлячку весело, він, мабуть, добре виспався, похрумкав:
а) цукру;
б) вареної картоплі;
в)пшеничних крихт.

5. Срібний чоловічок часто спить:
а)у запічку;
б) на підвіконні;
в)на м’якеньких лапах Сопухи.

6. «Ой горенько!.. Що ж воно буде?» — так казала мати героя, коли:
а) хлопець не виявляв бажання їй допомагати;
б)після дощу затекла хата;
в) нічим було топити в хаті.

7. Краплі води, потрапляючи до тазика, утворювали звук, наче:
а)били молоточками по скляних бурульках;
б) стук палицею по пустій пляшці;
в) дзвін будильника.

8. «Падай, ну, падай швидше!», — так герой твору звертався до:
а) Сопухи;
б)краплі води;
в) срібного чоловічка.

9. Який художній засіб використав письменник, висловлюючи «…за мною біжить холодок, і темрява женеться за мною…»?
а)Метафору;
б) епітет;
в) порівняння.

10. Через сучок, що випав в одній з віконниць, до хати потрапляв сонячний промінь. Він для хлопця був, наче:
а)кінофільм;
б) сяйво зірки;
в) ліхтарик у темній ночі.

11. Пушинки якого дерева після цвітіння потрапляють до хати хлопця через відчинені вікна?
а) Верби;
б)вишні;
в) бересту.

12. Залетівши до хати, пушинки утворюють:
а) снігову завірюху;
б)танок маленьких принцес;
в) снігові опади.

13. Чорна пір’їна була схожа на:
а) страшне чудовисько;
б)піратське судно;
в) злого змія.

14. Чим закінчилася уявна картина хлопця, яку він сприймав за допомогою сонячного променя?
а)Відкрив віконницю;
б) заснув;
в) почув голос матері, яка кликала його снідати.

15. Про яку істоту, що народжується з личинок або лялечок не, згадує хлопець?
а)Бджолу;
б) коника;
в) гусінь.

16. Срібний чоловічок, на думку хлопця, виник:
а) з личинки;
б)падучої краплі;
в) пилу.

17. Про кого герой твору говорить «…крильця були жовто-білі, а на лапках, на вусиках — золотистий пилок»?
а)Метелика;
б) срібного чоловічка;
в) коника-стрибунця.

Розділ «Сопуха»

1. Сопуха так сопе, що:
а) ховаються всі Пушинки;
б) зникає срібний чоловічок;
в)аж вітер ходить по хаті.

2. Якою хлопець уявляв Сопуху?
а) Сірою і великою;
б)бурою і кудлатою;
в) волохатою і злою.

3. У боротьбі із Сопухою хлопець уявляв себе:
а)командиром;
б) гетьманом;
в) отаманом.

4. Вдень Сопуха спить:
а) у темному лісі;
б)корчах;
в) у норі під дубом.

5. Де хлопець не шукав Сопухи?
а)У коморі;
б) за діжею;
в) під лавою.

6. Розшукуючи Сопуху, герой твору знайшов:
а) ґудзик;
б)іржавий наперсток;
в) олівець.

7. «…На стіні коржем відстала глина, і в схованку ту шмигнула…»:
а) жаба;
б) оса;
в)ящірка.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, хлопець дуже страждав через те, що у коробці знайшов сухі шкаралупки від метелика? Як це характеризує героя?

2. Що свідчить про велику фантазію та уяву хлопця? Свої міркування до -ведіть, посилаючись на зміст повісті.

3. Яким вогнем світиться срібний чоловічок?
а)Синім;
б) зеленим;
в) жовтогарячим.

Картка № 2

1. Чим героя твору приваблює срібний чоловічок? Власні думки аргументуйте.

2. Прослідкуйте, як герой твору сприймає різноманітних природних істот. Свої спостереження обґрунтуйте.

3. Хлопець уявив, що за Пушинками полювали:
а)пірати;
б) птахи;
в) страшні чудовиська.

Картка № 3

1. Що зумовило бажання хлопця подружитися зі срібним чоловічком? Якою, на ваш погляд, повинна бути дружба? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору та власний досвід.

2. Як і до чого у хлопця виявляється чуйність, доброта, щирість?

3. Герой твору назвав срібного чоловічка:
а) Дзвінком;
б)Бумсом;
в) Буцом.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

Випишіть з розділів твору «Срібний чоловічок» та «Сопуха» назви істот, про які згадується; підготувати стислу інформацію про них та малюнки; знати зміст розділів «Крилаті дерева», «Адам».

Примітка. Природні істоти — ящірка, хрущ, жаба, оса, стоножка, мураха…

 

Урок № 40 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». НЕПОВТОРНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА -СТАРТ У МАЙБУТНЄ ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ, українська література, 6 клас

Мета:опрацьовуючи зміст твору В. Близнеця, розкрити ставлення Льоньки до природних істот, довкілля; охарактеризувати стосунки головного героя повісті та Адама, вміти коментувати мрії і фантазії хлопчика; розвивати творче мислення учнів, їх уяву, фантазію, культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно, послідовно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати світогляд учнів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості В. Близнеця, любові до краси природи рідного краю, прищеплювати риси добра, чемності, працьовитості; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет В. Близнеця, текст твору, учнівські малюнки, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 40 В. БЛИЗНЕЦЬ «ЗВУК ПАВУТИНКИ». НЕПОВТОРНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА -СТАРТ У МАЙБУТНЄ ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ, українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Чи знаєш ти В. Близнеця?»

1. Коли й де народився В. Близнець? (10 квітня 1933 р. у с. Володимирівка на Кіровоградщині)

2. Чим був несприятливий рік народження письменника? (Голодомор)

3. Хто мав вплив на формування Віктора Семеновича як майбутнього письменника? (Батько)

4. Чого повчала мати сина? (Не свистіти в хаті, не гойдати ногами, не тарахкотіти ложками… )

5. Що увібрав у себе В. Близнець, зростаючи серед безмежних полинових рівнин і неба? (Степ)

6. Чому навчання Віктора у школі було перервано? (Розпочалася Друга світова війна)

7. Які труднощі відчували школярі в післявоєнний час? (Відсутність книжок, зошитів, олівців)

8. Що свідчить про успішність Віктора у школі? (Майбутній письменник закінчив школу із золотою медаллю)

9. Які казки розповідав Віктор своєму товаришу Олексію? (Про Івана-По-бивана; барона Мюнхаузена; Кожум’яку; лисого степового чорта, який ховається в житі)

10. Який факультет і якого навчального закладу закінчив В. Близнець? (Журналістики, Київський університет)

11. Назвіть художній твір, який В. Близнець переклав з давньоруської мови? («Повість минулих літ»)

12. Які художні твори В. Близнеця вважаються найпопулярнішими? (Повісті: «Паруси над степом», «Землянка», «Древляни», «Звук павутинки», «Мовчун», «Женя і Синько», «Як народжувалася стежка», «Золота гора до неба», «Золота павутинка»; повість-казка «Земля Світлячків») Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

III. Перевірка домашнього завдання

1. Конкурс малюнків, які учні підготували до розділів «Срібний чоловічок», «Сопуха» твору В. Близнеця «Звук павутинки», а саме: природних істот (ящірка, хрущ, жаба, оса, стоножка, мураха).

2. Інформація школярів про ту природну істоту, яку вони намалювали. Ящірка. Тіло довжиною від декількох сантиметрів до 3 метрів і більше (комодський варан). У більшості з них добре розвинені кінцівки. Існує приблизно 3500 видів цих істот у степах, пустелях і лісах. Більшість з них спроможні відкидати хвіст (аутотомія). Деякі отруйні. Винищують комах-шкідників.

Хрущ.Довжина 4—60 мм, 5 тис. видів, широко розповсюджені. Більшість із них шкідники сільського і лісного господарства.

Жаба.Сімейство безхвостих земноводних. Довжина до 25 см. Більше 1200 видів; широко розповсюджені. Безпосередньо жаби ведуть наземний сутінковий спосіб життя. Ця істота винищує комах — шкідників сільського господарства.

Оса.Жалюча комаха. Довжина до 35—40 мм (шершні). Приблизно 23 тис. видів. Широко розповсюджена. Опилює рослини.

Мураха.Утворює складні сім’ї, з кількох каст. Довжина робочих мурах 0,8—30 мм, самиці більші. Приблизно 10 тис. видів. Різноманітні та багаточисленні у тропіках, північна місцевість,розповсюдження — лісотундра. Гніздяться в землі, деревині, іноді надземні спорудження (мурашники). Знищують шкідливих комах.

 

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

V. Основний зміст уроку

Ад-ддам… Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений вечірній голос: ддам!..
В. Близнець

Природа німа тільки для холодної байдужості.
Н. А. Карамзін

1. Опрацювання розділів повісті В. Близнеця «Звук павутинки» — «Крилаті дерева», «Ддам»

1.1. Виразне читання та переказування цікавих епізодів розділів твору.

1.2. Тема:зображення страждань Льоньки за Рексом, якого вбив Гли-па; незвичайного знайомство хлопця з Адамом на лоні природи, що сприяло міцній дружбі.

1.3. Ідея:возвеличення справжньої дружби, взаєморозуміння, чуйності, доброти, працелюбності, засудження жорстокості, байдужості (Глипа).

1.4. Основна думка:
а) собака — друг людини;
б) поважне ставлення до людини праці, друга;
в) вміння жити навіть тоді, коли це неможливо.

1.5. Сюжет.

1.5.1. Розділ «Крилаті дерева»

Льонька допомагає матері готувати обід — підкидає сухе бадилля у піч.

Мрія хлопця про море і особистий пароплав.

Глипа підстрелив собаку Льоньки Рекса. Хлопець не розуміє, як Рекс міг напасти на Глипу, якщо собака був дуже лагідним, спокійним навіть до будь-якої свійської тварини.

Рекс для Льоньки був найкращим другом, якого хлопець втратив.

1.5.2. Розділ «Адам».

Несподіване знайомство Льоньки з Адамом біля річки. Хлопчик спостерігає за цікавою для нього людиною. Друзі будують греблю на річці, якій дали персональну назву — Лопотуха.

Льонька дізнається про смертельну хворобу Адама.

Друзі домовляються наступного разу зробити водяний млинок.

1.6. Композиція.

Експозиція:мрія Льоньки стати моряком, спогади хлопця про загиблого Рекса; мати і Льонька на річці.

Зав’язка:зустріч Льоньки з Адамом, друзі будують греблю на річці Лопотуха.

Кульмінація:розповідь Адама про власну невиліковну хворобу — білокрів’я.

Розв’язка:закінчення першого дня знайомства; вирушення друзів додому.

1.7. Обговорення змісту розділів за питанняим.

1.7.1. «Крилаті дерева»

• Опишіть, як Льонька з матір’ю готували обід. Чи допомагаєте ви своїм батькам? Чим саме?
• Чим опис городу Льоньки схожий з місцями, де любив бувати Сашко (О. Довженко «Зачарована Десна»)?
• Про що мріяв Льонька, стоячи біля кабиці?
• Який краєвид можна було спостерігати навколо його хати героя твору?
• Охарактеризуйте Глипу. Чим він вирізняється з-поміж інших у малолюдному селі?
• Чому Глипа вбив Рекса?
• Як Рекс ставився до свійських тварин?
• У чому Льонка вбачав розум собаки?
• Чи можна Рекса вважати другом Льоньки? Доведіть це, посилаючись на зміст твору.
• Чому хлопець постійно згадував Рекса, якого вже тривалий час не було?
• Чим річка вабила до себе Льоньку?

1.7.2. «Адам».

• Чому Льонька постійно перебував на самоті? («На нашому кутку, в Шатрищах, хлопців нема. Вважай, ми з матір’ю тут самі, бо що то за сусіди — під ярком Глипина хата (а Глипа цілими днями спить), далі забута й обшарпана оселя старої Сірохи, в котрої, кажуть, після війни два хлопчики підірвались на міні. Від Шатрищів до села далеко, і мати не пускає мене туди. Я один блукаю в саду, сам купаюсь на річці…»)
• Як Льонька характеризує особливість імен Адам, Ніна? («Ніна — тонке, прозоре ім’я. … Уявляєш звук павутинки на вітрі? Ад-ддам… Уявляєш собі величезний, немов козацька могила, дзвін і його стомлений вечірній голос: ддам!…»)
• Що робив хлопець на річці разом з мамою?
• Як герой твору ставиться до річкових істот?
• Які враження виникли у Льоньки під час першої зустрічі з Адамом («…у нього… не те що біле, а блідо-прозоре лице, гострий ніс, гостре підборіддя, де-не-де синюваті щетинки. Здавалось, він ніколи не виходив на сонце»)
• Опишіть зовнішній вигляд Адама.
• Як «охрестив» Адам Льоньку? Чому?
• Яким чином хлопець довів Адаму свою обізнаність про мешканців річки? («Черепашки… Присмокталися до гілки й сплять. От якби цю гілку та кинуть туди на глибоке, то всі черепашки відлипнуть, бо їм насподі холодно. І виповзуть всі на мілке, на літню воду. Жуки-плавунці … не пливуть, а наче стрибають. Видно, у них моторчики є. То жаб’яча хата. Пригляньтесь: листок не простий, з нього жаби капшу зробили. Ось так удвоє склали і добре склеїли. Зараз там ікра. А як тільки вилупляться пуголовки, кожен прорве собі дірочку і — плюсь у воду. Стрибає!»)
• Що цікавого розповів Адам хлопцю про штучне сонце? Як Льонька сприйняв новину?
• Чому Адам, перебуваючи на річці, назвав цю місцевість раєм?
• Про що свідчить відсутність у Адама загару?
• Що вирішили зробити Адам з Льонькою на річці? Як друзі порозумілися під час роботи над греблею?
• Що мав на увазі Адам, цитуючи уривок з поезії С. Маршака?
• Поясніть особливості назви річки, яку їй дали друзі?
• Для чого В. Близнець так докладно описує зовнішність Адама?
• Чому письменник стан здоров’я Адама порівнює з догораючою свічкою? Що вам відомо про хворобу під назвою білокрів’я?
• Що сприяло дружнім стосункам Адама і Льоньки?

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

Розділ «Крилаті дерева»

1. Хлопець допомагав матері у приготуванні:
а) сніданку;
б)обіду;
в) вечері.

2. Чого не росло на городі нашого героя?
а)Огірків;
б) гарбузів;
в) гороху.

3. Городину у творі названо:
а)буйною;
б) багатою;
в) могутньою.

4. Кабиця, за мрійним уявленням хлопця, — це:
а) потяг;
б)пароплав;
в) тепловий агрегат.

5. «…Південного степу несе жарким духом…»:
а) деревію;
б)чебрецю;
в) полину.

6. Замість загорожі біля хати, де мешкає Льонька з матір’ю, від вулиці:
а)викопано канаву;
б) стирчать декілька стеблин очерету;
в) посаджено кущі шипшини.

7. Неподалік від хати героя твору, на косогорі, в густому дикуватому садку ви не знайдете:
а) бузини;
б) терену;
в)вишні.

8. Льонька мріяв про те, щоб на горі посадити цілий ліс:
а) синіх ялинок;
б)голубих осокорів;
в) вічнозелених смерек.

9. Як звали колишнього собаку хлопця?
а) Султаном;
б) Бобиком;
в)Рексом.

10. Чоботи у Глипи були важкі, як:
а) гирі;
б) оклунок з картоплею;
в)ступи.

11. За родом діяльності Глипа був:
а) трактористом;
б)мисливцем;
в) сторожем.

12. Льонька сумував за собакою, якого вбив Глипа. Пес був:
а)ученим;
б) зовні красивим;
в) мисливським.

Розділ «Адам»

1. Ніна — це ім’я бринить :
а) гордо;
б) лунко;
в)тонко.

2. Адам для хлопця був:
а) сусідом;
б)другом;
в) однокласником.

3. Перебуваючи з матір’ю біля річки, Льонька:
а) ловив рибу;
б)бовтався у воді;
в) допомагав їй прати білизну.

4. Адаменко говорив мовою, як:
а)на острові Скарбів;
б) піратському судні;
в) військовому параді.

5. Адам запропонував змінити ім’я хлопця на інше і називати його:
а)Леоном;
б) Лендом;
в) Леонтовичем.

6. Новий знайомий Льоньки розповів йому про те, як:
а)вчені робили сонце;
б) важко навчатися в інституті;
в) забруднюються річки підприємством.

7. Як Адам назвав річку, біля якої він познайомився з Льонькою?
а)Раєм;
б) красунею;
в) синьоокою.

8. Що запропонував зробити Адам Льоньці на річці?
а) Місток;
б)водяний млинок;
в) пристань.

9. Загоріла спина Льоньки була такою, як:
а) у негра;
б) земля;
в)у шоколаді.

10. Адам на зріст був високим і здавався:
а) великим птахом;
б)підйомним краном;
в) кам’яною вежею.

11. Поезію якого автора процитував Адам Льоньці?
а) О. Пушкіна;
б) І. Франка;
в)С. Маршака.

12. Як Адам і Льонька вирішили назвати річку?
а) Жаб’ячою;
б)Лопотухою;
в) Чарівною.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чим пояснити те, що для Льоньки Рекс назавжди залишиться живим? Чи можна було їх вважати друзями? Особисті міркування обґрунтуйте.

2. Чому Адам для хлопця був майстром-чарівником? Власну думку вмотивуйте.

3. На яке захворювання страждав Адам?
а) Туберкульоз;
б)білокрів’я;
в) запалення легень.

Картка № 2

1. Доведіть, що Адам для Льоньки — це розумна, талановита і обдарована людина. Свої обґрунтування прокоментуйте.

2. Дослідіть, як фантазування Льоньки розкриває його внутрішній світ. Власні спостереження узагальніть.

3. Після роботи на річці Адам і Льонька відмивали бруд собачим милом — це трава, схожа на:
а) м’яту;
б)лишайник;
в) лапушину.

Картка № 3

1. Що свідчить, на вашу думку, про обізнаність Льоньки у природному середовищі? Як хлопець сприймає його красу?

2. Чи можна вважати Адама оптимістом? Власну думку доведіть, посилаючись на зміст твору. Чому він вирішив познайомитися з Льонькою?

3. Художній засіб, який В. Близнець використав у фразі: «Кабиця пашить жаром», називається:
а) алегорією;
б)метафорою;
в) епітетом.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Опрацювати зміст розділів твору «Ніна», «Глипа й Бакун», скласти питання для обговорення цих розділів.