Василь Королів-Старий. Хуха-Муховинка. Добро і зло в казці
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Усно перекажіть уривок, у якому йдеться про життя Моховинки в хліві й серед дітей.
3.Учні «ланцюжком» переказують основні епізоди казки «Хуха-Моховинка», виразно читають улюблені уривки, висловлюють власну думку з приводу прочитаного.
4.Бесіда.
Ø Назвіть героїв казки. Хто є головною дійовою особою?
Ø Якими рисами характеру автор наділяє героїню казки?
Ø Порівняйте вчинки Моховинки з вчинками діда.
Ø Хто вам більше симпатизує? Хто є носієм добра, а хто – зла?
Ø Дід завдав стільки лиха маленьким міфічним істотам, але вони прийшли на допомогу дідові, коли тому загрожувала небезпека. Допомогли відразу, ні на хвильку не завагавшись. Чому? Якої плати зажадали Хухи від діда?
Ø Як вчинили б ви, якби були на місці Хух?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
У літературному творі автор часто детально описує дійових осіб, щоб викликати в читача певні думки, почуття, щоб в уяві того, хто читає, постали зорові образи. Портрет ( з фр. зображення) – це зображення зовнішності персонажа: рис, виразу обличчя, постаті, ходи, одягу, манери, характерних жестів. Це може бути й детальний опис зовнішності, порівняння персонажа з іншими героями, явищами чи предметами, його психологічна оцінка. Часто автор додає впродовж твору до портрета героя нові деталі.
Наприклад: «Якийсь дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом, покритий не то лускою, не то їжаковими колючками, а хвіст у нього – не хвіст, а щось таке величезне, а важке, мов довбня, і таке колюче». Чий це портрет?
2.Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 88-89.
3.Бесіда за питаннями:
Ø Що називають портретом літературного героя?
Ø Що таке портретна деталь?
Ø Що входить у зображення зовнішності людини?
Ø Яка роль міміки й жестів у складанні портрета?
4.Робота над портретом літературних героїв.
·Виконання завдань 7-9 (підручник, ст. 90)
5. Творча робота (підручник, завдання 11, ст. 90)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Бесіда
Ø Що називають портретом у літературному творі?
Ø Назвіть портретну лексику, яку ви запам’ятали.
2. Робота з підручником. ( виконання завдань 1-5, ст. 89-90).
VІ. Підсумки уроку
ü Завдання учням.
Зробіть висновки про роль портрета в художньому творі, про використання різних художніх засобів; чим портрет у літературній казці відрізняється від портрета в казці народній.
Орієнтовні відповіді
§Портрет дає яскравіше уявлення про зовнішність персонажа твору, рід його занять, вік та інше.
§Портрет показує ставлення автора до зображуваного.
§Портрет дає уявлення або натякає про характер персонажа, підказує повчальні моменти.
§Автор, змальовуючи портрет головної героїні, використовує порівняння, зменшено-пестливі слова.
§Портрет у літературній казці індивідуальний, а в народній він узагальнений (гарна, красива дівчина) або взагалі відсутній.
VІІ. Домашнє завдання
1.Знайти в казці «Хуха-Моховинка» портрет дівчинки й виписати його в робочий зошит.
2.Прочитати казку В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон».
Диференційоване завдання. Намалювати Хуху-Моховинку з однойменної казки В. Королева-Старого (за бажанням).
Василь Королів-Старий. Хуха-Муховинка
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
Презентація учнями листів з порадами для Лиса Микити.
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Коментар учителя
Згадаймо, як у дитинстві вас лякали «бабайкою», бабою-ягою, домовиком та іншою «нечистою силою». А що воно за «темна, нечиста сила», яка вона? Хто її бачив? Більшість людей запевняє, що вони злі, шкодять людям, як тільки можуть. Український письменник В. Королів-Старий думав по-іншому й склав про це чудові казки. З одною з них ми ознайомимося сьогодні.
Змалювання В. Королем-Старим «нечистої сили» не є новим. Видатна українська поетеса Леся Українка відзначала, що жодна міфологія світу не має такої кількості персонажів із привабливою зовнішністю, як українська.
Отже, і В. Королів-Старий пішов цим шляхом, щоб показати, якою повинна бути людина, їй треба повчитися добра, справедливості, незлопам’ятності.
2.Коротка розповідь учителя про письменника.
-Ім’я письменника Василя Королева-Старого (справжнє прізвище Василь Костянтинович Королів) маловідоме сучасним читачам. Воно до сьогодні було незаслужено забуте, як і сотні імен інших письменників, яких доля розкидала по світу внаслідок революцій, воєн, переслідувань, репресій.
Василь Королів-Старий народився 4 лютого 1879 р. в с. Ладані Прилуцького району на Полтавщині. Замолоду, навчаючись у Полтавській духовній семінарії, захоплювався українським фольклором, творчістю Т. Шевченка, І. Котляревського, Панаса Мирного. Продовжив освіту в Харківському ветеринарному інституті, після закінченням якого працював ветеринарним лікарем.
У 1919р. В. Королів-Старий переїхав до Праги, а точніше – був відправлений з дипломатичною місією УНР, де й залишився емігрантом. Там познайомився з майбутньою дружиною, відомою українською письменницею Наталеною Королевою та оселився в містечку мельник. Багато років викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах, водночас не покидаючи літературної творчості.
У 1920-ті роки вийшли друком твори письменника: роман «Чмелик» (Прага, 1920), збірка казок «Нечиста сила», п’єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923) та ін.
Долю В. Королева-Старого розділила і його дружина – українська письменниця Наталена Королева.
Майже чверть віку письменник перебував поза межами України.
Помер В. Королів-Старий 11 грудня 1943 р. Похований в м. Мельніку (Прага).
3.Розповідь учителя про казки В. Королева-Старого.
-Казкова стихія прозаїка В. Королева-Старого найповніше виявляється в збірці казок «Нечиста сила», яка була видана в Україні. Відомий літературознавець Ф. Погребенник у вступному слові до книжки зазначав: «Автор вирішив оживити, переосмислити по-своєму образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому трактувати «нечисту силу»…якою чомусь лякали людей, особливо дітей». Тому не випадково В. Королів-Старий поставив перед собою нелегке, але оригінальне завдання: облагородити «нечисту силу», показати традиційно злі й лихі образи добрими, учинки яких здебільшого приносять людям користь.
І ми в цьому переконаємось, коли детально ознайомимось із творчістю В. Королева-Старого, зокрема, з його казкою, зі збірки казок «Нечиста сила», «Хуха-Моховинка».
4.Опрацювання навчального матеріалу на сторінці 76.
5.Опрацювання казки В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка».
6.Бесіда за питаннями:
Ø Що вам найбільше запам’яталося в казці, чому?
Ø Чи сподобалася вам Хуха-Моховинка?
Ø Що здалося вам найцікавішим? Смішним? Сумним? Дивним та незвичайним?
V. Закріплення знань, умінь та навичок
1. Робота з підручником, виконання тестових завдань 1-3 (ст. 87), 4-7, 10 (ст. 87)
2. Зв’язне мовлення.
- Чому люди більше вірять – почутому чи побаченому? Знайдіть підтвердження своїй відповіді в казці (підручник, завдання 11, ст. 87)
VІ. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-Так прощати, як Хуха-Моховинка, може…
VІІ. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, переказувати казку «Хуха-Моховинка», коментувати основні епізоди, висловлювати власні думки з приводу прочитаного.
Диференційоване завдання. (Підручник, ст. 87, завдання 8).
Василь Симоненко. Цар Плаксій та Лоскотон
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
Переказування казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскон»
2.Бесіда за питаннями
·Що таке прозова мова?
·Що таке віршована мова?
·Яка відмінності між прозовою та віршованою мовою?
·За що діти й дорослі любили Лоскотона?
·Як вони допомогли йому в скрутну хвилину?
·Які герої казки вам подобаються, а які – ні? Чому?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Визначте тему та основну думку твору В. Симоненка.
Орієнтовні відповіді.
Тема: зображення країни, пригніченої тираном, який змушує людей страждати.
Основна думка: засудження жорсткості й тиранії, уславлення народних героїв, які мають мужність кинути виклик владі.
2.Проблемне завдання.
Порівняйте головних героїв казки В. Симоненка. Відповідь надайте у вигляді таблиці.
Зразок
Цар Плаксій та Лоскотон
Критерії для порівняння |
Цар Плаксій |
Лоскотон |
Портрет
Риси характеру
|
«Голова його мов бочка, Очі – Ніби кавуни»
Злий, жорстокий, похмурий |
«Мав він вдачу теплу й щиру, Ще й лукавинку в очах. І була накидка сіра В Лоскотона на плечах. Лоскотливі мав він вуса І м’якенькі, наче пух. І м’яке волосся русе Розсипалося до вух.
Добрий, веселий, співчутливий, життєрадісний |
Вчинки |
Жорстокі, егоїстичні |
Приносить людям радість, розраду |
Відношення до людей |
Робить життя людей нестерпним, ненавидить їх |
Співчутливо відноситься до людей |
Ставлення людей до героя |
Гнівалися на нього, ненавиділи |
Люблять, поважають, радісно зустрічають |
3.Асоціативний диктант.
Із поданих рис випишіть спочатку ті, що характеризують царя Плаксія, потім – Лоскотона.
Злий, жорстокий, песиміст; добрий, душевний чоловік, який дарує людям сміх і радість, розраджує у їхньому нелегкому житті; знущається з людей своєї країни, його народ живе бідно і не любить свого володаря; його люблять люди, переховують від охоронців, а коли він потрапляє до в’язниці, визволяють його, піклуються про нього, як про рідного брата; автор його не любить, зображує непривабливу, потворну зовнішність; автор захоплюється ним, привабливо малює зовнішність.
4.Гра «Таємничий герой»
Угадайте персонажа казки за описом.
1.Виконує всі забаганки господаря з метою покращити сімейний стан, поріднившись з собою королівської крові. (Капітан Макака).
2.Має багато дітей, полюбляє все контролювати, бореться проти непокори, не любить виражати позитивні емоції. (Плаксій).
3.Баламутить народ проти чинної влади, пропонуючи свої погляди на життя. (Лоскотон).
4.Особа королівської крові, яка має заможного батька та проводить вільний час в очікуванні на нареченого та проливаючи сльози за ним. (Нудота).
5.Мешканці чарівної країни, які несуть військову службу та виконують усі накази влади. (Забіяки-сльозівці).
V. Закріплення знань, умінь та навичок
VІ. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Чого вчить казка?».
-Казка «Цар Плаксій та Лоскотон» вчить, що сміх робить життя довшим, а позитивні емоції завжди перемагають над смутком.
Інтерактивна вправа «Вислови думку».
-Як ви вважаєте, чи стає людина сильнішою, добрішою, якщо не впадає у відчай від негараздів і невдач, а з гумором ставиться до них?
VІІ. Домашнє завдання
Прочитати першу частину повісті Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».
Диференційоване завдання. Скласти усний твір «Як стати оптимістом у сучасному житті?».
Виразне читання. Конкурс на кращого оповідача українських народних казок
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Вікторина «Назвіть казку»
·Учитель читає уривки з вивчених на уроках казок, діти відгадують, яка це казка
1.«Він так задивився на дерево, що й не помітив, як вовк прибіг».
(«Про правду і кривду»)
2.«Бідному жаль стало своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана».
(«Мудра дівчина»)
3.«Наймиток пішов. Чи рубав, чи не рубав, та ліг на дрівця й заснув».
(«Ох»).
Гра «Відгадайте казку»
Демонстрація ілюстрацій до українських народних казок, відгадування, які це казки.
ІІІ. Повторення знань про виразне читання творів
1.Опрацювання таблиці «Засоби виразного читання» (підручник ст. 52)
2.Ознайомлення з вимогами до виразного розказування казок
Вимоги до виразного розказування казок
1. Для розказування потрібно вибрати невелику за обсягом казку або завершений фрагмент
2. Темп повільний, плавний
3. Забезпечити чітку дикцію, правильний словесний наголос
4. Правильно виділяти слова логічним наголосом
5. Дотримуватися синтаксичних і логічних пауз
6. Дотримуватися правильного інтонування тексту
7. Зберегти художньо-стильові особливості казки: традиційні зачин, кінцівку, казкові образи й прийоми, певний художній колорит.
ІV. Конкурс на кращого оповідача українських народних казок
V. Підсумки уроку
Бесіда
-Чому людину завжди так притягували героїко-фантастичні казки?
-Чи актуальними є народні казки в сучасний вік цивілізації?
VІІ. Домашнє завдання
Повторити вивчене
Іван Франко. Фарбований лис. Зміст казки
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
-оповідь про письменника;
-переказування казки «Фарбований лис»
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Записати визначення у зошит
Мова автора – це розповідь про явища, події, характери, вчинки персонажів; у ній є оцінка людей фактів.
Мова – персонажів висловлювання героїв твору.
2.З’ясуйте, це мова автора чи мова персонажа.
«Лис Микита був добрим царем, справедливим і м’якосердим, тим більше, що тепер не треба було самому ходити на лови, засідати, мордувати. Все готове, зарізане, навіть обскубане й обпатране приносили йому послужливі міністри. Та й справедливість його була така, як звичайно у звірів: хто був дужий, той кращий, а хто слабший, то ніколи не вигравав справи».
3.Поясніть вислови з казки (фразеологізми)
Закрутитися мов муха в окропі (бути дуже зайнятим, заклопотаним). Баньки витріщити (від здивування або переляку широко розкрити очі, дивитися не відводячи очей). Дати драпака (утекти). Аж вуха в’янули (тут: неприємно, соромно стало від такого співу). Мов полуда з очей спала (зрозумів; усвідомив що-небудь; прозрів). Пустити поголоску (повідомити новину, якусь звістку, часто не дуже добру та правдиву). Голод крутив кишки (про почуття сильного голоду).
4.Визначте, хто з ким говорить.
« - Ет, не говори дурниць, - умовляли його товариші.
- Що, дурниць? Ану, побачите!
- Побачимо або й не побачимо.
- От побачите, і в блоху не перевернуся, і не розірвуть мене».
(Лис Микита з товаришами)
V. Підсумки уроку
1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Із цієї казки я зрозумів (зрозуміла), що не можна…
VІІ. Домашнє завдання
Скласти 5-7 речень про образ Лиса Микити
Іван Франко. Фарбований лис
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Бесіда за питаннями
1. Що таке народна казка?
2. Які характерні ознаки мають казки?
3. Що таке літературна казка? Чим вона відрізняється від народної?
4. У чому полягає відмінність між словами автора й персонажів?
5. Назвіть усіх персонажів казки ″Фарбований Лис″ і поділіть їх на головних і другорядних.
6. Яким був Лис Микита за характером?
7. Чи справді Лис був добрим і справедливим царем?
8. Чого вчить нас ця казка?
9. Що допомогло Лисові врятуватися від собак: кмітливість чи випадковість?
10.Чим сподобалась вам казка? А чим ні?
11.Який би ви придумали кінець казки?
2.написання переказу однієї частини твору.
1 варіант – «Пригоди Лиса у Місті»
2 варіант – «Цікава історія перетворення звичайного Лиса на фарбованого»
3 варіант – «Царювання Лиса та помста обурених звірів»
V. Підсумки уроку
VІІ. Домашнє завдання
Прочитати казку Василя Короліва – Старого ″Хуха - Моховинка″; написати невеличкого листа Лисові Микиті з порадами, як стати кращим (5-6 речень).
Летючий корабель 5 клас л-ра
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Опрацювання казки «Летючий корабель» на ст. 52-61
2.Відповіді на запитання 1-4 (підручник ст. 61-62)
V. Підсумки уроку
1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Якби у мене був летючий корабель…
VІІ. Домашнє завдання
Переказувати казку «Летючий корабель».
Літературні казки. Іван Франко. Фарбований лис. Дитинство письменника
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1. Записати визначення у зошит.
Літературна казка – це авторський художній твір у прозовій чи віршовій формі, заснований на фольклорних джерелах, але може бути й цілком оригінальний.
2. Опрацювання теоретичного матеріалу ст. 63
3. Робота з таблицею «Літературні та народні казки»
Заповніть таблицю, виявивши спільне й відмінне в літературних та народних казках.
Літературні казки |
Народні казки |
|
Спільне |
||
Дійові особи: люди, тварини, рослини, фантастичні елементи, олюднення різних предметів, надання звірям і птахам людських якостей, зачин, кінцівка
|
||
Відмінне |
||
Писемна форма, незмінні, не мають різних варіантів, складає одна людина - письменник |
Усна форма, змінні, можуть мати різні варіанти, складає народ |
|
4. Слово вчителя
Уявіть собі село в долині між двома невисокими зеленими горами. Посередині в’ється стрічка дороги, а на виїзді стоїть дерев’яна хата – кузня. Саме там, у батьковій кузні здобував свою першу життєву мудрість малий Франко. У ті часи, селянські діти рідко вчилися бо треба було за це платити. Але мама і тато, помітивши надзвичайні здібності сина, вирішили будь-що віддати його в науку: спочатку до родича в сусідньому селі для початкової освіти, потім відправили до міста в школу та гімназію. І хлопець показав себе як найкращий найрозумніший учень. Уже в дитячому та юнацькому віці він володів десятком іноземних мов, писав вірші. Потім з успіхом закінчив університет, зайнявся журналістською, письменницькою, громадською, перекладацькою діяльністю, став Великим Каменярем, який пробивав шлях до кращого май бутнього своєму народові. Повне видання творів Франка налічує більше ніж 50 томів книг.
5. Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 64-65
6. Гра «Я- маленький Франко»
7. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-Найбільше мене вразило з біографії Івана Франка те, що….
V. Підсумки уроку
VІІ. Домашнє завдання
Читати ст. 65-72, вміти переказувати
Олександр Олесь. Ярослав Мудрий
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда за питаннями
·Що таке літописи?
·Яких київських князів ви знаєте? Чим вони вам відомі?
·Хто такий Нестор Літописець?
·Що ви знаєте про ″Повість минулих літ″?(тема,ідея)
3. Тестування
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1. Опрацювання біографії Олександра Олеся на ст.166
2. Коментар учителя
О. Олесь створив прекрасний поетичний цикл ″Княжа Україна″ в еміграції. Вона складається з 43 віршів, та спочатку задумувалась як своєрідний підручник чи посібник. Сама книга була написана дуже швидко – менше, ніж за місяць, що може свідчити про те, що Олесь просто переводив у римовані форми добре знайомі йому факти з минулого України.
Ідея збірки ″Княжа Україна″ – заклик до об’єднання народу.
3. Виразне читання фрагменту ″Ярослав Мудрий″ на ст. 166 – 168
Тема: розповідь про період правління князя Ярослава Мудрого, його піклування про свій народ та батьківщину.
Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.
4. Робота з текстом твору. Бесіда за питаннями
Ø Як ставився автор до Святополка?
Ø З чим порівнюється у творі доба правління Ярослава?
Ø Яку політику щодо іноземних держав проводив князь?
Ø Чи відповідали іноземці Ярославу взаємністю?
Ø Яку заповідь дав синам Ярослав перед смертю? Чи виправдали вони надії батька? Знайдіть уривок у тексті.
Ø Як змінився Київ за часів князювання Ярослава Мудрого?
Ø Чому князя Ярослава називали Мудрим?
Ø Чи є актуальним заповіт Ярослава Мудрого в даний час?
5. Рубрика ″Який я?″
Охарактеризуйте Ярослава за допомогою цитат із тексту, які:
§ вказують на інтелектуальні здібності Ярослава та його мудрість;
§ підкреслюють його піклування про Україну;
§ демонструють ставлення Ярослава до Києва;
§ описують, у якому вигляді він зустрічав іноземних гостей;
§ уславлюють його військові перемоги.
V. Підсумки уроку
″Незакінчене речення″
-інформація, отримана на уроці, дозволяє зробити висновок …;
-сьогодні я дізнався …; навчився …; зрозумів …
VІІ. Домашнє завдання
Переказувати ст. 166 – 168; прочитати твір О. Олеся ″Микита Кожум’яка″
Повість минулих літ - найдавніший літопис нашого народу
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання з учнями, перевірка готовності класу до уроку; перевірка присутніх та готовності учнів до проведення уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
2.Бесіда
·Що таке літопис?
·Хто автор «Повісті минулих літ»?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Робота з підручником (завдання 1-4, 9)
2.Міні-вікторина для найуважніших
- Кого назвали «мужами мудрими й тямущими»? (Полян)
- Яке містечко ще назвали на честь Кия? (Києвець)
V. Підсумки уроку ü Тестування 1. Літописи – це А. легенди про воїнів Б. перші рукописні книги про історичне минуле В. казки про богатирів Г. давньоруські міфи 2. Засновником Києва вважають А. Кия Б. Ярослава Мудрого В. Володимира Великого Г. Святослава
3. Нестор був А. відомим руським філософом Б. монахом Києво-Печерського монастиря В. братом Кия, Щека й Хорива Г. руським князем
4. Одного з братів Кия звали А. Дір Б. Аскольд В. Щек Г. Полян
5. Сестру засновників Києва звали А. Ольга Б. Ярославна В. Либідь Г. Журавлинка
6. Кий був князем А. полянським Б. волинським В. хорватським Г. древлянським
7. На честь Хорива та Щека були названі А. вулкани Б. гори В. річки Г. міста
8. Яка віра найбільше припала до душі князеві Володимиру?
9. Що зробив Ярослав для освіти, поширення книг?
VІІ. Домашнє завдання
|
Прочитайте уривок із тексту та виконайте завдання до нього.
«Тепер [дядько] дивився на звіра і хотів вірити, що лось оживе. Так, як недавно дітям, йому дуже кортіло, щоб лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля».
1.Рядки означають, що
А. Шпичак усвідомив свою провину
Б. дядько боїться відповідальності
В. йому стало соромно перед родичами
Г. йому стало жаль лося
2.У наведеному уривку зустрічається
А. пейзаж
Б. портрет
В. інтер’єр
Г. художній опис істоти
3.Слово кортіло в уривку означає
А. не хотілося
Б. ввижалося
В. хотілося
Г. здавалося
4.Вираз стрункі міцні ноги – це
А. епітети
Б. порівняння
В. метафора
Г. персоніфікація
5.Метафора присутня в рядку
А. хотів вірити, що лось оживе
Б. як ще недавно дітям, йому дуже кортіло
В. звівся на свої стрункі міцні ноги
Г. поки дороги йому не перетнула куля
6. Установіть відповідність між героями та їхньою характеристикою
1. старший брат А. спостережливий, справедливий
2. дядько Шпичак Б. мудрий, освічений
3. лось В. розсудливий та відважний
4. молодший брат Г. підлий і жорстокий
Д. сильний духом
1.Який жанр вірша «Осінь-маляр» із палітрою пишною…»?
А. пейзажна лірика
Б. філософська лірика
В. патріотична лірика
Г. інтимна лірика
2.Хто є ліричним героєм вірша «Люби природу не як символ?»
А. хлопець
Б. вірний син
В. дівчина
Г. мати
3.Які села зображені в поезії Дощ?
А. зелені
Б. білі
В. сині
Г. фіолетові
4.Який образ змальований у поезії М. Рильського за допомогою епітета «довгожданий»?
А. землі
Б. неба
В. природи
Г. дощу
5. Напишіть невеликий роздум на тему «Чому природу треба берегти?» (4-5 речень)
1.Який жанр вірша «Осінь-маляр» із палітрою пишною…»?
А. пейзажна лірика
Б. філософська лірика
В. патріотична лірика
Г. інтимна лірика
2.Хто є ліричним героєм вірша «Люби природу не як символ?»
А. хлопець
Б. вірний син
В. дівчина
Г. мати
3.Які села зображені в поезії Дощ?
А. зелені
Б. білі
В. сині
Г. фіолетові
4.Який образ змальований у поезії М. Рильського за допомогою епітета «довгожданий»?
А. землі
Б. неба
В. природи
Г. дощу
5. Напишіть невеликий роздум на тему «Чому природу треба берегти?» (4-5 речень)