§6. ОПИС ПРИРОДИ

28. Прочитати. До якого типу мовлення слід віднести текст? Який куточок природи тут описано? Які предмети описав автор, щоб відтворити картину природи? Що є «відомим» і «новим» у реченнях опису предмета?

Була тепла, ясна осінь. Осіннє повітря було прозоре, тихе. Під безхмарним небом стояло велике золоте сонце. Під його скісним промінням золотом сяяло листя лип те беріз. Здавалось, що якийсь чарівник, як у казці, вбрав дерева в золоті шати. Падало жовте листя, а здавалось, що то золото капає на землю. Усе навколо було обсипане сонячним промінням. На серці було тихо й весело.

За М. Коцюбинським

29. Прочитати. У реченнях опису природи визначити «відоме» та «нове».

Яр глибоченний, порослий зеленню. Між вербами в’юниться річка. -чиста, як сльоза. Береги круті й кам’янисті. На березі звиваються вузенькі стежки. Торішній очерет сухий, сиво-бурий.

Небо затягнуте туманом. Пелена туману сіра й незрушна.

30. Прочитати уривки, визначити стиль кожного з них. Свою думку довести. Яка, на вашу думку, мета наукового опису природи, яка художнього?

Дерева широколистих дібров помірного клімату вкриті листям лише влітку. Стовбури й гілки дерев захищені товстою корою, бруньки смолистою лускою. Загальна поверхня листків велика.

Широколистий ліс має складну ярусну будову. Надґрунтовий шар з опалого листя пухкий і товстий. Мох зустрічається лише на пнях або повалених стовбурах. Затемнення в дібровах не є великим. Крони дерев утворюють порівняно розріджене шатро.

З дитячої енциклопедії

2. Зелене царство пишніло неповторною красою. Вітер збивав з дубів зелену піну. Із осик з тихим шелестом гвинтилося на землю жовте листя. Неначе боярські шапки, зеленів мох, розцяцькований жовтим осиковим листям. Сохла папороть, згортаючи пальмові листки. Осички просили на зиму чобітки, а дуби наглухо застібали кожухи. І над усім цим лісовим царством – небо, безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками, тирликає жалібним квилінням запізнілих гусячих зграй.

За Г. Тютюнником

31. Прочитати. Вказати в реченнях художні засоби. З якою метою їх ужито? Пригадати визначення епітета, порівняння, уособлення.

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива.

Т. Шевченко

Горить-тремтить ріка, як музика. П. Тичина

Низько в небі стримить, як золотий серп, пізній місяць.

С. Васильченко

Сад шепотів пошерхлими губами якісь прощальні золоті слова. Л. Костенко

32. Прочитати текст, визначити його тему й головну думку. Який тип мовлення покладено в основу тексту? З’ясувати стиль, свою думку довести.

Вказати в тексті зачин та кінцівку. Усно переказати текст за самостійно складеним планом.

Степ

Переді мною розстеляється зелений степ. Хтось неначе розгортає пишний килим.

Весна, ранок. Сонечко зійшло. Трава припала росою. Червоні та жовті дикі тюльпани світяться проти сонця, неначе кришталь. Яро червоніє польовий мак. Степ яскравіє, цвіте, ніби живе й дише.

Над степом шугають орли. У небі співають жайворонки. У траві дзвенять коники, ворушаться ховрашки. Гудуть бджоли на квітах.

Ген-ген далеко в степу сунеться довга валка чумаків. Їх пісня понад степом. Отари овець сунуться по степу, неначе білі та чорні хмари.

І бачу я, що не загинула краса України, не занапастилася її сила, збереглась, заховалась у степах. І ніколи та сила не загине!

За І. Нечуєм-Левицьким

§7. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ

З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ

33. Прочитати. Визначити тему й головну думку тексту, дібрати до нього заголовок. Які типи мовлення поєднано в тексті? З’ясувати стиль, свою думку довести. Вказати в тексті зачин та кінцівку. За самостійно складеним планом (складним) усно переказати текст.

Теплий травневий вечір тихо спускався над селом. Білі стіни хат виступали із зелені садів. Косе проміння сонця обливало їх золотом. Червоним вогнем виблискували вечірні промені в маленьких віконечках.

На широкій призьбі грівся під ласкавим вечірнім сонечком старий дід. Біля ніг його на траві сиділо двоє молодих дівчат. Уважно слухали дівчата старого. Перед зором їхнім проходило все те, про що він розповідав.

Старий розказував про, того, хто народився в убогій печері, кого Мати Божа, Діва Марія поклала на сіні, просто в ясла. Ніч була тепла, зоряна, в широкому степу мирно спали коло отари пастухи, і побачили вони, що небо розверзлося, й Ангели сповістили їх, що на землі народився Христос, Син Божий, який прийшов у світ, щоб принести грішним людям милість, прощення й любов. І тоді взяли пастухи ґирлиги свої і пішли до печери вклонитися йому… А він лежав у яслах і з лагідною усмішкою дивився на людей…

На заході тихо розливалось ніжне сяйво вечірньої заграви. Високо в глибині неба, немов малесенькі діаманти, загорялися перші зорі. Тихий вечір ласкаво обіймав стомлену денною спекою землю.

За М. Старицьким

34. Прочитати текст, визначити його тему, головну думку, з’ясувати стиль. Які типи мовлення поєднано в тексті? Скласти план тексту (складний), усно переказати текст за планом. Дібрати заголовок.

Снігу вже майже ніде не було. Хіба що десь за парканами, по закутках, куди сонце ніколи на зазирає, ще лежали сіруваті купи. Так то ж за парканами. А в полі не було ані латочки.

Щодня після школи хлопці ходили до церкви, вилазили на дзвіницю й дивилися в синю-синю, далеку далечінь. Звідти було добре видно смугу степу. Вона була ніжно-сива, рівна, без білих плям і латок. Значить, сніг там зійшов так само, як тут. Коли світило сонце, то навіть помітно було в сивині зеленявість, то, значить, травиця.

Як стоїш на дзвіниці та дивишся в оту далечінь, так аж сльози на очі накочуються, і така ж туга, така солодка туга бере, то все відразу кинув би й потяг туди, до тої сивої, таємної далечіні. А небо, як задереш голову та як глянеш у нього, лине в груди таким холодком, що аж співати хочеться. Хмарини пливуть пухкі, теплі, жовті.

На дзвіницю дід дзвонар пускав легше, ніж звичайно. Бо був піст і треба було часто дзвонити. Дід сідав у куточок на ослінчику, давав котромусь хлопцеві шворку і вчив не шарпати, а дзвонити поволеньки, нечасто. Дзвін мідяно та лунко озивався – «данн!» Можна було дзвонити й своє діло – в степ дивитися.

За В. Винниченком

35. Прочитати текст, визначити його тему й головну думку, дібрати заголовок. З’ясувати стиль тексту. За самостійно складеним планом (складним) написати детальний переказ.

Наступили ті осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє, коли спадає з дерев останнє пожовкле листя, а високо в блакитному сяєві блукає біле бабине літо.

Школярі дуже кохаються в таких днях. В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся. Восени ж, коли повітря таке свіже, таке прохолодне, можна бігати, можна гратися, борюкатися без кінця.

Городи та левади в цей час повні гнилими огірками та качанами з капусти, а це така чудова зброя до улюбленої школярської потіхи – війни. Напівспустілі, вже обібрані хазяями сади в коліно засипані сухим листом. У ньому так любо качатись та боротись!

Усі такі місця в селі ясних осінніх днів сповняються шумливою дітворою. Тут воюють козаки з ляхами.

Після цілого ряду блискучих перемог козаків над ляхами та ляхів над козаками і ті і другі любенько розмовляють між собою, спочивають десь у гаю чи на березі озера.

Невдовзі сонце починає заходити червоним великим колом. Сірими та ліловими баранцями біжать по обрію неба волохаті хмаринки. З дерев задумливо падають на землю сухі листочки.

За С. Васильченком

36. Прочитати текст, визначити його стиль. Який тип мовлення покладено в основу тексту? Скласти план тексту (складний). Написати детальний переказ за планом, увівши самостійно складений опис саду (3-4 речення).

Схованка в саду

Сотникові діти вигадали гру. Вони засіли на дубі в глибині саду і відстрілювалися з іграшкових самопалів від інших дітей. Діти вдавали з себе театр, а Петрик з Юрасиком – козаків.

Вони не зразу помітили, що там, де стовбур розходиться кількома гілками, є глибоке дупло. У розпалі гри Юрасик провалився в нього. Петрик допоміг йому вибратися, заспокоїв, витер малому сльози. Брати зрозуміли, що в грі дупло можна обернути на фортецю.

За вечерею хлопці навипередки розповідали про дупло матері. У ньому так гарно сховатися!

Пані сотникова поклала дітей спати і вийшла на ганок подихати вечірньою прохолодою. Її увагу привернула далека заграва. Невже десь пожежа? А якщо театри?

Сотничиха кинулася до будинку й почала скликати слуг. Сотника не було вдома, тому про оборону вона мусила подбати сама. Одного зі слуг було послано дізнатися, де горить.

Швидкими точними рухами пані сотникова запалила кілька воскових свічок, збудила хлопчиків. Коли брати одягнулася, мати. Звеліла їм бігти до саду й заховатися в дуплі дуба.

Слуга повернувся із невтішною звісткою. Сусідське обійстя спалила шляхта.

У будинку ставало все гамірніше. Набивали пістолі й мушкети. Готувалися до оборони.

За З Тулуб

§8. ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ

37. Прочитати. Яким настроєм, почуттям перейнятий кожен з уривків? Назвати використані в уривках художні засоби.

1. Сумно в містечку восени. Низьке темно-сіре небо. Не то ранок, не то вечір цілий день. Пронизуватий, холодний вітер, купи пожовклого, мокрого листя, і дощик, дощик, дощик. Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини…

За В. Винниченком

2. Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво. На бур’янах рясніють блискучими діамантами краплі нічного дощу.

За С. Васильченком

38. За поданими початками скласти невеликі описи природи, намагаючись зберегти закладений початком авторський настрій. Вказати використані вами художні засоби.

1. Сірий туман куриться над землею. Брудні та важкі хмари вислали високе небо. Сонця не видно, сіро, димно, моторошно…

2. Пора була весняна. Сонце так любо світило, не пекло, а гріло. Поля лагідно й весело зеленіли…

3. Так непомітно й літечко збігло. Сонце почало нижче ходити над землею, і хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше…

39. Прочитати заголовки творчих робіт. Який тип мовлення (або поєднання яких типів мовлення) ви вибрали б, працюючи над кожним із творів? Свій вибір обґрунтувати. Визначити тему й головну думку твору, які могли б відповідати кожному із заголовків.

oНаша мандрівка осіннім лісом

oВже листя зблідло без проміння

oПришкандибала осінь по стерні

oІнколи пейзажем ми про людину найточніше скажем

oПро що розповів осінній ліс.

40. Скластиневеликий усний твір на одну із запропонованих тем. Який тип мовлення буде переважати в тексті і чому? Який стиль найбільш придатний для твору? Чому?

· Лісова галявина взимку

· Зимовий ранок у місті (в селі)

41. Написати невеликий твір на одну із запропонованих тем, в основу тексту поклавши опис природи. Визначити головну думку твору. Вибрати найбільш придатний для твору стиль, свій вибір обґрунтувати. Не забути: твір потрібно розпочати зачином і завершити кінцівкою.

· Морський берег узимку

· Галявина зимового лісу

· Зимовий ранок у моєму місті (селі)

§9. ОПИС ПРИМІЩЕННЯ

42. Пригадати, у яких художніх творах вам зустрічалися описи приміщення. Навіщо, на вашу думку, письменники вводять такі описи до своїх творів?

43. Прочитати. Наскільки поданий опис приміщення допомагає уявити життя запорожців у Січі? На які риси козацької вдачі опис вказує? Визначити стиль уривка.

На вигляд курінь був довгою казармою. Він мав чотири великих квадратних вікна, одні низькі двері. Курінь не мав кімнат і переділок.

З сіней у хату виходила через стіну велика піч. На всю довжину куреня ставився стіл з однієї товстої дошки, прибитої цвяхами по вкопаних у землю стовпів. Навколо стола ставили вузькі лави. Уздовж стін, з трьох боків, настилали поміст із товстих дощок на стовпах, який заміняв козакам постіль. На «покуті», тобто у красному куті, були прибиті ікони, перед ними висіла багата лампада.

На стінах куреня розвішували різну зброю. Під стелею тягнувся різьблений сволок із хрестом посередині.

За Д. Яворницьким

44. Переписати уривок, початковими буквами позначаючи над відповідними словами «відоме» і «нове». У якому стилі складено опис? Свою думку обґрунтувати. Що розповів опис приміщення про господиню хати?

Удовина хата була висока, світла й дзвінка. На трьох блакитнавих її стінах цвіли й одцвітали дивовижні рушники. На четвертій стіні світилися полив’яні миски й полумиски. Посередині стояв старовинний ткацький верстат, на якому волохатився зелений, м’який, як сон, налавник.

За М. Стельмахом

45. Прочитати. З’ясувати стиль кожного з уривків, свою думку обґрунтувати. У двох-трьох реченнях художнього опису вказати «відоме» й «нове».

1. Внутрішній кут української хати з одного боку від вхідних дверей завжди займала вариста піч. По діагоналі від печі влаштували парадний кут (покуть, святий вугол). Тут розміщували ікони, прикрашені тканими або вишиваними рушниками. Під іконами вздовж бічної (причілкової) стіни ставили стіл. Біля столу попід тильною (задньою) стіною розміщували довгу дерев’яну лаву. Збоку від столу знаходилася скриня.

З довідника

2. Уступили в хату. Низенька вона, невеличка, зате рівно помазана, гладенько вибілена. Піч вікна обведені кругом жовтою глиною. У кутку біля божниці – покритий білою скатертиною стіл. Кругом стін жовтіють вишарувані, наче з воску, лави. Долівка пісочком присипана. Видно, що щирі хазяйські руки ходили коло цього невеличкого гнізда.

За Панасом Мирним

46. Прочитати уривок, вказати використанні в ньому художні засоби. Яка роль уособлення?

Перше, що вражало в цій кімнаті, була похмура пітьма. Але не треба було багато світла, щоб роздивитися внутрішність цієї чималої розміром і досить охайної кімнати: у ній, власне, нічого не було. При одній стіні тулилася звичайна розкладачка, в кутку коло вікна вкляк кухонного типу стіл, застелений зеленим папером, на ньому лампа, олівці в мідній підставці, попільниця. Коло столу приліпився єдиний у хаті стілець. Коло другої стіни, вже зовсім несподівано, розкарячився старовинний, важко інкрустований комод з опуклими шухлядами й круглим будильником зверху.

- Вас дивує спартанська простота мого житла, - сказав господар, присуваючи гостеві стільця і сам сідаючи на розкладачку. – Але кожне життя має свій стиль.

У повітрі кімнати чувся ледве помітний, чудний запах. У ньому було щось гіркувате й легке, як павутинка на тлі прозорого неба. Можливо, то був дух давно розлитих пахощів, дивно поєднаний із запахом житла, або повільні випари давніх тканин чи килимів, замкнених, може бути, в старовинному комоді.

За В. Підмогильним

47. Прочитати уривок, визначити його стиль, свою думку довести. Виписати застарілі слова, пояснити, чим зумовлене їхнє використання. Скласти простий план уривка, відбиваючи в кожному з пунктів «відоме» й «нове». Усно переказати уривок за планом, використовуючи виписані застарілі слова.

На чисто побілених стінах трапезного покою генерального обозного висіли портрети гетьмана Богдана та козака Мамая. Поряд з ними висіло кілька інших картин в дорогих позолочених рамах. Уздовж стін стояли старовинні липові лави. За давнім звичаєм вони були вкриті червоними сукнами та килимами.

На стіні висіли дзиґарі. Довгий, накритий білим обрусом стіл був заставлений стравами й напоями. Біля стола стояла кілька фотелів, оббитих голубим адамашком.

У високих бронзових канделябрах горіли воскові свічки. В одчинені світлиці вливалися чудова прохолода літньої ночі.

За М Старицьким

______________

Для довідок.

Трапезний покій – їдальня. Генеральний обозний – висока посада на Січі. Дзиґарі – годинник. Обрус– прямокутне полотнище тканини. Фотель – крісло. Адамашок – шовкова тканина. Канделябр – великий свічник.

§10. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ

З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ

48. Прочитати текст, визначити його тему й головну думку. Дібрати заголовок. Які типи мовлення поєднано в тексті? З’ясувати стиль, свою думку обґрунтувати. Вказати в тексті зачин та кінцівку. За самостійно складеним планом (складним) усно переказати текст.

Дорогою з Києва старий козак Чайка разом з онукою завернули до бондаря. Він колись жив у їхньому містечку, та ось уже кілька років, як перебрався до села.

Бондар дуже їм зрадів. Він залишив роботу та повів гостей до хати.

Хата бондаря відзначалась між іншими хатами особливою пишнотою. Вона була чисто вибілена крейдою, вікна знадвору були обведені червоною фарбою. Солом’яна покрівля була підстрижена так охайно, як у чепурного парубка чуприна у велике свято.

Усередині стояв новий липовий стіл на точених ніжках. Біля стола були лави та ослони. Образи в хаті були всі під шатами та під склом. Між вікнами на кілочках висіли білі, вишивані дуже гарно червоними візерунками рушники. Полиця з посудом була надзвичайно гарна.

Дві дочки бондаря зараз же повели Марусю до своєї кімнати. Тут було майже темно, тому що обидва вікна заслонили дерева одне – густа черемшина, а друге – вишня, ягоди якої вперлися в саме скло. Бондар кілька разів збирався зрубати ці дерева, щоб не було темно в хаті. Та дочки й дружина щоразу упрошували його облишити свій намір, бо в літні ночі соловей співає на черемшині чи на вишні під самими вікнами.

Гостей покликали вечеряти. Спершу всі запопадливо взялися за страву. Пізніше почалися розмови. Козак Чайка говорив надзвичайно складно, мова його була подібна до старовинної пісні. Хазяї зачудовано слухали його розповідь про Київ. Вони були дуже раді гостям.

За П. Кулішем

49. Прочитати, текст, визначити його тему, головну думку. З’ясувати стиль, свою думку обґрунтувати. Які типи мовлення поєднано в тексті? Що описано в тексті? За самостійно складеним планом (складним) написати детальний переказ тексту від третьої особи.

Пам’ятна подорож

Теплого осіннього вечора йдемо з матір’ю до сусідів. Іти нам повз голий садок. У темному, зеленкуватому небі присвічує нам дорогу круглий місяць.

Кучеряві мітли садка весь час пробують ухопити головешку місяця в своє чорне гіллясте плетиво, а він виривається з полону й іде низько по небу разом з нами повз дерева. Мене дуже дивує, як місяць іде по небу в ногу з нами. Я зупиняюсь, і він зупиняється. Я підбігаю за матір’ю, і місяць зривається наввипередки зі мною.

У сусідів у хаті затишно світиться. Переступаємо поріг, вітаємось. Сідаємо на широку лаву.

У хаті біло, просторо. У кутку під образами стоїть стіл. До нього попід стінами тягнуться довгі широкі лави. Під причілковою стіною примостилася скриня, а за нею розлігся піл, у ногах якого починається піч.

Мою увагу привертають образи. Вони мальовані на великих дерев’яних дошках, від них розпросторюється жовто-зелене сяйво. Бородаті святі нагадують сільських дідів у житніх брилях. Брилі-німби освітлюють шляхетні обличчя.

Через якусь часину повертаємось додому. Небо вже зовсім згасло й почорніло. Місяць не хоче чимчикувати з нами, а висить собі незалежно високо в небі. Зате стежку освітлює нам так, що вона аж сяє голубою пилючкою.

Скільки часу минуло, а мені досі та наша подорож до сусідів утрьох з місяцем уповні видається якимось причастям душі.

За В. Захарченком

____________

Для довідок.

Причілкова стіна – бічна. Піл – дерев’яний настил на стовпчиках. Німб – сяйво у вигляді кола над зображенням голови Бога і святих у християнському мистецтві символ святості.

50. Прочитати. Визначити тему на головну думку тексту, дібрати заголовок. З’ясувати стиль, свою думку обґрунтувати. Назвати типи мовлення, які поєднано в тексті. За самостійно складеним планом (складним) написати детальний переказ.

Марія Олександрівна з сином Богдасем приїхали до Рима. Усе було переплутано в цьому місті: стародавнє, сучасне і навіть майбутнє.

Вулиці вирували натовпом, лунала незрівнянно музична італійська мова. Серед мальовничої юрби миготіли черниці, монахи й священики різних рангів. На кожному кроці стрічалися групи туристів з усієї Європи. Безпомилково можна було впізнати художників.

Саме знайомі художники знайшли для Марії Олександрівни чудову кімнату. Досить велику, світлу, на першому поверсі. Обставлена кімната була екзотично. Тут було чимало картин, вздовж стін стояли на підставках бюсти та розкішні старовинні вази. Помешкання нагадувало музей або старий палаццо. Так воно й було. Будинок справді виявився колишнім занедбаним ветхим палаццо, але Марії це дуже подобалось.

Біля стіни письменниця поставила ліжечко для Богдася, а коло вікна – робочий стіл для себе.

Синові Марія віддавала багато часу, адже завжди жадала бути доброю, гідною матір’ю, не про людське око, а по-справжньому, щоб самій знати, що перше за все вона Людина, Мати. Адже їй подарував Тарас Шевченко свій «Кобзар»! Це щось-таки значить! Не тільки для слави, для відзнаки її, а щоб була Марко Вовчок людиною гідною, так само як він, любила Україну, її народ, для нього працювала.

Марія знала, що Шевченкові буде приємно, радісно, коли вона багато працюватиме, писатиме. Вона уявляла, як у його скромній кімнаті-майстерні в Академії художеств вона затишно вмоститься на дивані й розповідатиме про подорожі, зустрічі, враження. Тарас Григорович прочитає їй твори, потім попросить заспівати. І вона співатиме не тільки українські пісні, а й італійські, що почула тут.

За О. Іваненко

_______________

Для довідок.

Екзотичний – дивовижний, незвичний з погляду людей певної країни, химерний. Бюст – скульптурне погрудне зображення людини. Палаццо – італійський палац-особняк 15-18 ст.

51. Прочитати, визначити стиль уривка. З’ясувати, які типи мовлення в ньому поєднано. Що описано в уривку? Скласти план (простий) вибіркового переказу: опису кімнати. Зробити усний вибірковий переказ за планом.

Нас мешкало разом дві товаришки. Одна художниця і я. Були знайомі з наймолодших літ, тому мешкали вкупі.

Мали велику елегантно обставлену кімнату. Моя товаришка працювала над картиною, яку хотіла продати, щоб поїхати вчитися до Італії. Біля вікна стояв великий мольберт, ескізи були розкладені на столі, а часом і на підлозі.

Невдовзі ми відчули фінансову скруту, бо власник дому підвищив плату за помешкання. Вирішили запросити до спілки третю дівчину.

Якось увечері господар будинку передав нам картку від якоїсь панни, що розпитувала про квартиру. Картка була вузької продовгуватої форми із золотими беріжками. Ледь помітний фіалковий запах ішов від неї. Не було написано нічого, крім імені й прізвища.

Наступного вечора коло шостої ми сиділи мовчки у напівтемряві. У каміні горів вогонь, полум’я освітлювало велику канапу під стіною напроти, на якій сиділа моя подруга. Я сиділа при високому вікні й дивилась на вулицю.

Хтось постукав, і я запросила увійти. Різьблені двері відчинилися, і зайшла дівчина.

Я запалила велику лампу, що звисала над столом посередині кімнати. Світло лагідно розсипалось на всі предмети великої гарної кімнати. У півтіні лишалися тільки кутки, де стояли плюшеві фотелі, мармурові бюсти та великі букети у вазах.

Дівчина відтягнула від столу одне з крісел і сіла. Світло падало на її лице. Змарніле лице з великими смутними очима. Профіль був в неї класичний: чоло й ніс творили одну м’яку лінію. Темне густе волосся було укладене в грубий вузол.

Говорила гостя лагідно. Розповіла, що лагодиться вступити до консерваторії. Ми просили дівчину оселитися тут.

Третього дня переїхала. Багато речей не мала. Найкраще, що було в неї, то фортепіано. Інструмент був чорний, з дорого дерева, блискучий, мов дзеркало. На краях був прикрашений арабесками кольору перлів.

Коли внесли фортепіано, дівчина сама вибрала місце біля стіни праворуч від дверей.

Вечорами ми втрьох сиділи при столі, на якім шипів самовар, споглядали ще кращою.

За О.Кобилянською.

_____________

Для довідок.

Мольберт – дерев’яний верстат для живопису, на якому встановлюють підрамок з полотном. Ескіз – попередній начерк картини. Бюст – скульптурне погрудне зображення людини. Консерваторія – вищий музичний навчальний заклад. Фотель – крісло. Арабеска – складний орнамент з рослинних візерунків.

52. Переказати народну казку (усно), ввівши в її текст самостійно складені описи приміщень. До казки дібрати заголовок.

Жили-були цар та цариця. Аж на старі літа народилася в них гарна-прегарна донька. Спробував чорт украсти красуню, та цар упіймав його і в найвіддаленішому покої палацу прикував до стовпа ланцюгом.

Царівну з того часу охороняли вартові. В одного з них царева дочка закохалася. Зіграли весілля.

Якось цар із зятем поїхали на полювання, а царівну лишили дома саму. Вона була дуже цікава. Знайшла той найвіддаленіший покій, де чорт сидів прив’язаний. Відімкнула двері й побачила…

Попросив чорт у царівни пити. Вона мала м’яке серце, пожаліла його й принесла склянку води. Той випив і порвав ланцюг.

Вернулися цар та Іван з полювання, а царівни нема. У віддаленому покої старий цар знайшов розірваний ланцюг і порожню склянку.

Пішов Іван жінку шукати. У непролазних хащах натрапив на хатку на курячій лапці. Відчинив двері, а там…

У тій хатині жила Баба Яга – дерев’яна нога, але не одна була дерев’яна нога у неї, а обидві. Розказав Іван бабі свою біду.

Каже Яга Іванові:

- Не сумуй. Я тобі зараджу. Той чорт мені в печінках стирчить, бо він золотий палац має, а я в хатині на курячій лапі скнію.

Вперлася Яга обома руками в праву ногу, відламала її по коліно. Так само відламала ліву ногу. Дає обидві Іванові й каже:

- Сідай на ногу і їдь до чорта. А на другу жінку посадиш.

Приїхав Іван на бабиній нозі під золотий палац.

Дивиться: його жінка бере воду з криниці й плаче. Схопив він бідолашну, посадив на другу ногу. Повезли їх ноги через ліси й гори.

Кинувся чорт навздогін. Та дуже вже швидко Яжині ноги летіли. Чорт не витримав гонитви і в повітрі тріснув. Поки долетів до землі, з нього лише дьоготь лишився.

Приїхала Іван з царівною додому. Привітались із царем, оглянулись – а дерев’яних ніг немає. Повернулися до Баби Яги.

Зробив цар велику гостину і покликав Бабу Ягу. Гарна була гостина, лише нас туди не просили.