Творча спілка вчителів України
Асоціація вчителів української мови
ОЛЕКСАНДРА ГЛАЗОВА
ТЕТЯНА КОСЯН
РІДНЕ СЛОВО
Посібник з розвитку
зв’язного мовлення
6 КЛАС
Рекомендовано Міністерством освіти України
Київ
«Магістр-S»
1997
У посібнику зібрано й систематизовано матеріал, який впродовж навчального року вивчається шестикласниками на уроках розвитку зв’язного мовлення. Посібник укладено відповідно до вимог чинної програми, він доповнює, але не дублює підручник мови для 6 класу.
Система поданих у посібнику вправ готує шестикласників до роботи над твором-описом (природи, приміщення), твором-роздумом про вчинки людей. Посібник містить тексти для усних і письмових переказів.
До посібника введено рубрику «Спілкуймося правильно!», де згруповано лексику до певної теми («У театрі», «Подорож. На вокзалі», «Наша квартира», «У магазині»), подано ситуативні вправи, зразки різноманітних діалогів.
Тексти для вправ дібрано з усної народної творчості, з творів письменників-класиків, а також сучасних митців.
Посібник призначено для учнів і вчителів.
Юні друзі!
Мова народу – це його святощі, його найцінніший скарб. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль. Добре знання мови, вміння користуватися всіма багатствами мовних засобів необхідні в усіх сферах суспільної діяльності.
У цій книжці зібрано матеріал, який протягом навчального року ви будете вивчати на уроках розвитку зв’язного мовлення. Посібник допоможе вам поновити в пам’яті все вже відоме про спілкування і мовлення, ознайомить з вимогами до мовлення та з основними правилами спілкування. Книжка дасть необхідні знання про типи і стилі мовлення, допоможе навчитися усно й письмово переказувати тексти, працювати над творами.
Посібник допоможе вам опанувати рідну мову, навчатиме добирати мовні засоби відповідно до різних життєвих ситуацій, правильно будувати висловлювання.
Свої думки людина може висловити тим точніше, чим більше слів має вона в своєму запасі. Книжка включає рубрику» Спілкуймося правильно!», де зібрано лексику відповідно до певної ситуації спілкування, подано зразки різноманітних діалогів.
Пам’ятайте, що правильне і вправне володіння мовленням – одна з головних рис по-справжньому освіченої та культурної людини.
З М І С Т
|
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5 КЛАСІ |
|
|
Мова та мовлення. Діалог та монолог |
3 |
|
Ситуація спілкування |
6 |
|
Стилі мовлення |
7 |
|
Текст. Ознаки тексту |
8 |
|
СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО! |
|
|
У театрі |
10 |
|
§ 1. Будова абзацу |
11 |
|
§ 2. Складний план тексту |
13 |
|
§ 3. Типи мовлення |
15 |
|
§ 4. «Відоме» й «нове» в реченнях тексту розповіді й опису |
17 |
|
§ 5. Розповідь |
19 |
|
СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО! |
|
|
Подорож. На вокзалі |
21 |
|
§ 6. Опис природи |
23 |
|
§ 7. Переказ тексту розповідного характеру з елементами опису природи |
25 |
|
§ 8. Твір-опис природи |
28 |
|
§ 9. Опис приміщення |
30 |
|
§ 10. Переказ тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення |
34 |
|
§ 11. Твір-опис приміщення |
39 |
|
СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО! |
|
|
Наша квартира. Наша кімната |
41 |
|
§ 12. Роздум |
44 |
|
§ 13. Переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму |
47 |
|
§ 14. Твір-роздум про вчинки людей |
51 |
|
СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО! |
|
|
В універмазі. У магазині готового одягу |
54 |
|
§ 15. Замітка в газету типу роздуму про вчинки і поведінку людей |
55 |
|
§ 16. Оголошення. План роботи |
58 |
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 5 КЛАСІ
МОВА ТА МОВЛЕННЯ. ДІАЛОГ ТА МОНОЛОГ
1. Прочитати легенду. Завдяки чому її герой одержав можливість спілкуватися з рослинами, птахами та звірами? Чи можливе мовлення без знання мови? Що таке мовлення і що таке мова?
Знахар
Один хлопець-сирота в ніч на Івана Купала знайшов квітку папороті. Несе квітку додому й чує, що всі дерева, птахи й тварини розмовляють між собою, як люди. Цей цвіт папороті дав йому чарівну здатність розуміти мову тварин та рослин.
З того часу став хлопчина знахарем. Кожна травинка розповідала йому, яку недугу вона може зцілити. А пташок хлопець їхньою мовою розпитував, де та чи інша трава росте.
Найбільше ліків знала стара мудра змія, що жила у скелі. Свої таємниці змія відкривала тільки молодим зміючкам.
Дізнався про це молодий знахар і почав учащати до скелі. Сховається серед каміння і слухає розмову між зміями.
Побачила якось стара змія хлопця, розгнівалась на нього і вкусила. Від її отрути знахар не вмер, але онімів.
Проте мову всього живого він розумів. Хоч не міг говорити, але міг слухати. До скону віку блукав знахар лісами, дослухався шелесту трав та пташиного щебету. Багатьох хворих урятував від смерті.
Народна легенда
|
Мова – це фонетичні, лексичні, граматичні, синтаксичні засоби (звуки, слова, словосполучення, речення та ін.), які служать для спілкування. Мовлення – це спілкування за допомогою мовних засобів, тобто мови. |
2. Виразно прочитати байку за особами. Вказати в її тексті діалог та монолог. Що таке діалогта монолог?
Билина
Сказав раз Кущ Билині:
- Билинонько! Чого така ти стала,
Мов рибонька в’яла
Пожовкла, не цвітеш,
Живеш, як не живеш,
Твоя головонька от-от поляже?
- Ох; Кущику! – Билина каже. –
Я на чужині…
Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,
Тому не всюди рай:
Чужина в’ялить, як Билину.
Л. Глібов
|
Мовлення існує у формі діалогу або монологу. |
3. Прочитати казку за особами. Вказати в її тексті монолог та діалог. Чому людина втратила можливість спілкуватися з природою?
Добрий лісоруб
Прийшов якось чоловік у ліс по дрова. Вибрав березу, підняв сокиру. Тут берізка заговорила жалісно:
- Не рубай мене! Я маю багато дітей, вони плакатимуть, якщо мене не стане!
Підійшов чоловік до дуба. Побачив дуб сокиру й почав просити:
- Дай мені ще пожити на світі! Жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. Як же виростуть дубові ліси?
Чоловік підійшов до сосни. Та теж почала проситися.
Присів чоловік і замислився: «От диво! Ліс живе, він думає. У кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. Кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. Тож духу не вистачає його скривдити!»
Тут із хащі вийшов дід з довгою зеленою бородою, у сорочці з бересту, в жупані з кори ялини. Лагідно глянув Лісовик на лісоруба й сказав:
- Спасибі тобі, що не знищив моїх дітей! Це принесе тобі щастя. Віднині все, чого тобі захочеться, в тебе буде. Дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними. Бо ж тоді втратимо спільну мову, перестанемо розуміти одне одного…
Попрощався Лісовик з чоловіком і зник у хащах.
Жив той чоловік заможно й щасливо до кінця своїх днів. І діти його були щасливі, й онуки. Ніколи не кривдили вони нічого живого.
Та якось праправнукові доброго лісоруба запраглося, щоб сонце спустилося з неба й погріло йому спину. Розгнівалося сонце на таку його дурість і спалило нахабу гарячим промінням.
Того нещасливого дня гаряче проміння сонця так налякало дерева, що ті оніміли навіки. З тих пір люди не чули від них жодного слова.
Народна казка
СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ
4. Розглянути схему. Пояснити, що слід узяти до уваги, щоб зорієнтуватись у ситуації спілкування, і що залежно від цього визначити?
Перед тим, як вступити в спілкування,
слід УЗЯТИ ДО УВАГИ:
в офіційній обстановці
ДЕ спілкуємося?
 |
Ситуація у
невимушеній
спілкування ХТО адресат? обстановці
повідомлення
Яка МЕТА
спілкування? з’ясування
спонукання
Залежно від цього треба ВИЗНАЧИТИ:
ТЕМУ
ГОЛОВНУ
ДУМКУ висловлювання
ФОРМУ
(діалог чи монолог)
5. Використовуючи подану вище схему, визначити тему та головну думку можливого висловлювання, уявивши, що ви прийшли:
oдо читального залу районної бібліотеки;
oна засідання шкільного мовного гуртка;
oдо бабусі в день її народження;
oдо однокласника, що занедужав.
СТИЛІ МОВЛЕННЯ
|
Залежно від ситуації спілкування використовують різні стилі мовлення. Розрізняють п’ять стилів: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний. Стилі мовлення вивчає наука стилістика.
|
6. Розглянути таблицю. Розповісти, у яких сферах життя використовують кожен із стилів. У яких ситуаціях спілкування вдаються до кожного із стилів у шкільному житті?
|
Стилі мовлення
|
||
|
Назви стилів |
Де вживаються |
Основні види (жанри) висловлювань
|
|
Розмовний
Науковий
Художній
Офіційно-діловий
Публіцистичний |
У побуті
У науці, техніці, в освіті
У художній літературі
У службових стосунках
У суспільному житті |
Розмова на побутову тему, листи до близької людини
Лекція, доповідь, наукова стаття
Вірш, поема, оповідання, повість, роман, п’єса, казка
Закон, постанова, заява, звіт, розписка, оголошення
Промова, звернення, газетна чи журнальна стаття
|
7. Прочитати. У якій ситуації спілкування може бути використане кожне з висловлювань? За якими ознаками це можна встановити? Визначити стиль кожного з висловлювань.
1. У трав’янистих рослин, наприклад, у культурних злаків (жито, пшениця, овес), ріст і розвиток відбуваються швидко. Навесні після посіву на темному ґрунті з’являються перші паростки пшениці, і поле стає зеленим. Через місяць пшениця починає кущитися, потім на ній з’являється колосся. Поле поступово жовтіє, в колоссі достигає зерно. Наприкінці літа збирають урожай. Для того, щоб відбулися всі ці зміни, в органах рослин – у листках, стеблах і коренях – відбуваються складні процеси живлення. Рослина засвоює поживні речовини з навколишнього середовища, переробляє їх і одночасно виділяє із себе непотрібні їй речовини.
З дитячої енциклопедії
2. Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, зацвіло пишним цвітом. Поле – що безкрає море, скільки глянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. На ланах грає сонячна хвиля, під хвилею співає хліборобська доля… Легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку. І ведуть вони між собою тиху таємну розмову…
За Панасом Мирним
ТЕКСТ. ОЗНАКИ ТЕКСТУ
8. Прочитати. Чи можна стверджувати, що подані речення утворюють текст? Пригадати визначення тексту.
Рідна мова – то неоціненне духовне багатство. У рідному слові народ усвідомлює себе. Слово рідної мови – могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, побутового досвіду народу. Рідне слово – невичерпне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село й місто, про весь свій край.
За В. Сухомлинським
|
Текст – це група речень, об’єднаних темою та головною думкою. Речення в тексті розташовані в потрібній для розкриття теми послідовності. Речення тільки висловлює якусь думку. Висловлена ж у тексті думка має розвиток за рахунок, того, що кожне наступне речення до вже відомого додає щось нове. Ознаки тексту такі: пов’язаність речень за змістом, наявність головної думки, її розвиток, певна послідовність речень, зв'язок речень між собою за допомогою займенників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів, сполучників.
|
9. Подані речення записати в такій послідовності, щоб вони утворили текст. Визначити тему й головну думку тексту. Дібрати до нього заголовок. Вказати засоби зв’язку між реченнями в тексті (займенники, синоніми та ін.).
Свій твір Володимир Мономах закінчує проханнями виконувати його поради, доброзичливо ставитися до всіх на світі. Після князя лишилося знамените «Повчання дітям». Володимир Мономах був мудрим і далекоглядним правителем, талановитим письменником. Це книга про те, як належить жити.
10. Переписати, на місці крапок уставляючи слова, які є засобами зв’язку між реченням в тексті. Назвати ці засоби (займенники, синоніми, повтори та ін.). Визначити тему й головну думку тексту.
Князь Ярослав Мудрий не любив воювати. …любив бути в Києві, клопотатися мирними справами. За часів… правління… місто над Дніпром виросло, розбудувалось. …кохався в книжних премудростях. …зібрав величезну бібліотеку. Слава про … линула далеко за межами Руської землі.
11. Прочитати текст. Вказати в ньому зачин, виклад та кінцівку. Визначити тему та головну думку. Дібрати заголовок.
У багатьох піснях нашого народу оспівано барвінок з його небесно-голубими квітками й вічнозеленим листом.
Ця рослина супроводжувала наших пращурів від колиски до могили. У барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими й вродливими. Барвінком прикрашали коси дівчата. Він ріс біля криниці і був завжди до послуг людині. Про лікувальні можливості барвінку наші пращури знали здавна.
Назва цієї улюбленої українцями квітки, хоч як ми до неї звикли, все ж запозичена, тільки дуже давно. У німецькій мові рослина зветься бервінкель – «ведмежий куток». Німецька назва, в свою чергу, походить з латинської мови.
Барвінок міцно увійшов у побут нашого народу як декоративна рослина. Гілочка барвінку – наче витвір мистецтва.
За А. Коваль
С П І Л К У Й М О С Я П Р А В И Л Ь Н О
У театрі
Виразно прочитати діалог за особами. З’ясувати лексичне значення виділених слів.
- Що сьогодні йде в театрі?
- Сьогодні йде вистава за п’єсою Старицького «За
двома зайцями».
-Скажіть, будь ласка, чи можна придбати на вечір
два квитки в партері?
- Залишилися квитки тальки в ложі першого ярусу та в ложі бенуара.
- Коли розпочнеться вистава?
- О дев’ятнадцятій годині.
- Де можна буде купити програму?
- У білетерки.
- Дякую вам за інформацію
- Прошу. Приходьте на виставу.
Використавши деякі з поданих у рамці слів та словосполучень, скласти розповідь «На прем’єрі».
|
Репертуар, афіша, Київський Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Національна опера України ім.. Т.Г.Шевченка, Київський академічний театр юного глядача (Київський ТЮГ), Київський академічний театр оперети (Київська оперета), Київський академічний театр ляльок, фойє, гардероб, перший дзвінок, перша дія, оплески, овація, гастролі, завіса, сцена, оркестрова яма, диригент, соліст, хор, статист, партер, балкон, декорації, грим, актор, антракт, буфет.
|
Побудувати діалог, додавши до поданих реплік-запитань репліки-відповіді. «Проговорити» його за особами.
- Скільки ще залишилося до початку вистави?
…………………………………………………..
- Чи ти знаєш, хто виконує головні ролі?
………………………………………………….
- Може, варто взяти напрокат бінокль?
………………………………………………….
- Де тут буфет? Дуже хочеться пити.
………………………………………………….
- А коли ми оглянемо фойє?
………………………………………………….
Скласти й «проговорити» за особами діалоги, можливі між:
§ глядачем та білетеркою;
§ актором та його шанувальником;
§ двома однокласниками, які несподівано зустрілись
у фойє театру.