Загрузка. Пожалуйста, подождите...

 

§1. БУДОВА АБЗАЦУ

12. Подані абзаци прочитати в такій послідовності, щоб утворився текст. Залежно від чого текст членується на абзаци?

 

Приніс лелека насінину й кинув у ріллю. За день вистромилися із землі пагінці кавуна. Як доспів кавун, ледь доніс його чоловік додому. Розрізав, а в ньому хліб, калачі, ковбаси… Так віддячив лелека за добро.

Орав якось чоловік поле. А тут де не взявся лелека з перебитою ногою. Приніс його селянин додому. А коли вилікував, випустив птаха на волю.

Приніс і йому лелека насінину. Виріс з неї кавун. Прямо в полі розрізав його заздрісний сусід. А звідти роєм джмелі здоровенні! Довго пам’ятав заздрісник лелечин подарунок.

Почув про те заздрісний сусід. Підстеріг лелеку на березі річки й перебив йому дрючком ногу. Тоді поніс додому лікувати. Як видужав лелека, випустив його заздрісник на волю.

Народна казка

 

Тема тексту розпадається на кілька мікротем. Мікротема розкривається кількома реченнями. Частина тексту, об’єднана мікротемою, називається абзацом. Кожен абзац починають записувати з нового рядка. Абзац має таку будову: зачин, розробка висловленої в зачині думки, кінцівка. Кінцівка в абзаці не обов’язковою. Її може не бути, коли думку завершено.

13. Прочитати. Визначити тему та мікротеми тексту. Переписати, поділяючи текст на абзаци. У кожному з абзаців вказати розробку теми, кінцівку.

 

 

В Україні вірили, що лелека приносить щастя оселі, біля якої він збудував гніздо. Господаря тієї оселі шанували в оселі. Якщо ж хтось лелече гніздо поруйнує, у родині могла статися біда. Тому гнізда лелек берегли й охороняли. Щодо походження лелеки існувало чимало легенд. Одна з них стверджує, що лелека колись був чоловіком. Бог позбирав у лантух усіх земних гадів та послав його кинути лантух у море. Дорогою чоловік не втримався і поцікавився, що ж він несе. Гади вислизнули на волю й порозповзалися по землі. Бог перетворив чоловіка на бусола й примусив збирати жаб, гадюк та вужів. З того часу лелека й визбирує їх по болотах. Лелека має чимало народних назв. У різних місцевостях цей птах відомий як чорногуз, гайстер, бусол, веселик. Влучні й лагідні назви засвідчують любов українців до птаха.

 

14. За поданими зачинами продовжити абзаци. Текст записати, визначити його тему, мікротеми. Дібрати заголовок, який відбивав би тему тексту.

 

Образ зозулі часто трапляється в усній народній творчості. ………………………………………………………….

За повір’ям, зозуля віщувала тривалість людського життя. ……………………………………………………………...

Про походження зозулі складено чимало легенд. ………………………………………………………………………

 

§2. СКЛАДНИЙ ПЛАН ТЕКСТУ

 

15. Прочитати текст, визначити його тему. Виділивши мікротеми, скласти й записати простий план тексту. Навіщо, на вашу думку, складають план?

 

Перша книжечка

Нудна й тяжка була наука в дяковій школі. Проте малий Шевченко і до цієї науки брався охоче. Він відчував, що десь далі є наука ясна, радісна, справжня. Цей чарівний світ, мов магнітом, тягнув Тараса до себе.

Цікавішою для учнів наука ставала, коли починали вчити письма. Для Шевченка це була справжня втіха.

Папір був тоді дорогий, а кріпаки бідні. Грамотіям для письма залишалися стіни, ворота й двері.

Одного разу Тарас побачив у дяка грубий зшиток. Ще раніш хлопець бачив, як дяк щось у нього вписував. Тарас почав розглядати записані рукою дяка пісні й вірші. Довго сидів над ними, мов прикипів.

Уперше хлопцеві відкрилася таємниця, як творяться книжки. До жаги забажалося зробити таку книжечку самому. Захотілося вписувати в неї ті пісні й вірші, що йому припали до вподоби. Це був перший потяг до словесної творчості.

І ось Тарас у бур’янах. Сів на колодці, розгорнув свій зшиточок. Сторінки його були розмережані візерунками. Тут були записані пісні й вірші.

Хлопець записав ще одну пісню. Тепер йому захотілося співати. Він стиха завів дзвінким та гнучким голосом. Кінчав пісню й знову починав. І не було тому співу краю.

За С. Васильченком

 

16. Прочитати складний план поданого в попередній вправі тексту. Порівняти його із самостійно складеним простим планом. Який із планів є конкретнішим, більш докладним? Усно переказати текст за складним планом.

 

План

I.І до нудної науки Тарас брався охоче.

II. Навчання письма – справжня втіха.

III. На чому писали «грамотії».

IV. Тарас побачив дяків зшиток.

1. Вписані дяком вірші та пісні.

2. Забажалося зробити книжечку.

3. Перший потяг до словесної творчості.

V.У бур’янах:

1. Пісні й вірші у зшиточку.

2. Записав ще одну пісню.

3. Трасові захотілося співати.

4. Не було тому співу краю.

 

Складний план відрізняється від простого тим, що його пункти включають у себе підпункти, тобто заголовки ще дрібніших частин тексту. У порівнянні із простим планом складний є конкретнішим і більш вичерпним.

 

17. Прочитати текст, визначити його тему, виділити мікротеми. Скласти й записати складний план тексту. Усно переказати текст за планом.

 

 

Співоча родина

Жив колись бідний удівець. Мав він повну хату малих дітей, а землиці – на заячий скік. Тяжко працював, щоб прогодувати сім’ю.

Усі в родині любили співати. Не те що дня, години не могли прожити біднякові діти без пісні.

По сусідству жив багатий та вреднийдячок. Співи бідних дітей дратували його. Прийшов він до їхнього батька, кинув торбу з грішми на лаву й попросив дати йому на виховання котресь дитинча. Він був упевнений, що інші діти заздритимуть, і буде їм не до співу.

Скликав бідний чоловік дітей і спитав, хто хоче жити в багатого сусіда. Спатиме він там на перинах, а їстиме самі калачі.

Гірко заплакали діти, бо не хотіли розлучатися з татком та одне з одним. Пісня об’єднувала їхні душі, робила їх щасливими. Які калачі й перини можуть таке щастя замінити?

Розгнівався панок, але що мав робити? Запропонував торбу грошей залишити, якщо ніхто з дітей більше не співатиме.

Тут один хлопчик заспівав такої сумної, що у всіх закрутилися сльози в очах. Схопив бідняк торбу та віддав панові. Бо ж продати дитячі співанки – то однаково, що продати рідне дитя.

Щодня бриніла піснями бідняцька хата. І як не тяжко було жити в злиднях, була та родина щасливою.

 

 

18. Обміркувати зміст усного висловлювання на одну з поданих тем. Скласти й записати складний план висловлювання.

§ День, що мені запам’ятався

§ Цікава мандрівка

§ Концерт улюбленого співака

§3. ТИПИ МОВЛЕННЯ

19. Розглянути таблицю. Пояснити, на що слід звернути увагу, щоб визначити тип мовлення.

 

Типи мовлення
Назви типів мовлення	На яке питання дається відповідь	Про що йдеться
Розповідь Опис Роздум	Що сталося? Що відбулося?   Який? Яка? Яке? Які?   Чому?	Про дії, події     Про ознаки предмета та його частин   Про причини ознак чи дій

 

20. Прочитати уривки. Визначити, до якого типу мовлення слід віднести кожен з них. Свою думку аргументувати.

 

1. Голуб був чудесний. Голівка ж яка: малесенька, виточена, не кругла, а довгастенька. А дзьобик: це ж не дзьобик, а пшеничне зернятко, ніжне, рожеве, тупеньке. Шийка горда, не довга й не коротка, спина ввігнута, хвіст трубою і пір’їн у ньому не менше тридцяти шести. А крила такі легкі та сильні, що як пушинку тіло носять.

За В. Винниченком

2. Пароплав вийшов у відкрите море. Після десяти годин руху судова машина зіпсувалась. Туман погустішав. Пароплав виявився безпорадним, кинутим напризволяще. На сигнали про допомогу ніхто не відповідав.

Тоді згадали про голуба. Адресований пароплавному товариству лист було згорнуто, запаковано у водонепроникний папір та прикріплено до пір’їн пташиного хвоста.

Як тільки голуба випустили, він зробив два кола над судном, потім піднявся вище. Як стрілка компаса, голуб рушив до мети.

За Е. Сетоном-Томпсоном

3. Голуба називають птахом миру, тому що саме він, згідно з давньою легендою, звив гніздо в шоломі несамовитого й грізного Марса, бога війни. Це затримало кровожерного бога й перешкодило початку нової чвари. Отже, голуб – птах злагоди й миру.

З довідника

 

 

21. Прочитати. Визначити тему й головну думку тексту. До якого типу мовлення він належить? Свою думку довести. До якого типу мовлення ви вдаєтеся, доводячи свою точку зору? З’ясувати стиль тексту.

Говерла і Прут

В одному з гірських селищ жив собі леґінь Прут. Якось у горах він зустрів дівчину Говерлу. Велике й щире кохання поєднало їхні серця.

Та не могла Говерла піти жити до людей в село. Не давав їй дозволу батько, гірський цар. Не міг бути в горах Прут, бо в долині жила його старенька мати.

Якось здійнялася в горах страшенна буря. Коли на ранок вона вщухла, сонце піднялось оглянути Карпати й здивувалося. На місці старої долини виросла гора. Вона сягала аж до хмар.

А між горами побігла гомінка річка. Вона прокладала собі шлях в ущелинах, спадала зі стрімких скель.

Ніхто в селі не бачив більше легеня Прута, а в горах не зустрічав дівчину Говерлу.

Стрімку ріку люди прозвали Прутом, в височенну гору, біля ніг якої в’ється Прут, - Говерлою.

Народна казка

 

§4. «ВІДОМЕ» Й«НОВЕ»

В РЕЧЕННЯХ ТЕКСТУ РОЗПОВІДІ Й ОПИСУ

Кожне речення тексту, ввібравши в себе якусь частину речення попереднього (слово, словосполучення), додає щось нове. Завдяки такій будові речень у тексті відбувається розвиток думки. Таким чином, у кожному реченні тексту можна виділити «відоме» (частина, ввібрана з попереднього речення) та «нове» (те, що додане саме цим реченням). Заради «нового» створюється й додається до тексту кожне наступне речення.

22. Прочитати. У кожному з речень тексту визначити «відоме», тобто те, від чого відштовхується автор, і «нове», тобто нові відомості, які він цим реченням додає. До якого типу мовлення слід віднести текст? Свою думку довести. Визначити стиль тексту.

 

Лев і Миша

Лев спав, а по ньому бігала Миша. Лев прокинувся, зловив її і хотів з’їсти. Миша почала благати відпустити її, навіть обіцяла віддячити за подароване життя. Засміявся Лев і відпустив Мишу.

Невдовзі звіролови спіймали Лева й міцним мотуззям прив’язали до дерева. Почувши його стогін, прибігла Миша. Вона перегризла мотузок і сказала: «Знай, Леве, що й мала Миша здатна віддячити за добро».

Езоп

 

 

23. Розглянути таблицю. З’ясувати, що є «відомим» і «новим» у реченнях розповіді та реченнях опису предмета.

 

Тип мовлення	«Відоме»	«Нове»
Розповідь Опис предмета	Особа   Предмет або його частина	Назва дії   Ознака

 

24. Прочитати. Які типи мовлення поєднано в тексті? У кількох реченнях різних типів мовлення визначити «відоме» та «нове». З’ясувати стиль тексту. Усно переказати його, дотримуючи стилю.

 

У КИЇВСЬКОГО КНЯЗЯ

До столиці Київської Русі купці привозили різні заморські дива. Кожен вихваляв свій товар, мовляв, кращого немає в усьому світі.

Якось із далекого італійського міста Венеції прибув до Києва купець на ім’я Чезаре. З іншими купцями прийшов він до київського князя. Дістав загорнуті в шовк скляні келихи, карафки та блискуче скляне намисто.

Тут князівські слуги внесли на золотих тацях напої в скляних келихах, таких же красивих, як ті, що їх привіз із Венеції купець Чезаре.

Коли ж увійшла до світлиці княгиня, гості побачили на ній скляне намисто, не гірше за венеціанське. Кожна намистинка була прозора, блискуча і невимовно гарна. Намисто переливалося різними відтінками синього кольору.

Як же прикро стало Чезаре! Хотів здивувати киян заморським склом, а в них своє не гірше.

Пізніше купців повели до Софійського собору. Глянули вони навкруги та аж завмерли з подиву: на стінах усіма барвами веселки виблискували зображення святих. Деякі з них намальовані, а деякі викладені з кольорових скелець. Гостям пояснили, що такі картини звуться мозаїкою, а скельця для них виготовили київські ремісники. Вони великі майстри скляної справи.

Така подія сталася в Києві понад вісімсот років тому.

За П. Утевською

 

§5. РОЗПОВІДЬ

У розповіді йдеться про послідовно виконувані особою (чи особами) дії або ж про події, що відбуваються одна за одною, у певній послідовності. До розповіді можна поставити загальне питання ЩО СТАЛОСЯ? ЩО ВІДБУЛОСЯ? «Відомим» у реченнях тексту розповіді є назва особи, що виконує або виконала дії. «Новим» є назва дії або події, що відбувається. Часто (хоч і не обов’язково) в тексті розповіді наявні слова, що вказують на послідовність виконання дій або зміни подій: спочатку, потім, пізніше, після того, наступного дня і т. ін.

 

24. Прочитати. До якого типу мовлення слід віднести текст? Поставити до тексту загальне питання. Визначити в кількох реченнях тексту «відоме» й «нове». Вказати слова, що означають послідовність виконання дій.

 

Срібне озеро

Якось уночі польських шляхтичів попередили, що до Збаража козаки наближаються. Тоді наказав пан Ярема Вишневецький усе коштовне із замку вивезти. Позбирали його слуги таляри, срібло, золото, посуд у скрині. Уранці все те в озері потопили.

А переляканий Ярема, переодягнувшись у жіночий одяг, за два дні аж у Львові опинився.

Минуло небагато часу, і у Збараж з військом прибув Максим Кривоніс. Того ж дня він був біля озера й захотів пити. Ступив кінь в озеро й став на щось тверде. Максим зачерпнув, води, а шаблюка дзвякнула по чомусь. Засміявся Кривоніс. Тоді наказав витягти з озера панський скарб. Надвечір більше десяти возів прибуло до козацького табору. Відтоді й озеро назвали Срібним.

Частину скарбів Максим Кривоніс віддав татарам, щоб відпустили на волю захоплених у полон людей. А частину дав на монастир, щоб помолилися за душі тих, хто поліг за рідну землю.

Народна легенда

 

26. Прочитати текст, визначити його тему й головну думку. Довести, що в основу тексту покладено розповідь. Підготуватися до усного переказу тексту за самостійно складеним планом.

 

Макітрина балка

На правому березі річки Костуватої є невелика, але глибока Макітрина балка. У тій балці височіє гранітна скеля. А в скелі видовбана ступа.

Ось що розповідають про ту ступу діди. Давним-давно жили в цій місцині вільні козаки. Задумали їх завоювати турки. Рушили проти козаків військом. Ті посунули ворогам назустріч. Спинились два війська одне напроти одного.

А звичай у ті часи був такий. Кожне військо виставляло свого воїна. Хто з них кого поборе - тієї сторони й перемога буде.

Виставили турки воїна Махамуда. Був він клишоногий, присадкуватий і здоровий, як гора.

Викликався змагатися з Махамудом козак Микита Орел. Вийшов він і став поперед козацьких лав.

Зійшлися воїни, почався поєдинок. Хоч як намагається турок козака від землі відірвати, хоч як смикає, нічого не виходить.

А козаки з турка кепкують, що він мало каші з’їв.

Перенесли боротьбу на наступний день.

Уночі турки видовбали в скелі ступу, натовкли пшона й наварили три пуди каші. Наївся Махамуд.

Наступного дня двобій продовжився. Знову не може турок Микиту від землі відірвати. А козаки знай регочуть, що мало каші з’їв.

Тієї ночі турки наварили сім пудів каші. Їв Махамуд, аж відвертало.

Уранці посунув турок на Микиту, мов гора. Схопив його, напружився, щоб від землі відірвати, та й луснув.

Довелося туркам з ганьбою відступати. Напам’ять про їхню неславу залишилась ступа в скелі в Макітриній балці.

Народна легенда

 

 

27. На одну із поданих там скласти невеликий текст-розповідь.

§ Моє улюблене заняття

§ Як проходить у нашій родині вихідний день

§ Як ми зустрічаємо гостей

§ Як я доглядаю рибок (щеня, кошеня)

 

 

С П І Л К У Й М О С Я П Р А В И Л Ь Н О!

 

Подорож. На вокзалі

За поданим початком продовжити розповідь на тему «Подорож залізницею».

 

На платформі стояв готовий до відправлення поїзд. Посадка на нього закінчувалася. Мій батько подав квитки провіднику, і ми пройшли до третього купе, у якому мали їхати. У купе вже сиділи попутники…

 

 

Виразно прочитати діалог за особами. Скласти й «проговорити» подібний діалог, який міг би відбутися між двома однокласниками, які несподівано зустрілися на вокзалі під час канікул.

 

- Привіт, Олю! Оце зустріч!

- Привіт!

- Ти когось зустрічаєш?

- Так, сестру з Ужгорода.

- А я ось їду з Києва.

- Куди?

- До Трускавця. Тато купив мені путівку до санаторію.

- З якої колії відходить твій поїзд?

- Ще не знаю. Зараз дізнаюся в довідковому бюро.

- Ну, щасливої тобі дороги. Добре тобі відпочити й підлікуватися.

- Дякую. Твоїм найщиріші вітання.

- Спасибі. До побачення!

 

Використавши деякі з поданих у рамці слів та словосполучень, скласти й «проговорити» за особами діалоги, можливі:

§ між пасажиром та провідником;

§ між кількома пасажирами-попутниками.