Загрузка. Пожалуйста, подождите...

Урок № 15 Т. ШЕВЧЕНКО. ТВОРЧЕ ЖИТТЯ ПОЕТА. «МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО». ЗМІНА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ НЕЗАХИЩЕНОЇ ДИТЯЧОЇ ДУШІ У ВЕЛИКОМУ І СКЛАДНОМУ, 7 клас, українська література

Мета:поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, проаналізувати його автобіографічний програмовий твір, в якому прослідковується мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові; ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, вміння виразно читати поетичні твори; формувати світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка, рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти, співчуття, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Обладнання:портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Мені тринадцятий минало», дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).

 

 

ХІД УРОКУ № 15 Т. ШЕВЧЕНКО. ТВОРЧЕ ЖИТТЯ ПОЕТА. «МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО». ЗМІНА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ НЕЗАХИЩЕНОЇ ДИТЯЧОЇ ДУШІ У ВЕЛИКОМУ І СКЛАДНОМУ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Хто такий Т. Шевченко? Відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно» (Т. Шевченко – поет, прозаїк, драматург, художник, перекладач…)
• Що вам відомо про дитинство письменника?
• Які творчі здібності мав Тарас Григорович?
• Хто і яким чином викупив Т. Шевченка з кріпацтва?
• Чому дитинство для Тараса, як і для багатьох українських дітей, було безрадісним?
• Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі. Чим вони вам запам’яталися?
• Як наш народ вшановує пам’ять великого українського митця сьогодні?
• Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Т. Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю.
О. Вишня

 

1. Творче життя поета. Матеріал для вчителя

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1814–1861)
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені… нічого не значитиме…». Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.
У 1882 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.
Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).
1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.
У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».
У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
У 1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Країну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу.
Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета.
Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.
Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.

2. Теорія літератури

Ідея — узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.
У Т. Шевченка контраст — не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, в якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі». Контраст часто перебуває в центрі гострої сатири.

3. Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1847)

3.1. Виразне читання поезії, а потім її прослуховування в аудіозаписі.

3.2. Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

3.3. Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.

3.4. Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

3.5. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.
• Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?
• Що вам відомо про кріпацтво як сучасне явище?
• Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?
• Як склалася доля малого Тарасика?
• Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?
• Чому, на думку хлопця, йому бог нічого не дав?
• Яким чином прислів’я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне» стосується героя поезії?
• Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?
• На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.

3.6. Художні особливості твору.
Риторичні оклики:«Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання:«…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».
Порівняння:«…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори:«сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети:«небо голубеє»; «тяжкі сльози».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко–кріпак?
а) Випасав ягнят;
б) доглядав паненя;
в) малював картини для продажу.

2. Яка пора року відображена в поезії?
а) Осінь;
б) літо;
в) весна.

3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він:
а) заблукав;
б) не отримав нічого від бога;
в) боявся грози, дощу.

4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика?
а) Копала картоплю;
б) плоскінь вибирала;
в) жито жала.

5. Після чого «неначе сонце засіяло…» для хлопчика-пастушка? Бо:
а) дівчина його поцілувала;
б) заспівав соловейко;
в) дядько дав йому цукерку.

6. У якого пана служив поет-кріпак?
а) Польського;
б) Новгородського;
в) Енгельгардта.

7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині:
а) першій;
б) другій;
в) третій.

8. Чим закінчується твір Т. Шевченка?
а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка;
б) пропозицією пана надати герою вільну;
в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.

9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:
а) 1847 р.;
б) 1874 р.;
в) 1784 р.

10. Герой твору молився Богу, сидячи:
а) на великому камені;
б) у бур’яні;
в) біля річки.

11. Небо і село у творі названо:
а) щирим;
б) господнім;
в) веселим.

12. Сонце гріло, а потім запалило:
а) копицю сіна;
б) сухе бадилля;
в) рай.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Дослідіть, як за допомогою природи поет намагається відобразити внутрішній стан свого героя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
2. Як, на ваш погляд, з якою молитвою пастушок звертався до Бога? Свої думки обґрунтуйте.
3. Який художній засіб використав Т. Шевченко у фразі: «І хлинули сльози»?
а) Метафору;
б) порівняння;
в) алегорію.

Картка № 2
1. Охарактеризуйте дівчину, яка не виявила байдужості до сліз хлопця? Вмотивуйте її поведінку, прагнення стосовно цього.
2. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує дану поезію? Свої міркування обґрунтуйте.
3. Кульмінацією поезії є:
а) хвилювання хлопчика через непорозуміння з паном;
б) плач, а потім радість героя;
в) осмислення героєм того, що він став багатим.

Картка № 3
1. Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника та приклади з твору.
2. Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.
3. Яке з прислів’їв стосується хлопчика-пастушка?
а) «Більше смутку, як радості»;
б) «Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду»;
в) «Іржа залізо їсть, а печаль серце».

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

VІІІ. Домашнє завдання
Прочитати твір Т. Шевченка «Тополя», скласти до нього питання, підготувати малюнки.

 

Урок № 16 Т. ШЕВЧЕНКО «ТОПОЛЯ». РОМАНТИЧНА ІДЕЯ НЕЗНИЩЕННОСТІ СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ, КРАСИ, ВІРНОСТІ, 7 клас, українська література

Мета:продовжити знайомити школярів з творчістю видатного Кобзаря, зосередивши увагу на його романтичному творі «Тополя»; визначити його ідейно-тематичну спрямованість, проаналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби, внутрішній світ героїв; розвивати активний словник школярів, увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів любов до рідної літератури; повагу до творчості Т. Г. Шевченка; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет Т. Шевченка, бібліотечка його творів, малюнки-ілюстрації до балади «Тополя»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), грамзапис або аудіозапис тексту балади.

 

 

ХІД УРОКУ № 16 Т. ШЕВЧЕНКО «ТОПОЛЯ». РОМАНТИЧНА ІДЕЯ НЕЗНИЩЕННОСТІ СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ, КРАСИ, ВІРНОСТІ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вікторина «Що мені відомо про Т. Шевченка?»
• Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814 р., Черкаській)
• Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося… (2 роки)
• Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)
• Змалку у Тараса виявилися здібності до… (Малярства)
• Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)
• В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)
• Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар»)
• Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину… («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)
• Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)
• Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)
• Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам’ятники, відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)
• За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Сторінками біографії Т. Шевченка

1. Професія батька Т. Шевченка. (Стельмах)
2. Прізвище кирилівського дяка, у якого навчався малий Тарас. (Богорський)
3. Назва міста, де Т. Шевченко зустрівся з І. Сошенком. (Петербург)
4. У Енгельгардта Т. Шевченко був прислужником — … (Козачком)
5. Про що мріяв все своє життя Тарас Григорович? (Волю)
6. Якому ремеслу Т. Шевченко вчився у цехового майстра Ширяєва? (Малярству)
7. Назва балади Т. Шевченка. («Тополя»)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Основний зміст уроку
Є різні ліки від кохання, але немає жодних надійних.
Ф. Ларошфуко

1. Теорія літератури

1.1. Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліроепічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне. Особливості балади як жанру художньої літератури:
• реальне часто поєднується з фантастичним;
• невелика кількість персонажів;
• підкреслена узагальненість;
• відсутність деталізації;
• стислість у викладі матеріалу;
• «магічна» музичність.

1.2. Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін.

1.3. Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.

1.4. Мотив у художньому творі — (фр. motif, від лат. moveo — рух) проста динамічна смислова одиниця розповіді у творі. Комбінація кількох мотивів складає фабулу.

1.5. Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

2. Опрацювання твору Т. Шевченка «Тополя» (С.-Петербург, 1839)

2.1. Вступне слово вчителя.
Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Шевченка.
Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка». У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини…»
Їх об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.

2.2. Виразне читання балади або прослуховування грамзапису (аудіозапису) тексту балади.

2.3. Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

2.4. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

2.5. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

2.6. Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

2.7. Композиція.
Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.
Експозиція:вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю.
Зав’язка:
Полюбила чорноброва
Козака дівчина.
Розвиток дії:зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.
Кульмінація:молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.
Розв’язка:дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.

2.8. Сюжет.
Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом.
Дівчина покохала козака. Любилися, зустрічалися, аж доки козака не стало. Молодиця сумує за ним. Мати хоче її видати заміж за стару людину. Дочка не бажає зраджувати тому коханню, яке у неї було. Вона звертається по допомогу до ворожки. Спробувавши зілля бабусі, дівчина стала тополею.

2.9. Особливості твору, його зв’язок з УНТ:
1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);
2) композиція (вступ, основна частина, закінчення);
3) невелика кількість дійових осіб;
4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);
5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

2.10. Проблематика:
• вірність і зрада;
• кохання щире і без почуттів;
• батьки і діти.

2.11. Обговорення змісту твору за питаннями:
• Яке значення має пейзаж на початку твору?
• Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи.
• Опишіть зовнішність дівчини.
(…чорнобрива…
Карі оченята,
Біле личко червоніє — …)
• Про що вона свідчить?
• Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят?
• Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її?
(«Не співає чорнобрива
…Білим світом нудить:
Без милого батько, мати —
Як чужії люди, без милого сонце світить —
Як ворог сміється,
Без милого скрізь могила…
А серденько б’ється»)
(«Сохне вона, як квіточка…»)
• Чому мати була схвильована за долю дочки?
• Що вам відомо про весільний обряд сватання?
• Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?
• Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили?
• Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?
• З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це зазначено у творі?
• Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте.
• Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі? Відповідь вмотивуйте.
• Які риси характеру притаманні молодиці? Відповідь оформіть письмово у зошиті, застосовуючи прийоми «Доміно», наприклад: вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність…

2.1.2. Художні особливості твору.
Метафори:«вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».
Порівняння:«поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».
Повтори:«одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько».
Епітети:«біле личко», «карі оченята», «щира правда».
Звертання:«Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню…», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Де росла тополя?
а) Неподалік від річки;
б) край дороги біля поля;
в) на греблі.

2. Поле, широке, зелене, порівнюється з:
а) морем;
б) океаном;
в) килимом.

3. Тополю у творі названо:
а) тонкою і гнучкою;
б) молодою і квітучою;
в) чорнявою і красивою.

4. До кого поет звертається у своєму творі?
а) Дівчат-молодиць;
б) хлопців-козаків;
в) всього українського народу.

5. Молодиця зустрічалася з козаком:
а) біля криниці;
б) на узбережжі озера;
в) під вербою.

6. Яка пташка виспівувала, «поки вийде чорнобрива з хати»?
а) Жайворонок;
б) ластівка;
в) соловейко.

7. Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з твору: «А серденько мліло»?
а) Метафору;
б) епітет;
в) контраст.

8. Скільки років чекала молодиця свого козака?
а) Два;
б) шість;
в) п’ять.

9. Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її:
а) засватати за старого, багатого;
б) розвеселити співами;
в) віддати заміж за сільського коваля.

10. Який народний обряд згадується у творі?
а) Колядування;
б) сватання;
в) щедрування.

11. З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий серденько?» дівчина зверталася до:
а) матері;
б) бабусі-ворожки;
в) тополі.

12. Страждаючи, дівчина подумує:
а) утопитися;
б) переїхати в інше село;
в) вирушити у подорож на пошуки коханого.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Доведіть, що за допомогою природи Т. Шевченко намагається розкрити внутрішній стан, почуття головної героїні твору. Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал з твору.
2. Як ви вважаєте, чи можна засудити молодицю, яка намагалася вирішити подальшу власну долю за допомогою ворожки? Відповідь аргументуйте.
3. Дівчина перетворилася на тополю:
а) посмакувавши зілля ворожки;
б) протестуючи проти нещасного кохання;
в) щоб бути стрункою і високою.

Картка № 2
1. Дослідіть, як сам Т. Шевченко ставиться до страждань героїні твору. Свої міркування вмотивуйте.
2. Чи мала право ворожка допомагати дівчині? До кого, на ваш погляд, необхідно було звернутися героїні твору? Відповідь вмотивуйте, висловлюючи власну точку зору.
3. З яким першим питанням звернулася дівчина до ворожки?
а) «Де мій милий?»;
б) «Чи довго одинокій на сім світі жити?»;
в) «Чи забув-покинув?»

Картка № 3
1. Для чого Т. Шевченко у творі «Тополя» докладно описав страждання головної героїні, її почуття? Власну думку обґрунтуйте.
2. Чому, на ваш погляд, після вживання зілля дівчина «серед поля тополею стала», а не померла? Свої міркування доведіть.
3. Зілля, яке дала бабуся молодиці, треба було пити:
а) коли буде місяць серед неба;
б) першого числа будь-якого літнього місяця;
в) після вечері.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання
Вміти аналізувати поезію Т. Шевченка «Заповіт», вивчити цей твір напам’ять.

 

Урок № 17 Т. ШЕВЧЕНКО. «ЗАПОВІТ» — ТВІР, ЩО ЄДНАЄ МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ І МАЙБУТНЄ, 7 клас, українська література

Мета:ознайомити учнів з твором Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу; інтерес до наслідків власної праці; прищеплювати пунктуальність, стійкість, мужність, наполегливість.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Обладнання:портрет Т. Шевченка, підручник, грамзапис вірша «Заповіт», малюнки-ілюстрації до твору; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 17 Т. ШЕВЧЕНКО. «ЗАПОВІТ» — ТВІР, ЩО ЄДНАЄ МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ І МАЙБУТНЄ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання
Опитування поезії Т. Шевченка «Заповіт» напам’ять.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду за питаннями
• Що вам відомо про поезію як літературний жанр? (Поезія(гр. poisis — творчість) — 1) Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах. 2) Твори, написані віршами, ритмізованою мовою; протилежне — проза. 3) Окремий твір, написаний ритмізованою мовою; вірш)
• Які поетичні твори ви знаєте?
• До якого роду художньої літератури належать поетичні твори? (Лірики)
• Назвіть художні засоби, які митці слова найчастіше застосовують у своїх творах.
• В яку історичну епоху жив і творив Т. Шевченко?
• За що Т. Шевченко переслідувався царською владою?
• Хто такі були революціонери? Чи можна Т. Шевченка назвати революціонером?
• Чому письменник обрав шлях бунтарства?
• Через що Т. Шевченко називають Кобзарем?
• Поясніть етимологію слова «Кобзар», зробіть його словотворчий аналіз.

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

V. Основний зміст уроку

«Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.
В. Смілянська

 

«Заповіт» — коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь…
Г. Нудьга

 

Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Т. Шевченко

 

1. Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте
Мене…
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:
…вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

2. Виразне читання напам’ять учителем вірша «Заповіт» або прослуховування поезії у грамзаписі

3. Особливості виразного читання твору «Заповіт». Як необхідно читати таку поезію?
Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.

4. Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

5. Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

6. Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

7. Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.
Тлумачення слова «заповіт»: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів; в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).

8. Композиція.
За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.
Експозиція:
Як умру, то поховайте…
На Вкраїні милій…
Зав’язка:
Як понесе з України
Кров ворожу.
Кульмінація:
…Вставайте,
Кайдани порвіте.
Розв’язка:
І мене…
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

9. Сюжет.
Це розвиток-переживання ліричного героя про долю народу. У розгортанні сюжету можна виділити три частини, пов’язані між собою за допомогою інтонацій.
Перші слова «Заповіту» вражають своєю граничною простотою, навіть буденністю. Тут нема і сліду «декларативності». Поет від імені ліричного «Я» висловлює свою останню волю.
Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь помітною журбою поховати його, як годиться.
Але в цій простоті — глибина думки і образу. Кількома звичайними словами намальована ціла картина.
Разом із собою поет силою поетичного слова підняв своїх читачів на таку височінь, звідки вони оглядають Україну від краю до краю, відчувають себе господарями цієї краси, цієї величі і усвідомлюють співгромадянську відповідальність за долю рідної Вітчизни.
Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани,— бо вони — свідки «козацької слави». Бути похованим «на могилі» — означає знайти останній притулок на козацькому кургані і розділити участь оборонців рідного краю. Тому початок поезії свідчить про невіддільність постаті поета від України.
У двох наступних парах строф поет уже думає не про себе, не про свою смерт, а думає і турбується за долю рідного народу, його майбутнє. Відчувається хвилювання автора: рядки тут більш енергійні, поривчасті, з недомовленостями. Якщо станеться так, що Дніпро «понесе з України у синєє море кров ворожу…», тобто коли будуть знищені усі кати його народу, а трудящі стануть вільними і щасливими, він готовий полинути з вдячності до бога і молитися йому, а значить, і вірити в нього.
Пов’язавши перші дві строфи з третьою словом «поховайте», Шевченко звертається до рідного народу з наказом-порадою революційного повалення існуючого ладу:
…вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Рядки ці — вибух пристрасті поета, його найзаповітніше бажання, здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Вмираючи (як він думав) і не встигнувши побачити свій народ вільним, він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія. Поет-трибун прямо говорить народові, що порвати кайдани неволі (символ соціального і національного гніту) можна тільки шляхом збройної боротьби, в котрій проллється кров. Але це буде справедлива війна: епітети «вража зла кров» вказують прямо, що йдеться про тиранів-царів, панів-кріпосників та інших гнобителів трудящих. Інакше пани ніколи не віддадуть своєї влади.
Закінчується «Заповіт» дуже оригінально. В останній строфі особисті й громадянські мотиви зливаються в один. Після емоційного спалаху-заклику відчувається спад напруження і перехід до інтимного світу поета, його мрій. Непохитно вірячи, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю, вольну, нову».
У от у цьому прекрасному суспільстві, за яке боровся і страждав поет, нехай не забудуть його. Хай інколи мати-Вітчизна згадує «незлим тихим словом» свого вірного сина. Це друге його особисте прохання. І дуже скромне. В одному з варіантів було «тихим добрим словом», але поет замінив «добрим» на «незлим».

10. Обговорення змісту поезії за питаннями.
• Що є заповітом? Для чого його складають?
• Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?
• З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?
• Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?
• Якою поет змальовує Україну? («Степи широкі», «лани широкополі», Дніпро, кручі) Про що мріє Т. Шевченко?
• Хто були ворогами українського народу?
• Яких страждань зазнав простий люд?
• До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.
• Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?
• Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.
• Яке останнє прохання поета?
• Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

11. Художні особливості твору.
Епітети:«степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».
Повтори:«Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».

12. Додатковий матеріал.
«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».
«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.
Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.
Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.
Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.
Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виконання тестових завдань

1. Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:
а) неподалік від вишневого садка;
б) серед степу широкого;
в) в мальовничому місті.

2. Вкраїну поет називає:
а) милою;
б) коханою;
в) рідною.

3. Яка річка згадується в поезії?
а) Дунай;
б) Ока;
в) Дніпро.

4. «Заповіт» — це заклик-звернення Т. Шевченка до народу:
а) постійно читати твори;
б) повстати проти самодержавства;
в) цінувати красу української природи.

5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю… окропіте»:
а) долю;
б) волю;
в) серце.

6. За яких умов поет «полине до самого бога»? Якщо:
а) проллється кров ворожа;
б) буде на це згода народу;
в) він відчує власну слабкість.

7. «Заповіт» Т. Шевченка написав 25 грудня 1845 р.:
а) на Аралі;
б) в Переяславі;
в) у Києві.

8. Німецькою мовою «Заповіт» Т. Шевченка здійснив переклад:
а) П. Грабовський;
б) І. Франко;
в) Леся Українка.

9. Мелодія до «Заповіту» Т. Шевченка належить:
а) М. Лисенку;
б) Б. Лятошинському;
в) Г. Гладкому.

10. «Заповіт» Кобзаря перекладено більше як на… мов народів світу:
а) п’ятдесят;
б) шістдесят;
в) сорок.

11. Т. Шевченко під час подорожі по знедоленій Вкраїні чув відгомін спалахів селянських повстань, проїхавши сотні сіл:
а) Полтавщини і Київщини;
б) Сумщини і Чернігівщини;
в) Харківщини і Львівщини.

12. За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шевченка — це лірика:
а) філософська;
б) політична;
в) громадянська.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Доведіть, що «Заповіт» Т. Шевченка — це заклик до боротьби. Чому саме в боротьбі поет вбачав щасливе життя народу?
2. Яку Т. Шевченко у майбутньому вбачав «сім’ю»? Чи здійснилася його мрія? Відповідь вмотивуйте.
3. За своєю формою «Заповіт» Т. Шевченка —
а) монолог;
б) полілог;
в) діалог.

Картка № 2
1. Чому письменник-революціонер хоче, щоб його згадували, пам’ятали? Чи має він, на ваш погляд, на це право? Свої думки обґрунтуйте.
2. «Заповіт» Т. Шевченка на момент написання поезії — це міф чи реальність? Власні міркування доведіть.
3. Поезія «Заповіт» починається рядком:
а) «Як умру, то поховайте»;
б) «Поховайте та вставайте»;
в) «Як понесе з України».

Картка № 3
1. Чим, на ваш погляд, пояснити популярність «Заповіту» Т. Шевченка не тільки на території України, але й за її межами?
2. Доведіть, що вірш «Заповіт» Т. Шевченка — програмне поетичне звернення до сучасників і майбутніх поколінь.
3. Симфонічну поему «Заповіт» (за мотивами твору Т. Шевченка) написав:
а) Г. Глієр;
б) К. Стеценко;
в) Б. Лятошинський.

VІІ. Підсумок уроку
«Заповіт» Тараса Шевченка — це програмний твір поета, неповторний поетичний заповіт у світовій поезії, з яким він звернувся до сучасних йому і всіх наступних поколінь народу. Тому він став у центрі його творчості, і «гідно увінчує той стан духовного зростання Шевченка, який дістав у літературі назву періоду «трьох літ»… є неначе епілогом до поезії 1843–1845 років». До 1845 року історія української і всеслов’янської поезії не знає такого недвозначного заклику до боротьби проти царизму. Він вів за собою народ до вершини матеріального і культурного життя. Слід, залишений «Заповітом» Шевченка у духовному житті нашого народу, не має аналогій.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

ІХ. Домашнє завдання
Скласти «доміно» до життєвого шляху А. Чайковського, знати зміст І, ІІ частин твору «За сестрою».

 

Урок № 18 АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ. КОРОТКО ПРО МИТЦЯ. «ЗА СЕСТРОЮ». ІДТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ З ПОЗИЦІЙ ГУМАНІЗМУ, 7 клас, українська література

Мета:ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом А. Чайковського, розпочати роботу над ідейним змістом твору «За сестрою» (І, ІІ част.), з’ясувати історію написання повісті; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, робити ґрунтовні висновки; активізувати словник учнів; формувати кругозір, світогляд; виховувати пізнавальний інтерес до творчості А. Чайковського, почуття любові до рідного краю, народу, гордості за свою Батьківщину.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Обладнання:портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

 

ХІД УРОКУ № 18 АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ. КОРОТКО ПРО МИТЦЯ. «ЗА СЕСТРОЮ». ІДТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ З ПОЗИЦІЙ ГУМАНІЗМУ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• З якими загарбниками боровся український народ?
• Що вам відомо про монголо-татар?
• Чому наш народ непереможний у боротьбі із завойовниками?
• Яких видатних ватажків — оборонців Батьківщини ви знаєте? Чим вони прославилися?
• Прокоментуйте висловлювання О. Довженка: «Без минулого немає майбутнього».
• Чому українці цінують ті надбання, які наші предки вибороли у жорстокій боротьбі з ворогом, жертвуючи власним життям?
• Як ви ставитеся до своїх рідних, друзів? Чи завжди знаходите порозуміння? Власну відповідь прокоментуйте.

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Опрацювання матеріалу теми уроку

Історична проза А. Чайковського будила (й будитиме далі!) любов до книжки, до історії свого народу та його козацької слави, до завзяття і відваги, побратимства, безоглядної самопожертви, але самопожертви розумної, виваженої любов’ю до своєї землі й народу.
В. Яременко

Жити — вітчизні служити.
Народна мудрість

 

1. Життєвий і творчий шлях А. Чайковського. Матеріал для вчителя

АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ (1857–1935)
Народився в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, виховувався в родичів. Значну роль у його дитинстві відіграла бабуся. Від неї наслухався казок, легенд, переказів про минуле свого краю, навчився читати. У гімназії зацікавився історією та культурою України, очолив таємний молодіжний гурток. Тоді ж і спробував писати художні твори. Після закінчення Львівського університету працював адвокатом, займався просвітницькою діяльністю. В роки національно-визвольних змагань був на боці Центральної Ради, входив до уряду Західноукраїнської Народної Республіки. З 1919 р. жив у м. Коломиї, де й помер від важкої хвороби.
Його перші книжки оповідань, повістей, гуморесок були позитивно оцінені І. Франком, М. Коцюбинським. А такі твори, як «Олешка», «В чужім гнізді», «За сестрою», «Козацька помста», «Сонце заходить», «Богданко», «Сагайдачний», мали широкий читацький резонанс не лише в Україні — виходили друком у Відні, Празі, Кракові, у США та Канаді.

 

2. Теорія літератури

2.1. Героїко-романтична повість.
•Повість— прозовий жанр описово-оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. За обсягом повість більша, ніж оповідання, і ширше зображує людське життя, охоплюючи низку його епізодів, які складають період життя головного персонажа. У ній більше подій і дійових осіб; почасти вирізняється хронологічний розвиток сюжету та відповідна побудова композиції. Частіше за все це історія життя людини, розказана або від особи автора, або від особи самого героя. Значення терміна протягом кількох століть змінювалося.
•Романтичний (твір)— виявляється у показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає у боротьбу.
•Героїчний (твір)— прагнення показати велич людини (героя), яка здійснює подвиг, щось неможливе, ризикуючи; утвердження величі подвигу.
•Героїко-романтична повість— епічний твір середнього розміру, в якому діє герой (чи кілька героїв) ідеальний, духовно багатий, він намагається вступити у боротьбу за справедливість, правду і прагне це довести на прикладі конкретних вчинків, справ.

2.2. Романтичний герой— людина, яка є частиною всеосяжної природи, вона індивідуально-самоцінна, неповторна: паралельне зображення природи й людини. Ідеал суспільно активної, діяльної людини; риси позитивного героя — відданість інтересам України, хоробрість, здатність до самопожертви, патріотизм.

2.3. Композиція(від лат. сompositiv — укладання, поєднання) — співвідношення частин твору, яке відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя; послідовна вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і жанровою формою. Притаманна будь-якому творові.
Складовою частиною композиції є сюжет.
Він складається з таких елементів: експозиції, зав’язки, розвитку дії, кульмінації, розв’язки.
•Експозиція— частина твору, в якій повідомляється про час і місце подій, про обставини, які стали причиною конфлікту (початкова ситуація). Експозиційні відомості можуть викладатися на початку твору, даватися після зав’язки, бути відсуненими в глиб твору.
• Якщо експозиція дається на початку твору, вода буде прямою, після зав’язки — затриманою, на кінці твору — зворотною.
•Зав’язка дії— подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні події. Зав’язка підводить читача до розуміння проблеми, поставленої у творі.
•Розвиток дії (перипетії)— частина твору між зав’язкою і кульмінацією, де письменник показує шлях розв’язання конфлікту. Це найбільша частина твору, в якій відображається хід подій.
•Кульмінація(від лат. culmen — вершина) — момент найвищого напруження дії, вершина дії, вершина конфлікту; кульмінація виявляє основну проблему твору та характери героїв гранично ясно; після неї дія послаблюється.
•Розв’язка— те місце у творі, де показано результати кульмінаційного зіткнення між персонажами, розвиток дії завершується.
В літературному творі також є і позасюжетні елементи:
• різноманітні описи (портрети, пейзажі, інтер’єр);
• висловлювання дійових осіб (діалоги, монологи);
• ліричні відступи.

3. Андрій Чайковський «За сестрою»

3.1. Історія написання твору.
Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.

3.2. Тема: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.

3.3. Ідея: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників.

3.4. Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість допоможе подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.

3.5. Жанр: героїко-романтична повість.

3.6. Проблематика повісті:
• батьки і діти;
• життя і смерть;
• радість і трагедія;
• відповідальність і безпечність;
• вірність і зрада;
• добро і зло;
• щирість і хитрість, улесливість, підступність.

3.7. Робота над І розділом твору.

3.7.1. Виразне читання або переказування окремих цікавих епізодів з розділу.

3.7.2.Тема:зображення життя мешканців села Спасівка до нападу татар та знищення спасівчан загарбниками.

3.7.3.Ідея:засудження жорстокості, жаги до збагачення, насильства (татарва).

3.7.4.Основна думка:неуважність одного загубила життя багатьом.

3.7.5.Композиція:
Експозиція:знайомство з мешканцями села Спасівка, умовами їх життя.
Зав’язка:розповіді діда Андрія про татарву, лихо, яке вони чинять.
Кульмінація:татари спалили Спасівку, а мешканців — повбивали, решту — забрали у полон.
Розв’язка:Павлусеві єдиному із спасівчан вдалось втекти від загарбників.

3.7.6. Сюжет.
Розповідь про мешканців села Спасівка: звичаї, обряди, особливості поселення, взаємостосунки, діяльність.
Серед спасівчан — родина Судаків (дід Андрій, його син Степан з жінкою Палажкою, два сини — Петро і Павло, дочка Ганна).
Павло — розбишака, завжди захищав сестру Ганну. Під час нападу татарви село Спасівка згоріло, його мешканців або вбито, або забрано в полон. Павлусеві вдалося втекти від загарбників, він вирішує розшукати сестру і визволити її з полону.

3.7.7. Обговорення змісту І розділу за питаннями.
• Що вам відомо про татар з твору І. Франка «Захар Беркут»?
• Яким ви уявляєте село Спасівку? Як про це зазначено у творі? («На правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, лежало українське село Спасівка. Так само була схожа своїм зверхнім виглядом на інші села: такі самі хати з дерева та глини, вкриті соломою або очеретом. Хати стояли рядком, віконцями на південь, оточені огородами та садками. Посередині села велика площа-майдан, на якій стояла невеличка дерев’яна церква, а побіч неї вбоге попівство. Не було тут видно зверху ніякої заможності. Кожен клав таку хатку, щоб легше перед стужею та спекою захиститися, а більш нічого»)
• Що мав на увазі А. Чайковський зазначаючи, що… то були страшні часи татарських набігів на Україну?
• Як люди ставилися до спорудження своїх хат? Чому? («Ніхто і не думав витрачатися на будову гарних домів з хоромами, бо ніхто не знав, що завтра станеться, чи його праця відразу не спопеліє»)
• Де саме споруджували люди хати? З чим це було пов’язано? («У тих часах вибирали люди під свої оселі такі місця, які, на їх думку, давали б найпевніший захист перед ворогом та в яких можна б знайти найвигідніші умови до життя: отож недалеко від води або над водою, а відтак близько коло лісу або очерету, де б, на випадок татарського набігу, найбезпечніше було сховатися або звідки можна було легко втекти від поганської неволі»)
• Чому село було названо Спасівкою? («Спасівчани зайшли сюди з-за Дніпра також після татарського погрому, а тому що зупинились на тому місці на самого Спаса, тож і прозвали своє село Спасівка»)
• Через що, на ваш погляд, А. Чаковський називає свій твір оповіданням, хоча за жанровою спрямованістю цей твір повістю?
• Яким чином мешканці одного села інформували людей інших місцевостей про набіги татар? («До того ще вони умовились із сусідніми селами, щоб у кожному були наготові бочки зі смолою, які на випадок татарського набігу треба було запалити або тим способом повідомити інших про небезпеку»)
• Чим славився рід Судаків? («…Не було між ними ні одного, який би не бував на Січі між низовим товариством. З цього виходило, що їх було мало»)
• Які стосунки були між Павлусем і Ганною? («Павлусь і Ганна любилися дуже. Він її вчив потай від діда тих усіх штук, яких навчився від дідуся, бо дідусь часто повторював, що це не жіноче, а козацьке діло.
• …Завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло, і, здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив»)
• Як селяни ставилися до проведення свят? Про що це свідчить?
• Через що Павлусь боровся зі старшим за себе хлопцем? («Не зачіпай Гані. Ніхто не сміє її торкнути, а то поб’ю»)
• Про що відбулася розмова між дідом Андрієм і вартовим Филимоном?
• Як мешканці села сприйняли церковний дзвін на тривогу? Прочитайте про це. («Діти стали плакати, а дід вибіг прожогом з хати…
• Надворі стало ясно від пожежі. Ціле село прокинулося. Люди з криком, галасом та зойками стали рятувати свою мізерію. Виганяли товар зі стайні та виносили з хат свої пожитки.
• Діти плакали, жінки голосили. Козаки кликали один одного, та ніхто нікого не слухав. Кожен робив як знав, а дехто-таки не знав, що йому робити, і стояв без діла»)
• Чому крик «Аллах! Аллах!» розгублені від пожежі спасівчани сприйняли по-особливому? («Цей крик був такий могутній і дикий, що приглушив усі крики та зойки в селі. Та не те що приглушив, але від того чортового крику усе в селі притихло. Все замовкло, ніби зачароване. Навіть товар занімів. Кожний стояв мов закам’янілий і не знав що робити… Здавалося, що якась чорна, як ніч хмара, впала на землю і суне лавою з двох боків у село»)
• Як родина Судаків боронилася від татар?
• Через що татари намагалися не вбивати жінок?
• В чому виявилась мужність Палажки, захищаючи дітей від поневолювачів? («…Палажка стала оборонятися кулаками, мов довбнями, і зубами.., мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти»)
• Опишіть, як «панували» татари у беззахисному селі? («Татари порізали або пов’язали тих, що були на майдані, а тепер ганяли за дівчатами, ловили їх, в’язали та звозили в одно місце коло церкви. Деякі кинулися зганяти товар, ловити коней та грабувати. …Татари стали витягати козацькі вози, запрягали пійманих волів та вантажити награбоване добро.., розбивали сокирами скрині і витягали гроші та ліпшу одежу, а все інше викидали у вогонь»)
• В якому стані перебував Павлусь від побаченого ним, що робили татари? («Йому ще шуміло в голові від татарського удару. Голова боліла. Він знав, що це не сон, а все ж таки не міг зрушити з місця, так задерев’янів увесь»)
• Яким чином Павлусь переховувався від татар?
• Що відчував Павлусь під час власної небезпеки? Як би ви повели себе на місці хлопця?
• Яка небезпека очікувала хлопця, коли той тікав від татар?
• Що було характерним для татарського коня? («…Татарський кінь уміє по-майстерному плавати, і хлопець не боявся анітрохи, що кінь утопиться»)
• Якими тепер уявляв хлопець татар всупереч розповідям діда? («Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе»)

3.8. Робота над ІІ розділом повісті.

3.8.1. Виразне читання окремих цікавих епізодів розділу.

3.8.2.Тема:знайомство Павлуся з козаком Непорадним, зустріч хлопця зі своїм братом Петром.

3.8.3.Ідея:уславлення козацької доброти, чуйності, благородства; поважного ставлення одне до одного.

3.8.4.Основна думка:
1) Свиридова могила — місце, що єднає минувшину і час, який відбувається у творі.
2) Сила і мужність козаків у їх згуртованості, підтримці одне одного, взаєморозумінні.

3.8.5.Композиція.
Експозиція:опис українського степу, розповідь про роль Свиридової могили для козаків, знайомство з козаком Семеном Непорадним.
Зав’язка:незвичайна зустріч Непорадного з Павлусем.
Розвиток подій:опис побуту і дозвілля козаків.
Кульмінація:зустріч Павлуся з братом Петром.
Розв’язка:після перепочину козаки вирішують здійснити наступ на татар.

3.8.6.Сюжет.
Опис українського степу. Розповідь про роль Свиридової могили для козаків. Семен Непорадний знімає з коня пораненого Павлуся, надає йому притулок.
Приїзд козацького загону, в якому служив Петро, брат Павлуся. Зустріч братів. З розповіді Павлуся Петро дізнається про пожежу в Спасівці та трагічну долю своїх рідних. Дід Панас лікує Павлуся. Козаки вирішують вранці наздогнати татарське військо і здійснити напад на нього.

3.8.7. Обговорення змісту ІІ розділу повісті за питаннями:
• Яким уявлявся степ Павлусю? («Оболонь вкрита травою, що вам сягає до пояса. Між травою квіти аж хапають за очі своїми кольорами. А гляньте довкола себе… Ніде краю не видно. Обрій неба, наче вижолоблена півкуля, кругом вас далеко спочиває на землі. Ніде ні лісу, ні гори, лише мурашники видно. А поїдете десять миль в який-небудь бік — те саме й те саме… ні краю, ні берега») Для чого, на ваш погляд, А. Чайковський так докладно описує красу степу?
• Яке значення мала Свиридова могила для козаків? («…Старші козаки знали, де стоїть Свиридова могила, і кожний до неї потрапить, хоч би і вночі. Тому-то частенько козаки умовлялись збиратися на Свиридову могилу як на місце, де можуть напевно з’їхатися. Тут і річка під боком, де можна напоїти, і трава тут краща для випасу, і кущі над річкою, де при нагоді і сховатися можна»)
• Що означала заграва, яку побачив козак на заході вранці? Як він зреагував на неї?
• Знайдіть у творі опис зовнішності козака Семена Непорадного. («…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена та на грудях широко розхристана. Звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди. Миючись, засукав рукави поза лікті й показав жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки») Про що він свідчить?
• Які імена отримували козаки на Січі? («На Січі давали кожному ймення, з яким не розлучався вже до смерті. Хоч би як козака негарно назвати, він цього не соромиться. Козаки говорили: «Не ймення тебе красить, а ти його краси». Найбільш чванився козак тим, коли на ділі довів, що він не є таким, яким його при першій нагоді прозвали»)
• Через що Непорадний не розводив увечері вогню?
• Як Павлусь зустрівся з Непорадним? Про що хлопець розповів козакові?
• Для чого, на вашу думку, татари, коли захопили село Спасівку, запалили його з чотирьох боків?
• Яку допомогу надав козак Непорадний Павлусю?
• На підставі чого Непорадний вирішив, що для татарина основною цінністю був не втікаючий Павлусь, а кінське сідло?
• Як відбулася зустріч Непорадного з півсотнею козаків?
• Чим був корисний дід Панас у козацькому гурті? («…Стріляв з рушниці так, що птиці під час льоту не промахнув. До того він знав лічити рани зіллям, та через те радо приймали до гурту»)
• За яких обставин Павлусь зустрівся зі своїм братом Петром? Про що між ними відбулася розмова?
• Чому дід Панас застеріг козаків від необдуманого нападу на татар? («Та ось воно говориться: не скачи у воду, як не знаєш броду. Ми не знаємо, скільки поганців є. Я гадаю, що їх буде більше, як нас. Коли б менше, вони б не наважилися нападати на Спасівку»)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

І розділ твору

1. Село Спасівка знаходилося на правому березі:
а) Самари;
б) Дніпра;
в) Каяли.

2. Яка історична епоха відображена у творі?
а) Кріпацтва;
б) боротьби українського народу з монголо-татарами;
в) сучасність.

3. Посередині села можна було побачити:
а) велику крамницю;
б) дерев’яну школу;
в) дерев’яну церкву.

4. На місці, де розбудувалося село Спасівка, ріс:
а) густий ліс;
б) терновий гай;
в) яблуневий сад.

5. Через що село називалося Спасівкою?
а) Люди оселилися саме на свято Спаса;
б) на честь героя-спасителя;
в) оскільки жінки цього поселення пекли найсмачніші паски.

6. Спасівчани мали славні на цілу Задніпрянщину:
а) пасіки;
б) ліси і гаї;
в) грушеві сади.

7. Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до:
а) ведення домашнього господарства;
б) ковальської справи;
в) лицарського ремесла.

8. У минулому дід Андрій був:
а) гончарем;
б) ковалем;
в) козаком.

9. Хто із святих мав захистити городину від сарани?
а) Микола;
б) Покрова;
в) Василь.

10. Що сталося з дідом Андрієм внаслідок боротьби з татарами? Його було:
а) забрано в полон;
б) вбито;
в) покалічено.

11. Яким чином Павлусь віднайшов можливість утекти від татар?
а) Переліз через огорожу села;
б) переховуючись тернових кущах;
в) за допомогою коня, який лишився без догляду загарбників.

12. Чому дозорець-татарин побачив втікаючого Павлуся? Бо хлопець:
а) був у білій сорочці;
б) голосно вигукував про помсту ворогові;
в) коли біг, розбив глек.

ІІ розділ твору

1. Про красу українського степу люди:
а) співали у піснях;
б) складали поезії;
в) розповідали багато цікавого.

2. Свиридова могила — це місце, де:
а) козаки частенько могли з’їхатися для зустрічі;
б) сховані татарські скарби;
в) можна було побачити безліч красивих квітів.

3. На Січі Семен Непорадний славився:
а) чоловічою красою;
б) неабиякою силою;
в) вмінням красиво співати і розповідати цікаві легенди.

4. Непорадним Семена називали через те, що він:
а) був небалакучим;
б) помилявся у своїх порадах;
в) в якійсь зустрічі з татарином не вмів собі дати ради.

5. Ймення козакам давали:
а) на Січі, ні у кого про це не питаючи;
б) під час церковної служби;
в) старці, які брали участь у військових похоронах.

6. Прокинувшись вранці, Непорадний вирішив приготувати:
а) уху;
б) кашу;
в) суп.

7. У сідлі коня, на якому Павлусь втік від татар, Непорадний знайшов:
а) гроші;
б) золоті речі;
в) смарагдове каміння.

8. Козаки до свого гурту прийняли січового діда Панаса, бо він:
а) знав, яким зіллям лікувати рани;
б) потребував сторонньої допомоги;
в) вмів смачно готувати їжу.

9. Серед козаків Павлусь зустрівся з:
а) козаком-земляком;
б) братом Петром;
в) хлопцем такого віку, як він:

10. Який художній засіб використав автор у фразі: «Ось чого Петро сумний був, мов сова в полудень»?
а) Інверсію;
б) метафору;
в) порівняння.

11. Скільки козаків приїхало до місця перебування Непорадного?
а) Сто;
б) п’ятдесят;
в) тридцять один.

12. Кому з героїв твору належить наступна думка: «Я бачу, що в татар вартніше сідло, ніж сам кінь з татарином»?
а) Діду Панасу;
б) Семену Непорадному;
в) діду Андрію.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Доведіть, що свої помешкання люди села Спасівка будували для власної зручності, захищаючись від татар.
2. Чому, на ваш погляд, козаки говорили: «Не ймення тебе красить, а ти його краси». Висловлюючись, наведіть переконливі обґрунтування.
3. Художній засіб, який А. Чайковський використав у фразі: «Сонце ж уже підійшло високо й озолотило своїми променями степ», називається:
а) анафорою;
б) епітетом;
в) метафорою.

Картка № 2
1. Дослідіть, яке значення мав дід Андрій у вихованні свого внука Павлуся? Свої думки підтвердіть, посилаючись на зміст твору.
2. Чому, на ваш погляд, А. Чайковський називає могили в степу дорого-вказами? Чи була такою Свиридова могила? Власні думки обґрунтуйте, наводячи переконливі факти з твору.
3. Скільки років було діду Панасу?
а) Вісімдесят;
б) дев’яносто;
в) сто.

Картка № 3
1. Доведіть, що козак Семен Непорадний — добра, щира, милосердна людина. Власні міркування підтвердіть фактами з твору.
2. Вмотивуйте, через що дід Панас, зважаючи на свій вік, виявляв бажання постійно перебувати у гурті козаків і пересуватися з ними?
3. Дід Панас «волочився з козаками, граючи на…»:
а) скрипці;
б) бандурі;
в) сопілці.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ, ІV розділів повісті, підготувати (за бажанням) малюнки на одну з тем:
«Краса українського степу»;
«Щасливе життя мешканців села Спасівка»;
«Мій улюблений герой повісті».

 

Урок № 19 А. ЧАЙКОВСЬКИЙ «ЗА СЕСТРОЮ». НАПРУЖЕНИЙ ДИНАМІЧНИЙ СЮЖЕТ ГЕРОЇКО-РОМАНТИЧНОЇ ПОВІСТІ, 7 клас, українська література

Мета:продовжити роботу над опрацюванням ідейно-художнього змісту повісті, зокрема проаналізувати ІІІ, ІV розділи твору; дослідити і виявити особливості динаміки сюжету «За сестрою»; розвивати творчу уяву, здібності, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; збагачувати активний словник учнів; формувати їх кругозір; виховувати у школярів на прикладі лицарських чеснот героїв твору, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет А. Чайковського, учнівські малюнки до твору, текст повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 19 А. ЧАЙКОВСЬКИЙ «ЗА СЕСТРОЮ». НАПРУЖЕНИЙ ДИНАМІЧНИЙ СЮЖЕТ ГЕРОЇКО-РОМАНТИЧНОЇ ПОВІСТІ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання
Огляд учнівських малюнків з відповідним коментарем.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Відповісти на питання на тему «Сторінками життя і творчості А. Чайковського»

1. Назва одного з творів письменника. («Богданко»)
2. Країна, в якій твори А. Чайковського мали широкий читацький резонанс. (Канада)
3. Посада, яку обіймав майбутній письменник після закінчення Львівського університету. (Адвокат)
4. Місто, де народився А. Чайковський. (Самбір)
5. Жанр твору «За сестрою». (Повість)
6. Письменник, який позитивно оцінив перші твори А. Чайковського. (Коцюбинський)
7. Ім’я письменника. (Андрій)

 

2. Бесіда за питаннями
• Дайте визначення сюжету художнього твору. Назвіть його складові.
• Що впливає на розвиток сюжету твору «За сестрою» А. Чайковського?
• Як реальні події у творі влучно переплітаються з художнім вимислом письменника?
• Якими у творі зображені козаки? Що нового ви про них дізналися?
• Як козаки ставляться одне до одного? Про що це свідчить?
• Чи хотіли б ви стати козаком? Чому? Відповідь обґрунтуйте.

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

V. Основний зміст уроку
…Той любов’ю повниться, хто рідну землю має під собою.
М. Вінграновський

 

Роде мій красний, роде мій прекрасний.
Народна творчість

 

Або волю добути, або дома не бути.
Народне прислів’я

1. Опрацювання змісту ІІІ розділу твору

1.1. Виразне читання найцікавіших, на думку учнів, епізодів.

1.2. Тема:зображення кмітливості, винахідливості, спритності Непорадного при захопленні у полон татарина.

1.3. Ідея:засудження хитрості, підступності ворога (татарин); уславлення прагнення козацтва йти у бій з поневолювачами, захищаючи рідну землю, свій народ.

1.4. Основна думка.
1) Тільки в злагоді, впорядкованості, дружній підтримці, порозумінні між козаками — сила запорожців.
2) «Хай буде один ватажок, бо де дві ґаздині, там хата неметена».

1.5. Композиція.
Експозиція:татарин тишком-нишком пробрався до козацького табору, коли запорожці відпочивали.
Зав’язка:С. Непорадний за допомогою аркана спіймав татарина, тим самим зберігши життя багатьом козакам.
Кульмінація:сутичка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою; хитрість татарина з приводу обміну сідла у Павлуся.
Розв’язка:козаки вирушили у похід, щоб забрати у татар награбований ясир.

1.6. Сюжет.
Під час відпочинку козаків до їх табору наближався татарин. Він хотів всіх перерізати, але його вислідив і спіймав Непорадний за допомогою аркана. Полонений татарин розповів про напад орди на Спасівку.
До козаків прибув загін на чолі із сотником Андрієм Недолею. Між Андрієм і Остапом виникла сварка стосовно того, хто буде керувати козацьким військом.
Татарин має велике бажання обмінятися з Павлусем сідлами. Хитрість і підступність татарина викриває козак Непорадний.
Козацтво вирішує вийти у похід на татар, користуючись інформацією полоненого.

1.7. Обговорення змісту ІІІ розділу за питаннями:
• Як Непорадний вислідив татарина? («Непорадний сховався в траву, аби його не помітив ніхто, і пильно зиркав за татарином. Коли він наблизився до могили, Непорадний держав уже на поготові рушницю…»)
• Для чого татарин з’явився у козацькому таборі? Якої шкоди він хотів йому завдати? («Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос»)
• Яким чином С. Непорадний захопив ворога у козацькому стані? («Арканом фуркнув у повітрі, став блискавкою розгортатися і впав на голову татарина, коли той брав ножа із зубів у руку. У Непорадного бігали руки, як у ткача. Він великими куснями стягав аркан до себе, а відтак сіпнув з усієї сили, і татарин упав горілиць на землю. …Миттю підскочив до нього… Скрутив татарина з усієї сили»)
• Чому С. Непорадний намагався боротися із татарином без допомоги товаришів?
• Для чого дід Панас пропонував козацтву залишити татарина живим? («Живий все ж більшу ціну має, ніж мертвий, не руш його»)
• Чим козаки залякали татарина? («Хочеш бути живий, то говори правду, про що тебе буду питати, а то буде з тобою лихо. Козаки не знають жартів. Не то щоб тебе вбили, ще мучитимуть спочатку. …Трохи припечемо п’ятки, то скаже, все виспіває»)
• Що розповів полонений татарин козакам про напад орди на Спасівку? («Ми були цієї ночі в Спасівці. В нашому загоні було чотириста чоловік. Ватажкував нами славний Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Девлет-гірея. Ми пішли на Вкраїну на свою руку грабити й брати ясир. Що зі Спасівкою сталося, чи багато взяли бранців, я не знаю, бо я стояв за частоколом на варті…
• Ми знали про Спасівку, що там живе багатий люд. Це донесли нам крамарі, татари. На це село ми довго збиралися. Де тепер наш кіш, я не знаю. Мабуть, додому повертається»)
• Через що виникла суперечка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою?
• Як ви ставитеся до діда Панаса? Чому?
• Для чого полонений татарин запропонував Павлусеві обмінятись сідлами? Чому це не відбулося? (Непорадний татарину: «Тобі не побратимства хочеться, а червінців, що в сідлі заховані, ось що!»)
• Що вирішили козацькі ватажки, отримавши інформацію від полоненого татарина? («…Постановили підійти під татарський кіш»)

2. Робота над змістом ІV розділу повісті

2.1. Переказ учнями улюблених епізодів з розділу.

2.2. Тема: зображення битви козацтва з татарами, в результаті якої перемогу отримали запорожці.

2.3. Ідея: уславлення мужності, героїзму, винахідливості козаків, їх любові до рідного краю, народу; засудження підступництва, жорстокості татар.

2.4. Основна думка: сила козаків у їх завзятості, рішучості, прагненні здобути перемогу над ворогом, жертвуючи своїм життям.

2.5. Композиція.
Експозиція:розмова Павлуся з Петром перед битвою.
Зав’язка:за допомогою полоненого татарина козацтво підступило до татарського ківша.
Розвиток дії:битва козаків з татарами.
Кульмінація:перемога козацтва, полонений молодий Мустафа-ага.
Розв’язка:полонений татарин отримує волю.

2.6. Сюжет.
Хвилювання Павлуся перед битвою. Під час військових подій Петро намагається бути з братом.
Козаки у стані ворога. Битва. В бою гине Тріска, багато козаків. Поховання загиблих. Перемога над ворогом. В полон до козаків потрапляє молодий Мустафа-ага.
С. Непорадний відпускає полоненого ним татарина на волю.

2.7. Бесіда за питаннями:
• Якою уявляв Павлусь битву козаків з татарами? («Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці»)
• Про кого турбувався Петро перед боєм? («Ти, братику, вважай, аби де в купу не попав. Держися сотника або діда Панаса. Держи добре коня») Чому? («Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей. Хлопцеві саме тепер треба опіки, а йому честь козацька не дозволяє остатись позаду та пильнувати брата»)
• В чому виявилася радість Петра перед боєм?
• Погодні умови сприяли чи перешкоджали битві козаків з татарами? («Був полудень. Сонце страшенно пекло. І коні, і люди попріли. Земля гуділа глухо від кінського ступання. Коні обганялися довгими хвостами та головами від мух, що роєм літали над ними»)
• Через що козаки не змогли зненацька захопити татарський табір? («Татари, не побачивши на могилі дозорця, затривожились…»)
• Яким ви уявили татарський кіш? Виразно прочитайте, як про це зазначено у творі. («Перед ним був татарський кіш. Коні лежали в траві. За ним стояли рядком козацькі вози. До возів з другого боку поприпинані були воли, що лежали в траві. А далі стояли татарські гарби поміж татарами»)
• Чим був вражений Павлусь після бою? («Він побачив те, що дідусь йому розказував, і це показалось правдою. Тепер татари не здавалися йому такими страшними, як учора. Козаки сильніші. Коли б так було вчора, не вбили б вони дідуся й маму, не взяли б сестру в полон»)
• Яку тактику обрав Тріска під час бою?
• Як під час битви відображена завзятість, взаємопідтримка козаків?
• Стисло опишіть битву козаків із татарами.
• Як повів себе полонений молодий Мустафа-ага? («Не смій, гяуре, зневажати його світлість хана ханів, бо він вас усіх переріже або в полон візьме»)
• Чому полонений молодий Мустафа-ага, на думку Недолі, мав велику цінність? («Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога. Полковник наказав мені неодмінно дістати якого знатного татарина. Від нього він гадає дізнатися дещо про намір орди»)
• Яким чином здійснювалося поховання козаків? У чому особливість цього ритуалу? («Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер складали їх на дно ями так обережно, як мати кладе скупану дитину в колиску. Голови понакривали червоними китайками. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі»)
• Що здобули козаки після перемоги над татарами? («З цієї битви здобули козаки чимало користі. У татар знайшли багато червонців, талярів, піймали більше сотні добрих коней і забрали татарську зброю»)
• Чому Непорадний відпустив полоненого татарина? Як на це зреагував сам татарин? («Татарин радів дуже. Він не надіявся такого кінця і почув себе дуже щасливим»)

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

ІІІ розділ повісті

1. Непорадний був митцем:
а) гарно співати;
б) смачно готувати їжу;
в) орудувати арканом.

2. Під час боротьби з татарином С. Непорадний не хотів:
а) виявити свою слабкість;
б) думати про власну смерть;
в) застосовувати ніж.

3. Серед гурту козаків татарську мову знав:
а) Петро;
б) дід Панас;
в) Семен Непорадний.

4. Скільки чоловік налічував татарський загін, що здійснив набіг на Спасівку?
а) Тисячу;
б) чотириста;
в) сімсот.

5. Чому татари напали на мешканців Спасівки? Оскільки спасівці:
а) не оплачували їм податків;
б) були багатими;
в) провокували їх на це.

6. Загоном татар, що здійснили набіг на татар, керував:
а) Ібрагім;
б) Гасан;
в) Мустафа-ага.

7. Андрій Недоля за необережність козаків у степу назвав їх:
а) пташенятами;
б) чабанами і крамарями;
в) безпечними і неорганізованими.

8. На думку діда Панаса, «де дві ґадзині, там…»:
а) постійні сварки і лайка;
б) злагода і щастя;
в) хата неметена.

9. Воєнною здобиччю С. Непорадного був татарський:
а) ніж;
б) кінь;
в) амулет.

10. Павлусь і татарин домовились між собою про те, що:
а) хлопець віддасть йому сідло;
б) вони обміняються конями;
в) татарин допоможе Павлусю знайти сестру.

11. Татарин наближався до обозу, як:
а) лис;
б) кіт;
в) вовк.

12. На думку татарина, коли людина спить на сонці, то:
а) її тіло засмагне або обгорить;
б) сон її важкий;
в) вона повинна мати при собі розряджену зброю.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІV розділ твору

1. Татари у творі названі:
а) демонами;
б) вовкулаками;
в) чортами.

2. Козаки йшли на бій з татарами, наче на:
а) свято;
б) зустріч з давніми знайомими;
в) рицарський турнір.

3. Що відчував Павлусь перед боєм козаків з татарами?
а) Радість і піднесеність;
б) байдужість до всього;
в) жах.

4. Тікаючи від татар, що палили Спасівку і знищували її населення, Павлусь встиг захопити:
а) печеного хліба;
б) бубликів з медом;
в) смажених пиріжків.

5. Яка річка протікала неподалік від місця зупинки татар?
а) Донець;
б) Самара;
в) Каяла.

6. Татарське військо перед боєм розташувалося:
а) колом;
б) півмісяцем;
в) невеличкими купами.

7. Кидаючись до бою, татари викрикували:
а) «Аллах!»;
б) «З нами Аллах!»;
в) «Бий русичів!»

8. Під час бою татари роїлися, мов:
а) бджоли;
в) шершні;
в) оси.

9. Після закінчення бою дід Панас:
а) відшукував у татар здобич;
б) пильнував коней;
в) перев’язував поранених.

10. Козаків татари називали:
а) русинами;
б) гаурами;
в) гіреями.

11. Після закінчення бою:
а) козаки пограбували татар;
б) татари поранили Павлуся;
в) у полон до козаків потрапив молодий Мустафа-ага.

12. Після битви з татарами козаки здобули чимало користі, а саме:
а) піймали більше сотні добрих коней;
б) забрали килими;
в) визволили полонених.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Дослідіть, в чому виявилася мужність, винахідливість, кмітливість козаків під час бою з татарами? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
2. Поміркуйте, чи варті козаки поваги, слави у нашого народу? Яким ви уявляєте сучасного козака? Свої думки обґрунтуйте.
3. Підкрадаючись до поснулих козаків, татарин хотів:
а) порізати запорожців;
б) викрасти Павлуся;
в) забрати своє сідло.

Картка № 2
1. Охарактеризуйте С. Непорадного. Яке враження він справив на вас?
2. Прокоментуйте, що мав на увазі дід Панас, говорячи: «…Де дві ґаздині, там хата неметена». Свої міркування вмотивуйте.
3. «Гей, козаки! Уставайте! — кричав захриплим голосом Непорадний.— Маємо гостя». Про якого гостя йдеться мова.
а) Б. Хмельницького;
б) діда Андрія;
в) татарина.

Картка № 3
1. В чому, на ваш погляд, виявилась підступність, хитрість татарина? Чи бувають такі «татарини» у нашому суспільстві? Власні думки обґрунтуйте.
2. Дайте власну оцінку поведінці козаків під час бою з татарами. Через що вони подолали ворожу силу? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору та власні спостереження.
3. Між якими героями твору відбулася сварка у козацькому середовищі?
а) Остапом Тріскою та Андрієм Недолею;
б) дідом Панасом і Семеном Непорадним;
в) Андрієм Недолею та Петром.

VІІ. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями
• Які епізоди твору вас найбільше вразили? Чому?
• Чи хотіли б ви бути героями цього твору? Свою відповідь вмотивуйте.
• Якому герою повісті ви симпатизуєте, а до якого ставитеся зневажливо? Власний вибір обґрунтуйте.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

ІХ. Домашнє завдання
Ознайомитися із змістом V, VІ розділів повісті, вміти висловлювати свої думки про вчинки та поведінку героїв твору.

 

Урок № 20 А. ЧАЙКОВСЬКИЙ «ЗА СЕСТРОЮ». БЛАГОРОДСТВО, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, МУЖНІСТЬ, ВІРНІСТЬ, ЖИТТЄЛЮБСТВО ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ, 7 клас, українська література

Мета:продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на V, VІ розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу-патріоту; розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості А. Чайковського, шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:портрет А. Чайковського, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 20 А. ЧАЙКОВСЬКИЙ «ЗА СЕСТРОЮ». БЛАГОРОДСТВО, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, МУЖНІСТЬ, ВІРНІСТЬ, ЖИТТЄЛЮБСТВО ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі гри «Найуважніший»

Завдання:визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза.
• «…Стала оборонятися кулаками, мов добнями, і зубами. Не могли її подолати, бо коли побачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов околоти». (Палажка)
• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». (Павлусь)
• «…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». (Семен Непорадний)
• «Йому було вісімдесят літ зроду, та хоч було спочити старим костям у якому зимовнику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою й співами».
• «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос… Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». (Татарин, який після опинився у полоні)
• «…Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». (Семен Непорадний)
• «Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, котрий прийшов сюди з першими поселенцями». (Старий Охрим)
• «…Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». (Дід Андрій)
• «В такім молодечім пориві зробив він не одно таке, за що хотіли його батьки покарати. Тоді він утікав або до діда в пасіку, або в тернину, звідки не вийшов би був нізащо в світі, хоч не раз був дуже голодний». (Павлусь)
• «…Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». (Петро)
• «Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч». (Татарський дозорець)
• «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогоднішня перемога». (Молодий Мустафа-ага)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Основний зміст уроку

Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається.
Народне прислів’я

 

1. Круглий стіл. Козацтво у творі А. Чайковського «За сестрою». Обговорення питань

• Хто є представниками українського козацтва у творі? (Родина Судаків, Семен Непорадний, Андрій Недоля, Остап Тріска, дід Панас)
• Що їх об’єднує? (Дружба, єдина мета, взаємодопомога, розуміння одне одного)
• Чому козаки намагаються досягти своєї мети, хоча це і досить складно?
• За якими правилами живуть козаки? Відповідь у формі гри «Карусель».
Наприклад:
• вірно служити народу, обороняти його від будь-якого ворога;
• допомагати один одному;
• бути чесним, благородним, відповідальним, мужнім;
• стійко витримувати військові труднощі;
• дотримуватися клятви.
• Яким у творі зображений рід Судаків?
• Для чого А. Чайковський приділяє у творі багато уваги Семену Непорадному?
• Що нового і цікавого ви дізналися читаючи цей твір з життя козаків ? (Надання ймення; вміння приготувати їжу; ритуал поховання)
• Які твори про козаків вам вже відомі? (І. Нечуй-Левицький — «Запорожці», О. Сенатович — «Малий Віз», І. Крип’якевич — «Малі козаки», «Бурсаки».
• Чи буде Павлусь у майбутньому козаком? Відповідь вмотивуйте.

2. Опрацювання змісту V розділу твору

2.1. Виразне читання окремих частин (уривків) розділу.

2.2. Тема: зображення визволення окремих спасівчан від татарської неволі, зустріч батька (Степана) з синами.

2.3. Ідея: віра Павлуся у можливість віднайти свою сестру — визволити її з поневолення.

2.4. Основна думка: тільки мужня, наполеглива, сильна духом людина здатна на великі звершення; віра, надія, любов — ось ті критерії, яких дотримується головний герой твору.

2.5. Композиція.
Експозиція:звільнення Степана Судака від татарських пут та його допомога іншим бранцям.
Зав’язка:втеча полонених спасівчан від татар, зустріч Степана із синами.
Кульмінація:Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
Розв’язка:шлях Павлуся на південний захід — до Криму.

2.6. Сюжет.
Степан Судак розпутує мотузку на руках і за допомогою ножа допомагає багатьом спасівчанам. Під час нападу козаків на татар бранці тікають до річки в очерет.
Зустріч Степана Судака з синами. Козаки переслідують татар.
Павлусь всупереч застереженням батька і брата вирушає у небезпечну подорож, щоб визволити рідну сестру з неволі.

2.7. Бесіда за питаннями:
• Як зреагували татари на раптовий напад на них козаків?
• Про що свідчить ставлення татар до полонених? Яким чином загарбники їх утримували? («…Розмістили бранців за їх вартістю. Дівчат та малих дітей окремо, жінок та козаків теж окремо. Усіх стерегли пильно і не розв’язували їм руки. Гіршу частину здобичі вели на мотузках рядом з кіньми»)
• Чому Степан Судак неволю сприймав гірше за смерть? («Степан не знав, що сталося з Ганною та Палажкою; не знав, чи вони живі, чи в неволі. Він волів би, щоб їх убили. При згадці про неволю в нього завмирало серце з болю»)
• Яким чином Степан визволився з пут мотузки і допоміг іншим? («На його радість, вузол попускав щораз більше. …Вкінці почув свої руки вільними. Не встаючи із землі, він вийняв обережно з кишені ножа і найближчому товаришеві розрізав мотуз. Ніж пішов по руках…»)
• Про що роздумували полонені втікачі, сидячі в очереті? («Всього тому доба, як кожен був щасливий у своїй хаті, серед любої сім’ї. Те щастя ніколи вже не вернеться»)
• Як козаки Недолі зустрілися із спасівчанами-бранцями? Виразно прочитайте.
• Що ви відчули, коли прочитали про зустріч батька з синами?
• Чим пояснити те, що козаки намагалися здійснювати напад на татар опівдні? («Ополудні найліпше нападати, бо і видно, і татарин лінивий від спеки, неповороткий»)
• Чому Павлусь постійно був знервований?
• Прокоментуйте, з чим пов’язано те, що Павлусь вперше у своєму житті зарубав людину — полоненого татарина? («Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру зарубали! Ось тобі, ось тобі!» «Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів»)
• Яка доля очікувала Ганну в полоні? Що про це розмірковував Павлусь? («Він знав… що то значить татарська неволя, в яку попала Ганна. Кожна дитина на Україні знала, що поганці виробляють з бранцями, як їх продають, мов товар, на базарі. І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар, як її поганці оглядають та торгують, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись»)
• Чому Павлусь потайки від усіх вирушає у дорогу, щоб наздогнати татар?
• Як наука діда Андрія допомогла Павлусю знайти вірний шлях до Криму? («Там і Крим лежить». «Ось це — Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь»)
• Чим пояснити пророкування козака Недолі стосовно того, що з Павлуся «кошовий буде»?

3. Робота над змістом VІ розділу повісті

3.1. Переказ окремих цікавих епізодів з твору.

3.2. Тема: зображення подорожі Павлуся під час пошуку сестри та лиха, яке з ним трапилося при зустрічі з харцизом Карим.

3.3. Ідея: возвеличення любові, вірності, мужності, винахідливості, великого терпіння (Павлусь); засудження жорстокості, підступності, зради, прагнення до збагачення (Харциз Карий).

3.4. Основна думка: на горі іншого свого щастя не збудуєш.

3.5. Композиція.
Експозиція:Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.
Зав’язка:сутичка між Харцизом і хлопцем.
Кульмінація:Карий продає Павлуся татарським купцям.
Розв’язка:страшний суд Гусейна над Карим.

3.6. Сюжет.
Павлусь розшукує сестру. Двічі зробив зупинку для перепочинку. Харциз Карий, який вислідив хлопця, не дав йому можливості подорожувати далі.
Злодій продає Павлуся татарам-купцям.
Карий раптово зустрічає козаків і намагається вдати із себе полоненого, що втік від татар. Гусейн впізнає Карого. Козаки дізнаються про долю Павлуся. Суд над харцизом, який чинить Гусейн.

3.7. Бесіда за питаннями.
• Яким ви уявляєте Павлуся-козака? Що про це зазначено у творі? («Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі»)
• Як можна охарактеризувати хлопця, який вирішив самостійно розшукувати свою сестру?
• Де Павлусь зробив першу зупинку для перепочинку?
• Яке значення має опис природи під час подорожі героя?
• Якими навичками повинен володіти подорожуючий? Чи є вони у Павлуся?
• Що приготував собі хлопець на вечерю, зупинившись вдруге? Прочитайте про це виразно. («…Павлусь докинув бадилля, полум’я спалахнуло, і він заходився коло риби. Він зарізав її ножем, випотрошив, посолив з усіх боків і поклав на грань. Відтак обертав її на всі боки, поки не спеклася як слід»)
• Як, на ваш погляд, Харциз вислідив хлопця? Відповідь умотивуйте.
• Чи мав можливість Павлусь втекти від харциза? Чому?
• Чому Павлусь розповів Харцизу про свої наміри під час подорожі?
• Яким чином Карий допоміг Павлусеві?
• Чи виправдалися слова Павлуся, адресовані Харцизу: «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає!»?
• Чим «прославився» Харциз на Україні? («Чимало було в нього гріхів на душі. Він показував татарам дорогу на Україну, крав козацьких коней, хлопців та дівчат, де вдавалося, і перепродував татарам»)
• Чому козаки не повірили Карому і його балачкам?
• Як поранений татарин охарактеризував Карого? («Він потурнак, татарам служить, людей продає»)
• Яку кару пропонували козаки вчинити над Карим?
• Чи можна засудити Гусейна за жорстокість по відношенню до Карого? Свою думку обґрунтуйте.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

V розділ повісті

1. Бранці здогадувалися, що їх незабаром визволять козаки, бо:
а) отримали звістку про це;
б) татари раптом сполошилися;
в) були впевнені у цьому.

2. Татарва кинулася до коней та зброї і вискочила з коша, почувши:
а) крики козаків;
б) свистілку;
в) гуркіт возів.

3. Про кого з полонених А. Чайковський зазначає: «Без шапки і босий, в одній свитині, із зв’язаними руками»?
а) Козака Недолю;
б) Степана Судака;
в) сина Мустафи.

4. Татари годували полонених, як:
а) худобу;
б) жеребців;
в) собак.

5. Для Степана Судака неволя:
а) не уявлялася страшною;
б) була гіршою за смерть;
в) випробовуванням на мужність.

6. Коли у татарському таборі виник переполох, полонені схопились і побігли до:
а) лісу;
б) розруйнованого міста;
в) берега річки в очерет.

7. Зустрівши своїх синів, Степан Судак назвав їх:
а) соколами;
б) орлами;
в) провісниками щастя.

8. В який час, на думку козаків, краще здійснювати напад на татар?
а) поночі;
б) ополудні;
в) вранці.

9. Тікаючи від козаків, татари рухалися до:
а) Криму;
б) Кавказу;
в) Туреччини.

10. Кожна дитина на Україні знала, що татари виробляють з бранцями, а саме:
а) годують ними хижих тварин;
б) продають, мов товар, на базарі;
в) примушують їх виконувати каторжну роботу.

11. Яким чином орієнтувався Павлусь, їдучи до Криму, щоб визволити з полону сестру?
а) Дивлячись на зорі;
б) за допомогою компасу;
в) покладався на татарського коня.

12. Хто з героїв твору пророкував, що Павлусь у майбутньому буде кошовим?
а) Недоля;
б) Степан Судак;
в) дід Андрій.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ розділ твору

1. Розшукуючи сестру, Павлусь їхав у напрямку:
а) північного заходу;
б) південного заходу;
в) сходу.

2. Яким чином хлопець намагався захистити себе від комарів?
а) Ватрою;
б) розганяв їх гілкою верби;
в) плигав на місці, розмахуючи руками.

3. Голодний Павлусь, вдруге зупинившись на перепочинок, на вечерю приготував собі печену:
а) рибу;
б) жабу;
в) гадюку.

4. Вранці хлопець прокинувся від того, що його хтось:
а) кликав;
б) сильно штовхнув;
в) поцілував у праву щоку.

5. «Бог тебе певно покарає!» — так вигукнув хлопець Харцизу за те, що він Павлуся:
а) побив;
б) продав татарам-купцям;
в) обміняв у татар на свою дочку.

6. Татари-купці їхали в Крим з:
а) Візантії;
б) Києва;
в) Одеси.

7. Який художній засіб використав автор твору у фразі: «Він заспівав, аж луна по степу пішла»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.

8. Зустрівшись з козаками, Харциз боявся, щоб:
а) у нього не забрали сідло коня з червінцями;
б) його хто не впізнав;
в) ті не звинуватили його у вбивстві діда Андрія.

9. Козаки пригостили голодного Харциза:
а) салом і кашею;
б) кількома сухарями і сушеною рибою;
в) печеним м’ясом.

10. Хто чинив суд над Харцизом Карим:
а) Гусейн;
б) Недоля;
в) Степан Судак.

11. Харциз Карий був потурнаком, тобто це той, хто:
а) служить татарам і людей продає;
б) жив самотньо від людей;
в) перепродував грабованих коней.

12. Карий набрехав козакам, що він у татарській неволі був… літ:
а) п’ять;
б) сім;
в) шість.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

1. Робота на картках

Картка № 1
1. Охарактеризуйте поведінку харциза. Чи можна було йому простити вчинені ним злочини? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Чим пояснити, що Степан Судак дбав не тільки про власне визволення, а й про інших спасівчан? Які риси характеру виявилися при цьому у героя?
3. Перебуваючи у полоні, Степан Судак звільнив собі руки від мотузки:
а) розв’язавши її зубами;
б) застосувавши ніж;
в) скориставшись вогнем.

Картка № 2
1. Прокоментуйте, для чого, на ваш погляд, потрібні були гроші Харцизу, а для чого — хлопцю. Вмотивуйте свої міркування.
2. Дослідіть, як у творі добро перемагає зло. Наведіть переконливі обґрунтування.
3. Про яке Сузір’я згадується у творі під час подорожі Павлуся до Криму?
а) Малий Віз;
б) Великий Віз;
в) Водолія.

Картка № 3
1. Що, на ваш погляд, є щастям? Яким його уявляють спасівчани, що втекли від татар? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Дослідіть, як горе кожного спасівчанина пов’язано із стражданнями всієї України. Власні думки вмотивуйте.
3. Скільки разів Павлусь під час подорожі робив зупинку для перепочинку, доки його не вислідив Харциз Карий?
а) Двічі;
б) тричі;
в) один.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання
Скласти план до характеристики образу Павлуся, дібрати цитати; знати ідейний зміст VІІ–ІХ розділів повісті.