Золота осінь
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
Мелодія осені
Буяння фарб золотої осені розлилося по землі багряним океаном. Легкий подих вітру лагідно пестить жовтогаряче листя. Чуєш: в тихий шепіт осіннього лісу вплітаються звуки дощу - це лунає чарівна музика осені. Бачиш, вітер кружляє у вальсі листям і сиплеться додолу золото з дерев.
Барвисті пейзажі осені відобразилися у творчості поетів, письменників, художників, стали джерелом натхнення для композиторів.
Одним із найвідоміших творів епохи бароко є цикл із 12 скрипкових концертів "Чотири пори року" італійського композитора, скрипаля-віртуоза, священика, автора більше сорока опер, кантат, ораторій Антоніо Вівальді.
У творчості російського композитора, диригента, педагога, музично- громадського діяча (коріння якого з українського роду Чайок) Петра Ілліча Чайковського також є мотиви природи. Під час прогулянок і спілкування з природою, яка надавала особливих сил і вражень, зароджувалась нова музика. Так був створений цикл із 12 фортепіанних п'єс "Пори року". Чайковський писав твір рік, передавши в музиці образ кожного місяця: люту зиму, весняне пробудження, спекотне літо і замріяну осінь.
Зачаровує неповторністю і вишуканістю твір "Мелодія осені" польського композитора і виконавця, "музичного генія" Фридеріка Шопена.
Опис осені 6 клас
Вчора ми з мамою ходили гуляти до парку. Це було одразу після того, як я прийшов зі школи. Стояв сонячний, але холодний та вітряний день. В осінньому парку золоте, червоне та бордове листя засипало доріжки під ногами. Вітер піднімав листя з землі та кидав їх нам під ноги. І іншим перехожим - теж. А з дерев нісся справжній золотистий дощ! Це вітер зривав листя з дерев, яке ще не встигла опасти. Такі от витівки осіннього бешкетника!
Сонечко яскраво світило, тому в парку було радісно та ясно. Я познайомився там з хлопцями, ми разом носилися по доріжках, ховалися між деревами. Ми розкидали листя ногами, набирали цілі букети та розкидали по вітру. Ще ми валялися в купах жовтого листя. Воно було таке чисте та свіже, що ніхто не боявся забруднитися.
Було весело. Шкода, мами потім на нас нагримали. Мовляв, досить дихати холодним повітрям, що це ви горлом застуду ловите. І справді було холодно, я був у куртці, шарфі та шапочці. Після біганини стало жарко , ми сперечалися з мамою, чи потрібно знімати шапку. В підсумку прийшли до компромісу. Я спершу зняв шапочку, але потім надів знову.
Поверталися ми додому на заході сонця. Чудовий осінній день минув! Шкода, він виявився коротким, адже восени темрява настає рано. Після школи час прогулянки промайнув так швидко. А починався цей день похмуро. Вранці сонце довго видряпувалося крізь осінні хмари. А потім осінь вирішила подарувати нам гарний день перед дощами. Щоб ми добре відпочили та не сумували потім.
Опис осені
Різні пори року несуть різний настрой. Хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. А я люблю осінь.
Це така красива пора року! Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.
Як ніжно виглядають золоті берізки серед зелених сосен. Вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. Схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.
Високо в небі дзвінко курликають журавлі. Вони збираються у зграї і летять на південь. Десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. Тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.
Пізня осінь
Пізня осінь. Багато хто вважають цей час скучним. смутним і сумним. Напевно, так і є. Звичайно в цей період ллють нескінченні дощі, майже не виходить сонце, не співають птаха, дні виглядають сірими, починає раніше темніти. Дерева коштують уже зовсім голі, листи облетіли. Небо нависає низько сірими хмарами. Здається, сама природа сумує про те, що зібрано останній урожай, полетіли останні птахи на південь, іде останнє тепло. Є вірші в російського поета Миколи Некрасова, які дуже точно малюють цю непривітну картину:
"Пізня осінь,
Граки полетіли,
Ліс оголився,
Поля спорожніли."
У такі дні зовсім не хочеться виходити на вулицю, а тим більше, іти гуляти в ліс або навіть у парк. Земля сира, усюди сльота, без гумових чобіт навряд чи обійдешся, а в гумових чоботах - холодно. Вітер піднімається такий, що ламає парасольку як сірник або просто вивертає його навиворіт. Мало хто любить погоду наприкінці осіни. А Олександр Пушкін так і написав: "Дні пізньої осені сварять звичайно..." Тобто, звичайно люди зовсім не раді тому, що пропонує нам погода наприкінці листопада. Вони цілком справедливо лають кінець осені за погану погоду, нескінченний дощ і бруд. Людина в такий час здається собі дуже самотнім
Але адже й у такій погоді можна знайти щось приємне. Наприклад, у таку погоду дуже добре почитати книжку або дивитися у вікно на дощ і мріяти. Під дощ відмінно думається й мріється. Це знають, наприклад, режисери фільмів і часто показують героїв, які дивляться через скло на краплі дощу й у цей час до них у голову приходять рішення їхніх проблем або якісь фантастичні плани
Але й пізньою осінню бувають дуже приємні дні. Раптом припиняється дощ і небагато теплішає, над землею клубиться туман. Дихається легко. До першого морозу й снігопаду ще кілька днів, можна пройтися без рукавиць або навіть без шапки й насолодитися останнім теплим деньком. А ранком все скує мороз. Тонким льодом, прозорим як стекло, покриються лужици. Зима відчувається близько-близько, але поки не випав сніг, осінь уважається господаркою
А мама вже приготувала й теплі чобітки, і пуховик, і теплий шарф, і вязаную шапку, які треба буде надягти, якщо випаде сніг. Пізньою осінню ми чекаємо-не дочекаємося снігу, зими, теперішнього морозу. Очікування - це ще один настрій пізньої осені. І воно зовсім не смутне. Адже так сильно можна чекати тільки чогось дуже гарного.
Подих осені
Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані
до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло.
Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.
Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість.
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.
Твір мініатюра про осінь
Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. Восени красиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.
У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.
Всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне.
Осінь часто непогожа. За густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.
Твір про осінь 3 клас
Варіант 1
Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.
Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.
Варіант 2
Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.
Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.
Варіант 3
Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.
Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.
Варіант 4
Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.
Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.
Варіант 5
Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.
Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.
Варіант 6
Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.
Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.