Мінорна музика дощу
Плаче вечір бісером по стрісі, Мідні струни б'ються об шибки́, На старому во́гкому горісі Причаїлись вимоклі шпаки. І зірки лампадками блідими Блимають з-під темної чадри. Візерунки тінями кривими По траві виводять явори. І душі моїй сьогодні журно Під мінорне дріботіння струн, Мокра шибка світиться ажурно В переливах висічених рун. А тополя тулиться до клена, Захмеліла, наче од вина... Чи й тобі нашіптує про мене Літній дощ у рамочці вікна?
Музика осіннього дощу
Осінь – гарна пора та ностальгічна пора…Пора світлого смутку, різнокольорового листя та дощу. Я вважаю, що дощ – це просто неймовірна погода.
Можна комфортно влаштуватися на підвіконні, дивитися на сповзаючі по склу краплини і просто мріяти з чашкою запашного чаю.
А можна вдягнутися, взяти парасольку та піти на прогулянку з друзями. Сміятися та хлюпати по лужах.
Адже ми самі створюємо настрій, тому саме ми можемо створити «свій» дощ…
Опис осінній дощ
Осінній дощ самий сумний. Весняний або літній дощ приносить радість, а осінній тугу. Осінній дощ приносить холод, сирість, дискомфорт. Він дуже не приємний.
Так не хочеться миритися з тим, що на зміну жаркого літа прийшла холодна осінь.Так хочеться, щоб літо ще на кілька тижнів затрималося. Але на жаль, це не можливо, осінь вимагає своє.
Сумно стає, коли осінній дощ іде цілий день. Погуляти на вулицю вже не вийдеш, залишається тільки сидіти вдома дивитися у вікно, як іде холодний осінній дощ.
Восени наймальовничіші пейзажі.Тільки на жаль, цю чудову пору року часто псують холодні дощі.
Осінній дощ
1. Восени дощить дуже часто. Мені подобається легкий осінній дощ, коли погода ще тепла, а дерева не поскидали листя. Тоді він змиває пил з доріг та робить осінні барви ще яскравішими.
Але якщо дощ іде тривалий час, то стає волого й холодно, усюди з’являються калюжі, підіймається вітер. Краплі сумно й монотонно падають на землю. Такий дощ псує настрій. Неможна піти погуляти, не хочеться взагалі виходити на вулицю.
2. Осінній дощ спокійний та неспішний. Зазвичай він не приходить раптово. Спочатку підіймається вітер, а небо затягують сірі хмари. Далі починає мілко накрапати дощ . Згодом він може посилитися , а може мжити потроху цілий день.
Гола земля на прибраних городах та клумбах стає чорною-чорною від дощової води. У великих, наче озерця, калюжах плаває різнокольорове осіннє листя.
3. Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто дме вітер, погода похмура й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний. Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем падає додолу.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!
Твір на тему дощ
Одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром, громом та блискавкою. У нас удома вимкнули струм, тож не працювали ані комп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще й довелося вимкнути мобільний телефон. Я був сам дома, і мені стало сумно, бо я не міг просто поговорити з кимось. Мій настрій зіпсувався вкрай. У кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна було читати…
Я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стає листя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи – вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але з радістю п’ють свіжу вологу. Величезні краплі радісно вдаряються об землю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…
Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді я відкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Той літній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…
Потім увечері вийшло сонце, швидко підсушило асфальт. Дощ змив пил з доріг, напоїв рослини життєдайною вологою, освіжив повітря. Мені сподобалося спостерігати за тим, що відбувається в природі. Я більше не відчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрий знайомий – літній дощ.