Вчитель моєї мрії
Учитель моєї мрії. Професія вчителя одна із самих шановних, почесних і відповідальних професій. Можна сказати, що вчитель створює майбутнє країни, тому що від його праці багато в чому залежить розвиток знань у молодого покоління. Професія вчителя вимагає особливого покликання
Вихованням і навчанням можуть займатися тільки люди зі схильністю й любов’ю до цієї справи. Учитель повинен передавати свої знання іншим, захоплюватися самим процесом навчання й виховання людини. Успіх багато в чому залежить від його вміння налагодити правильні взаємини з дітьми. Робота вчителя висуває більші вимоги до його уваги. Учитель працює з усім класом, і йому необхідно тримати в поле зору багатьох учнів. Він повинен уміти зауважувати всі зміни в них поводженні
За час навчання я бачив багато різних учителів. Вони все намагалися дати нам знання. У кожного був свій спосіб навчання. Найчастіше в пам’яті учнів залишаються вчителі початкових класів. Я завжди буду пам’ятати мою вчительку Ромашову Олену Володимирівну. Вона майстер своєї справи. Вона вміла знайти підхід до кожного учневі
Олена Володимирівна дуже вимоглива, акуратна, талановита, завжди справедлива й добра. Вона просто й доступно пояснювала дуже важкі теми й поняття. Мені здавалося, що вона знає геть усе й до неї можна звернутися з будь – яким питанням. Олена Володимирівна ніколи не жалувала нам часу
Після занять ми залишалися в класі й проводили різні заходи, бесіди, ігри. З нею ми ніколи не нудьгували й навіть не поспішали додому. Вона зуміла створити дружний колектив.
Майбутня професія вчитель
Школа… Мов та голубка, пригортає нас під свої крила і веде нас високо-високо до вершини.
Незабаром переді мною майбутнє. Яким воно Буде? Коли поруч не почую поради вчителя, підказки друга… І хочеться дорослішати, і страшно стає, коли згадую, що потрібно буде залишити поріг рідної школи.
Але вірю, що колись обов’язково повернусь сюди, бо мрію бути вчителем. Так, адже з самісінького дитинства мене приваблювала професія вчителя. Так добре було розсадити ляльок і щось їм розказувати, а потім ставити в журнал оцінки. Здавалося, що це так просто. Але коли пішла до школи, то побачила, який нелегкий вчительський хліб, тому що справжній вчитель – це людина, яка має не тільки глибокі знання, а ще вміє спілкуватися з дітьми, виховувати їх чесними, працьовитими, добрими.
Посада вчителя заслуговує великої духовної пошани. Бо вчитель – це справжня людина, а справжня людина – це людина духовної краси.
Будучи вчителем, я б цю посаду зайняла не для гордості, а для того, щоб справді стати тим вчителем, який буде для школярів провідником у непізнаному ще світі знань, і з відповідальністю виконувати свої обов’язки. Будучи ним, я намагатимусь завжди розуміти учнів, прислухаись до їхніх думок. Уже зараз переконана, якщо буду поважати дітей, то сподіваюсь, що знайду спільну мову з ними завжди.
На місці вчителя я, на мою думку, повинна прикласти усі зусилля для того, щоб пробудити кола – це куточок порад, і постараюсь, щоб вихованці це відчули.
Займаючи посаду вчителя, я хочу збагатити дитячі душі, прищепити їм любов до читання. у школярів найбільші почуття: поваги, любові, вихованості. Кожен учинь мусить відчути тепло рідної школи, щоразу звертатися до неї, як до свого словника життя. Я вважаю, що шХочу вивести із школи справжніх людей, готових до самостійного життя, в глибині їхніх душ повинен запалити вогник любові до тих, хто заслуговує духовної пошани. І якщо я цього доб’юся, то вважатиму себе щасливою людиною. Бо саме це і є моєю мрією.
Про вчителя
До професії вчителя з повагою ставилися в усі часи. Мабуть, тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня.
Для того, щоб когось навчити чогось, треба самому досконало розбиратися в цьому, бути готовими відповісти на будь-яке питання. До того ж, вчителеві часто доводитися відповідати й на питання, що не стосуються його предмету, тому його кругозір має бути широким. А ще вчителеві необхідні такі якості як витримка, терплячість, дружелюбність.
Бути вчителем дуже відповідально, бо він для учнів взірець у мисленні та поведінці. Мало того, що вчитель має досконало знати той предмет, що він викладає, він має вміти навчити. Кожна дитина у класі має зрозуміти матеріал. А діти всі різні, тому вчителеві так необхідно бути уважним до кожного. Він повинен знайти підхід до усіх, зацікавити їх у своєму предметові, показати його важливість та корисність у житті учнів. При цьому він має з повагою ставитися до індивідуальності учня, не принижувати його, навіть ставлячи двійку. Такого вчителя обов’язково люблять учні, уважно слухають та з інтересом виконують завдання.
Мої улюблені вчителі назавжди залишаться в моєму серці. Вони всі різні, з різними підходами до своєї роботи. Та є те спільне, що викликає в мене повагу, - справедливість, уважність, вміння цікаво пояснити, розуміння. Я певен, що ми маємо бути вдячними нашим вчителям за все, що вони нам дають, та намагатися перейняти якомога більше знань від них.
Професія вчителя
Першим ученим у житті кожної людини є учитель. Прекрасна професія! Найблагородніша серед інших. Учитель навчив нас писати й читати перше слово в житті "мама". Потім такі, як земля, сонце, народ, праця. І не тільки навчив писати й читати ці слова, а й допоміг збагнути їх глибинний зміст, прищепив відповідальність обов'язку, допоміг нам поступово знаходити своє місце в житті.
Учитель живе в кожній людині. Тому жодна професія не обходиться без нього. Час і прогрес відводять деякі професії в архів. Та серед небагатьох незмінних величин є одна, найверховніша — Учитель. І через століття він так само заходитиме в клас і вже школярам майбутніх поколінь відкриватиме незмінні величини: Батько, Мати, Вітчизна, Народ. Буде нести все добре, мудре, світле й чисте.
Улюблений вчитель
Зі школою пов'язані найкращі спогади. Друзі, спільні походи в музеї, театри, свята, урочисті лінійки. Напевно, закінчивши школу, ми будемо сумувати за цим усім. Але найбільше нам буде не вистачати вчителів. А особливо, нашого класного керівника - Тетяни Олександрівни. Вона нам друг, порадник, терплячий наставник.
Коли ми тільки познайомилися з нею, я відразу зрозуміла, що ми подружимся. Вона цікава людина, мудра і чесна. Їй можна довірити таємницю, розповісти про будь-яку ситуацію. Вона лає і хвалить справедливо: у неї немає любимчиків. До цих пір пам'ятаю, як я збрехала їй у шостому класі, сподіваючись, що правда не відкриється. Як же мені було соромно, коли Тетяна Олександрівна дізналася, що відбулося насправді. Від сорому я не могла підняти очей. З тих пір я пообіцяла собі, що ніколи не обману свого класного керівника.
Якими якостями повинен володіти хороший вчитель? Він повинен знати свій предмет і навчити йому школярів. А класний керівник ще й виховує в нас найкращі якості: доброту, чесність, відповідальність.
Тетяна Олександрівна часто повторює: «Вчися! Порожня голова міркувати не може ». Навчання зараз - наше головне завдання, і ми намагаємося наблизитися до рівня знань вчителя. Ще вона каже: «Не відповідай злом на зло. Хочеш, щоб тобі допомогли, допоможи сам ». Вона бачить в нас особистостей, допомагає розібратися в житті, не боятися труднощів, нести відповідальність за себе, сім'ю, Батьківщину.
Хочу сказати про головні якості Тетяни Олександрівни - терпінні. Між нами в класі бувають конфлікти, іноді ми приходимо до школи з поганим настроєм. Тетяна Олександрівна завжди стримана, терпляча, тактовна, вміє почекати і підтримати нас. Ми зустрічаємося з нею щодня: на уроках, під час класних годин і шкільних заходів. Після уроків вона часто затримується, щоб вирішити якісь питання. Їй можна зателефонувати в будь-який час, якщо щось сталося. А у неї сім'я і діти, яким треба приділяти увагу. Вона встигає все. Тому вона не просто вчитель, а Учитель з великої літери.