День Святого Миколая
Мета: закріпити знання про народні традиції святкування Дня Миколая,
Приказки, прислів’я, народні ігри та забави, отримані на уроках літератури;
Розвивати зв’язне мовлення дітей, мислення, пам'ять, виховувати любов і повагу до народних звичаїв, традицій, інтерес до минулого України.
Обладнання: ялинка, прикрашена до свята, зоряне небо, місяць, плакат із назвою свята, тарілки з кашею, приказки і прислів’я, свічки.
Діти одягнені в український національний одяг.
учень: Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни й ганок
І на шлях за ворітьми.
учень: Упаде на землю промінь,
Дим пов’ється з димарів,
На ставку підніме гомін
Зграя галок і граків.
учень: Сніг ясним кришталем блище,
Лютий холод допіка!
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека.
Пісня: «Зимовий вечір»
Ведуча: Ми вже з вами звикли зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і вважаємо, що так було і завжди. Тим часом не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм, більш знаний у народі як Миколай-чудотворець. У зимову ніч, з 18 на 19 грудня, Святий Миколай спускався на срібній вервечці з неба. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, він приходив до кожної хати, розкладав подарунки: чи то під подушечки, чи у черевички. Не обминав він жодної дитини.
Миколай-угодник – один з найулюбленіших народних святих, з іменем якого пов’язано безліч легенд та переказів. Купці, мореплавці та землепрохідці бачили у Святому Миколаєві свого охоронця і заступника. Миколая шанували і шанують в Україні, вважаючи його покровителем Війська Запорозького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.
Народився він у місті Патарі, що в Південній Італії, біля 280 року.
Після смерті батьків сімнадцятирічний Миколай роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до Палестини, вклонитися святим місцям.
Повернувшись, він став священником. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: хворих лікував, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Незважаючи на високе становище в церкві, Миколай бкв людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз в день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам. У грудні 343 року Миколай помер.
Поховали його у соборному храмі м. Міри. У 1087 р. мощі святителя були перенесені у м. Бар. А 9 травня мощі перенесено у церкву Іоана Предтечі. Звідси і походить свято весняного Миколая.
Записана така легенда про Святого Миколая:
« Святий Миколай на небі не сидить, а на землі людям помагає. Не те, що Касян – за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей. Вони, - каже, - «Миколу шанують, почитають, на його ім’я церкви будують, а мене й не згадують!»
Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: «Покличте мені Святого Миколая. Скажіть, щоб зараз прийшов!».
- Нема Його на небі! – кажуть янголи.
- А де ж він?
- Пішов на Чорне море, людей рятувати!
- Почекай, - каже Бог до Касяна, - Миколай прийде, тоді поговоримо!
За якийсь час Бог знову посилає янголів за Святим Миколаєм.
- Нема Його, - кажуть янголи, - на землі від пожежі людей рятує!
Втретє посилає Бог янголів за Святим Миколаєм.
- Нема Його, - кажуть янголи, - він кайдани розбиває, козаків з неволі визволяє!
Аж за четвертим разом з’явився Святий Миколай перед Богом. В старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязюці.
- Де Ти Був? – спитав Бог, а Святий Миколай йому відповідає:
- Помагав мужикові воза з багна витягнути!
- Ось бач, - каже Бог до Касяна, - за що Його люди шанують? Він на небі не сидить, а на землі діло робить, а ти паном тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене! Будуть тебе люди боятися, а не шанувати. Миколая ж будуть згадувати двічі на рік.
З того часу народ святкує Миколая зимою – 19 грудня та весною – 22 травня.
Учень: в нас сьогодні гарне свято,
Його знають всі малята.
Подаруночків їм досить
Миколай Святий приносить.
Ведуча: чи чуєте, діти, як грає музика? То до нас спішить Святий Миколай. Але дорога його далека. Та він прислав до нас своїх провісників – ангелів.
Учень: іде Святий Миколай
В небі метушня і рух,
Янголята працю мають
І несуть йому кожух.
Учень: інші лагодять санки,
Навантажують дарунки.
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.
Учень: пара коників летить,
Креше іскри підківками.
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях засіяний зірками.
Учень: дітвора ж гуде, як рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний – той радій,
Хто ж нечемний був – хай плаче.
«Хлопчик Миколай»
Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства і тваринництва, земних вод, на яких рятував дітей.
Ось як він допоміг одному хлопчикові, який щодня молився. Якось перед всесвітнім потопом, Миколай зустрів дитинча, що било поклони і приказувало:
- Це Тобі, Боже, а це мені, Боже!
- Що це ти, синку, робиш? – запитав Святий Миколай.
- Богу молюся…
- А які ще молитви знаєш?
- Ніяких, нікому було вчити…
- Гаразд, це не біда, - погладив хлопчачу голівку бородатий дідусь, - аби щиро й від душі, то і ця молитва тебе спасе від потопу. Ти не потонеш у воді! – і пішов геть.
За кілька днів земля покрилася водою, лише одна гора залишилася не затопленою. Побачив її хлопчик і пішов поверх океану.
У класі висить образ Святого Миколая, вишитий рушник.
Стіл накритий скатертиною, входять двоє ведучих.
Ведучий 1.: Дорогі, діти, вчителі, любі гості! Сьогодні 19 грудня. Наші рідні, батьки, дідуся та бабусі святкують релігійне свято – Святого Миколая.
Ведучий 2.: Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Констянтина і був Архієпископом у Мирах в Лівії ( Мала Азія). Народився Він у багатій сім’ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною.
По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до мешкання багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх чим міг.
Ведучий 1.: Після смерті його було визнано Святим, а мощі в 1087 році перенесено у місто Бар, що в Італії, де їх було перезахоронено. І от з того часу кожен рік 19 грудня ми маємо улюблене всіма свято.
У народних переказах та легендах Святий Миколай боронить людей від стихійного лиха, а найбільше – на воді. Миколай-Чудотворець допомагає людям і на землі.
Ведучий 2.: Зимової ночі перед 19 грудня Святий Миколай опускається на срібній колісниці з неба на землю. Він заходить до хати і розкладає під подушку свої чудові небесні гостинці. Правда, збитошникам Святий Миколай дарує хіба що прегарного прутика, бо з неба він бачить кожного з нас і добре знає, хто чемний, а хто й не дуже.
Ведучий 1.: то хай же прийде Святий Миколай до кожного із нас зі своїми дарами.
Ведучий 2.: запрошуємо всіх Вас на наше свято: «Хто, хто Миколая любить».
Учень: то не місяць ясний сходить, не цісар гряде.
То до вашої хатини
Миколай Святий іде.
Той, Хто Божим заповітам Був Вірний до скону,
Хто Був бідним і нещасним – завше в оборону!
Виходять під музику зірочки.
Зірочка1:Що нині за днина,
Що нині за свято,
Що сюди зібралось
Так людей багато?
Зірочка2:Знаю, що за днина,
Знаю, що за свято.
То прийшли всі люди
Бога прославляти,
Про святого Миколая
У цей день згадати.
Зірочка3:Маємо чого радіти,
Добре знають усі діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це?
Зірочка4:Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Діточок усіх він чує,
Подарунки їм готує,
Він вже близько поспішає,
Про Нього пісня на весь світ нехай лунає
Пісня: «Вже надходить ніч чарівна»
Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
.... Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.
Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато....
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.
Пісня: «Святий Миколай»