Дитинство кожної людини, яким би воно не було – це ясний промінчик, що все життя світить через усі проблеми та негаразди. Яскраве сонце в дитинстві – це мама.
Мама – це ранковий дотик, ніжний або бадьорий: «Вставай, моя дитинко, час до школи!» Це теплі руки, ласкавий погляд. Це радість, коли ти отримав гарну оцінку, виграв конкурс. Або тоді, коли ти просто прибіг додому, захеканий. Це тарілка смачного супу, яка так потрібна того часу, коли ти голодний. Звичайно, сама тарілка супу – це не мама, але це прояв її доброти та любові.
Маму шанують, навіть коли вона лає, критикує чи карає. А часто зустрічаються матері, які люблять мовчки, без слів. Така мама не привчена теплих слів, вона просто тихо піклується про дитину, зварить їй кашу або спече пиріжки, купить іграшку.
Шануйте своїх матерів, адже не кожна дитина може порадуватися своїй мамі. В когось мама померла, наприклад. Когось з дітей мама не виховує.
Я свою маму дуже люблю та шаную. Те, що я шаную маму, означає, що я бажаю їй добра та стараюся її слухатися. І менше робити їй шкоди та клопоту своїми вибриками.
Я стараюся бути ввічливою, добре вчитися, гарно танцювати на конкурсах, щоб порадувати маму, допомагаю їй вдома. Вона так яскраво посміхається, коли рада! І мама мене любить. Вона готує мені їсти, складає мені рюкзак до школи. Мама часто просить тата купити мені браслетку або нове платтячко, щоб я виглядала гарненькою. І ще мама часто говорить мені, що я для неї найкраща, найкрасивіша! Вона справді готова дати мені найкраще.
З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.
Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та допоможе. Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і допомогти вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.
Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде спосіб допомогти.
Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.
Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став тим, ким ти є.
Моя любима мама
У кожної людини є свій близька людина. Зазвичай це його мама. Кожен вважає що його мама найкраща в світі, але моя мама по справжньому найкраща, єдина і неповторна. Зараз я розповім вам чому я так вважаю.
Мою маму звати Світлана. Їй тридцять дев'ять років. Вона виглядає молодше за свої роки. Моя мама має довге русяве волосся і красиві карі очі.
Мама дуже любить готувати. Особливо мені подобається як вона робить курку запечная в панірувальних сухарях. У неї це чудово виходить. Ще моя любить пікніки і прогулянки на природі. Щоліта я і моя мама їдемо на дачу до бабусі. Там дуже красиво, немає міської суєти, можна повністю відірватися від вічних проблем і відпочити. У вільний час моя мама не дивиться телевізор, як багато інших. Вона вважає це марною тратою часу. Мама захоплюється спортом. Взимку ми катаємося з нею на лижах, а влітку гуляємо в лісі. Вранці ми разом бігаємо на міському стадіоні
Моя мама
Мама – перше слово в житті практично кожної людини. Скільки складено пісень, що оспівують материнську любов! Скільки є фільмів, мультфільмів, картин і п'єс про стосунки матері та дитини! Образ матері настільки міцно влився у культуру, що складно викреслити його звідти.
Головне та одне з найкращих якостей всіх мам на планеті – мама завжди пробачить. І неважливо, розбив ти вазу, або пішов з дому. Мама завжди прийме тебе таким, який ти є і захистить від негараздів навколишнього світу.
Коли я був маленьким і ходив в дитячий садок, я дуже пишався своєю мамою. Одного разу я навіть з найкращим другом посварився. Він говорив, що його мама краще, ніж моя. Я думаю, для всіх мами – найкращі!
Моя матуся (твір-опис людини)
Вона стоїть і дивиться на мене. її погляд м'який, теплий, ніби підсвічений якимось яскравим світлом. Від неї йде доброта і ще... ще якась безпомічність.
Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність.
Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . "10", вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом.
Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в "хвостик", кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі!
Перше слово людини – мама. Кожна дитина у світі хоча б раз на день говорить це слово. Його розуміють у всіх країнах, і навіть звучить воно майже однаково у більшості мов. Скільки творів та віршів, поем та романів присвячено любові до матері. Саме слово мама ніби вміщує щось таке ніжне і тепле. І одразу в уяві з’являється її тендітний та ніжний образ.
Що може біти ріднішим за матусині руки? Коли тобі сумно вони зігрівають тебе обіймами. Що може бути ласкавішим за матусині очі? Вони осяюють світ навколо тебе. Немає нічого щасливішого, ніж мить коли матуся посміхається. І навіть коли вона сердиться - ближчої людини не існує.
Матері дають нам життя. Вони плекають нас з першої миті нашого існування. І ніхто не розуміє нас краще за маму. Вона завжди поряд, завжди допоможе. Вона готує найкращі страви і дає наймудріші поради. Вона пишається нашими досягненнями і хвилюється, коли нас немає вдома. Вона любить нас понад усе і навіть більше.
Мама вчить нас найголовнішим людським якостям – доброті, чесності, порядності та людяності. Вона відкриває для нас життєвий шлях, допомагає на заблукати на ньому. Тому потрібно зробити все для того, щоб вона завжди могла нами пишатися і якнайменше журилась через наші невдачі.
Для мене немає ближчої людини за мою матусю. Вона мій друг, соратник та однодумець, мій промінь сонця, моя наснага. Моя мама – найкраща в світі!
Мати, мама, матуся – скільки спогадів викликає це слово у кожного з нас. Мама – це перше слово, яке вимовляє у своєму житті людина. Мама – це невід’ємна і найдорожча частина кожного з нас, адже саме мати більше інших впливає на свою дитину, а головні якості людської особистості закладаються ще до народження, в утробі матері.
І якщо дитина відчуває вже в той час турботу мами, відчуває, що вона бажана і кохана, то на світ вона обов’язково з’явиться здоровою, спокійною і щасливою. А коли плаче мати, то плаче і її дитя, яке дуже чутливо відчуває, що коїться з її найріднішою людиною. Дитина, зв’язана з мамою невидимим зв’язком, так само, як і мама, вона страждає, нервує і переживає.
Але минає час, і вже мама, навіть на відстані, відчуває ті ж самі почуття, що і її дитина.
Все це доводить безперечний нерозривний зв’язок дитини і матері, який з’являється ще до її народження. Тому не дивно, що мати має величезне значення у житті будь-якої людини. Історично так склалося, що у сім’ї жінка грає важливу роль берегині домашнього вогнища. Вона піклується про дітей, створює у оселі тепло і затишок.
Були часи, коли сімейні жінки зовсім не працювали, а займалися домашнім господарством і вихованням дітей. Вони вважали, що подібний спосіб життя був єдино вірним, а решту турбот повинні були покладати на свої плечі чоловіки.
Та в наші дні все змінилося, і багато жінок хочуть не тільки займатися родиною, а й реалізуватися у професії, у бізнесі або у суспільній діяльності. Багатьом з них не менш важливо, ніж мати дітей, отримувати хорошу посаду і зайняти чіткий соціальний статус. Саме така і моя мама.
Вона, як то кажуть, має активну життєву позицію, багато працює і приносить для нашої сім’ї не меншу користь, ніж тато. Про цьому вона завжди встигає приглядати за господарством, готувати смачну їжу, прибиратися і робити ще тисячу дрібних, але не менш важливих справ.
Я дуже поважаю свою маму за те, що вона покладає усі зусилля на те, щоб зробити наше життя щасливим і безтурботним. Не менше поваги у мене визиває й те, що моя мама займає достатньо почесне місце у нашому суспільстві і тримає на своїх плечах досить великий бізнес. Та незважаючи на усі труднощі, вона знаходить час поспілкуватися зі мною, вислухати мене, порадити, якщо у мене виникли проблеми у навчанні або у особистому житті.
Для кожної людини найдорожчою є саме його мама, як найдорожча для мене – моя. І я впевнений, що моя мати, мама, матуся завжди буде поряд і у будь-яку хвилину прийде мені на допомогу.
Твір на тему «Мама»
Мама. Це перше слово, яке промовляє дитина. Мама найважливіша людина в
нашому житті. Не дивно, адже вона є невід'ємною частинкою кожного з нас. Саме
завдяки мамі ми з'явилися на цей світ. Дуже сильно мати впливає на дитину. Вже
в материнській утробі в дитини закладаються основні якості особистості. Якщо
дитина відчуває турботу, відчуває себе бажаною і улюбленою, тоді вона
з'являється на світ здоровою і щасливою. Якщо мати переживає і плаче, це все
передається і дитині, і з-за цього вона відчуває себе нещасною. Цей факт не
стане для нас відкриттям, тому що діяння давно доведено науковими
дослідженнями.
Все, що сказано вище, доводить, що зв'язок матері і дитини нерозривний. Для
кожної людини мати має дуже велике значення в повсякденному житті.
Мама забезпечує свого малюка всім необхідним: гарним, затишним будинком,
іграшками і якісним харчуванням. Коли дитина підростає, мама займається його
освітою. Ніякі матеріальні блага не можуть замінити дитині теплоту, турботу,
увагу і любов рідної матері.
Стаючи старше, ми довіряємо своїм матерям свої страхи і таємниці, потаємні
бажання, ділимося своїми враженнями про те, що нас оточує, і розраховуємо на
розуміння і підтримку.
Найголовніше, що подарувала нам мама – це життя. Протягом усього життя ми
відчуваємо її материнське плече. Складно оцінити допомогу, яку ми отримуємо від
мами. Кожна людина вважає, що його мама найкраща, гарна, ласкава, добра і
турботлива на всій Землі. І цей список можна продовжувати до нескінченності.
Підводячи підсумки, ми розуміємо, що з перших секунд життя мама оберігає нас.
Скільки ночей вона провела біля дитячого ліжечка, а скільки вона недосипала і
недоїдала, лише б віддати все найкраще нам. Для мами ми завжди на першому
місці. Вона прагне прищепити нам розуміння сім'ї, як найдорожчого в житті. Мама
створює затишок в будинку, тому для нас будинок – це місце любові і тепла.
Рідний дім – це місце, в яке хочеться повертатися знову і знову.
Ми не відразу розуміємо, що мама намагається тільки для нас, на жаль, досить часто
буваємо егоїстичні. Іноді ми думаємо, що мама радить щось погане і нічого не
розуміє в цьому, але з часом все-таки до нас приходить розуміння того, що вона
була права, і всі її прагнення були спрямовані лише для того, щоб зробити щось
хороше.
Маму треба любити, цінувати і поважати, адже вона подарувала нам життя і
виховала нас в любові й доброті. Дорожче мами немає нікого в світі.
Твір на тему «Моя мама найкраща у світі»
Я довго думала, з чого почати розповідь про маму. Адже про маму можна написати
багато чого. Кожен вважає, що його мама найкраща на світі, але моя мама
по-справжньому найкраща, єдина і неповторна. Зараз я розповім вам, чому я так
вважаю.
У моєї матусі дуже цікаве і гарне ім'я. Її звуть Ірина. Це таємниче ім'я
означає «Мир, мирна». Їй тридцять сім, але вона виглядає молодше своїх років.
Моя мама має довге русяве волосся і красиві сіро-зелені очі. Матуся дуже тендітна
і ніжна, але, в той же час, вона рішуча і смілива. Ми живемо з мамою удвох, і
їй щодня доводиться вирішувати різні життєві проблеми: то потрібно щось купити,
то потрібно що-небудь полагодити, то я захворію і треба мене лікувати, і ще
багато-багато інших життєвих питань. Мама завжди різна. Мама з задумливим
поглядом... Мама на прогулянці... Мама на святі... Мама сумує... Мама радіє...
Моя мама – чарівниця! Вона робить із звичайного все незвичайним. А скільки
смакоти вона вміє готувати! Мені подобається, як вона готує страви з курки і
пече морквяний пиріг. А які гарні ляльки вона вміє в'язати! Мама є захисницею,
вона оберігає мене і наш будинок. Часом може мене посварити, але я на це не
ображаюся, а, навпаки, намагаюся виправитися і робити все краще.
Моя мама дуже спортивна. Ми любимо грати в бадмінтон, кататися на роликах і
велосипеді, а ще моя матуся запально і дуже красиво танцює. Моя мама зразкова,
і я хочу сказати їй за це велике спасибі!
Моя мама дуже розумна і кмітлива. Наприклад, якщо мені потрібно купити зимову
куртку, то вона її купує не перед самою зимою, а влітку, коли ще немає
ажіотажу. «Готуй сани влітку, а воза – взимку» - це про мою господарську
матусю. Моя мама творча людина. По вихідних днях ми з нею знаходимо час сходити
в парк, в кіно, на різні майстер -класи. Ми вже вміємо варити запашне мило,
робити красиві листівки, плести вироби з бісеру, робити кавове дерево та гарні
букети з цукерок, і ще багато-багато чого. Ще моя мама любить брати участь у
різних іграх і змаганнях.
Моя матуся уважна і турботлива. Наприклад, вона завжди дуже переживає, коли я
хворію, і прикладає багато зусиль, щоб я видужувала . Взагалі, мама завжди
переживає, коли хто-небудь хворіє або коли вона не може допомогти людині, якій
потрібна допомога. А ще вона дуже любить готувати мені, нашим рідними та
знайомим приємні сюрпризи та подарунки. Ми з мамою любимо один одного. Коли я
лягаю спати, моя матуся бажає мені «добраніч», називає мене ласкавим словом і
цілує. Вранці вона допомагає зібратися до школи і махає мені у вікно рукою.
Для мене мама – найдорожче, що у мене є, адже вона дала мені життя. Я хочу
сказати велике спасибі їй за те, що вона навчила мене доброті, порядності та
чесності. Я в усьому намагаюся брати приклад зі своєї матусі. Мама стала для
мене другом, який розуміє і поважає мої інтереси, я можу довірити їй
найпотаємніше, що у мене є. І скільки б мені не було років, десять чи
п'ятдесят, мені завжди буде потрібна її посмішка і любов. Спасибі тобі, мама,
за те, що ти поруч зі мною і що твоє серце завжди готове любити та прощати! Вам
може здатися, що моя мама сама звичайна. Але це не так! Для мене вона – цілий
світ!
Твір на тему моя мама
У нашому місті був оголошений конкурс швачок "Золота голка". Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: "Я теж буду брати участь у цьому конкурсі".
Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили бригадиром швачок-мотористок.
Шиє мама і вдома. Я люблю спостерігати, як вона це робить. У неї немає відбою від замовників. Люди, яких вона вдягає, кажуть, що в неї золоті руки.
Мама знімає мірки, акуратно записує їх у зошит; допомагає замовнику вибрати фасон. Потім вона починає кроїти. Для цього в неї є спеціальні фігурні лінійки — лекала. Вона користується усякими крейдами, шматочками мила, адже треба ж намітити контури, щоб вирізувати з тканини потрібну деталь для костюма або плаття. Спеціальними кравецькими ножицями вона спритно ріже тканину. Потім мама метає деталі, а коли приходить замовник, приміряє, підганяє по фігурі, усуває тільки їй помітні неполадки. Провівши клієнта, мама сідає за швейну машинку, і кімната наповнюється звичним нам стрекотінням. Цікаво спостерігати, як із розрізнених шматків тканини мама створює красиву річ. Шиє вона і для мене, і для тата. А які убрання на ній самій! І все це зроблено її руками.
Ми з татом навіть не здивувалися, коли мама, повернувшись з конкурсу, урочисто оголосила, що журі визнало її переможцем. "Але де ж приз "Золота голка"?" — запитав я. Яке ж було моє розчарування, коли я побачив на темно-вишневому оксамиті в заскленій рамочці довгу голку, — вона була зовсім не золотою! "Це просто символ майстерності", — засміялася мама. "А от руки в мами дійсно золоті", — сказав тато і поцілував їх.
Моя мама добре вміє готувати. Вона куховарить дуже швидко та охайно. Ось як моя мама готує суп. Спочатку вона ставить на плитку каструлю з водою та кладе туди м'ясо з холодильника. Наприклад, курячі ніжки.
Поки вариться бульйон, мама дуже швидко чистить картоплю, моркву та цибулю. Картоплю вона ріже на невеликі шматочки, «соломкою». Моркву мама ріже маленькими кубиками, а цибулю ще дрібніше.
У готовий киплячий бульйон мама опускає варитися картоплю. На сковорідку вона наливає соняшникову олію та розігріває сковорідку на конфорці. Туди вона висипає подрібнені моркву та цибулю. Мама обсмажує їх в олії. Ці овочі служать так званою «засмажкою», тобто заправкою для супу. Після того, як вони обсмажаться як слід, мама додає їх до супу. І тільки потім додає туди вермішель, тому що вона вариться швидше за все.
Потім мама дрібно ріже на дерев'яній кухонній дощечці зелень петрушки та кропу. Коли овочі майже готові, мама солить їх та додає трохи спецій. Вона купляє в магазині такі суміші спецій, спеціально для перших страв. І в останню чергу мама засипає до супу зелень.
Через три хвилини після цього мама знімає каструлю з вогню. Суп готовий, можна їсти! Мамин суп завжди дуже-дуже смачний!
Твір про маму
Я точно знаю, що моя мама – найкраща! Я її дуже люблю! Вона завжди добра і піклується не тільки про мене, але й про усю нашу сім'ю! Вона завжди мене заспокоїть і зайвого нікому не розповість. Вона мене дуже любить, і я її дуже сильно люблю!
Мамочка завжди мене підтримає. Вона любить мене таким, який я є. Мама завжди допомагає мені з уроками, грає зі мною, піклується про мене, лікує мене. У моєї мами дуже добрий характер, одного разу, коли я захворів, тато і мама мене лікували. Вона допомогла мені пережити дуже погану хворобу. Я дуже люблю маму і ми з татом говоримо їй: "Спасибі!" Мама мене гладить й мені завжди стає краще від цього. Ще вона готує смачну їжу!
Я думаю, якби мами не було в домі, то там був би просто бардак! Дякую мамі за турботу, за щастя, за милосердя, і за любов!
Любити нас хто ще так зможе.
Як любить нас рідна мати?
Ніхто так, як вона, не зможе
Пробачити, повірити і прийняти.
Відносини у мене з моєю мамою завжди були дуже близькими і теплими. Ми прекрасно ладнаємо і розуміємо один одного майже з півслова. Для мене мама - це кращий друг, з яким я завжди ділюся всіма своїми проблемами, переживаннями і турботами.
Звичайно потрібно зізнатися, були випадки коли я засмучувала маму, засмучувала її своїми якимись необдуманими діями, що не слухала деяких її порад, навіть бувало намагалася зробити все навпаки. Я просто не усвідомлювала, що приношу цим мамі величезний біль і стільки переживань!
Часто ми не помічаємо, що саме мама прокидається раніше за всіх, а лягає вона самої останньої. Часто ми не звертаємо уваги на те, що у нас на столі завжди є смачний сніданок, обід і вечерю, завжди випрасувана і випрану білизну. І коли тільки вона все це встигала робити? А адже це дуже важко встежити за господарством цілого будинку. Як відомо, усвідомлення завжди приходить тільки в останній момент. Якось раз мама сильно захворіла і всю роботу по дому довелося робити мені. Ви не повірите який це величезна праця. саме в той момент в моїй свідомості все перевернулося. Мене стало дуже соромно за багато речей. Хотілося сотні разів просити у неї вибачення: "Прости: прости!" Я бачила, як їй було важко, і якби я тільки могла повернути час назад, то я обов'язково багато б змінила в своїх вчинках. Як шкода, що це неможливо!
У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя мама - енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п'ять років. Вона добре виглядає та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон. Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних вантажів.
Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та прибирати. Тому всі в нашій родині навчилися самі себе обслуговувати, щоб мамі не доводилося за кожним доглядати. І це корисно, тому що привчає до самостійності. А якщо в мами є час, нехай вона краще в'яже. Мама чудово вміє це робити: вона зв'язала мені гарного светра, татові - теплі шкарпетки, а бабусі - шарф з квітами.
Іноді ми разом з мамою граємо в настільний теніс. У нас є спеціальний столик, який ми розкладаємо в таких випадках. Ще мама любить природу та вирощує чудові квіти на підвіконні.
Мама для нас з Михайлом - не нянька, а справжній друг. До неї завжди можна прийти зі своїми проблемами, і вона не буде охати та ахати, а просто вислухає та допоможе. Ну, звичайно, трохи почитав мораль, тому що її справа - нас виховувати. Мама добра, сильна та спокійна. Але вона не тому є найкращою, а просто тому, що вона наша мама. Найдорожча й рідна.
Твір-нарис «Моя мама — найкраща»
У мене найкраща мама в світі. Ми з моїм братом Михайлом дуже її любимо. Моя
мама — енергійна та сучасна жінка. Їй тридцять п’ять років. Вона добре виглядає
та займається спортом. Мама ходить в басейн, любить грати в теніс та бадмінтон.
Працює мама в транспортній фірмі, в офісі. Вона організовує перевезення різних
вантажів.
Мама працює багато. Через це у неї мало часу, щоб готувати вдома їжу, прати та
прибирати. Тому всі в нашій родині навчилися самі себе обслуговувати, щоб мамі
не доводилося за кожним доглядати. І це корисно, тому що привчає до
самостійності. А якщо в мами є час, нехай вона краще в’яже. Мама чудово вміє це
робити: вона зв’язала мені гарного светра, татові — теплі шкарпетки, а бабусі —
шарф з квітами.
Іноді ми разом з мамою граємо в настільний теніс. У нас є спеціальний столик,
який ми розкладаємо в таких випадках. Ще мама любить природу та вирощує чудові
квіти на підвіконні.
Мама для нас з Михайлом — не нянька, а справжній друг. До неї завжди можна прийти
зі своїми проблемами, і вона не буде охати та ахати, а просто вислухає та
допоможе. Ну, звичайно, трохи почитав мораль, тому що її справа — нас
виховувати. Мама добра, сильна та спокійна. Але вона не тому є найкращою, а
просто тому, що вона наша мама. Найдорожча й рідна.