«Мій літній відпочинок»
(для хлопчиків 3-4 класу)
Літо — найвеселіша й найяскравіша пора року. Саме тоді розквітає природа, все навколо живе й радіє життю. Я теж не виняток: в цей раз я провів канікули на «відмінно»! З перших днів тепла ми допомагали бабусі садити картоплю. Це завжди дуже цікаво, адже де ще можна побачити стільки незнайомих істот? Наприклад, мені дуже подобається викопувати земляних жаб і лякати сусідніх дітей. Вони зовсім не страшні, але люди бояться, що через них з’являться бородавки. Але я знаю точно, що вони тут ні до чого, й веселюся, коли бачу, що дітлахи ще вірять в казки. Поживши трохи у бабусі, я відправився до дитячого табору. Там пробув місяць, і весь цей час пролетів непомітно, адже кожен день був зайнятий якоюсь новою справою. Я навчився випалювання по дереву, збільшив свій рекорд віджимань, взяв участь у виставі. Вожаті показали нам, як правильно поводитися на сцені, тому я навіть планую спробувати себе в театральному гуртку. Єдине, чого я не встиг зробити, це зловити їжака. Кажуть, вони люблять м’ясо й молоко, я б взяв його додому та годував краще, адже в лісі немає ані молока, ані м’яса, а мисливець з нього так собі. Останній літній місяць я присвятив іграм у дворі та катанню на роликах. Ще в кіно ходив з батьками, вони у мене добрі. Коли погода була не дуже гарна, ми часто сиділи вечорами всі разом і дивилися телевізор. Батько пообіцяв мені, що якщо я вчитимуся добре, то в мої наступні літні канікули буду кататися на гіроскутері. Тепер у мене є мета — стати гідним такого чудового подарунка. Як я провів минуле літо? Просто чудово!
«Моє незабутнє літо»
Спочатку я не знав, що буду робити та куди поїду влітку. Але потім за мною приїхала бабуся, і ми поїхали до неї в селище Костилівка, що знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області. Там дідусь показав нам сосну, якій вже триста п’ятдесят років. У неї є ще сестра, їй триста років. Ці дерева дуже великі й красиві. Обхопити таку сосну може тільки шість чоловік. На свій День народження я прив’язав на її гілки стрічки й загадав бажання. Це свято мені запам’ятається надовго, адже було цікаво й дуже весело. Ще ми ходили на великий луг. Він був весь у квітах і ягодах. Бабуся збирала там лісові ягоди, а я бігала біля неї, намагаючись зловити метеликів. І ось я побачив, як на одну з квіток сів дивовижно красивий метелик. Я став підкрадатися до нього, але він знявся й полетів до річки. Потім ми з мамою поїхали на тиждень до селища Щасливцеве Херсонської області. Там на Арабатській стрілці є солоне озеро, яке є українським аналогом Мертвого моря. Погода була чудова, ми з мамою купалися та засмагали на сонечку. Ще я був у такому басейні, де плавають маленькі рибки. Коли я опинився у воді, рибки обліпили мене й стали лоскітно покусувати — так вони очищали мою шкіру. Це було дуже приємно й смішно. Коли ми повернулися додому, вже потрібно було готуватися до школи. Напередодні першого вересня ми разом з мамою ходили по магазинах, купували книги, зошити, ручки й олівці. До речі, мій твір про те, як я провів літо, виявився найкращим у класі.
«Ось і закінчилося літо» твір
Ось і закінчилося літо. Настала осінь, почало опадати листя, жовтіє трава. Часто йдуть дощі й в небі більше немає того яскравого, веселого сонця. І в ці холодні, похмурі дні мені приємно згадувати про той час, коли були літні канікули. Я хочу поділитися з вами тим, як я провела це літо. Літні канікули тривають лише три місяці, тому мені хотілося провести їх так, щоб залишилися приємні враження на цілий рік. У самій теплій половині літа я з батьками майже кожен день виїжджала на природу. Там мені дуже подобалося, співали птахи, можна було зустріти різних тваринок. Мене завжди веселили ховрахи. Ось йдеш дорогою і бачиш: стоїть ховрах на задніх лапках, поза така насторожена, вушка підняв і з побоюванням дивиться на мене. Наприкінці літа, у серпні, я їздила до дитячого оздоровчого табору «Космос». Там дуже чисте повітря. Табір розташований в сосновому бору, недалеко від річки Світязь. Я їздила до цього табору вдруге, але в цей раз мені сподобалося набагато більше. Хоча я і не змогла поїхати туди зі своєю подругою, з друзями по кімнаті мені пощастило. У нашому загоні було багато людей з Києва, тому в нас було багато спільних тем для розмови. До речі, ми й досі спілкуємося один з одним в інтернеті. Ось так я провела ці літні канікули. Тепер з теплими почуттями згадую ті радісні миті цього літа. Я вважаю, що літо треба проводити активно, на природі, щоб залишилися яскраві враження, про які можна буде згадувати впродовж дощовитої осені й холодної зими. Твір на тему «Як я провела це літо»
«Як я провела літо у таборі»
Літо — моя улюблена пора року. Природа цвіте, радуючи око розмаїттям яскравих барв. Зріють запашні ягоди та манять, манять своїм ароматом в ліс, в поле, в сад. Парки повні зелені, луки вкриті безкрайнім покривалом різнобарвних трав. У небі, наче білі лайнери, парять хмари. Весело дзюрчить наша річечка Дніпро, запрошуючи освіжитися спекотного дня. Літо дарує нам можливість подорожувати, відкривати для себе невідоме, знайомитися з новими людьми. У червні цього року я та моя подруга Дарина відпочивали в дитячому оздоровчому таборі «Чайка», який знаходиться неподалік від міста Одеси. Двадцять п’ять днів, відведених нам путівкою, пролетіли непомітно. Відмінні хлопці, які приїхали з шести областей України, чудові вожаті та насичена програма зробили свою справу. Наш відпочинок був просто «супер»! Щодня наставники пропонували загонам конкурси, ігри, змагання. Виконуючи завдання, отримані в черговому конкурсі, разом долаючи труднощі, ми з хлопцями стали справжніми друзями. В останній день перебування у таборі ми читали вірші, співали пісні, дивилися фільми про війну. Вожаті розповідали про важливі бої 1941-1945 років та про наших однолітків, які брали участь у боротьбі з фашистами. Головною умовою цього дня була відсутність веселощів у таборі. З цим впоралися всі, бо коли ми слухали про жахи тих років, ні у кого не виникало бажання сміятися. А дівчата навіть плакали. Непомітно пролетіли дні відпочинку в таборі. Дуже приємно було проводити час разом зі справжніми друзями. Але прийшла пора розлучатися. Нам зовсім не хотілося їхати. На жаль, все коли-небудь закінчується, і ми вирушили в дорогу назад. Повернувшись додому, я не забула своїх нових знайомих. Ми часто телефонуємо один одному, листуємося, ділимося новинами та з нетерпінням чекаємо зустрічі. Часто, згадуючи наш дружний загін, вожатих, дні, проведені в таборі «Чайка», я думаю: «Літо — найпрекрасніша пора року!»
«Як я провела літо» твір
(для дівчаток 3-4 класу) Ура! Канікули! Нарешті вже настало довгоочікуване літо. Адже літо — це найчарівніша пора року! Це сонце, зелена травичка, синя річка, теплий пісок, смачні ягоди й солодкий мед — все це літо! Вчитися в школі виявилося не так просто, тому до кінця навчального року я з нетерпінням чекала літніх канікул. У перший день канікул я добре відпочила, нагулялась з друзями та награлася в цікаві ігри. Кожен мій літній день був веселим і незвичайним. Одного разу ми всією сім’єю поїхали кататися на човні по річці. Там ми ставили намет і варили на вогнищі ароматний суп, а після обіду купалися в прозорій річці та засмагали на сонечку. Як добре, що мій день народження влітку! Я справляла своє свято в колі друзів. Мені подарували багато цікавих і корисних подарунків. У самий розпал наших веселощів до нас прилетів Карлсон, який показав нам чимало кумедних фокусів, підкидав мене з хлопцями до стелі, водив з нами святковий хоровод і співав веселі пісні. А потім були мої заповітні бажання, святкові свічки та смачний-пресмачний торт! І нарешті, довгоочікувана поїздка в село до улюбленої прабабусі. У селі я грала з кошенятами, курчатами, гусенятами, заганяла телят до сараю, допомагала в городі. Але один випадок мені запам’ятався надовго. Пізно ввечері ми всією сім’єю проїжджали попід лісом. Раптом я побачила, як у темряві світяться чиїсь очі. Під’їхавши ближче, ми зрозуміли, що це було лисеня. В перший раз у житті я побачила дикого звіра!
День другий в літку
Наступного дня ми відправилися до лісу. Там пахло хвоєю і грибами. Соковита травичка під ногами віддавала смарагдовим блиском. Над нашими головами голосно співали гарні птахи. Цікаво спостерігати за життям літнього лісу. Ось діловито снує по сосні спритна руда білка. У траві копошаться різноманітні комахи. На деревах у гнізд клопочуть граки. Десь вдалині дзвінко кує зозуля. Ми назбирали два відерця грибів і вийшли на узлісся. Там зустріли лосицю з лосенятами. Побачивши нас, вони поспішили відбігти подалі. На старому пні я побачив вужа. Спочатку мені здалося, що це змія і я злякався, але дідусь мене заспокоїв. Він пояснив, що для людини укус вужа не несе небезпеки. Пройшовши по вузькій стежині, ми вийшли до заростей чагарників. Там росла малина і лісова суниця. Цей рік видався ягідним. Неймовірний аромат і надзвичайно солодкий смак лісових ягід незабутній! У місті такі не купиш ні за які гроші… Ми їли суницю прямо з куща, не спроможні встояти перед такою спокусою. Малини теж було видимо-невидимо, тільки обривай. Шкода тільки, що серед кущів малини зазвичай росте кропива. Вона така висока і пекуча, що до найсмачніших стиглих ягід не добратися. Ми знайшли кущ, де кропиви було менше, й нарвали додому три кошики великих запашних ягід. На цьому наша лісова прогулянка підійшла до кінця. Сонце сіло, але було ще світло. Трохи втомлені, але задоволені, з повними руками щедрих лісових дарів, ми повернулися в село.
Літо
Літо — прекрасна пора Як я провів літо? Чудово! Це прекрасна, безтурботна пора. Спиш до обіду, граєш у комп’ютер до того часу, поки не набридне, а потім йдеш гуляти на вулицю. Звичайно, були й більш насичені подіями дні. Це коли ми ходили в походи, з батьками їздили на море… Цього літа я часто ходив у похід зі своїми друзями та братом. Добиралися до місць пішки, з дуже важкими рюкзаками. Перший похід був виснажливим, бо йти довелося довго. Коли ми дійшли до потрібного нам місця, знесилені, впали на м’яку траву. Після відпочинку брат з другом пішли за дровами. Знайшовши дрова, ми розпалили багаття, засмажили сардельки й запекли картоплю. На природі ми грали в карти, у футбол і бадмінтон. В цей день сонце так сильно припікало, що ми не стрималися та стрибнули в озеро. Наприкінці липня ми з батьками полетіли на море до Туреччини. Нам дуже сподобався наш готель: багато водних гірок, ігрових кімнат, безліч солодощів. Але через кілька днів ми з моїми братами вирішили урізноманітнити свій літній відпочинок. Знявши з себе браслети нашого готелю, ми відправилися подорожувати по інших готелях. Кордонів поділу не було, тому ми легко проникали на чужі володіння. Там ми теж веселилися: каталися на гірках, на колесі огляду та навіть пробували страви з чужих ресторанів. Це літо мені дуже сподобалося, було багато радісних днів! Дуже хочеться повернути ці безтурботні дні. І тому я з нетерпінням чекатиму наступних літніх канікул. До речі, коли у школі я отримав завдання скласти твір на тему «Як я провів літо?», то розповів у ньому про свій чудовий відпочинок.
Розповідь на тему «Як я провів літо в селі»
День перший Цього літа ми з батьками гостювали у дідуся в селі. Там дуже красива природа, є ліс і озеро. До нашого приїзду дідусь купив надувний гумовий човен. На ньому можна кататися по озеру, вудити рибку. Ми з татом давно про це мріяли. Поснідавши з дороги, ми вирушили на озеро. З нами був Барбос — дідусів вірний сторожовий пес. На березі озера ріс очерет. В очеретах граціозно плавала пара білих лебедів. Ми мимоволі замилувалися цими граціозними створіннями з красивими довгими шиями. Я, тато, дідусь і пес Барбос сіли в човен. Приємний вітерець здійняв на озері брижі. Вода здавалася настільки чистою, що була навіть прозорою. Ми пливли на човні і бачили все дно на глибині декількох метрів. Видно було і строкаті камінчики, і річковий пісок, і водорості. Риба на дні ходила стадом, що віщувало багатий улов. Папа з дідусем працювали веслами, і човен швидко рухався вперед. Собака не спускав очей з води. Дідусь розповів, що Барбос дуже любить кататися по озеру і навіть вміє плавати. Повітря було чисте і свіже. Ласкаво пригрівало сонечко. Дув легенький вітерець. Як добре було в човні! Ми причалили до іншого берега озера. Там був хороший пляж. Поки дідусь ловив рибу, ми з татом плавали й засмагали на березі. Вода була теплою, тому купатися було дуже приємно. Дідусь радів вдалому кльову. Він часто піднімався і тягнув жилку, затягуючи в човен жирних окунів. Увечері ми приготували зі свіжої рибки юшку. Дідусь запропонував поставити казан на багаття, що додало страві чарівний аромат і чудовий смак.
Твір на тему «Як я провела це літо»
Я дуже люблю літо, адже це час, коли можна по-справжньому відпочити, засмагнути, покупатися. І, звичайно, набратися сил до нового навчального року. У червні я їздила до дитячого оздоровчого табору «Дружба». Мені там дуже сподобалося, було багато цікавого. Щоранку замість зарядки в нас були танці. У таборі проводилося багато захопливих заходів: музичних, танцювальних, спортивних. Кожен міг показати себе й свої вміння. Особливо мені запам’яталися наші дискотеки, я дуже люблю танцювати, тому кожен день чекала їх з нетерпінням. Також до нас в табір приїжджав пересувний цирк-шапіто. У липні я їздила до міста Одеси. Там я відвідала «Луна-парк», де безліч різноманітних цікавих розваг. Після відвідування парку в мене залишилося море вражень. Звичайно, було трохи страшнувато, але я б із задоволенням ще раз там покаталася. У нашому місті я не зустрічала таких цікавих атракціонів, як в Одесі. Є тільки звичайні каруселі, а ось екстремальних гойдалок, на яких аж дух захоплює, в нас нема. Цьогоріч ми не поїхали до Львова, бо матусі не дали на роботі додаткової відпустки. Ми могли поїхати разом з татом, але вирішили відкласти поїздку до того часу, поки у мами не вийде поїхати з нами. В цілому, мені сподобалося, як я провела літо. Я чудово відпочила і з нетерпінням буду чекати наступних літніх канікул.
Твір на тему «Як я провів літні канікули»
На початку літніх канікул я ходила до шкільного табору. Там було дуже багато цікавих ігор та екскурсій, присвяченій темі «Перший політ людини в космос». Ми з однокласниками відвідували басейн, театри, кінотеатри. Було багато різних конкурсів, в яких я обов’язково брала участь. По закінченню зміни мене навіть нагородили грамотою «Кращий художник». Після шкільного табору батьки відвезли мене до бабусі в село. До неї можна доїхати тільки на вузькоколійці (вагони маленькі, а рейки вузькі, нагадують іграшкову залізницю). У бабусі мені не довелося відпочивати. Я багато допомагала їй по господарству: полола город, поливала квіти й овочі, збирала ягоди. Також не забувала й про домашнє завдання на літо. Ввечері зазвичай каталася на велосипеді. В гарну погоду ми з сільськими друзями ходили купатися. Тут, у бабусі, я відзначила й свій День народження. Було дуже цікаво й багато подарунків. Останній місяць літа я провела у Дитячому оздоровчому центрі «Сонечко». Як прекрасно протікали дні: ми хлюпалися в морі, засмагали на піску, багато грали й всіляко розважалися. Завдяки цій поїздці я дізналася і побачила багато дивовижних речей: красиві пейзажі моря і гір, грайливих дельфінів. Ми з хлопцями плавали поруч з медузами та спостерігали за крабами, що тікали від нас у глибину. Ось тільки трохи нам не пощастило з погодою: одного разу полив такий сильний дощ, що піднявся рівень води над морем і затопило всі мої речі. Але навіть це мене не дуже розчарувало, зате є що згадати — як рятували речі, а потім їх сушили. З цією поїздкою були й страхи, адже я вперше в житті летіла в літаку. Одночасно було і моторошно, і цікаво. Хоча це літо було цікавим і насиченим, я анітрохи не шкодую, що воно вже закінчилося. Адже попереду нас чекає багато нового в шкільному житті! Сподіваюся, що наступне літо я проведу ще краще!
«Як я провела літо на морі»
Мені дуже сподобалося це літо. Ми всією сім’єю літали на Чорне море й відпочивали там два тижні. Раніше я вважала, що на Чорному морі вода чорна. Але це не так. Вода виявилася блакитною і чистою. Ми багато купалися в Чорному морі. Але кілька днів море було неспокійне. На ньому були високі хвилі — це починався шторм. Погода відразу змінилася. Небо затягнулося хмарами, похолодало, став капати дощ. Два дні море хвилювалося. Через шторм вода в морі стала брудною, на березі з’явилося багато водоростей. До вечора пляж очистили, та ми знову купалися. Впродовж літа два рази ми їздили на Азовське море. Там я бачила багато камінчиків і черепашок, які тато й дід Іван збирали для нашого акваріума. Час, проведений на морі, швидко пролетів, треба було їхати додому. А мені так не хотілося повертатися додому, що я навіть плакала. Ах, літо, яке ти швидкоплинне!