Мініатюра «Новорічна ніч» Новорічна ніч

Найзагадковіша та найчарівніша ніч у році — новорічна. В цей час всі сім’ї збираються у своїх будинках за столами, бажають один одному всього найкращого й насолоджуються застіллям. У новорічну ніч я люблю загадувати бажання. А потім намагаюся працювати над своїми бажаннями протягом року. Новорічна ніч — це казковий час року. Мені дуже подобається, якщо в новорічну ніч все навколо сяє. Чудово, якщо на вулиці лежить сніжок, та за вікном кружляють пухнасті сніжинки. В цей час настрій завжди відмінний. Хочеться всіх вітати зі святом і бажати всім земних благ. Я щиро хочу, щоб у всіх новорічна ніч була феєричною і насиченою позитивними подіями.

Міні-твір «Новорічна ніч»

Наближається новорічна ніч. Земля вкрилася сніговою ковдрою. Ми довго чекали снігу, та ось він випав. Яскраво виблискують сніжинки у світлі вуличних ліхтарів. Зовні немає жодної душі, всі розійшлися по домівках або в гості, зустрічати Новий рік.

З усіх вікон ллється світло, а деякі ще й радують око різнобарвними гірляндами. В цей час люди нарізають салати, готуючись до свята. А через кілька годин вулиці наповняться веселими компаніями, піснями, сміхом і феєрверками. Нудно точно не буде.

Якщо зазирнути у вікна навпроти, можна побачити красиві новорічні ялинки, заставлені смачними стравами столи й обов’язково ввімкнуті телевізори, адже в цю ніч по всіх каналах йдуть святкові концерти й фільми. Багато хто збирається біля високої міської ялинки на площі, де зустрічають свято в загальному новорічному гулянні. Думаю, це має бути дуже весело, тільки холодно.

Але мені більше подобається святкувати Новий рік вдома.Немає нічого кращого, ніж новорічна ніч у колі найрідніших людей!

 

Твір на тему моя новорічна ніч

 

...Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно.

...Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело.

...Мені п'ять років. Тата все ще чомусь немає. І мами теж немає. Бабуся каже, що мама на роботі і щоб я був чемним хлопчиком. А ще каже, що життя дуже складне сьогодні. Чому воно складне, — я не розумію.

...Мені шість років. Мама рідко дивиться на мене. У неї сумні очі, інколи вона довго дивиться кудись у вікно. Часом погляне на мене й скаже: "Викапаний батько", — й очі наповнюються слізьми.

Нещодавно принесла від тьоті Валі шкільну форму. Я стану школярем.

Ми йдемо до школи. У лівій руці букет, праву тримає мама. Хочеться швидше вручити комусь букет. І хочеться, щоб за другу руку мене тримав тато.

...У мене, здається, все є, але багато чого немає. Немає маминого сміху, немає татових рук, немає вогнища біля річки. Про вогнище мені розповів мій шкільний товариш, як вони всі їздили до річки й там відпочивали. Я розумію, що всього цього немає тому, що тато і мама — не разом. Інколи бабуня сварить мене, коли я починаю рюмсати: "Ти не хлюпай тут і не капризуй. Ти — єдиний мужчина в сім'ї".

...Наближається свято Нового року. Що ж то мені принесе Миколай? Мама, як завжди, поспіхом каже: "Напиши Миколаю, який би подарунок ти хотів". Я довго думав і написав: "Святий Миколаю! Хочу на Новий рік побачити тата і щоб мама посміхалася". Як мама і веліла, я поклав листа на підвіконня, аби Миколай прийшов уночі й забрав мого листа.

...Снігом замітає стежки. Незабаром Новий рік. Я чекаю. Мама якось загадково посміхається. Чекаємо тієї миті, коли стрілки зійдуться на дванадцяти...

Дзвінок у двері. Я чимдуж біжу до дверей, хапаючись за всі наші защіпки. Серце неймовірно калатає... Відчиняю... Я відразу впізнав його — мій тато! Він якось зачудовано й розгублено дивиться на мене, потім хапає мене на руки, обнімає мене й маму.

— Я більше ніколи від вас не піду! Ніколи! — Його очі стають вологими. — Я вас дуже — дуже люблю!

...Чарівна зимова ніч.

 

Чарівна новорічна ніч Чи вірите ви в дива

Якщо так, то ви щаслива людина! Справді, це щастя, що ви можете створити собі свято, а головне, свято для своєї родини. Щороку в один і той же час настає такий день, коли навіть дорослі починають вірити в дива. Звичайно, це свято Новий рік. Всім подобається ця передноворічна метушня: всі члени родини від малого до великого наряджають красуню-ялинку, готують «Олів’є», дивляться фільм «Іронія долі, або З легкою парою». Дивно, але він навіть мені подобається, хоча мені лише одинадцять. Але кожен чекає свято по-своєму. Діти чекають Діда Мороза з подарунками, дорослі — бій курантів опівночі, щоб загадати бажання. Дійсно, Новий рік — це найчарівніше, казкове свято. Новорічна ніч має надзвичайно приємний запах — мандаринів та хвої. А яке щастя знайти під ялинкою подарунки! Вони завжди несподівані, пронизані любов’ю та турботою найближчих нам людей. У таку ніч хочеться вийти на вулицю з сім’єю та друзями та пограти в сніжки, зліпити сніговика, покататися на санках, обсипати один одного різнокольоровими конфеті. У цю чарівну ніч ніхто не спить, навіть кіт. Здається, і він чекає якогось дива — чи то з хвилюванням, чи то з радістю. Всі вулиці освітлюються ліхтарями. З вікон кожного будинку видно, як сяє святково прикрашена ялинка. Всюди панує дивовижна, казкова атмосфера. І у всіх неодмінно гарний настрій! Отже, Новий рік — найчудовіше свято. Це та сама чарівна ніч, яку люблять та на яку чекають всі члени родини.

Чому люди вірять в новорічне диво

Багато хто вірить в новорічні дива, адже це свято і є чари в чистому вигляді. Зміна одного року іншим обов’язково має супроводжуватися виконанням бажань і добрими дивами.

Здавна ми вірили в Діда Мороза та Святого Миколая, в те, що в них є помічники, з якими вони обходять у новорічну ніч слухняних дітей і дарують їм подарунки. Так приємно знаходити під ялинкою красиві коробки, в яких лежить саме те, що ти хотів.

Звичайно, це красива казка для дітей. Я вже давно знаю, що подарунки мені кладуть батьки, аДід Мороз— це просто казковий персонаж. Але все одно, з приходом Нового року з’являється якесь дивне відчуття, ніби чари розсіяно прямо в повітрі. Здається, ось-ось станеться щось особливе й несподіване, а на душі без особливої ​​причини стає легко та радісно.

 

Що я роблю у новорічну ніч

У новорічну ніч я люблю розсилати привітання в соціальних мережах всім своїм рідним і знайомим. До вибору поздоровлень я завжди підходжу уважно. Намагаюся здивувати близьких мені людей цікавими листівками та гарними привітаннями. Я вважаю, що новорічна ніч повинна проходити весело. Всі члени родини мають перебувати у доброму настрої та радіти настанню свята. Погані думки треба залишити в минулому році, а новий рік починати позитивно, зі світлими думками. Мені подобається в новорічну ніч зустрічати Діда Мороза. Така подія змушує вірити в дива. Я завжди бажаю, щоб в новому році всі мої рідні були здорові, щоб не було війни, і в кожному будинку панували щастя, любов і добробут. Мені подобається, коли ми всією великою родиною проводимо новорічну ніч, слухаємо побажання Президента та під дзвін келихів загадуємо бажання, здійснення яких з нетерпінням чекаємо весь новий казковий рік.

Як зі мною сталося новорічне диво

Зі мною теж одного разу сталося новорічне диво. Я дуже хотів кота, але нікому не говорив, розуміючи, що батьки найімовірніше мені відмовлять. Я чекав, що мені подарують щось звичайне, на зразок машинки або іграшкового пістолета. Коли били куранти, я уявив, як тримаю в руках руде кошеня, виразно відчув його м’яку шерсть і теплі маленькі лапки. Через пару годин я пішов спати, а вранці виявив під ялинкою маленького рудого кошеня! Я не повірив своїм очам, він був точно такий, яким я його уявляв! Моїй радості не було меж. Тепер він живе з нами, йому вже три роки, а звуть його Персик. Я вважаю появу Персика чарівною подією, але Новий рік наповнений і іншими дивами. У ці дні люди зближуються, даруючи один одному душевне тепло. Ті, хто знаходяться в сварці, йдуть до примирення. Адже кожному хочеться зробити щось добре, гарне, приємне. Тож, люди стають добрішими, більш щедрими та гостинними. І саме це можна вважати найголовнішим дивом Нового року. Дійсно, що може бути дорожче й важливіше щирого душевного тепла?!