Пишайся тим, що ти — українець

 

Україна моя, для мене ти єдина,

 

Як рідна мати, що дала життя.

 І щастя дні і в лиховісні днини

 До тебе повертаю звіддаля.

 Вклоняюся рідним вербам і тополям

 І припаду до рідної землі.

 Що маю я таку щасливу долю,

 Великий Боже, дякую тобі.

 Рідна моя земле!

 Мудра Берегиня, мій барвінковий краю!

 Велика земля українська. Високі тополі та смерічки — це наша Україна. Кримські степи, обпалені сонцем, і запорізькі поля в соняшниковому цвіті — це наша земля.

 Одного разу народиться в людині святе почуття до рідного краю, і керуватиме воно її вчинками, відвертатиме від негараздів, спрямовуючи життя гідним шляхом.

 

Кожна людина з великою любов'ю згадує те місце, де вона народилась. Це маленька батьківщина кожного з нас. Коли їх скласти разом, вийде велика держава — Україна. Це наша земля з її славною історією і мудрими талановитими людьми. Протягом багатьох років наш народ боровся за свою незалежність і переміг.

 

Більшовицький монстр довго гуляв по світу, знищував нашу історію, нашу мову, душив національну гордість, козацький дух, бо хотів бачити наш народ глухим, німим, сліпим. І сіяв цей монстр у людських душах зерна жорстокості, байдужості, ненависті. І проростали ці зерна в людських душах Афганістаном, Чорнобилем, концтаборами... А над усім цим — байдужість.

 Я питаю у себе, — питаю у вас, у людей,

 Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

 Дивіться також

  

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

 Коли ми, українці, забули, що ми — українці.

 (В. Баранов)

 Починати треба зі злагоди із самим собою, в сім'ї, колективі, в народі; по-іншому ставитись до природи й зарубіжних сусідів. Наша планета маленька, та все ж місця на ній вистачає всім. Людина створена робити добро.

 

Звертаючись до історичного минулого української нації, осмислюючи його духовні цінності, хотілось би бачити в своїх співвітчизниках кращі риси наших предків, які були носіями гуманності, патріотизму, волелюбності. Ознаки моральності і культурності людини виявляються у її ставленні до батьків, до минулого, в повазі до своєї нації...

 

Я вірю в силу розуму нашого народу, який повинен сам вирішувати свої національні проблеми, а не чекати допомоги іззовні. Доля України в наших руках. Виховання національної свідомості неразривно пов'язане з розквітом добробуту народу.

 

Рідна мова... То чистилище душі нашої, криниця невичерпної краси, що не дала обірватися струнам національним. Це мова землі й вітру, сонця й зір, росинки і травинки. А бере вона силу із людського духу, із любові до землі, до нашої пам'яті.

 

Життя в Україні — не тільки велика честь, а й велика відповідальність. Адже ми — продовжувачі прекрасних і величних традицій наших дідів і творці майбутнього України.

 

І я кажу в обличчя всім недругам моєї Батьківщини: "Я пишаюся тим, що я — українець"...

 

 

Твір на тему я українець

 

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.

Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

 

Твір на тему я українець

 

Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.

Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

 

Твір про українців

 

Український менталітет був сформований під впливом багатьох чинників: географічного розташування на шляхах із заходу на схід, специфічних кліматичних умов і тяжкої, іноді трагічної історичної долі. З тих пір українці були відомі як працелюбні, бережливі, кваліфіковані селяни, емоційно пов'язані з рідною землею, хороші чоловіки в родинах і вірні дружини. Вони зазвичай м'якосерді дружні, гостинні і доброзичливі ЯК до співвітчизників, так і до іноземців; вони обережні та все ж схильні до романтизму й сентиментальності. Але в час важкого випробування вони зосереджені, хоробрі, саможертовні.

Серед своїх, не дивлячись на властиву їм підвищену емоційність, українці завжди цінували стриманість, розгляд і реалістичний погляд на життя. Вони мають дуже специфічне почуття гумору. Вони можуть бути різко іронічними. Вони мають дуже багату фантазію, що дуже барвисто відображає навколишню дійсність.

 

Твір про українців

 

Український менталітет був сформований під впливом багатьох чинників: географічного розташування на шляхах із заходу на схід, специфічних кліматичних умов і тяжкої, іноді трагічної історичної долі. З тих пір українці були відомі як працелюбні, бережливі, кваліфіковані селяни, емоційно пов'язані з рідною землею, хороші чоловіки в родинах і вірні дружини. Вони зазвичай м'якосерді дружні, гостинні і доброзичливі ЯК до співвітчизників, так і до іноземців; вони обережні та все ж схильні до романтизму й сентиментальності. Але в час важкого випробування вони зосереджені, хоробрі, саможертовні.

Серед своїх, не дивлячись на властиву їм підвищену емоційність, українці завжди цінували стриманість, розгляд і реалістичний погляд на життя. Вони мають дуже специфічне почуття гумору. Вони можуть бути різко іронічними. Вони мають дуже багату фантазію, що дуже барвисто відображає навколишню дійсність.

 

Твір-роздум що таке бути українцем

По-перше, кожен українець, який поважає себе, свій народ та Батьківщину повинен розмовляти українською мовою. Проте, на жаль, випадки, коли українці просто не знають рідної мови, стали досить частими. І здавалось би, що, якщо Україна стане незалежною державою, то українську мову почнуть пропагувати, вчити, звеличати, проте ні – українське все більше «в’яне, засиха». Люди віддають перевагу російській, польській чи англійській мовам.

Яскравим прикладом цього може бути образ сім`ї Мини Мазайла з однойменного «філологічного водевілю» Миколи Куліша. Головний герой хотів змінити своє прізвище, щоб позбутися комплексу національної меншовартості – «серцем відчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Проте його «не українське» серце його підвело, і після зміни прізвища його звільнили з посади за «злісний опір українізації».

По-друге, українська мова – це багатство нації, її історія, це те, що об`єднує людей, різних за своїми ідеалами та цінностями. Як «без верби і калини нема України», так само і без української мови немає українського народу, а відповідно і держави.

Прикладом цього є історія з життя моєї однокласниці Каті, сім`я якої виїхала в Канаду. Вона досить серйозно захворіла і потребувала дорогої та складної операції. Медичного страхування на той час у сім’ї не було. Вони звернулися до української громади у Канаді, яка відразу вирішила допомогти своїм співвітчизникам.

Підсумовуючи сказане, хотілося б ще раз наголосити, що добробут кожної сім’ї чи людини безпосередньо залежить від добробуту держави. Не обов’язково, щоб цей добробут був матеріальним, іноді досить просто говорити українською, розвивати українське, бути українським…

 

Я пишаюсь тим що я українець

 

Якось я залишився вдома один. Робити було зовсім нічого, і тому я вирішив подивитись телевізор. Взагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, скінчилась. Я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програму, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобританію, США та Австралію. Ведучий розповідав про географічне розташування країн, про їх історію, традиції, про політичне становище. Було сказано і про високий економічний розвиток цих країн. Коли програма скінчилась, я вимкнув телевізор та подумав, що, мабуть, жителі цих країн пишаються тим, що живуть там. У той самий час мені спало на думку поміркувати трохи, чи можу я пишатись своєю країною.

 

Наша Батьківщина знаходиться майже у самому центрі Європи, а якщо бути точним, то географічний центр Європи знаходиться недалеко від міста Рахів, що в Закарпатській області. Якщо спробувати згадати історію нашої країни, то можна виявити, що вона налічує вже понад тисячу років. Щоправда, спочатку вона входила до держави Київська Русь, яка з'явилась ще за багато років до того, як утворилась Росія. Як я пам'ятаю, Росія виникла тому, що деякі жителі Київської Русі не хотіли підкорятись її законам та втекли у східні ліси, де і побудували нове царство. Наші предки українці були хоробрими воїнами, вони завжди бились за свою країну, поки останній воїн ще міг держати у руках спис та булаву. У нашій історії присутні такі славетні імена князів, як Олег, Мстислав, Володимир, Ярослав, княгиня Ольга. Відомо, що Володимир охрестив руський народ у християнську віру, Ярослав прославився тим, що за часів його правління в нашій країні було збудовано багато храмів та бібліотек, а княгиня Ольга була мудрою та сміливою жінкою, яка справедливо використовувала надану їй владу. Коли пригадую часи козацтва, на думку спадають імена славетних гетьманів Хмельницького та Мазепи, які зробили Україну сильною та прославили на весь світ.

 

Дивіться також

 

 

Окрім славетного минулого, у нас багато чудових традицій. У ніч перед Різдвом молодь співає колядки, на Великдень наші матусі та бабусі печуть смачні паски та освячують їх у церкві, і це я вам нагадав лише дві, а як їх багато! На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх.

 

Багато років Україна була часткою Росії, але вже чотирнадцять років вона самостійна. За цей малий для держави час їй довелось багато лиха пережити, люди зазнали безліч негараздів, але я вважаю, що наша влада робить все можливе для того, щоб покращити людям життя. Щороку збільшується платня вчителів, лікарів, пенсії стареньким, зростає розмір стипендій для студентів. Зараз люди мають можливість дивитись зарубіжне кіно, їздити на імпортних автомобілях, подорожувати за кордон. Наші школярі та студенти беруть участь у міжнародних навчальних програмах та вивчають англійську або німецьку за підручниками, що були створені в Англії та Франції. Наші співаки — учасники міжнародних змагань. На Євробаченні 2004 співачка Руслана довела всьому світу, що Україна багата на таланти. Весь світ знає нашого футболіста Андрія Шевченка та боксерів братів Кличко, а наша спортсменка Яна Клочкова зі змагань з плавання завжди привозить нам тільки золоті медалі, і на цих іменах не закінчується список наших талановитих людей. А які в нас красиві міста! Кожне відрізняється від іншого, особливо східні міста від західних. А яка в нас дивовижна столиця! Як добре цвітуть весною каштани на Хрещатику! Як же можна не пишатись такою країною?!

 

Я пишаюсь тим що я українець

 

Якось я залишився вдома один. Робити було зовсім нічого, і тому я вирішив подивитись телевізор. Взагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, скінчилась. Я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програму, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобританію, США та Австралію. Ведучий розповідав про географічне розташування країн, про їх історію, традиції, про політичне становище. Було сказано і про високий економічний розвиток цих країн. Коли програма скінчилась, я вимкнув телевізор та подумав, що, мабуть, жителі цих країн пишаються тим, що живуть там. У той самий час мені спало на думку поміркувати трохи, чи можу я пишатись своєю країною.

 

Наша Батьківщина знаходиться майже у самому центрі Європи, а якщо бути точним, то географічний центр Європи знаходиться недалеко від міста Рахів, що в Закарпатській області. Якщо спробувати згадати історію нашої країни, то можна виявити, що вона налічує вже понад тисячу років. Щоправда, спочатку вона входила до держави Київська Русь, яка з'явилась ще за багато років до того, як утворилась Росія. Як я пам'ятаю, Росія виникла тому, що деякі жителі Київської Русі не хотіли підкорятись її законам та втекли у східні ліси, де і побудували нове царство. Наші предки українці були хоробрими воїнами, вони завжди бились за свою країну, поки останній воїн ще міг держати у руках спис та булаву. У нашій історії присутні такі славетні імена князів, як Олег, Мстислав, Володимир, Ярослав, княгиня Ольга. Відомо, що Володимир охрестив руський народ у християнську віру, Ярослав прославився тим, що за часів його правління в нашій країні було збудовано багато храмів та бібліотек, а княгиня Ольга була мудрою та сміливою жінкою, яка справедливо використовувала надану їй владу. Коли пригадую часи козацтва, на думку спадають імена славетних гетьманів Хмельницького та Мазепи, які зробили Україну сильною та прославили на весь світ.

 

Дивіться також

 

 

Окрім славетного минулого, у нас багато чудових традицій. У ніч перед Різдвом молодь співає колядки, на Великдень наші матусі та бабусі печуть смачні паски та освячують їх у церкві, і це я вам нагадав лише дві, а як їх багато! На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх.

 

Багато років Україна була часткою Росії, але вже чотирнадцять років вона самостійна. За цей малий для держави час їй довелось багато лиха пережити, люди зазнали безліч негараздів, але я вважаю, що наша влада робить все можливе для того, щоб покращити людям життя. Щороку збільшується платня вчителів, лікарів, пенсії стареньким, зростає розмір стипендій для студентів. Зараз люди мають можливість дивитись зарубіжне кіно, їздити на імпортних автомобілях, подорожувати за кордон. Наші школярі та студенти беруть участь у міжнародних навчальних програмах та вивчають англійську або німецьку за підручниками, що були створені в Англії та Франції. Наші співаки — учасники міжнародних змагань. На Євробаченні 2004 співачка Руслана довела всьому світу, що Україна багата на таланти. Весь світ знає нашого футболіста Андрія Шевченка та боксерів братів Кличко, а наша спортсменка Яна Клочкова зі змагань з плавання завжди привозить нам тільки золоті медалі, і на цих іменах не закінчується список наших талановитих людей. А які в нас красиві міста! Кожне відрізняється від іншого, особливо східні міста від західних. А яка в нас дивовижна столиця! Як добре цвітуть весною каштани на Хрещатику! Як же можна не пишатись такою країною?!

 

Я українець

Що для мене значить бути українцем? Важко відповісти, тому що для цього треба ніби подивитися на себе з боку. По-перше, я народився в Україні, тут живуть мої батьки та друзі, тут відбулися всі важливі події мого життя. Кожна людина любить країну, місто чи село, з якого розпочинається її життєвий шлях, те місце, що зветься Батьківщиною.

По-друге, бути українцем – це не просто мати відповідне громадянство. Це набагато більше. Бути українцем означає дивитися на світ певним чином, як закладено в культурі нашого народу. Споконвіку рисами, притаманними українцям, вважаються гостинність, працелюбність, любов до рідної землі, неагресивність, поетичність, волелюбство. Велике значення в житті справжнього українця відіграють родина та праця. У нашій традиції поважне ставлення до батьків та взагалі людей старшого покоління. Українець не боїться важкої праці, робить натхненно, любить своє діло.

Сьогодні українець має вміти поважати минуле, знайти своє гідне місце в житті та зробити внесок в майбутнє країни та кожного з нас. Ми маємо «не пасти задніх» у всіх сферах суспільного життя – економіці, культурі, науці, вчитися на досвіді інших країн, зберігаючи все цінне, що накопичила наша історія. Ми маємо забезпечити собі нормальні умови життя, за яких людина буде забезпечена матеріально і матиме можливість духовного розвитку.

Українські митці та політичні діячі, науковці та спортсмени – усі вони черпали натхнення в рідної землі та спрямовували свої зусилля на досягнення добробуту Батьківщини. Імена Богдана Хмельницького, Тараса Шевченка, Володимира Винниченка, наших сучасників братів Кличко, Андрія Шевченка, Ганни Безсонової, Руслани ввійшли в історію нашого народу – в історію кожного з нас. Вони – приклади того, як можна реалізувати свої таланти на користь усій країні, того, як має чинити кожен, хто вважає себе українцем.