Роль пісні в житті людини

 

Українська мова є дуже мелодійною, вона чарівно вплітається в пісні. В одних розповідається про красу нашого краю. В інших нащадкам передалася слава наших прадідів-козаків. Є пісні про чарівні людські почуття та переживання.

Пісня заспокоює, розрадить, подарує мрію. Так сьогодні набула особливого змісту стара лемківська тужлива пісня «Пливе кача по Тисині». Тепер вона нагадує нам про полеглих новітніх героїв.

Наш народ зберігає традиції та моральні цінності у своїх великих родинах. Вони гарно передані у піснях. В наших піснях мрії та надії, сподівання. Багато чудових віршів, які покладені на музику, стали улюбленими піснями. Їх виконують на концертних площадках, весіллях, забавах або вона просто звучить для душі.

Душевна пісня завжди супроводжувала, супроводжує та буде супроводжувати кожного з нас у житті.

 

 

План.

1. Про що розповідають пісні?

2. Велика сила пісні.

3. Актуальність давніх пісень.

4. Народження пісні.

5. Душевна пісня супроводжує в житті.

 

Твір на тему «Пісня - душа народу»

Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа.

Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, допоможе людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.

В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч:

А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа.

Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.

 

Твір на тему народна пісня

У всі часи люди співали пісень, у які вкладали свої почуття, думки, надії та хвилювання. Та пісня не лише береже те, що важливо для людини, а ще веселить її та лікує душевний біль. А народні пісні – це ніби велика загальна душа цілого народу, бо в них співається про те, чим він живе в певний історичний період. Пісні кожного народу мають і спільні риси, і відмінності, залежно від того, які події траплялися з ним. Та, мабуть, по всій землі люди завжди співали про народження та смерть, любов та зраду, побут та працю, рідну землю, військову славу та ганьбу.

Є серед народних пісень і багато жартівливих. Пісня близька й до щирого сміху, і до гірких сліз. Вона проста та щира.

Українські народні пісні надзвичайно проникливі, гарні, мелодійні. Особливо це помічають іноземці, які зазвичай просто вражені до глибини душі після знайомства з ними. Навіть, якщо вони не зовсім розуміють, про що ці пісні, чомусь вони приходяться їм до смаку та здаються дуже глибокими та красивими.

В українців завжди цінувалася здатність гарно співати, складати пісень, бо за цим можна було зрозуміти, яка перед тобою людина. Згадаємо п’єсу «Наталка Полтавка» І. Котляревського. У ній автор використовує пісні, щоб розкрити характер головної героїні, свого роду ідеалу української дівчини. А в поемі «Маруся Чурай» Л. Костенко пісні, складені та співані головною героїнею, практично врятували їй життя, бо саме в них розкривалася її чиста та повна любові душа.

Народні пісні пройшли крізь віки та досі вражають нас своєю неповторною красою. Вони ніби поєднують нас з нашими предками, нашою історією та допомагають краще зрозуміти самих себе.

 

Твір на тему українська пісня

 

Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією.

З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя.

Ми знаємо так докладно античну історію, історію Римської держави, бо її оспівали славетні поети — Гомер, Овідій, Вергілій. Наша ж історія, як сказала Ліна Костенко у романі "Маруся Чурай", написана "плугом, шаблею, мечем, піснями". Так, і піснями. А нашими Гомерами були народні співці — кобзарі. До нас дійшли імена найталановитіших із них. Це Остап Вересай, Федір Кушнерик, Євген Мовчан...

У давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі. Народна пам'ять зберегла імена деяких авторів давніх народних пісень. Найталановитіші з них — полтавчанка Маруся Чурай, козак Семен Климовський.

Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі.

У моїй сім'ї люблять і поважають народну пісню. Я чула їх змалку від бабусі, мами. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радіснішим і красивим. Наша пісня буде жити вічно.

Тарас Шевченко пророчо сказав про це так:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава України.

Інші варіанти цього твору:

·Кобзарська народна пісня

·Українська пісня

 

Твір роздум пісня душа народу

 

Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.

Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.

Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.

У пейзажній пісенній ліриці змальованачарівна краса рідної природи:безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, віноживає в пісенних рядках:

Під гаєм в'ється річенька,

Мов скло вона блистить.

Долиною зеленою,

Кудись вона біжить.

Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.

В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:

Сопілочка калинова, ясенове денце

Не сопілка тото грає, а любкове серце.

Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.

Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.

Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:

Вернися, синку, додомоньку,

Змию, зчешу головоньку.

А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.

 

Українська пісня — це бездонна душа українського народу

 

Українська пісня — це бездонна душа українського народу

 

О. Довженко

 

Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом:

 

Як вдарили з семи гармат

 

Усереду вранці —

 

Накидали вороженьків

 

Повнісінькі шанці!

 

Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала в пісні. Релігійні почування висловлюються в лірницьких піснях; тяжка праця на своїм власнім полі — в обжинкових та косарських піснях ("Ой любо та мило"); ще тяжча праця на панських ланах — у кріпацьких ("У неділю рано-вранці", "Яром, хлопці, яром"); мандрівки за заробітком — у чумацьких та бурлацьких ("їхав, їхав та чумак Макара", "Зібралися всі бурлаки"); туга за ріднею та Батьківщиною на чужині — у рекрутських ("Ой не жаль мені ні на кого"); щасливе або безнадійне кохання, суперництво, життя за нелюбом, підступність злої свекрухи, краса природи — в ліричних та родинно-побутових піснях ("Цвіте терен, цвіте терен", "А я в батька росла", "Била мене мати").

 

Духовне життя людини знайшло вираження у народних піснях і має форму яскравих епітетів, що повторюються (чисте поле, червона калина, зелений явір, красна дівчина, вірний кінь, бистра річка та ін.).

 

Про красу і силу народних пісень із захватом писало багато українських письменників. Іван Франко казав у "Мойсеї": "Задармо в пісні твоїй ллється туга і сміх дзвінкий і жалощі кохання, надій і втіхи світляная смуга?" О. Дей висловив це по-своєму: "Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев'януча окраса його духовної культури".

 

Дивіться також

 

 

Залишки давнини серед українських народних пісень найбільше зберегли пісні обрядового характеру:

 

Іди, іди дощику,

 

Зварю тобі борщику

 

В полив'янім горщику!

 

Велика частина цих пісень зв'язана з порами року (колядки, щедрівки, веснянки) — "Щедрий вечір, добрий вечір", "Зеленеє жито". В колядках та щедрівках народ звеличує господаря та його родину, в них ці люди зображуються гарними, багатими, щедрими, здоровими, привітними, в яких "радісно на серці, повно на столі". Такі пісні повинні були накликати щастя і всілякі блага на двір господаря, тому що співали їх від щирого серця, з чистими думками.

 

Дуже цікавими з обрядових пісень є русальні та купальські пісні, які супроводжувалися танками, ворожінням та іншими дійствами. Через обрядові пісні пізнається світогляд наших пращурів із тих часів, коли люди поклонялися дохристиянським богам — Перуну, Дажбогу, Ладі та іншим.

 

Із пісень родинних ми дізнаємось, яке місце в житті попередніх поколінь по сідала родина та різні сімейні турботи:

 

А чужа сторона

 

І без вітру шумить, —

 

Чужий батько, чужа мати

 

І не б'ють, то болить.

 

Із історичних пісень — про важливі історичні події, які переживав народ:

 

Ой Морозе, Морозенку,

 

Ой да ти славний козаче!

 

За тобою, Морозенку,

 

Вся Вкраїна плаче!

 

З українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Народні пісні криють у собі таку силу уяви та багатство щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. Свою найкращу повість "У неділю рано зілля копала" Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Використовуючи сюжет цієї ж пісні, Ліна Костенко створила роман у віршах "Маруся Чурай". Але народні пісні не тільки надихали літераторів, вони, перш за все, звеселяли сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, поліпшували настрій, полегшували важку працю.

 

Наш народ має багату скарбницю пісень, казок, легенд, переказів, дум, якими можна пишатися як райськими квітами. Деякі з них пройшли крізь довгі століття і ще сьогодні причаровують блиском дорогоцінних самоцвітів.