Бережливе ставлення до тварин

За підрахунками вчених за три з половиною століття з планети безповоротно щезли 46 видів звірів і 94 види птахів. Люди знищили таку корисну тварину, як морська корова, або сирена. Її безформне тіло сягало 9 метрів, важило до 40 тонн, а молоко було смачним і цілющим. Ще один приклад – мандрівний голуб, який помер у зоопарку на початку нашого століття. Величезні зграї цих птахів знищували заради смачного м`яса.Під загрозою знищення зараз біля 1000 видів тварин. Багато їх занасено в «Міжнародну Червону книгу» - це документ совісті людини.Отже,у природі всі тварини потрібні. Кожна займає своє місце і має певне значення. Їх потрібно,щоб зберігся світ, у якому ми живемо, потрібно зберегти всю різноманітність тварин і рослин. Прошу вас тільки не забувати: Кожна тварина варта любові. Кожного дня і кожну хвилинку Оберігайте всяку звіринку. Тільки добра їм потрібно бажати.

 

Моя улюблена тварина

Моя улюблена тварина — кішка. Я з дитинства хотів мати кота. І, нарешті, моя мрія збулася — у мене удома з’явився сіамський кіт Кузя. У Кузи світло-коричнева мордочка, темні вушка, лапки і довгий смугастий хвіст; гнучке подовжене тіло, велика кругла голова, на мордочці щетинисті вуса, борідка і яскраво-блакитні очі. Колір очей міняється, коли він злиться або погрожує, зіниці стають то червоні, то зелені. Уші у кота завжди насторожі; вони уловлюють щонайменший шерех.
Кузя — тварина вередлива. Якщо у нього гарний настрій, він грає, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині є зі своєї миски, але якщо у нього поганий настрій, він попереджає про це своєрідним нявканням, тоді його краще не чіпати. Кузя серйозний, бійцівський кіт. Коли ми були в селі, він бився з усіма котами. Першим у бійку він не вступає. Спочатку він як би попереджає: виє осоружним голосом. Майже на сто вісімдесят градусів повертає шию; шерсть у нього встає дибки, а хвіст «перетворюється» на розбещену щетинисту щітку. Жалості до суперника у нього немає. Він б’ється до тих пір, поки супротивник не утече. Кузя — дуже розумний кіт. Він навчився лапами відкривати холодильник; дверці шаф. Якщо вхідні двері не закриті на замок, то він висітиме на ручці до тих пір, поки двері не відкриються. Кузя любить дивитися телевізор, полювати на ящірок, жаб, птахів. Та все ж він дуже добрий кіт і любить своїх хазяїв. Мені дуже подобається наш кіт.

 

Про домашню тваринку

Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко.
Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти.
Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини.
Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.
Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.

 

Опис тварини

Мій улюбленець — це маленький хвилястий папужка. Його звуть Гоша. Він яскраво-зеленого кольору. Тільки па спині пташки збігають чорненькі смужки. Тому папужка і зветься хвилястим. Голівка та крильця папужки відрізняються за кольором від тулуба. Вони теж смугасті, як і спинка, але чорні з жовтим.

Гоша маленький, він навіть може сидіти на моїй долоні. Але в цієї пташки дуже довгі та лоскотливі когітки на малесеньких лапках! Тому не вистачає зусиль, щоб втримати його хоча б хвилинку.

В мого папужки довгий хвіст. Його складають кілька сіреньких пір`їн, а найдовша пір`їна яскраво-синя! Отакий в мене різнокольоровий папужка!

Гоша – це папужка-хлопчик, а тому в нього дзьоб голубого кольору. В папужок-дівчаток він рожевий. Під дзьобом в Гоші кілька чорненьких цяточок. А по обидва боки голови в нього дві яскраво-фіолетові плями. Дзьоб в мого папужки кріпенький. Якщо Гоша схоче когось як слід дзьобнути, то тому буде непериливки.

Мій папужка маленький та верткий. А ще він дуже кумедний, коли нахохлюється або чистить пірячко. Тоді він схожий на пухнасту пір`яну кульку.

 

 

 

Розповідь про тварину

Герой моєї розповіді — це маленький кролик. Він живе в моєї сестри Каті. Звуть кролика Банні на честь героя відомого мультфільму.

Домашній декоративний кролик — це справжнє маленьке чудо. Банні пухнастий та м'якенький. Також він руденький, має біленькі лапки, "комірець” та пузо. Також кролик має великі кумедні очи та смішні довги вуха.

Банні живе у квартирі, у власній клітці. Харчується він сіном. Виявляється, що домашні кролики їдять сіно. Я сам був здивований, коли дізнався про це.

Банні рідко буває на вулиці, і тільки на спеціальному кролячому повідку. Одного разу, під час пікніку на галявині, він втік. Ми шукали його в кущах. І сестра тоді дуже перелякалась. Тому кролик переважно прогулюється по квартирі, смішно підкидаючи задні лапи.

Улюблене заняття Банні — робити шкоду. Тобто гризти все, що погано лежить! Останнім разом його шкода навіть коштувала грошей. Мандруючи квартирою, Банні перегриз шнури від компютерних колонок. А ще раніше від кролика постраждав кабель телевізора.

Банні вміє робити шкоду швидко та вправно. Якщо він десь тихенько ховається за меблями або крутиться біля побутової техніки, значить, біда! Кролик готується щось перегризити! Катя стримголов біжить, щоб завадити шкоді. Але іноді вона навіть не встигає відкрити рота, щоб крикнути: "Банні! Геть”! Чути тільки: "Клац!” І справу вже зроблено, немає шнура.

Але незважаючи на це, я обожнюю Банні. Я вважаю, що домашній кролик — найкумедніша та найзворушливіша тварина на світі!

 

 

Твір опис тварини в художньому стилі

 Мета:

 

Методи і прийоми: бесіда, творча робота учнів, робота з підручником, виконання вправ.

Обладнання: мультимедіапрезентація, картки, ілюстрації, малюнки учнів.

Вид уроку: урок розвитку усного і писемного мовлення.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, українська література.

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент

Шановні учні, на адресу нашого класу надійшло таке запрошення:

«Увага! Увага! Школа журналістики запрошує п’ятикласників у свої ряди. Завдання претендентам у члени гуртка — написати твір-опис улюбленої тварини в художньому стилі».

 

ІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку, створення відповідного настрою

Сьогодні ми з вами працюватимемо над створенням твору-опису улюбленої вами тварини, а саме — кішки. Наші дослідники провели опитування й з’ясували, що майже всі ви вважаєте котів своїми друзями, тримаєте їх удома, любите з ними гратися. Біологи нашого класу підготували презентацію «Знайомі незнайомці, або Що ви знаєте про котів», а художники намалювали своїх улюбленців. Отже, у нас діє виставка учнівських робіт, яка надихатиме нас на творчі роботи.

А зараз до вашої уваги предмет нашого опису — презентація «Знайомі незнайомці, або Що ви знаєте про котів». (Група «Дослідники» презентує свою роботу)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників

Учитель. Ви — журналісти-початківці, любителі. З блокнотом і ручкою в руці збираєте робочий матеріал до твору-опису тварини.

З чого почати? Що потрібно знати? Що писати?

 

ІV. Актуалізація опорних знань (мультимедійна презентація)

Учитель. Почнімо із повторення.

Тема— це предмет мовлення, те, про що йдеться у творі.

Ідея — основна думка твору, те, що хотів сказати автор.

Тема нашого твору: «Опис тварини в художньому стилі»

Основна думка твору: домашні тварини — наші друзі й улюбленці.

Жанр твору — опис.

Пригадайте, що таке опис.

Опис— це зображення будь-якого предмета, явища дійсності, особи шляхом перерахування, розкриття його основних ознак. Наприклад, описуючи тварину, ми вкажемо на такі ознаки, як розмір, форму тіла, колір шерсті, вираз очей, поведінку. Мета опису в тому, щоб читач міг уявити предмет опису.

Опис можна використовувати у будь-якому стилі мовлення, у художньому акцент роблять на найяскравіших деталях.

Стиль опису

— Які стилі мовлення ви знаєте?

— Ми будемо описувати кішку в художньому стилі. Які його особливості?

Художній стиль(стиль художньої літератури) використовують у літературних творах різних родів і жанрів: оповіданнях, повістях, романах, віршах і т. ін.

Художній стиль відрізняється від інших стилів тим, що в ньому думки автора зазвичай характеризуються образністю, виразністю, емоційністю, авторською індивідуальністю, багатством мовних засобів.

— Яка відмінність між художнім і науковим описом?

Науковий опис точно й послідовно називає ознаку предмета

Художній опис відображає предмети в яскравій, образній формі з метою емоційного впливу на читача.

Завдання художнього стилю — намалювати живу картину, передати читачеві почуття, які переживає автор.

 

V. Колективна робота з текстовим зразком

Вправа для спостереження. Прочитайте тексти, запам’ятайте інформацію.

Завдання 1

Сіамська кішка

Сіамська кішка — порода короткошерстих домашніх кішок, отримала ім’я від старої назви Таїланду. Припускається, що предком її була місцева бенгальська кішка. Статура струнка, мініатюрна. Голова клиноподібної форми, ніс довгий прямий. Колір очей — блакитний, шерсть густа, тонка, дуже коротка. Має різне забарвлення. Мордочка, вуха, лапи і хвіст більш темного кольору . Сіамські кішки люблять нявкати, вони прагнуть завжди бути в центрі уваги. Улюбленого хазяїна вважають своєю власністю і ставляться до нього ревно. У вихованні кішок цієї породи необхідний неабиякий такт.

Мій улюблений кіт

Я завжди хотів мати кота. І нарешті моя мрія збулася — у мене дома з’явився сіамський кіт Кузя. У нього світло-коричнева мордочка, темні вушка, лапки і довгий смугастий хвіст. Його гнучке видовжене тіло, велика кругла голова, настовбурчені вуса і борідка завжди притягують погляди гостей. Особливо заворожують під час першого знайомства яскраво-голубі Кузині очі, колір яких змінюється, коли він злиться або погрожує, зіниці стають то червоними, то зеленими. Вуха у мого кота завжди насторожі, вони уловлюють найменший шурхіт.

Кузя — тварина примхлива. Якщо у нього гарний настрій, він грається, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині їсти зі своєї миски, але якщо настрій у нього поганий, він попереджує про це своєрідним нявканням, і тоді краще його не чіпати. І все ж він дуже добрий кіт і любить своїх господарів. Мені дуже подобається наш кіт.

Завдання 2

Прочитайте текст. Виділіть у реченнях художні засоби. Пригадайте визначення епітетів, порівнянь. Яка роль художніх засобів у художніх образах? Визначте настрій уривка.

• Мурчик — добрий і лагідний кіт. Він великий, пухнастий, вогненно-рудий. Мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені. Увечері вони горять, мов ліхтарики, зеленим вогнем. Він гордо піднімає вгору свій пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. Довгі білі вуса ледь закручені на кінчиках. У вухах — м’якенька кучерява шерсть.

Мурчик дуже охайний. Після сніданку він довго й старанно миє мордочку, вуха і шию.

Художні засоби роблять опис виразнішим

Епітет — художнє означення, яке дає образну характеристику предметові.

Порівняння — це тропи, у яких пояснення одного предмета подають за допомогою іншого, подібного до нього.

Метафора — це слово або вираз, що використовують у переносному значенні.

 

VІ. Формування практичних навичок опису тварини

1. Робота в парах.

Завдання 1

Доберіть антоніми, 2-3 утворених словосполучення введіть у речення (усно).

Меткий рух — повільний рух

Ноги криві — ноги прямі

Шерсть шорстка — шерсть гладенька

Маленька голівка — масивна голова

Тулуб короткий — видовжений тулуб

Дужа істота — слабка істота

Плями темні — світлі плями

Куций хвіст — довгий хвіст

Ніс сухий — ніс мокрий

Вуса обвислі — вуса прямі

Кігті гострі — кігті тупі

Очі сумні — очі веселі

Завдання 2

Дібрати синоніми до слова кіт — чотириногий друг, бігун, дужа істота, слабка істота, звірок, домашній мешканець, улюбленець, котик, «брат менший».

Завдання 3

Доберіть зменшувально-пестливі слова з епітетами.

Голова — голівка, голівонька (вузька, красива).

Тварина — тваринка (рідкісна, обережна, сторожка, прудка, малопомітна, лагідна, агресивна, похмура).

Хвіст — хвостик (пухнастий, пишний, довгий).

Звір — звірок (величенький, сильний, красивий).

Очі — оченята (сірі, похмурі, порожні, веселі).

Лапи — лапки (маленькі, довгенькі, цибаті, міцні).

Шерсть — гладенька, густа, блискуча, шорстка.

Шия — шийка (коротка, пряма, довга, гнучка).

Спина — спинка (м’язиста, коротка).

Кіт — котик, киця, кицюня, кошенятко.

Завдання 4

Прочитайте кілька описів. Знайдіть ознаки, характерні для кожної живої істоти. Які мовні засоби використано для їх змалювання?

1. Собака мав круті груди, дужі лапи, широку міцну спину. Коли б не закручений бубликом хвіст, навіть досвідчені мисливці прийняли б його за вовка (за Г. Кримчуком).

2. Лелека — великий і красивий перелітний птах. Він має чорно-сніжно-білий колір пір’я, довгий прямий дзьоб і довгі ноги (з підручника).

3. Тур — вимерлий жуйний парнокопитний ссавець великих розмірів завдовжки до 2 м. У нього були розложисті нерозгалужені роги, утворені роговими чохлами на кісткових виступах (з підручника).

4. Гепард найшвидший у світі. Його скелет легкий, хребет гнучкий, грудна клітка широка, легені великі, а хвіст утримує рівновагу. Кожний гепард має неповторний узор плям (з підручника).

• З’ясувати лексичне значення незрозумілих слів. У разі потреби скористайтеся словником.

2. Колективне складання плану художнього твору-опису.

1.Вступ

2. Порода кішки.

3. Опис зовнішніх ознак.

4. Характер тварини.

5. Родинне ставлення до тварини.

3. Орфографічна й пунктуаційна робота.

Повторення вживання великої літери у кличках тварин.

Кома між однорідними членами.

Тире між підметом і присудком, вираженим іменником у називному відмінку.

4. Інструктаж до творчої роботи.

Текст твору повинен мати зачин, основну частину, кінцівку. Текст повинен розкривати тему (моє кошеня; домашній улюбленець) та підпорядковуватись основній думці (ставлення до описуваної тварини, впевненість у тому, що «брати менші» потребують піклування).

Але зверніть увагу, діти, на щирість позиції автора, доречність вживання слів, щоб не вийшло у вашому творі так, як у героя гуморески із сайту «Веселина».

Гумореска про братів молодших

— Зараз, дітки, — каже вчитель,

— будем твір писати

про братів молодших наших

— птахів та звіряток,

про пернатих наших друзів і чотириногих.

От Володя і нашкрябав, сам, без допомоги:

«Ми із татом у суботу

йшли по лісосмузі

і підстрелили з берданки

трьох пернатих друзів.

Біг ще друг чотириногий,

тільки дуже спритний,

як шурнув у кукурудзу —

не вдалося вбити.

Все одно у нас в коморі м’яса є багато:

брата меншого в неділю вполював мій тато.

А наступної неділі підем на лисичку.

Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».

5. Творче завдання

• Прочитайте. Доповніть опис тварини означеннями так, щоб вийшов завершений текст. Яке значення вони мають? Скористатися словами з довідки.

У білки ... тіло, вкрите ... шерстю, і... хвіст. На... голівці — два вушка з ... китичками, ... очиці нагадують ... намистинки. Хвіст і мордочка у звірка ..., ніж усе тільце, а черевце... .

Довідка: видовжене, рудою пухнастою, пишний, маленький, темніше, маленькі чорні, блискучі, темніші, світліше.

6. Ознайомлення з пам’яткою «Як описувати тварину».

Як описувати тварину

1. Розгляньте тварину і визначте її важливі й характерні ознаки.

2. Описуйте в тому порядку, як ми сприймаємо тварину загалом: форма, величина, колір. Потім переходьте до деталей.

3. Не слід наводити всі подробиці. Потрібно виділити найважливіші,

якими тварина різниться від інших.

4. Порівняйте невідоме з відомим.

5. Використовуйте певну лексику: порода, масть (колір тварин: кінь гнідий, а не коричневої масті; вороний, а не чорної масті), тулуб (а не тіло), морда (а не лице чи обличчя), шерсть (а не волосся), грива (у коня), дзьоб (а не ніс у птаха), кігті (а не нігті) та ін.

 

VІІ. Самостійне складання твору-опису тварини в художньому стилі

Написати твір-опис про улюблену домашню тварину — кішку.

Робочий матеріал на картках:

тулуб — довгий, маленький, великий, витягнутий;

шерсть — довга, коротка, густа, гладенька, пряма, кучерява, блискуча, тьмяна, жорстка, м’яка, пухнаста, шовковиста;

лапи — довгі, короткі, криві, рівні;

хвіст — довгий, короткий, куций, пухнастий, прямий, шаблевидний;

вуха — довгі, висячі, настовбурчені, гострі, великі, маленькі;

морда — загострена, коротка, тупа, приплюснута, прямокутна, видовжена, кругла;

очі — чорні, карі, зелені, сірі, темні, грайливі, блискучі, злі, сумні, веселі, радісні, хитрі.

 

VІІІ. Підсумок уроку

IХ. Домашнє завдання

Використовуючи нотатки, зроблені на уроці, написати твір-опис тварини в художньому стилі.

 

Твір тварини

КОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.

Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.

 

РЕКС. У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс.

У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього хвильками спадає шерсть. Рекс великий і сильний, та характер має добрий і спокійний. І хоча він уже дорослий, любить гратися з м’ячиком, бігати зі мною наввипередки. Мені подобається Рекс, і я залюбки з ним граюся.

 

БІЛОЧКА. Одного разу я побачила на дереві у парку білочку. Золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими звірками. Мені подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за ними.

 

ГОРОБЦІ. Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном. У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки. Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду. Я люблю спостерігати за цими маленькими веселими пташками.