ДУША НАРОДУ

Термінологічний словник

8.7 Термінологічний словник

Термінологічний словник – словник, що пояснює терміни певної галузі 9чи кількох галузей) знань.

За кількістю мов:

·одномовні: «Словник лінгвістичних термінів» Д. І. Ганича, І. С. Олійника (1985 р.);

·багатомовні: «Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник» (1995 р.); «Російсько-український словник наукової термінології» у 3-х томах (1994-1998 рр.).

За принципом реєстрації термінів:

·тлумачні: «Фінансовий словник» А. Г. Загороднього, Г. Л. Вознюка, Т. С. Смовженко (1996 р.); «Риторичний словник» З. Куньч (1997 р.);

·тлумачні з елементами етимології: «Мінералогічний словник. Українсько-російсько-англійський» Є. Лазаренка, О. Винара (1975 р.);

·перекладні: «Українсько-російський словник наукової термінології» /За заг. ред. Л. Симоненко (2004 р.); «Російсько-український словник»/За заг. ред. В. В. Жайворонка (2003 р.).

За способом подання матеріялу:

·загальнонаукові: «Словник технічної термінології. Загальний»/Уклад. І. Шелудько, П. Садовський (1928 р.);

·галузеві та вузькогалузеві: О. М. Коссак «Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки» (1995 р.); Н. Пуряєва «Словник церковно-обрядової термінології» (2001 р.).

Вихід термінологічних словників (другої половини XIX ст.) започатковує Я. Головацький, Г. Шашкевич і Ю. Вислоцький, які 1851 р. пояснюють 17000 термінів у «Правничо-політичній термінології для слов’янських мов Австрії». Над збиранням та систематизації природничої народної номенклатури працює І. Гавришкевич (його праця «Початок та уложення термінології ботанічної руської», 1852 р.), І. Верхрацький ( праці «Початки до уложення номенклатури і термінології природописної народної», вийшло шість випусків, 1864-1879 рр.). У Львові 1893 року виходить словник Костя Левицького «Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних». Термінологічна робота є об’єктом розгляду членів НТШ, які видають матеріяли до фізичної, математичної, хемічної, мінералогічної, географічної та інших термінологій.

Упродовж 1917-1918 рр. створено понад 20 шкільних термінологічних словників з різних галузей знань (природознавства, географії, фізики, хемії тощо). З початку 1918 року вже є словники-проєкти термінів фізики, природознавства, сільського господарства, техніки. Наприклад, «Короткий московсько-український словник судівництва та діловодства» (1918 р.).

З серпня 1918 р. при Київському Науковому Товаристві утворено Термінологічну комісію. З лютого 1919 р. при АН діє Правописно-термінологічна комісія(працювала понад 7 років). Завдання комісії – укласти словник правничої мови. За джерела для роботи над словником узяли: а) усе, що є в рукописах, б)живу народну мову, також матеріяли з народних творів, в) давні українські акти. Було записано 2 тис. стародавніх термінів (над кожним словом стояв наголос), на основі яких можна «з’ясувати зв'язок сучасної української мови з давньою, підвести під сучасну правничу мову історичний грунт і показати, яку силу слів із давньої правничої мови заховує сучасна мова України й як жорстоко помиляються ті, що обвинувачують теперішню українську мову, закидаючи їй штучність, кованість, галичанізм». 1922 року зібраний матеріял передали для остаточної редакції академіку А. Кримському. Упродовж 1924-1933 рр. вийшли окремими виданнями три томи (до літери П) «Російсько-українського словника правничої мови».

30 травня 1921 р. Київське Наукове Товариство злилося з Академією наук, відтак утворено Інститут української наукової мови (ІУНМ). Шість відділів інституту (природничий, технічний, сільськогосподарський, соціяльно-історичний, правничий, мистецький) поділено на 34 секції, засідання яких відбувалося щотижня, а працівники (через своїх кореспондентів) збирали живий матеріял серед народу. Члени ІУНМ виробили наукові принципи добору фактичного матеріялу. Вихідна засада – українська (своя), а не чужомовна термінологія, наприклад, осередок (не центр), рівнобіжна (не паралельна).

У підсумку зібрано 2 млн. карток. Кожна державна установа, видаючи підручник чи наукову книжку, віддавала його на перегляд інститутові. Працівники ІУНМ свої матеріяли давали кожному, хто потребував.

До 1933-го видано 83 термінологічні словники. Особливої уваги заслуговує «Словник ботанічної номенклатури» (1928 р.), де подано українські назви рослин (понад 25000), які зібрано з наукових джерел. Укладачі словника зазначили також латинські відповідники до українських назв.

1934 р. совєтська влада заліквідувала Інститут наукової мови, а натомість утворила Інститут мовознавства АН УРСР ім. О. Потебні, який мав за мету впроваджувати інтернаціональну термінологію та нищити попередні здобутки української мови.

З 50-х років XX століття поновлено роботу над укладанням термінологічних словників, що відбивали тодішній стан розвитку української мови.

На сучасному етапі маємо чималі здобутки у справі термінології. За даними Книжкової палати, лише за 15 років української незалежності (до 1996 р.) вийшло понад 1000 термінологічних словників.