ДУША НАРОДУ

Історичний словник

8.5Історичний словник

Історичний словник – словник, у якому подано пояснення та документацію лексики давніх писемних пам’яток.

Значним внеском у дослідження історії лексики української мови є «Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам» у 3-х томах І.І. Срезневського (1893-1911 рр., Санкт-Петербург).

Грунтовою працею в українській лексикографії вважаємо «Історичний словник української мови» за редакцією професора Є. Тимченка (1930-1932 рр.). Роботу з укладання історичного словника розпочав Павло Житецький, який зібрав 12 тисяч слів, вибраних з пам’яток старої української мови. 1919 р. Іван Огієнко (ректор Кам’янець-Подільського університету) доручив Євгенію Тимченкові укласти історичний словник. Професор Тимченко ще замолоду зібрав 60 тисяч слів з 34 українських джерел (які упорядкував як короткий історичний словник). Згодом (за рік праці) мовознавці виписали понад 30 тисяч карток, головно з «Архіва Юго-Западной Русі». Усі матеріали передали до Києва, де Є. Тимченко очолив «Постійну комісію для складання історичних словників української мови». Учений упродовж дев’яти років (1920-1929) організовував роботу з постійного збирання матеріялу. Картотека налічувала 212284 слова, що виписані з 369 українських джерел. Упродовж 1930-1932 рр. вийшов лише перший том «Історичного словника» (до літери Ж), решта матеріялу залишилася в рукописах.

У 1977-1978 рр. видано «Словник староукраїнської мови XIV-XV ст.» (у двох томах) за редакцією Лукії Гумецької (у праці використано 939 пам’яток ділового стилю). Совєтська влада обмежила хронологію словника, через те до праці залучено лише пам’ятки з XIV віку. Словник побудовано за принципом тезауруса (подано ономастичну та апелятивну лексику), тож праця повністю охоплює лексичний склад мови XIV-XV ст. У реєстровій статті вміщено всі фонетичні і графічні варіянти слова, подано цифрову статистику для характеристики значень, відтінків, фонетичних і дублетних граматичних форм. У словнику враховано мовні факти з різних територій поширення української мови.

До сьогодні триває робота над укладанням «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.», перший том якого видано 1994 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича (м. Львів). У словнику виокремлено джерела зазначеного століття, залучено різні за стилем і жанром пам’ятки з різних територій України та з-поза її меж, з’ясовано значення слова на певному історичному зрізі, сформовано картотеку. На тепер опубліковано 15 випусків словника.