ДУША НАРОДУ

Стилі сучасної української мови

9. Стилі сучасної української мови

Стиль (лат. stilus, stylus - загострена паличка для письма, манера писання):

  • 1) письмове знаряддя, яке використовували в часи античного Риму і Середньовіччя;
  • 2) суку пність ознак, які характеризують мистецтво певного часу;
  • 3) спосіб, прийом, метод певної діяльносте; 4)
  • характерна манера поведінки;
  • 5) спосіб літочислення.

Мовний стиль - це тривалою практикою відібрані мовні засоби (слова, словосполуки, речення), що покликані обслуговувати певні сфери людського спілкування. Мовний стиль залежить від змісту і мети висловлювання, а також від манери та уподобань мовця. Отже, стель - це функційна підсистема літературної мови.

 

 

 

Розрізняють такі стилі сучасної української мови: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний.



 

Кожен стиль має свою сферу поширення (коло мовців), призначення (функції), ознаки та мовні засоби.

Стиль

Сфера використання

Призначений

Ознаки

Мовні засоби

Науко-

науково-

повідомити

точність, зрозу-

велика кількість термінів.

вий

технічна

про результати

мілість, лако-

абстрактних слів;

 

діяльність.

дослідження;

нічність, одно-

наявність таблиць, схем,

 

освіта

обгрунтувати гіпотези, явища; вплинути на інтелект

значність, ар-

гумснтова-

ність; логічна

послідовність

викладу,

наявність

висновків

графіків, карт, діаграм; с унаочнення: поклики, цитати; відсутня емоційна та образна лексика. Речення складної будови. Текст логічно структурованнй на вступ, основну частину та висновки

Офіцій-

спілкування

урегулювати ді-

документаль-

тексти змістовні

но-діло-

в державно-

лові взаємини

ність, чіткість,

та точні; офіційно-

вий

політичному

мовців у держав-

стабільність,

ділова термінологія.

 

та економіч-

но-правовій

стандартизо-

специфічна фразеологія.

 

йому житті,

і виробничій

ваиість,

стандартні початки і

 

законо-

сферах;

регламен-

закінчення документів;

 

давство,

адміністра

тивно-

господарська

діяльність

обслуговувати громадські потреби людей

тованість

відсутність авторської індивідуальности; чітка побудова і специфічне розміщення тексту. У реченнях часто є безособові дієслова

Публі-

громадсько-

інформувати

доступність,

поєднання мовних засобів

цистич-

політична

про державно-

логічність,

художнього, офіційно-

ний

і суспільна

політичні спра-

поєднання нау-

ділового і наукового стилів.

 

діяльність

ви, пропагувати певні ідеї, впливати на громадську позицію

кової аргумен- тованості з емоційно-експресивними засобами

Властива чітка авторська позиція та індивідуальність викладу

  

Художній

творча діяльність, література, культура, мистецтво

впливати засобами слова на почуття, розум і волю людей, формувати смаки

образність, метафоричність, поетичність, емоційність

емоційно-експресивна лексика, широке використання синонімів, антонімів. Речення найрізноманітнішої будови. Наявність індивідуального стилю митця

Розмовний

повсякденне

спілкування

обмін

думками, засіб невимушеного спілкування

усна форма, неофіційність, непідготовленість до розмови, використання несловесних засобів: міміки, інтонації

велике значення інтонації. Використання різних типів простих речень, наявність емоційно-експресивної, діялектної та просторічної лексики. Текст часто побудований у формі діялогу

 


У межах кожного стилю виокремлюють підстилі, що сприяють точному відтворенню певного типу спілкування. Приміром, підстилі офіційно-ділового стилю такі: адміністративно-канцелярський, дипломатичний, законодавчий; підстилі наукового стилю: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний.

Правильність та доречність уживання мовних засобів у всіх стилях української мови забезпечує мовна норма.